10 березня о 18:00Вебінар: Шкільне діловодство. Документація заступника директора з навчальної роботи

Програма з української мови для 7, 9 класів

Про матеріал

Програма з української мови для 7, 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів підготовлена на основі чинної програми з урахуванням змін, внесених у 2016 році. Програма базується на вимогах Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392, ідеях «Концептуальних засад реформування середньої школи «Нова українська школа»».

Перегляд файлу

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

C:\Users\Клиент\Pictures\шаблони\proba.jpg 

 

ПРОГРАМА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

з української мови

 

 

 

 

на 2018-2019 н.р.

 7, 9 класи

 

УКРАЇНСЬКА МОВА

59 класи

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів

Пояснювальна записка

Програма відображає засадничі ідеї Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2011 р. № 1392), ідеї концепції «Нова українська школа» (2016 р.).

Мета базової загальної середньої освіти — розвиток і соціалізація особистості учнів, формування їхньої національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.

Випускник основної школи — це патріот України, який знає її історію; носій української культури, який поважає культуру інших народів; компетентний мовець, що вільно спілкується державною мовою, володіє також рідною (у разі відмінності) й однією чи кількома іноземними мовами, має бажання і здатність до самоосвіти, виявляє активність і відповідальність у громадському й особистому житті, здатний до підприємливості й ініціативності, має уявлення про світобудову, бережно ставиться до природи, безпечно й доцільно використовує досягнення науки і техніки, дотримується здорового способу життя.

Мета навчання української мови в школі (предметна) — формування компетентного мовця, національно свідомої, духовно багатої мовної особистості.

Відповідно до поставленої мети головними завданнями навчання української мови в основній школі є:

  • виховання стійкої мотивації й свідомого прагнення до вивчення української мови;
  • формування духовного світу учнів, цілісних світоглядних уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів, тобто прилучення через мову до культурних надбань українського народу й людства загалом;
  • формування у школярів компетентностей комунікативно доцільно й виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях і сферах спілкування з дотриманням норм українського етикету;
  • ознайомлення з мовною системою й формування на цій основі базових лексичних, граматичних, стилістичних, орфоепічних і правописних умінь і навичок; здатності учня до аналізу й оцінки мовних явищ і фактів;
  • формування вмінь розрізняти, аналізувати, класифікувати мовні факти, оцінювати їх з погляду нормативності, відповідності ситуації та сфери спілкування; працювати з текстом, здійснювати пошук інформації в різноманітних джерелах, використовувати її  в самостійно створених  висловленнях різних типів, стилів і жанрів.

Визнання компетентнісного підходу провідним у навчанні передбачає формування не лише предметної, а й ключових компетентностей, зміщення акцентів зі знаннєвого на діяльнісний освітній результат. З огляду на суть зазначеного підходу, знання мають бути інструментом у розв’язанні життєвих проблем, засобом особистісного розвитку, соціалізації учнів, успішного професійного становлення та облаштування особистого життя. Тому зміст навчального матеріалу визначено з огляду на корисність, потрібність його за межами школи.

Скорочення обсягу теоретичного матеріалу на користь практичної діяльності збільшує можливості для формування предметних і ключових компетентностей. Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності сформулювано в термінах компетентнісного підходу: знаннєвий компонентучень/учениця називає, формулює, записує, наводить приклади тощо; діяльнісний учень/учениця розпізнає, розрізняє, описує, аналізує, порівнює, планує, застосовує тощо; цінніснийучень/учениця усвідомлює, критично ставиться, оцінює, обґрунтовує, робить висновки, висловлює судження тощо.

Можливості предмета «українська мова» у формуванні ключових компетентностей

 

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною мовою

Уміння: використовувати українську мову як державну для духовного, культурного й національного самовияву; володіти всіма видами мовленнєвої діяльності; усно й письмово тлумачити поняття, факти; висловлювати думки, почуття, погляди;оцінювати й осмислювати ситуацію спілкування; реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ (у школі, громадських місцях, удома, на дозвіллі); здійснювати адекватний змістові й умовам спілкування добір мовно-виражальних засобів; володіти  засобами української мови — її стилями, типами, жанрами; правильно вимовляти й писати слова, творити їх граматичні форми; конструювати речення й тексти; дотримувати норм етикету під час спілкування.

Ставлення:поцінування української мови як державної; усвідомлення її як державотворчого чинника та чинника національної ідентичності; свідоме послуговування українською мовою в усіх царинах життя; захоплення красою, естетичною довершеністю, багатством  виражальних засобів української мови; сприйняття спілкування як цінності; усвідомлення значення ефективного спілкування;  ціннісне ставлення до співрозмовників; у виборі рішень керування системою цінностей, схвалених суспільством.

Навчальні ресурси: текстоцентризм, діалог, дискусія, проект щодо ролі державної / рідної мови.

2

Спілкування іноземними мовами

 

Уміння: виявляти в текстах запозичення з інших мов; пояснювати лексичне значення, правопис та особливості вживання слів іншомовного походження;обговорювати прочитані або прослухані мовою оригіналу та в перекладі українською фольклорні та літературні твори.

Ставлення: розуміння ролі іноземної мови як засобу пізнання іншого світу та збагачення власного культурного досвіду; розуміння потреби популяризувати Україну у світі засобами іноземних мов; готовність до міжкультурного діалогу, відкритість до пізнання різних культур.

Навчальні ресурси: перекладні словники, тексти українськомовних перекладів літературних творів та оригінали.

3

Математична компетентність

 

Уміння: оперувати абстрактними поняттями; виокремлювати головну й другорядну інформацію; установлювати причинно-наслідкові зв’язки;чітко формулювати визначення та будувати гіпотези; формулювати тезу й добирати аргументи; перетворювати інформацію з однієї форми в іншу (схему, таблицю, діаграму); доцільно й правильно використовувати в мовленні числівники.

Ставлення:прагнення висловлюватися точно, логічно, послідовно; бережливе ставлення до часу.

Навчальні ресурси: тексти, що містять роздум; текст виступу, у якому наявна гіпотеза та її обґрунтування; тексти, у яких наявні таблиці, схеми, діаграми тощо.

4

Компетентності

в природничих науках

і технологіях

 

 

 

 

 

Уміння: швидко й ефективно шукати інформацію про довкілля, використовувати різні види читання для здобуття нових знань; критично оцінювати відображені в наукових, художніх і публіцистичних текстах результати людської діяльності в природному середовищі; змістовно, логічно, послідовно, точно описувати процес власної діяльності; спостерігати, аналізувати, проводити мовні експерименти; словесно оформлювати результати досліджень; визначати роль природи в житті людини; використовувати сучасні технології.

Ставлення: сприйняття природи як цінності; готовність захищати довкілля, зберігати природні ресурси для сьогодення та майбутніх поколінь;готовність до опанування новітніх технологій.

Навчальні ресурси: науково-пізнавальні й навчальні тексти природничого та технологічного змісту;аналіз текстів (фрагментів) природничо-екологічного змісту, опис експерименту, усні / письмові презентації в рамках дослідницьких проектів.

5

Інформаційно-цифрова компетентність

 

Уміння:діяти за алгоритмом, зокрема здійснювати пошукову діяльність та аналіз мовних явищ; створювати інструкцію та діяти за інструкцією; складати план тексту;впевнено й водночас критично застосовувати інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією з навчальною метою та в приватному спілкуванні; грамотно й безпечно комунікувати в інформаційному просторі; розпізнавати маніпулятивні технології та протистояти їм;розвивати медійну грамотність; переводити навчальну інформацію в інший формат.

Ставлення: задоволення пізнавального інтересу; прагнення до гармонійного спілкування у віртуальному інформаційному просторі, критичне сприйняття інформації, поданої в ЗМІ; прагнення додержувати правил роботи з інформацією (дотримання авторського права тощо).

Навчальні ресурси:дописи в соціальних мережах і коментарі до них;інструментальні тексти (алгоритми дій, інструкції тощо);план тексту; медійні тексти.

6

Уміння вчитися впродовж життя

 

 

Уміння:визначати мету навчальної діяльності та способи її досягнення; планувати й організовувати власну навчальну діяльність; читати, використовуючи різні види читання (ознайомлювальне, вибіркове, вивчальне та ін.); постійно поповнювати власний словниковий запас; користуватися різними джерелами довідкової інформації (словниками, енциклопедіями, онлайн-ресурсами); здійснювати самооцінювання результатів власної діяльності, рефлексію; застосовувати комунікативні стратегії відповідно до мети та ситуації спілкування.

Ставлення: сприйняття освіти, навчальних досягнень, зокрема у вивченні мови, як цінностей, готовність удосконалювати знання мови і власне мовлення впродовж життя, розвивати мовне чуття; розуміння ролі читання для власного розвитку; усвідомлення потреби вчитися з метою самовдосконалення й самореалізації.

Навчальні ресурси:довідкова література, зокрема пошукові системи;електронні мережеві бібліотеки; інструкції з ефективного самонавчання.

7

Соціальні та громадянські компетентності

 

Уміння: аргументовано і грамотно висловлювати власну громадянську позицію в суспільно-політичних питаннях; співпрацювати з іншими на результат, запобігати конфліктам і розв’язувати їх, досягати розумних компромісів.

Ставлення:сприйняття людської гідності як найвищої цінності; повага до законів України, зокрема до норм українського мовного законодавства; повага до правових норм; усвідомлення необхідності конструктивної участі у громадському житті.

