Урок "Другорядні члени речення"

Тема Другорядні члени речення: додаток, означення, обставина

Мета: навчити учнів розрізняти другорядні члени речення (додаток, означення, обставини), виділяти  їх у контексті умовними позначками; формувати загальнопізнавальні  вміння ставити запитання до другорядних членів речення, визначати їхню синтаксичну роль і спосіб морфологічного вираження; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати почуття любові до рідного краю.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: таблиця «Члени речення» № 27, підручник, дидактичний матеріал на індивідуальних листках, картка контролю.

 Учні повинні знати:

• визначення понять «додаток, означення, обставина»;
• способи вираження означень, додатків, обставин;
• виділення другорядних членів речення умовними позначками.

 Учні повинні вміти:

• розрізняти додатки, означення, обставини;
• виділяти умовними позначками другорядні члени речення;
• будувати речення, поширюючи їх додатками, означеннями, обставинами.

                                Хід  уроку

I.Організаційний момент.

- Поетичне привітання

                        Нумо, друзі, підведіться!

                        Всі приємно усміхніться.

                        Продзвенів уже дзвінок,

                        Починаємо урок.

Девіз нашого сьогоднішнього уроку такий:

          Не просто слухати, а чути.

          Не просто дивитись, а бачити.

          Не просто відповідати, а міркувати.

          Дружно і плідно працювати.

• Запис учнями дати у зошит.

II. Актуалізація опорних знань.

1. Робота учня біля дошки з карткою.

Завдання: записати речення,підкреслити граматичні основи, вказати вид речення за метою висловлювання.

1.Милуюся лісною тишею восени. 2.Злетів жайворонок у небо. 3.Куди ж полетів він? 4.Лети до сонця. 5.Співає блакитне небо.

2. Оголошення результатів з написання листів та адреси.

3. Перевірка засвоєння учнями теоретичного матеріалу про словосполучення та речення методом «Мікрофон».

- Що називається синтаксисом?

- Що вивчає пунктуація?

- Дати визначення словосполучення.

- Які типи зв'язку є у словосполучення?

- За допомогою чого встановлюється змістовий зв'язок?

- Як здійснюється граматичний зв'язок?

- Що називається реченням?

- Що таке граматична основа речення?

- Дати визначення підмета.

- Присудок – це …?

- Які є види речень за метою висловлювання?

- Які розділові знаки ставляться у кінці речень?

- Назвати види речень за емоційним забарвленням.

III. Повідомлення теми, мети й завдань уроку.

Оголошення епіграфа уроку

                                       Любить свій край – це значить все любити,

                                                                      У чім його святе ім'я живе.

                                                                                                  В.Сосюра

-Запис учнями теми та епіграфа уроку.

IV. Опрацювання нового матеріалу.

1.Розгляд таблиці №27  «Члени речення».

2.Творче спостереження над мовним матеріалом на основі тексту

Завдання: прочитати текст. Визначити стиль і тип висловлювання. Виписати словосполучення з виділеними словами.

  Великий лиман. Ви знаєте, де він? Ні? Пояснюю: на нашому півдні між Дніпром і Бугом. Широкий, просторий, могутній.

  На прилиманських скелях і схилах – наше село. В ньому я народився. Найперше, що збереглося в пам'яті: багато води. Під її плескіт я засинав увечері і прокидався вранці.

  Адже мешкаю на першій прибережній вулиці. А тато працює на лимані, ловить рибу.

 На березі, де білий пісок, старі верби, свіжий вітер і веселе сонце, я буваю кожен день. Не обходиться без  несподіванок, різних пригод, зустрічей, захоплюючих відкриттів  (Ю.Голобородько).

• Поставити запитання до виділених слів, визначити синтаксичну роль.

3.Робота  учнів з підручником: опрацювання матеріалу про додаток (ст.81-82), означення (ст.83), обставини (ст.84).

V. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних умінь з теми

1.Завдання: записати речення, визначити головні та другорядні члени речення.

 Україна – країна гарячої любові до народу  (С.Васильченко).

2. Робота в парах. Завдання: прочитати вірш; виписати словосполучення, в яких залежне слово відповідає на питання непрямих відмінків; визначити синтаксичну роль цих слів, поставити до них запитання.

Кохаю край наш дорогий,

Що зветься Україна.

Вітчизні хочу я своїй

Зрости достойним сином.

   Є в світі зваби немалі,

   Цікава стежка кожна…

   Але до рідної землі

   Збайдужитись не можна.

Люби, шануй, піднось до зір

Її пісні і мову.

Нема солодшої, повір,

За неї, пречудову.

3.Завдання: прочитати вірш Дмитра Луценка. Знайти другорядні члени речення, що відповідають на питання який? чий? котрий? Виписати з вірша означення. Визначити обставини.

                                       Києве мій

Грає море зелене,                        Буду мріяти й жити

Тихий день догора.                       На крилах надій…

Дорогими для мене                         Як тебе не любити,

Стали схили Дніпра,                      Києве мій.

Де колишуться віти                      Спить натомлене місто

Закоханих мрій, --                           Мирним лагідним сном,

Як тебе не любити,                       Ген вогні, як намисто,

Києве мій!                                       Розійшлись над Дніпром,

В очі дивляться канни,                  Вечорів оксамити,

Серце в них переллю.                    Мов щастя прибій…

Хай розкажуть коханій,                Як тебе не любити,

Як я вірно люблю.                          Києве мій!

4.Стилістичний аналіз-зіставлення синтаксичних конструкцій.

Завдання: порівняти порядок слів у реченнях; визначити в них головні та другорядні члени речення.

1.Широкі, рівні вулиці розкинулись посеред міста. 2.Вулиці широкі, рівні.

Коментар учителя. На означення схожі й деякі складені іменні присудки, виражені прикметниками. Якщо прикметник стоїть перед іменником, до якого належить, і означає лише ознаку предмета, то виконує функцію означення. А якщо прикметник стоїть після іменника і  стверджує або заперечує наявність ознаки, то виступає в реченні присудком. На такий прикметник падає логічний наголос.

VI.Систематизація та узагальнення знань, умінь і навичок.

Завдання: подумати і дати відповіді на питання:

1.Яку роль виконують другорядні члени речення в мовленні?

2.На які види поділяються другорядні члени речення?

3.Який член речення називається додатком? Що означає, на які питання відповідає, чим виражається?

4.Який член речення називається означенням? Що означає, на які питання відповідає, чим виражається?

5.Який член речення називається обставиною? Що означає, на які питання відповідає, чим виражається?

VII. Підсумок  уроку.

-Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього ставлення до роботи на уроці.

-Аналіз здібностей, що сформувалися під час вивчення теми.

-Окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.

VIII. Домашнє завдання:

 написати невеликий твір «За що я люблю свій рідний край»; у 3-ьох реченнях підкреслити всі члени речення;вивчити про другорядні члени речення (матеріал підручника).