Урок "Другорядні члени речення: додаток, означення, обставина"

Тема.                Другорядні члени речення: додаток, означення, обставина

 

Мета: дати поняття про другорядні члени речення, навчити їх  розрізняти; будувати речення з означеннями, додатками й обставинами за допомогою схем; розвивати вміння розпізнавати другорядні члени і використовувати їх у реченнях; розвивати критичне мислення методом передбачення, логічне мислення, уміння аргументувати свої думки; виховувати свідому потребу до знань.

 

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

 

Обладнання:  підручник, мультимедійна система (презентація «Другорядні члени речення: означення, додаток, обставина»).

 

Хід уроку

 

І. Організаційний момент.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань.

 

1). Перевірка домашнього завдання.

 

2). «Мовознавчий волейбол».

 

     Учитель. А зараз ми з вами пограємо у волейбол. Але не звичайний, а мовознавчий. Кожному з вас я кидатиму м’ячика, задаючи при цьому запитання на одне з вивчених правил. А ви, зловивши м’ячик, маєте відповісти на нього.

 

     1. Що таке речення? (Речення — це основна граматично оформлена, інтонаційно завершена мовна одиниця, в якій виражається самостійна думка. Воно може складатися з одного слова або групи слів.)

 

     2. Які є речення за метою висловлювання? (Розповідні, питальні, спонукальні.)

 

     3. Назвіть головні члени речення. (Підмет, присудок.)

 

     4. Як інакше називаються головні члени речення?  (Граматична основа речення, предикативний центр речення.)

 

     5. Який член речення називається підметом? (Підмет — це головний член речення, що означає предмет, про який говориться в реченні; відповідає на питання хто? що?)

 

     6. Який член речення називається присудком? (Присудок — це головний член речення, що означає дію, стан або ознаку підмета і граматично пов’язаний з ним; відповідає на питання що робить предмет? що з ним робиться? який він є?)

 

     7. А чому підмет і присудок називаються  головними членами речення?  ( Є головними носіями інформації в реченні, творять закінчену думку, без них речення не існує.)

 

     8. Які ще є члени речення, крім головних?  ( Другорядні - додаток, означення, обставина.)

 

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

 

Проблемне питання уроку:

    - З якою метою вживаються в реченні другорядні члени? Навіщо вони нам?  (Другорядні члени речення роблять мовлення більш виразним, образним, яскравим, емоційно забарвленим, влучним, конкретним.)

      Отже, ми з вами сьогодні на уроці маємо переконатися в тому, що другорядні члени речення не менш важливі, ніж головні, дати їм визначення, навчитися розпізнавати другорядні члени і використовувати їх у реченнях; будувати речення з означеннями, додатками й обставинами за допомогою схем; практично засвоїти знання з теми.

       Запишіть число, тему уроку.

 

ІV. Вивчення нового матеріалу.

 

     Учитель. Прослухайте, будь ласка, такий вірш.

 

Другорядні члени речення

 

Є члени речення не головнi,

 

I звуть їх просто -  другоряднi.

 

До них питання де? куди? кому?

 

кого? чого? ким? чим? чому?

 

який? і звiдки? i коли?

 

Потрiбнi в реченнi вони.

 

Без них суха була би мова,

 

Одноманiтна, не чудова.

 

     Доведемо цю думку, вивчаючи новий матеріал та виконуючи наступні завдання.

 

     1). Робота за підручником (правило на стор.59).

          Опрацювання таблиці (слайд).

    

 

Другоряднi члени речення:

 

     Додаток – це другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання всіх відмінків, крім називного і кличного. І підкреслюється додаток пунктиром.

 

     Означення – це другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? І підкреслюється хвилястою лінією.

 

     Обставини – це другорядні члени речення, які називають різні ознаки дії – місце, час, причину, мету, спосіб, ступінь і відповідають на питання як? де? куди? звідки? коли? чому? з якою метою? Підкреслюються  обставини пунктиром з крапкою.

 

      2). Виконайте завдання усно.

         - Яке з цих речень дає краще уявлення про предмет?

 

1. Мишко зiрвав яблуко.

2. Мишко зiрвав червоне духмяне яблуко для сестрички.

 

     Дайте відповідь на запитання.

     - Які ж функції другорядних членів речення?  (Поширюють речення,  від цього воно стає більш виразним, емоційно забарвленим.)

 

      3). Робота біля дошки.

      1. Запишіть речення, визначте у них граматичну основу та другорядні члени речення. На дошці намалюйте схеми.

 

Матуся співала. Матуся ніжно співала мені  колискову.

 

       2. Хвилинка релаксації.

      Учитель. Працюючи біля дошки, ви побачили, що у першому реченні маємо лише підмет і присудок (такі речення називаються непоширеними). А у другому - ми бачимо багато другорядних членів. Якби їх не було, яким був би текст? (Нечітким, незрозумілим, неемоційним, необразним, неяскравим…)

       Тому, речення, у яких є лише підмет та присудок називають непоширеними. А речення, у яких крім головних є ще й другорядні – поширеними. Отже, закріпимо теоретичний матеріал і повторимо, що ж таке поширене та непоширене речення       (один або кілька учнів повторюють правило за допомогою вчителя). Молодці!

