Тема. Підкорення Греції Македонією
Головними завданнями уроку є ознайомити учнів з причинами занепаду грецьких полісів, охарактеризувати Філіппа ІІ як історичного та політичного діяча; з'ясувати його заходи задля піднесення Македонії; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння працювати з історичними джерелами; виховувати зацікавленість до вивчення теми.
Конспект уроку
для 6-го класу
на тему
«Підкорення Греції Македонією»
Підготувала
учитель історії та правознавства
Першотравневої ЗОШ І-ІІІ ступенів
Зміївської районної ради
Харківської області
Вистороп Тетяна Василівна
2017
Тема. Підкорення Греції Македонією (Слайд 1)
Мета: ознайомити учнів з причинами занепаду грецьких полісів, охарактеризувати Філіппа ІІ як історичного та політичного діяча; з’ясувати його заходи задля піднесення Македонії; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння працювати з історичними джерелами; виховувати зацікавленість до вивчення теми. (Слайд 2)
Обладнання: підручник «Всесвітня історія. Історія України: підруч. для 6-го кл. загальноосвіт. навч. закл. / О. Г. Бандровський, В. С. Власов. – К. : Генеза, 2014.», мультимедійна презентація, проектор, роздатковий матеріал.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроду
Зародження грецького театру. (6 ст. до н.е.)
Створення скульптур Праксителем. (4 ст. до н.е.)
Створення статуї «Дорифор». (5 ст. до н.е.)
Зародження в Греції філософського вчення. (7 ст. до н.е.)
Твір
|
Автор А Мирон Б Пракситель В Фідій Г Поліклет |
Відповідь: 1В; 2 А; 3 Г; 4 Б.
У IV ст. до н.е., після Пелопоннеської війни, у Греції настала доба занепаду та розбрату. Безперервні війни послаблювали грецькі поліси. Їхнє господарство зазнавало великих збитків: були знищені сади та виноградники, витоптані поля, зруйновані міста та села, тисячі еллінів загинули або стали рабами. Громадяни часто не могли, та й не хотіли воювати. Тому багато громад використовували для охорони й війни платних найманців. Система цінностей полісів зникала разом із їхньою єдністю. Жоден із полісів не міг об’єднати еллінів.
На північ від Греції розташовувалася Македонія. Знаходилась вона у гористій місцевості, тому лише невеликі ділянки на узбережжі були придатними для землеробства. Більшість населення становили землероби та скотарі. З них же формувалася основа народного ополчення. Державою правив цар.
Від середини 4 ст. до н.е. Македонія відігравала особливу роль в історії Греції.
Усунувши свого племінника Амінту, царем Македонії став Філіпп ІІ (359-336 рр. до н.е.). Саме з його правлінням пов’язують піднесення держави.
Філіпп II ( 382 – 336 рр. до н.е. ) – царь Македонії, батько Александра Македонського. В 359—336 р. до н. е. завоював Фесалію, Фракію , а після битви при Херонеї у 338 р. до н. е. встановив панування над Грецією.
Особисті властивості Філіппа представляли суміш гарного і поганого. Він мав сильний, тверезий, практичний розум, розвинений грецькою освітою, прихильником якої завжди залишався.
Цар відрізнявся надзвичайною працьовитістю, енергією, наполегливістю, організаторськими здібностями, але в той же час він був хитрим і з задоволенням вдавався до віроломства.
Задля економічного зміцнення держав
и Філіпп ІІ провів ряд реформ. У 356 р. до н.е. увів в обіг золоту монету, названу «філіппік».
Військова реформа почалася із перекомплектації. Було створено загально македонське військо. Тепер до армії набирались вільні землероби та пастухи за територіальним принципом на декілька років служби. Обов’язковим для них було проходження спеціальних курсів. Військо було оснащене залізним озброєнням, мало катапульти та тарани. (Слайд 8)
Філіпп ІІ удосконалив шикування війська. На основі грецького військового строю було створено славнозвісну македонську фалангу. Вона складалася з 16 рядів воїнів щільно зімкнутих між собою. Македонський піхотинець мав шолом, шкіряний панцир, круглий щит, короткий меч та довгий щит. (Слайд 9)
У результаті цих реформ 4 ст. до н.е. Македонія стала найсильнішою державою Балканського півострова.
В зовнішній політиці плани Філіппа ІІ були значно масштабнішими. Він планував завоювати Грецію і здійснити східний похід проти Персії. Скориставшись кризою полісів у Середній Греції, Філіпп почав втручатися в її внутрішні справи. Прикладом такого втручання була участь у Священній війні 355 – 346 рр. до н.е., приводом до якої було захоплення фокідянами частини земель Дельфійського храму. Філіпп втрутився у війну і у 352 р. до н.е. розбив фокідян і повернув скарби Дельфійського храму. Після цього авторитет Македонії та її вплив на Середню Грецію посилився. Афінські оратори вважали, що об’єднання Греції навколо сильної Македонії допоможе вирішити всі проблеми в державі.
Але були й такі, що виступали проти такого плану. Завдяки Демосфену була створена анти македонська коаліція міст. Прихильники царя були звинувачені в хабарництві і були змушені втекти з Афін. (слайд 10)
Філіпп вирішив перекрити Боспор та Дарданелли , що перекрити ввіз чорноморського хліба. Перша спроба була невдалою. А 1 вересня 338 р. до н.е. біля міста Херонея перемога була на його боці. У цій битві брав участь Демосфен та син Філіппа Олександр. На честь загиблих за свободу Еллади на полі битви було споруджено лева з мармуру. Філіпп м’яко обійшовся з переможеними, збільшивши цим кількість своїх прихильників. (Слайд 11)
За ініціативою Філіппа ІІ у 337 р. до н.е. був утворений Еллінський союз, гегемоном яких став Філіпп ІІ. Цар наказав персам звільнити малоазійські міста, але ті відмовилися. Цим приводом до війни йому не судилося скористатися. Під час приготування до походу його було підступно вбито. Царем Македонії проголосили Александра, сина Філіппа ІІ. (Слайд 12)