Урок "Доба Мейдзі в Японії"
Тема уроку: Доба Мейдзі в Японії.
Мета уроку:
- висвітлити основні напрями соціально-економічного і політичного розвитку Японії в період «мейдзі», показати наслідки європейського та американського проникнення в країну; визначити особливості становлення Японії як провідної держави світу, її характерні ознаки, відмінності від західної цивілізації; охарактеризувати процес реформування суспільно-політичного устрою в Японії; Конституцію 1889 р.; напрями зовнішньополітичного курсу;
- розвивати вміння порівнювати та співставляти стартові можливості та хід реформ 60-70-х рр. XIX ст. в Японії та Росії; давати характеристику визначним історичним особам цього періоду на основі документального матеріалу;
- виховувати інтерес та повагу до історичного минулого інших народів, їхньої культури.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
• встановлювати хронологічну послідовність подій;
• висвітлювати основні напрямки соціально-економічного й політичного розвитку Японії;
• аналізувати особливості розвитку Японії епохи Мейдзі;
• характеризувати Конституцію 1889 р.;
• застосовувати та пояснювати терміни та поняття: «сьогунат»,«самурай», «ліберальна партія», «партія реформ», «революція Мейдзі».
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Історичні діячі: Токуґава, Муцухіто, М. Пері.
Основні події:
• 1853-1854 рр. — «відкриття» Японії західними державами;
• 1867–1868 рр. — революція Мейдзі та громадянська війна;
•1867-1912 рр. — правління імператора Муцухіто;
•1889 р. — прийняття конституції Японії;
•1894-1895 рр. — японо-китайська війна;
•1902 р. — японо-англійський союз;
•1904-1905 рр. — російсько-японська війна;
•1910р.— оголошення Кореї колонією Японії;
Обладнання: підручник, карта «Політична карта світу», мультимедійний проектор та мультимедійна презентація, документальний матеріал.
Поняття та терміни: «політика самоізоляції», «сьогунат», «самурай», «Ліберальна партія», «Партія реформ», «революція Мейдзі».
План уроку.
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
ІІІ . Мотивація навчальної діяльності.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
1. Крах політики самоізоляції .
2. Революція Мейдзі.
3. Реформування економічного та суспільно-політичного життя
4. Конституція 1889р.Особливості політичного життя
5. Початок колоніальної політики.
V. Закріплення вивченого матеріалу.
VІ. Підсумки уроку.
VІІ. Домашнє завдання.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Загадка Слайд 1
Рядами суцільними ,
Стіною смарагдовою
Вершини гір Ямато оточують.
І нема у світі кращої країни.
(Кодзики, Такеруно Мікото ,початок VIII ст.)
ЇЇ називають країною сонця ,що сходить. Самі ж жителі свою державу називали Ямато.(Японія)
У ч и т е л ь «Шлях чаю» - тядо – японці здавна називають «дорогою життя». А хіба історія – це не «дорога життя» цілого народу? От і ми з вами спробуємо сьогодні поринути в атмосферу життя Японії кінця ХІХ століття.
ІІІ . Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь Отже, вирушаємо в минуле Японії, взявши за епіграф японське народне прислів’я Слайд 2
якщо хочеш знати майбутнє.
Слайд 3 Японія-держава у Східній Азії, вона займає острови(Хоккайдо, Хонсю, Кюсю, Сікоку, архипелаг Рюкю та інші, всего близько 4 тис.), омивається Тихим океаном, Японським, Охотським и Східно-Китайським морем. Загальна площа - 377 835 км2
Метод «провокація» Слайд 4
Розпочинається кліп-мультфільм (за фільмом-оперою Джакомо Пуччіні «Мадам Баттерфляй») і, як його продовження, сценка привітання Чіо-Чіо сан. Учитель (коротко) розповідає сумну історію Чіо-Чіо сан . Наприкінці уроку питання до учнів : «Як ця людська трагедія пов’язана з темою сьогоднішнього уроку?»
До середини XIX ст. Японія була закритою для іноземців, жила і розвивалася за своїми традиціями. Наприкінці XIX ст. завершився розподіл світу між провідними державами, склалася світова колоніальна система. Величезні території Азії та Африки були перетворені на колонії та напівколонії. Тільки Японія зберегла свою незалежність, причому не тільки зберегла незалежність, але й сама незабаром перетворилася на велику колоніальну державу.
