Урок-брифінг з української мови в 3 класі "Закріплення й узагальнення знань про прикметник."

 

 

 

 

 

 

 

Урок – брифінг

  з української мови

в 3 класі

 

проведений  вчителем початкових класів

Хмельницького навчально – виховного

об’єднання №28

 

Глушман Валентиною Дмитрівною

 

 

 

 

 

 

 

УКРАЇНСЬКА МОВА
 

                                              Тема: Закріплення й узагальнення знань про прикметник.

                                                Мета: систематизувати й узагальнити знання учнів про                     

                                                         прикметник як частину мови та його  граматичні категорії;                                     

                              розвивати вміння застосовувати прикметники  для

                              повнішого  розкриття думки, характеристики предметів;          

                                                         заохочувати учнів до активної творчої діяльності шляхом                                    

                                                         впровадження інноваційних технологій  та методики

                                                         продуктивного навчання( робота в мікрогрупах, розігрування

                                                         ситуації в ролях, методика вільного вибору   завдань);

                                                         повторити правопис слів з ненаголошеними е, и;   

                                                         розвивати вміння працювати в колективі, підтримувати 

                                                         позитивну позицію учнів до навчання, поширювати

                                                         кругозір школярів; виховувати пошану до мови.                                            

                                                                                                                           

Обладнання:   декорації за темою уроку, індивідуальні картки учнів, обладнання до завдань та  

                           інтерактивних форм роботи, лісова галявина, квіти – малюнки, презентація.

 

Форма проведення: урок – брифінг ( робота в групах )

 

 

ХІД УРОКУ

І. Організація учнів до уроку.

       Наш урок незвичний – на ньому присутні гості. Давайте привітаємо їх і будемо сподіватися, що вони не змарнують з нами свій час.

• Працювати на цьому уроці ми будемо під гаслом...  Щоб прочитати гасло, треба скласти його з розсипаних слів.

                    навчати, Добре, знати, хто, хоче, все, того   (слайд)

                                (Добре того навчати, хто хоче все знати.)

• А ви хочете багато знати?

- Отже, давайте налаштуємося на плідну працю за допомогою настанови на творчість:  (слайд)

Я – школяр

Я – особистість творча

Я  люблю і вивчаю рідну мову

Я все розумію, я хочу все знати

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

   Український письменник минулого століття Панас Мирний писав: «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу - це його мова…», а французький політик П’єр Шевальє, побувавши серед українських козаків, зауважив: «Мова козаків…дуже ніжна і сповнена пестливих виразів та незвичайно витончених зворотів»

    На попередніх уроках  ми вже визначили, які слова  допомагають зробити нашу

мову різнобарвною і витонченою.

•           Які ж це слова? (Прикметники)
•           Саме на сьогоднішньому уроці ми узагальнимо знання про прикметник, його  роль   в мові.    Урок буде проведений у формі брифінгу. На брифінгу зазвичай розглядають  певний предмет з різних точок зору. А тому працювати ми будемо по групах:
•            
•            

 

І група « Доповідачі»  - дадуть нам уявлення про прикметник і протягом уроку будуть

 застосовувати знання про цю частину мови.

ІІ група «Спостерігачі»  - будуть спостерігати за значенням прикметника у мові,  його роллю

                                               в ній.

ІІІ група «Критики» - мають за мету визначити і довести, чи потрібен прикметник у мові.

Керують роботою груп спікери.

До праці ми також запросимо і наших гостей. Вони утворять склад ІV групи – «Аналітиків», що будуть аналізувати хід брифінгу.

ІII. Створення емоційного фону уроку

1. Читання вірша вчителем. Послухайте, будь ласка, вірш і скажіть про яку пору року в ньому говориться.   (Лунає спокійна музика)

Все прокидається поволі,

Зі сну зимового встає.

Радіє гай, радіє поле,

Земля поталу воду п'є.

Скресає і щезає крига,

Бурульки падають з дахів,

І вітерець прозорокрилий

Додому підганя птахів.

