Урок "Друга світова війна в європейській поезії"

Тема: Рядки, обпалені війною… Друга світова війна у європейській поезії. К.І.Галчинський. «Пісня про солдатів з Вестерплятте», «Лист з полону». А.Маргул-Шпербер. «Про назву концтабору Бухенвальд»

Мета – формувати  компетентності:

 *предметні (знайомити учнів із постаттю польського поета Константи Ідельфонса Галчинського та його поезіями «Пісня про солдатів Вестерплятте»,»Лист з полону», а також із поетом А. Маргул-Шпербером і його твором «Про назву концтабору Бухенвальд»; здійснювати ідейно-художній аналіз  поезій, звертати увагу на особливості поетичної мови та художньої форми творів; розвивати навички аналізу поетичного тексту, виразне читання)

*ключові (навички пізнавальної діяльності, толерантне ставлення до думок  оточуючих,  формування аналітичних здібностей учнів; гуманістична свідомість).

Обладнання: РРТ, плакати, панно, політична карта Європи перед початком ІІ Світової війни, дидактичний матеріал (картки), експрес-зошит.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань.

28 жовтня в Україні відзначають річницю звільнення України від німецько-фашистських загарбників. Друга світова війна була найжахливішою в історії людства.

Згадаймо,ті країни Європи, які  не оминула Друга світова.

Позначаємо на карті країни.

За окремими свідченнями істориків 72 держави взяли участь у ІІ світовій війні, 62 млн. людей загинули.

- Як ви думаєте, чому сучасним людям необхідно читати  твори про історичні події?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Спробуймо і ми перегорнути сторінки поетичного літопису життя цілого покоління. Побачити війну очима поетів – представників різних країн. Наше завдання відчути і зрозуміти зміст послання поетів людям майбутніх поколінь.

ІV. Оголошення теми й мети уроку. Тема нашого уроку: Роки обпалені війною. Друга світова війна у європейській поезії. К.І.Галчинський. «Пісня про солдатів з Вестерплятте», «Лист з полону». А.Маргул-Шпербер. «Про назву концтабору Бухенвальд»

Епіграф:  

І живуть у пам’яті народу

Його вірні дочки і сини,

Ті, що не вернулися з походів

Грізної, великої війни.

В. Симоненко

Обговорення епіграфу до уроку.

V. Основний зміст уроку

Слово вчителя:

1 вересня 1939 року фашистські війська вдерлися до Польщі. Тут вони вперше зазнали опору. Одним із поляків, який з перших днів війни вступив у боротьбу із ворогом був Константи Ільдефонс Галчинський.

Робота у експрес-зошиті: З тих далеких часів до нас потрапив уривок старої газети. Допоможіть заповнити пропуски.

Константи Ільдефонс Галчинський – символ цілої епохи. Із двох імен поетичним є ім’я ______________.

Народився поет 23 січня 1905 року в місті ____________. У Варшавському університеті вивчав  ______________________________________________

Символом музики у творчості поета є _______________________________.

17 вересня 1939 року потрапив до _________________________, у якому провів____________________________.

Про всі жахи війни Константи Ільдефонс Галчинський розповів у своїх творах.

Першими зустріли ворога солдати Вестерплятте.  Прочитайте історичну довідку про ці події:

Робота у зошиті. 25 серпня до Гданської бухти „з дружнім візитом” прибув лінкор ВМС Німеччини „Шлезвіг–Гольштейн” . 1 вересня 1939 року о 4.45 ранку лінкор почав обстріл Вестерплятте. З цих пострілів почалася Друга світова війна. До 7 вересня гарнізон вів запеклі бої, обороняючи півострів.

Менше двох сотень польських солдат гідно тримали оборону.

Окупанти вважали, що зламають оборону за кілька годин, але шалений опір солдатів Вестерплятте став дія них несподіванкою. Гітлерівці зазнали величезних втрат. На жаль, сили були нерівні, і 7 вересня польські військові здалися в полон.

Виразне читання вірша учителем або підготовленим учнем.

Пісня про солдатів з Вестерплятте

Коли вже дні спинили плин

І випало вмирати,

До неба лавами пішли

Солдати з Вестерплятте.

(А літо було гарне того року)

І так співали: «То пусте

Що нам боліли рани –

Зате ж весела путь веде

На осяйні поляни.

(А на землі того року було стільки вересу)

Стояли в Гданську ми, як мур,

Не брали нас гармати.

