20 травня о 18:00Вебінар: Формування комунікативних навичок у дітей шкільного віку

Урок-дослідження "Односкладне речення"

Про матеріал

Урок-дослідження вміщує матеріали, спрямовані на розвиток дослідницької діяльності учнів, пов'язані з народознавчим матеріалом. За допомогою підібраного мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу урок сприяє естетичному розвиткові особистості та спрямований на виховування почуття гордості за свій народ і його вклад у світову культуру

Перегляд файлу

Тема. Односкладні речення. Види односкладних речень. Означено-особові речення.

 

Мета: сформувати в учнів поняття про односкладні речення, їх види; ознайомити з означено-особовим реченням, способами вираження в ньому головного члена; розвивати вміння аналізувати ці речення у висловлюваннях, моделювати й конструювати їх відповідно до комунікативного завдання; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти естетичному розвиткові особистості; виховувати почуття гордості за свій народ і його вклад у світову культуру.

 

Обладнання: роздатковий матеріал, перфокарти, мультимедійний проектор.

 

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

 

Форма урок: урок-дослідження

 

Перебіг уроку

 

І. Вступне слово вчителя. Створення ситуації успіху.

     Якщо ти знаєш – все в твоїх силах,

 Якщо не знаєш, то не втнеш,

 Якщо ти знаєш – летиш на крилах,

 Якщо не знаєш, то повзеш.

 Чи на землі ти, а чи у небі,

 Чи, може, в глибині морській –

 Знання поможуть при потребі:

 то знай же, друже, і умій!

                                            Дмитро Білоус

Я рада вітати вас на уроці. Сьогодні у нас урок-дослідження. Сподіваюсь, що ми будемо плідно працювати і обов’язково досягнемо значних висот.

І. Мотивація навчальної діяльності учнів.

В українській мові існують речення з одним головним членом, так звані односкладні речення - цілком самостійні синтаксичні конструкції, яким властиві всі ознаки речення: вони виражають закінчену думку, служать одиницею спілкування, мають інтонаційну завершеність. Порівняно з двоскладними реченнями, які є найпоширенішими, односкладні структури кількісно менше виявлені в усіх формах і стилях мови 
Односкладні речення такі ж давні, як і двоскладні, і виникали вони одночасно. Для пояснення явищ природи або свого стану в первісної людини не вистачало знань, для неї була таємницею особа чи предмет, що творили цей стан. І називався лише стан без вказівки на особу чи предмет, що його створювала. Так з'являлися речення: Розвидняється. Надворі сутеніє. Мене морозить. У таких реченнях випускається головний член - підмет, бо для розуміння змісту він не потрібний. Так утворювалися більш економні за мовними засобами синтаксичні конструкції. 

  •     Дайте проведемо уявний експеримент: «Що краще ріже: ніж чи ножиці?»
  •     Правильно, обидва інструменти ріжуть однаково, тільки вони є різними предметами.
  •     Умовно і ніж, і ножиці можна розглядати як символи односкладних і двоскладних речень.

Порівняйте: 1. Зима… 2. Настала зима.

  •     Чи можете ви сказати, що думка, виражена першим реченням, неповноцінна, незавершена?
  •     Чи можна вважати односкладні речення усіченими, порівняно з двоскладними?
  •     Щоб аргументовано відповісти на це питання, повторимо й розширимо ваші знання про односкладні речення.

 

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

Відкрийте, будь ласка, зошити. Запишіть дату та тему уроку. (Учні записують «Дев’ятнадцяте грудня. Класна робота. Односкладні речення, їх види. Означено-особові речення.»)

Сьогодні ми з вами з’ясуємо, що таке односкладні речення, їх види; яка роль означено-особових, неозначено-особових, узагальнено-особових, безособових, називних речень. Також навчимося знаходити односкладні речення, практично використовувати їх у писемному та усному мовленні, редагувати тексти, замінюючи двоскладні речення на односкладні.

 

ІV. Пояснення нового матеріалу.

  1. Теоретичне дослідження.

Ви отримали випереджальне завдання: дослідити та підготувати теоретичний матеріал щодо видів односкладних речень. Користуючись таблицями та схемами, давайте проаналізуємо представлені відомості та дамо відповіді на такі запитання:

  • Яке речення ми називаємо односкладним?

Типи односкладних речень за вираженням та наявністю головного члена речення бувають: ОО, НО, УО, БО, Н.