А в лісі на галяві теплій

Поміж ялинок запашних

Уперше спалахнув метелик –

Тендітний вогничок весни.       А. Костецький

 

• Про яку пору року йдеться у вірші? Обґрунтуйте свої міркування.
• Які слова  допомогли вам визначити ознаки весни? (Прикметники, дієслова та іменники)
• А чи доречно сьогодні нам говорити про весну? Адже ще холодно,  час від часу з неба на землю   летять сніжинки, повіває прохолодою?
• Так. Адже дні стали довшими, а ночі коротші; часто співають синички; цвірінькають веселіше горобчики; сонце все частіше  з’являється на небі та посилає на землю теплі промінці; повітря не таке мороз­не;    за календарем - весняний місяць березень.

- Так, усе правильно. Послухайте казку.

     Далеко-далеко, в темному гаю, жила Весна-чарівниця зі своїми си­нами: Березнем, Квітнем, Травнем. Відіслала якось Весна-чарівниця творити добрі справи. А сама  чекала, коли сини повернуться. Першим прийшов Березень та й розповів, що він зробив: сніги розтопив, ріки, ставки розморозив, небо поголубив, землю розкував, пташок з вирію запросив додому, розпустив  перші  весняні квіти. Квітень теж розповів про свою роботу:  ліси позеленив, пташок привітав, поля зорав, заскородив, засіяв.  Травень і про свою роботу розповів: повсюди землю зеленню вкрив, засвітив свічки на каштанах, кульбабу на луках розпустив,  корів, телят, овець вигнав на вигони пас­тися.

  Гарно подякувала Весна синам  за їхню шану та любов і попросила своїх синів   влаштувати  їй  чарівну галя­вину й прикрасити  її квітами.

- То може ми, діти, допоможемо синам Весни-чарівниці влаштувати чарівну галявину та прикрасити її квітами?

-  А щоб рясно цвіли на нашій галявині квіти, нам теж потрібно добре потру­дитися, виконати ряд завдань. І з кожним успішно виконаним завданням на галя­вині зацвітатиме весняна квітка. І кожен із вас за правильну відповідь буде отримувати також квіточку. А в кінці уроку підіб’ємо підсумки роботи, подивимося, яка група працювала найактивніше.

 

ІІІ. Основна частина уроку.

 

То ж розпочнемо нашу роботу.

1. Робота в зошитах. Каліграфічна хвилинка.

- Розгорніть зошити, каліграфічно запишіть дату та речення, записане на дошці. У словах на місці кра­пок потрібно вставити літеру, яку саме - поміркуйте. Відповідь обґрунтуйте.

В. ..сна іде, красу н...се, а тій красі радіє все.

• То які літери ви вставили? Чому?

Повторення:

     -  Що потрібно зробити, щоб знати яку букву е чи и писати в ненаголошеному складі?

•    Доберіть до слів весна, краса спільнокореневі прикметники, назвіть корінь.   

                                    (Весняний, красивий )

2. Стратегія "Кубування".

Завітав сьогодні в клас

На урок  мови до нас

Кубик,  діти, не простий, 

Кубик, звісно, чарівний.

Він доріжку прокладає,

Знання ваші перевіряє.

 

- Увага! Аналізуємо завдання "Чарівного кубика".

 І група: Доповідачі:                                                                               Частина мови?          

1.  Частина мови ? (Прикметник)                                                      Що означає?     
2.  Що означає?  (  Ознаку предмета)                                               Запитання?
3. Які можуть бути ознаки прикметників?  (колір, смак,…)          Член в реченні?          
4.  На які питання відповідає? (Який? Яка? Яке? Які?)                  З чим зв’язаний ?
5.  За чим змінюються? ( За числами, родами, відмінками)         
6.  Яким членом  в реченні  виступає? (Другорядним )                 
7.  З якою частиною мови зв’язаний? (З іменником)                  
8.  Значення у мовленні. (Уточнює, прикрашає мовлення )
9.  Червона лінія.

- А що означає червона лінія "кубика"?

- Я думаю, що в кінці уроку ви зможете відповісти на це запитання.

 

Ви виконали вже два завдання. Тому час уже на нашій галя­вині з'являтися весняним квітам.

- Яка квітка зацвітає першою?

 Я першим зацвітаю серед гаю,

 І білий, наче сніг, я колір маю.

 (Підсніжник) 

- Правильно! Це підсніжник.

( Прикріплюю на дошці малюнок із зображенням підсніжника)

- Як ви здогадалися, що це підсніжник? (Відповіді учнів )

•  Як ви гадаєте, чому цю квітку так назвали?
•  Про що сповіщають підсніжники?
•  А чому люди називають їх сміливими?

