Урок "Цивільна правоздатність і цивільна дієздатність неповнолітніх. Неповнолітні як учасники договірних правовідносин. Власність.

Тема: Цивільна правоздатність і цивільна дієздатність неповнолітніх. Обсяг цивільної правосуб`єктності неповнолітніх. Неповнолітні як учасники договірних правовідносин. Власність неповнолітніх.

Мета: сформувати в учнів чітке уявлення  про цивільно–правові відносини, цивільне право і цивільне законодавство, знання про учасників цивільних відносин (фізичних і юридичних осіб), цивільно-правову правоздатність і дієздатність, майнові права неповнолітніх, договори, види цивільно-правових договорів; формувати навички аналізу правових ситуацій з точки зору цивільного права, можливості участі в них, зразків типового договору щодо його предмета, сторін та змісту; розвивати навички роботи з юридичними документами, роботи в групі, творчого мислення учнів, уміння робити самостійні висновки, застосовувати одержані знання на практиці, удосконалити навички усних виступів, аргументованого діалогу; виховувати  правову свідомість та культуру, почуття громадянськості і відповідальності за свої рішення у цивільно-правових відносинах.

Обладнання: Конституція України, Цивільний кодекс України, підручник з основ правознавства, слайдова презентація, мультимедійне обладнання, картки для диктанту, роздатковий матеріал.

Тип уроків: комбінований з елементами інтерактивних технологій.

Основні поняття: правоздатність, дієздатність, фізична особа, юридична особа, цивільне право, джерела цивільного права, право власності, правочин,  конклюдентний, консенсуальний договір.

Методи та прийоми навчання: вправа «Заморочки з бочки», вправа «Незакінчені речення», «мозковий штурм», «відкритий мікрофон»,  вправа «Зроби крок», робота з текстами нормативних документів, метод запитань, юридичний практикум, робота з підручником, рольова гра «Як укласти договір», робота в парах, робота в четвірках, «три речення», правовий диктант, випереджальне завдання.

Міжпредметні зв’язки: українська мова, українська література, зарубіжна  література

План уроку:

1. Поняття  та загальна характеристика цивільного права та цивільних правовідносин
2. Відносини власності в Україні. Майнові права неповнолітніх
3. Поняття, загальна характеристика та умови дійсності правочинів і договорів
4. Цивільно-правова відповідальність. Способи захисту цивільних прав

Епіграф:

Чим ти володієш, те володіє тобою (Петроній Арбітр Гай)

Моє краще ніж наше (Б. Франклін)

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. В Давньому Римі всі норми права поділяли на дві частини: те, що стосується користі держави, і те, що стосується користі окремих осіб. Про яке право йдеться?
2. Які  юридичні дії, ви здійснили за декілька останніх днів? (купив квиток у транспорті, забрав посилку з почти, купив продукти в магазині, позичив грoші)

Майже всі вами перечисленні юридичні дії стосуються правочинів та договорів, які у свою чергу вивчає цивільне право України.                                                                                                   

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Одного разу раджі Індії у подарунок прислали три однакових золотих фігурки, а у листі було написано, що вони мають різну цінність. Раджа доручив своїм мудрецям пояснити, в чому їхня цінність. І тільки один Бірбал розповів раджі, що у них є дірочки у вусі. Коли мудрець протягнув проволоку в дірочку, в першої фігурки проволока вийшла в другому вусі, в другій – з рота, в третій – через серце. Загадка вирішена. Перша фігурка символізує людину, у якої в одне вухо влітає, а в інше вилітає, друга – нагадує людину, яка, не дослухавши, відразу все розповідає іншим не до кінця вірне судження, третя – схожа з тою людиною, яка запам’ятовує почуте та намагається пропустити через своє серце. Третя фігурка є найбільш цінною з усіх. Я вам бажаю бути схожими на тих людей, які схожі на третю фігурку.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

1. Поняття  та загальна характеристика цивільного права та цивільних правовідносин.

