Урок для 6 класу на тему "Розквіт та занепад Єгипту."

Урок 13.                       

Тема: Розквіт та занепад Єгипту.

 

Мета: 1. Ознайомити учнів з  основними подіями історії Єгипту періоду Нового царства та з діяльністю таких правителів, як цариця Хатшепсут та фараони: Тутмос ІІІ, Ехнатон, Рамзес ІІ. З’ясувати причини занепаду Єгипту.

2. Розвивати уміння учнів працювати з опорним конспектом, атласом, текстом підручника;  складати хронологічну таблицю, відповідати на прості та проблемні питання, виконувати творчі та пошукові завдання, виступати з повідомленнями.

3. Сприяти активізації пізнавального інтересу учнів, спонукати до роботи з додатковою літературою та електронними енциклопедіями, до пошуків нової інформації.

 

Тип уроку: урок формування та вдосконалення вмінь та навичок.

 

Хід уроку.

 

І. Орг. момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

 

1. Протягом 20 років Єгиптом правила жінка. Укажіть її ім’я.

Хатшепсут.

2. Зробіть підрахунки.

1)     Середнє царство існувало протягом 2040—1640 років до н. е. Скільки років воно проіснувало?

2)     Скільки років минуло від виникнення Єгипетської держави до зане­паду Середнього царства?

3)     Фараон Тутмос ІІІ правив Єгиптом протягом 1504—1450 років до н. е. Скільки років він правив?

4)     Битва між єгиптянами та хетами біля міста Кадеші відбулась у 1296 році до н. е. Коли виповнилося 3000 років цій битві?

3. Розв’яжіть кросворд. 
 

По горизонталі: 1) Фара­он, гробниця якого збе­реглася не пограбованою. 5) Народ, який воював з Єгиптом. 8) Найбільш знатна та багата людина. 9) Бог Сонця, на честь яко­го запровадили реформи.      10)    Розповідь про богів. 11)    Цар Єгипту. 13) Країна в Африці, підкорена Єгип­том. 14) Зброя.

По вертикалі: 1) Фараон, за якого Єгипет досяг найбільшого розвитку. 1)   Цифра. 3) Область в Єгипті. 4) Ім’я Аменхотепа після реформи. 6) Сто­лиця Єгипту. 7) Людина без прав. 12) Річка в Єгипті.

По горизонталі: 1) Тутанхамон. 5) Хети. 8) Вельможа. 9) Атон. 10) Міф. 11) Фараон. 13) Нубія. 14) Спис.

По вертикалі: 1) Тутмос. 2) Три. 3) Ном. 4)   Ехнатон. 6) Мемфіс. 7) Раб. 12) Ніл.

4. Історичний диктант.

1)     Яке місто стало столицею Єгипетської держави? (Фіви)

2)     Які кочові племена захопили Єгипет? (Гіксоси)

3)     Під час правління якого фараона Єгипет славився величезними заво­юваннями? (Тутмос ІІІ)

4)     Як називалася повозка з кіньми, із якої стріляли лучники? (Коліс­ниця)

5)     Які воїни складали більшість єгипетського війська? (Піхотинці)

6)     Який фараон розпочав релігійні реформи? (Аменхотеп)

7)     Якому богу була присвячена релігійна реформа? (Атону)

8)     Яке ім’я взяв собі фараон, який запровадив реформи? (Ехнатон)

9)     Яке місто стало столицю Єгипту під час реформ? (Ахетатон)

10)   Що таке реформи? (Перетворення)

 

ІV. Мотивація навчальної діяльності.

Демонстрація учням зображення синусоїди.

Це зображення одного з основних законів історичного розвитку. Хто з вас зможе його озвучити?

Історія розвивається по синусоїді. За періодом розквіту обов’язково буде період занепаду, а потім знову розквіту.

І це буде повторюватися до безкінечності.

 - Чи можна порушити цей закон і зробити так, щоб період розквіту ніколи не закінчувався?

- Ні. Але можна зробити так, щоб кризові стани не були такими глибокими і затяжними.

Ми з вами вже говорили про утворення і зміцнення  Єгипетської держави, а сьогодні будемо говорити про найвищий її розквіт та занепад. І побачимо, що на історії Давнього Єгипту також можна перевірити істинність об’єктивних законів історії, тобто тих, які не залежать від волі людей.