Навчальні ресурси:тексти соціально-політичного змісту; інтерактивні технології навчання.

8

Підприємливість

 

Уміння:презентувати власні ідеї та ініціативи зрозуміло, грамотно, використовуючи доцільні виражальні мовні засоби; використовувати ефективні комунікативні стратегії для формулювання власних пропозицій;самоорганізовуватися; оцінювати економічні ініціативи та економічну діяльність.

Ставлення: готовність брати на себе відповідальність; розуміння ролі комунікативних умінь для успішної професійної кар’єри.

Навчальні ресурси: тексти, які містять моделі ініціативності; ділові папери (план роботи, звіт, резюме, заява тощо),самопрезентація, зразки реклами.

9

Загальнокультурна грамотність

 

Уміння: використовувати українську мову для духовного й культурного самовиявлення; дотримуватися норм української літературної мови та мовленнєвого етикету;використовувати досвід взаємодії з творами мистецтва в життєвих ситуаціях; створювати тексти, виражаючи власні ідеї, досвід і почуття та використовуючи художні засоби; добирати літературу для читання з метою одержання насолоди та користі від прочитаного.

Ставлення: сприйняття літературного твору як засобу збагачення особистого емоційно-чуттєвого досвіду, отримання естетичного задоволення від творів мистецтва; зацікавленість світовими культурними набутками, повага до розмаїття культурного вираження різних народів.

Навчальні ресурси: твори мистецтва; тексти, що містять описи творів мистецтва; дослідницькі проекти.

10

Екологічна грамотність

і здорове життя

 

Уміння: дотримуватися здорового способу життя;враховувати вплив слова на психічне здоров’я людини; відповідально використовувати мовні виражальні засоби; застосовувати комунікативні стратегії для протистояння деструктивним та маніпулятивним впливам, що є загрозою здоровому способу життя; виявляти толерантність до різних поглядів, співчувати;конструктивно спілкуватися в різних соціальних середовищах, досягнення соціальної захищеності, сімейного щастя тощо; бережливо ставитися до природи.

Ставлення: сприймання здоров’я як загальнолюдської цінності; бажання дотримуватися здорового способу життя; усвідомлення значення навколишнього середовища для життя і здоров’я людини; готовність зберігати природні ресурси.

Навчальні ресурси: тексти, які сприяють гармонізації психоемоційного стану;художні твори, які містять моделі досягнення соціальної захищеності,  кар’єрного зростання.

З метою увиразнення ключових компетентностей уведено поняття наскрізних ліній: «Екологічна безпека і сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність».

Наскрізна лінія «Екологічна безпека і сталий розвиток» (НЛ-1) підсилює ключові компетентності, спрямовує діяльність учителя й учнів на формування соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, усвідомлення ідеї сталого розвитку як нового типу еколого-економічного зростання, що задовольняє потреби всіх членів суспільства за умови збереження й поетапного відновлення природного середовища, готовності брати участь у розв’язанні питань довкілля та розвитку суспільства; конкретизує роботу зі збереження й захисту довкілля.

Наскрізна лінія «Громадянська відповідальність»(НЛ-2) забезпечує розвиток соціальної й громадянської компетентностей, розкриває суть поняття «відповідальний громадянин», визначає вектори його діяльності.

Реалізації здоров’язбережувальної ключової компетентності сприяє наскрізна лінія «Здоров’я і безпека» (НЛ-3), орієнтуючи на формування учня як духовно, емоційно, соціально й фізично повноцінного громадянина, що дотримується здорового способу життя, активно долучається до облаштування безпечного для життя й діяльності середовища.

Метою наскрізної лінії «Підприємливість і фінансова грамотність» (НЛ-4) є навчання молодого покоління українців ощадливості, раціонального використання коштів, планування витрат, стимулювання лідерських ініціатив, прагнення успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.

Наскрізні змістові лінії спільні для всіх шкільних предметів, є засобом інтегрування навчального змісту, вони корелюються з окремими ключовими компетентностями і сприяють формуванню ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку в життєвих ситуаціях. Упровадження наскрізних змістових ліній у навчальний предмет передбачає розв’язування завдань реального змісту, виконання міжпредметних навчальних проектів, роботу з різними джерелами інформації.

Концептуальна структура програми, її змістове наповнення забезпечують можливості для формування предметної і ключових компетентностей, право вибору (для вчителя та учня), ураховують особливості сучасного інформаційно-комунікативного середовища.

Відповідно до чинного Державного стандарту базової й повної загальної середньої освіти навчальний матеріал програми розподілено за змістовими лініями.

Мовна змістова лінія містить перелік питань, обов’язкових для засвоєння теорії мови, що сприятиме формуванню системних знань про мову й на їхній основі життєво важливих умінь.

Призначення мовленнєвої змістової лінії полягає в забезпеченні цілеспрямованого формування вмінь і навичок, що є базовими для предметної і ключових  компетентностей. Її зміст реалізують на кожному уроці, що дає змогу зробити процес розвитку мовленнєво-комунікативних умінь і навичок ефективним.

Синхронізація мовної та мовленнєвої змістових ліній виявляється у виконанні учнями різних видів усних і письмових робіт з метою використання виучуваного теоретичного матеріалу.

Крім обов’язкових, мовленнєва змістова лінія містить рекомендовані види робіт, теми яких скеровано на формування в учнів ключових компетентностей. Рекомендовані види творчих робіт представлено актуальними для школярів жанрами, серед яких допис до веб-сайта чи соцмережі, стаття певного змісту до Вікіпедії, план роботи над проектом, реклама шкільного творчого конкурсу тощо. Значна частина рекомендованих робіт має виразно практичний характер (складання інструкції щодо користування електронними мовними словниками, переліку необхідних для родини закупівель на поточний місяць і т.ін.) Деякі з рекомендованих видів робіт передбачають використання самостійно дібраної учнями з різних джерел інформації.

Творчим роботам надано виразно практичного характеру. Виконуючи їх, учень має не лише виявити мовні знання та застосувати мовні вміння, а й замислитися  над ціннісними настановами. Мета таких робіт — формування життєвих компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в житті, навчанні та праці.

Серед рекомендованих видів робіт учитель може обирати ті, які вважає найбільш актуальними й корисними, до того ж він може змінювати теми висловлень залежно від інтересів і потреб кожного класу. Якщо обов’язкові види робіт мають проводитися на уроках розвитку мовлення, то рекомендовані — на аспектних уроках.

Через теми обов’язкових та рекомендованих робіт реалізується соціокультурна змістова лінія програми. Створення висловлень має сприяти утвердженню ієрархії цінностей, формуванню світогляду учнів, становленню їх як громадян України, а також слугувати орієнтиром у спрямуванні навчання на оволодіння ключовими компетентностями.

Необхідність діяльнісної змістової лінії зумовлена мета предметним характером знань і доцільністю їх відпрацювання в різних видах діяльності, у процесі яких учні набувають суб’єктного досвіду, опановують різні стратегії мовленнєвої діяльності.

Авторський колектив першого варіанта програми (2012 р.): Шелехова Г. Т., Пентилюк М. Я., Новосьолова В. І., ГнатковичТ.Д., Тараннік-Ткачук К. В., Коржова Н. Б.

У розвантаженні програми (2015 р.) брали участь: Шелехова Г. Т., Голуб Н. Б., Новосьолова В. І., Сидоренко В. В., Тарасенко О. О., Усатенко Г. О., Оперчук О. П., Мельник М. М., Ткачова Г. В., Глазова О. П., Панасенко Н. М.

В оновленні програми брали участь: Глазова О. П., Романенко Ю. О., Голуб Н. Б., Кондесюк Т. В., Котусенко О. Ю., Мельниченко О. М., Михайловська Н. А., Панченков А. О., Пчеляна Л. В.

 

 

 

 

 

 

7 клас

(88 год 2,5 год на тиждень)

(3 год – резерв годин для використання на розсуд учителя.

Контрольні роботи проводяться за рахунок годин, указаних у таблиці)

 

Очікувані результати

навчально-пізнавальної діяльності учнів

К-сть годин

Зміст навчального матеріалу

К-сть годин

Мовна змістова лінія

63 год

Мовленнєва змістова лінія

22 год

 

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає та розуміє поняття літературна мова, літературна норма;

знає норми орфоепічні, орфографічні, лексичні, фразеологічні, словотвірні, морфологічні, синтаксичні, пунктуаційні, стилістичні.

Діяльнісна складова

спостерігає за мовленням людей, помічає порушення літературної норми;

розрізняє поняття літературна мова й діалекти, просторіччя, жаргон;

редагує речення й тексти, що містять порушення літературних норм;

користується лінгвістичними словниками з метою вдосконалення власного мовлення;

Ціннісна складова

ставиться до української мови

як до найвищої цінності;

сприймає дотримання норм української літературної мови як підтвердження духовного становлення й культурного рівня особистості;

критично ставиться

до власного мовлення, прагне додержувати норм літературної мови.

1

Вступ.

Літературна норма української мови.

 

Рекомендовані види роботи.

Коментування висловів відомих людей про українську літературну мову, дотримання її норм як ознаки й обов’язку культурної людини.

Редагування речень, у яких порушено літературні норми української мови.

Ознайомлення  з українським  лінгвістичним інтернет-порталом «Словники України онлайн».