Робота зі схемою

 Тобто, відносини з приводу володіння, користування і розпорядження матеріальними цінностями.                                                                                                                              Об`єктами є честь, гідність, та інші не матеріальні цінності, що є невіддільні від особи.                                                                                                                                                                                                    Джерелами цивільного права є не лише Конституція України, Цивільний кодекс України, Закони України «Про власність», «Про підприємства в Україні», «Про підприємництво», «Про гос­подарські товариства», «Про банки і банківську діяльність», «Про цінні папери і фондову біржу» та ряду інших законів і підзаконних актів, майнові відносини також регулюються адміністративним,  фінансовим, сімейним та житловим правом. (тобто цивільне право є багатогранним)                            Цивільне право складається з таких інститутів: право власності та інші речові права, зобов’язальне право, авторське право, право на відкриття і на винаходи, спадкове право, положення про правоздатність іноземних громадян та юридичних осіб на території України, застосування цивільних законів іноземних держав та міжнародних договорів.                                                                                                               

Основою цивільного права являються цивільно-правові відносини (врегульовані нормами ци­вільного права майнові та особисті немайнові відносини між носія­ми цивільних прав і обов’язків              , які виникають, змінюються, припиняються на підставі юридичних фактів і забезпечуються можливістю застосування засобів державного примусу)                                                                                                                                            Елемента­ми цивільних правовідносин є:                                                                                                  суб’єкти відносин;                                                                                                                                            об’єкти відносин;                                                                                                                                                          Об’єктами цивільних правовідносин є речі і дії, а також резуль­тати інтелектуальної творчості та особисті немайнові блага. Дії по­діляються на роботи і послуги.

зміст відносин, що складається з конкретних прав і обов’язків.   Суб’єктами цивільних правовідносин можуть бути громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, юридичні особи і держава.                             Ознаки юридичної особи: • наявність власної назви; • наявність банківського рахунка; • наявність власного відокремленого майна; • можливість самостійної участі у цивільно-правових відносинах; • можливість виступати позивачем та відповідачем у суді                                                                                                                                                                                                    Цивільна правоздатність — це здатність особи ма­ти цивільні права. Вона виникає з народженням особи і припиня­ється зі смертю особи.                                                         Цивільна правоздатність юридичних осіб — з моменту створення до моменту ліквідації юридичної особи.                                                                                                                                             Цивільна дієздатність — здатність особи власними діями набувати цивільних прав та обов’язків і нести правову відповідальність за правопорушення. Цивільна дієздатність фізичних осіб настає з 18 років, у шлюбі — з 17 років.                                           Підставами обмеження дієздат­ності є: вік особи і стан здоров’я (психічні хвороби особи, залеж­ність від алкогольних і наркотичних засобів).                                                         Особи віком до 14 ро­ків  мають часткову дієздатності, з 14 до 18 років — неповну дієздатність.                                                                                                                                                                         З обмеженою дієздатністю можуть укладати дрібні угоди (покупки у крамницях тощо). Особи з неповною дієздатністю можуть укладати угоди самостійно, віль­но розпоряджатися заробленими коштами і в межах цього доходу укладати угоди.              Дієздатність може бути обмежена лише за рішенням суду (крім вікового цензу).             

Вправа: Зроби крок.                        Учасники (ролі):                                                                                                                                                          1.Марія, учениця  8 класу, 13 років                                                                                                                2.Оксана, учениця 11 класу, 16 років                                                                                                  3.Василь, 16 років, учень 11 класу, приватний підприємець                                          4.Михайло, 20 років, через психічну хворобу з дитинства перебуває у спеціальних стаціонарних закладах , не є дієздатним                                                                                    5.Петро, 28 років,  обмежений судом у дієздатності через ігрову залежність .  Піклувальником є його дружина                                                                                                                                            6. Мілена, 17 років, мати 1-річного Богдана

Кроки.                          1. Самостійно купити ноутбук                                                                                                                              2. Сходити в кіно                                                                                                                                                                        3.  Самостійно відкрити рахунок у банку                                                                                                                4. Взяти кредит в банку                                                                                                                                            5.Отримати гонорар за написану музичну композицію                                                                      6. Не нести  самостійно цивільно-правову відповідальність.