3. Складання асоціативного куща  (робота в групах)

- Доберіть найвлучніші прикметники до опису підсніжника

- Допоможе вам в цьому вірш, який підготували спостерігачі

 

 

 

 

 

Спостерігачі: У проміннях сонця ніжних

Край веселого струмка

Білий, росяний підсніжник

Раптом блиснув з – під листка.

Отакий малий неначе

Ледь прокинувся зі сну,

Тихий – тихий, а одначе

Він привів до нас весну.

 

                                                                  білий                  сміливий

                        тендітний

 

                              ніжний                 підсніжник                 росяний

                                      тихий                                 малий

- Які ж слова допомогли вам точно, красиво  та влучно описати  цю квітку?

- То яку роль відіграють прикметники у мовленні?

- Хто з вас хоче сам описати цю квітку?

     Ця чарівна квітка росте в лісі. Її білі маленькі голівки пробиваються крізь сніг. У квітки довге пружне стебло, зелені листочки, ніжні пелюсточки.                                                                             Підсніжник – тендітна і смілива квітка.

•           А ось і завдання, що принесли з собою ці чарівні квіти.

Завдання.  Виберіть малюнок одного  із предметів і підберіть до них ознаки:

Курчатко   (маленьке, м’якеньке, жовтеньке, пухкеньке)

Зайчик ( сіренький, маленький,  пухнастий, швидкий, полохливий)

Береза ( висока, струнка, білокора, красива)

•           Хто добирав прикметники до іменника чоловічого роду?  Жіночого роду? Середнього?

- То який висновок можна зробити? ( змінюються за родами і зв’язані з іменниками)

- Яке закінчення мають прикметники ч.р.? ж.р.? с.р.?

 

Фізкультхвилинка

Уявіть, що ви – квіти. Вранці ви прокидаєтеся від нічного сну. (Діти встають навшпиньки, піднімають руки вгору й підтягуються)

Пелюстки ваші розкриваються назустріч лагідному сонечку. ( Школярі піднімають руки вгору, з'єднують долоні над головою, розводять руки в сторони.)

Дмухнув вітерець. Загойдалися квіти. (Учні нахиляються ліворуч - праворуч.)

Сонечко котиться по небу, а квіти своїми голівками стежать за його рухом.

 

 

 (Із піднятими догори руками діти повертають тулуб ліворуч - праворуч.)

Закінчився день. Квіточки зібрали докупи свої пелюстки та нахили голівки. (Школярі повільно опускають руки вниз та сідають за парти.)

 

- Молодці! І з цим завданням ви впоралися успішно. І зацвітає у нас на галя­вині ще одна весняна квітка. Як же вона називається? (Пролісок )

(  Прикріплюю на дошку малюнок із зображенням проліска.)

ІІ група - Спостерігачі:  Пролісок - квітка ніжна і теж дуже смілива. Навесні, ще тільки сніг починає танути, а вже пнеться догори цупкий зелений паросток. І квітів прогля­не враз так багато, що земля стає синьо-блакитною від рясного холодного цвіту. Пролісок долає всі перепони, щоб випнутися на світ. Тому квітку спочатку так і називали - пролісок.

 

4. Самостійна робота в групах.

Завдання. Дібрати до поданих прикметників іменник, визначити рід. 

а) Глибоке, спокійне, синє ….;

                                 б) смачне, соковите, велике …;

в) чиста, прохолодна, прозора … .

- Що допомогло вам визначити рід прикметників?

 - Зробіть висновок.  Група»Доповідачі» - прикметники змінюються за родами і завжди

стоять в тому ж роді, що й іменник, з яким вони зв’язані.

 

5.   Гра « Відгадай, яку квітку задумали»

   Я пухнаста і красива

   В мене світло-синя голова.

   Пелюсточки всі ворсисті,

   А стебельця аж сріблисті.

   Як наступить темнота,

   Вмить пелюсточки згорта.

   Вранці знову розгортаю:

   Сонце, світ і ліс вітаю!

- Яка це квітка? (Сон – трава)

- Які слова допомогли впізнати цю квітку? (Прикметники)

- Які прикметники ви  запам’ятали? 

- І зацвітає на нашій галявині чудова квітка сон-трава.