V. Оголошення теми уроку і очікуваних результатів.

Сьогодні ми з вами поговоримо про розквіт Давньоєгипетської держави.

( Учні записують тему уроку в зошити ).

VІ. Вивчення нового матеріалу.

План:

1. Утворення могутньої держави.
2. Фараони нового царства.

 

1. Утворення могутньої держави.

 

Робота з підручником.

 

2. Діяльність фараонів:

Цариця Хатшепсут ( бл.1489 – 1468 рр.до.н.е.).

Хатшепсут – дочка Тутмоса І,  «перша серед найвродливіших» - правила Єгиптом  22 роки у , не підпускаючи свого пасинка Тутмоса ІІІ( сина Тутмоса ІІ ) до трону.

Вона не могла ходити в походи на чолі війська, але організувала  2 експедиції до країни Пунт, щоб дістати пахощі і золото. Одну з них вона очолила сама.  Багатства, привезені звідти вона подарувала жерцям бога Амона, які її підтримували. Потім звеліла увічнити цей похід на барельєфах свого храму-усипальниці. Під час її правління було збудовано багато храмів, найбільший з них у Дейр-ель-Бахрі ( поховальний храм цариці ). На його рельєфах зображені головні моменти царювання Хатшепсут. Вона хотіла зробити своєю наступницею свою дочку Нефруру, але та померла, ще при житті матері у молодому віці. Після смерті Хатшепсут Тутмос ІІІ скрізь знищив її імена і зображення, а також імена наближених до неї осіб.

Фараон Тутмос ІІІ ( 1504 – 1450 рр. до н.е.).

Він був великим завойовником. За його правління кордони Єгипту збільшилися втричі. Він мав могутню армію і завоював країни Східного Середземномор’я – Палестину й Сирію, країну на південних кордонах Єгипту – Нубію та інші. Цікава історія захоплення міста Мегіддо ( Північна Палестина ). Армія Тутмоса ІІІ дуже швидко за 21 день подолала відстань від дельти Ніла до м. Мегіддо. Саме там були зосереджені головні сили ворогів Єгипту сирійців та палестинців. Взяти місто одразу не вдалося, почалася семимісячна облога. Але все ж таки палестинці і сірійці здалися і визнали над собою владу Єгипту.

 Завойовані держави виплачували Єгипту данину. З Нубії єгиптяни привозили золото, слонову кістку, гнали полонених. У завойованих країнах будували фортеці і розміщували єгипетські військові гарнізони. Фараон щороку об’їжджав свої володіння і карав непокірних. Так він зруйнував місто Кадеш. Усього Тутмос здійснив 17 походів. Він перетворив Єгипет на могутню  « світову державу».

Фараон Ехнатон ( Аменхотеп ІV)  ( 1372 – 1354 рр. до н.е.).

 Син Аменхотепа ІІІ і Тейє незнатної жінки, сестри жерця бога Ра з м. Гелітополя. Він не був завойовником. Вступив на престол у 15-річному віці. Як і його батько одружився не на старшій дочці царювавшого до нього правителя ( єгипетський престол передавався формально по материнській лінії ), а на дочці одного з вельмож Нефертіті.

( це ім’я означає  «прекрасна прийшла» ).Її скульптурний портрет знайдено в руїнах Ахетатона під час розкопок

Ехнатона  вважають фараоном-реформатором.  Відмовився від старих богів, посварився із жерцями і встановив новий культ бога сонця Атона. Аменхотеп побудував для себе нову  столицю, яку назвав  Ахетатон, тобто « Місто сонячного обрію», а собі взяв нове ім’я – Ехнатон, тобто « Любий Атону». Ехнатон складав гімни на честь бога сонця. Він проголосив бога сонця Атона єдиним богом, якому слід поклонятися. Себе наказав величати  сином Атона..

 Ехнатон правив 17 років. Під час його правління Єгипет почав занепадати. Підкорені народи вже не відчували « залізної руки фараона». Знать та жерці, які жили в старій столиці у Фівах не хотіли йому коритися. Фараон не мав сина у нього було 6 досок, одна з них стала дружиною Тутанхомона..  Після  смерті Ехнатона влада перейшла до чоловіків його дочок. Але їм тоді було 19 і 10 років  і вони перебували під впливом жерців. Жерці поновили колишні порядки. Столицею знову стали Фіви. Жителі Ахетатона розійшлися, і пісок пустелі засипав будинки та храми. Жерці стерли з усіх написів ім’я ненависного їм царя. А для єгиптянина не було страшнішої кари, ніж позбутися власного імені.