Слайд 5 Зараз Японія входить в сімку найрозвинутіших країн світу. За рівнем економічного розвитку вона займає друге місце після США. В 2004 році ВВП Японії перевищив 4 трилліони доларів(при 9 трилліонах доларів США) . За розміром ВВП і обсягом промислового виробництва Японія займає 3-е місце серед країн світу після США і КНР. Вона випереджає інші азіатські держави за рівнем розвитку промисловості. Нині Японія є найпотужнішим банківським центром і міжнародним кредитором. Фірми і корпорації, визнані в світі: Canon,Casio,Konica, Mitsubishi,Sharp,Sony,Toshiba,Yamaha
Яким чином це стало можливим? Коли Японія стала на шлях прогресу? Чому Японія, єдина з країн Сходу, не потрапила в колоніальну залежність від інших держав, а, навпаки, сама стала на шлях колоніальних загарбань? Саме про це ми дізнаємося на уроці Слайд 6
Постановка проблемного запитання:
У наш час Японія - одна з найрозвиненіших країн світу.
Яку роль в цьому піднесенні зіграли події Доби Мейдзі останньої третини ХІХ ст.?
Представлення теми та очікуваних результатів Слайд 7
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Крах політики самоізоляції
Учитель Слайд 8
Якщо Государ не знає труднощів свого народу,
а народ не знає турбот свого государя,
то заворушення виникнуть самі по собі.
Із «Заповіту» Іеясу Токугава
На початку XVII ст. владу в Японії захопив сьогун (полководець) Токугава Іеясу. Імператор (мікадо) втратив реальну владу і був разом з родиною ізольований у місті Кіото, де навіть не мав права спілкуватися з князями. Сьогун не знищив його лише тому, що, згідно із синтоїзмом (японською релігією), імператор є живим богом. Одним із перших здобутків сьогунату стало припинення усобиці князів — однієї із головних проблем країни — шляхом періодичного утримання в заручниках князів або їхніх родин.
У середині XVII ст. сьогун прийняв рішення про «закриття країни» від європейців, боячись, що вони поступово її підкорять і знищать традиційне життя. Усіх європейців було знищено або вигнано з країни. Виняток було зроблено для голландців, яким відкрили для торгівлі єдиний порт — Нагасакі.
Ізоляція Японії мала на меті збереження давніх традицій. Поширення християнства під впливом католицьких місіонерів набуло загрозливого характеру. Тому воно було заборонене, а прихильники релігії знищені.
В ХІХ ст., у той час, коли Європа йшла шляхом капіталістичного розвитку, в Японії, здавалося, зупинився час. Влада, як і раніше, була у сьогуна, який усунув імператора від реальної влади. Імператор був затворником у своєму палаці і володів лише релігійною владою. Самураї існували за рахунок панщини та оброку з селян, панувала цехова система.
Робота з термінами Слайд 9
Сьогунат – форма управління ХІІ – серед. ХІХ ст. в Японіїї сьогунами – воєнначальниками , за якої імператор був позбавлений реальної влади .
Самураї – військово – федальний прошарок дрібних дворян.
Робота з документом
Учитель пропонує учням прочитати документ і відповісти на питання.
Запитання
1. Визначте характерні ознаки життя Японії.
2. Що вважає автор в’язницею для японців?
Текст 1. І. А. Гончарова «Фрегат «Паллада»». Японія 1853 р. Шевченко С. В. Новая история XIX век: 8 кл.: Контрольные и проверочные работы. — М.: АСТ, 2003. — С. 126–127.
«Іноземцям здається, що в разі, якщо вдасться досягти поступок з боку уряду Японії, з японським народом не буде великих клопотів. Він відчуває сильну потребу у розвитку. Порядні люди, особливо серед перекладачів, що спілкувалися з європейцями,
нудьгують через відсутність розумового та етичного життя. Нижчий клас теж із заздрістю і здивуванням розглядає наші судна, людей, просить у нас вина, п’є жадібно горілку, хапає кинутий шматок хліба, з дитячою цікавістю вдивляється у дрібниці, ловить на
льоту у своїх човнах якусь ганчірку, ховає... Та й вищий клас, здається, обтяжений відчуженням від світу і своїм сонним, безплідним життям... Варто лише кинути заклик — і японці натовпом вирвуться з воріт своєї в’язниці...»
(зразок відповідей)
- в серед. ХІХ ст. Японія через політику сьогунів значно відставала в розвитку від західних держав, які могли перетворити її на колонію;
- необхідність змін розуміли як нижчі так і вищі стани японського суспільства;
- автор документу вважав в’язницею для японців їхню ж країну, уряд якої ще з ХVІІ ст. проводив політику ізоляції від зовнішнього світу.
Коротка розповідь вчителя
У середині 19 ст. Японія потрапила в поле зору США, європейських держав і Росії. Подивіться на екран. Яка з цих держав могла відкрити Японію? Слайд 10
Так, перш за все Японія представляла інтерес для США, як перевалочна база для американських суден, що плавали в північних водах Тихого океану, як зручний плацдарм для зміцнення американських позицій на Далекому Сході ,і ,найперше в Китаї, де домінували англійці.
