Урок-дослідження вміщує матеріали, спрямовані на розвиток дослідницької діяльності учнів, пов'язані з народознавчим матеріалом. За допомогою підібраного мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу урок сприяє естетичному розвиткові особистості та спрямований на виховування почуття гордості за свій народ і його вклад у світову культуру
Тема. Односкладні речення. Види односкладних речень. Означено-особові речення.
Мета: сформувати в учнів поняття про односкладні речення, їх види; ознайомити з означено-особовим реченням, способами вираження в ньому головного члена; розвивати вміння аналізувати ці речення у висловлюваннях, моделювати й конструювати їх відповідно до комунікативного завдання; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти естетичному розвиткові особистості; виховувати почуття гордості за свій народ і його вклад у світову культуру.
Обладнання: роздатковий матеріал, перфокарти, мультимедійний проектор.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Форма урок: урок-дослідження
Перебіг уроку
І. Вступне слово вчителя. Створення ситуації успіху.
Якщо ти знаєш – все в твоїх силах,
Якщо не знаєш, то не втнеш,
Якщо ти знаєш – летиш на крилах,
Якщо не знаєш, то повзеш.
Чи на землі ти, а чи у небі,
Чи, може, в глибині морській –
Знання поможуть при потребі:
то знай же, друже, і умій!
Дмитро Білоус
Я рада вітати вас на уроці. Сьогодні у нас урок-дослідження. Сподіваюсь, що ми будемо плідно працювати і обов’язково досягнемо значних висот.
І. Мотивація навчальної діяльності учнів.
В українській мові існують речення з одним головним членом, так звані односкладні речення - цілком самостійні синтаксичні конструкції, яким властиві всі ознаки речення: вони виражають закінчену думку, служать одиницею спілкування, мають інтонаційну завершеність. Порівняно з двоскладними реченнями, які є найпоширенішими, односкладні структури кількісно менше виявлені в усіх формах і стилях мови
Односкладні речення такі ж давні, як і двоскладні, і виникали вони одночасно. Для пояснення явищ природи або свого стану в первісної людини не вистачало знань, для неї була таємницею особа чи предмет, що творили цей стан. І називався лише стан без вказівки на особу чи предмет, що його створювала. Так з'являлися речення: Розвидняється. Надворі сутеніє. Мене морозить. У таких реченнях випускається головний член - підмет, бо для розуміння змісту він не потрібний. Так утворювалися більш економні за мовними засобами синтаксичні конструкції.
Порівняйте: 1. Зима… 2. Настала зима.
ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.
Відкрийте, будь ласка, зошити. Запишіть дату та тему уроку. (Учні записують «Дев’ятнадцяте грудня. Класна робота. Односкладні речення, їх види. Означено-особові речення.»)
Сьогодні ми з вами з’ясуємо, що таке односкладні речення, їх види; яка роль означено-особових, неозначено-особових, узагальнено-особових, безособових, називних речень. Також навчимося знаходити односкладні речення, практично використовувати їх у писемному та усному мовленні, редагувати тексти, замінюючи двоскладні речення на односкладні.
ІV. Пояснення нового матеріалу.
Ви отримали випереджальне завдання: дослідити та підготувати теоретичний матеріал щодо видів односкладних речень. Користуючись таблицями та схемами, давайте проаналізуємо представлені відомості та дамо відповіді на такі запитання:
Типи односкладних речень за вираженням та наявністю головного члена речення бувають: ОО, НО, УО, БО, Н.
V. Закріплення нового матеріалу.
1. Дослідження-доведення. Виділіть односкладні речення, відповідь обгрунтуйте, визначте тип речень (користуючись підказкою «Кольоровий спектр»). Картки.
Означено-особове (ОО) - ______________
Неозначено-особові (НО) – _ _ _ _ _ _ _ _
Узагальнено-особові (УО) - _._._._._._._._
Безособові (БО) – ………………………….
