Урок "Екологічна криза сучасності"

Тема: Екологічна криза сучасності.

Мета: Поглибити і закріпити знання з екології, формувати уміння працювати

з друкованими джерелами інформації, викликати зацікавленість

екологічними проблемами, розвивати пізнавальну активність, мислення,

вміння аргументовано викладати свою точку зору, формувати екологічну

свідомість.

Хід уроку.

1.   Організаційний момент.
2.   Мотивація навчально-пізнавальної діяльності

 

Що ж принесе воно планеті,

Нове тисячоліття, третє?!

Що принесе? Проблем багато,

До них ми звикли, що й казати!

Природа допомоги просить...

Але ж ми якось жили й досі!

І є ж такі байдужі люди!

Що ж із Землею далі буде?!

Що ми залишимо онукам,

Якщо сидіти, склавши руки?

Ми їх позбавимо краси...

А штучні зробимо ліси,

І гори будуть синтетичні —

Недешево, але практично!

Щоб не чіплялася зараза,

Ходити будем в протигазах

(В повітрі ж буде скрізь отрута!) —

То й не страшна хвороба люба!

Ні, це жахливо! Бачите вгорі

Ви сонечко — яскраве, променисте?

Ні, забруднили чорні димарі

Заводів, фабрик світле небо чисте..

А ще автомобілі, літаки...

Вони не підлягають забороні!

Прогресу кроки надто вже швидкі,

Такі, що є вже діри у озоні...

А ось летять космічні кораблі...

Що ж подарує нам прийдешня ера?

Чи буде хтось ще жити на Землі,

Коли на ній загине атмосфера?

Вода — життя. Прозора, мов кришталь, Вона завжди втамує спрагу люту.

                                 Та люди не цінують це, на жаль,

А промисловість в воду ллє отруту,

Недосить побудовано споруд,

 Хоч воду очищати ми повинні.

Ви кажете: «Руйнуються грунти,

Людино, свою землю захисти!»

Ну, а навіщо? Та облиште чвари!

Асфальт в нас всюди буде, тротуари.

На роліках кататись так приємно!

Такі слова ви кажете даремно.

Земля моя, безмежний, дивний світ!

У Всесвіті ти є така єдина,

Але про це забув людський наш рід:

Він знищує тебе, природа гине!

 

Щогодини на нашій планеті:

•       2000 т кислотних опадів випадає в північній півкулі;
•       1000 осіб умирають від отруєння водою;
•       55 осіб отруюються та гинуть від пестицидів та інших хімічних речовин;
•       5—6 видів тваринного та рослинного світу зникають;
•       5—7 млн. га продуктивної землі вилучають з господарського користування.

•      знищується 50 т родючого ґрунту внаслідок неправильного користування;
•      в атмосферу виділяється більше 12000 т вуглекислого газу;

 

Чому так відбувається? До яких наслідків це може призвести? Чи можна

зупинити процес знищення природи?

Сьогодні це зло приймає глобальні масштаби. І, поки не пізно, потрібно

прислухатись до голосу вчених. Про природу людину, екологію, про небезпеку, яка нам загрожує, ми будемо сьогодні вести мову.

3. Актуалізація опорних знань.

То ж які екологічні проблеми сучасності вам відомі? Кожен ряд повинен назвати одну проблему і так по черзі, поки всі ідеї не вичерпаються.

 

Приблизні відповіді: проблеми народонаселення, парникового ефекту, кислотних дощів та порушення озонового екрану, повної утилізації відходів промисловості, екологічно «чистої» енергетики, дехімізації сільського господарства (нітрати як екологічна проблема), екологічно «чистого» транспорту, ресурсозбереження і рекультивації літосфери, нераціональна господарська діяльність людини, забруднення прісних водоймищ, забруднення Світового океану, зміни ґрунту, його ерозія, впливу людини на рослинний і тваринний світ, радіоактивне забруднення біосфери, недостатня увага до проблеми екологічного права, загроза вибуху Чорного моря.

4. Вивчення нового матеріалу.

Учитель: Розв'язати екологічні проблеми одній країні і одній галузі наук не під силу. Тільки інтеграція наукових зусиль різних галузей науки усіх країн може зупинити глобальну катастрофу, яка насувається на нашу планету.

То ж які ваші пропозиції щодо вирішення екологічної кризи сучасності?

 4.1. Робота у групах.

Учитель:  Я пропоную вам поділитись на групи. Кожна група отримає певну екологічну проблему: народонаселення, кислотні опади, парниковий ефект, радіоактивне забруднення біосфери, порушення озонового екрану, відсутність екологічно транспорту і енергетики, ресурсозбереження та рекультивація літосфери, утилізація відходів промисловості. Ваше завдання – розкрити суть проблеми, причини її виникнення і запропонувати шляхи її вирішення. Для допомоги вам будуть надані картки з підказками. На всю роботу вам відводиться 5 хв., а доповідь від групи повинна бути не довшою 2 хв.

(Для підвищення продуктивності роздаються інформаційні картки. Робота у групах складає 5 хв., доповідь кожної групи – 2 хв.. Для того, щоб формування груп не займало багато часу, я пропоную об'єднувати у групи 1 і 2 парту, 3 і 4.)

КАРТКА №1 Народонаселення Землі вибухоподібно збільшується. В середньому за рік населення зростає на 90 млн. осіб, насамперед, за рахунок країн, що розвиваються (90 %).

Але зв'язок людини з навколишнім середовищем визначається не тільки чисельністю народонаселення, а й стилем життя. При високій забезпеченості життя споживається багато матеріальних благ, що, у свою чергу, вимагає відповідних ресурсів для їхнього виготовлення, а також додаткових джерел енергії для їхнього використання.

Існує тісний взаємозв'язок між такими трьома факторами: чисельністю населення, стилем життя і екологічною свідомістю. Усі три складові цілком рівнозначні. Тому дискусії про те, скільки людей може прожити на планеті Земля, беззмістовні, якщо не брати до уваги стиль життя та рівень екологічної свідомості. До речі - кожен четвертий на Землі — китаєць, а кожен п'ятий — мешканець Індії.

КАРТКА №2 Кислотні опади. Парниковий ефект. Кислотними можна назвати опади з рН = 5,5 та нижче.

Над більшою частиною промислових регіонів Європи та Америки рН дощів та снігу становить 4,5. Головними джерелами кислотоутворюючих забруднювачів є вугільні електростанції, промислові котельні та виробництва, вихлопні гази автомобілів. Значення рН середовища дуже важливе, оскільки від нього залежить діяльність майже всіх ферментних систем, гормонів та інших білків в організмі, які регулюють метаболізм, ріст і розвиток.

Нині ми стоїмо на порозі величезних змін клімату, які зумовлені саме людською діяльністю. Причини цих змін — збільшення в атмосфері так званих «парникових газів»: діоксиду карбону, метану, оксидів нітрогену, фреонів.

Підвищення концентрації парникових газів в атмосфері спричинило підвищення середньої глобальної температури повітря порівняно з доіндустріальним періодом на 0,5—0,6 °С. До початку 2000 року це підвищення становило вже 1,2 °С, а до 2025 року може сягнути 2,2—2,5 °С. Все це може мати як позитивні, так і негативні наслідки щодо екології біосфери Землі.

Найбільш серйозним наслідком глобального потепління клімату буде підвищення рівня Світового океану в результаті сходу материкових та гірських льодовиків, морської криги, теплового розширення вод океану тощо.

КАРТКА №3 Радіоактивне забруднення біосфери.

Ефект випромінювання залежить від величини поглинутої дози і просторово-часового розподілення її в організмі. Випромінювання може спричинити ушкодження (від незначних, які не дають клінічної картини, до смертельних). Одноразове гостре, пролонговане, дробоване, хронічне опромінення дозою, яка відрізняється від нуля, може збільшити ризик віддалених ефектів — раку і генетичних порушень.

Стосовно дії малих доз радіації є різні судження. Дехто вважає, що біологічна оцінка впливу малих доз опромінення утруднена через складність диференціації складових сукупних чинників. На довкілля та людину одночасно впливають хімічні викиди, малі дози радіації, попередній стан об'єкта.

Проблема радіоактивного забруднення виникла 1945 року після вибуху атомних бомб, скинутих на японські міста Хіросіму і Нагасакі. Ви­пробування ядерної зброї викликали глобальне радіоактивне забруднення. Багато радіоактивних ізотопів мають тривалий період напіврозпаду, залишаючись небезпечними протягом усього часу свого існування. Вони включаються у кругообіг речовин, потрапляють до живих організмів і згубно діють на клітини.

КАРТКА №4 Порушення озонового екрану. Поряд з видимим світлом Сонце випромінює також ультрафіолетові хвилі. Ультрафіолетове випромінювання схоже на світлове, але довжина його хвиль дещо коротша (0,1—0,01 мкм). Це випромінювання проникаючи крізь атмосферу та поглинаючись тканинами живих організмів, руйнує молекули білків, ДНК, РНК. Якби все ультрафіолетове проміння потрапляло на Землю, то життя на ній було б неможливим.

Ми надійно захищені від агресивного впливу ультрафіолетового опромінення, оскільки більша його частина (99 %) поглинається шаром озону у стратосфері.

Озон, який утворюється у стратосфері, є продуктом дії ультрафіолетових променів на молекули оксигену. Але вчені у 1970 році встановили, що атоми хлору каталізують процес розпаду озону. Таким чином, вміст озону у стратосфері непостійний.. Це є рівновагою між зазначеними двома реакціями. Але вчені у 1970 році встановили, що атоми хлору каталізують процес розпаду озону. Тобто надходження в атмосферу хлору та хлорфторвуглеводнів (ХФВ) порушуватиме цю рівновагу у бік зменшення кількості озону. Хлорофторовуглеводні, які застосовуються у холодильниках, аерозолях, для очищення різних виробів, є переносниками атомів фтору і хлору у стратосферу. Рівень вмісту хлору у стратосфері нині у 2—2,5 рази вищий, ніж у 1970 році.

КАРТКА №5 Екологічно «чистий» транспорт і енергетика. Нині світовий автомобільний парк перевищує 400 млн. одиниць, з яких 80% припадає на легкові автомобілі, а 15—17% — на вантажні та автобуси.

Необхідність охорони середовища існування від забруднення відпрацьованими газами поставила перед конструкторами питання про безперспективність бензинових (карбюраторних) двигунів для майбутнього транспорту.

Як альтернативу карбюраторним почали пропонувати дизелі, роторні двигуни, газові турбіни, парові поршневі машини, парові турбіни, двигуни зовнішнього згоряння Старлінга, інерційні двигуни тощо.

Бразилія та США вже почали використовувати цукрову тростину та сорго для виробництва спирту в якості пального замість бензину. Картоплю, цукровий буряк, кукурудзу також використовують як сировину для виробництва пального. У США, Китаї, Індії проводяться роботи з використання біомаси водяного гіацинту, чортополоху та інших рослин для одержання метану та органічних добрив. Агроенергетика може стати реальним конкурентом іншим галузям промисловості.

На сучасному етапі увагу вчених та спеціалістів привертає проблема використання сонячної енергії та тепла земних надр для потреб енергетики великої потужності.

Перспективним джерелом енергії може стати геотермальна енергія, яку нині використовують у незначних кількостях.

КАРТКА №6 Ресурсозбереження та рекультивація літосфери. Утилізація відходів промисловості. Зі зростанням народонаселення та обсягів виробництва збільшується відчуження земель для будівництва промислових підприємств, комунікацій та місць для звалищ промислових і побутових відходів. Суттєву загрозу земельному фонду становить і видобуток корисних копалин відкритим способом.

Важливе місце в охороні ґрунтів займає також рекультивація (відновлення) ґрунтів на безплідних «індустріальних» пустелях, які утворюються переважно після відкритого способу добування корисних копалин.

