Урок "Дієприкметниковий зворот. відокремлення комами дієприкметникових зворотів (після означуваного слова"

ТЕМА: ДІЄПРИКМЕТНИКОВИЙ ЗВОРОТ. ВІДОКРЕМЛЕННЯ КОМАМИ ДІЄПРИКМЕТНИКОВИХ ЗВОРОТІВ (ПІСЛЯ ОЗНАЧУВАНИХ ІМЕННИКІВ)

Мета: навчити семикласників знаходити дієприкметникові звороти в реченнях і текстах; формувати вміння відрізняти одиничні дієприкметники від дієприкметникових зворотів; розвивати творчі вміння використання дієприкметникових зворотів у висловлюваннях; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов до України.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

1. Аутотренінг.

    Перш ніж розпочнемо сьогоднішній урок, пропоную вам сісти зручно, заплющити очі, розслабитись і про себе повторювати за мною слова.

Я – учень.

Я – особистість творча.

Я думаю, замислююся, пригадую.

Я хочу якомога більше знати.

Мій сьогоднішній день – це крок до мети.

2. З’ясування емоційної готовності учнів до уроку.

   Я хочу, щоб ви завжди були впевнені у собі і задоволені собою. Щоб ви досягли успіхів. А це, певною мірою, буде залежати від вашого настрою.

    Діти, покажіть виразом обличчя свій настрій.

    Усміхніться самі до себе, усміхніться до мене, поділіться гарним настроєм з товаришем по парті.

    За виразом обличчя бачу, що у вас все гаразд.

    Я дуже хотіла б, аби такий настрій був у нас усіх до кінця уроку.

   Працювати на уроці будемо під девізом: «Серце і душу в роботу вклади, кожну хвилину в труді бережи!»

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Розповідь учителя.

   Від Карпатських гір до брянських лісів, від заболочених витоків Прип’яті до Таманської затоки Азовського моря, з’єднана в одне ціле могутнім Дніпром, напоєна гірськими потоками, що сплелися в блакитну нитку Дністра, лежить у центрі слов’янського світу Україна.

   Вплетена у сонячному вінку з весняних квітів, у смарагдовій накидці із зелених шат вона завжди прекрасна.

   Скільки прекрасних чудес є в нас в Україні! «Україно! Доки жити буду, доти відкриватиму тебе», - писав класик української літератури Василь Симоненко. Нам є чим пишатися, що цінувати, вивчати і про що розповідати іншим.

  Сьогодні ми познайомимося із тими природними комплексами і пам’ятками історії та культури, що тепер визначають обличчя нашої нації і країни. Я хочу, щоб ви поважали і гордилися нашим минулим, теперішнім і прагнули примножувати всі багатства своєї землі на благо нашої Батьківщини.

  Але перед тим, як вирушити в цікаву подорож, наповнимо наші рюкзаки туристичним реманентом, тобто пригадаємо все, що ми знаємо про дієприкметник.

1. Гра «Тематичний рюкзак». Прийом «Я вже знаю, що …»

(Кожен учень по черзі говорить, що із даної теми він вже знає, намагаючись не повторювати попередні відповіді).

2. Інтерактивна технологія «Займи позицію».

   На дошці – в різних місцях – аркуші з написами: «активні дієприкметники теперішнього часу», «активні дієприкметники минулого часу», «пасивні дієприкметники». Учні витягують картку, на якій написано дієприкметник, підходять до відповідного аркуша, називають  дієприкметник і обгрунтовують свій вибір, застосовуючи метод «ПРЕС»:

• Я вважаю …
• Тому що …
• Отже, …

    Позеленілий, осяяний, забутий, крокуючий, побачений, зчорнілий, сидячий, сумуючий, помолоділий, синіючий.

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

   Тема нашого уроку: «Дієприкметниковий зворот. Відокремлення комами дієприкметникових зворотів (після означуваного іменника)».

