Урок "Розвиток зв’язного мовлення. Письмовий переказ тексту «Чернігівський ювелір Гліб », що містить розповідь про процес праці."

Шолох Н.Т.,

учитель української мови та літератури

Жавинської ЗОШ І-ІІ ступенів

вищої кваліфікаційної категорії,

вчитель-методист

Українська мова (7 клас)

Тема уроку. Розвиток зв’язного мовлення. Письмовий переказ тексту «Чернігівський ювелір Гліб », що містить розповідь про процес праці.

Мета уроку. На основі здобутих текстологічних знань формувати вміння переказувати текст, що містить розповідь про процес праці; удосконалювати культуру писемного мовлення; сприяти збагаченню та уточненню словникового запасу школярів; виховувати поважливе ставлення до людей та їхньої праці, цікавість до творчості, до різноманітних видів людської діяльності; розвивати слухову пам’ять, логічне й образне мислення.

Перебіг уроку

1.   Повідомлення теми , мети ,завдань уроків.
2.      Підготовка до роботи над переказом .

1.   Бесіда з класом:

1.     Що таке розповідь про процес праці?
2.    Що є «відомим», а що «новим» у розповідях ?

         3.У яких стилях може бути складена розповідь про трудовий процес?

3. Назвіть особливості побудови розповіді про процес праці у різних стилях.

Довідка для вчителя

Розповідь про процес праці містить перелік певних трудових операцій у тій послідовності, у якій потрібно виконати, щоб одержати продукт праці.

«Відомим» у реченнях такої розповіді є вказівка на особу, яка працює. «Новим» є назви трудових операцій.

Наприклад: Для того, щоб зробити сувенір «Соняшник», треба вирізати із картону круг, нанести на нього тонким шаром пластилін. У пластилін густо-густо повтикати виноградні зернятка, а по краях прикріпити пелюстки з жовтого паперу. От і готовий сувенір.

Можна виготовити і килимок-волохач. На мішковину спочатку наноситься малюнок - деревце, трава, небо. Потім треба нарізати нитки однакової довжини. Із зелених нашити траву, з коричневих - стовбур дерева, із синіх - небо. Ниточка до ниточки - і на килимі з’являється малюнок. ( З журналу.)

Розповідь про трудовий процес може бути складена в науковому, діловому або художньому стилях.

У наукових та ділових розповідях про процес праці названі трудові операції стосуються не конкретно їх виконавця, а особи узагальненої - йдеться про те, що саме так потрібно робити всім. Тому назва виконавця в такому тексті може опускатися - найчастіше вживаються дієслова третьої особи множини: так роблять (будують, шиють, вирізьблюють, фарбують).

У наукових та трудових розповідях про трудовий процес часто використовують поєднання слів можна, треба, необхідно, слід з неозначеною формою дієслова: можна викроїти, необхідно прикріпити. Така розповідь має характер інструкції, її мета - передати конкретні узагальнення відомості про те, як це потрібно робити. Розповідь позбавлена емоційності, усі слова вживаються тільки в прямому значенні.

Буває, що назва виконавця опускається і в художніх розповідях про трудовий процес.

Мета художньої розповіді про процес праці — викликати певне ставлення і до самої праці, і до її виконавця. Така розповідь образна й емоційна. В ній вживаються художні засоби: епітети, порівняння, метафори тощо.

2. Читання тексту вчителем

Чернігівський ювелір Гліб

На мальовничих горбах правого берега голубої Десни розкинулось древнє місто Чернігів. На початку Х століття жили в ньому хоробрі воїни, багаті купці та вмілі ремісники. В усьому світі знали про вироби чернігівських майстрів: багату зброю, прикраси, речі домашнього вжитку, посуд. Найцікавішими були вироби чернігівських ювелірів, які славилися далеко за межами своєї рідної землі і по які приїжджали інші купці.

Рано - вранці прибули купці в Чернігів, але в місті, особливо в ремісничій його частині, вже було багатолюдно.

•    Не застане вас сонце в ліжку, сусіде, - вітали один одного чернігівці на багатолюдних вулицях.

Місцевий житель - воїн, купець чи ремісник не дозволить собі довго спати, знаючи, як багато справ, великих і малих, очікують його вдень.

Ось і ювелір Гліб з учнем Яремкою у своїй майстерні вже розпочали роботу. Вони також захопились улюбленою справою, що не почули навіть, як купці зайшли до їхньої майстерні і зупинилися на порозі. Трохи постояли, а потім присіли тихесенько на широку дубову лавку біля столу, що поруч із Глібом та Яремкою, - почали слухати і дивитись.

•   Формочку для зап’ястя, - пояснює Гліб, - робимо спочатку з воску, обмазуємо її глиною і ставимо в розжарену піч. Висохне глина - виплавимо віск. Потім розтопимо в маленькому тигельці срібло і заллємо його в формочку. Застигне – розіб’ємо глину молоточком, нерівності знімемо маленьким напильничком. Але це була найлегша частина роботи.
•    Візьми шило й молоточок, - наказав Гліб Яремці. А тепер спробуй за моїми позначками викарбувати малюнок на браслеті.
•   Яремко! Яремко! Нерівно в одному місці стукнув. Чи очі знову твої підвели, чи рука здригнулася? А нашому брату, ювеліру, помилятися ніяк не можна. Ти ж знаєш, що ми працюємо на радість людям. У Чернігові жодна жінка не вийде на вулицю без наших сережок, підвісок, намист, браслетів. Та в інших містах також.
•    Ось, подивись!

І Яремко нахилився, мабуть, над знайомим намистом. Між кожними двома кінцями його низки – маленький медальйончик з трьома перегородками. Покрашені його частини в найяскравіші кольори: червоні, як кров, зелені, як трава, голубі, як небо. Зображені там казкові звірі, птахи, дерева та трави.

А на сережках, неначе на маленькій лісовій галявинці, ростуть фіалки. Тонші за найтоншу волосинку срібні нитки, з яких зроблені їхні стебельця. Якщо уважно придивитися, то можна побачити кожну пелюсточку мініатюрних квітів...

( За книгою А. Лейкіна «Мандрівка в Гардарику» )

3.       Питання для бесіди:

І. До якого типу мовлення належить текст?

1.     Дати заголовок. Яка тема і головна думка тексту?
2.     Чим славилося древнє місто Чернігів на початку Х століття?
3.     Чому Яремко уважно слухав свого майстра Гліба?
4.     В яких рядках змальована любов ювеліра Гліба до своєї роботи?
5.    Як працював ювелір? Яка роль опису процесу виготовлення браслету в оповіданні? Перекажіть цей епізод.
6.     Чим захопили Яремка намисто та сережки, виготовлені ювеліром Глібом?

4.                    Словникова робота Пояснити значення слів:

Ювелір - майстер, що виготовляє прикраси, побутові предмети з дорогоцінних метанів, коштовних каменів.

Тигель - посудина з вогнетривких матеріалів для плавлення, нагрівання або сплавляння різних речовин.

Викарбувати — робити зарубки, насічки.

5. Складання плану до тексту переказу

Орієнтовний план

1.    Слава про вироби Чернігівських ремісників.
2.     Багатолюдне місто рано - вранці.
3.     У майстерні ювеліра Гліба.
4.     Виготовлення браслета.
5.     Помилка Яремки.
6.     Краса виробів ювеліра Гліба.

б.Повторне читання вчителем тексту

3. Самостійна робота учнів над переказом на чернетках.
4. Зачитування написаних переказів, редагування їх.
5. Підбиття підсумків уроків.
6. Домашнє завдання.

Закінчити, відредагувати чорновий варіант переказу, переписати текст .