Урок.Джерела українських фразеологізмів.

Тема: Джерела українських фразеологізмів. Прислів’я, приказки,  крилаті вирази, афоризми як різновид фразеологізмів

Пізнавальні цілі:

 поповнити та систематизувати знання учнів про фразеологізми, джерела     українських фразеологізмів; прислів’я, приказки, крилаті вирази, афоризми як різновиди фразеологізмів;

 розвивати пам'ять, логічне мислення; уміння працювати із словником;                      використовувати фразеологізми у мовленні;

 виховувати пошану до художнього слова.

Тип уроку: урок формування та вдосконалення умінь та навичок.

Форма навчальної діяльності. Дослідження.

Мета уроку:   

• поглибити знання учнів про українську фразеологію;
• дослідити джерела виникнення українських фразеологізмів;
• формувати вміння визначати джерела, походження фразеологізмів і пояснювати їх;
• розвивати в учнів мовне чуття, усне та письмове мовлення;
• уміння самостійно мислити, аргументовано доводити свою думку;
• виховувати культуру мовлення, любов до рідної мови.

Навчально – методичне забезпечення: підручник, таблиця, роздаткові картки.

Хід уроку

 I. Організація учнів до уроку.

 II. Установчо- мотиваційний етап.

Перевірка домашнього завдання.

Оголошення теми та мети уроку.

 III. Актуалізація опорних знань.

Бесіда:

   - Що таке фразеологізми?

   - Яка їхня роль у мовленні?

   - У яких стилях мовлення можуть зустрічатися?

   - Як використовуються фразеологізми в мові художніх творів?

IV. Пошукова робота.

   Виписати фразеологізми, пояснити їх значення.

       1.Батько зв’язав свою долю з простим народом. Його рожеві мрії з часом розвіялись , але він не залишав більше села.2.А плітки цієї самодіяльної агенції, навіть найбезглуздіші, на жаль, ще сприймаються легковірним людом за чисту монету. 3.Хіба Лук’ян лежить, він же вміє та й любить працювати до сьомого поту. 4.З біблійної легенди відомо: Бог прокляв Адама і Єву за гріхопадіння і прогнав з раю на грішну землю, суворо сказавши, що будуть вони здобувати гіркий хліб у поті чола свого…

V.   Вивчення нового матеріалу.

       Як немає меж для думки, так немає меж для творення фразеологічних словосполучень.

        Багато фразеологізмів відомі з давніх-давен. Це різного типу професійні вислови : пасти задніх ( з мови пастухів); білими нитками шито ( з мови кравців); лити воду на чийсь млин ( з мови мірошників) ; грати першу скрипку ( з мови музикантів); розбити глек ( з мови гончарів); взяти під обстріл ( з мови військових).

        Жива українська мова іскриться дотепними виразами й зворотами, історія яких часом буває досить загадковою. Деякі з них ведуть свій початок від факторів і подій, що про них давно забуто.

        Наприклад, такий звичний для нас вираз Чимало води витекло має давню історію. Колись справді вимірювали час водою, точніше водяним годинником. Такі годинники були відомі ще з 2500 років тому у Вавилоні. Вони мали вигляд вузької посудини з отвором біля дна, в яку наливали воду, що поступово витікала. Коли посудина спорожнялася, це означало, що минув певний відрізок часу.

      Таких годинників давно вже не існує, тільки залишився вираз, що ним визначають час від якоїсь давньої події.

      До складу фразеології входять також прислів’я та приказки, крилаті вислови, афоризми, які передають узагальнений досвід, влучні вирази видатних людей.

      Джерел творення прислів’їв і приказок безліч. Вони – в нашому повсякденному житті, в конкретних обставинах, в які доводиться потрапляти. А людська фантазія підказує , як ту чи іншу обставину, користуючись звичайними поняттями, узагальнити у прислів’ї чи приказці. Наприклад: на безриб’ї і рак риба; як у прірву; крутиться, як муха в окропі; як зірок на небі.

       Особливе місце у мові займають фразеологізми, що походять з давніх Біблійних легенд. Ці вислови перейшли до нашої мови з давніх книг. Наприклад; берегти, як зіницю ока; корінь зла; сіль землі.

     Не відомо, хто перший сказав, чи написав той чи інший вислів, тому вважається, що фразеологія, як і мова взагалі, - набуток народу. Але є такі слова й вирази, що мають своїх конкретних авторів. Їх називають крилатими, а своєю появою у мові  вони зобов’язані поетам, ученим, політичним діячам, іншим відомим особам. Наприклад, у творах Т.Шевченка є рядки, які стали крилатими: Не гріє сонце на чужині; Караюсь, мучусь, але не каюсь; І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь.

      У прислів’ях, приказках  і всіх інших  усталених  словосполученнях віддзеркалюються історія, література, фольклор, побут, психологія народу, а в наш час також -наука, політика, особливості суспільного життя. Отже, з усіх цих сфер і беруть початок невичерпні джерела творення фразеологізмів.

          Робота з таблицею, вміщеною в посібнику. 

VI. Вправи на закріплення.

          1.Відгадайте загадки. На які фразеологізми натякають їхні тексти. Введіть ці фразеологізми у свої речення.

                 Я м’якенький і пухнастий,

                 Сірий, чорний та смугастий,

                 Маю доленьку гірку:

                 Продають мене в мішку.

                                                     (Кіт).

Хоч не часто я хворію,

Та стогнати добре вмію.

Коли зла комусь бажають,

Чомусь мене підкладають.

                            (Свиня).

                  Мале, забавненьке воно,

                 Як у дворі брикає.

                  Бува підійде під вікно,

                 -Частуй ме-не! - прохає.

                  Буває здвору як чкурне,

                  Шукать його - робота!

                  Або дивується, чудне,

                  Що перед ним ворота.

                                          (Теля).

2.Усно поясніть чому вчать прислів’я –поради:

            Не високо несися, а то як прийдеться падати;

            Учися: на старість – як знахідка буде;

            Дочку дай, та й за дочкою оддай.

3. З наведеними словами пригадайте фразеологізми. Які їх джерела?

               Вода, очі, гроші, вогонь, мрія.

4. Вибірковий диктант.

 З –поміж поданих речень виписати крилаті вислови.

          Голос Духа чути скрізь ( І.Франко).

         Легше верблюдові пройти крізь голчане вушко, ніж багатому увійти в Царство Небесне (Євангеліє).

         Не той тепер Миргород, Хорол - річка не та.(П, Тичина ).

VII. Підсумок уроку.

VIII. Домашнє завдання.

          Написати        розповідь про якийсь цікавий випадок, що трапився з вами, використовуючи фразеологізми.