   Я пропоную провести вправу «Очікування». Запишіть на окремих аркушах, чого ви очікуєте від сьогоднішнього уроку. Залиште, ми до них ще повернемося.

   Розповідь учителя.

  Отож, вирушаємо у нашу подорож по Україні.  Дозвольте познайомити вас із  всесвітньо відомою пам’яткою архітектури ХІ століття – Києво-Печерською Лаврою.

   Коли мені кажуть «Київ», я бачу Дніпро; стоячи на Володимирській гірці, я схиляюсь над неосяжним простором, що відкривається моїм очам знизу: Київська гора над Боричевим узвозом, кам’яні маси будинків і зелені скверики коло них, нерівні вулички і полотно площі Подолу, затінені липами вулиці, чарівно-химерну Солом’янку, а також гостроверхі пам’ятники давнини, які зачаровують нас своєю величністю і непохитністю навіть перед навалою ворога.

   На високому правому березі Дніпра, трохи далі від Володимирівської гірки, серед зелені дерев білою стрічкою звивається стіна. Вона оточує Києво-Печерську Лавру.

   Цей православний монастир, заснований у 1051 році монахами Антонієм і Феодосієм у печерах поблизу Києва, в ХІ столітті став центром розповсюдження і затвердження християнства в Київській Русі. У ХІІ столітті монастир отримав статус «лаври» - головного великого монастиря .

   Лавра поділяється на наземну частину ( комплекс релігійних споруд ), та підземну ( печери ). Про довжину печер ходять легенди – кажуть, що підземні ходи проходять під Дніпром, а також з’єднують Лавру з іншими монастирськими печерами Києва та Чернігова.

   Свого часу Лавра відіграла важливу роль у розвитку давньоруської культури, була центром літописання. Тут перекладались на церковно-слов’янську мову і переписувались твори іноземних авторів. У її стінах жили і працювали відомі літописці: Нестор ( автор „Повести временных лет” ), Нікон, Сільвестр та інші.

    У ХІІІ столітті було складено „Києво – Печерський патерик” – важливе джерело історії Києва.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Ми – дослідники!

• Розподіліть подані словосполучення на дві групи «дієприкметник + іменник», «дієприкметник + іменник». Визначте головне і залежне слово. Зробіть висновок про роль дієприкметника у словосполученні.

Засіяна нива, засіяна пшеницею.

Поля зігріті, зігріті сонцем.

• Розберіть словосполучення за будовою.

Зігріті ласкавим сонцем.

• Зверніть увагу на те, що у словосполученні, в якому дієприкметник – головне слово, може бути не одне, а два і більше залежних слів. Це можуть бути слова різних частин мови: іменники, займенники, неозначена форма дієслова.

• Прочитайте речення (1, 2). У кожному з речень вкажіть дієприкметники.
• Прочитайте речення (3, 4). У кожному з речень вкажіть дієприкметники із залежними від нього словами.

1.Пропливають зорі України над моїм вікном.

2.І вечір голубі покоси поклав на Дніпро.

3.Квіти, сріблені росою, дивляться на шлях.

4.Безмежний степ, укритий снігом, спав.

• До якого слова відноситься дієприкметник?
• Де він стоїть по відношенню до цього слова?

2.   Метод «Обмін думками». Робота з підручником. Вивчення нового матеріалу.

  Робота в парах. Учні читають теоретичний матеріал і по черзі ставлять одне одному запитання.

Розповідь учителя.

     Перша школа, перша бібліотека, перша лікарня…

     Багато добрих та корисних справ починалося на давній київській землі!.. Досліджуючи їх та свою історію ми черпаємо знання для себе та майбутніх поколінь української нації, щоб хоч доторкнутись до вічних таємниць, які зберігають у собі шедеври архітектури. До таких святинь ми відносимо і Софію Київську.

   Ось що сказав про неї Павло Загребельний словами свого героя:

„Його треба назвати просто : диво! Тому що те, як зародився він понад дев’ятсот(900) літ тому в людській уяві, і як ставився, і як оздоблювався, і як протривав єдиний у цілій Європі з того століття по сьогодні цілий і прекрасний – хіба усе це не диво?..”

