Урок "Державотворчі процеси. «Партія влади». Особливості багатопартійної системи. Прийняття Конституції України 1996 рік."

Клас: 11                  Дата: 13.01

Предмет: Історія України

УРОК № 33

Тема:            Державотворчі процеси. «Партія влади». Особливості багатопартійної системи. Прийняття Конституції України 1996 рік.

Мета:             Розкрити особливості державотворчих процесів в 1991—1994 рр. З’ясувати їх здобутки і прорахунки. Схарактеризувати перебіг політичної боротьби. Розвивати в учнів­ уміння аналізувати, зіставляти, робити виснов­ки. Виховувати учнів у дусі поваги до історії свого народу.

Тип уроку:     вивчення нових знань.

Основні поняття і терміни: державотворчий процес, державні інтереси, дострокові вибори.

Основні дати: 24 серпня — прийняття Акта проголошення незалежності України; 1 грудня 1991 р. — підтвердження Акта проголошення незалежності України на всеукраїнському референдумі; вибори Президента України; 6 грудня 1991 р. — прийняття Закону про Збройні Сили України; 19 жовтня 1993 р. — прийняття військової доктрини України; 27 березня 1994 р. — позачергові вибори до Верховної Ради України; червень—липень 1994 р. — позачергові вибори Президента України. Перемогу здобув Л. Кучма.

ХІД УРОКУ

І. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.  Державотворчий процес.

Державотворчий процес – процес становлення державності, формування державних органів влади, визначення їх функцій.

Розповідь учителя пар. 22-23 п.№ 1.

Звернути увагу

З 2000 р. запроваджено нову систему відліку скликань ВРУ. З ХІІ скликання (1990-1994) почався новий відлік скликань. У 2002 –2004 рр. працює ВРУ ІV скликання. Також було прийнято рішення про заміну радянської символіки на будівлі ВРУ на національну. Що і було реалізовано.

2.  Здобутки і прорахунки процесу державотворення в 1991—1994 рр. Президентство Л. Кравчука.

Самостійна робота за підручником.

Користуючись матеріалом підручника, заповнити таблицю «Державотворчий процес в 1991—1994 рр.: здобутки і прорахунки».

3.  Дострокові вибори до Верховної Ради України і Президента України 1994 р.

Розповідь учителя.

Перехід до ринкових відносин викликав загострення соціально-економічної ситуації в країні, що в свою чергу потягло за собою загострення політичної ситуації. Населення висловлювало невдоволення діяльністю Верховної Ради і Президента України. Зрештою було прийнято рішення провести дострокові вибори Президента і Верховної Ради України.

27 березня 1994 р. відбулись вибори до Верховної Ради України. Було обрано 338 народних депутатів, половина з яких були членами політичних партій. Більше всього місць отримала КПУ — 96 (до них слід додати ще 5 членів Компартії Криму), СПУ — 14, Сел ПУ — 18, Рух — 20. Інші партії спромоглися провести у Верховну Раду від 1 до 9 своїх представників. Отже, вибори засвідчили домінування лівих сил у Верховній Раді. 18 травня 1994 р. Головою Верховної Ради було обрано О. Мороза. Новий парламент Прем’єр-міністром затвердив В. Масола.

Процес зміни політичної влади в Україні завершили президент­ські вибори, що відбулись в червні—липні 1994 р. У другому турі виборів перемогу здобув Л. Кучма. Його кандидатуру підтримали східні й південні регіони України та Крим. 9 липня новообраний Президент України приніс присягу.

Вибори 1994 р. стали свідченням того, що Україна стоїть на демократичному шляху розвитку. Україна стала першою серед країн CНД, де зміна влади відбулася мирним демократичним ­шляхом.

3. Конституційний процес в Україні. Конституція 1996 р.

Конституційний процес.

Розповідь учителя.

Конституція — політичний, нормативно-правовий акт держави, який закріплює основи суспільного ладу, державний устрій, систему, порядок утворення, принципи організації та діяльності державних органів, права та обов’язки громадян. Конституція — могутній засіб політичного управління суспільством, юридична база всього законодавства держави, основа наукових розробок у сфері права, найважливіше джерело права.