  • Які речення називаються називними. Наведіть приклади.
  • Які речення називаються неозначено-особовими?
  • Прокоментуйте, які речення називаємо узагальнено-особовими?
  • Які це безособові речення?
  • Розкажіть про означено-особові речення.

 

V. Закріплення нового матеріалу.

1. Дослідження-доведення. Виділіть односкладні речення, відповідь обгрунтуйте, визначте тип речень (користуючись підказкою «Кольоровий спектр»). Картки.

Означено-особове (ОО) - ______________

Неозначено-особові (НО) – _ _ _ _ _ _ _ _

Узагальнено-особові (УО) - _._._._._._._._

Безособові (БО) – ………………………….

Називне (Н) - __ __ __ __ __ __ __ __ __

Двоскладне (Д) -____________________

 

VІ. Пояснення нового матеріалу.

  1. Пояснення вчителя.

Сьогодні ми з вами детальніше зупинимось на означено-особових реченнях. (Робота з підручником с. 131). Присудок в реченнях такого типу виражається:

 

Особа

Однина

Множина

Дійсний спосіб.  Теперішній час

1-ша

я, ми

Розплющую очі і раптом бачу у вікнах глибоке небо і віти берези. (М. Коцюбинський).

Пробігаємо попід старими розлогими дубами. (Ю. Збанацький).

2-га

ти, ви

Давню байку правиш, друже! (Леся Українка).

Хочете зацікавити мене своєю ро-ботою? (Ю. Мушкетик).

Дійсний спосіб.  Майбутній час

1-ша

я, ми

Україно! Доки жити буду, доти відкриватиму тебе. (В. Симоненко).

Завтра почнемо косиш хліб. (М. Зарудний).

2-га

ти, ви

Поїдеш далеко, побачиш багато; задивишся, зажуришся,- згадай мене, брате! (Т. Шевченко).

Вискочите за ліски, перетнете шлях на Переяслав-Хмельницький. (Остап Вишня).

Наказовий спосіб

1-ша

я, ми

-

Товариші мої! Єднаймо руки й зори, щоб привид злий війни, як сон кривавий, зник. (В. Сосюра).

2-га

ти, ви

Люби свій край. Всю душу солов'їну і серця жар йому віддай в піснях. (В. Сосюра).

Генії! Безсмертні! На коліна станьте перед смертними людьми. (В. Симоненко).

 

В односкладних означено-особових реченнях на першому плані перебуває не особа, а дія чи стан. Використання цих синтаксичних конструкцій у мовленні засвідчує динамічність висловлення, а також сприяє уникненню невдалого повторення тих самих членів речення, виражених займенниками.

 

VІІ. Закріплення нового матеріалу.

1. Вибірково-розподільна робота (кодовий диктант)

- Прочитати односкладні означено-особові речення. Усно визначити спосіб морфологічного вираження в них головного члена. Заповнити перфокартки, вписавши у відповідні колонки номери речень.

 

Особа

Однина

Множина

Дійсний спосіб.  Теперішній час

1-ша

 

 

2-га

 

 

Дійсний спосіб.  Майбутній час

1-ша

 

 

2-га

 

 

Наказовий спосіб

1-ша

-

 

2-га

 

 

 

Ключ.

    1. Стою й тихо складаю хаті присягу.(S) 2. Житиму в цих стінах і питиму чисту воду з криниці в цьому дворі завжди.(N) 3. Візьмемо вудку й весло підемо до річки. (o) 4. Дивлячись на край свіжої ріллі, бачите кінець літа (с). 5. Прийдете, поклонитесь матері і дому (l). 6. Думаючи про світ, думаєш про себе (t). 7. Ідемо  оце до схід сонця в поле (і). 8. В меті згуртуймося орлами! (а). 9. Любіть життя у боротьбі щоденній (s).

 

2. Дослідження - відновлення

- Відновити поетичні рядки з «Молитви до Миколая», ставлячи у відповідній формі дієслова, що в дужках. Доведіть, що поданий уривок висловлювання належить до художнього стилю. Прочитати текст…

МОЛИТВА ДО МИКОЛАЯ
Святий Миколаю,
Тебе (благати):
(Посилати) щастя й світлу долю
Козацькому краю.

Дідусь і бабуся — 
Щоб (бути) здорові, 
Татусь і матуся —
Щоб (жити) в любові.

Усім добрим діткам 
(Принести) гостинці 
І (подарувати) Божу ласку 
Кожній сиротинці.
                  Н. Гуменюк

3. Пояснення вчителя.

