Урок Друга світова війна. «Воєнні дії у середині 1941-1942 років»

Розробка уроку «Друга світова війна. Світ після Другої світової війни». «Воєнні дії у середині 1941-1942 рр» стане в нагоді вчителям історії шкіл та викладачам вузів І-ІІ рівня акредитації. Розробка розкриває процес формування антигітлерівської коаліції в Другій світовій війні, воєнні операції 1941-1942 років;  формує уміння критичного підходу під час аналізу інформації  різних історичних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розробка уроку

з історії для 10 класу

для студентів І курсу

ВНЗ І-ІІ рівня акредитації

 

На тему «Друга світова війна. Світ після Другої світової війни». « Воєнні дії у середині 1941-1942 рр»

 

 

 

 

 

Розробила викладач суспільних дисциплін Костюченко К. М.

ВП НУБіП України  „Немішаївський

агротехнічний коледж ”

 

 

 

 

 

 

 

 

2018

Тема 9. Друга світова війна. Світ після Другої світової війни.

Тема заняття:  Воєнні дії у середині 1941-1942 рр.

Мета: охарактеризувати перебіг подій 1941-1942 рр.; розкрити процес формування антигітлерівської коаліції Другій світовій війні; продовжити формування уміння студентів логічно висловлювати свої думки, зіставляти різні погляди та робити висновки, давати оцінки історичним подіям формувати уміння критичного підходу під час аналізу інформації з різних історичних джерел, розвивати навички усного спілкування, формувати словесно-логічне та креативне мислення; виховувати повагу до національних та загальнолюдських цінностей.

Тип заняття: комбінований.

Форма заняття: урок – практикум.

Обладнання:  карта, атласи, підручники, відео фрагменти,  роздавальний матеріал,

Основні поняття: план „Барбаросса", фронт, тил, мобілізація, перебудова економіки на воєнний лад, вермахт, антигітлерівська коаліція, битва за Москву.

Основні дати:
22 червня 1941 р. – напад Німеччини на СРСР.
5 грудня 1941 р. – початок контрнаступу Червоної Армії під Москвою.
1 січня 1942 р. – підписання у Вашингтоні Декларації Об’єднаних Націй.
Червень 1942 р. – поразка японського флоту біля о. Мідуей.
17 липня 1942 – 2 лютого 1943 р. – Сталінградська битва.
Осінь 1942 р. – перемога англійців у битві під Ель – Аламейном.

ХІД ЗАНЯТТЯ

І.  Організація заняття

1.  Створення позитивної атмосфери.
Вправа «Позитив» (3 хв.)

Всі знають, що настрій, з яким починають будь-яку роботу, програмує майбутній результат. Викладач просить подумки повернутися у недалеке минуле і пригадати, який приємний випадок трапився із кожним студентом. Студенти за бажанням пригадують ті приємні моменти, які вони пережили, і виголошують їх на загал. Викладач пропонує оплесками подякувати один одному за відвертість.

2. Вправа «Очікування»

У вигляді «Колеса історії» студенти визначають те, чого вони сподіваються дізнатися, навчитися протягом роботи над темою.

Викладач коротко визначає програмові вимоги щодо знань, умінь, навичок студентів, які необхідно їм засвоїти та сформувати протягом роботи над темою.

І. Актуалізація опорних знань.

Експрес-опитування.

1. Коли почалася Друга світова війна?

Викладач ставить проблемне запитання:

•    Чи можна було уникнути Другої світової війни?

Висновок студента

— На мою думку, уникнути війни не вдало­ся б. Головною причиною Другої світової війни є незадоволення окремих країн результатами Першої світової війни і розподіл між переможцями колоній і сфер впливу, реваншистські настрої переможених. Політика «умиротворення» західних держав щодо Німеччини і підписання таємного протоколу між радянською і німецькою сторонами лише прискорили розв'язання війни.

2. Які причини Другої світової війни?
3. Які країни зазнали фашистської  агресії у 1939 – 1941 рр.?
4. Які країни стали союзниками Німеччини у 1939 – 1941 рр.?
5. Чим були зумовлені успіхи Німеччини у 1939 – 1941 рр.?
6. Чому Німеччині не вдалося зломити опір Англії?
7. Які землі були приєднані до СРСР у 1939 – 1941 рр.?
8. Як СРСР „упорядкував" свою зону впливу у Східній Європі, визначену в таємних домовленостях з Німеччиною?
9. Чому у війні з Фінляндією СРСР не вдалося досягти остаточної мети агресії – підпорядкування країни?

