Урок Е.Хемінгуей "Старий і море"

Тема уроку: Повість Е. Хемінгуея «Старий і море». 11 клас

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Цілі

Навчальні: залучити учнів до творчості Е. Хемінгуея, навчити інтерпретації художнього тексту, розвинути культуру сприйняття художнього тексту, розуміння авторської позиції, історичну та естетичну обумовленість створення твору.

Виховні: прищеплення інтересу до зарубіжної літератури, виховання моральних принципів, виховання любові до мистецтва.

Розвиваючі: розвиток мовлення учнів, формування умінь застосовувати отримані знання практично, ставити проблему, висувати гіпотези, самостійності суджень учнів.

Хід уроку

«Я спробував дати справжнього старого і

  справжнього хлопчика, справжнє море та справжню рибу,

реальних акул. І якщо мені вдалося зробити це

досить добре та правдиво,

  вони, звичайно, можуть бути витлумачені по-різному».

1. Знайомство з автором.

Повідомлення учня.

2. Історія твору.

Задум цього твору дозрівав у Хемінгуея протягом багатьох років. Ще в 1936 році в нарисі "На блакитній воді" для журналу "Есквайр" він описав подібний епізод, що трапився з кубинським рибалкою. Сама ж повість була опублікована у вересні 1952 року у журналі «Лайф». Вже після опублікування повісті Хемінгуей в одному інтерв'ю відкрив свій творчий задум. Він сказав, що книга «Старий і море» могла мати і більше тисячі сторінок, у цій книзі міг знайти своє місце кожен мешканець села, всі способи, якими вони заробляють собі на життя, як вони народжуються, навчаються, виховують дітей.

 « Це все добре зроблено іншими письменниками. У літературі ви обмежені тим, що задовільно зроблено раніше. Тому я маю постаратися дізнатися щось ще. По-перше, я намагався  опустити все необхідне для того, щоб передати свій досвід читачам так, щоб після читання це стало частиною їхнього досвіду і уявлялося, що дійсно сталося. Цього дуже важко досягти, і я дуже багато працював над цим. Принаймні  цього разу мені небувало пощастило, і я зміг передати досвід повністю, і при цьому такий досвід, який ніхто ніколи не передавав.»

У 1953 році Ернест Хемінгуей отримав Пулітцерівську премію за свій твір, у 1954 році — Нобелівську премію з літератури.

3. Перевірка домашнього завдання.

4. Питання щодо осмислення змісту:

1. Чи можна за назвою припустити, про що цей твір?

2. Які асоціації викликають у вас імена героїв?

Ім'я старого - Сантьяго. Його ім'я теж символічне, хоча, з іншого боку, воно і робить його реальним, менш узагальненим "старим". Сантьяго: сант – святий, яго – его (шекспірівський Яго як суперегоїст). Сантьяго - свята людина. Твір "Старий і море" - про те, як Сантьяго наближається до шляху, який веде до "святості".

3. Що ви відчули, прочитавши розповідь?

4. Які ваші очікування підтвердилися? Що було несподіваним?

5. Чому автор так закінчує розповідь? Як би ви її закінчили?

6. Що буде з героєм після подій повісті?

5. Робота з термінами:

"Принцип айсберга", проголошений Хемінгуеєм. Відповідно до цього принципу у тексті має бути виражена одна десята сенсу, дев'ять десятих — у підтексті. "Принцип айсберга" за власним визначенням письменника: художній текст твору подібний до тієї частини айсберга, яку видно над поверхнею води. Письменник широко використовує натяки, підтекст, розраховуючи на читацький домисел.

На поверхні айсберга - старий і море, їхній поєдинок. У невидимій підводній частині айсберга ховаються міркування автора про найважливіші проблеми життя.

Притча як жанр. Притча - невелика повчальна розповідь в алегоричній формі.