   Означено-особові речення здебільшого вживаються в художньому й розмовному стилях мовлення. Вони допомагають уникнути небажаного повторення, створюють лаконічність, динамічність розповіді. Зверніть увагу на стилістичну своєрідність означено-особових речень. Увиразнюючи дію, вони найчастіше вживаються в художніх текстах, а також у розмовному мовленні. Зустрічаються такі речення і в інших стилях (у офіційно-діловому стилі - Доповідь закінчено. Приступимо до обговорення; в науковому - Накреслимо рівнобедрений трикутник; в публіцистичному - Оберемо до місцевих Рад кращих синів і дочок нашого народу!).

 

4. Дослідження-моделювання

- На основі поданих речень за зразком змоделювати односкладні означено-особові речення, у яких головний член мав би різне морфологічне вираження.

Зразок. (Пригадати) перші кроки слова «мрія» (І. Вихованець). — Пригадую перші кроки слова «мрія».Пригадаймо перші кроки слова «мрія».

    1. Свої сумніви й підозри щодо вірогідності почутого (висловити) обережно й обов'язково наодинці (А. Коваль). 2. Більш за все у світі (любити) музику (О. Довженко). 3. Спостерігаючи, як постають із руїн святині Києва, (пригадувати) слова апостола Андрія: «На цих горах возсіяє благодать Божа...» (О. Глушко).

Фізкультхвилинка.

Піднімаймо руки вгору,

Нахиляємось додолу,

Не згинаймо власні ноги

як торкаємось підлоги.

(Який вид односкладних дієслівних речень використано?)

 

5. Запитання-дослідження: “Як відрізнити просте односкладне називне речення від двоскладного з іменним складеним присудком?” (Робота біля дошки. Учні за допомогою методу дослідження-зіставлення висловлюють свою думку щодо проблемної ситуації, пояснюють, у чому полягає їх точка зору)

Довга дорога. (Односкладне речення з узгодженим означенням.)

Дорога довга. (Двоскладне речення з іменною частиною складеного присудка).

Безмежний прекрасний степ. (Односкладне речення з узгодженим означенням).

Безмежний степ прекрасний. (Двоскладне речення з іменною частиною складеного присудка).

 

Коментар учителя: на визначення типу синтаксичної конструкції – двоскладне речення чи односкладне називне впливає порядок слів. Так, прикметник, що стоїть перед означуваним іменником, виконує синтаксичну функцію узгодженого означення, а прикметник, що стоїть після іменника, виконує роль іменної частини складеного присудка.

 

6. Дослідження-реконструкція

   Усі односкладні  означено-особові речення синонімічні двоскладним, але, на відміну від останніх, в означено-особових реченнях увага зосереджується не на виконавцеві, а на самій дії.

ПОРІВНЯЙТЕ: 1. Люблю мандрувати. 2. Я люблю мандрувати.  

Замініть  подані двоскладні речення синонімічними односкладними і навпаки.  Простежте, як при цьому змінюється характер розповіді.

       ЗРАЗОК. Мені хотілося співати. – Я хотів співати.

Птахи весело співають у затишному лісі.

Чую, земле, твоє дихання, розумію твій тихий сум.

До хліба українці віддавна ставилися з особливою пошаною.

Крізь туманну пелену видно зелено-чорний ліс.

 

 

7. Творче завдання.

1) Скласти твір-мініатюру "Мій вихідний день", у якому використовуються означено-особові речення. Через кілька хвилин пропонуємо двом-трьом учням прочитати написане і назвати означено-особові речення. 

 2) Скласти динамічну розповідь про ранок Дня святого Миколая (використовуючи дієслова 1-ї, 2-ї особи однини та множини).

 

V. Підсумки уроку.

1. Рефлексія.

      Метод «Незакінчене речення»

  •    Я знаю …
  •    Я вмію …
  •    Я навчився (лася) …

 

VII. Домашнє завдання.

  •    Повторити теоретичний матеріал підручника  на с.130-131
  •    I рівень – виконати вправу 198 на с.133
  •    IІрівень – скласти розпорядок вихідного дня, використовуючи односкладні означено-особові речення.

 

Заключне слово вчителя.

 

Встаньте, друзі, посміхніться

І на мене подивіться

Я подякую вам щиро

за прекрасний наш урок.

Спасибі вам, що працювали,

що результати показали,

що не соромились творити

і власну думку говорити.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
14 січня 2018
Переглядів
528
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку