Урок до теми "Народна музика"

                                     Урок  10 клас

Тема. Народна музика: соціально- та родинно-побутові пісні.

Мета: дати знання про роль українського народного мистецтва в розвитку національної культури, про види та жанри українського мистецтва;  розвивати вміння порівнювати українську художню культуру минулого й сучасності, уміння обґрунтовувати оцінні судження щодо зразків українського мистецтва; виховувати високі моральні якості, інтерес до музичної культурної спадщини.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

                                              ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

     1. Слово учителя..
У XIX ст. в Україні посилюється антикріпосницька боротьба,
розвивається повстанський рух селян. Під його впливом розширюється коло
тем і сюжетів в українському фольклорі. Детальніше про цей період україн¬ської музичної культури ми дізнаємося сьогодні на уроці.   

ІV. Викладення нового навчального матеріалу.

1. Розповідь учителя
           Поетична й музична обдарованість українського народу забезпечувала ви¬сокий рівень розвитку музично-пісенної творчості. У XIX ст. продовжували по¬бутувати землеробські пісні календарного циклу, а також колядки, веснянки, колискові, весільні пісні та ін. Популярними були пісні-романси «їхав козак за Дунай», «Віють вітри», «Сонце низенько», а також створені на вірші Т. Шевченка «Думи мої», «Ой, одная, одна», «Заповіт», пісні про Богдана Хмельниць¬кого, Максима Кривоноса. Зі свого середовища народ висував талановитих спів¬ців — кобзарів, лірників (А. Шут, О. Вересай).

• 
  Солдатські, козацькі пісні.

Солдати й козацтво були новими значними со¬ціальними групами зі специфічними умовами побуту, життя. Завдяки розвитку мануфактурної промисловості й гірничорудного виробництва в Україні з'являються робочі люди. Відбувається розвиток так званого робочого фольклору, де головною темою є тема праці. Цим зумовлена поява в народній пое¬тичній творчості солдатських, козацьких і робітничих пісень. Тематика цих пісень відзначається різноманітністю. У них відображені воєнно-історичні по¬дії з яскравими картинами битв, розповідається про сміливість і хоробрість во¬їнів, оспівуються образи полководців. Війна малюється суворими, правдивими фарбами, а інколи навіть і кров'ю. Солдатські пісні воєнно-історичної тематики є абсолютно новим і деякою мірою окремим явищем в українській народній пісенній творчості. У них постають інші образи, сюжети, теми й мотиви. Саме зва¬жаючи на цей вид пісень, можна говорити про історичність, про пізнавальний та навчальний характер пісень. Ці пісні були присвячені відповідним історич¬ним подіям, тому інколи можуть розповісти науковцеві чи учневі більше, ніж книги або інші джерела історичних знань. Герой-солдат із солдатських воєнно-історичних пісень постає перед нами хоробрим, сміливим воїном на тлі суворої війни. Героєм пісень стає і козак, який зображується як невпинний борець за незалежність і справедливість.

• 
  Робочі пісні.

Із розвитком в Україні промисловості та проникненням ка¬піталістичних форм виробництва у сільське господарство в пісенній народній творчості з'являється нова тематика: відображення тяжкої праці робітників на мануфактурах, тютюнових та цукрових плантаціях, у рудниках, шахтах, на фабриках і заводах. Крім цього, у піснях йдеться про тяжке життя робочих, важкі умови праці під час кріпацтва. Особливо показовими є пісні гірничо¬заводських робочих, яких було силоміць зігнано тодішньою владою до Уралу й Сибіру. У цих піснях показаний також образ господаря фабрики — пригноб¬лювача робочих мас. Головним героєм робочого фольклору є робочий-умілець. Чумацькі й бурлацькі пісні пронизані тугою за родиною, яку довелося поки¬нути, або, навпаки,— сповнені оптимістичного настрою і чекання майбутньої зустрічі з рідною домівкою (наприклад, пісня «Над річкою бережком»). Слова й мелодії у цих піснях дуже близькі до старих селянських протяжних пісень, зберігаються навіть характерні риси українського народного багатоголосся.