Викладач ставить проблемне запитання: Чому у 1939-1940 рр. Німеччина та її союзники мали військові переваги на фронтах?

Висновок студента

— На мою думку, військові успіхи Німеччини та її союзників у 1939— 1940 рр. мали місце тому, що їхні дії були злагодженими, вони мали новітню техніку та добре озброєні армії і вдало скористалися із суперечок, які виникали між демократичними країнами. Також Гітлеру вдалося «приспати увагу» СРСР. Підписавши пакт про ненапад та договір «Про дружбу і державний кордон», фюрер отримав ще одного союзника, завоював пів - Європи і мав час для підготовки нападу на СРСР. Якби Британія, Франція, СРСР, Польща та інші об'єдналися у 1939 р., скоріш за все можна було б уникнути мільйонів невинних жертв і тих катастроф. . які пережив світ за 6 років війни.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

План.

1. План «Барбаросса». Напад  Німеччини на СРСР.
2. Перебіг подій на радянсько-німецькому фронті у 1941- 42 рр.
3. Створення антигітлерівської коаліції
4. Початок війни на Тихому океані. Вступ у війну Японії та США.
5. Війна у Північній Африці.
6. Сталінградська битва.
7. Розгром німецьких військ на Орловсько-Курській дузі.

1. План «Барбаросса». Напад  Німеччини на СРСР.

Подача нової інформації

На цьому етапі заняття викладач пропонує продовжити вести записи в таблиці.

Моделювання ситуації

Викладач роздає картки із додатковим матеріалом і, використавши текст підручника, студенти моделюють ситуацію.

Увечері 18 грудня 1940 р. Гітлер підписав директиву про воєнні дії проти СРСР. що дістала порядковий номер 21 та умовне найменування "Барбаросса". Затвердження плану "Барбаросса" відбулося після відмови СРСР вступити до Троїстого пакту в листопаді 1940 р. Сталін уважав, що потрапить у залежність від планів керівників Німеччини та Японії, для яких міжнародні зобов'язання не мали особливого значення. Документ було виготовлено лише у дев'яти примірниках, з яких три вручили головнокомандувачам суходільних військ, ВПС і ВМФ, а шість сховано у сейфах командування вермахту. Директива № 21 містила лише загальний задум і вихідні вказівки про ведення війни проти СРСР.

 

Робота з картою.

Робота  з документом  "Директива № 21 – план  "Барбаросса" від 18 грудня 1940 року.

Студенти аналізують документ «план  "Барбаросса"»

 

Мовою документів

Із директиви № 21

"Німецькі збройні сили повинні бути готові до того, щоб іще до закінчення, війни проти Англії блискавичною воєнною операцією перемогти радянську Росію (варіант "Барбаросса")...

 

Загальна мета

Військові маси російської армії, що перебувають у західній частині Росії, мають бути знищені у сміливих операціях Із глибоким просуванням танкових частин. Треба перешкодити відступу боєздатних частин у простори російської території.

Потім швидким переслідуванням має бути досягнута лінія, з якої авіація вже не зможе здійснювати напади на німецькі області. Кінцева мета операції — відгородитися від азіатської Росії по загальній лінії Архангельськ — Волга. Таким чином, у разі потреби, остання промислова область на Уралі, що залишається а Росії, може бути паралізована авіацією.

У перебігу цих операцій Балтійський флот росіян швидко втратить свої опорні пункти і таким чином стане небоєздатним..."

Німецькі війська, що готувалися до наступу, складали групи армій "Північ", "Центр" і "Південь", перед кожною з яких стояли особливі завдання. Група армій "Північ" (командувач генерал-фельдмаршал В. Лесб) наступала зі Східної Пруссії в напрямку на Даугавпілс, Псков, Ленінград із метою знищити радянські війська у Прибалтиці, захопити порти на Балтійському морі Група армій "Центр" (командувач генерал-фельдмаршал Ф. Бок) повинна була завдати удару по флангах радянських військ у районі Білостока, з'єднатися в районі Мінська і продовжити наступ на Москву. Група армій "Південь" (командувач генерал-фельдмаршал Г. Рундштедт) мала знищити сили Червоної армії в Західній Україні та на захід від Дніпра й продовжити наступ на Харків, Донбас і Крим.

Напад Німеччини на СРСР

22 червня 1941 р. гітлерівська Німеччина напала на Радянський Союз. її війська перетнули державний кордон від Льодовитого океану до Чорного моря й розпочали наступ у глиб території СРСР. Союзниками Німеччини виступили Фінляндія, Угорщина, Румунія та Італія.

