Мета: ознайомити учнів з відмінюванням дієприкметників, правописом закінчень, розвивати практичні навички і вміння відмінювання дієприкметників, виховувати любов до рідної мови
ТЕМА: ВІДМІНЮВАННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ
Мета: ознайомити учнів з відмінюванням дієприкметників, правописом закінчень, розвивати практичні навички і вміння відмінювання дієприкметників, виховувати любов до рідної мови
Тип уроку: урок засвоєння нових знань
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Всі почули ви дзвінок –
Він покликав на урок.
Кожен з вас приготувався –
На перерві постарався.
Зараз сядуть лиш дівчатка,
А за ними і хлоп’ятка.
Налаштуватись на серйозну роботу допоможе нам аутотренінг.
Подивіться на дошку і прочитайте кожен про себе:
Я – творча особистість.
Я думаю, отже я живу.
Я вчуся аналізувати, спів ставляти.
Я вмію висловлювати свої думки.
Я хочу знати!
ІІ Актуалізація опорних знань.
Картка № 1
Від поданих дієслів утворити активні дієприкметники.
Теперішнього часу. Виконують, зростають, дрижать.
Минулого часу. Пожовкнути, почорніти, змокріти.
Картка № 2
Від поданих дієслів утворити пасивні дієприкметники. Два з них самостійно увести у речення.
Створити, загоїти, побудувати, сформулювати, закрити, почати, перетерти.
Картка № 3
Переписати речення. Дієслова, що в дужках, замінити відповідними дієприкметниками.
Ми розмістилися на возі, добре (вимостити) свіжою травою. Віз м’яко покотився ще не (виїздити) дорогою. Повні, рожеві, як діти, (збудити) зі сну, пливли по небі хмарки. І знов у тумані бриніли окремі розмови, як (зачепити) струни. Невеличка Джерина пасіка була (обгородити) низьким тином.
Із запропонованих слів записати лише дієприкметники і вказати дієслова, від яких вони утворені.
Жовтий, пожовклий, зелений, посивілий, дрібний, здрібнілий, голодний, звільнений, гострий, зголоднілий, кривий, розсипаний, мудрий, синіючий.
Записати речення, підкреслити дієприкметниковий зворот, визначити морфологічні ознаки дієприкметника.
Безмежний степ, укритий снігом, спав.
Давно вже море ночі залило натомлене денним трудом село.
Біля хати стоять обнизані ґудзиками насіння височенні мальви.
ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.
Тему уроку ви дізнаєтесь, виконавши певне завдання.
Тема записана на дошці, але закрита аркушами паперу, на яких записано питання, на які ви повинні дати відповідь. Це буде вашою перепусткою до вивчення нового матеріал.
Тема уроку: Відмінювання дієприкметників.
Учитель. Сьогодні на уроці ми не лише будемо вивчати нову тему, а поговоримо ще про …
Українська рідна хата,
Рушників у ній багато.
На столі там хліб лежить,
І цим родина дорожить.
Дорогі, діти! Ви вже здогадалися, що сьогодні ми з вами поговоримо про український рушник. Народне прислів’я каже «Без верби і калини нема України». До цього прислів’я ми додаємо «Без вишивки, верби і калини нема України». Тому що вишитий рушник і вишита сорочка давно стали українськими народними символами-оберегами.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
Провідміняти словосполучення, виділити відмінкові закінчення.
Сухе листя, висохле листя.
Цікава книжка, прочитана книжка.
Міцний голос, міцніючий голос.
Смачні яблука, доспілі яблука.
Висновок: дієприкметники відмінюються як прикметники твердої групи.
Буква І пишеться в закінченнях однієї із форм місцевого відмінку однини чоловічого і середнього роду, в давальному відмінку жіночого роду та в називному відмінку множини.
В усіх інших формах відмінкових закінчень дієприкметників вживається буква И.
Учитель. Хліб і рушник — одвічні людські символи. Хліб-сіль на вишитому рушникові — то висока ознака гостинності українського народу. Кожному, хто приходить із чистими помислами, підносили цю давню слов'янську святиню. Від сивої давнини і до наших днів у радості і в горі рушники — невід'ємна частина побуту українців. Велика наша Україна і в різних куточках вишивають по-різному, але всі рукодільниці вкладають у свої вишивки теплоту своєї материнської любові, відданість своєму народу. Тому й сила рушника - в його візерунках. Рушники можна читати, як читають книги, адже кожен елемент візерунка щось символізує.
Калина – дерево нашого українського народу. Червоні ягоди калини стали символом крові та невмирущого роду. Калина – символ духовного життя жінки: її дівоцтво, любов та краса, заміжжя, радість і горе.
Виписати спочатку словосполучення, де в закінченнях дієприкметників вживається буква І, а потім – И.
Знаюч..й людині, у темніючи..й прірві, знеболююч..й засіб, біліюч..х стін, тремтяч.. руки, повзуч..й гадюці, очищуюч..й пристрій, у стояч..й воді, на висяч..м мосту, чорніюч..ми силуетами.
Учитель. Наступний орнамент – це виноград.
Він розкриває нам радість і красу створення сім’ї, є символом родючості. Сад-виноград - це життєва нива, на якій чоловік є сіячем, а жінка має обов’язок ростити і плекати дерево їхнього роду.
ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА
Гра «Лінгвістичний волейбол».
Від дієслів утворити активні дієприкметники теперішнього часу.
Зростити, радіти, знати, карати, керувати, існувати.
Учитель. Квітка лілеї приховує в собі таємницю життя. В легендах квітка лілії то символ дівочих чарів чистоти та цноти, у неї закладено зміст народження, розвитку та безперервності життя. Якщо пильно придивитися до контурів узору, то вимальовуються силуети двох пташок — знаку любові та парування. Іноді над квіткою вишиті краплі роси які також означають запліднення.
Записати словосполучення, ставлячи слова, що в дужках, у потрібній формі. Виділити закінчення. Визначити рід, число й відмінок дієприкметників.
(Збережений) хвилиною, на (зачинений) дверях, (зростаючий) свідомості, (почервонілий) листя, у (споруджений) оселі, на (заощаджений) кошти, (зростаючий) добробутом, на (намальований) полотні, на (відцвілий) кущі, (посаджений) дерево, до (скошений) луків.
Учитель. Дуб—священне дерево, що уособлювало Перуна, бога сонячної чоловічої енергії розвитку життя. Він оберігає людину від усіляких негараздів, від злого чародійства.
Переписати речення, подані в дужках дієприкметники ставлячи в потрібній формі. Визначити відмінки цих дієприкметників.
Дві яблуні руками кострубатими (померлий) листя ловлять у саду.
Поривні вітри нагинають гілля тополине, шумить воно журно листям (умираючий).
В (закучерявлений) мідь дубів вкрапляється золото передвечір’я.
Ліси полум’яніли (одспіваний, стухаючий) вогнем.
Учитель. Мак – означає красу та молодість жінки. З давніх-давен на Україні святили мак і обсівали людей та худобу, бо вірили, що мак має чарівну силу, яка захищає від усякого зла. Ніжна квітка несе в собі пам'ять народу. Дівчата, в сім’ях яких були загиблі, вишивали узори маку на рушниках, присягаючи зберегти й продовжити свій рід.
Визначити відмінок, рід, число дієприкметника за їх закінченнями. Дібрати до схем приклади.
_______ ім., ________ ою, ________ і, ________ ими, _________ ій,
__________ им, __________ их, _________ ого.
Учитель. Троянда (ружа) – улюблена квітка українців, є символом краси і чистоти. Її дбайливо вирощували під вікнами домівок та вишивали на рушниках, адже ця квітка нагадує сонце.
Хміль – це весільна символіка. Хміль дуже близький до символіки винограду. Бо несе в собі значення розвитку, молодого буяння та любові. Народна пісня підказує, що витися — для хлопців означає бути готовим до одруження.
V. Підсумок уроку.
1. Які граматичні ознаки має дієприкметник?
2. Як визначити відмінкове закінчення дієприкметника? Навести приклади.
3. Подібно до якої частини мови відмінюється дієприкметник? Відповідь аргументувати.
Учитель. З покоління в покоління передавали українці своє мистецтво вишивання. І зараз вишивання в Україні дуже популярне. Вишивають усі: дорослі і діти, чоловіки та жінки. Якби зібрати все багатство української вишивки, то карта України від села до села, від міста до міста простяглася б вишитими дорогами.
Шануйте, друзі, рушники,
Квітчайте ними свою хату,
То обереги від біди.
Шануйте те, що дала мати.
Це все твоя земля, твоя Вкраїна.
Це рук твоєї матері тепло.
Хай святиться рушник, яким дочку й сина
Благословляє мати на добро.
VІ. Домашнє завдання.
Виписати із художньої літератури 5 речень із дієприкметниками, визначити рід, число, відмінок.