Називне (Н) - __ __ __ __ __ __ __ __ __
Двоскладне (Д) -____________________
VІ. Пояснення нового матеріалу.
Сьогодні ми з вами детальніше зупинимось на означено-особових реченнях. (Робота з підручником с. 131). Присудок в реченнях такого типу виражається:
Особа |
Однина |
Множина |
Дійсний спосіб. Теперішній час |
||
1-ша я, ми |
Розплющую очі і раптом бачу у вікнах глибоке небо і віти берези. (М. Коцюбинський). |
Пробігаємо попід старими розлогими дубами. (Ю. Збанацький). |
2-га ти, ви |
Давню байку правиш, друже! (Леся Українка). |
Хочете зацікавити мене своєю ро-ботою? (Ю. Мушкетик). |
Дійсний спосіб. Майбутній час |
||
1-ша я, ми |
Україно! Доки жити буду, доти відкриватиму тебе. (В. Симоненко). |
Завтра почнемо косиш хліб. (М. Зарудний). |
2-га ти, ви |
Поїдеш далеко, побачиш багато; задивишся, зажуришся,- згадай мене, брате! (Т. Шевченко). |
Вискочите за ліски, перетнете шлях на Переяслав-Хмельницький. (Остап Вишня). |
Наказовий спосіб |
||
1-ша я, ми |
- |
Товариші мої! Єднаймо руки й зори, щоб привид злий війни, як сон кривавий, зник. (В. Сосюра). |
2-га ти, ви |
Люби свій край. Всю душу солов'їну і серця жар йому віддай в піснях. (В. Сосюра). |
Генії! Безсмертні! На коліна станьте перед смертними людьми. (В. Симоненко). |
В односкладних означено-особових реченнях на першому плані перебуває не особа, а дія чи стан. Використання цих синтаксичних конструкцій у мовленні засвідчує динамічність висловлення, а також сприяє уникненню невдалого повторення тих самих членів речення, виражених займенниками.
VІІ. Закріплення нового матеріалу.
1. Вибірково-розподільна робота (кодовий диктант)
- Прочитати односкладні означено-особові речення. Усно визначити спосіб морфологічного вираження в них головного члена. Заповнити перфокартки, вписавши у відповідні колонки номери речень.
Особа |
Однина |
Множина |
Дійсний спосіб. Теперішній час |
||
1-ша |
|
|
2-га |
|
|
Дійсний спосіб. Майбутній час |
||
1-ша |
|
|
2-га |
|
|
Наказовий спосіб |
||
1-ша |
- |
|
2-га |
|
|
Ключ.
1. Стою й тихо складаю хаті присягу.(S) 2. Житиму в цих стінах і питиму чисту воду з криниці в цьому дворі завжди.(N) 3. Візьмемо вудку й весло підемо до річки. (o) 4. Дивлячись на край свіжої ріллі, бачите кінець літа (с). 5. Прийдете, поклонитесь матері і дому (l). 6. Думаючи про світ, думаєш про себе (t). 7. Ідемо оце до схід сонця в поле (і). 8. В меті згуртуймося орлами! (а). 9. Любіть життя у боротьбі щоденній (s).
2. Дослідження - відновлення
- Відновити поетичні рядки з «Молитви до Миколая», ставлячи у відповідній формі дієслова, що в дужках. Доведіть, що поданий уривок висловлювання належить до художнього стилю. Прочитати текст…
МОЛИТВА ДО МИКОЛАЯ
Святий Миколаю,
Тебе (благати):
(Посилати) щастя й світлу долю
Козацькому краю.
Дідусь і бабуся —
Щоб (бути) здорові,
Татусь і матуся —
Щоб (жити) в любові.
Усім добрим діткам
(Принести) гостинці
І (подарувати) Божу ласку
Кожній сиротинці.
Н. Гуменюк
3. Пояснення вчителя.