Гітлерівське командування дістало можливість зосередити проти СРСР більшу частину своїх сил, озброєння, військової техніки (до 5,5 млн солдатів і офіцерів Німеччини, країн-сателітів) — 190 дивізій розгорнулися на всій довжині фронту. їх. повинні були підтримувати чотири з п'яти німецьких повітряних флотів.

Радянські війська, зосереджені в західних прикордонних округах, складалися зі 170 дивізій і налічували близько 2,7 млн. бійців і командирів. Радянські дивізії не були повністю укомплектовані людьми, озброєнням, військовою технікою. Тому на основних напрямках ворог спромігся забезпечити собі значну перевагу.

Вранці 22 червня 1941 р. гітлерівська авіація розпочала бомбардування радянських військових аеродромів і важливих стратегічних міст. Раптовість нападу дозволила ворогові у перший день війни знищити 66 радянських аеродромів і 1201 літак.

Перші удари нацистів взяли на себе радянські прикордонники. Незважаючи на чисельну перевагу ворожих сил, вони показували приклади героїзму та мужності. Навіки в історію війни увійшли подвиги прикордонників застави лейтенанта ЛопатІна, бійців 90-го Володимиро-Волинського загону прикордонників, воїнів фортеці м. Бреста. На деяких напрямках радянські війська навіть перехопили стратегічну ініціативу і перейшли у наступ, зокрема вибили ворога з Перемишля й утримували місто протягом 5 днів. Але, попри героїчний опір Червоної армії, тільки протягом першого дня ворог просунувся на 30—50 км у глиб радянської території.

Перебіг подій на радянсько-німецькому фронті  Повідомлення студентів про

Смоленська битва. У липні-вересні 1941 р. на радянсько-німецькому фронті розгорнулися бої величезного масштабу. На західному напрямі німецька група армій "Центр" 10 липня розпочала наступ на Смоленськ. їй протистояли головні сили Західного фронту (командувач С. Тимошенко), які не встигли організувати тривку оборону і значно поступалися агресорові в силах і засобах; потужні танкові угруповання німців форсували Дніпро і 16 липня захопили Смоленськ. Але контрудари Червоної армії під Оршею, Вітебськом, Великими Луками і Смоленськом змусили нацистів уперше в перебігу другої світової війни перейти до оборони, групу армій "Центр" було зупинено на підходах до Москви. Під час Смоленської битви з'єднанням, що найбільше відзначилися, вперше в Червоній армії було присвоєно найменування гвардійських.

Оборона Києва. 7 липня розпочалася героїчна оборона столиці України Києва, що тривала 72 дні. Захищали місто частини Південно-ЗахІдного фронту під командуванням генерал-полковника М. Кирпоноса. Незважаючи на героїчний опір захисників, німецькі війська захопили Київ.

10 вересня танкові з'єднання Гудеріана вже були в Чернігові. 15 вересня німецькі танкові частини з'єдналися в районі Лохвиці на Полтавщині. За запізнілим наказом Ставки радянські війська намагалися вийти із заточення. Під час бойових дій загинув М. Кирпонос із частиною свого штабу, інші потрапили в полон.

Оборона Одеси. Під Одесою, де спільно з німецькими військами вели наступ 18 румунських дивізій, окупантів було зупинено. Це велике місто, важливий промисловий центр і порт захищала окрема Приморська армія, підтримувана Чорноморським флотом. Оборона Одеси тривала з 5 серпня по 16 жовтня 1941 р.!

Оборона Севастополя. У другій половині жовтня 1941 р. гітлерівці прорвалися до Криму, але їхня спроба відразу оволодіти Севастополем успіху не мала. Оборона Севастополя тривала 250 днів — Із 30 жовтня 194І р. по 1 липня 1942 р., скувавши значні сили противника. Обороною Севастополя командував генерал І. Петров.

Бої за Ленінград. Спроба німців відразу захопити місто зазнала краху. Ворога було зупинено в середині липня 1941 р. Фінська армія з півночі вийшла на старий кордон між Фінляндією та СРСР і фактично припинила бойові дії. Наступ на Ленінград стримували радянські війська, які вели бої у Прибалтиці та захищали півострів Ганко. Лише наприкінці серпня — на початку вересня нацисти відновили наступ на місто. 8 вересня ворог захопив Шліссельбург, блокувавши Ленінград із суходолу. Розпочалася блокада Ленінграда, яка тривала 900 днів. Протягом 611 днів місто постійно бомбардували та обстрілювали з важкої артилерії. У жовтні 1941 р. німці спромоглися захопити Тихвін, що значно ускладнило ситуацію навколо Ленінграда і в самому місті. У грудні 1941 р. радянські війська вибили ворога з Тихвіна, що забезпечило зв'язок між містом і країною через Ладозьке озеро. Цією "дорогою життя" з міста було евакуйовано і врятовано від голодної смерті 550 тис. осіб.