Відкриття західними державами Японії.
Слайд 11 У липні 1853 р. до берегів Японії підійшла американська ескадра під командуванням командора Метью Перрі. Спрямувавши гармати своїх кораблів на берег, американці передали японському урядові лист президента США з вимогою «Відкрити» японські портові міста для торгівлі американськими товарами. Так у 1854 році Японія уклала нерівноправний договір з США про відкриття портів, а з 1858 р. схожі угоди було підписано з Росією, Францією, Англією та іншими країнами. Завершився майже 250-річний період ізоляції країни від зовнішнього світу. Це поставило країну на межі втрати політичного суверенітету та економічної кризи через засилля дешевих імпортних товарів.
Учні мають висловити власні припущення ( Метод «Мозковий штурм»)
Як ви думаєте, які були наслідки «відкриття» Японії США та європейськими державами?
1.Японію заполонив потік європейських промислових дешевих товарів.
2.Почала занепадати японська промисловість.
3.Зросли побори з населення для того, щоб самураї могли придбати предмети розкоші.
До чого призвела така політика?
1. Погіршилось економічне становище Японії.
2. Зростало незадоволення з боку різних верств населення (селянські повстання, бунти міської бідноти)
2. Революція Мейдзі
У ч и т е л ь Слайд 12
Після «відкриття» Японії іноземними державами до країни почали масово ввозити американські та європейські фабричні товари, які підірвали японське мануфактурне і ремісниче виробництво, а також селянську домашню промисловість. В Японії почав зростати рух, учасники якого вимагали вигнати іноземців з країни. Цим скористалися прихильники відновлення влади імператора.
Домашнім завданням на сьогоднішній урок було відшукати і виписати імена історичних осіб, пов’язаних з життям Японії другої половини ХІХ століття. Тож спробуйте відгадати, хто перед нами.
(Учень в масці розповідає про себе)
« На відміну від свого батька , я підтримував ідею ліквідації сьогунату, хотів модернізувати Японію за західним зразком і, не зважаючи на свій занадто молодий вік, почав це здійснювати. Збулася моя мрія – Японія стала найбільш розвинутою державою світу…»
Учні впізнають імператора Муцухіто, сина імператора Комея Слайд 13
У результаті 9 листопада 1867 р. сьогун з роду Токугава був усунений від влади.
Робота з термінами Слайд 14
Доба Мейдзі – (в прекладі з яп.-«освічене правління»)- період правління імператора Муцухіто , який прийшов до влади в результаті «революції Мейдзі» 1867-1868 рр. і, ліквідувавши сьогунат, перейняв на себе всю повноту влади в Японії.
Повідомлення учня «Імператор Муцухіто»
Імператор Мейдзі народився 3 листопада 1852 року. Він був другим сином правлячого Імператора Комея. Новонародженому дали ім'я Муцухіто та титул принц Саті. 1860 року Муцухіто проголосили спадкоємцем престолу і надали титул Великого сина Імператора. 3 січня 1867 року, після смерті Імператора Комея, юний принц став новим Імператором Японії. Імператор Мейдзі очолив країну в період глибокої соціально-політичної кризи. В січні 1867 року від імені Імператора було проголошено указ про реставрацію Імператорського правління, за яким сьоґунат Токуґава ліквідовувався, а уся повнота державної влади переходила у руки монарха та його нового уряду. Прибічники сьоґунату не визнали указу і розв'язали громадянську війну Босін, яка завершилася 1869 року перемогою організованих за європейським зразком Імператорських військ. 1868 року, в ході війни, Імператор Мейдзі проголосив П'ятистатейну присягу, основні засади свого нового політичного курсу, що отримав назву «реставрація Мейдзі». Він також встановив новий девіз — Мейдзі - освіченого правління. 1869 року Імператор переніс свою резиденцію і столицю країни з Кіото до Токіо, та змусив князів повернути йому владу над всією країною. 1870 року він видав Рескрипт про велике вчення, що проголосив синтоїзм державною релігією, а Імператору надав статус божества і першосвященника. Імператор Мейдзі всіляко сприяв модернізації своєї країни: у 1881 р., під час радикалізації громадського демократичного руху Муцухіто відкрив Парламент, а з 1882 року став головнокомандувачем Збройних сил країни. Імператор сприяв реформуванню законодавства задля відповідності устрою конституційної монархії, долучився до розробки нових адміністративних одиниць — префектур, повітів, а також забезпечив стабільність доходів Імператорського дому, розширивши його землеволодіння.