Символ (від грецької symbolon - умовний знак, натяк) - предметний або словесний знак, який безпосередньо виражає суть деякого явища (лотос - символ божества в індійців, хліб-сіль - гостинність в українців, блакитний колір - символ надії і т.п.), має філософську смислову наповненість, тому не тотожний знак. Символ тісно пов'язаний з наукою, міфом, вірою, поезією, але не зводиться до них, тягнеться до відповідного узагальнення, на відміну від алегорії, яка проявляється у конкретному образі. Символ існує в нескінченно означаючій ролі, тяжіючи до загальної ідеї, намагаючись розширити її зміст, а  не повного визначення.

Мотив (від французького motif, від латинського motus – «рух») – у літературознавстві – тема ліричного твору або нероздільна смислова одиниця, з якою складається фабула (сюжет): мотив відданості вітчизні, жертовності, зради коханому тощо. Мотиви рухають вчинками персонажів, збуджують їх переживання та думки, особливо тонко динамізують внутрішній світ ліричного суб'єкта. Тому в аналізі лірики терміни «тема» та «мотив» часто перехрещуються. Тоді з'являються відтінки мотиву (лейтмотив – провідний мотив, надмотив).

Будь-яка подія здалеку - символ, на цьому і засноване існування "об'єктивних" символів. Абсолютно все, що з нами відбувається, можна розуміти як символи,  як знаки.

6. «Навчальний мозковий штурм»

1 група - У якій манері працював Хемінгуей? Чи можна назвати цю повість реалістичною? Для відповіді питання проаналізуйте портрет Сантьяго. Що ми можемо сказати про нього, прочитавши портрет? Чому автор називає його «незвичайним старим»? Який прийом застосовує Хемінгуей, використовуючи епітети «виснажений – могутні»?

2 група – Що ми можемо сказати про характер Сантьяго? На які деталі звертає увагу Хемінгуей? Знайдіть цитату, яка підтверджує, що для Сантьяго море – щось улюблене. Який "друг" з'явився у Сантьяго в морі і що він уособлює? Чому старому сняться сни про левів? Чи можна вважати самотність Сантьяго всепоглинаючою, безвихідною?

3 група – Чи є у цій реалістичній повісті елементи романтичного твору? Як виявилася майстерність Хемінгуея в описах природи?

4 група – Назвіть основні мотиви, що звучать у повісті  та поясніть їх.

5 група – Назвіть символи, які є у повісті, дайте їм пояснення.

6 група - Чи можна назвати цей твір притчею і чому?

7. Висновок

Поняття "щастя" тісно пов'язане з поняттям про сенс життя. Щастя можливе лише тоді, коли людина відчуває життя осмисленим. Володіння змістом життя надає людині впевненість у власних силах, допомагає усвідомити значущість її життя, надати їй ясність та цілеспрямованість. Сенс життя – це генеральна лінія життя індивіда з урахуванням певних моральних цінностей.

Про що думав старий з повісті Хемінгуея «Старий і море»?

«Десь поряд із цим косяком тунців, можливо, пливе моя велика риба». «Можливо, мені не треба було ставати рибалкою, — думав він. – Але ж для цього я народився». «Я доведу їй, на що здатна людина і що вона може винести».

  Яка життєствердна сила в міркуваннях старого! Він народився рибалкою, головна справа його життя – зловити велику рибу. Старий знайшов у відповідь питання, навіщо він народився.

Підведемо підсумки:

у чому, на думку письменника, сенс життя, щастя:

• у дружбі, у спілкуванні з людьми;

• у почутті свого єднання з природою, з усіма людьми, суспільством, всесвітом;

• у свідомості свого безсмертя;

• щастя в тому, щоб завжди зберігати в душі віру та прагнення до кращого майбутнього;

• щоб бути щасливим, треба знайти головну справу у житті.

Домашнє завдання: письмово відповісти на одне із запитань

- Чому повість закінчується зображенням американських туристів?

- До якого висновку приводить нас автор, розмірковуючи про взаємини людини та природи?