2. Відносини власності в Україні

Власність – це поняття соціальне. Якби людина була одна в усьому світі, то їй не потрібно було б користуватись цим поняттям. Все, що їй потрібне, вона могла би брати, не питаючись ні в кого дозволу. Якщо на одну й ту саму річ можуть претендувати двоє і більше людей, то тут виникає необхідність у понятті «власність».

Думки мудрих. Поясніть, як ви розумієте наведені висловлювання.                1.    Чим ти володієш, те володіє тобою. (Петроній Арбітр Гай)                                                        2.    Риба стає винною, коли проковтне гачок: чужа власність. (Станіслав Єжи Лец)                                                                                                                                                                                                                  3.    Моє краще, ніж наше. (Бенджамін Франклін)

«Мозковий штурм». Що, на вашу думку, передбачає право власності?   

Робота з поняттями.          Право власності — це сукупність правових норм, які регулю­ють відносини, пов'язані з володінням, користуванням і розпоря­дженням власником належним йому майном на свій розсуд та у сво­їх інтересах.                                                                                                  Лише власник має право одночасно володіти, користуватися й розпоряджатися своїм майном.

Право володіння – це заснована на законні можливість фактичного утримання конкретною особою конкретної цінності у своєму господарстві та здійснення фактичного панування над нею.

Право користування- законна можливість володільця використовувати корисні властивості конкретних цінностей, які дають можливість задовольняти його відповідні потреби (господарська експлуатація).

Право розпоряджання – законна можливість визначення фактичної або юридичної долі цінності шляхом її безпосередньої реалізації (споживання), відчуження (продажу, дарування, обміну).

Вправа «Незакінчені речення» Закінчіть нижченаведені речення і зробіть висновок.                                                                                                                                                                                                    1.   Я маю земельну ділянку, тобто я нею__.                                                                                                  2.   Я виростив на цій ділянці овочі, щоб вживати їх, тобто я цією ділянкою                            3.   Я продав свою земельну ділянку, тобто я нею  -  .                                                                      Допоміжні слова: володіти, користуватися, розпоряджатися.

Чи можна сказати, що ви:          Володієте                                                                                                                                                           Словником, який ви дали тимчасово своєму товаришу                                                        Зимовим взуттям, що зберігається в кладовій                                                                      Комп’ютером, про який ви мрієте

Користуєтесь           Картиною художника, яку ви побачили на виставці                                                        Триколісним велосипедом, який ви залишили в бабусі в селі 10 років тому              Підручником, під час підготовки домашнього завдання

Розпоряджаєтесь                         Яблуком, яке їсте                                                                                                                                                          Власно заробленими грошима, купуючи на них цукерки                                                        Комп’ютером, який ви перенесли з однієї кімнати до іншої