1889 року Імператор Мейдзі проголосив Конституцію Великої Японської Імперії і заклав основи нової японської державності, що базувалася на владі Імператора. Наступного 1890 року він видав рескрипт про освіту, яким затвердив загальнонаціональні морально-етичні норми для японського суспільства.
Муцухіто також брав безпосередню участь у розробці військових операцій під час японсько-китайської (1894—1895) і японсько-російської (1904—1905) років воєн і всіляко сприяв перетворенню Японії на одну з передових військових і економічних держав світу, а 1911 року успішно завершив перегляд нерівноправних договорів Японії із західними державами, що були укладені 1858 року. Окрім своєї політичної діяльності Муцухіто заслужив повагу і авторитет у Японії та світі ще й як мудрець та поет, який за своє життя написав 100 тис. віршів у стилі вака. 30 липня 1912 року Імператор Мейдзі, в 59-річному віці, помер від загострення цукрового діабету. Його поховали у гробниці Фусімі біля міста Кіото. На пам'ять про Імператора японський уряд спорудив велике синтоїстьке святилище Мейдзі в Токіо.
У ч и т е л ь А якого імператора з вивчених раніше країн називали представником освіченого абсолютизму?
Учні називають Йосифа ІІ Габсбурга, який провів ряд прогресивних реформ в Австрійській імперії ХVІІ ст.
У ч и т е л ь Слайд 15
У січні 1868 р. війська імператора, що мали європейську зброю, розгромили війська се гуна, а в травні вступили до столиці се гуна Токіо (Едо). Так імператор поєднав світську й духовну владу. Перед вирішальною битвою за Едо імператор Муцхіто дав П’ятистатейну клятву Слайд 16.
Робота з історичним джерелом в підручнику с. 170 «Клятва імператора» Слайд 17
Запитання:
-В чому суть клятви?
-Виділіть ключову фразу.
Відповідь: «… Усі люди, як правителі, так і підлеглі, повинні одностайно присвятити себе досягненню успіху нації»
3. Реформування економічного та суспільного життя
У ч и т е л ь Слайд 18
На відміну від Китаю, де традиціоналізм і консерватизм перешкоджали прийняттю європейських нововведень, молодий імператор Японії Муцухіто рішуче вдався до творчого запозичення досвіду Європи. Японська цивілізація виявилася більш сприятливою для зовнішніх впливів, зокрема європейських. Давайте спробуємо визначити, які реформи необхідно було провести в Японії, щоб зміцнити підвалини імперії?
Учні висловлюють свої думки на основі вивченого матеріалу з історії інших держав, де також проводились реформи
Самостійна робота учнів Слайд 19
За матеріалом підручника с. 170-171 заповнити таблицю.
|
Назва реформи |
Рік |
Суть реформи |
|
Аграрна реформа |
1872-1873 |
|
|
Адміністративна реформа |
1871 |
|
|
Військова реформа |
1872 |
|
|
Освітня реформа |
1871 |
|
|
Фінансова реформа |
1872 |
|
|
Судова реформа |
70-і рр. ХІХ ст.
|
|
Кластер(наочний мозковий штурм) Слайд 20
У ч и т е л ь Шлях якої країни нагадують вам ці реформи?
Учні роблять висновок про подібність їх до реформ 60-70-х рр. у Росії та Німецької імперії за часів Отто фон Бісмарка.
Терпіння і праця-ось рецепт успіху по-японськи
Ейкіті Нісікава, японський бізнесмен
Що в Японії було саме так, свідчить розвиток економіки країни. Вирішальну роль у створенні промисловості взяла на себе держава. Вона зосередила в своїх руках великі кошти , 80% яких давав поземельний податок. Ці кошти спрямовувалися на будівництво промислових підприємств, закупівлю для них за кордоном устаткування і технологій. У 70-80 –ті роки в основному за рахунок держави було збудовано понад тисячу промислових підприємств. Це були військові заводи, суднобудівні верфі, залізничні заводи, броварні, цементні та інші заводи. Уряд сприяв заснуванню приватних підприємств і банків, продавав дворянам за зниженими цінами заводи й фабрики, шахти й копальні. Успіх японських фірм пояснювався ще й специфічною побудовою їх – за родинним общинним принципом: зсередини приватна фірма була побудована так: підприємець виступав як «батько» і покровитель, а робітники – як «діти», покликані докладати всіх зусиль задля процвітання фірми. Цим пояснюються як виробничі успіхи японських фірм, так і відсутність у країні класових конфліктів. Приватним фірмам надавалися субсидії і пільги.
Темпи розвитку японської економіки стали одні з найбільших у світі. За спільним обсягом виробництва наприкінці 19 ст. Японія залишила позаду себе Італію, низку інших європейських держав і наблизилася до Франції і Великої Британії.
