Урок української мови.
Тема. Числівник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. (6 клас)
Навчальна мета: перевірити знання учнів з тем, що вивчалися у 5-6 класах, сформувати уявлення про числівник як частину мови.
Розвивальна мета: розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу, вміння визначати морфологічні ознаки та синтаксичну роль числівників, уміння раціонально використовувати час.
Виховна мета: підвищувати в учнів зацікавленість предметом, виховувати допитливість, старанність, наполегливість.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Міжпредметні зв’язки: математика, зарубіжна й українська література. Обладнання: мультимедійна дошка, презентація, картки, диск.
І. Оргмомент.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Розгадування кросворда. (Колективна робота.)
Учитель. Діти, розгадавши цей кросворд, у першому вертикальному рядку ви прочитаєте назву розділу, який ми починаємо сьогодні вивчати.
|
1. |
|
|
|
|
|
||||
2. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4. |
|
|
|
|
|
|
|
||
5. |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
6. |
|
|
|
|
|
|
|||
7. |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
8. |
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
9. |
|
|
|
|
|
1) Морфологічна ознака. (Число.)
2) Самостійна частина мови, що називає ознаку предмета й відповідає на питання який?, яка?, яке?, які?, чий?, чия?, чиє?, чиї? (Прикметник.)
3) Розділ науки про мову, який вивчає способи творення слів. (Словотвір.)
4) Змінна морфема слова. (Флексія.)
5) Їх сім у іменника. (Відмінок.)
6) Їх чотири в іменника. (Відміни.)
7) Нове слово, яке з’являється у мові. (Неологізм.)
8) Слово, близьке за значенням. (Синонім.) 9) Головна морфема слова. (Корінь.)
2. Гра «Латка». (Робота в малих групах.)
Учитель. Діти, перед вами назви мультфільмів та кінофільмів, у яких пропущено слова. Відновіть ці назви.
Для І команди.
«Д’Артаньян і ……. мушкетери». (Три.)
«Алі-Баба та ……… розбійників». (Сорок.) «……….. далматинець». (Сто один.) Для ІІ команди.
«……………. червня». (Тридцять перше.)
«………… місяців». (Дванадцять.)
«………… таксисти і собака». (Чотири.)
ІІІ. Оголошення теми, мети та завдань уроку.
Метод «Лінія часу». (Вчитель креслить на дошці лінію часу. Це пряма лінія або у вигляді стрілки, поділена на однакові відрізки, що означають кількість годин на вивчення розділу «Числівник». Учні працюють із лінією часу в зошитах.)
– Діти, над вивченням розділу «Числівник» ми будемо працювати лише вісім годин, а обсяг навчального матеріалу, як завжди, великий. Сьогодні вступний урок, на якому ви ознайомитеся з числівником як частиною мови. А протягом наступних занять нам необхідно вивчити розряди числівників за значенням та їх групи за будовою, навчитися відмінювати та утворювати числівники, виконувати морфологічний розбір цієї частини мови тощо. Окрім того, ви маєте написати контрольну роботу, щоб перевірити свої знання, вміння та навички. Тому зараз ми з вами спробуємо розподілити час на вивчення тих тем, які я назвала.
— Скільки годин ви відвели б на відмінювання числівників?
— Які теми доведеться поєднати?
ІV. Мотивація навчальної діяльності учнів.
1. Учень читає вірш Л. Лужецької.
Число числівник назове,
У світ лічби нас поведе, Ми навчимося рахувати, Додавати, віднімати.
Одна на світі Батьківщина,
І матір теж одна-єдина, Над нами сонечко одне, Проміння шле нам золоте. Земля одна, планет багато, На небі – тисячі зірок. Шість буднів тижня, одне свято І безліч у полях квіток.
Число числівник називає, І всяк школяр це добре знає. Один, два, три, чотири, п’ять – Учімось, друзі, рахувать.
2. Проблемні завдання і запитання.
– З-поміж поданих слів знайдіть числівники. Як ви це зробите?
Восьмий, п’ятикілограмовий, одинадцять, шістсот, трикімнатна, чотириста, дев’ятиповерховий, сто перший, дванадцятибальна, семирічний, сорок три, одноразовий, стокілометровий, сімдесят.
– Чи легко вам було відрізнити числівники від прикметників, утворених сполученням основ числівника та іменника?
V. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.