 

Підсумки початкового етапу. За перші п'ять місяців війни Німеччина та їі союзники окупували Прибалтику, Білорусь, Молдову, майже всю Україну, в тому числі частину Донбасу і Криму, а також західні області Росії. Територія, захоплена ворогом, становила понад 55 млн. кв. км. До війни на ній проживало 74,5 млн душ. До кінця літа 1941 р. в німецький полон, за даними начальника генерального штабу вермахту Ф. Гальдера, потрапило близько 4 мли солдатів і офіцерів Червоної армії. Там опинилися цілі з'єднання. Навіть штаб Південно-Західного фронту був знищений ворогом.

Головною причиною тих величезних втрат, яких зазнав Радянський Союз у перший рік війни, були грубі помилки н прорахунки політичного та військового командування, особливо И. Сталіна.

Однак, незважаючи на тимчасові поразки СРСР, гітлерівський задум "блискавичної війки" провалився. Прикордонні бої, оборона Києва, Одеси, Севастополя, битви за Ленінград, Смоленськ зірвали плани, розроблені німецькими генералами. На жодному з трьох головних стратегічних напрямків гітлерівська армада не зуміла досягти поставлених цілей.

Викладач: ми з вами вивчили воєнні дії в Європі та ознайомилися з оборонними боями на території СРСР. Зараз ми подивимось два документальних фільми і порівняємо характер війни на Заході та Сході.

 

Проблемне питання: Чим відрізнялась війна на Заході та Сході?

 

 Показуються відео фрагменти

 

2. Створення антигітлерівської коаліції  розповідь викладача

Напад Німеччини на СРСР започаткував формування антигітлерівської коаліції — союзу держав із такими діаметрально протилежними інтересами, який ніколи не міг бути створеним за інших обставин. Одначе в умовах війни проти нацистської Німеччини уряди Великої Британії, СРСР, а перегодом США мусили дбати про захист життя своїх громадян, збереження незалежності своїх держав Спільними зусиллями зробити це було легше. Тому в день нападу Німеччини на СРСР прем'єр-міністр Великої Британії В Черчилль та президент США Ф Делано Рузвельт заявили про солідарність із ними. Радянський уряд запропонував Великій Британії укласти угоду про спільні дії.

16 липня 1941 р. у Москві було підписано угоду між урядами СРСР і Великої Британії про спільні дії у війні проти Німеччини, в якій зафіксовано взаємні зобов'язання про надання допомоги і підтримки у війні, а також про відмову від укладення сепаратного миру з противником. Цією угодою й почалося створення антигітлерівської коаліції. 2 серпня відбувся обмін нотами між СРСР і США про подовження на рік радянсько-амернканської торгової угоди і про економічне сприяння з боку США Радянському Союзові у війні проти нацистської Німеччини. Постачання Радянському Союзові зброї, воєнних матеріалів та стратегічної сировини здійснювалося відповідно до закону про ленд-ліз, прийнятому конгресом США у березні 1941 р. Цей закон надавав право американському урядові передавати різноманітні товари і послуги країнам-союзникам у період другої світової війни в позику, оренду чи кредит. Поставки за ленд-лізом перевищили 50% американського експорту періоду війни.

Важливим етапом у розвитку тристоронніх радянсько-британсько-америкамських відносин стала конференція представників трьох держав у Москві 29 вересня — І жовтня На ній ішлося про конкретні форми співробітництва в період війни.

Зміцненню союзу народів у боротьбі проти агресорів сприяла Декларація Об'єднаних Націй, підписана 3 січня 1942 р. у Вашингтоні представниками чотирьох великих держав (СРСР, США, Великої Британії та Китаю) і 22 інших держав.

 

Студенти аналізують документ

Мовою документів

Із Декларації двадцяти шести держав про боротьбу з агресорами 1 січня 1942 р.

"Уряди, що підписали цю Декларацію... заявляють:

1) Кожний Уряд зобов'язується використати всі свої ресурси, воєнні чи економічні, проти тих членів Троїстого пакту і тих, що приєдналися до нього, з якими цей Уряд перебуває у стані війни.

2) Кожний Уряд зобов'язується співробітничати з іншими Урядами, які підписали цю Декларацію, і не укладати сепаратного перемир'я або миру з ворогами.