За сприянням уряду найбільші впливові родинні компанії – Міцуї, Міцубісі, Окура, Осуда та інші – створювали дочірні компанії в різних галузях економіки, перетворившись на могутні концерни – дзайбацу.
Повідомлення учня про світові японські корпорації Слайд 21
Корпорація Toshiba була заснована в 1875 році і стала першим в Японії виробником телеграфного устаткування.
Yamaha Corporation ( ヤマハ株式会社, ямаха кабусікі-ґайся, «Акціонерне товариство Ямаха») засноване у 1887 році майстром Ямахою Торакусу
Фірма Міцубіші була заснована на початку 1870-х років Івасакі Ятаро. Зі злиття родинних гербів засновників виникла всесвітньовідома торгова марка Mitsubishi — три ромби ( 三菱, міцубісі).
З метою розвитку торгівлі уряд здійснював протекційну політику та сприяв проникненню японського капіталу в інші країни
4. Конституція 1889р.Особливості політичного життя Слайд 22
Останньою крапкою в реформації суспільства стало прийняття Конституції 1889 р. Робота з документом (роздатковий матеріал)
Учитель пропонує учням прочитати документ і відповісти на питання Слайд 23
Текст 3. Конституція Японії 1889 р.
«Розділ I. Про імператора
1. Японська імперія управляється єдиною на всі часи імператорською династією...
3. Персона імператора священна і недоторканна.
4. Імператор — глава держави, він володіє верховною владою і здійснює її відповідно до ухвал чинної конституції.
5. Імператор здійснює законодавчу владу у згоді з імперським парламентом...
Розділ II. Про права та обов’язки підданих.
19. Будь-який японський підданий має однаковий доступ до цивільних і військових посад і до будь-якої іншої публічної служби...
22. Японським підданим надається в установлених законом межах свобода вибору і зміни місце проживання.
23. Ніхто з японських підданих не підлягає арешту, ув’язненню, виклику на допит або покарання інакше як згідно із законами...
27. Власність кожного японського підданого недоторканна. Вилучення, необхідні на користь суспільної користі, визначаються законом...
29. Японські піддані користуються в установлених законом межах свободою слова, друку, зборів і союзів...
Розділ III. Про імперський парламент
33. Імперський парламент складається з двох палат: палати перів і палати депутатів.
34. Палата перів відповідно до указу про палату перів складається з членів імператорської родини, з носіїв дворянських титулів та осіб, призначених до неї імператором...
37. Жоден закон не може бути виданий без схвалення імперського парламенту.
38. Обидві палати голосують за пропоновані урядом законопроекти. Кожній з них належить також право законодавчої ініціативи...
Розділ VI. Про фінанси
64. Державні доходи і витрати повинні затверджуватися імперським парламентом у формі річного бюджету».
Запитання
1. Назвіть органи законодавчої влади.
2. Хто володів виконавчою владою?
3. Назвіть демократичні права жителів Японії.
Завдання:
Порівняйте Конституції розвинутих держав світу і виберіть найбільш прийнятну для Японії Слайд 24
Франція, конституція прийнята у 1875 р., форма державного правління – президентська республіка. Законодавча влада-належить парламенту, який обирає президента строком на 7 років. Уряд, на чолі з президентом ,підзвітний парламенту.
Німеччина. Конституція прийнята у 1871 р., форма державного правління-конституційна монархія, кайзер(імператор) мав надзвичайні повноваження. Законодавча влада належить Федеральним зборам.
США. Конституція прийнята у 1787 р. За формою правління - президентська республіка, президент обирався на 4 роки. Законодавча влада належить Конгресу.
За Конституцією 1889 р. Японія - конституційна монархія, яка була напівабсолютиською, поміщицько-буржуазною.
Робота в групах
Зробіть порівняльний аналіз Конституції Японії 1889 р. і Конституції Німецької імперії 1871 р. за планом:
1. форма державного устрою;
2.форма правління;
3. наявність демократичних свобод.
1 група
Порівняйте форму державного правління Японії і Німецької імперії.
2 група
Порівняйте повноваження японського імператора і німецького кайзера.
3 група
Порівняйте парламент Японії і парламент Німецької імперії.
У ч и т е л ь. Конституція 1889 р. офіційно проголосила демократичні свободи й громадянські права, рівність усіх громадян країни. У 80-х рр. ХІХ ст. виникли політичні партії: у 1881 р. – Конституційна ліберальна партія, в 1882 р. – Партія реформ. Вони ще не мали масової бази, чіткої організаційної структури і скоріше були схожі на політичні клуби, що спиралися на різні групи промисловців і землевласників.
5. Початок колоніальної політики
У ч и т е л ь Слайд 25
Як ви думаєте, якою була основна зовнішньополітична мета держави?
1.обмеження впливу іноземних держав;
2.агресія проти найближчих сусідів з метою приєднання нових територій.
Розповідь вчителя з демонстрацією карти Слайд 26
Утвердження свого панування Японія почала із загарбання території Кореї в 1876-1894 рр. Уклавши з Кореєю нерівноправний договір, Японія розширила експансію під приводом національно-визвольного руху. Коли на початку 90-х рр. ХІХ ст. в Кореї почалося повстання і китайські війська виступили для його придушення, Японія спрямувала свої армійські частини на південь півострова. Конфлікт на Корейському півострові вилився в японську-китайську війну 1894-1895 рр., що завершилась блискучою перемогою. Згідно з мирним договором, підписаним у квітні 1895 р. в м. Сімоносекі, Китай визнавав «незалежність» Кореї, віддавав Японії о. Тайвань, о-ви Пенхуледао і Ляодунський півострів, сплачував їй контрибуцію в 200 млн. лян. Лише на постійну вимогу Росії, Франції та Німеччини Японія відмовилася від анексії Ляодунського п-ва.
Ми дозволимо собі пофантазувати. Який діалог міг би відбутися між міністрами зовнішніх справ Китаю і Японії після підписання мирного договору.
Рольова гра.
Китайський міністр. Ви порушили священні традиції нашої влади, що складалися віками. Ви забрали те, що по праву належало нам, Китайській державі. Ви змусили нас погодитися із нерівноправним договором 1895 р., за яким ми визнали японські інтереси і права в Кореї.
Японській міністр. Я відповім прислів’ям «Коли у сліпих і поводатар сліпий, вони падають у яму».
Китайський міністр. Але вам і цього було замало. Ви поширили свою експансію під приводом сприяння національно-визвольному рухові. Коли ми спробували допомогти урядові, ви ввели сюди свої війська. Це призвело до війни 1894 р., яка закінчилась нашим приниженням – повним розгромом і ганебним договором, підписаним у м. Сімоносекі.
Японський міністр. Я відповім вам однією нашою стародавньою мудрістю: «Світ існує не для однієї людини» , а ще вам варто пам’ятати – «Кіт, якого вигнали, у сусіда мишей ловить».
Китайський міністр. Ваша експансія не матиме майбутнього. Ви забули про США та Росію. Нам вже відомо про ваші протиріччя з росіянами на Корейському півострові та в Південній Маньчжурії. Де ж будете шукати підтримку?
Японський міністр. Я відповім вам народною мудрістю: «Розумний з усіма знається, та ні з ким не братається».
У ч и т е л ь В 1902 р. Японія уклала військово-політичний союз з Англією, який передбачав нейтралітет одного з союзників на випадок війни другого з якою-небудь державою. Цей союзний договір було використано Японією у період війни з Росією 1904-1905 рр. Зав’язався складний вузол протиріч і з США. Японія перетворилась на колоніальну державу.
Робота над картосхемою
Позначте на картосхемі території, які були захоплені Японією в ході:
•1894-1895 рр. — японо-китайська війна, яка закінчилась Сімоносекським мирним дог., за яким о.Тайвань та ін.. переходили до Японії, Китай сплачував 200 млн. лян контрибуції;
• 1902 р. укладено військово – політичний союз із Англією;
•1904-1905 рр. — російсько-японської війни, захоплення Ляондуньського півострова і Півд. Сахаліну в Росії;
• 1876 – 1894, 1910р.— захоплення Кореї та оголошення її колонією Японії;
V. Закріплення вивченого матеріалу
Учитель пропонує учням відповісти на проблемні питання уроку, використовуючи метод «Прес» Слайд 27
У наш час Японія - одна з найрозвиненіших країн світу. Яку роль в цьому піднесенні зіграли події Доби Мейдзі останньої третини ХІХ ст.?
Приклади відповідей учнів.
- Я вважаю, що завдяки вдало проведеним реформам Доби Мейдзі Японія, єдина з країн Сходу, не потрапила в колоніальну залежність від інших держав, а, навпаки, сама стала на шлях колоніальних загарбань і перетворилась на могутню державу.
- На мою думку ліквідація сьогунату та кінець ізоляції Японії у 1867-1768 рр. сприяли проведенню реформ – аграрної, військової та інших, а отже її модернізації та піднесення у майбутньому.
- Наприклад, військова реформа 1874 р. , створення потужної армії призвели до збереження незалежності японського народу.
- На мою думку, доказом того, що військову реформу в Японії було проведено краще ніж у Росії , були численні перемоги японської армії , наприклад, захоплення Кореї та частини Китаю.
- Тому що на відміну від Росії аграрна реформа у Японії у 70-х рр. пройшла глибше і більшість селян за державний кошт отримали землю і промисловість Японії розвивалася швидкими темпами.
- Я пересвідчився , що видатні особи, такі як імператор Муцухіто, під керівництвом якого пройшла модернізація Японії, відіграють значну роль в історії і в пам’яті свого народу залишаються назавжди.
Складіть сенкан Слайд 28
Японія
Своєрідна, індустріальна
Реформує, зростає, будує
На Японію можна рівнятися
Лідер
Розв’яжіть кросворд Слайд 29
- національна релігія Японії.
- Кодекс офіцерів нової армії, що базувався на безумовній відданості імператору і державі
- Ім’я імператора, що прийшов до влади у 1867 р.
- Військові правителі Японії з роду Токугава до 1867 р.
- Могутні концерни Японії кінця ХІХ – початку ХХ ст..
- Період правління імператора Муцухіто.
- Родовитий військовий стан дрібних дворян
- Місто, в якому був підписаний мирний договір між Китаєм і Японією у 1895 р.
Розв’язавши кросворд, з літер у виділеному рядку, складіть слово – назву могутньої японської компанії.
Робота з документом Слайд 30
З книги В.Пронникова та І.Ладанова «Японія. Етнопсихологічні нариси»
Хоча довготривала «закритість» Японії згубно позначилася на економічному розвитку країни, вона…сприяла виникненню феномена японської національної психології.
Навіть коли «реставрація Мейдзі»…привела до докорінних змін в галузі економіки, політики, культури…в галузі соціальних відносин, національна психологія японців змінилася дуже мало. Як і раніше, в характері японців домінували риси, що склалися в епоху ізоляції Японії…працьовитість, організованість, готовність до безсуперечного підкорення, наполегливість, витримка, невимогливість стосовно життєвих умов та ін..
…Національна психологія сприяла розвиткові централізованої держави. Японія швидкими темпами реорганізувала промисловість, почала удосконалювати сільське господарство, реформувала суспільний устрій. Самурайський воєнний дух спонукав народні маси на боротьбу за доблесть нації.
Запитання до документа
1.Про яку «закритість» Японії йдеться в документі?
2.Чи згодні ви з тим, що національна психологія є визначальною для розвитку суспільства? Відповідь аргументуйте.
VІ. Підсумки уроку.
Підсумки уроку підводить учитель поставивши запитання.
Запитує учнів: « Чому наш сьогоднішній урок розпочався зі сценки привітання Чіо-Чіо сан? Як ця людська трагедія пов’язана з темою уроку?”
Довгий час Японія була “закритою країною”. І лише в середині XIX ст. її насильно “відкрили ” передові держави, бажаючи зробити наступною колонією. Але завдяки продуманим реформам епохи Мейдзі, а також власному працелюбству вона перетворилася з далекої околиці освоєного європейцями світу на одну з провідних індустріальних країн.
VІІ. Домашнє завдання Слайд 31
1. Вивчити 20 параграф підручника.
2. Знайти японське прислів’я або вірш , присвячені якійсь з вивчених подій.
Справжній чоловік- це самурай,
а справжня квітка-сакура.
Японське прислів`я
Звучить пісня про Сакуру Слайд 32
Додаток І
Текст 1. І. А. Гончарова «Фрегат «Паллада»». Японія 1853 р.
«Іноземцям здається, що в разі, якщо вдасться досягти поступок з боку уряду Японії, з японським народом не буде великих клопотів. Він відчуває сильну потребу у розвитку. Порядні люди, особливо серед перекладачів, що спілкувалися з європейцями,
нудьгують через відсутність розумового та етичного життя. Нижчий клас теж із заздрістю і здивуванням розглядає наші судна, людей, просить у нас вина, п’є жадібно горілку, хапає кинутий шматок хліба, з дитячою цікавістю вдивляється у дрібниці, ловить на льоту у своїх човнах якусь ганчірку, ховає... Та й вищий клас, здається, обтяжений відчуженням від світу і своїм сонним, безплідним життям... Варто лише кинути заклик — і японці натовпом вирвуться з воріт своєї в’язниці...»
Запитання
1. Визначте характерні ознаки життя Японії.
2. Що вважає автор в’язницею для японців?
Додаток ІІ
Текст 2. Конституція Японії 1889 р.
«Розділ I. Про імператора
1. Японська імперія управляється єдиною на всі часи імператорською династією...
3. Персона імператора священна і недоторканна.
4. Імператор — глава держави, він володіє верховною владою і здійснює її відповідно до ухвал чинної конституції.
5. Імператор здійснює законодавчу владу у згоді з імперським парламентом...
Розділ II. Про права та обов’язки підданих.
19. Будь-який японський підданий має однаковий доступ до цивільних і військових посад і до будь-якої іншої публічної служби...
22. Японським підданим надається в установлених законом межах свобода вибору і зміни місце проживання.
23. Ніхто з японських підданих не підлягає арешту, ув’язненню, виклику на допит або покарання інакше як згідно із законами...
27. Власність кожного японського підданого недоторканна. Вилучення, необхідні на користь суспільної користі, визначаються законом...
29. Японські піддані користуються в установлених законом межах свободою слова, друку, зборів і союзів...
Розділ III. Про імперський парламент
33. Імперський парламент складається з двох палат: палати перів і палати депутатів.
34. Палата перів відповідно до указу про палату перів складається з членів імператорської родини, з носіїв дворянських титулів та осіб, призначених до неї імператором...
37. Жоден закон не може бути виданий без схвалення імперського парламенту.
38. Обидві палати голосують за пропоновані урядом законопроекти. Кожній з них належить також право законодавчої ініціативи...
Розділ VI. Про фінанси
64. Державні доходи і витрати повинні затверджуватися імперським парламентом у формі річного бюджету».
Запитання
1. Назвіть органи законодавчої влади.
2. Хто володів виконавчою владою?
3. Назвіть демократичні права жителів Японії.
Додаток ІІІ
Конституція Німецької імперії 1871 р.
Вища законодавча влада належала Федеральним зборам, які складалися з двох палат : верхньої –Бундесрату(Союзної ради) та нижньої –Рейхстагу. Їм належала законодавча компетенція з питань армії, флоту, зовнішньої політики, митниці, торгівлі, пошти, транспорту тощо.
Бундесрат володів як законодавчою ,так і виконавчою владою. Рейхстаг перебував під контролем імператора. Кожен закон, прийнятий Рейхстагом, мав бути затверджений Бундесратом. У Рейхстазі були представлені всі великі партії.
За формою державного правління Німеччина стала конституційною монархією. На чолі нової держави стояв кайзер(імператор),який володів величезними повноваженнями. Він був головою виконавчої влади, призначав вищих посадових осіб і канцлера(голову уряду). Він був головнокомандуючим збройних сил, представляв Німеччину на міжнародній арені. Імператор скликав, закривав та розпускав Бундесрат і Рейхстаг, а також мав право «розробки і публікації» імперських законів.
Виконавча влада була незалежною від законодавчої. Імператорський кайзер призначався та зміщувався особисто кайзером і ніс відповідальність лише перед ним, а не перед парламентом. Канцлер був також главою Бундесрату, де його голос був вирішальним при рівності голосів.
Вищою судовою інстанцією був Імперський суд. Судова влада була незалежною від законодавчої і виконавчої.
За формою державного устрою Німеччина була федерацією. У кожній з монархій була своя династія, свій парламент(ландтаг). Провідне місце в імперії зайняла Пруссія, якій належала провідна роль у об`єднанні німецьких земель.
Конституція Японії 1889 р.
Японія - це конституційна монархія на чолі з імператором ,чия особа оголошувалася священною і недоторканою. Конституція проголосила демократичні свободи і громадянські права громадян країни.
За конституцією імператору надавалися дуже великі права і повноваження. Він володів повнотою державної влади ,міг видавати закони за згодою парламенту, мав право вето на рішення парламенту, утвердження і обнародування законів. Імператор скликав і розпускав парламент.
Монарх видавав виконавчі розпорядження ,призначав і звільняв вищих державних і військових чиновників, керував армією і флотом, дарував титули ,оголошував воєнний і облогові стани. Зовнішньополітична сфера залишалася в руках монарха: імператор затверджував міжнародні договори, укладав мир, оголошував війну. Йому належали і верховні судові повноваження як чільника держави: право амністії і помилування.
Законодавчу владу очолював парламент, який складався з двох палат. Верхня палата –Палата перів-формувалася імператорським рішенням . ЇЇ складали члени імператорського дому(принци крові), представники титулованої аристократії, особи, що мали «особливі заслуги перед монархією», а також найбільші підприємці і поміщики. Нижня палата –Палата представників-обиралася населенням на чотири роки на основі високого майнового цензу, але могла бути розпущена імператором. Парламент затверджував бюджет т країни, але його право контролю над фінансами було обмеженим.
Виконавча влада. Уряд(Рада міністрів) очолював прем`єр-міністр(або міністр-президент ). Він представляв імператора і діяв під його контролем.
1 група Порівняйте форму державного правління Японії і Німецької імперії.
2 група Порівняйте повноваження японського імператора і німецького кайзера.
3 група Порівняйте парламент Японії і парламент Німецької імперії.
1
про публікацію авторської розробки
Додати розробку