Робота в парах                 Прочитайте фрагмент твору Антуана  де Сент-Екзюпері «Маленький принц» та дайте відповіді на запитання: як розуміє право власності Ділок? Чи можуть перебувати у приватній власності конкретної людини зірки, моря, океани, гори? Чому?                                                                                                                                                                                      Четверта планета належала Ділкові...                                                                                                  «...- Добридень, - сказав Маленький принц...                                                                                                  - Три та два - п'ять. П'ять та сім -дванадцять. Дванадцять та три - п'ят­надцять. Добридень... А всього виходить п'ятсот один мільйон шістсот двадцять дві тисячі сімсот тридцять один.                                                                                                                                                                        - П'ятсот мільйонів чого?                                                                                                                                            -  ...П'ятсот мільйонів... уже не знаю чого... У мене стільки роботи, я людина поважна, мені нема коли язиком молоти!..                                                                                                                - П'ятсот мільйонів чого? - повторив Маленький принц... ...Ділок зрозумів, що йому не дадуть спокою.                                                                                                                                                          - Отих маленьких штучок, що їх іноді можна бачити в повітрі...                                                        - ...П'ятсот мільйонів зірок? А що ж ти з ними робиш?..                                                                      - ...Нічого. Я ними володію.                                                                                                                                            - ...А нащо тобі володіти зірками?                                                                                                                              - Щоб багатим бути.                                                                                                                                                          - А нащо бути багатим?                                                                                                                                            - Щоб купувати ще нові зірки, якщо їх там хтось відкриє...                                                                      - ...А як можна володіти зірками?                                                                                                                              - Зірки, вони чиї? - буркотливо спитав Ділок.                                                                                                  - Не знаю. Нічиї.                                                                                                                                                                        - Отже, вони мої, бо я перший до цього додумався.                                                                                     -І цього досить?                                                                                                                                                                        - Авжеж. Коли ти знайдеш діамант, який не належить нікому, то він, твій. Коли ти знайдеш острів, який не належить нікому, то він твій, коли тобі першому спаде якась думка, ти береш на неї патент: вона твоя. Я володію зорями, бо до мене ніхто не здогадався ними заволодіти.                                                                                                                                                          - Оце правда, - мовив Маленький принц. - І що ж ти з ними робиш?                                          - Завідую ними, - відказав Ділок. - Лічу їх і перелічую...                                                                      - Якщо я маю шовкову хустинку, я можу пов'язати її на шию й забрати з собою, -мовив Маленький принц.                                                                                                                                                           -Якщо я маю квітку, я можу її зірвати і взяти з собою. А ти ж не можеш забрати зорі?                                                                                                                                                                                                                  -  Ні, зате я можу покласти їх у банк... пишу на папірці, скільки в мене зірок. Потім кладу цього папірця в шухляду й замикаю її на ключ.                                                                      - ..Я маю квітку, - сказав Маленький принц, - і щоранку її поливаю. У мене три вулкани, я щотижня їх прочищаю. Усі прочищаю: і діючі, і погаслий. Мало що може статися. І моїм вулканам, і моїй квітці корисно, що я ними володію. А зорям від тебе нема ніякої користі...»                                                                                                                                                              Право власності за суб'єктом можна поділити на: • право власності українського народу;  (земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси континентального шельфу, морської економічної зони) •     право приватної власності; •     право державної власності; •     право комунальної власності.                                                                                                                Завдання. Визначте, до якої форми власності належить:                                                                      а)   власний будинок;                                                                                                                                                          б)   будівля школи, де ви навчаєтесь;                                                                                                                в)   магазин, яким володіють декілька господарів.                                                                                     г)    наведіть свій приклад

Розв`язуємо юридичну задачу. У сільській раді відмовили громадянину Петренку в передачі у власність земельної ділянки площею 0,18 га, яку він отримав разом з житловим будинком у спадщину. Підставою відмови було те, що він постійно проживає у місті Луганськ. Петренко, вважаючи свої права порушеними, звернувся зі скаргою до суду. Дайте правову оцінку ситуації.  В: підставою для набуття права власності на землю громадянам України є: придбання за договором купівлі-продажу, дарування, обміну; приватизація ділянок із земель державної та комунальної власності; приватизація ділянок, що були раніше надані їм у користування, прийняття спадщини.                                                                                                                                                                                      Способи набуття права власності.                                                                                                                Первинні (Виробництво речі; Переробка речі; Плоди та доходи; Знахідка; Скарб).                                                                                                                                                                                      Похідні (Набуття за угодами; Отримання у спадщину; Перехід за давністю).