(На мультимедійній дошці з’являється таблиця, яку учні заповнюють протягом уроку.)
Числівник як частина мови |
|
Морфологічні ознаки |
|
Синтаксична роль |
|
1. Слово вчителя. (Учні записують визначення у своїх таблицях.)
Числівник – це повнозначна самостійна частина мови, що називає кількість осіб, предметів (кількісні числівники) або їх порядок при лічбі (порядкові числівники), і відповідає на питання скільки?, котрий?, наприклад: двадцять корів, другий автомобіль, шестеро каченят.
2. Інформаційна хвилинка «Цікаво знати…». (Демонстрація на мультимедійній дошці.)
У стародавній Греції вважали, що числа створили боги, а тому вони мають начебто магічну силу. Церковники пізніших часів усіляко підтримували таку думку, надаючи числам містичного характеру. З давніх часів і по сьогодні 13 вважається нещасливим числом. Віра в те, що з ним пов’язані неприємності, життєві невдачі, поширена в багатьох країнах. Наприклад, 1930 року в Лондоні кілька тисяч чоловік підписали петицію з вимогою зняти з будинків усі тринадцяті номери. Французький журнал «Я’ Експрес» розповідає, що деякі високопоставлені державні чиновники США та інших країн ніколи не входять до кімнати з номером
13. Число 12 у стародавньому Вавилоні вважалося «священним», тому що воно має багато дільників (2, 3, 4, 6, 1 та 12), ним зручно користуватися при вимірюванні. Звідси й поділ року на 12 місяців, доби – на 24 години (двічі по 12), години – на 60 хвилин (п’ять разів по 12) тощо.
3. Лінгвістичний експеримент.
–Спробуйте визначити морфологічні ознаки поданих числівників. Зробіть висновки зі своїх спостережень. Шостий день місяця семи олівців п’ятеро хлопців десятій хвилині чотирьом урокам одинадцятьма цукерками у третьому випробуванні
Учитель. Так, дійсно, кількісні числівники змінюються лише за відмінками: вісім – восьми, вісьма (вісьмома), а порядкові – мають форми числа, роду, відмінка, так само, як і прикметники: перший концерт, перша спроба, перше слово, перші успіхи. Такі самі ознаки має й числівник один: один концерт, одна спроба, одне слово тощо.
Числівники півтора, півтори, півтораста, мало, немало, чимало – невідмінювані.
Зверніть увагу, що числівники тисяча, мільйон, мільярд мають рід, але не змінюються за родами.
Форми числа мають усі порядкові числівники, а також числівники нуль, тисяча, мільйон, мільярд, трильйон, квадрильйон. Числівники можуть використовуватися у формі множини, коли вони пов’язані з іменником: одні ножиці, одні граблі, або іменником, що означає парний предмет: одні черевики, одні шкарпетки.
4. Гра «Фразеологічний бар’єр». (Робота в малих групах.)
Завдання – поставте числівники в потрібній формі та поясніть значення фразеологізмів.
Для І групи.
(Вісім) диво світу, (п’ять) колесо до воза, бракує (сім) клепки, сидіти на (два) стільцях, з (один) тіста.
Для ІІ групи.
Бути на (сім) небі, (десять) дорогою обминати, заблукати між (три) сосон, вбити (один) пострілом (два) зайців.
5. Фізхвилинка. (Учні та вчитель виконують рухи під пісню «Дважды два – четыре»).
6. Лінгвістична казка. Казка про Числівник та Іменник
Колись давно у Королівстві Синтаксис між членами речення не було згоди, тому що іменники та дієслова вороже ставилися до інших частин мови, завжди хотіли всім керувати і навіть сварилися між собою. Потім вони все ж таки зрозуміли, що їм ніяк не обійтися без прикметників та прислівників, і тому запропонували їм стати членами речення, щоправда, другорядними, а про числівники взагалі не було й мови. Звичайно, всі числівники засмутилися, але серед них знайшовся один сміливець, який зібрався йти із проханням до
Іменника, хоча і знав, що той дуже пихатий. Деякі числівники почали відмовляти хлопця, а той все-таки вирішив піти до головного члена речення.