(  Прикріплюю на дошку малюнок із зображенням сон-трави )

•           Погляньте уважно на ці квіти. На що вони схожі? (На сині тюльпани )
•           А яке у квітки стебло? (Волохате, з дрібно порізаним листям )

• Як ви гадаєте, чому так назвали ці квіти? (Тому що ця квітка закриває свої оченята у хмарну погоду та коли настає вечір. Вона ніби засинає. Тому й назву має таку — сон-трава.)
• Які ж  прикметники характеризували цю квітку?

 

Група «Спостерігачі»: Ще в народі її називали "простріл" за пухнасте розчесане листя. Старенькі бабусі кажуть, що сон-трава дуже корисна: якщо носити її при собі, вона прога­няє нечисту силу. У давнину старі люди тримали цю траву на добро.

 

 

 

  Завдання:   Творчий словниковий диктант.

Записати антоніми до поданих слів: холодний, низький,  брудний, вузький, злий, дешевий;

Дібрати  синоніми до поданих слів: веселий (радісний), відважний (сміливий, хоробрий).

6. Динамічна пауза.

- А зараз відпочинемо і пофантазуємо. Розв'яжіть приклад: Іменник + прикметник = смішно

(Сонце зелене, заєць оранжевий, жираф мініатюрний, цукор чорний тощо.)

 

- Молодці! І з цим завданням ви впоралися успішно. Розпускає свої квіти мати-й-мачуха.                 (Прикріплюю малюнок із зображенням квітки на дошку.)

-  З чим асоціюються у вас слова мати, мачуха?

- А чому квітка має таку назву? Зверніть увагу на листочки цієї квітки. Верхня частина листочка зелена і гладенька. Якщо прикласти його до руки або щоки, то відчувається прохолода. Нижня частина листочка вкрита білими вор­синками. Якщо її торкнутися, виникає відчуття тепла. Ось і кажуть в народі: один бік, як мати рідна, зігріває, а другий, ніби мачуха,

 холодом віддає. Звідси й назва пішла.

7. Записування під диктування речення.

Ось на пагорбі, пригрітому весняним сонцем, з'являються жовті квіточки, та такі яскраві, наче ввібрали в себе перші  теплі промені.

-   Поясніть правопис слів "весняним, з'являються".

• Доберіть синоніми до  слова яскраві.  (Ясні, виразні, світлі)
• Підкресліть у реченні прикметники. У якому числі вони вжиті?
• То прикметники змінюються за числами чи ні?
• Давайте проаналізуємо   прикметник  весняним   як частину мови  (один учень біля дошки)

 

- Молодці! І зацвітають у нас на галявині барвінок та конвалія. (Учитель прикріплює на дошку малюнки із зображенням барвінка та конвалії.)

- Вам знайомі ці квіти?

 

 

 

 

 

 

• Завдання.  Робота з комп’ютером.  А зараз маленька Грамотійка хоче ще раз переконатися в тому, чи все ви знаєте про прикметник.

  Завдання виконують по групах:

І  - назвати кольори;

ІІ – дібрати антоніми;

ІІІ – розподілити прикметники за групами.

 

• Молодці! То який висновок можна зробити? (Прикметники збагачують нашу мову, роблять її гарною, виразною, мелодійною, багатою )
• За чим змінюються прикметники?

- Я зараз прочитаю вірш, а ви визначте число і рід всіх прикметників. Думаю, що вам це зробити буде неважко, бо вірш складається з одного речення. 

Ніжна, мила, світанкова, ясна, чиста, колискова, мелодійна, дзвінкотюча, дивна, радісна, співуча, лагідна, жива, казкова, красна, чарівна, шовкова, найдорожча,  добра, власна, мудра, сонячна, прекрасна, солов’їна, барвінкова, калинова,  українська, рідна мова. 

 

 

 

- А чи знаєте скільки прикметників вжито в цьому реченні? (28!)

- Як же нам за 1хв  визначити число і рід всіх прикметників? (Всі прикметники залежать від іменника – мова, відповідають на питання яка?, мають закінчення –а, ж.р.) 

- Отже, ми ще раз з вами переконалися в тому, що прикметники відіграють важливу роль в нашому мовленні.          

 

• Сьогодні на уроці ми заквітчали галявину чудовими весняними квітами. Звичайно, з приходом весни розквітнуть ще ніжні фіалки, стрункі нарциси та тюльпани, милуватимуть

око первоцвіт та гусяча цибулька.

 

8. Гра "Мікрофон".

- Квіти дарують нам насолоду, а ще що?

(Радість, спокій, красу, загадковість, гарний настрій, любов, ніжність, цікавість, свіжість, тепло, ... .)

- Але квіти теж хочуть сказати нам про свої почуття. (Учні виступають у ролі квітів.)

Підсніжник

Я з'являюся найпершим, коли ще лежить сніг. Мене вважають сміливим і мужнім. Але тільки-но я зацвітаю, мене зривають. Мені сумно. Через те я потра­пив до Червоної книги України. Але від цього мене не стало більше. Ось чому я не радію!

Надія лише на тебе, друже!

 

              Пролісок
Іще сніг не зійшов із землі,
А з-під нього рослини малі
Визирають і сонце вітають,
Синім цвітом вони зацвітають.
Якщо рідну природу ти знаєш,
То одразу ці квіти впізнаєш.
Я - пролісок. Нас теж стає все менше і менше.

Мені сумно.
Надія лише на тебе, друже! 

              Сон-трава

 Ллється зранку навкруги

 Знов мелодія весни –

 Тиха, ніжна, колискова...

 То співає цвіт ліловий.

 Бо у лісі ще жива

 Гарна квітка сон-трава.

Через красу та лікувальні властивості сон-траву нещадно винищують. А як хочеться, щоб збереглися назавжди чудові фіолетово-лілові килими сон-трави в наших лісах!

 

Конвалія

Мої квіточки ніжні,

Такі білосніжні.

Тоненькі, тендітні,

Ласкаві, привітні.

Послухай, як срібно

Дзвенить голосок:

"Не треба, не треба  зривати квіток!"   Надія лише на тебе, друже!

 

 

 

 

 

 

Червона книга

Невже в майбутньому на світі

Не будуть квітнуть дивні квіти?

Конвалії й фіалки ніжні,

І вісник березня - підсніжник?

Невже ми більше не побачим,

Як сон-трава росою плаче?

Троянда степу, квітка мрії,

Жар-цвітом землю не зігріє?

Ми всі господарі природи,

                            Тож збережемо її вроду!                           М. Познанська          

- То що означає червоний колір на гранях нашого "чарівного кубика"? (Пересторогу, попередження. Це колір "Червоної книги")

-А як, на вашу думку, потрібно оберігати квіти? (Міркування учнів.)

- Так, адже ви бачите, яка гарна наша земля, коли все оживає, розквітає, пробуджується від зимового сну.

- Отож, діти, ви маєте милуватися квітами, торкаючись їхньої краси лише серцем. Адже вони ще мають милувати око і інших людей.

 

   V.  Закріплення вивченого.

- Зараз ми підведемо підсумки нашої роботи і послухаємо думку  спостерігачів та критиків.

• Спостерігачі, чи багато прикметників в мові, які їхні ознаки? ( вони означають колір, форму, розмір, стан, смак…)
• Критики, чи потрібні прикметники в мові і для чого? ( Прикметників багато в нашій мові. Вони  роблять її багатшою, мелодійною, милозвучною, красивою)
• Спробуємо узагальнити знання про прикметник за допомогою «кубування»

 

VІ. Рефлексія. Підсумок уроку.

Інтерв’ю з представниками  аналітиків. До слова запрошуються наші гості – аналітики.

• Що на сьогоднішньому уроці Вам найбільш запам’яталось та було найбільш цікавим ?
•    Що викликало у Вас труднощі ?
• Чи хотілося б Вам щось змінити в ході уроку?
•    Отже, наш урок був яким? Добирайте прикметники, продовжуйте мою думку.
•    Дійсно, добре того навчати, хто хоче все знати!
•    Поаплодуємо собі за хоро­шу роботу.

На уроці про прикметник ми говорили,

Рід, число, ознаки уточнили.

Ми й про  роль і значення сказали

Багато цікавого про квіти ми пізнали.

 

Завдання нові нас покличуть в майбутнє,

Найскладніше ж завдання – життя.

Тож старайтеся, діти,  все вправно вивчати!

Пам’ятайте: скарб учня – знання!