• 
  Родинно-побутові пісні

Традиційні ліричні пісні віддзеркалювали родинно-побутові взаємини. Часто вони відображали не тільки життя в сім'ї в епоху па¬тріархальних взаємин, але й стосувалися суспільно-громадської тематики. На¬прикінці XIX ст., особливо після падіння кріпацтва, відбувається розширення сімейно-побутової тематики ліричної пісні. У пісню все глибше проникають соціальні мотиви. Поряд із темою одруження (заміжжя) порушуються соціаль¬ні питання, наводиться яскрава характеристика соціально-економічних умов життя різних прошарків суспільства, починаючи від коваля, жебрака й завер¬шуючи купцем і боярином. Отже, традиційні пісні із сімейно-побутового пла¬ну переходять у план соціально-побутовий. У народній пісенній ліриці значне місце посідає пісня-романс, що інтенсивно розвивається у XVIII ст., особливо у міському побуті. Згодом вона стає одним із найпопулярніших жанрів не тіль¬ки в місті, але й на селі. Образно-тематичне коло пісні-романсу дуже широке: крім особистої лірики тут можна знайти і прекрасні зразки ліричних пісень со¬ціального змісту, і пісні, у яких виражається любов до рідного краю, до його чудової природи тощо. Пісні-романси відзначаються задушевністю й емоціо¬нальною проникливістю мелодій, яскравою виразністю і глибоким ліризмом музики й тексту. Кращими зразками таких пісень-романсів є «їхав козак за Дунай», «Ой, я нещасний», «Віють вітри», «Сонце низенько», «Думка» на сло¬ва М. Петренка, «Дивлюсь я на небо», у якій висловлено гаряче поривання до волі, світла, радості. Вони виконуються соло, ансамблями, хорами, у супроводі інструментів і без супроводу. (Слухання або виконання пісні за вибором учителя.)

• 
  Прощальні пісні.

У зв'язку із розвитком капіталізму в традиційні селянські пісні все глибше проникають мотиви розлуки, розставання, прощання. Такий підвид родинно-побутової пісні розвивається у період XIX — початку XX ст. При цьому вона продовжує наповнюватися новим ідейно-тематичним змістом. Змінюються також творчі принципи віддзеркалення дійсності. Символічні об¬рази й мотиви все частіше змінюються реалістичними. Відповідно до нових історичних умов людські образи набувають певної соціальної конкретизації. У таких піснях зображується дівчина, яка просить свого милого, який вирушає до міста або іншого населеного пункту, відкласти від'їзд, але він відповідає, що не може. Засмучена дівчина присягається у вічній любові. Саме такий сюжет наповнює більшість пісень про розставання двох близьких, закоханих молодих людей.

• 
  Весільні пісні

Поряд із сумними й інколи тужливими ліричними родинно-побутовими піснями існує підвид весільних пісень. Україна, як відомо, багата на різноманітні весільні обряди, що у кожному регіоні мають свої відмінності. Значення обряду полягає в тому, що він відбиває світогляд і мораль трудово¬го народу, родинні й суспільні стосунки на кожному конкретному історично¬му етапі. У ньому з великою теплотою оспівана доля жінки до і після весілля. У весільних піснях ідеться і про свах, і про подруг нареченої, світилок, бояр і боярок та ін. Співають весільні пісні винятково жінки. Це переважно хори, діалоги. Весільні пісні супроводжують замішування короваю, розплітання коси молодої, одягання їй очіпка. Чоловіки у формі монологів і діалогів беруть участь лише у найдраматичніших епізодах обряду під час нападу бояр і викупy нареченої. Святкуючи перезву, родичі молодої після першої шлюбної ночі йдуть із відповідними обрядовими піснями на частування до хати молодого. Найпопулярнішими весільними піснями, що виконуються і зараз на деяких українських весіллях, є такі: «Де ти, калино, росла?», «Ой, думала та гадала», : «Приїхали гості», «Ой, куди ж ви, сірі гуси, полинете?», «Ненько моя та рідненька», «Ой, пливе човен по росі». Тексти цих пісень розкривають цілий світ почуттів і дум дівчини у передвесільну та весільну пору.

