Урок "Дієприкметниковий та дієприслівниковий звороти. Узагальнення та систематизація знань"

Українська мова

7 клас

Тема: Дієприкметниковий та дієприслівниковий звороти. Узагальнення та систематизація знань.

Мета: актуалізувати знання учнів про дієприкметниковий і дієприслівниковий звороти, розкрити їхні виражальні можливості та роль у мовленні; закріпити вміння  знаходити дієприкметниковий та дієприслівниковий звороти  у висловленнях, доречно вживати  у власному мовленні; розвивати  креативність мислення, уяву, спостережливість; виробляти комунікативні вміння учнів; виховувати доброту, самовідданість, милосердя та любов до української письменності.

Міжпредметні зв'язки: мова, література.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Синтаксис: уживання дієприслівників та дієприслівникових зворотів у ролі другорядних членів речення.

Лексика і фразеологія: вживання фразеологізмів, вираженими дієприслівниковими зворотами.

Культура мовлення: правильне вживання дієприслівників та дієприслівникових зворотів у власному мовленні.

Текст (риторичний аспект): використання дієприслівників та дієприслівникових зворотів для зв’язку речень у тексті.

Тип уроку: урок узагальнення й систематизації знань.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент.

II. Мотивація навчального матеріалу.

Спробуйте відповісти на проблемне питання «Чи кожна людина здатна на самопожертву?», висловлюючи свій погляд  і акцентуючи увагу на епіграф до уроку – вирази  Г. Тютюнника. Своє бачення проілюструйте прикладами  з твору «Климко» і власного життя, якщо такі є.

ІІI. Повідомлення теми й мети уроку, усвідомлення її учнями. Оголошення епіграфа уроку.

Найвища наука життя – мудрість, а найвища мудрість бути добрим.

Григір Тютюнник

Ідеалом для мене завжди була доброта, самовідданість і милосердя людської душі у найрізноманітніших його проявах.

Григір Тютюнник.

IV. Закріплення навчального матеріалу.

1. Знайти у тексті речення з дієприкметниковим зворотом.

Багаття жевріло неподалік від путівця, на картоплищі поміж прижовклими осиками й кленами. Грядка була невелика, побіч неї на межах лежали купки старого почорнілого од моху каміння -  видно, хтось колись не день і не два труждався тут, щоб звільнити землю від каменю і посадить у неї якусь цебер чину картоплі. Коло багаття лежала купа прим’ятого картоплиння, змішаного з опалим листям, і видно було глибокий слід від тачки. Картоплю вибрано, либонь, учора звечора, бо земля в лунках ще не просохла. Климко розворушив палицею багаття – з нього викотилося дві чорні, як вугілля, картоплини.

2. Дати відповідь на питання: Яку роль у мовленні відіграють дієприкметникові звороти?

Звороти подають додаткову ознаку, інформацію про певні події, обставини, за яких вони відбувалися, про конкретних людей. Отже, дієприкметникові звороти роблять висловлення інформативнішими, а також увиразнюють їх.

3. Подивитися на ілюстрації, згадати, до яких епізодів повісті «Климко» ці малюнки стосуються, поєднати у правильній послідовності та письмово скласти  речення, які б розповіли про події  і героїв, уживши дієприкметникові і дієприслівникові звороти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Дати відповідь на питання: Про кого йде мова (за повістю «Климко»)?

На прощання він поцілував Климка, притиснувши до свого великого живота й лоскотнувши вусами, вийняв з кишені хустку і став умочати її в кожне око по черзі…

Виконати  морфологічний розбір дієприслівника з цього речення.

Алгоритм морфологічного розбору дієприслівника

1. Виписати дієприслівник із контексту.
2. Визначити вид (доконаний, недоконаний).
3. Визначити час (теперішній, минулий).
4. З’ясувати синтаксичну роль.
5. Дати відповідь на питання: Про кого йде мова (за повістю «Климко»)?

Повертався він завжди несподівано – з залізною скринькою в руці, зморений очима і усміхнений до Климка.

Переписати речення, підкреслити дієприкметниковий зворот, пояснити вживання розділових знаків у реченні при дієприкметниковому звороті. Виконати морфологічний розбір одного дієприкметника.

Алгоритм морфологічного розбору дієприкметника

1. Виписати дієприкметник із контексту.

2. Поставити дієприкметник у початкову форму (Н.в., одн., ч.р.).

3. Визначити вид (доконаний, недоконаний).

4. Визначити час (теперішній, минулий).

5. Назвати стан (активний, пасивний).

6. Визначити число (одн., мн.).

7. Указати на рід.

8. Назвати відмінок.

9. З’ясувати синтаксичну роль.

6. Прочитати речення, вводячи на місце пропусків дієприкметникові та дієприслівникові звороти з довідки.

1. Червоно, ____,  заходило сонце.

2. Воно застрявало в огрядках, прилипало до пам’ятників або летіло в степ, ___, ще ___.

3. Климко на всяк випадок глибше врився в своє клубло, а солдат незграбно сплигнув з хури, озирнувся на сонце, ____, і рушив до скирти.

4. І коли солдат заніс твердий чорний черевик, щоб скинути зрошений верхняк з Климкового сховку, він, ___, крім блискучої підкови на підборі, схопився на коліна, - брудний, нестрижений, в остюках.

5. Климко німо дивився в маленьку чорну дучку карабінного дула – воно тремтіло, ___, - потім розціпив кулачки й показав солдатові худі сині долоні.

Довідка:

- націлене йому в перенісся;

- підпливаючи рожевим надвечірнім молоком;

- уже нічого не думаючи й нічого не бачачи перед собою;

- червоно блиснувши окулярами;

- рвучи на своєму шляху тонку,  не стужавілу по-осінньому павутину.

7. Творче конструювання.