Після проголошення незалежності певний час мала чинність Конституція УРСР у тій частині, яка не суперечила законам України, прийнятим після 24 серпня 1991 р. Це було зумовлено обставинами перехідного періоду. Проголошення незалежності та референдум 1 грудня 1991 р. дещо активізували конституційний процес. У 1992 р. було підготовлено офіційний проект, який у липні того ж року було винесено на всенародне обговорення. Доопрацьований проект Конституції в травні 1992 р. було подано до Верховної Ради, а другий раз — в жовтні 1993 р. З різних причин, як об’єктивних, так і суб’єк­тивних, всі ці проекти так і не стали Основним Законом України. Так закінчився перший етап сучасного конституційного процесу в Україні.

Позачергові вибори народних депутатів і Президента України (1994) дещо сповільнили конституційний процес. 10 листопада 1994 р. Конституційну комісію було переформовано, очолили її Л. Кучма та О. Мороз.

Життя вимагало невідкладного розв’язання багатьох складних проблем державотворення. У результаті виникла ідея «Малої Конституції України», яка знайшла своє втілення у проекті закону «Про державну владу і місцеве самоврядування в Україні», та Верховна Рада України відхилила його. У зв’язку з цим виникла певна колізія між Президентом України, виконавчою і законодав­чою ­владами.

11 березня 1996 р. Конституційна комісія схвалила проект Конституції і передала його на розгляд Верховної Ради. 24 квітня ­проект було прийнято за основу. 5 травня 1996 р. було створено Тимчасову спеціальну комісію з доопрацювання проекту Конституції, до якої увійшли представники всіх депутатських фракцій і груп. У черв­ні комісія завершила свою роботу.

Вважаючи неприпустимим затягування конституційного процесу, Президент України підписав Указ, яким призначав на вересень 1996 р. Всеукраїнський референдум з питань затвердження нової Конституції. 27 червня Верховна Рада відновила роботу, змінивши технологію розгляду Конституції. Було створено робочі групи з найболючіших питань — власності, символіки, організації влади тощо. Надвечір було відновлено пленарне засідання, яке тривало всю ніч. 28 червня 1996р. нову Конституцію Украї­ни було прийнято.

Україна одержала Основний Закон, без якого державність є невизначеною. Конституція юридично закріпила політичний і економічний суверенітет Української держави, її територіальну цілісність, основні права і свободи українських громадян.

Таким чином, у конституційному процесі можна виділити такі етапи:

– жовтень 1990 р. – утворення Конституційної комісії;

– червень 1991 р. – схвалення Верховною Радою концепції нової Конституції України;

– липень 1992 р. – винесення на всенародне обговорення офіційного проекту Конституції України;

– жовтень 1993 р. – подано доопрацьований проект Конституції України;

– листопад 1994 р. – утворення нової Конституційної комісії (на чолі з Л.Кучмою і О.Морозом);

– 8 червня 1995 р. – прийняття Конституційного договору між Верховною Радою України та Президентом України;

– 20 березня 1996 р. – проект нової Конституції України передано Верховній Раді України;

– 28 червня 1996 р. – V сесія Верховної Ради України прийняла Конституцію України.

Конституційний процес в Україні виявився суперечливим, складним і надзвичайно тривалим (з країн, що постали після розпаду СРСР, Україна прийняла Конституцію останньою). Прийняття Конституції завершило період державного становлення, закріпило правові основи незалежної України.

ІІ.        ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

Бесіда за запитаннями.

1. Що таке державотворчий процес?

2. Яку дату можна вважати відправною у цьому процесі?

3. Які ви можете назвати здобутки державотворчого процесу на першому етапі?

4. Які, на вашу думку, були допущені прорахунки?

5. Чи можна вважати конституційний процес в Україні завершеним? Свою думку обґрунтуйте.

ІІІ.       ПІДСУМКИ УРОКУ

Заключне слово вчителя.

Нова суспільна ситуація, що виникла в Україні в результаті розпаду СРСР і проголошення незалежності України, поставила перед українським народом нові завдання і, перш за все,— будівництво власної суверенної держави. Перші кроки на цьому шляху засвідчили серйозність намірів українського народу відродити власну державу. Проте, цей шлях виявився нелегким.

ІV.       ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати матеріал підручника: § 22-23 п. №1-2.

2.  Підготувати повідомлення за темами «Л. Кравчук — Президент України», «Проблеми розбудови української держави».

3. Підготувати повідомлення за темою «Конституційні традиції українського народу».