Висновки.
  Перебуваючи в тісній творчій взаємодії, селянські, солдатські
й робочі пісні є єдиним пісенно-творчим процесом XIX ст. Проте, саме з II половини XIX ст. у піснях цих груп розвивалися яскраві специфічні риси, своєрідність кожної групи пісень, особливо в ідейно-тематичному плані. Виразно та яскраво показаний ліричний герой у піснях XIX — поч. XX ст., де в цій ролі постає колектив. Проте думки й почуття, що розкриваються у народній поезії, не позбавлені конкретності й виражають ідеологію певного класу. Мотиви сюжету в сімейних піснях залишаються традиційними: туга за рідною домівкою, важке життя в чужій родині, тяжкість сімейного життя. І, нарешті, на тлі кар¬тин кріпосного життя яскраво постає любов української людини до рідної при¬роди.   
 

Родинно-побутові пісні є віддзеркаленням морально-етичних ідеалів українського народу. У них усебічно відображено родинні взаємини, підневільне
становище жінки, тяжку сирітську долю, лунають мотиви співчуття до кохан¬ня, на шляху якого постали різні перепони (передусім соціальна нерівність).
 

Народнопісенна лірика — це історія людських сердець, людської душі — чистої та красивої. У піснях інших народів навряд чи знайдеш такі високі ідеали   
родинних і міжстатевих взаємин, як в українських. У багатьох із них оспівано скромність, стриманість, вірність у коханні, що вважалися специфічними    
рисами справжньої української дівчини. Водночас суворо засуджуються зради. Високо підносить українська пісня любов і пошану до батьків. Здорова родина, у якій батьки люблять своїх дітей, а діти шанують батьків, усі живуть у злагоді, була основою світогляду українців. Слова пісень зазвичай метафоричні, насичені специфічною символікою, яскравими порівняннями (наприклад, жінки із зозулею). За емоційністю відображують широкий діапазон настроїв — від світлого суму до високої трагедійності. Шедеврами української ліричної пісні стали «Місяць на небі, зіроньки сяють», «Гаю, гаю, зелен розмаю» та ін. Завдяки красі й емоційності, мелодійній виразності, своєрідному духовному аристократизму українська пісенна лірика здобула світову славу.

V. Актуалізація набутих знань

1. Прийом «Мікрофон». Закінчіть речення:
- «У солдатських піснях співалось про...»;
- «Родинно-побутові пісні поділяються на...»;   
- «Почуття, що віддзеркалюються у родинно-побутових піснях, — це...»

2. Бесіда

• Як виникла і за яких обставин підтримувалась дружба С. Гулака-Артемов¬ського
  з Т. Шевченком?
• Якими сольними та ансамблевими номерами характеризуються головні ге¬рої
  опери С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм»?
• Які духовні та світські жанри були провідними у творчості М. Вербицького?
• Який твір М. Колачевського є найвідомішим?
• У яких навчальних закладах М. Лисенко вдосконалював свою професійну майстерність як піаніст та композитор?
•  Скільки опер він написав?
• Хто з відомих композиторів XX ст. навчався у М. Лисенка?
• Які навчально-музичні заклади заснував М. Лисенко?
• Які форми музичної освіти існували у XIX ст.?

VІ. Підбиття підсумків уроку

УІІ. Домашнє завдання.

Вивчити матеріал. Підготувати повідомлення про творчість Гулака-Артемовського, М.Колачевського