До наведеної вище Декларації можуть приєднатися інші нації,  які надають або можуть надавати матеріальну допомогу і сприяти боротьбі за перемогу над гітлеризмом".

Надалі до декларації приєдналося ще чимало країн. У декларації проголошувалося, що повна перемога над агресорами необхідна для захисту життя, свободи і незалежності народів. Важливими дипломатичними документами, що покріпили антигітлерівську коаліцію, були радянсько-британський договір "Про союз у війні проти гітлерівської Німеччини та "її спільників у Європі та про співробітництво після війни" від 26 травня 1942 р., а також радянсько-американська угода "Про принципи, застосовувані до взаємної допомоги у веденні війни проти агресії" від 11 червня 1943 р.

У цілому антигітлерівська коаліція зміцнювалася не тільки офіційними угодами, а й глибокою та взаємною симпатією народів країн, що боролися проти гітлеризму.

Московська битва. Доповідь студента під презентацію

Наступ ворожих військ на Москву розпочався ЗО вересня 1941 р., Так почалась операція '"Тайфун". Танковими ударами ворог прорвав оборону радянських військ і підійшов до Вязьми, захопив м. Орел і оточив радянські частини в районі Вязьми. 5 жовтня Державний комітет оборони ухвалив рішення про захист Москви. 19 жовтня,у Москві було запроваджено стан облоги. Командувачем оборони Москви було призначено Г. Жукова.

15 листопада 1941 р. розпочався новий наступ німців на Москву, Після кровопролитних боїв вони наблизилися на відстань 25-30 км до міста. Німецькі офіцери, дивлячись у біноклі, бачили Кремль і готували парадну форму до параду на Красній площі. Одначе 5-6 грудня 1941 р. радянські війська перейшли в контрнаступ, унаслідок якого було визволено Калінін, Калугу, Клин. В грудня Гітлер видав директиву про перехід до оборони. 13 грудня московське радіо повідомило про поразку ворога. Контрнаступ радянських військ тривав до квітня 1942 р. Загалом німецькі частини було відкинуто на 100-250 км від Москви; повністю визволено Московську, Тульську області, частково — Калінінську,,Смоленську, Орловську, Курську. Перемога Червоної армії під Москвою мала велике стратегічне значення.

 

Викладач ставить спрямовуючі запитання:

• Чому німці, маючи перевагу психологічну, військову та технічну, не змогли здійснити план «Бліцкриг»?
• Яким чином Червоній Армії після численних поразок вдалося консолідувати сили і відстояти Москву?

На опрацювання студентам надається 2—3 хв. Вони можуть опрацьовувати матеріал у парах. Презентують роботу по черзі, використовуючи настінну карту «СРСР у Великій Вітчизняній війні».

 

Напад Японії на Перл-Харбор і початок бойових дій на Тихому океані

Доповідь студента під презентацію

Показується відео-фрагмент з фільму «Перл-Харбор»

Японія, підписавши Троїстий пакт, дістала від Німеччини та Італії санкцію на перетворення на "зону процвітання Японії" всієї Євразії на схід від 70° довготи.

Задум японського командування полягав у тому, щоби раптовим ударом розгромити Тихоокеанський флот США, здобути панування на морі та в повітрі, а після цього висадити десанти на Філіппінах, у Бірмі, Малайзії, Індонезії. 7 грудня 1941 р. Японія підступно атакувала 350 літаками американську військово-морську базу Перл-Гарбор. Того дня американці втратили 19 військових кораблів. 272 літаки і понад 3 тис. вояків.

Таким чином, за один день знищено більшу частину лінкорів Тихоокеанського флоту США. 8 грудня США і Велика Британія оголосили війну Японії.

11 грудня Німеччина й Італія заявили про свій намір воювати зі Сполученими Штатами. Отже, на кінець 1941 р. всі великі держави були втягнуті у другу світову війну.

У той час японські війська здійснили широкий наступ у Пів-денно-Східній Азії. До травня 1942 р. було загарбано Малайю, Бірму, острівні Індонезію та Філіппіни. Японія оволоділа також англійськими військово-морськимн базами — Сінгапуром і Гонконгом, окупувала численні острови в Тихому океані (належали Великій Британії та США), вдерлась у Східну Індію. Таким чином, було загарбано величезну територію площею 3,8 млн км з населенням 150 млн душ.

Чим можна пояснити такі значні успіхи Японії?