Фараон Рамзес ІІ ( 1301 – 1235 рр. до н.е. )

Він ще за життя заслужив титул « Великий». Коли йому було 10 років, він вже командував підрозділом піхоти свого батька Сеті І під час походу в Лівію. Силою зброї він повернув Єгипту втрачені землі. Центральною подією його правління була боротьба  Єгипта з Хеттським царством за панування на Близькому Сході. Найвідомішою була битва біля Кадеша. Це перша битва Стародавнього світу, опис якої дійшов до нащадків.  У дводенному бою єгиптян від знищення врятувала лише мужність фараона та надійшовше підкріплення. Подібно іншим фараонам він використовував велику армію полонених на примусових державних роботах. Про це написано у Біблії. Там розповідається, як примушував Рамзес ІІ працювати в Єгипті жителів Палестини – євреїв. Коли євреям було дозволено повернутися додому, то кілька тисяч чоловік залишили Єгипет.

 Рамзес ІІ прославився і як будівничий. За його правління було збудовано багато храмів, що вражають своїми велетенськими розмірами і прикрашено багато старих.

 До нас дійшло кілька сотень зображень. Рамзес був справжнім велетнем  - 2м на зріст. Прожив 87 років   і мав 45 синів і 40 дочок (  за іншими даними 111 синів і 67 дочок). Відомо 7 його головних дружин, 3 з яких були його дочками ( скоріш за все це були лише ритуальні шлюби). А царем він був  упродовж 66 років.

 

Питання до учнів:

• Розповідь про якого фараона вас зацікавила найбільше? Чому?
• Як ви вважаєте, яка діяльність приносить більше користі державі і народу: ведення війн і захоплення територій інших держав чи реформаторська політика, миролюбна?

 

2. Занепад Єгипту. Завоювання Єгипту персами.

 

Єгипет у період Нового царства.

Одним з останніх фараонів Нового царства був Рамзес ІІІ ( 1198 – 1166 рр. до н.е. ). Він провів реформу армії, поділив усе населення країни на групи призовників та став набирати в армію найманців із сусідніх народів. Рамзес ІІІ щедро винагороджував жерців і цим викликав незадоволення знаті. Було організовано заколот і фараона  вбили.

 Після вбивства Рамзеса ІІІ в історії Єгипту настають важкі часи. Чиновники не виконують рішень центральної влади, крадуть гроші з державної скарбниці. Фараони вже нікому не довіряли і набирали охоронців навіть з піратів острова Сардинія. Десь близько 1050р. до н.е. Єгипет розпадається на дві частини: на півдні правили жерці Амона, а на півночі – фараони з вождів лівійських найманців. Єгипет втратив свою могутність і став легкою здобиччю для сусідніх держав.

 У VІ ст. до н.е. перси завоювали Єгипет і приєднали його до своєї імперії. ( Атлас. Карта « Єгипет у період Нового царства.»)

 Коли в V ст. до н.е. Єгипет відвідав знаменитий грецький історик і мандрівник Геродот, йому розповідали про великих царів та їх діяння вже як про легендарні події далекого і дивовижного минулого.

 

 

Висновки. Отже агресивна зовнішня політика,  завойовницькі війни приводять до ослаблення і занепаду держави, втрати частини території або втрати незалежності.

 

Питання до учнів: Чи справдився основний закон історичного розвитку в історії Давнього Єгипту?

 

VІІ.  Рефлексія.

 

Метод « Мікрофон».

Учні по одній фразі говорять, що вони запам’ятали на сьогоднішньому уроці.

 

VІІІ. домашнє завдання.

Прочитати параграф 10. Дати відповіді на питання на с. 58. Знайти додаткову інформацію про релігію давніх єгиптян.

 

Творчі та пошукові завдання ( Додаткові завдання для бажаючих учнів ).

1. Серед єгипетських богів є кішка, собака, сокіл, ібіс, крокодил. А чому серед них немає коня, слона та верблюда?

2. З якого металу був зроблений меч фараона Тутмоса ІІІ: золота, бронзи, заліза?

3. Чому залізо називали в Єгипті « небесним каменем» ?

4. Стародавній Єгипет оточували Нубія, Лівія, Палестина, Сирія, Фнікія. Підкресліть назви держав, які існують і дотепер.