Коли парубок прийшов до Іменника, той якраз відпочивав і нікого не хотів бачити у своєму палаці. Числівник спочатку розгубився, але врешті-решт наважився і наполіг на тому, щоб йому дозволили поговорити з господарем палацу. Іменник погодився на розмову, коли побачив, що хлопець приніс у дарунок кошик з фруктами та солодощами. Довго говорили частини мови, Числівник намагався отримати в пихатого господаря палацу дозвіл стати членом речення. І це йому таки вдалося. Іменник дозволив хлопцеві стати поряд із ним у реченні та інколи заміняти його. Так Числівник потрапив у речення.
7. Гра «Редактор». (Робота в малих групах.)
– Відредагуйте речення, у яких Буратіно зробив помилки. Визначте синтаксичну роль числівників.
Для І групи.
1) Відомий художник народився у двадцять восьме люте. 2) Умань – одне із самих старих міст в Україні. 3) Мій товариш здав іспит на «десять». 4) У ліс по дрова приїхало двадцять три саней. 5) Ще в п’ятому класі мені запам’ятався в душу вірш В. Симоненка «Цар Плаксій та Лоскотон». 6) На протязі двох років я займався танцями.
Для ІІ групи.
1) Мій літак відправляється у сім годин. 2) Перекажи йому в двох словах. 3) Ми купили два літра молока. 4) «Panasonic» – одна з самих кращих марок побутової техніки. 5) У читальний зал принесли двадцять дев’ятеро газет. 6) У літературному вечорі приймали участь десять письменників.
VІ. Закріплення знань, умінь та навичок учнів.
1. Самостійна робота.
– Запишіть числівники словами так, щоб у першому випадку вони називали кількість, у другому – порядок при лічбі. 6, 9, 15, 22, 30, 44.
2. «Завдання для кмітливих». (Учням середнього й достатнього рівня навченості – відгадати математичні загадки, учням високого рівня навченості – розшифрувати ребуси.)
Математичні загадки.
1. П’ять картоплин у каструлі зварилися за 20 хвилин. За скільки зварилася одна картоплина? (Теж за двадцять хвилин.)
2. У якому числі стільки ж цифр, як і букв? (Сто.)
3. П’ять копачів за 5 годин викопують 5 м канави. Скільки копачів за 100 годин викопають 100 м канави? (П’ять копачів.)
4. Казковому гномові щоночі потрібна нова свічка, якою він світить собі в дорозі, бродячи містом. Він може зробити 1 нову свічку з 5 свічкових недогарків. Якщо у нього набереться 25 недогарків, то на скільки ночей йому вистачить запасу нових свічок? (На 6 ночей. Він зможе зробити 5 нових свічок із 25 недогарків, а коли вони згорять, він може зробити шосту з тих 5 недогарків, що від них залишаться.)
Лінгвістична гра «Числословоребус».
Завдання – розшифруйте ребуси, відгадані слова розберіть за будовою. 40 7ейс Т А м Г Г
Відповіді: сором, сімейство, відвага.
3. Запитання до учнів:
– Що називається числівником?
– Які особливості мають числівники при визначенні роду, числа й відмінка?
– Якими членами речення вони можуть бути?
VІІ. Рефлексія.
Прийом «Градусник». (Учні на великому паперовому градуснику відмічають відповідну позначку за даними критеріями: нейтральне ставлення до вивченої теми – температура 0°C , позитивне ставлення – підвищена температура, негативне – знижена.)
VІІІ. Підбиття підсумків уроку, оцінювання учнів.
– Що було цікавого на уроці?
– Чи досягли ми поставлених цілей?
– У чому відчували труднощі?
– Як ви їх подолали?
ІХ. Різнорівневе домашнє завдання.
Учням середнього рівня навченості |
Записати рецепт улюбленої страви, використовуючи числівники. |
Учням достатнього рівня навченості |
Підготувати текст, у якому було б розрекламовано числівник як частину мови. |
Учням високого рівня навченості |
Придумати й записати казку про пригоди Числівника. |
1. Джерело педагогічної майстерності. Філологія: Науково-методичний журнал. – Випуск № 1 (53). – Харків: Харківська академія неперервної освіти, 2012. – 260 с.
2. Федоренко В.Л. Енциклопедія інтелектуальних ігор на уроці української мови. – Х. : Основа, 2008. – 424 с.
3. Шабельник Т.М. Українська мова. 6 клас: Плани-конспекти уроків (для шкіл з українською мовою навчання). – Х. : Ранок, 2009. – С. 153.