Японія значно краще була підготовлена до війни, її стратеги "передбачали дедалі більшу роль авіації в морських битвах, японський флот мав повну перевагу в авіаносцях. Суходільні війська Японії добре взаємодіяли з флотом та авіацією, були краще підготовлені до дій у тропіках, вирізнялися більшою маневреністю, витривалістю й рухомістю.

США не мали значної суходільної армії, армія і флот Британії були пов'язані воєнними діями в Європі та Африці.

Японія вела свої наступальні дії під гаслами "Азія для азіатів", "Визволення від білого імперіалізму" і досягла не тільки розуміння азійських народів, а й часто — співпраці з урядами ряду країн Азії.

Але невдовзі ситуація змінилася. США і Велика Британія поквапом перекидали свої сили з Атлантики до Тихого океану, до того ж вони мали значно більший економічний потенціал, ніж Японія. Хижацька експлуатація завойованих територій неминуче викликала відсіч місцевого населення. Війна в Азії та на Тихому океані набула тривалого характеру.

 

 Війна в Північній Африці

Доповідь студента під презентацію

Воєнні дії розгорталися не лише в Європі й на Далекому Сході, а й на півночі Африки. У 1940—1941 рр. італійські фашисти мали намір створити імперію в Африці та обернути Середземне море на "внутрішнє море" Італії. У серпні вони захопили Британське Сомалі, частину території Кенії та Судану, в середині вересня вдерлися з Лівії до Єгипту, намагаючись підійти до Суеца. Проте незабаром їх було зупинено, а в грудні розбито англійськими військами. У січні—травні 1941 р. англійські війська визволили від італійців Британське Сомалі, Кенію, Судак, Ефіопію та інші країни.

На початку 1941 р. до Північної Африки на допомогу італійським військам прибув німецький танковий корпус на чолі з генералом Е. Роммелем. Розгорілися запеклі бої. Внаслідок операції "Крусейдер" британські війська визволили від агресорів майже всю Кіренаїку. але невдовзі втратили її. Ініціативою заволоділи держави Троїстого союзу. У червні 1942 р. німецько-італійське командування здійснило наступальну операцію під кодовим найменуванням "Тезей", метою якої було оволодіння Тобруком і вихід на єгипетський кордон. Після кровопролитних боїв 19 червня 1942 р. Тобрук було оточено, і вже наступного дня німецькі танкові частини за підтримки авіації розпочали його штурм. 21 червня гарнізон капітулював, до полону потрапило 33 тис. англійських солдатів та офіцерів. Подолавши за час наступу майже 600 км, німецько-італійські війська здобули великі трофеї та завдали значних втрат британській армії, що сягнули 80 тис. вояків.

Англійці закріпилися на заздалегідь підготовлених оборонних рубежах біля Ель-Аламейна У зв'язку з успішним просуванням німецько-італійських війок Гітлер і Муссоліні відмовилися від наміченої операції "Геркулес", яка мала на меті: загарбання Мальти, і вирішили продовжити наступ, "щоби відторгнути Єгипет від Англії".

Лише у жовтні-листопаді 1942 р. після, висадження в Північній Африці відбувся корінний перелам на користь союзників:, англійці здобули перемогу під Ель-Аламейном, англо-америкакські війська висадилися в Алжирі й Марокко, а потім розпочали наступ на Туніс. 12 травня 1943 р. після тривалих боїв італо-німецькі війська капітулювали. Вся Північна Африка опинилася під контролем Великої Британії та США.

III. Закріплення нового матеріалу

Вправа «Термінологія»

Викладач пропонує студентам передивитися записи та пригадати щойно викладений матеріал і визначити словник понять та термінів, які використовувалися під час обговорення нової теми.

План «Барбаросса» (нім. Fall Barbarossa) — кодова назва плану блискавичної війни Третього Рейху проти СРСР

Блі́цкриг (нім. Blitzkrieg — блискавична війна) — створена на початку XX століття теорія ведення швидкоплинної війни, відповідно до якої перемога досягається в строки, що обчислюються днями або місяцями, перш ніж противник зуміє відмобілізувати і розгорнути свої основні військові сили.

Евакуа́ція (лат. evacuatio, від evacuare — спорожняти) — процес виведення населення і життєважливих ресурсів першої необхідності з території можливої загрози від катастрофи чи воєнного конфлікту.

Мобіліза́ція — комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту — на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

«Дивна війна» («Сидяча війна») — назва періоду Другої світової війни з 3 вересня 1939 року по 10 травня 1940 року на Західному фронті.