Тепер ми в хмарах після бур,

Солдати з Вестерплятте».

І ті, чий слух сяга зірок,

Зір плине в даль бездонну –

Почули в небі рівний крок

Морського батальйону.

І спів лунав такий: «Аби

Не згаять час чудесний,

Ми грітись будем в теплі дні

На вересі небеснім.

Коли ж подмуть вітри зими

І стане сніг кружляти

Понад Варшавою – то ми,

Солдати з Вестерплятте».

                      (Переклад О. Карпенко)

Обмін враженнями від першого сприйняття твору :

Яким враженням наповнив Вас вірш? Запишіть у зошит. Від чийого імені говорить ліричний герой поезії? Хто він?

Читання поезії учнями.

Робота у зошиті:

Визначаємо тему поезії. Підкреслюємо художні засоби (епітети хвилястою, метафори прямою лінією, порівняння двома рисками).

- Яку особливість ви помітили у структурі вірша? (Два речення у дужках). Як ви думаєте, чому автор обирає таку незвичну структуру поезії?

- Знайдіть у тексті контрасти. Яка їх роль у творі?

Ідейно-художній аналіз

Жанр: патріотична лірика.

Художні засоби.

Епітети: весела путь, на осяйні поляни, даль бездонну, рівний крок, час чудесний, вересі небеснім.

Порівняння: «стояли…, як мур».

Персоніфікація: путь веде, зір плине, слух сяга зірок.

Метафора: «дні спинили плин», «до неба лавами ішли солдати з Вестерплятте», «не брали нас гармати».

Інверсія: пішли солдати, боліли рани, стояли ми, в даль бездонну, не згаять час чудесний, подмуть вітри.

Перегляд відео. У Польщі і сьогодні вшановують пам’ять про героїв. Перегляньте відео фрагмент . Які відчуття у вас виникають?

Яка ідея утверджується у вірші?

Возвеличення солдатського подвигу захисників – справжніх патріотів.

Слово учителя: Але війна  руйнувала життя не тільки солдат, населення окупованих країн, ув’язнені у концентраційних таборах - тисячі людей переживали жахливі випробування. Трагічні сторінки історії Бухенвальда вилилися у рядках поезії Альфреда Маргул-Шпербера.

Завдання: Використовуючи матеріал підручника складіть хмаринку слів, пов’язаних із життям поета.

Не випадково поет обирає тему Бухенвальда. Які ж свідчення цих подій дає нам історія. (За підручником) З 1937 по 1945 р. у таборі перебувало майже чверть мільйона людей. Кількість жертв становить близько 60 тисяч осіб.

Перегляд колажу, враження від побаченого.

Виразне читання поезії.

Про назву концтабору Бухенвальд

 Як близько звідси Веймар гомонів!

А тут – навіки мовкли голоси…

Мене проймає невимовний гнів,

Бо й край мій зветься: Букові ліси.

Давно було це: килим з ніжних трав,

Ліс буковий, так пам’ятний мені…

Хлопчиськом на поляні я лежав,

Пливли біляві хмари в вишині.

О лютий час, що сон дитячий стер

І кожен спомин взяв у колію!..

Коли я чую слово це тепер –

Не можу юність згадувать свою.

Бо в спомини мої вповза кошмар,

Який виймає серце із грудей:

А чи оте біляве пасмо хмар

Було не димом спалених людей?

Завдання: створити кольорову палітру вражень від твору. Пояснити вибір кольору.

Що символізує білий колір у житті? Якого значення він набуває у поезії?

Контрастні кольори. Чи знаходимо відповідність цим контрастам у рядках поезії.  Чому протиставлені місто Веймар і  Бухенвальд?

Що ви знаєте про Веймар? З ім’ям яких відомих митців воно пов’язане? (Гроно)

Яким зображує край дитинства поет?

Які художні засоби увиразнюють ці почуття?

Яке значення має контраст у творі?

Тема: розповідь про назву концтабору Бухенвальд та гіркі спомини про його страждання та трагедію.

Ідея: засудження злочинів фашизму.

Основна думка: пам’ятати про минулі жахи війни, щоб застерегти людство від подібних трагедій.

Жанр: патріотична лірика.

Художні засоби.

Епітети: невимовний гнів, з ніжних трав, біляві хмари, лютий час, біляве пасмо.

Персоніфікація: «Веймар гомонів», «мовкли голоси», «пливли хмари», «вповзе кошмар».