Колективне укладання переліку  цікавих школярам українськомовних сайтів.

 

 

 

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає визначення тексту; називає його структурні особливості, мовні засоби зв’язку речень у тексті;

знає сфери вживання, основні види (жанри) висловлень, загальні та мовні  ознаки основних стилів мовлення;

пояснює вибір стилю тексту (висловлення) у відповідності до мети й ситуації спілкування; 

розуміє  призначення публіцистичного стилю, знає сферу його вживання, основні види висловлень, загальні та мовні ознаки;

знає й називає загальні та мовні ознаки публіцистичного стилю.

Діяльнісна складова

розпізнає текст, визначає його тему, основну думку, аналізує будову, визначає стиль;

визначає мікротеми та складає простий план готового тексту, а також план тексту, над складанням якого працює;

знаходить і виправляє стилістичні помилки.

Ціннісна складова

Усвідомлює функцію публіцистичного стилю, його можливості для розкриття в тексті суспільно важливої теми;

шанує духовні цінності народу,цікавиться та пишається внеском українців у світову культуру.

 

 

Теоретичний матеріал.

Відомості про мовлення.

Повторення й поглиблення вивченого про текст, його структурні особливості, мовні засоби зв’язку речень у тексті. Мікротема тексту (практично).

Повторення вивченого про стилі мовлення. Поняття пропубліцистичний стиль.

Рекомендовані види роботи.

Аудіювання тексту публіцистичного стилю. Обґрунтування вибору стилю для розкриття в тексті суспільно важливої теми.

Визначення теми, основної думки тексту. Складання простого плану (визначення мікротем) тексту публіцистичного стилю. Добирання варіантів заголовка.

Складання плану тексту публіцистичного стилю на тему «Духовні цінності нашого народу» («Внесок українців у світову культуру»).

Обов’язкові види роботи.

Докладний усний переказ тексту публіцистичного стилю з елементами роздуму (за простим планом).

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає правила вживання розділових знаків у вивчених синтаксичних конструкціях;

знає та називає вивчені самостійні та службові частини мови, наводить приклади їх;

пояснює написання слів різних частин мови та вживання розділових знаків у вивчених конструкціях правилами.

Діяльнісна складова

розставляє правильно розділові знаки в простих ускладнених, а також у складних реченнях відповідно до вивчених правил;

знаходить у реченнях вивчені частини мови;

визначає належність слова до певної частини мови, визначає її граматичні ознаки;

визначає у словах орфограми, обґрунтовує написання слів відповідними правилами;

виправляє допущені помилки;

мислить критично, формулює тезу, добирає аргументи на її підтвердження або спростування, самостійно робить висновки;

Ціннісна складова

робить обміркований вибір цінностей, з повагою ставиться до символів народу;

має свій погляд на дискутовану проблему;

дискутує, аргументуючи свої думки; порівнює свої погляди з поглядами й оцінками інших;

ставиться до здоров’я як загальнолюдської цінності (ЗБ);

виявляє здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя (НЛ-1);

цінує гармонійну єдність людини з природою, усвідомлює необхідність дбайливого ставлення, збереження й  відновлення природного середовища (НЛ-1);

усвідомлює важливість грамотного письма як однієї з ознак культурної особистості;

критично ставиться до власного мовлення;

робить висновки про необхідність мовної освіти та самоосвіти.

3

Повторення та узагальнення вивченого.

Розділові знаки у вивчених синтаксичних конструкціях.

Вивчені частини мови,  правопис їх.

 

Рекомендовані види роботи.

Складання висловлення про красу осінньої пори (пейзажної замальовки) за фотоілюстрацією з використанням однорідних членів речення.

Складання й розігрування діалогу, який доповнює прослуханий або прочитаний текст про рослину — символ України (калину, вербу, тополю та ін.), з використанням реплік-речень зі звертаннями та вставними словами.

Складання байки (прозою) у формі діалогу між двома птахами — перелітним і таким, що залишається зимувати в Україні (з використанням інформації про птахів, зібраної в мережі Інтернет, та з вживанням у репліках діалогу складних речень, частини яких поєднано сполучниками (тому що, щоб, але, для того щоб).

Складання й розігрування діалогів  (телефонних розмов), що передбачають уникання небажаного й небезпечного спілкування, протистояння маніпулятивним впливам (із використанням реплік-речень зі звертаннями та вставними словами).

Створення й розігрування діалогів дискусійного характеру (орієнтовна тема: «Чи можуть електронні носії інформації (планшети, айпади, айфони)  повністю витіснити друковану книжку?».

Обовязкові види роботи.

Докладний письмовий переказ тексту-роздуму дискусійного характеру в публіцистичному стилі.

Аналіз письмового переказу.

Написання есе (орієнтовні теми: «Гармонія людини і природи як велика духовна цінність», «Земле барвінкова, дай мені здоровя!») в публіцистичному стилі з використанням речень зі звертаннями та вставними словами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає значення дієслова, його морфологічні ознаки, синтаксичну роль;

розуміє роль дієслів у досягненні точності, інформативності й виразності мовлення;

знає й пояснює способи творення видових пар та часових і способових форм дієслів.

Діяльнісна складова

знаходить дієслова в реченні; визначає граматичні ознаки їх, належність до певної дієвідміни;

використовує правильно форми дієслів у мовленні;

правильно вимовляє дієслова й пише, обґрунтовуючи правопис відповідними правилами;

конструює речення з дієсловами в усіх часових й особових формах, зокрема вжитих у переносному значенні;

редагує тексти, замінюючи повторювані дієслова синонімами.

Ціннісна складова

ставиться до здоров’я як до загальнолюдської цінності (НЛ-3);

цінує бережне ставлення до довкілля, до власного здоров’я (НЛ-3);

схвалює дотримання здорового способу життя (НЛ-3).

 

 

18

Морфологія. Орфографія.

Дієслово: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Форми дієслова: неозначена форма, особові форми, дієприкметник, дієприслівник, безособові форми на   -но, -то (загальне ознайомлення).

Неозначена форма (інфінітив) та особові форми. Доконаний і недоконаний види дієслова. Часи дієслів. Теперішній час. Минулий час. Зміна дієслів у минулому часі. Майбутній час. Дієслова І і ІІ дієвідмін. Букви е, и в особових закінченнях дієслів I і II дієвідмін (повторення).

Дієвідмінювання дієслів теперішнього й майбутнього часу.

Способи дієслів (дійсний, умовний, наказовий). Творення дієслів умовного й наказового способів. Знак мякшення у дієсловах наказового способу.

Безособові дієслова.

Способи творення дієслів.

Не з дієсловами (повторення).

Правопис -ться, -шся в дієсловах (повторення).

 

Рекомендовані види роботи.

Читання мовчки тексту, визначення вжитих у ньому дієслів, з’ясування їхньої ролі в мовленні.

Читання й аналіз тексту інструкції з використання побутового приладу, яка містить дієслова в неозначеній формі.

Складання тексту для руханки (гасла спортивної команди, девізу команди, що братиме участь у присвяченому певній суспільній події флешмобі) з використанням різних особових форм дієслів.

Обовязкові види роботи.

Стислий письмовий переказ розповідного тексту  художнього стилю про виконання певних дій.

Аналіз письмового переказу.

Рекомендовані види роботи.

Складання есе про значення родинних традицій з використанням дієслів у різних часових формах.

Складання пам’ятки (інструкції) «Безпечне користування Інтернетом» з використанням дієслів різних способових форм.

Складання допису в соцмережі про важливу подію зі шкільного життя з використанням дієслів різних способів.

Складання й розігрування  діалогів, які містять прохання про допомогу й висловлення порад щодо проблемної життєвої ситуації (з використанням дієслів наказового та умовного способів).

Виразне читання художніх текстів, у яких наявні описи стану природи, з коментуванням ролі в мовленні безособових дієслів (наприклад: хмариться, дощить, сутеніє, світає та под.).

Складання й розігрування діалогів  «Розмова з лікарем про стан здоров’я») з використанням безособових дієслів (наприклад: лихоманить, нудить, не спиться та под.).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає значення дієприкметника, його морфологічні ознаки, синтаксичну роль;

розуміє та пояснює значення дієприкметника в мовленні;

записує правильно дієприкметники з вивченими орфограмами, пояснює правопис  дієприкметників відповідними правилами;

знає правила вживання розділових знаків у реченнях з дієприкметниковими зворотами.

Діяльнісна складова

відрізняє дієприкметник від прикметника;

знаходить у реченні дієприкметник і дієприкметниковий зворот; безособові дієслівні форми на

 -но, -то;

правильно ставить розділові знаки при дієприкметниковому звороті;

правильно інтонує речення з дієприкметниковими зворотами;

складає речення з дієприкметниковими зворотами, здійснює заміну їх підрядними реченнями;

визначає дієприкметники активного й пасивного стану; знає засоби творення їх;

редагує речення, що містять невластиві українській мові форми активних дієприкметників теперішнього часу.

редагує речення, виправляючи помилки у вживанні дієприкметникових зворотів;

виявляє здатність розуміти твори мистецтва; інтерпретує ідеї, досвід та почуття, виражені митцями у творах різних жанрів, зокрема в портретному живописі.

Ціннісна складова

критично ставиться до надмірного вживання в текстах дієприкметникових зворотів;

робить висновки щодо синоніміки простих речень з дієприкметниковими зворотами та складних речень;

одержує естетичну насолоду від  пізнання культури, зокрема творів портретного живопису;

висловлює власні думки й оцінки, спричинені творами  мистецтва.