Способи припинення права власності. Стаття 346 ЦК України встановлює підстави припинення права власності. До них належать:                                                                                    1) відчуження власником свого майна; (передача (перехід) права власності за волею власника іншій особі, новому власникові).                                                                                                   2) відмова власника від права власності;                                                                                                                3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі;                                                                                                                                                                                                                  4) знищення майна;                                                                                                                                                          5) викуп пам'яток історії та культури;                                                                                                                6) викуп земельної ділянки у зв'язку із суспільною необхідністю;                                          7) викуп нерухомого майна з метою суспільної необхідності земельної ділянки, на якій воно розміщене;                                                                                                                                                          8) звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника;                                                        9) реквізиції (примусове вилучення державою майна власника в державних інтересах з виплатою йому вартості майна. Мета реквізиції полягає у забезпеченні безпеки громадян, врятуванні майна, знищенні заражених тварин для недопущення поширення епідемії або епізоотії тощо. Тому вона допускається у разі стихійного лиха, аварії, епідемії, епізоотії)                                                                                                                                            10) конфіскації;                                                                                                                                                                        11) припинення юридичної особи чи смерть власника.

3. Поняття, загальна характеристика та умови дійсності правочинів і договорів.

Правочин – це висловлене у належній формі правомірне волевиявлення особи, спрямоване на встановлення, зміну або припинення правовідносин (ст. 170)                            Залежно від того, скільки сторін бере участь в правочині, розрізняють одно-, дво-та багатосторонні правочини.                                                                                                                Односторонні правочини висловлює волевиявлення однієї сторони (волевиявлення спадкодавця у заповіті, відмова від спадщини, доручення)                            Дво – та багатосторонні правочини висловлюють погоджене волевиявлення сторін. Такі правочини називаються договорами.

Правочин має юридичну силу, якщо він відповідає вимогам закону, а саме: (ст.170)

-         Укладений у належній формі (усній, письмовій або письмовій нотаріально посвідченій)

Робота з документом. Відповідно до ст..208 ЦК у письмовій формі належить вчиняти: 1) правочини між юридичними особами;2) правочини   між   фізичною   та   юридичною  особою,  крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;3) правочини фізичних осіб між собою на суму,  що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206цього Кодексу.             

-         За своїм змістом не суперечить чинному законодавству

-         Учасники є право та дієздатними

-         Дії особи є наслідком свідомої, вільної волі

-         Зміст угоди відповідає справжнім намірам особи (не є фіктивним)

-         Можливе досягнення мети правочину.

Правочини, які не відповідають хоча б одній із перерахованих вимог, як правило, визнаються недійсними, але наслідки цього можуть бути різними.                                           В одних випадках сторони повертаються до початкового стану (двостороння реституція), тобто вони повертають одна одній все одержане за правочином, а за неможливості повернути все в натурі – відшкодовують його вартість грошима.                            В інших випадках може настати одностороння реституція, тобто стороні, яка при укладені правочину діяла правомірно повертається виконане нею за правочином, іншою стороною, яка діяла не правомірно, передається в дохід держави.                            Коли ж обидві сторони діяли неправомірно, правочин визнається недійсним, все належне за правочином з обох сторін стягується в дохід держави.                                          Залежно від ступеня недійсності розрізняють правочини: абсолютно недійсні (нікчемні) та відносно недійсні (заперечні)                                                                                                                 Нікчемні правочини є недійсними вже у момент укладання (з порушенням форми договору, укладені особами до 14 років, недієздатними, удавані (здійснена з метою приховати іншу) та мниві (фіктивний)                                                                                                  Заперечні складені з дефектами, але за загальним правилом дійсні (укладнені неповнолітнім 14-18 років, обмеженими у дієздатності, внаслідок помилки)