 

      А навіщо ж поширювати речення? Я пропоную провести експеримент, і для цього мені потрібен асистент.

 

      4). Проблемно-пошукове завдання.

Гра "Знайди предмет" (за інструкцією).

     

      Учитель пропонує учневі інструкцію, згідно з якою він має знайти в зазначеному місці певний предмет за тридцять секунд.

                                                    

ІНСТРУКЦІЯ 1

1. Підійди.

2. Відкрий.

3. Візьми.

4. Іди.

5. Зупинися.

6. Пригости.

 

     Учитель. Чому не вийшло? Що не записано в інструкції?

Давайте спробуємо ще раз за іншою інструкцією.

                                                    

ІНСТРУКЦІЯ 2

1. Підійди до своєї парти.

2. Відкрий рюкзак.

3. Візьми цукерку.

4. Іди до подружки (друга).

5. Зупинися біля неї (нього).

6. Пригости її (його) цукеркою.

 

     Який висновок ми можемо зробити із цієї вправи?  (Другорядні члени речення роблять мовлення не тільки образним та емоційним, а ще й влучним, конкретним.)

 

     5). Робота за підручником.

      - Виконати вправу 118 (складання речень за схемами).

 

      6). Фізкультхвилинка (імітація рухів).

 

      Творчий відпочинок «Розбудіть казку». На лісовій полянці стояв величезний пеньок. (Показати) Ліс шумів, дерева гойдались. На пеньку сидів веселий, пухнастий зайчик. Він їв із мисочки манну кашу. До нього підійшов його колючий друг їжачок. Зайчик поїв кашу і сказав мамі: «Дякую». А мама погладила зайченя по голівці. І тут їжачок заплакав, йому захотілось, щоб його пожаліли також. «Але ж ти колючий», — нагадала мама-зайчиха. Тут їжачок став качатися по землі. Він наколов на себе цілу гору листя і підійшов до зайчихи, та усміхнулася та погладила їжачка.

 

 -  Яким було зайченя?

 

 -  Який їжачок?

 

 - Яка мама-зайчиха?

    

      7). Хочу звернути вашу увагу на цю картину (слайд). Це твір маріупольського художника Олександра Морозова, його полотна часто експонуються в сучасному мистецтві. Називається картина "Чорне море", але "чорне" - це не географічна назва, а його стан. Картина змальована в темних тонах, приблизно по центру полотна ми бачимо сонце, яке, майже закрите хмарами, сідає.

        

      Написання міні-диктанту «Бурхливе море» (читання вчителем тексту, чутно шум моря на фоні музики).

 

Бурхливе море

     Музика моря відчувалася в усьому. Бурхливі пінні хвилі накочувалися на піщаний берег. Чайки, зринаючи в темній безодні, скиглили за втраченим літом. Сонце, байдуже до всього, повільно заходило.

 

      - Поясніть лексичне значення слова «безодня» (Безодня - глибоке провалля; прірва. Падати в безодню – безслідно минати; щезати).

      - Самоперевірка диктанту (зі слайду).

 

      - У першому (1-ша половина класу) та другому (2-га половина класу) реченні визначити головні та другорядні члени речення.

 

     8). Складіть презентацію другорядних членів речення ( 1 ряд - додаток, 2 ряд - означення, 3 ряд - обставина.)

1. Учитель представляє презентацію підмета у якості зразка для створення учнями презентації другорядних членів речення, орієнтує на три хвилини підготовки і хвилину виступу.       

        Я - Підмет - головний член речення!

        Я - найкращий товариш Присудка, бо ми з ним взаємозалежні.

        Але, як мені не прикро, іноді я залишаюся без його підтримки.

        Я товариський, догоджаю всім - істотам і неістотам, відгукуюсь на питання хто? що?

        Ось такий я - Підмет - перша скрипка в синтаксичному оркестрі членів речення.

         (Поки діти працюють над створенням презентації, учитель може деяким учням поставити оцінки.)

 

2. Прослуховування презентацій та їх оцінювання.

 

V. Підсумки уроку.

 

Рефлективно-оцінювальний етап.

 

     1).Чи дамо ми з вами відповідь на проблемне питання нашого сьогоднішнього уроку?

 

     2). Також ми дізналися про…

 

VІ.  Домашнє  завдання.

      Опрацювати таблицю на сторінці 58; вивчити правило на сторінці 59;

для учнів низького та середнього рівня – вправа 116, для учнів достатнього та високого рівня – вправа 119.

 

Оцінювання.

 

     Учитель. Сподіваюсь, що наш урок був цікавим і пізнавальним для вас. А закінчити його я хочу віршем Д. Білоуса, який так висловлювався про другорядні члени речення:

                     Другорядні теж важливі члени речення,

                     тут вони не для прикраси, не для клечання.

                     Часто гронами рясними в думку просяться.

                      Але як же з головними співвідносяться?

                      А підрядними зв'язками з ними зв'язані, -

                      це враховувати ми з вами зобов'язані.

                      Думку можуть (помічав це, безумовно, ти)

                      пояснити, уточнити і доповнити.

                      Поділяються, напевно, неспроста вони

                      на означення, додатки і обставини.