10

Дієприкметник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Дієприкметниковий зворот. Розділові знаки в реченнях з дієприкметниковими зворотами.

Активні й пасивні дієприкметники. Творення й відмінювання активних і пасивних дієприкметників теперішнього й минулого часу. Правопис відмінкових закінчень дієприкметників.

Обмеженість уживання форм активних дієприкметників теперішнього часу в сучасній українській мові, способи їх заміни.

Безособові дієслівні форми на -но, -то.

Правопис суфіксів дієприкметників.

-Н- у дієприкметниках та

 нн- у прикметниках дієприкметникового походження.

Не з дієприкметниками.

 

 

 

 

 

Рекомендовані види роботи.

Читання мовчки й переказування тексту, що містить дієприкметники, з’ясування їхньої ролі в мовленні.

Редагування речень (текстів), що містять активні дієприкметники, з метою заміни їх нормативними відповідниками (наприклад: бажаючий — охочий, узагальнюючий — узагальнювальний, виступаючий — доповідач).

Створення інформаційного повідомлення для шкільного веб-сайта з використанням дієприкметників про вдало організовану екскурсію (відвідану виставку, омріяну подорож).

Складання висловлення про улюблену пісню з використанням дієприкметників (наприклад: переконаний, оспіваний, стомлений, посмутнілий, зігрітий,  усміхнений та ін.)

Обов’язкові види роботи.

Складання й розігрування діалогів відповідно до ситуації, пов’язаної з характеристикою людей, з використанням дієприкметників (наприклад: освічений, розвинений, упевнений, натруджені (руки), досягнутий (успіх), докладені (зусилля), заслужена (перемога).

Складання й розігрування діалогів, що характеризують психічні стани людей, із використанням фразеологізмів, які містять дієприкметники (наприклад: як водою облитий;  як ошпарений; як громом прибитий).

Теоретичний матеріал

Особливості будови опису зовнішності людини.

Обов’язкові види роботи.

Докладний усний переказ розповідного тексту художнього стилю з елементами опису зовнішності людини (за складним планом).

Письмовий твір-опис зовнішності людини за картиною українського художника

(Т.Шевченка, М.Пимоненка, О.Мурашка та ін.) у художньому стилі з використанням дієприкметників і дієприкметникових зворотів (за складним планом).

Аналіз письмового твору.

Складання й розігрування діалогів відповідно до запропонованої ситуації спілкування з елементами зауважень, пропозицій з використанням у реченнях-репліках дієприкметникових зворотів (наприклад: не розв’язані вчасно; не виконані належним чином; не звірені за словником, не згаяний (час) та ін.).

Ділові папери. Складання звіту про виконану роботу (оформлення в школі зимового саду; створення класного блога і т.ін.) в офіційно-діловому стилі з використанням безособових дієслівних форм на -но, -то.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

_________

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

_________

1

 

 

1

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль дієприслівника;

розуміє та пояснює значення дієприслівника в мовленні;

записує правильно дієприслівники з вивченими орфограмами, пояснює правопис  їх  відповідними правилами;

знає правила вживання розділових знаків у реченнях з дієприслівниковими зворотами і одиничними дієприслівниками.

Діяльнісна складова

знаходить дієприслівник, дієприслівниковий зворот у реченні;

відрізняє дієприслівник від дієприкметника;

визначає граматичні ознаки дієприслівника;

правильно інтонує речення з дієприслівниковими зворотами;

складає речення з дієприслівниковими зворотами, здійснює заміну їх підрядними реченнями;

виправляє помилки у вживанні й правописі дієприслівників;

переказує і складає тексти з дієприслівниками й дієприслівниковими зворотами.

складає монологи й діалоги, використовуючи виражальні можливості дієприслівників і дієприслівникових зворотів;

виявляє здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва.

Ціннісна складова

критично ставиться до надмірного вживання в текстах дієприслівникових зворотів;

робить висновки щодо синоніміки простих речень з дієприслівниковими зворотами та складних речень;

усвідомлює корисність використовувати інтернет-ресурсів для здобування нових знань,  пошукової діяльності;

з повагою ставиться до людських захоплень, творчості як розвитку здібностей і талантів.

7

Дієприслівник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Дієприслівниковий зворот. Розділові знаки при дієприслівниковому звороті й одиничному дієприслівникові.

Вид і час дієприслівників. Дієприслівники  недоконаного й доконаного виду, творення їх.

Нез дієприслівниками.

 

Рекомендовані види роботи.

Аудіювання тексту, що містить дієприслівники, з’ясування їхньої ролі в мовленні.

Складання монологу від імені героя художнього твору з використанням дієприкметників і дієприслівників (усно).

Складання розповіді про улюбленого українського художника на основі зібраної в мережі Інтернет інформації про його життя та творчість із використанням дієприслівників доконаного й недоконаного виду (наприклад: розшукавши (інформацію), зібравши (свідчення, спогади), працюючи (над полотнами, малюнками), перемагаючи (труднощі), долаючи (перешкоди).

Складання висловлення в публіцистичному стилі «Як досягти успіху» з уживанням  фразеологізмів (наприклад: не розгинаючи спини; не моргнувши оком).

Редагування речень і текстів, у яких допущено помилки у вживанні дієприслівникових зворотів.

Обов’язкові види роботи.

Усний твір розповідного характеру в художньому стилі про виконання певних дій на основі власних спостережень з використанням дієприслівникових зворотів (за складним планом).

Письмовий твір розповідного характеру про  виконання автором улюбленої справи в художньому стилі (орієнтовні теми: «Душу я у вишивку вкладаю»,  «Як я створюю прикраси з бісеру», «У гуртку оригамі», «Збирання моделей човнів – улюблене заняття чоловіків нашої родини», «Як наш клас готує контент для заповнення блога»).

Аналіз письмового твору.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

2

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль прислівника;

розуміє роль прислівника в мовленні;

називає способи творення прислівників;

записує правильно прислівники, пояснює їх написання правилами.

Діяльнісна складова

знаходить прислівники в реченні, відрізняє їх від омонімічних і паронімічних частин мови;

утворює ступені порівняння прислівника; правильно наголошує прислівники;

помічає й виправляє помилки в правописі прислівників;

складає речення й мікротексти з прислівниками.

Ціннісна складова

цінує такі риси, як патріотизм, вірність «малій батьківщині»;

усвідомлює потребу читання художніх творів для естетичної насолоди та рефлексії над прочитаним;

оцінює рівень власних навчальних досягнень з мови, прагне поглиблення мовних знань.

14

Прислівник: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Розряди прислівників (практично).

Ступені порівняння прислівників.

Творення й правопис прислівників. Букви

-н- та -нн- у прислівниках.

Не і ні з прислівниками.

И та і в кінці прислівників.

Правопис прислівників на

-о, -е, утворених від прикметників

і дієприкметників.

Написання прислівників окремо, разом, через дефіс.

Написання прислівникових словосполучень типу: раз у раз, з дня на день.

 

Рекомендовані види роботи.

Читання мовчки тексту, що містить прислівники, з’ясування ролі прислівників у мовленні.

Складання тексту-розповіді на історичну тему про визначні події, пов’язані з «малою батьківщиною», з використанням прислівників-синонімів та прислівників-антонімів.

Складання пам’ятки «Правила дорожнього руху» з використанням прислівників та їхніх омонімів (наприклад: удень — у день, назустріч — на зустріч, по-нашому— по нашому, надво́рі — на дворі́).

Створення мікротексту з елементами порівняння літературного твору та його екранізації (різних моделей гаджетів, комп’ютерних ігор тощо) з використанням прислівників різних ступенів   порівняння.

Складання тексту реклами шкільного конкурсу на найкращий твір «Улюблена справа кожному цікава» з використанням прислівників-синонімів та прислівників-антонімів.

Складання тексту рекламного буклета молодіжного вбрання з використанням  прислівникових сполук  до лиця,  до смаку,  не до речі, не до вподоби,на вибір,  в міру.

Складання відгуку про цікаву книжку з використанням прислівників вищого й найвищого ступенів порівняння.

Обов’язкові види роботи.

Складання анотації на книжку з використанням  прислівників.

Портретний нарис у публіцистичному стилі. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

Учень (учениця):

Знаннєва складова

розуміє та пояснює роль  прийменника в мовленні;

записує правильно прийменники, пояснює їх написання правилами.

Діяльнісна складова

знаходить прийменники в реченні;

відрізняє їх від сполучників і часток;

правильно поєднує з іменниками;

аналізує тексти щодо правильності використання  прийменників з відмінковими формами іменників;

застосовує правила правопису прийменників;

знаходить і виправляє помилки в правописі їх;

складає речення з прийменниково-іменниковими конструкціями;

редагує тексти, виправляючи помилки у використанні прийменникових засобів милозвучності мовлення (з-із-зі, під-піді-підо та ін.).

Ціннісна складова

критично ставиться до власного мовлення, виявляє готовність до його вдосконалення;

усвідомлює необхідність  збереження й поетапного відновлення природного середовища, розв’язання питань захисту довкілля (НЛ-1).

3

Прийменник як службова частина мови. Прийменник як засіб зв’язку слів у словосполученні й реченні.

Зв’язок прийменника з непрямими відмінками іменника. Види прийменників за будовою.

Непохідні й похідні прийменники.

Написання похідних прийменників разом, окремо та через дефіс.

Синонімічні й антонімічні  прийменники.

Прийменниково-іменникові конструкції в ролі членів речення.

Рекомендовані види роботи.

Складання розповіді про знайому людину, зовнішній вигляд якої видається вам досконалим. Визначення ролі в тексті службових частин мови, зокрема прийменників.

Складання висловлення-роздуму «Від споживацького безглуздя довкілля треба берегти» з використанням антонімічних прийменників.

Редагування речень, у яких допущено помилки у вживанні прийменників (у три години дня; консультація по фізиці;  не прийшов із-за хвороби).

 

Учень (учениця):

Знаннєва складова

розуміє і пояснює роль  сполучника в мовленні;

записує правильно сполучники, пояснює їх написання правилами.

Діяльнісна складова

знаходить сполучники в реченні;

відрізняє їх від прийменників і часток;

визначає види сполучників за будовою, способом використання у простому й складному реченнях;

правильно пише сполучники; помічає й виправляє помилки в написанні їх;

використовує сполучники у власних висловленнях, складаючи прості та складні речення;

редагує речення, доцільно замінюючи сполучники синонімічними.

Ціннісна складова

поважає соціальну активність, патріотизм, відповідальність, громадянську гідність героїв сучасної України (НЛ-2);

обґрунтовує духовну спадкоємність  героїв української історії та сучасних звитяжців.

3

Сполучник як службова частина мови.

Види сполучників за будовою, походженням. Використання  сполучників у простому і складному реченнях: сполучники сурядності й підрядності.

Написання сполучників разом та окремо. Розрізнення сполучників й однозвучних слів.

Синонімічні й антонімічні  сполучники.

Рекомендовані види роботи.

Читання мовчки тексту, що містить поєднані сполучниками однорідні члени речення та складні сполучникові речення. Коментування ролі сполучників у мовленні.

Складання тексту-роздуму «Що  об’єднує сучасних українських героїв з героями фольклору».

Складання пам’ятки «Як відрізнити сполучники й однозвучні з ними інші частини мови з прийменниками та частками (проте — про те, зате — за те, якби — як би та ін.).

 

Учень (учениця):

Знаннєва складова

розуміє та пояснює роль  частки

в мовленні;

записує правильно частки, пояснює їх написання правилами.

Діяльнісна складова

знаходить частки в реченні, відрізняє від інших службових частин мови;

аналізує тексти щодо використання в них часток як виражального засобу;

самостійно знаходить і виправляє помилки в правописі часток;

редагує тексти  щодо правильності використання  часток;

створює висловлення, правильно використовуючи частки.

Ціннісна складова

Цінує самокритичність, бажання безупинно розвиватися;

Схвалює бажання особистості духовно зростати,  емоційно, соціально та фізично вдосконалюватися (НЛ-2).

4

Частка як службова частина мови.

Частки формотворчі та словотворчі. Частки, що надають слову або реченню  додаткових відтінків (практично).

Правопис часток не і ні з різними частинами мови (узагальнення).

Написання часток -бо, -но, -то, -от, -таки.

 

Рекомендовані види роботи.

Виразне читання уривків з художніх творів, що містять діалоги, складені  в розмовному стилі. Обговорення ролі часток у мовленні.

Складання висловлення «Чи хотів (ла) би я щось у собі змінити» («Які чесноти хотілося б виховати в собі», «Чи входить до переліку рис моєї вдачі самокритичність») з використанням часток (наприклад: авжеж, хіба,  лише, нехай, би (б), хіба ж).

Складання проекту логотипа рідного міста (села, школи, класу) з використанням у його описі  різних частин мови з часткою не і префіксом не.

 

Учень (учениця):

Знаннєва складова

розуміє та пояснює роль  вигука

в мовленні;

записує правильно вигуки, пояснює їх написання та вживання при них розділових знаків  правилами.

Діяльнісна складова

знаходить вигуки в реченні;

визначає належність вигуку

до відповідної групи

за значенням;

відрізняє їх від часток;

аналізує тексти щодо ролі в них вигуків;

правильно інтонує речення з вигуками;

доречно використовує  вигуки у власному мовленні.

Емоційно-ціннісне ставлення

визнає корисність для ефективного спілкування  емпатії як розуміння емоційного стану

іншої людини через співчуття,

співпереживання, проникнення в її внутрішній світ;

схвалює вираження емоцій, почуттів, станів через майстерне використання мовних засобів.

2

Вигук як особлива частина мови.

Групи вигуків за значенням.

Дефіс у вигуках.

Кома і знак оклику при вигуках.

 

Рекомендовані види роботи.

Аудіювання текстів усної народної творчості (казки, легенди, пісні), що містять вигуки. З’ясування ролі вигуків у мовленні.

Виразне читання текстів з вигуками.

Складання й розігрування діалогів відповідно до запропонованої ситуації спілкування — обмін враженнями після концерту улюбленого співака з використанням вигуків, що передають почуття  захоплення, радості, подиву та ін.

Складання казки для меншого брата чи сестрички з використанням звуконаслідувальних слів.

 

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає вивчені частини мови, визначає граматичні ознаки їх;

правильно пише слова, визначає орфограми, пояснює написання слів правилами.

Діяльнісна складова

складає усні й письмові висловлення, доречно використовуючи вивчені частини мови з урахуванням виражальних можливостей кожної;

знаходить граматичні помилки в реченнях (текстах), виправляє їх.

Ціннісна складова

критично ставиться до власного мовлення, виявляє готовність до його вдосконалення,

усвідомлює необхідність мовної освіти.

2

Узагальнення й систематизація вивченого  про частини мови, правопис і використання їх у мовленні.

Рекомендовані види роботи.

Визначення частин мови в реченнях.

Написання речень і текстів з поясненням написання слів— різних частин мови та вживання розділових знаків.

Редагування речень, у яких допущено граматичні помилки.

 

 

Соціокультурна змістова лінія

 

Орієнтовний зміст навчального матеріалу

Орієнтовні вимоги

до рівня соціокультурної компетентності учнів

Cфери відношень

Тематика текстів

Теми висловлювань учнів

Я і українська мова й література.

 

 

Я і Батьківщина (її природа,

історія).

 

 

 

 

 

 

Я  і  національна культура (звичаї, традиції, свята, культура взаємин, українська пісня).

 

 

 

 

Я і мистецтво (традиційне й професійне).

 

 

 

 

 

Я і ти (члени родини, друзі, товариші ).

Я і ми (класний колектив,  народ, людство)

 

Я як особистість

Мова — скарбниця духовності народу.

 

Формування української народності. Речові пам’ятки слов’ян, писемні джерела про слов’ян. Людина й природа. Різноманітність флори й фауни в Україні й на Землі. Екологічна культура  людини.

 

Матеріальна й духовна культура східних слов’ян. Культура Київської Русі.

Звичаї й традиції рідного краю.

 

Українське образотворче мистецтво. Малярство. Іконопис. Народний живопис. Народна скульптура. Шевченко — художник.

 

Родинні виховні традиції українців. Взаємини між чоловіком і жінкою. Народні пісні, приказки й прислів’я про родинно-сімейні стосунки. Друзі сім’ї й мої друзі. Моральні цінності й чесноти людини (порядність, чесність, доброта, гідність, скромність тощо).

Покликання людини — пізнавати істину, творити добро, примножувати красу, оберігати рідну природу.

«Мова — цілюще народне джерело», «Щире слово, добре діло душу й серце обігріло».

«Минуле свого краю завжди хвилює», «Найкраща вчителька нації — історія», «Вісники старовини», «Роль природи в житті людини»,«Знати, щоб оберігати». «Мій обов’язок перед природою».

 

 

«Відгомін минулого».

«Наші обереги»

«Моя улюблена пісня»

 

 

 

 

 

 

«Прекрасне в моєму житті»

«Крашанка і писанка».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Усе дороги й дороги, а до матері —  стежка…» (В.Коломієць),

«Шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гладенько».

 «Україна — наш спільний дім».

 

«Людина — найвеличніша з усіх істот»,

«Мій життєвий вибір»,

«Любіть землю! Любіть працю на землі»

(О.Довженко).

Учень (учениця):

сприймає, аналізує, оцінює прочитані чи почуті відомості й добирає й використовує  ті з них, які необхідні для досягнення певної комунікативної мети;

використовує українську мову як засіб формування ціннісної позиції щодо громадянського патріотизму, любові до Батьківщини, української природи, почуття гордості за свою країну, поваги до її історії, культури й історичних пам’яток, сімейних цінностей, визнання цінності здоров’я свого й інших, оптимізм у сприйманні світу;

усвідомлює необхідність бути готовим  і здатним дотримуватися морально-етичних норм стосовно дорослих і ровесників у школі, позашкільному житті, удома, у суспільно корисній діяльності.

 

 

Діяльнісна (стратегічна) змістова лінія

 

Види загально-навчальних умінь

 

Орієнтовні вимоги до  рівня діяльнісної  компетентності  учнів

Організаційно-контрольні

Учень (учениця) самостійно чи за допомогою вчителя:

усвідомлює й визначає мотив і мету власної пізнавальної  й життєтворчої діяльності;

планує діяльність для досягнення мети, розподіляючи її на етапи;

здійснює визначений  план;

оцінює проміжні й кінцеві  результати, робить відповідні корективи.

Загальнопізнавальні (інтелектуальні, інформаційні)

Учень (учениця) самостійно чи з необхідною допомогою вчителя:

аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності; 

порівнює, узагальнює, конкретизує їх;

робить висновки  на основі спостережень;

виділяє головне з-поміж другорядного;

здобуває  інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету  тощо),  здійснює  бібліографічний пошук, працює  з текстами  вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;

 систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;

моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.

 

Творчі

Учень (учениця)  самостійно:

уявляє словесно описані предмети і явища, фантазує на основі сприйнятого;

прогнозує подальший розвиток певних явищ;

переносить раніше засвоєні знання і вміння в нову ситуацію;

помічає й формулює проблеми в процесі навчання й життєтворчості;

усвідомлює будову предмета вивчення;

робить припущення щодо способу розв’язання певної проблеми;

добирає аргументи для  його доведення;

спростовує  хибні припущення й твердження.

Естетико-етичні

Учень (учениця) 

помічає й цінує красу в мовних явищах, явищах природи, у творах мистецтва, вчинках  людей і результатах їхньої діяльності;

критично оцінює відповідність своїх вчинків загальнолюдським моральним нормам, усуває помічені невідповідності;

виявляє здатність поставити себе на місце іншої людини;

усвідомлює й намагається творити добро словом і ділом.

 

 

 

 

 

9-й клас

(70 год, 2 год на тиждень)

(1 год – резерв годин для використання на розсуд учителя.

Контрольні роботи проводяться за рахунок годин, указаних у таблиці)

Очікувані результати

навчально-пізнавальної діяльності учнів

К-сть годин

Зміст навчального матеріалу

К-сть годин

Мовна змістова лінія

50 год

Мовленнєва змістова лінія

19 год

 

Учень (учениця):

Знаннєва складова

розуміє, що розвиток мови — це зміни, що відбуваються в напрямі вдосконалення її;

наводить приклади таких змін.

Діяльнісна складова

розпізнає застарілі слова, які вийшли з ужитку; розрізняє історизми та архаїзми;

користується лінгвістичними словниками, зокрема словниками онлайн.

Ціннісна складова

цінує українську мову як державну — чинник національної ідентичності;

висловлює зацікавлення  розвитком української мови;

критично ставиться до надмірного вживання  іншомовних слів, у т.ч. неологізмів;

схвалює заміну щойно засвоєних мовою іншомовних слів українськими відповідниками;

обговорює й оцінює українськомовні переклади творів зарубіжної літератури, які сприяють розвиткові української мови та  популяризують українську мову та культуру.

 

1

Вступ.

Розвиток української мови.

 

Рекомендовані види роботи.

Обговорення дискусійних питань, пов’язаних з розвитком української мови, наприклад: «Чи пов’язані розвиток мови та розвиток суспільства», «Як вливає на розвиток мови бурхливе запозичення неологізмів—запозичених слів», «Значення ЗМІ (Інтернету) для розвитку та популяризації української мови»).

Зіставлення прочитаних мовою оригіналу та в перекладі українською творів зарубіжної літератури.

Записування й коментування висловів відомих людей про розвиток української мови.

Ознайомлення з найбільш авторитетними мовними онлайн-словниками.

 

 

 

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає види мовленнєвої діяльності, різновиди аудіювання та читання,  стилі, типи, жанри мовлення;

формулює вимоги до мовлення;

характеризує ситуацію спілкування, розпізнає маніпулятивні впливи.

Діяльнісна складова

аналізує прослухані або прочитані тексти різних стилів, типів і жанрів мовлення;

складає діалоги відповідно до ситуації та мети спілкування;

уникає небажаних або небезпечних співрозмовників, протистоїть маніпулятивним впливам.

Ціннісна складова

усвідомлює важливість дотримання правил етикету;

критично оцінює рівень продуктивності (досягнення мети) власного діалогічного спілкування;

усвідомлює потребу мовної освіти й самоосвіти, безперервного вдосконалення власного мовлення, вміння застосовувати різноманітні комунікативні стратегії.

 

 

Теоретичний матеріал.

Повторення й узагальнення  вивченого про мовлення.

Види мовленнєвої діяльності.

Різновиди аудіювання (ознайомлювальне, вивчальне, критичне). Різновиди читання (ознайомлювальне, вивчальне, переглядове).

Стилі, типи мовлення (повторення). Жанри мовлення.

Рекомендовані види роботи.

Аудіювання та читання мовчки текстів (уривків) різних стилів, типів і жанрів мовлення. Аналіз прослуханих і прочитаних текстів (уривків).

Теоретичний матеріал.

Вимоги до мовлення. Мовленнєва ситуація. Особливості орієнтування в ситуації спілкування в інтернет-просторі, зокрема в соцмережах. Уникання небажаного й небезпечного спілкування, протистояння маніпулятивним впливам.

Обовязкові види роботи.

Складання та розігрування діалогів відповідно до певної ситуації (офіційна й неофіційна розмова, діалог-домовленість) на запропоновані учнями актуальні й цікаві для них теми. 

Складання та обговорення переліку умов успішного спілкування в сучасному молодіжному середовищі, зокрема з використанням мобільного зв’язку.

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає й називає основні ознаки речення;

ставить розділові знаки в простому ускладненому реченні та обґрунтовує їх відповідними правилами.

Діяльнісна складова

визначає в тексті прості речення,

розрізняє двоскладні й односкладні речення, виділяє в них граматичну основу;

складає висловлення на актуальні й цікаві теми, використовуючи виражальні можливості простого ускладненого речення;

знаходить і виправляє пунктуаційні помилки на вивчені правила.

Ціннісна складова

усвідомлює значення простих ускладнених речень у мовленні;

усвідомлює зручність спілкування за допомогою сучасних засобів мобільного зв’язку та інтернет-ресурсів, грамотно й безпечно комунікує в інформаційному просторі.

 

 

2

Повторення вивченого

у 8 класі.

Граматична основа речення.

Односкладне й двоскладне речення.

Розділові знаки у простому ускладненому реченні.

 

Рекомендовані види роботи.

Складання висловлення з використанням двоскладних й односкладних речень (орієнтовні теми: «Чому вміння спілкуватися вважають запорукою успіху», «Яким я уявляю своє майбутнє: освіту, роботу, родину»).

Обов’язкові види роботи.

Вибірковий усний переказ тексту художнього стилю.

Ділові папери. Резюме.

Рекомендовані види роботи.

Складання висловлення з використанням речень, ускладнених однорідними та відокремленими членами речення (орієнтовні теми: «Яка вона, моя Україна», «Цінності сучасного молодого українця», «Як усе встигнути в прискореному ритмі сьогодення», «Про що мріє цифрове покоління українських школярів»).

Колективне укладання словничка традиційних українських звертань до рідних і близьких людей. Складання й виразне читання простих речень, ускладнених такими звертаннями.

Навчальний проект «Культура звертання — культура особистості: у минулому, нині й завжди».

Обговорення етикету повідомлень засобами SMS-спілкування, а також колективної комунікації в режимі конференції та в чатах (домовляння про зустріч, вибачення, привітання зі святом).

Складання тексту виступу в шкільному радіожурналі (орієнтовна тема: «Як впливає на нашу свідомість навколишня інформація: реклама, білборди, написи на футболках?» (з використанням речень, ускладнених відокремленими членами).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

Учень (учениця):

Знаннєва складова

пояснює поняття «пряма й непряма мова» як способи передавання чужого мовлення;

ставить і пояснює розділові знаки в реченнях із прямою й непрямою мовою, при діалозі, у реченнях, що містять цитати;

знає різні комунікативні стратегії відповідно до мети та ситуації  діалогічного спілкування.

Діяльнісна складова

визначає в тексті речення з прямою й непрямою мовою, цитатами, репліки діалогу;

складає речення з прямою та непрямою мовою;

створює й розігрує діалог на запропоновану або самостійно обрану тему;

порівнює виражальні можливості різних способів передавання прямої мови;

проводить мовні експерименти, спостерігає, аналізує будову речень, замінюючи пряму мову непрямою.

Ціннісна складова

усвідомлює роль комунікативних умінь для майбутньої професійної кар’єри;

виявляє у спілкуванні толерантність до поглядів і суджень співрозмовників;

усвідомлює виражальні можливості речень із прямою й непрямою мовою, діалогів.

4

+ 1 год на повтор.

Синтаксис. Пунктуація.

Пряма й непряма мова.

Заміна прямої мови непрямою.

Цитата як спосіб передачі чужої мови.

Діалог.

Розділові знаки при прямій мові й діалозі (повторення й поглиблення вивченого).

 

 

Рекомендовані види роботи.

Складання розповіді-спогаду про спілкування із цікавою людиною з використанням речень із прямою мовою.

Складання тексту в художньому стилі «Про що я хотів (ла) б розпитати свого прапрапрадіда (або далекого нащадка)» з використанням речень із прямою мовою.

Обговорення питання «Які вислови відомих українців варто було б розмістити на сучасних білбордах» з використанням у мовленні цитат.

Складання висловлення з використанням дібраних з мережі Інтернет цитат.

Укладання словничка «Формули мовного етикету сучасної молоді».

Обговорення питання «Навіщо потрібен нетикет» (правила спілкування в Інтернеті) з розігруванням зразків діалогів між школярами на форумах і чатах.

Обов’язкові види роботи.