Робота з поняттями.                        Договір — це угода двох або більше сторін, що базується на рів­ності сторін.                            Запитання.Чим відрізняються договори такого типу:                                                                      а)   людина придбала товар у магазині; б)   позичила гроші; в)   бабуся подарувала онуку будинок; г)   ви позичили однокласнику певну суму грошей?              Метод «Відкритий мікрофон» Наведіть приклади цивільно-правових договорів з вашого життя.                                                                                                                                            Згідно з Цивільним Кодексом існують такі види цивільно-правових договорів: купівлі-продажу; майнового найму (оренди);  займу;  дарування; міни позички; позики.                                                                                                                                                                                                    Види договорів: форма договору, строкові чи безстрокові, оплатні та безоплатні, одно, дво та багатосторонні договори, консенсуальні чи реальні) Конклюдентні договори.                                                                                                                               Випереджальне завдання. Повідомлення учнів.                                                        Завдання.              Дарування, зберігання, позика, купівля-продаж, міна (форма правочину, яку треба укласти)                                                                                                                                            1. Договір дарування предметів особистого користування та побутового призначення може бути укладений усно. 2. Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. 4. Договір дарування рухомих речей, які мають особливу цінність, укладається у письмовій формі. 5. Договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує п'ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.                                          2. Письмова форма (20 і більше)                                                                                                                              3. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.                                                                                                                                                           4. Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.              5. при міні речами, хоча б одна з яких є нерухомістю, договір укладається у письмовій формі і повинен бути нотаріально посвідчений та підлягає державній реєстрації. Інші договори мають укладатись у простій письмовій формі або усній.              Завдання на закріплення. Фрагмент мультфільму «Трійця з Простоквашино».   Запитання:  назвіть види договорів, про які йдеться в уривку.              Рольова гра «Як укласти договір?»                                                                                                  Учні розподіляються на групи, кожна з яких отримує текст цивільно правового договору. Цивільний кодекс, моделює і демон­струє ситуацію  укладення договору. Після перегляду ситуацій клас визначає:                                                                                                                а)   сторони договору;               б) предмет договору; в)  зміст договору.               Групи пропонують зразки цивільно-правових договорів.

4. Майнові права неповнолітніх

Робота з документом           Згідно зі ст. 31. Цивільного кодексу особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має часткову цивільну дієздатність. Вона може: 1) самостійно здійснювати дрібні побутові угоди. Угода вва­жається дрібною побутовою, якщо вона служить задоволенню  побутових потреб особи, відповідає її фізичному, духовному або соціальному розвитку та стосується речі, що має невели­ку вартість; 2) здійснювати особисті немайнові права на результати інте­лектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.                                                                                                                 За ст. 32 Цивільного Кодексу неповна цивільна дієздатність фі­зичної особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років перед­бачає:                                                                      Окрім угод, встановлених ст. 31 даного Кодексу, фізична особа у віці з чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право:                                          1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;                                                                                                                                                                                      2)  самостійно здійснювати права на результати інтелектуаль­ної, творчої  діяльності, що охороняється законом; 3)   самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунка) і розпоряджатися внеском, внесеним на своє ім'я (грошови­ми коштами на рахунку).                                                                                                                              Неповнолітня особа здійснює інші угоди за згодою батьків. Всі  дії не­повнолітня особа може здійснювати тільки щодо використання своїх, зароблених грошей, або куплених на них товарів, або в разі одруження неповнолітньої особи.

Практикум. Визначте, чи мають місце цивільно-правові відносини у наведених ситуаціях, чи правомірно вчинено правочини.                                                                                                                Ситуація 1. Учень 9 класу Л. придбав у магазині музичний центр на гроші, які йому залишили на харчування батьки, від'їжджаючи у відрядження.             

