Урок «Дієслова-синоніми, дієслова-антоніми, багатозначні дієслова. Вживання дієслів у прямому і переносному значеннях»

Тема. «Дієслова-синоніми, дієслова-антоніми, багатозначні дієслова. Вживання дієслів у прямому і переносному значеннях» (впр. 265-269)

Мета. Вчити  учнів добирати до поданого дієслова 2 – 3 синоніми, антоніми; пояснювати пряме і переносне значення дієслів, 2 – 3 значення багатозначного дієслова, вводити їх у словосполучення, речення, зв’язні висловлювання

    Розвивати  зв’язне мовлення, пізнавальну самостійність, збагачувати словниковий запас.

    Виховувати  бажання працювати самостійно, вдумливо, наполегливо.

Обладнання. Запис хвилинки каліграфії та ряду слів на дошці; картки з прислів’ями;

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

1. Робота над прислів’ями (за картками)

- Прочитайте прислів’я та приказки. Поясніть зміст. Випишіть дієслова.

1) Лежачого хліба нема ніде. 2) З малого пагінця виростає велике дерево. 3) Доброго моряка пізнають у погану погоду. 4) Від щирого слова світ радіє. 5) Терпіння і час роблять із шовковичного листка атлас.

2. Каліграфічна хвилинка.

Ди сц пл ін дисципліна

- Поясніть значення слова. Утворіть від поданого слова прикметник, розберіть його за будовою.

ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

•      Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся більше про дієслово
•      ІУ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.Спостереження за мовним матеріалом

Слухання казки К.Д.Ушинського

СУПЕРЕЧКА

Корова, кінь і собака говорять між собою, кого хазяїн більше любить. Кінь говорить: «Хазяїн більше любить мене. Я йому плуг тягаю, дрова з лісу вожу. Сам хазяїн на мені у місто їздить».

А корова говорить: «Ні, хазяїн більше любить мене. Я всю сім’ю його  молоком годую».

Собака як заговорить: «Ні, мене.  Я хазяйське добро стережу».

Почув чоловік суперечку і говорить: «Не сперечайтеся. Всі ви мені потрібні. Кожен хороший на своєму місці».

- Що в цьому тексті вам не сподобалося?

- Якими словами потрібно замінити  дієслово говорити? (засперечатись, сказати, зауважити, загарчати)

- Як називаються слова близькі за значенням? (синоніми)

- Дієслова, протилежні за значенням – антоніми

- Як відрізняються між собою дієслова ходить, плентається, суне, крокує?

- Тобто смисловим навантаженням

- Слова, які мають кілька лексичних значень, називають багатозначними словами (земля, глухий, іти)

Порівняйте:

• Щонеділі жінки ідуть до церкви. (відвідують)
• Автобус іде до вокзалу. (рухається в напрямку)
• Іде вже другий тиждень канікул (минає)

- Багатозначні слова можуть мати і пряме, і переносне значення. Порівняйте: хор співає – душа співає.

- Слова з переносним значенням найчастіше вживаються у художніх текстах. Наприклад. Літо в осінь забрела мрійною ходою.

2. Робота з підручником (с. 136-137)

Вправа 265 – 268

Матеріали до вправи 267

Навчати – передавати кому-небудь знання, уміння, досвід; давати поради, вказівки; наставляти.

Навчатися – набувати яких-небудь знань, вивчати, опановувати щось; виховувати, виробляти в собі певні якості, риси, уміння.

Говорити – голосно кричати, голосно покликати, звернутися до когось із запитанням, передавати думки.

Картка. Прочитайте:

- Чому ці слова записані у два стовпчики?

У. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота в парах

- Прочитайте байку.

ШВИДКА РОБОТА

Сім діб по воду до ставу йшов Рак.

На восьмий день придбав сяк-так.

Її він доволік до хати.

Збагачуємо мовлення.

Іти – прямувати, простувати, крокувати, чимчикувати, тюпати, чесати, дрібнювати, ступати, шкандибати, кульгати, шкутильгати, кривуляти, плентатися, плестися, тягтися, пхатися, теліпатися, чвалати, чалапати, тюпати.

- Уведіть в речення дієслова-синоніми відповідно їх лексичного значення.

2.Робота в групах

Доберіть синоніми до дієслів:

Бігти –

Думати –

Йти –

Доглядати –

Зразок.

Бігти – мчати, нестись, летіти

Думати – мислити, міркувати

Йти – крокувати, плентатися, сунути, шкандибати

Доглядати – турбуватися, піклуватися

3. Робота в парах

Заплести –

В’янути –

Заходити –

Піднімати –

З’єднувати –

Загадувати –

4. Поетична хвилинка

- Знайдіть слова,  які вимовляються однаково, та визначте, до якої частини мови належать.

Песик шишку з лісу ніс

І поранив собі ніс.

Довелось Трезора звати,

Щоб наклав пов’язку з вати.

Проти ночі по травиці

У курник повзе лисиця.

Напоролася на вила,

Цілу ніч від болю вила.

5. Уживання дієслів у прямому і переносному значеннях

- Відгадайте загадку

Старий дід мости помостив.

Молода прийшла – мости рознесла. (мороз і весна)

Хлопчики записують слово мороз, а дівчатка – весна та добирають до цих слів дієслова таким чином, щоб вони були вжиті у переносному значенні.

Наприклад. Мороз – тріщить, кусає, щипає, малює. Весна – прийшла, прилетіла, прилинула, завітала, уквітчала.

•      Складіть (усно) речення про мороз і весну, використовуючи дібрані дієслова.

6. Самостійна робота

- Запишіть слова під диктовку, у стовпчик. Замініть на протилежні за значенням

Наступати, згорнути, підійти, замкнути, прикрутити.

УІ.ПІДСУМОК УРОКУ

УІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

С. 137,  вправа 269.