Складання й розігрування діалогів – обговорень (прочитаної книжки, музичних новинок тощо) з різними співрозмовниками — товаришем (неформальне спілкування) та вчителем в офіційній ситуації.

Складання й розігрування діалогу-домовленості (наприклад: щодо озеленення шкільного приміщення)  з відповідною аргументацією (потребою очищення й природного зволоження повітря; зонування середовища, декорування приміщення й т. ін.).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

________

 

1

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає види складних речень;

правильно ставить розділові знаки між частинами складносурядного речення та обґрунтовує їх.

Діяльнісна складова

розрізняє прості та складні речення, розпізнає складні речення із сурядним і підрядним зв’язком;

визначає види складних речень (сполучникові й безсполучникові), засоби зв’язку між частинами речення у складному, кількість граматичних основ у ньому;

знаходить у тексті складносурядні речення, встановлює смислові зв’язки між частинами його;

розмежовує складносурядні речення і прості речення, ускладнені однорідними членами;

знаходить і виправляє пунктуаційні помилки на вивчені правила;

складає речення й тексти, використовуючи складносурядні речення.

Ціннісна складова

оцінює виражальні можливості складносурядних речень та синонімічних до них конструкцій;

усвідомлює потребу в читанні, проеціює прочитане на життєві ситуації.

5

+1 год на повтор.

Складне речення, його ознаки.

Складні речення без сполучників, із сурядним і підрядним зв’язком. 

Складносурядне речення,

його будова й засоби зв’язку між його частинами.

Смислові зв’язки між частинами складносурядного речення.

Розділові знаки між частинами складносурядного речення.

 

Обов’язкові види роботи.

Стислий усний переказ тексту публіцистичного стилю (за складним планом).

Докладний письмовий переказ тексту публіцистичного стилю з творчим завданням.

Аналіз письмового переказу.

Рекомендовані види роботи.

Створення висловлення-роздуму про щойно прочитану книжку з висновком: чого навчає вдумливого читача література (проеціювання змісту прочитаного на ситуації сучасного життя) з використанням  складносурядних речень.

Створення висловлення-розповіді з елементами опису з використанням складносурядних речень (орієнтовна тема: «Що нині означає “жити красиво”?»)

Створення роздуму «Як стати цікавим людям і собі» з покликаннями на життєві приклади успішних українців — наших сучасників з використанням  складносурядних речень.

Написання есе «Які новітні засоби вияву творчості: на папері, полотні, у блогосфері — мені найбільше імпонують?».

Редагування речень, у яких допущено граматичні помилки.

3

 

 

 

 

 

 

_________

 

 

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає основні види складнопідрядних речень, пояснює їх будову;

правильно ставить розділові знаки між частинами складнопідрядного речення та обґрунтовує їх.

Діяльнісна складова

знаходить у тексті  складнопідрядні речення з однією й кількома підрядними частинами;

визначає головну й підрядну частини, види складнопідрядних речень, істотні ознаки їх, межі головної й підрядної частин, кількість частин;

класифікує складнопідрядні речення за значенням і будовою, засобами зв’язку в них;

розрізняє сполучники і сполучні слова; знаходить і виправляє помилки на вивчені правила;

правильно інтонує складнопідрядні речення;

аналізує й порівнює виражальні можливості складнопідрядних речень та інших синонімічних конструкцій у текстах різних стилів;

конструює складнопідрядні речення різних видів і вводить їх у тексти різних стилів;

складає усні й письмові висловлення різних стилів на визначену тему, використовуючи в них виражальні можливості складнопідрядних речень.

Ціннісна складова

оцінює виражальні можливості складнопідрядних речень;

ставиться до здоров’я як до цінності,схвалює здоровий спосіб життя.

 

12

Складнопідрядне речення, його будова й засоби зв’язку в ньому. Підрядні сполучники й сполучні слова у складнопідрядних реченнях. Основні види складнопідрядних речень: з означальними, з’ясувальними, обставинними підрядними частинами (способу дії й ступеня,  порівняння, місця, часу, причини, на­слідку, мети, умови, допусту). Розділові знаки між частинами складнопідрядного речення.

Складнопідрядне речення з кількома підрядними частинами.

Розділові знаки у складнопідрядному реченні з кількома підрядними частинами.

 

Рекомендовані види роботи.

Створення роздуму в публіцистичному стилі «Чи можна/варто протиставляти телебачення художній літературі?» (з використанням складнопідрядних речень з підрядними причини та мети).

Складання роздуму про необхідність підтримки людей з обмеженими фізичними можливостями та те, як їм можна й потрібно допомагати (з використанням складнопідрядних речень з підрядними причини та мети). 

Створення для розміщення на блозі тексту звернення-прохання до однолітків про допомогу людям, які стали жертвами стихійного лиха (з уживанням складнопідрядних речень з підрядними способу дії та ступеня).

Створення допису до веб-сайта про успішну участь однокласників у Всеукраїнському фестивалі-конкурсі скрайбінг-роликів «Покоління мобільного Інтернету». (Інформацію про конкурс зібрати в мережі Інтернет.)

Обовязкові види роботи.

Усний твір-роздум у публіцистичному стилі мовлення на суспільну тему.

Есе (орієнтовна тема: «Що робить мене щасливим (ою)») з використанням складнопідрядних речень.

Коротке повідомлення(на основі кількох джерел) у публіцистичному стилі на морально-етичну або суспільну тему.

Ділове мовлення. Заява.

Рекомендовані види роботи.

Створення висловлення «Як уникнути залежності від Інтернету» з використанням складнопідрядних речень.

Добір та обговорення питань, виражених складнопідрядними реченнями для проведення в класі анкетування «Як ти ставишся до дистанційної самоосвіти».

Складання роздуму про роль спорту в житті молоді, основну думку якого виражено епіграфом «Якщо ти хочеш зміцнити дух, підтримуй силу тіла!» з використанням складнопідрядних речень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

Учень (учениця):

Знаннєва складова

пояснює смислові відношення між частинами безсполучникового складного речення;

правильно ставить розділові знаки між частинами безсполучникового складного речення та обґрунтовує їх.

Діяльнісна складова

знаходить у тексті безсполучникові складні речення;

визначає основні ознаки, смислові відношення між частинами безсполучникових складних речень;

розмежовує безсполучникові складні речення й сполучникові (складносурядні й складнопідрядні);

розрізняє види безсполучникових складних речень за характером синтаксичних і смислових зв’язків між частинами їх;

правильно інтонує безсполучникові складні речення;

правильно ставить розділові знаки між частинами безсполучникового складного речення та обґрунтовує їх; знаходить і виправляє пунктуаційні помилки на вивчені правила;

аналізує й порівнює виражальні можливості безсполучникових складних речень із синонімічними синтаксичними конструкціями в невеликих текстах розмовного, публіцистичного й художнього стилів;

правильно будує безсполучникові складні речення з різними смисловими відношеннями між частинами їх; добирає до них синтаксичні синоніми.

Ціннісна складова

оцінює виражальні можливості складнопідрядних речень в усних і письмових висловленнях.

10

Безсполучникове складне речення. Смислові відношення між частинами безсполучникового складного речення.

Розділові знаки в безсполучникових реченнях.

 

Рекомендовані види роботи.

Створення проекту статті до Вікіпедії «Безсполучникове складне речення».

Складання розповіді про людей, які подолали свої недуги, і тих, хто їм у цьому допоміг, з використанням безсполучникових складних речень.

Обов’язкові види роботи.

Діалог-обговорення актуальної теми.

Написання твору-роздуму на морально-етичну тему в публіцистичному стилі (орієнтовні теми: «Своє, рідне — своєрідне», «Як відшукати свій шлях у житті», «Чи зможуть з часом селфі замінити родинні фотографії») з використанням безсполучникових речень.

 

 

 

 

 

 

 

 

2

Учень (учениця):

Знаннєва складова

правильно розставляє в складне речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку розділові знаки та обґрунтовує їх правилами.

Діяльнісна складова

знаходить у тексті складне речення з різними видами зв’язку;

визначає основні ознаки й будову їх;

знаходить і виправляє помилки на вивчені правила;

аналізує й зіставляє виражальні можливості складних речень з різними видами зв’язку й синонімічних конструкцій;

будує складні речення з різними видами зв’язку;

складає усні й письмові висловлення публіцистичного й наукового стилів, доцільно використовуючи виражальні можливості складних речень.

Ціннісна складова

оцінює виражальні можливості складних речень з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку в усних і письмових висловленнях.

6

Складне речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку

Розділові знаки у складному реченні з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку.

 

 

Рекомендовані види роботи.

Обговорення питання «Чи придатна рок-музика для передавання патріотичних настроїв, думок, закликів?» з ілюструванням виступів прикладами сучасних українських рокових пісень. Викладення підсумків обговорення для розміщення на шкільному веб-сайті у формі роздуму, що містить складні речення з різними видами безсполучникового зв’язку.

Обов’язкові види роботи.

Вибірковий письмовий переказ тексту наукового стилю (з використанням складних речень з різними видами зв’язку).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

Учень (учениця):

Знаннєва складова

знає й називає істотні ознаки тексту, пояснює його структурні особливості.

Діяльнісна складова

визначає тему, основну думку тексту, виділяє ключові слова в тексті й тематичне речення в абзаці;

розрізняє спільне й відмінне між мікротемою й абзацом;

визначає  засоби міжфразового зв’язку в тексті;

конструює  невеликі тексти на певну тему;

використовує виражальні можливості текстів різних типів, стилів і жанрів у власному усному й писемному мовленні.