Має місце цивільно-правовий правочин. Дії учня неправомірні, тому що у віці 14-18 років неповнолітні мають право розпоряджатися власним заробітком або стипендією, все інше – за згодою батьків. У даному випадку – витрачання грошей не у відповідності з бажанням батьків.                                                                                                  Ситуація 2. Студент 3 курсу інституту В. узяв у борг 2000 гривень, оформивши відповідну розписку.                                                                                                                                                          Має місце цивільно-правовий правочин. Дії студента правомірні, він має повну дієздатність. Письмове оформлення правочину позики також відповідає вимогам закону.                                                                                                                                                                                      Ситуація 3.  Учень 3 класу П. отримав у спадщину будинок свого дідуся.              Мають місце цивільно-правові відносини. Незважаючи на малий вік хлопця, для отримання спадщини йому достатньо мати цивільну правозданість, однак розпоряджатися будинком від його імені будуть батьки до досягнення хлопцем повноліття.                                                                                                                                                                                      Ситуація 4. Учениця 1 класу Н. позичила у своєї однокласниці олі­вець для виконання контрольної роботи.                                                                                                                Правочин має міце – укладено договір позички. Він носить характер дрібного побутового правочину, тому є правомірним, незважаючи на вік дітей та їх часткову дієздатність.                                                                                                                                                          Ситуація 5.  До юридичної консультації звернулася громадянка Кришталева із таким питанням: її онук (13 років) хоче купити квартиру                                                        Ситуація 6.  Неповнолітня Оксана (17 років) після одруження продала квартиру, подаровану їй бабусею 5 років тому. На отримані кошти вирішила здійснити кругосвітню подорож із чоловіком. Батьки Оксани стверджують, що вона не мала права продавати квартиру без їхнього дозволу і вимагають розірвання договору. Дайте оцінку юридичній ситуації                                                                                                                Ситуація 7. Мати п'ятикласника Сашка уклала договір дарування від імені сина. За договором Сашко отримав у дар від своїх бабусі та дідуся легко­вий автомобіль. Чи відповідає закону такий договір? Чи було дотримано усіх умов дійсності цивільно-правового договору?                                                                                                  Ситуація 8.   Михайло (17 років, навчається заочно у коледжі, працює у приватній фірмі) продав моторолер, подарований батьками, своєму товаришеві, оскільки йому не вистачало зароблених грошей для купівлі мотоцикла. Дайте характеристику юридичній ситуації. Чи буде визнано дану угоду дійсною?              Ситуація 9. Сімнадцятилітня Марина навчається в університеті на відмінно й отримує підвищену стипендію. Коли Марина придбала на отриману стипендію модні джинси — її батьки заявили, що вони їм не подобаються, і дочка не мала права самостійно здійснювати таку покупку, оскільки ще неповнолітня. Дайте характеристику юридичній ситуації. Чи буде визнано дану угоду недійсною?

5. Цивільно-правова відповідальність

Цивільно-правова відповідальність - установлена законом негативна реакція держави на цивільне правопорушення, що виявляється в позбавленні особи певних цивільних прав чи накладенні на неї обов'язків майнового характеру (стягненні неустойки, штрафу або пені).                                                                                                                              Підставами для цивільно-правової відповідальності є: наявність майнової шкоди (у грошовому виразі — майнових збитків); протиправність поведінки (дія чи бездіяльність); вина; причинний зв'язок між збитком і протиправною поведінкою.                             Під майновою шкодою слід розуміти будь-яке зменшення наявного майна або неодержання доходів; грошовий вираз майнової шкоди називають іще збитками. Збитки поділяються на два види: позитивна шкода (будь-яке зменшення наявного майна) і упущена вигода (неодержані доходи, що їх мав би одержати кредитор, якби зобов'язання було виконане).                                                                                                                             

Робота в четвірках (ст. 180)