   У літописах закладини собору датуються 1037 роком. Цей храм був закладений Ярославом Мудрим, який згодом створив у ньому першу відому в стародавній Русі бібліотеку.

    У давнину храм був громадським, культурним та освітнім центром держави. Тут відбувались усі урочисті церемонії посадження князів на київський престол, прийоми іноземних послів. На площі біля собору збиралось київське віче ( збори ). У самому соборі велось літописання…

   Дивне відчуття охоплює кожного, хто переступає поріг славетної Софії… Десь поза стінами залишається гомінливе сьогодення, віки розступаються і постає далеке минуле – яскравість барв дивовижних мозаїк, різноманітність змісту фресок, більшість з яких присвячені релігійній тематиці, карнизи і колони.  Центральний образ собору – Марія-Оранта, його винесено на найпочесніше місце. Річ у тому, що Марію вважали захисницею Києва, як тоді казали „непорушною стіною”, крізь яку не перелетить жодна стріла, жодний спис.

     І сьогодні собор викликає захоплення і зачарування майстерністю зодчих, довершеністю ліній та форм. Не втративши за дев’ять з половиною віків своєї краси, мозаїки Софії Київської є прикладом надихаючої сили мистецтва… 

   Собор є головною духовною опорою народу, символом його безсмертя.

    Зберігаючи національне надбання, долею храму опікувались великі київські князі, гетьмани, митрополити, що були і його меценатами, і його захисниками. Цю місію вони передали  у спадок нашому поколінню.

     І наше завдання – захищати багатства своєї землі, оберігати їх і збільшувати їх значимість для людства…

V. Виконання вправ на закріплення вивченого.

1. Прийом «Впізнай мене».

   Перепишіть речення. Визначте в кожному дієприкметниковий зворот та означуване ним слово. Позначте зв’язки між дієприкметником і залежними словами.

Чудово блищало небо, засіяне зорями.

Широке рівне плесо віддзеркалювало срібні кучері залитих сяєвом хмар.

На темному небі нерухомо застигли химерні клаптики хмар, посріблених промінням місяця.

Сниться вночі мені зорями вишите небо.

2. Синтаксична розминка.

   Зробіть синтаксичний розбір речення. Визначте, яким членом речення є дієприкметниковий зворот.

     Гори, поламані та порепані балками, зеленіли свіжою весняною травою.

     Стоїть налитий синню день.

3. Згоден? – Не згоден? – Обгрунтуй!

   У поданих реченнях дієприкметники виконують різну синтаксичну роль.

  Небо всіяне зорями.

  Сміялось небо, всіяне зорями.

VІ. Вивчення нового матеріалу.

Розповідь учителя.

    У вересні цього року виповнилося 222 роки з часу заснування дендрологічного парку „Софіївка” в місті Умані Черкаської області, широко відомого далеко за межами України як одне з найбільших видатних творінь світового садово-паркового мистецтва ХVІІ – ХІХ століття.

   Парк заснований у 1796 році.  Граф Станіслав Потоцький, один із найбагатших магнатів України, узяв шлюб із прекрасною грекинею Софією. Закоханий граф квапився виконати усі  забаганки молодої дружини.

    Улітку 1795 року Софія, повертаючись із Гамбурга до Умані, завітала до містечка Неборів, що неподалік Варшави. На неї велике враження справив розкішний парк. На жаль, Софія не знала про дійсний стан фінансових справ чоловіка. Тоді придбати садибу в Криму граф не міг. Але любов до дружини надихнула Потоцького на своєрідний подвиг – він зібрав кошти , і через рік в Умані, серед вигорілих під сонцем степів та балок, серед хаотичного нагромадження скель, почалось будівництво парку у романтичному стилі. У дарунок дружині граф вирішив створити куточок Еллади, щоб нагадував він їй гори і ліси, чисті струмки й прозорі озера покинутої Греції…

    Граф доручив будівництво парку Людвігу Метцелю, колишньому польському військовому інженерові, людині талановитій і широко ерудованій.