Рух О́пору (Резистанс) — поняття, що увійшло в політичну літературу під час Другої світової війни і вживається на означення підпільної і повстанської боротьби народів Європи проти окупації Німеччиною та її союзниками. Найбільш відомими в Європі вважаються французькі «макі», італійська «Резистенца», польська Армія Крайова, Українська Повстанська Армія.  2) організована протидія проти окупації країни нацистською Німеччиною у період Другої світової війни

Студенти, повертаючись до очікуваних результатів, роблять коротенькі висновки про роботу на занятті.

 

Перевірте себе
1. Які цілі ставились у плані "Барбаросса"?
2. Визначте співвідношення сил СРСР і Німеччини на початку воєнних дій.
3. Яка подія сталася 12 липня 1941 р. у Москві та яке її значення?
4. Назвіть основні битви на радянсько-німецькому фронті протягом 1941—1942 рр.
5. За яких умов було втягнуто у війну Сполстуденти Штати Америки?
6. Яку мету переслідувала операція "Тезей"?
7. Які події стались у жовтні—листопаді 1942 р. в Північній Африці?
 

Виконайте завдання
1. На стрічці часу зазначте основні події другого етапу війни в Європі.
2. На карті покажіть перебіг воєнних дій на різних континентах.
3. Заповніть таблицю "Воєнні дії в 1941 — 1942 рр. поза межами Європи"
4. Зробіть хронологічний ланцюжок створення антигітлерівської коаліції.
 

Питання для обговорення у групі

1.  Існує думка, що Сталін готувався до агресії проти, сусідніх держав, а Гітлер просто випередив його. Хто є найактивнішим провідником цієї ідеї? Як ви ставитеся до неї?

2. Чому Черчилль, попри своє негативне ставлення до комуністичних ідей, відразу після нападу Німеччини на СРСР оголосив про всіляку підтримку останнього і навіть про союз із ним?
3. Чому, на вашу думку, Японія напала саме на США, а не на СРСР?
    

IV. Підбиття підсумків заняття

Викладач. Сьогодні ми продовжили роботу над темою «Друга світова війна». Пригадали причини, періодизацію, характер війни, познайомилися із битвами та операціями перших років війни. Визначили головні битва війни.

1941 – 1942 рр. були насичені подіями, які стали визначальними для подальшого ходу війни. У віну були втягнуті СРСР, США. Війна стала справді світовою. 1941 р. став крахом для Німеччини, а 1942 р. – для Японії, для стратегії "Бліцкригу". Хоча країни Троїстого пакту утримували стратегічну ініціативу, але вже стало зрозумілим. Що їх поразка неминуча.

Давайте створимо «Скриньку», яку будемо на кожній парі поповнювати новими знаннями і за потреби користуватися вже набутими вміннями.

 

Вправа «Скринька»

Кожен студент має сказати «Я кладу у скриньку...» і називає те, чого він сьогодні навчився на занятті. Створюється умовна скринька ідей, які стануть корисними для подальшої роботи.

 

 

V. Домашнє завдання

Опрацювати підручник § 1, 2 (п. 1,2).

Підготувати проблемні питання для об­говорення під час наступної теми, аргу­ментувавши свій вибір (1—2).

Студенти самостійно складають хронологічну таблицю перебігу подій на фронтах ІІ Світової війни у 1941 – 1942 рр.

 

Фронти	Агресори	Жертви агресії	Основні битви		Наслідки
			Дати	Учасники
Західний
Східний
Далекий Схід
Північна Африка

 

 

Додаткова література з теми

1. Великая Отечественная война Советского Союза: В 6 томах. — М.: Политиздат, 1964.
2. Война 1941—1945. Факты и документы / Под ред. О. А. Ржешевского. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2004. - 448 с.
3. Всемирная история: Уч. пособие для 11 кл. / Авт.-сост. Я. М. Бердычевский, Т. В. Лады-ченко, И. Я. Щупак. — Запорожье: Премьер, 2000. — 544 с, ил.
4. Лубченков Ю. Н. 100 великих сражений Вто­рой мировой. — М.: Вече, 2005. — 480 с.
5. Самсонов А. М. Поражение вермахта под Моск­вой. - М.: ЭКСМО, 1981. - 338 с.
6. Трубайчук А. Друга світова війна. — К.: Ґене-за, 1995. — 235 с, іл.

 

 

Словник понять і термінів

Агресія - незаконне застосування збройної сили однієї держави проти іншої, порушення суверенітету, територіальної цілісності, позбавлення політичної незалежності.

Анексія - насильницьке приєднання, загарбання, утримання однією державою території або частини території іншої держави.

