Два кохання - дві долі
Своєрідність жіночих образів Ровени та Ревекки
Мета: дати порівняльну характеристику Ровени та Ревекки; поглиблювати вміння робити порівняльну характеристику образів; розвивати усне мовлення учнів; формувати високі моральні якості та лицарське ставлення до жінок.
Інноваційні технології: розвиток критичного мислення.
Методи і прийоми: сенкан, кошик ідей, мультимедійна презентація, трьохчастний щоденник.
Обладнання: підручник, ілюстрації, презентація.
У кожного кохання своя доля.
Т. Драйзер
Хід урока
1. Актуалізація опорних знань.
а) Сенкан про Айвенго;
(пояснити роботу з листом самооцінювання)
б) сторінками роману;
(перегляд презентації з ілюстраціями до роману В. Скотта "Айвенго".)
в) вступне слово вчителя.
Якою б силою та мужністю не відзначалися чоловіки, однак нічого, очевидно, не були б вони варті без жінок. Адже жінка не просто дає їм життя. Вона надихає їх на подвиги, чекає з походів, омиває рани, вміє розрадити у скрутну хвилину, дає розумні поради. В усі часи жінок оспівували, їм поклонялися, їх просто кохали. Мабуть не має жодного літературного твору, в якому були б відсутні жіночі образи.
Звичайно є вони й у романі В. Скотта "Айвенго". Це - Ровена та Ребекка. Великий шотландець створив їх надзвичайно привабливими. Кожна з них може по праву називатися дамою серця сміливого рицаря.
2. Оголошення теми, мети та завдань уроку.
Тема нашого уроку «Своєрідність жіночих образів Ровени та Ребекки»
(Два кохання – дві долі).
Мета: на кінець уроку ми повинні знати характеристики Ровени та Ребекки
та їхні моральні якості; вміти робити порівняльну характеристику образів, працюючи над текстом роману.
А епіграфом нашого уроку стануть слова Теодоро Драйзера "У кожного кохання своя доля".
а) Якою ж повинна бути справжня жінка, дама серця?
Діти заповнюють "Кошик ідей".
б) Характеристика головних героїнь твору Ровени та Ребеккі.
- походження.
- риси характеру.
в) робота з текстом "Зустріч Ровени та Ребекки"
Леді Ровені доповіли, що якась дівчина просить дозволу поговорити з нею без свідків. Ровена здивувалася і наказала просити дівчину до себе.
Увійшла дівчина, висока на зріст і шляхетної зовнішності. Манери її були шанобливі, але без будь-якого остраху і бажання здобути прихильність. Ровена підвелася і хотіла взяти гостю за руку та підвести її до крісла, але чарівна відвідувачка, на велике здивування леді Айвенго, прихилила коліно, притисла обидві руки до свого чола і, схилившись до підлоги, поцілувала край вишитого одягу Ровени, незважаючи на її спротив.
— Що це означає? — запитала здивована Ровена.
— Тому що вам, леді Айвенго, я можу законно і гідно вручити подяку, якою зобов'язана Айвенго, — відповіла Ребекка.
— Люб'язна дівчино, — сказала Ровена, — того дня Айвенго лише відплатив вам лікування його ран. Скажіть, чи не можемо він і я ще чимось бути вам корисними?
— Ні, — відповіла Ребекка, — я лише попрошу вас передати йому на прощання мою вдячність.
— Хіба ви виїжджаєте з Англії? — запитала Ровена.
— Виїжджаю, міледі, ще до кінця цього місяця. Англійці — жорстоке плем'я, — мовила Ребекка. Вони вічно воюють із сусідами або між собою, безжальні й ладні потяти одне одного мечем.
Бездонна прірва пролягає між нами. Наші вірування ані вам, ані нам не дозволяють переступити через цю прірву. Прощавайте, але перш ніж я піду, зробіть мені одну ласку. Флер нареченої приховує ваше обличчя; дайте мені змогу побачити риси, уславлені чутками.
— Вони навряд чи такі, щоб варто було на них дивитися, — сказала Ровена, — але в надії, що й ти зробиш те ж саме, я відкину флер.
Вона відхилила флер і чи то від усвідомлення своєї краси, чи від соромливості зашарілася так сильно, що її щоки, чоло, шия й груди вкрилися рум'янцем. Ребекка також спалахнула, та лише на мить. За хвилину вона оволоділа своїми почуттями, і фарба зникла з її обличчя.
— Леді, — зронила вона, — ваше обличчя довго житиме в моїй пам'яті. У ньому переважають лагідність і щирість. Дякуватиму Господу за те, що полишаю свого шляхетного рятівника в союзі з тією…
Очі її наповнилися слізьми, і вона замовкла, потім швидко обтерла їх і відповіла:
— Прощавайте! Прийміть цю скриньку і не дивуйтеся з того, що знайдете в ній.
Ровена відкрила скриньку в срібній оправі й побачила коштовне намисто і сережки з діамантами.
— Це неможливо, — мовила вона, віддаючи Ребецці скриньку.
— Залиште його у себе, леді, — сказала Ребекка. — Ви маєте владу, знатність, вплив; ми ж маємо лише багатство — джерело нашої сили, а також і нашої слабкості. Ціною цих брязкалець не купиш і половини того, чого ви досягнете, вимовивши одне слово. Дозвольте мені вважати, що ви не такої жахливої думки про мій народ, як ваші простолюдини. Невже вам здається, що я ціную ці блискучі камінчики більше, ніж свободу? Або що мій батько вважає їх дорожчими за честь своєї єдиної дочки? Візьміть їх. Мені вони не потрібні. Я ніколи більше не носитиму коштовностей.
Голос Ребекки мимоволі задрижав, і дівчина поквапилася попрощатися з Ровеною.
— Прощавайте, — сказала Ребекка.
Вона тихо вислизнула з кімнати, залишивши Ровену в такому здивуванні, неначе їй явилася якась примара. Прекрасна саксонка розповіла про відвідувачку своєму чоловікові, на якого розповідь не справила глибокого враження.
За допомогою методу маркування діти заповнюють трьохчасний щоденник:
+ - те, що сподобалось;
- - те, що не сподобалось;
? - те, що викликає сумніви, або про що хочеться дізнатися більше.
г) за наданим планом складання порівняльної характеристики героїнь.
План
1. Походження героїнь та їхня соціальна приналежність.
2. Віросповідання.
3. Ставлення до красунь на рицарському турнірі.
4. Поведінка у полоні.
5. Роль у житті Айвенго.
6. Подальша доля героїнь.
д) До нас на урок завітали середньовічні красуні. Вони самі хочуть розповісти про себе. А ви об'єднавшись у пари уважно слухайте та за допомогою стрічок визначте, хто з красунь своїм характером та вчинками вам сподобався найбільше.
3. Підсумкова бесіда.
- Чи відповідають героїні тим якостям, які ми з вами поклали у кошик ідей, які не відповідають?
- Як ви гадаєте, хто сильніше кохав Айвенго - Ровена чи Ребекка?
- Як ви розумієте вислів Т. Драйзера?
- Чому саме Ровена стала дружиною Айвенго?
4. Заключне слово вчителя.
5. Оцінювання.