Метафора: «лютий час, що сон дитячий стер», «виймає серце із грудей».

Риторичне запитання : «А чи оте біляве пасмо хмар Було не димом спалених людей?».

Антитеза: «Як близько звідси Веймар гомонів! А тут – навіки мовкли голоси».

Якою є ідея твору? Засудження злочинів фашизму.

Чи є у даних поезій спільні мотиви?  Назвіть їх.

Спробуємо довести це текстом. (за рядами)

Висновок: Поети різних країн засуджують війну, стурбовані долею людства.

Не зважаючи на лихоліття війни життя солдат, полонених підтримувало одне почуття, воно додавало сили, у найскладніших випробуваннях, повертало надію, перемагаючи зневіру. Про вірність і кохання писали листи з фронту, з полону. Такий лист присвятив  дружині К. Галчинський

Виразне читання поезії.

Кохана моя, кохана!

Ти спиш уже? На добраніч!

В пітьмі я твій образ бачу,

А ніч весняна, духмяна!

Єдина у цілім світі,

Ім’я твоє хай святиться!

Вода ти для мене влітку,

А взимку — моя рукавиця.

Ти щастя моє весняне,

Осіннє, зимове, літнє...

Скажи мені: «На добраніч!»,

Прийди уві сні, кохана!

За що мені все це щастя

З тобою в раю у Бога?..

Світліше за сонце ясне,

Ти — пісня моєї дороги.

(Переклад Ольги Ніколенко)

Завдання у зошиті. За допомогою яких художніх засобів створюється враження існування невидимого зв’язку ліричного героя та його коханої?

Поясніть останній рядок вірша: «Ти — пісня моєї дороги». Про яку дорогу йдеться?

Жанр: лірика.

Тема: розповідь про почуття до коханої людини.

Ідея: возвеличення щирого почуття кохання та його життєдайної сили.

Художні засоби.

Епітети: ніч духмяна; щастя весняне, осіннє, зимове, літнє; сонце ясне.

Оклики: «Кохана моя, кохана!», «На добраніч!», «А ніч весняна, духмяна!», «Ім'я твоє хай святиться!», «Прийди уві сні, кохана!».

Метафора: «Ти - пісня моєї дороги».

Риторичні запитання: За що мені все це щастя З тобою в раю у Бога?

Порівняння: «Вода ти для мене влітку, а взимку — моя рукавиця», «Світліше за сонце ясне».

Інверсія: «ти щастя моє весняне».

Висновок: якою зображена війна у віршах поетів? Який зміст послання тих, хто пережив війну майбутнім поколінням?

У нас з вами сьогодні є нагода написати лист воїнам, які захищають нашу землю. Напишіть слова підтримки, побажання солдатам.(Лист створюємо колективно у вигляді 3Д листівки. На дошці плакат у формі голуба чи журавлика. У кожного учня є приготований білий журавлик-орігамі. На крилах пташки учні пишуть свої теплі слова. Прикріплюємо журавликів на велику листівку)

Підсумки уроку. Психологічна вправа

Шановні учні! Вчені підрахували, що за минулі 50 століть народи пережили 14500 великих і малих війн. За всі роки існування людства тільки 300 років були абсолютно мирними.

На вашу думку, які якості людей зможуть зруйнувати агресію війни?

Стефан Цвейг писав:

• Хочеш миру - готуй його, готуй, не шкодуючи своїх сил. Кожен день твого життя. Щогодини твоїх днів.

Учні висловлюють свої думки, з кожною думкою на панно відкривається певна частинка. В кінці вправи бачимо фінальну картину – щасливе дитинство. Саме заради цього і варто не допускати війн.

Життя на нашій планеті залежить від кожного з нас. Бажаю вам мирного неба і щасливого дитинства. На все життя запам’ятайте уроки історії, адже майбутнє у ваших руках.

Ніхто не забутий.
На полі ніхто не згорів:
Солдатські портрети
На вишитих крилах пливуть…

І доки є пам'ять в людей,
І живуть матері,
Допоки й сини, що спіткнулись об кулі,
Живі!
Б. Олійник

Домашнє завдання:

1. Порівняти  оригінал і переклад вірша А. Маргул-Шпербера «Про назву концтабору Бухенвальд». Визначити спільні образи (для учнів, які вивчають німецьку мову).

2. Твір-мініатюра «Під враженням поезії…»

3. Якою зображує війну Ханс Ліска – німецький художник.