В авторському посвідченні № 211918 запропоновано спосіб підвищення родючості ґрунту. Після електрогідравлічного удару в ґрунті зачитаються живими та зберігають здатність до відтворення лише найбільш життєстійкі бактерії. Швидко розмножуючись за відсутності конкурентів, вони підвищують родючість грунту.

У сучасних умовах розвитку виробництва використання вторинних ресурсів стало однією з основних проблем, пов'язаних зі значним зменшенням запасів природних сировинних ресурсів, із нагромадженням відходів, які містяться на значних територіях і є джерелами інтенсивного забруднення довкілля.

Для народного господарства України характерною є висока питома вага галузей, які добувають і переробляють природну сировину. Відходи виробництва складають більше 1,6 млрд т у рік, тобто понад ЗО т на одиницю населення.

Вражає, що під відвали та відстійники зайнято 100 тис. га землі.

4.2. Завдання творчого характеру «Печери»

Видобування корисних копалин призводить до появи величезних незаповнених печер у товщі поверхневого шару Землі. Які наслідки цього явища можна спрогнозувати? Як використовуватимуться внутрішньоземельні простори людьми?

 

Можливі відповіді

1.  Порожнечі, особливо в гірських масивах, створюють небезпеку обвалів,

«штучних» землетрусів, тому люди спеціально спричинятимуть обвали

вибухами, які сьогодні спричиняють сходження снігових лавин, щоб

небезпека не застала зненацька. З'явиться відповідна професія, способи дії...  

2.  Мабуть, печери заповнюватимуть промисловими відходами, заощаджуючи

корисну площу Землі.

3.  Якщо спеціально в потрібній послідовності звалювати відходи, то через

багато років, коли відходи «перебродять», можна одержати склади

корисних копалин для нащадків.

4.  Печери використовуватимуть для розвитку туризму.

5.  У них можна збудувати фабрики й заводи або, наприклад, музеї...

4.3. Учитель: Чи вибухне Чорне море?

 

Чорне море протягом всіх віків приваблювало людей. Основна його особливість у тому, що воно розташоване в древній, сейсмічній зоні. Тому на дні часто відбуваються вулканічні вибухи, небачені підземні землетруси. У зв'язку з цим нижні шари води насичуються сірководнем та іншими газами й хімічними утвореннями. Ще Христофор Колумб, мандруючи цим морем, спостерігав вогняні спалахи над його поверхнею, які можна побачити й тепер.

За забрудненням сірководнем Чорне море — найзагазованіше з усіх морів Світу. Більше того, газ із дна дедалі ближче підіймається до поверхні і рухається до неї зі швидкістю до двох метрів за рік.

Залишається близько ста метрів живої морської води, яка не отруєна. Але два метри за рік!

Чорне море може перетворитися у велетенську отруйну яму. Насувається небачених розмірів екологічна катастрофа хоча б тому, що не виключена можливість несподіваного землетрусу. Що тоді?

5. Узагальнення знань.

Ми - майбутнє України. Яким воно буде, залежить від нас. Тож яке майбутнє нас очікує? Чому саме таке і чи можна щось змінити?

 

6. Домашнє завдання.

Дайте відповідь на запитання: «Які відкриття у галузі біології за останні деся­тиліття, на вашу думку, будуть визначати розв'язання глобальних проблем людства?»

Напишіть твір-замітку в газету: «Відкрите звернення до керівників підприємств від підлітків Харкова».

 

7. Підведення підсумків.

Рятуємо чисте повітря. Рятуємо воду —

В морях, океанах, в малих і великих річках!

Рятуємо рідкісних птахів — не всі ще породи,

А ті, що зникають в полях, у лісах, у лугах!

Рятуємо злаки, а потім рятуємо квіти!

Рятуєм світанки від кіптяви, гару й димів!

Рятуємо тишу, щоб в тиші мовчати й радіти!

Рятуємо вулицю від голосних двигунів!

Рятуємо землю! А також рятуємо небо!

Рятуємо мрії, кохання солодкий мотив!

                  Рятуємо ніжність... Від кого рятуєм? Від себе.

      Поки ще не пізно і можна хоч щось зберегти!    

      Бережімо мир на Землі!