     На скелястих берегах річки Кам’янки росло кілька десятків верб, в’язів, поодинокі липи та дикі груші. Тисячі екзотичних дерев було завезено в Умань звідусюди. Вони чудово вписалися в навколишню місцевість і створили неповторний ансамбль.

    Урочисте відкриття парку відбулося у травні 1802 року, в день народження Софії. Так ожила і стала дійсністю примхлива мрія дружини вельможного графа…

1. «Два кроки до успіху. Мовне дослідження». Робота в групах.

І група

      Прочитайте речення, підкресліть дієприслівниковий зворот, виділіть означуване слово. Зробіть висновок, коли дієприслівниковий зворот виділяється з обох сторін комами.

         Луг, орошений дощем, сяє-миготить дощем.

         Небо, обсипане ніби рожами, тихо гасне.

ІІ група

Прочитайте речення, підкресліть дієприкметниковий зворот, виділіть означуване слово. Зробіть висновок, коли дієприслівниковий зворот комами не виділяється.

           Сяйвом переповнені плоди мерехтять, палають, не згасають.

           Сниться вночі мені зорями вишите плесо.

2. Колективне складання алгоритму.

Розділові знаки при дієприкметниковому звороті

1. Чи має дієприкметник залежні слова?

 

Так                                                                Ні

 

Це дієприкметниковий                    Це одиничний дієприкметник.

зворот.                                                Комою не виділяється.

 

2. Де стоїть дієприкметниковий зворот?

 

Перед означуваним словом.                            Після означуваного слова.

 

Комою не виділяється.                                    Виділяється комою.

 

                                                      В середині речення.       На початку або

                                                                                               в кінці речення.

 

                                                   З обох боків.                     З одного боку.

     Дієприкметникові звороти, що відносяться до означуваного слова – особового займенника (я, ми, ти, ви, він, вона, воно, вони) виділяються комами не залежно від позиції в реченні.

•    Сповнений любові, я іду по вулиці вузькій.
•    Дніпро! Ти тихо в день ясний пливеш, заглиблений в минуле                                                                                                                                                                                                                           

VІІ. Виконання вправ на закріплення вивченого.

1. Завдання-пошук.

    Перепишіть речення, вставляючи пропущені букви і розставляючи розділові знаки. Підкреслити дієприкметникові звороти і пояснювані ними слова. Визначте морфологічні ознаки дієприкметників (усно).

І пахне ран..ім сонцем і м..дком з..мля ле..ким с..рпанком оповитиа.

На заході ро..падаються остан..і в..шневі згустки залишені сонцем.

Хліб ч..рствий порізаний по скибі все ж соло..кий з доброї душі.

2. Попереджувальний диктант.

Дієприслівникові звороти підкреслити.

   Встають стежки, заплетені в тернини. А вирізана з верболозу гілка, як Україна, з нами розмовля. Прощай усе: поля, діброви, Дніпро широкий, бір сосновий, убраний в ранню росу. Намальовані фарбою квіти живуть найдовше.

3. «Наведи порядок». Робота в групах.

    Правильно побудуйте речення, знайдіть дієприкметникові звороти, розставте розділові знаки.

І група

Хмарки, небу, по, розкидані, пливли, легенькі, вітром.

ІІ група

Вкриті, яблуні, гілля, нахилили, рясно, плодами, землі, до.

VІІІ. Підсумок уроку.

    Повернімося до початку нашого уроку, де ми писали «очікування» від уроку. Чи отримали ви те, чого хотіли?

Метод «Незакінчене речення».

• Сьогодні на уроці я …

ІХ. Домашнє завдання.

• Виписати з творів художньої літератури (або скласти) 6 речень про красу рідного краю, щоб у їх складі були дієприкметникові звороти.