Різновидами цивільно-правової відповідальності є:                   • договірна та позадоговірна;                                                                                                                                            • часткова і солідарна;                                                                                                                                                          • кратна й субсидіарна (додаткова);                                                                                                                              • повна та обмежена.                                                                                                                                                          За деякі дії цивільно-правова відповідальність може накладатися без вини, якщо вона обумовлена  законом чи правочином. Зокрема, до них слід віднести такі випадки:              •  за невиконання грошового зобов'язання; •  зберігача за втрату, недостачу чи пошкодження майна; • за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.                                          Договірна відповідальність настає в разі порушення договору. Позадоговірна відповідальність настає у випадках вчинення шкоди чужому здоров'ю або майну, коли між особою, що заподіяла  шкоду і потерпілим цивільно-правового договору не було.              Якщо в цивільних правовідносинах є декілька зобов'язаних осіб, то може мати місце часткова, солідарна чи субсидіарна відповідальність. За часткової відповідальності кожна із зобов'язаних осіб несе відповідальність тільки у своїй частці. За солідарної відповідальності кредитор має право звернути стягнення на майно всіх боржників, частини їх або одного з них. Виконання солідарного зобов'язання одним із декількох боржників звільняє останніх од відповідальності. Субсидіарна, або додаткова, відповідальність має місце за наявності, крім основного боржника, ще й додаткового. У разі неможливості відшкодування збитків основним боржником до відповідальності притягається додатковий.

Розв’яжи ситуацію.           Микола, 12 років, Сашко, 14 років, та Петро, 18 років, грали у футбол у дворі, потрапили м’ячем у скло магазину, спричинили шкоду на 250 грн. Хто буде нести цивільно-правову відповідальність і яку саме?

6. Способи захисту цивільних прав.        Шляхи: (ст. 177) Захист прав та інтересів Президентом України, органами державної влади, органами місцевого самоврядування; захист прав нотаріусом; самозахист цивільних прав; захист прав судом.                                                                                                                Запропонуйте, як ви можете захистити свої цивільні права.                            Насамперед кожен має право на самозахист, може самостій­но вжити заходи для захисту своїх прав. При цьому використані особою засоби захисту мають відповідати закону. Однак не завжди людина може сама вирішити свої проблеми. Тоді доведеться зверта­тися за допомогою.                                                                                                                                                          В захисті цивільних прав допомогу може надати також нотаріус. До нього можна звернутися в разі невиконання договору, неповернення боргу, але лише в тому випадку, коли ваші відносини зафіксовано належним чином в оформленому письмовому договорі.                                                                                                                                                                        І нарешті, особа має право звернутися за захистом своїх прав до суду. При цьому, звертаючись до суду, вона можете обрати один із багатьох способів, передбачених законом.                                                                                                                                                          Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання зобов’язання в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності

V. Узагальнення та систематизація знань. 

Правовий диктант   

1. Здатність особи мати права і обов’язки. (Правоздатність).  
2. Повна дієздатність громадян настає... (з 18-річного віку).
3. Правочин з укладенням  двох або більше сторін … . (договір)
4. Сукупність матеріальних цінностей, що належать власникові. (Майно)
5. Гімназія, школа – це юридична чи фізична особа? (юридична)
6. Правомірне волевиявлення особи, спрямоване на встановлення, зміну або припинення правовідносин (правочин)
7. Правочин укладений лише про людське око (фіктивний, мнимий)
8. Правочин, для вчинення якого вистачає досягнення згоди про її здійснення (консенсуальний)
9. Правочин, укладений з метою приховати інший правочин (удаваний)
10.  Недійсними визнаються правочини, укладені неповнолітніми віком до … років (14)
11.  Договір дарування є реальним правочином (так)
12.  Договір майнового найму між громадянами на строк більше одного року може укладатися і в усній, і в письмовій формах (Ні)

Цифрова розминка.  Що в цивільному праві означають ці цифри:  14, 16, 18?

VІ. Підсумки уроку. Оцінювання учнів.

Вправа «Три речення» Учні мають передати основний зміст теми трьома реченнями.

VІІ. Домашнє завдання.

1. Опрацювати параграф підручника.
2. За шаблонами договорів скласти власний договір або написати есе  «Власність та моральність»