Антисемітизм - одна з форм шовінізму, спрямованого проти євреїв.

2) -  форма національних і релігійних забобонів і нетерпимості, вороже ставлення до євреїв (термін «антисемітизм» з'явився в 1870–80-х рр.).

Аншлюс - насильне приєднання Австрії до Німеччини.

Блі́цкриг (нім. Blitzkrieg — блискавична війна) — створена на початку XX століття теорія ведення швидкоплинної війни, відповідно до якої перемога досягається в строки, що обчислюються днями або місяцями, перш ніж противник зуміє відмобілізувати і розгорнути свої основні військові сили.

Ве́рмахт (від нім. Wehr — оборона, нім. Macht — сила) — назва збройних сил Третього рейху (гітлерівської Німеччини) в 1935–1945. Вермахт був створений за Законом від 16 березня 1935. Базою для створення і розгортання вермахту послужив рейхсвер, перейменований після введення загальної військової повинності. Вермахт складався із Сухопутних військ, Військово-повітряних сил і Військово-морського Флоту. Вермахт було офіційно розпущено в 1946 р. На його місці був пізніше створений Бундесвер

Геноцид - повне або часткове знищення національної, етнічної, расової, релігійної групи населення.

Демілітаризація - роззброєння, ліквідація згідно з міжнародними угодами військових споруд, а також заборона мати військову промисловість, тримати збройні формування.

«Дивна війна» («Сидяча війна») — назва періоду Другої світової війни з 3 вересня 1939 року по 10 травня 1940 року на Західному фронті.

      Дискримінація - цілеспрямоване обмеження прав і законних інтересів осіб чи соціальних груп; зумисне створення нерівноправних умов для держави чи групи держав.

Евакуа́ція (лат. evacuatio, від evacuare — спорожняти) — процес виведення населення і життєважливих ресурсів першої необхідності з території можливої загрози від катастрофи чи воєнного конфлікту.

Експансія - розширення, поширення сфери впливу, панування в різних сферах (територія, економіка, політика).

Екстремізм - схильність до крайніх поглядів, методів, дій.

Ізоляціонізм - зовнішньополітична доктрина невтручання США у справи дер­жав поза межами Американського континенту.

Колабораціоністи - особи, які співробітничають із загарбниками під час окупації країни.

Коалі́ція — політичний або військовий союз держав, які домовилися про спільні дії з тих чи інших питань міжнародних відносин

Ліга Націй – міжнародна організація (заснована в 1919 р.), що мала на меті розвиток співпраці між народами і гарантію миру і безпеки. Міс­цеперебування – Женева.

Мілітаризація - поширення законів воєнного часу, військової дисципліни на  цивільні галузі господарства, економіку.

     Мобіліза́ція — комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту — на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Опозиція - партія, група, яка виступає проти більшості, проти панівної думки в політиці та активно протидіє їй.

План «Барбаросса» (нім. Fall Barbarossa) — кодова назва плану блискавичної війни Третього Рейху проти СРСР

 "П'ята колона" - назва таємної агентури, яка веде діяльність у країні на користь іншої держави.

Репарація - вид матеріальної міжнародно-правової відповідальності; відшкодування збитків агресором потерпілій від агресії державі. Виплата репарацій зазвичай передбачається в мирному договорі.

Рух О́пору (Резистанс) — поняття, що увійшло в політичну літературу під час Другої світової війни і вживається на означення підпільної і повстанської боротьби народів Європи проти окупації Німеччиною та її союзниками. Найбільш відомими в Європі вважаються французькі «макі», італійська «Резистенца», польська Армія Крайова, Українська Повстанська Армія.  2) організована протидія проти окупації країни нацистською Німеччиною у період Другої світової війни

Сателіт - повністю залежна від великої держави країна.

Тил — вся територія країни з її населенням, господарством, державним і політичним устроєм, що забезпечує під час війни матеріальні потреби фронту і поповнення людськими резервами сил, що діють.

Фашизм — це феномен XX ст., що виник у Європі між світо­вими війнами як відображення гострої соціальної кризи тогочасно­го суспільства; це політичний рух, особлива форма державного правління в Італії. Для фашистів інтереси нації були вищими від індивідуальних, групових, класових.

Фронт (від фр. front, лат. frons — лоб, чоло, передня (чолова) сторона) — у військовій справі — район (смуга, зона) території, на якій ведуться бойові дії

Шовінізм - агресивна форма націоналізму. Проповідує національну винятковість, протиставляє інтереси однієї нації іншій, розпалює національну ворожнечу і ненависть.