Означено-особові речення здебільшого вживаються в художньому й розмовному стилях мовлення. Вони допомагають уникнути небажаного повторення, створюють лаконічність, динамічність розповіді. Зверніть увагу на стилістичну своєрідність означено-особових речень. Увиразнюючи дію, вони найчастіше вживаються в художніх текстах, а також у розмовному мовленні. Зустрічаються такі речення і в інших стилях (у офіційно-діловому стилі - Доповідь закінчено. Приступимо до обговорення; в науковому - Накреслимо рівнобедрений трикутник; в публіцистичному - Оберемо до місцевих Рад кращих синів і дочок нашого народу!).
4. Дослідження-моделювання
- На основі поданих речень за зразком змоделювати односкладні означено-особові речення, у яких головний член мав би різне морфологічне вираження.
Зразок. (Пригадати) перші кроки слова «мрія» (І. Вихованець). — Пригадую перші кроки слова «мрія».Пригадаймо перші кроки слова «мрія».
1. Свої сумніви й підозри щодо вірогідності почутого (висловити) обережно й обов'язково наодинці (А. Коваль). 2. Більш за все у світі (любити) музику (О. Довженко). 3. Спостерігаючи, як постають із руїн святині Києва, (пригадувати) слова апостола Андрія: «На цих горах возсіяє благодать Божа...» (О. Глушко).
Фізкультхвилинка.
Піднімаймо руки вгору,
Нахиляємось додолу,
Не згинаймо власні ноги
як торкаємось підлоги.
(Який вид односкладних дієслівних речень використано?)
5. Запитання-дослідження: “Як відрізнити просте односкладне називне речення від двоскладного з іменним складеним присудком?” (Робота біля дошки. Учні за допомогою методу дослідження-зіставлення висловлюють свою думку щодо проблемної ситуації, пояснюють, у чому полягає їх точка зору)
Довга дорога. (Односкладне речення з узгодженим означенням.)
Дорога довга. (Двоскладне речення з іменною частиною складеного присудка).
Безмежний прекрасний степ. (Односкладне речення з узгодженим означенням).
Безмежний степ прекрасний. (Двоскладне речення з іменною частиною складеного присудка).
Коментар учителя: на визначення типу синтаксичної конструкції – двоскладне речення чи односкладне називне впливає порядок слів. Так, прикметник, що стоїть перед означуваним іменником, виконує синтаксичну функцію узгодженого означення, а прикметник, що стоїть після іменника, виконує роль іменної частини складеного присудка.
6. Дослідження-реконструкція
Усі односкладні означено-особові речення синонімічні двоскладним, але, на відміну від останніх, в означено-особових реченнях увага зосереджується не на виконавцеві, а на самій дії.
ПОРІВНЯЙТЕ: 1. Люблю мандрувати. 2. Я люблю мандрувати.
Замініть подані двоскладні речення синонімічними односкладними і навпаки. Простежте, як при цьому змінюється характер розповіді.
ЗРАЗОК. Мені хотілося співати. – Я хотів співати.
Птахи весело співають у затишному лісі.
Чую, земле, твоє дихання, розумію твій тихий сум.
До хліба українці віддавна ставилися з особливою пошаною.
Крізь туманну пелену видно зелено-чорний ліс.
7. Творче завдання.
1) Скласти твір-мініатюру "Мій вихідний день", у якому використовуються означено-особові речення. Через кілька хвилин пропонуємо двом-трьом учням прочитати написане і назвати означено-особові речення.
2) Скласти динамічну розповідь про ранок Дня святого Миколая (використовуючи дієслова 1-ї, 2-ї особи однини та множини).
V. Підсумки уроку.
1. Рефлексія.
Метод «Незакінчене речення»
VII. Домашнє завдання.
Заключне слово вчителя.
Встаньте, друзі, посміхніться
І на мене подивіться
Я подякую вам щиро
за прекрасний наш урок.
Спасибі вам, що працювали,
що результати показали,
що не соромились творити
і власну думку говорити.