Ціннісна складова

оцінює виражальні можливості текстів різних типів і стилів.

4

Текст як одиниця мовлення й продукт мовленнєвої діяльності

Текст, його основні ознаки.

Будова  тексту. Мікротема й абзац. Ключові слова в тексті й абзаці. Види й засоби міжфразового зв’язку (повторення й узагальнення).

Повторення вивчених розділових знаків у простому і складному реченнях.

 

Рекомендовані види роботи.

Створення тексту-розповіді про спілкування з  людиною, яку ви вважаєте взірцем інтелігентності, з поясненням, які чесноти цієї особи є, на вашу думку, найціннішими для суспільства.

Обов’язкові види роботи.

Тези прочитаних публіцистичної чи науково-пізнавальної статей.

Конспект сприйнятого на слух науково-навчального тексту.

 

 

 

 

 

 

 

2

Учень (учениця):

Діяльнісна складова

аналізує, систематизує, узагальнює вивчене про речення.

Ціннісна складова

усвідомлює необхідність продовження мовної освіти та самоосвіти, безперервного удосконалення мовних знань і вмінь.

4

Узагальнення й систематизація вивченого.

Мовні аспекти вивчення речення (порядок слів у реченні, граматична основа, види речень).

Орфографія. Пунктуація.

 

 

 

Рекомендовані види роботи.

Написання речень (текстів) з поясненням орфограм і вживанням розділових знаків. Редагування словосполучень і речень, у яких допущено граматичні помилки. Складання діалогів-рефлексій на основі аналізу власних навчальних досягнень.

 

 

Соціокультурна змістова лінія

Орієнтовний зміст навчального матеріалу

 Державні вимоги до

рівня загальноосвітньої підготовки  учнів

Cфери відношень

Тематика текстів

Теми висловлень учнів

Я і українська мова й література.

 

Я і Батьківщина, національна історія і культура (звичаї, традиції, свята, культура взаємин).

 

 

Я і мистецтво (традиційне й професійне).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Я і ти (члени родини, друзі, товариші ).

Я і ми (класний колектив,  народ, людство)

Я як особистість.

Українська мова серед інших мов. Розвиток української мови.

 

Україна, її географічне положення, природні багатства. Природа різних регіонів України.

Україна — від часів Київської Русі до сучасності. Український національний характер.

 

Основні галузі господарства: ремесла й народні художні промисли. Взаємозв’язок матеріальних і духовних цінностей української культури. Найвидатніші постаті вітчизняної й світової культури.

 

 

 

 

 

 

Забезпечення спадкоємності поколінь. Збереження сімейних цінностей, реліквій, ідеалів.

Культурогенна форма життєдіяльності сучасної сім’ї.

Життєвий і професійний вибір особистості.

 

«Спочатку було Слово…», «Творчість народу в слові».

«Я вірю в майбутнє твоє, Україно!».

«Історична доля мого рідного народу».

«Туристична привабливість України».

«Естетика довкілля».

«Світ про Україну». «Загальнолюдські цінності».

«Рукотвори»

«Світ живопису»

«Художнє ковальство»

«Дива архітектури»

«Сучасний дизайн»

«Світлини»

«Береться мудрість не із заповітів»

«Краса людських взаємин»

«Творімо добро»

«Читацькі смаки»

«Професія і характер»

«Життєвий вибір»

«Доброчинність»

«Гармонійне спілкування»

«Світ наших уподобань»

«Громадянська позиція»,

«Молодь і сучасність»,

«Найважче — це творення самого (самої) себе».

Учень /учениця:

сприймає, аналізує,

оцінює прочитані чи почуті відомості й добирає та використовує  ті з них, які необхідні для досягнення певної комунікативної мети;

використовує українську мову як засіб формування ціннісної позиції щодо громадянського патріотизму, любові до Батьківщини й української природи, почуття гордості за свою країну, поваги до її історії, культури й історичних пам’яток, сімейних цінностей, визнання цінності здоров’я свого й інших, оптимізм у сприйманні світу;

усвідомлює роль морально-етичних норм;

готовий  і здатний застосовувати їх стосовно дорослих і ровесників у школі, позашкільному житті, удома, у суспільно корисній діяльності.

 

 

 

Діяльнісна (стратегічна) змістова лінія

Види  загально-навчальних умінь

 

 Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки  учнів

Організаційно-контрольні

Учень /учениця:

усвідомлює та визначає мотив і мету власної пізнавальної  й життєтворчої діяльності;

планує діяльність для досягнення мети, розподіляючи її на етапи;

оцінює проміжні й кінцеві  результати пізнавальної діяльності, робить відповідні корективи.

Загальнопізнавальні (інтелектуальні, інформаційні)

Учень /учениця самостійно:

аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності; 

порівнює, узагальнює, конкретизує їх;

робить висновки  на основі спостережень;

виділяє головне з-поміж другорядного;

здобуває  інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює  бібліографічний пошук, працює  з текстами  вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;

 систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;

моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.

Творчі

Учень /учениця самостійно:

уявляє словесно описані предмети і явища, фантазує на основі сприйнятого;

прогнозує подальший розвиток певних явищ;

переносить раніше засвоєні знання й уміння в нову ситуацію;

помічає й формулює проблеми в процесі навчання й життєтворчості;

усвідомлює будову предмета вивчення;

робить припущення щодо способу розв’язання певної проблеми;

добирає аргументи для  його доведення;

спростовує  хибні припущення й твердження.

Естетико-етичні

Учень /учениця:

помічає й цінує красу в мовних явищах, явищах природи, у творах мистецтва, вчинках  людей і результатах їхньої діяльності;

критично оцінює відповідність своїх вчинків загальнолюдським моральним нормам, усуває помічені невідповідності;

виявляє здатність поставити себе на місце іншої людини;

усвідомлює  обов’язок кожної людини творити добро словом і ділом, готовий і здатний  його виконувати.

Ключові зміни оновлених програм 5-9 класів з української мови

1. Наскрізно впроваджено механізм реалізації завдань компетентнісного підходу в навчанні української мови в контексті положень «Нової української школи», згідно з Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, затвердженим 2011 р.

2. Розроблено новий формат пояснювальної записки до програми, де визначено ієрархію цілей навчання, зазначено мету базової середньої освіти, уточнено предметну мету.

3. Відповідно до поставлених цілей навчання української мови і стратегій модернізації освіти в Україні конкретизовано завдання навчального предмета.

4. Спрощено формулювання тем мовної і мовленнєвої змістових ліній, зокрема мовленнєвознавчих понять.

5. Вилучено рубрики «Внутрішньопредметні зв’язки», «Міжпредметні зв’язки», «Культура мовлення» з метою уникнення дублювань.

6. У переліку очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів виділено знаннєвий, діяльнісний і ціннісний складники.

7. Унесено зміни до структури програми: мовну та мовленнєву змістові лінії синхронізовано: у мовленнєвій подано усні та письмові види роботи з використанням паралельно виучуваного на аспектних уроках теоретичного матеріалу.

8. Творчим роботам надано виразно практичного спрямування.

9. Крім обов’язкових видів творчих робіт, до програми включено рекомендовані,

право вибору яких надано вчителю, чим підкреслено важливість його ролі в організації освітнього процесу. Серед рекомендованих видів робіт учитель може обрати ті, які вважає найбільш корисними, до того ж він може змінювати теми висловлень у відповідності до інтересів і потреб кожного класу. У такий спосіб утверджено свободу професійної діяльності педагога, створено умови для підвищення його професійної майстерності.

10. З метою розвантаження програми вилучено деякі види творчих робіт (відгук про відповідь товариша в 5 класі, повідомлення на лінгвістичну тему в науковому стилі в 6 класі, переказ тексту наукового стилю та відповідь на уроці в науковому стилі в 5 класі, вибірковий переказ тексту наукового стилю в 6, 9 класах).

11. Додано як обов’язковий такий сучасний вид роботи, як есе (розмірковування в довільній формі).

12.Осучаснено перелік запропонованих до вивчення ділових паперів (вилучено автобіографію, протокол, витяг із протоколу; розписку в 7 класі замінено на звіт про виконану роботу, план роботи перенесено з 6-ого у 8 клас).

13.У мовній змістовій лінії перерозподілено навчальні години на повторення вивченого в попередніх класах (указано перед окремими розділами).

14. Змінено послідовність тем мовної змістової лінії в 5 класі для оптимізації їх відповідно до вікових особливостей учнів.

15. Замінено в 5 класі тему «Частини мови» на «Текст. Речення. Слово» в розділі «Повторення вивченого в початкових класах».

16.З програми 5 класу вилучено теми «Види речень за метою висловлення та інтонацією» (як вивчені в початковій школі), «Стилі мовлення».

17.Перенесено тему «Правопис слів іншомовного походження» з 5 до 6 класу, розвантажено тему «Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків» у 5 класі з метою оптимізації та уникнення повторів.

18. Зазначений у навчальній програмі розподіл годин між розділами вирішено вважати орієнтовним. У разі потреби вчитель має право самостійно змінювати обсяг годин у межах розділу, а також змінювати послідовність вивчення розділів.

 

 

 

 

1

 

docx
Додано
14 серпня 2018
Переглядів
2671
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку