Урок " Дієприслівник як особлива форма дієслова"

     Дієприслівник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Мета: дати поняття про дієприслівник як особливу форму дієслова, формувати вміння розпізнавати дієприслівники в тексті, визначати їх граматичні ознаки та синтаксичну роль; розвивати  соціально-комунікативну компетентність учнів,  логічне мислення,   пізнавальну активність і творчі здібності;  виховувати любов до рідних, бажання бути успішним.

Тип уроку: засвоєння нових знань (класифікація за О.Бєляєвим).

Обладнання: таблиця «Дієприслівник», мультимедійна дошка, проектор, тлумачні словники, ілюстрація, матеріал для гри «Намисто дієприслівника».

Форми роботи: фронтальна, групова, індивідуальна, у парах.

Методи роботи: робота з підручником, «Навчаючи – учусь», «Мозковий штурм», гра «Мамина загадка», робота зі словником, повідомлення, творча робота,  робота  з картками - «палімпсестами».

Епіграф уроку:    

          У тривозі й любові, у замилуванні й                                                                                                                                                 надії вдивляються матері в своїх дітей,                                                                                                                                                    сподіваючись і прагнучи щастя для них.

О.Сизоненко

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Формування емпатійної здатності.  «Подаруй усмішку».

   - Починаємо урок. Але спершу подивіться на сусіда по парті й подаруйте свою усмішку, щоб вам було приємно співпрацювати.

II. Актуалізація опорних знань учнів.

Проблемне запитання.

   -  Які частини мови поєднує в собі слово дієприслівник?  Висловте своє припущення стосовно цієї назви. 

III. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності школярів.

   - Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про дієприслівник як особливу форму дієслова, навчитеся розпізнавати дієприслівники в тексті, визначати їх граматичні ознаки та синтаксичну роль, складати речення з дієприслівниками.

    Після вивчення всіх тем з розділу «Дієприслівник» ви зможете оцінювати свої знання та вміння за  таблицею.

IV. Сприйняття й  засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Спостереження над мовним матеріалом.

   Прочитайте подані речення,  визначте присудки. Укажіть слова, що означають головну дію або стан. Основну чи  додаткову дію або стан  означають виділені слова?  Свою думку обґрунтуйте.

2. Робота з підручником.

 Діти опрацьовують теоретичний матеріал підручника.

3. «Навчаючи – учусь».

 Розповідь учня про дієприслівник, спираючись на таблицю, що демонструється на мультимедійній дошці.

Діє + прислівник

поєднує ознаки

 Доповнення розповіді вчителем (за необхідністю).

  - Прочитайте епіграф. Знайдіть дієприслівник. Визначте в ньому ознаки дієслова, ознаки прислівника.

4. Практична робота.

 Прочитайте речення, вкажіть у кожному основну та додаткову дію. Якими членами речення та частинами мови вони виражені? Висновки узагальніть.

    1. Сонце заходить, цілуючи гай. (М.Вороний) 2. Дуби застигли, схиливши могутні голови в білих шапках.(М.Збанацький) 3. Загартувавшись у росах, неначе гострий плуг, зоря врізається між досвітком і ранком і, приоравши ніч, кладе на виднокруг окраєць сонця в рушничку серпанку.(Д.Ткач)

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Гра «Мамина загадка». Вибіркова робота.

    Прочитайте загадки й відгадайте. Випишіть дієприслівники разом зі словами, пов’язаними за змістом. Визначте вид і час дієприслівників.

 1. Дві сестриці пішли напитись водиці, а брат, зігнувшись, стояв і сестричок чекав. 2. Хатня корова, поїдаючи дрова, увесь дім зігріва. 3. Що йде, не рухаючись із місця?

Відгадки: груба, годинник, відра й коромисло.

 2. Творча робота  –  складання й розігрування діалогу в парі  «Цікава розмова  в бабусиній світлиці» з використанням  ілюстрації (додатки  №1-2,)

                                       АБО

 робота з картками-«палімпсестами» – (у  групах).                                                                                                                                                                                          

          Відновити текст. Назвати орфограми. Указати, якими частинами мови  виражені всі слова в реченні, визначте морфологічні ознаки дієприслівника.

  В..рта..ч..  з   ві..дал..них   кра..в  ч..рез  тр..во..ні  мандри .. та   ро..лук.., ц..луймо  рук..   наших   мат..рів,   натру..ені  й   ла..каві рідні рук..

                                                                                                                     (Вертаючи з віддалених країв  через тривожні мандри та розлуки, цілуймо  руки ваших матерів, натруджені й ласкаві   рідні руки).

 - Чому нас учить цей «палімпсест»?

3. Робота з тлумачними словниками. Палімпсест.

4. «Слово про слово» - повідомлення учня.  Історія виникнення палімпсестів. (Додаток №3).                                                                                                                                                                                                                                                                                                               

5. Лото «Намисто дієприслівника». Робота в парах.

   До поданих дієприслівників дібрати їх морфологічні ознаки та синтаксичну  роль. (Учням даємо на смужках  паперу написані слова, що називають різні морфологічні ознаки, синтаксичну роль тощо. Діти повинні вибрати ті, які дають характеристику запропонованому слову. Лото скласти у формі намиста.)

Матеріал для лото: люблячи, посміхнувшись; самостійна частина мови, особлива форма дієслова; дієслово, дієприкметник, дієприслівник;  доконаний вид, недоконаний вид; теперішній час, майбутній час, минулий час; означення, додаток, обставина.

6. «Мозковий штурм». 

 - Чи думали ви над тим, як досягти успіху в житті. Хто нам допомагає досягти успіху? Що ми маємо робити, щоб бути успішними?

 Доберіть  дієслова, що асоціюються у вас зі словом «успіх». Утворіть від них дієприслівники. Запишіть їх. (Записуємо на дошці всі пропозиції)

 Працювати, мріяти, допомагати, вірити, перемагати, дякувати, співпрацювати...

6. «Незакінчене речення»

  Отже, я  стану успішним,  …

VII. Підбиття підсумків уроку.

1.Заповнення  таблиці «Я знаю, я вмію». (Усно)

2. Рефлексія.  «Продовж речення»

- На уроці найбільше мені сподобалось (запам’яталось)…                                                                                                                   

- Я обов’язково стану..

- Я зрозуміла, що…

- Найкраще на уроці працював (працювала)…

VIII. Інструктаж щодо виконання домашнього завдання.

   Усім   –  вивчити правила,  виконати вправу за підручником.

           Група А  – вивчити 4-5 прислів’їв із дієприслівником (на основі вправи) .

    Група Б – вивчити 5-7 прислів’їв із дієприслівником (на основі вправи або дібрані самостійно). Скласти лінгвістичну казку «Жив собі на світі Дієприслівник…».

          Додаток №1. Скласти діалог із використанням ілюстрації  «Цікава розмова в  бабусиній світлиці», вживаючи дієприслівники.

     Додаток №2 .

          Пам’ятка – схема для складання діалогу

    - Р (, ? !) – а.

    А:

    - Р(. ? !)

    -…

     Увага! У діалозі не забувайте використовувати звертання та слова    ввічливості. Згадайте, на письмі вони виділяються розділовими знаками.

Додаток  №3.

Повідомлення учня «Слово про слово».

Історія виникнення палімпсестів.

 Палімпсест (грец. παλίμψηστον, від πάλιν - знову + ψηστός - зіскребе ний) -  пергамент, на якому стерли первісний текст, а поверх нього написали новий.

     Пергамент був дуже дорогим матеріалом, таким чином люди, які займалися переписуванням матеріалу, намагалися різними способами знизити ціну книг. Тому часто для переписування брали пергамент уже використаний, на якому, на думку автора, містилася неважлива інформація. Старий текст змивали або зішкрібали й на очищених таким чином аркушах писали знову. Такі рукописи й називають палімпсестами.

Слов'янських рукописів, написаних на палімпсестах, дуже мало, але в Західній Європі вони зустрічаються досить часто. Особливо широко їх застосовували до початку X століття. У VII столітті використання палімпсестів набуло таке широке поширення, що в 691 році церковний собор виніс із цього приводу спеціальну постанову, що забороняє зішкрібати священні книги. Такі рукописи дуже важливі для дослідників, тому що вони допомагають розкрити невідомі сторінки історії культури й відносин між країнами й народами.