Із поданих слів утворити  речення, розставити  розділові знаки:

1. Велів, пішов,  обсипані, Климкові, він, курятами, од, брудні, холоду,  оглянув, ноги, побуряковілі, зачекати, і, до, шлях, на, хури.
2. Повернувся, та, карабіна, тримаючи, плямах, його, Климкові, Чех, вже, без, в, пакунок, плащ-палатки, руках, з, вицвілої, в, рудих, його, зелених, і, подав.

Перевір себе!

1. Він оглянув Климкові ноги, обсипані курятами, брудні, побуряковілі од холоду, велів зачекати і пішов на шлях до хури.
2. Чех повернувся вже без карабіна, тримаючи в руках пакунок з вицвілої плащ-палатки в рудих та зелених плямах і подав його Климкові.

8. Творче конструювання.

А. Трансформувати складне речення на просте, ускладнене відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом:

Климко підкинув у багаття картоплиння, роздмухав жаром і довго одігрівав ступні, що час від часу дотуляв їх просто до полум’я.

  Перевір себе!

Климко підкинув у багаття картоплиння, роздмухав жаром і довго одігрівав ступні, дотуляючи  їх просто до полум’я.

Б. Трансформувати складне речення на просте, ускладнене відокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом:

Швець поклав на плече Климкові велику руку,  яка була подзьобана вугільними скалками, наче була покроплена синькою.

  Перевір себе!

 Швець поклав на плече Климкові велику руку,  подзьобану вугільними скалками, наче була покроплена синькою.

9. Сміливий експериментатор.

Перебудувати та записати речення, замінивши один із однорідних присудків дієприслівниковим зворотом.

Зразок:

1. Здавалось, сонце зупинилось посеред неба і далі не рухалося.

2. Микола взявся за іншу вудочку і став пильно дивитися на поплавок.

(Наприклад: Здавалось, сонце зупинилось посеред неба, далі не рухаючись. Микола, взявшись за іншу вудочку, став пильно дивитися на поплавок).

Він хутко познаходив усі пацючині ходи й виходи, вигріб з «буржуйки» в цеберку вугільний жар і заходився натовкувати його палицею в кожну нору, втирав сльози від гарячого їдкого диму.

  Перевір себе!

Він хутко познаходив усі пацючині ходи й виходи, вигріб з «буржуйки» в цеберку вугільний жар і заходився натовкувати його палицею в кожну нору, втираючи сльози від гарячого їдкого диму.

N.B.! Дієприслівниковий зворот, виражений фразеологізмом, комами не відокремлюється, якщо він за значенням наближений до прислівника.

Наприклад: Сашко біг не чуючи ніг (тобто дуже швидко).

10. Пояснити значення фразеологічних зворотів:

1. Говорити не переводячи подиху.

2. Працювати не покладаючи рук.

Про кого з героїв повісті «Климко» можна так сказати?

Скласти з фразеологізмами речення, звернувши увагу та те, що коми в них не ставлять, тому що ці дієприслівники набули значення прислівників.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Робота в парах.

Прочитати виразно речення і знайти звороти. Пояснити вживання розділових знаків при дієприкметниковому і дієприслівниковому зворотах.

Климко ледь скривив губи, пробуючи усміхнутись.

Він сів на проломлений дощаний ганок і мовчав, стиснувши долонями щоки.

Швець поклав на плече Климкові велику руку, подзьобану вугільними скалками, наче покроплену синькою.

Поліцаї пройшли повз шевця й Климка, навіть не глянувши на них, і той, що в кубанці, сказав другому.

Вони наближалися, перемацуючи очима кожне обличчя в ряду тачкарів.

Поспівчувавши, тихо і злякано оглядаючись, жінки помалу розійшлися.

Дівчина враз немов опритомніла: вхопила шевця за руку, гладила її тонкими пальчиками і шепотіла, шепотіла плачучи.

І всі заусміхалися теж, дивлячись на його веселі зморшки біля очей і по всьому виду, і над похмуро порожнім, усипаним сміттям майданом ніби проясніло.

А дівчина згорблено, низько опустивши голову, тягла за ним свою тачку не дерев'яних колесах.

Він поскидав із себе одну за одною всі викривачки: теплу ковдру, старе пальто, якісь кофти, діжурку свою ─ і встав, спустивши ноги додолу.

На стільці коло ліжка лежала скибка хліба, намазана смальцем і потрушена зверху сірою сіллю, та двоє червонобоких яблук.

Климко повільно, стримуючи себе, з'їв хліб і одне яблуко.

Тітка Марина подала клунок, заплакала тихо, поцілувала Климка, зросивши слізьми йому щоки, і зашепотіла гаряче.

Тітка ще раз поцілувала Климка, шепочучи щось сама собі, і поїзд, брякнувши буферами, рушив.

І Климко, зачувши його потужний лицарський гудок ще за семафором, ледве встигав вискочити з барака, щоб помахати дядькові Кирилові і побачити, як він усміхається йому і махає рукою…

Дядько Кирило, в білих напрасованих брюках, білих парусинових черевиках і блакитній сорочці, легко перехопленій у стані шовковим поясом, одягав Климка в матроський костюм з безкозиркою…

«Посадимо із Зульфатом вишню над ним, ─ думав Климко, уткнувшись головою в  коліна.

VI. Рефлексія.

- Найбільший мій успіх - це...

- Найбільші труднощі я відчув (відчула)...

- Я не вмів (вміла), а тепер умію...

- Я змінив (змінила) своє ставлення до...

VII. Домашнє завдання.

Спираючись на життєвий досвід, створити комікс, уживаючи дієприкметниковий і дієприслівниковий звороти, відповівши на питання:

«Яких ситуацій нашого життя Климко не сприйме? Що вразить його до глибини душі?»