Урок "Екосистема. Ланцюги живлення"

Тема. Екосистема. Ланцюги живлення.

Мета:Розкрити поняття «екосистема» та її компоненти; з’ясувати зв’язки, які існують між компонентами екосистеми; ормувати вміння та навички складати харчові ланцюги. Розвивати вміння та навички виділяти внутрішні та зовнішні зв’язки в екосистемах; спостерігати й аналізувати навколишнє природне середовище. Виховувати дбайливе ставлення до навколишнього середовища.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Методи і методичні прийоми: словесний (бесіда, розповідь, робота з підручником), наочний (демонстрація наочності),

Обладнання: Фотографії, малюнки рослин, тварин, грибів лісу;

Поняття і терміни: системи, природні та штучні системи, екосистема, внутрішні зв’язки системи, зовнішні зв’язки системи, харчові ланцюги.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Аналіз контрольної роботи.

Оголошення результатів

Аргументація оцінок.

Обговорення типових помилок.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Ми з вами розпочинаємо вивчення нової теми під назвою «Природні та штучні екосистеми». Тема розрахована на 10 годин, тому у першому семестрі ми розглянемо тільки першу її частину. Під час вивчення цієї теми ми з вами виконаємо 3 практичні роботи і напишемо 2 підсумкові роботи, які покажуть рівень досягнутих вами знань з даної теми.

Сьогодні ми з вами поговоримо про екосистеми. Що називають екосистемою? З яких компонентів вона складається? Які внутрішні та зовнішні зв’язки виникають в екосистемі? Що таке харчові ланцюги? Яке відношення мають харчові ланцюги до екосистеми? Саме на ці питання ми спробуємо знайти відповіді. А щоб це зробити розглянемо матеріал уроку тема якого…(Оголошення теми та мети уроку).

ІV. Актуалізація опорних знань.

Гра «Хто такий? Що це таке?».

Поясніть сутність запропонованих слів.

1. Природознавство. (Наука, яка вивчає природу).
2. Організм. (Будь-яке тіло живої природи).
3. Система. (Сукупність частин закономірно пов’язаних між собою).
4. Природна система. (Система, яка існує в природі).
5. Штучна система. (Система, створена людиною).
6. Ліс. (Природна екосистема).
7. Автотрофи. (Організми, які здатні до фотосинтезу).
8. Фітофаги. (Рослиноїдні тварини).
9. Хижак. (тварина, яка харчується іншою твариною).
10.  Паразит. (Організм, який існує за рахунок іншого не вбиваючи його).
11.  Сапротроф. (організм, який харчується рештками).
12.  Лисиця. (Природна система, хижак).
13.  Гриф. (Природна система, птах, який харчується рештками).
14.  Годинник. (Штучна система).

V. Вивчення нового матеріалу

1. Екосистема. Компоненти екосистеми. (Бесіда)

1. Пригадайте, що таке екосистема? (Екосистема – система живих організмів та неживої природи, де відбувається коло обіг речовин та перетворення енергії).
2. Наведіть приклади відомих вам екосистем? (Ліс, поле, город, болото, озеро).
3. Якими можуть бути екосистеми? (Екосистеми можуть бути природними та штучними).
4. Чим відрізняються між собою природні та штучні екосистеми? (Природні екосистеми створені природою, а штучні - людиною).
5. Наведіть приклади природних екосистем? (Ліс, болото, озеро, море, океан).
6. Наведіть приклади штучних екосистем? (Город, поле, акваріум, сад).
7. Які складові частини обов’язково входять до екосистеми? (Жива та нежива природа).
8. Назвіть неживі складові екосистеми лісу? (Повітря, сонячне світло, ґрунт, вітер).
9. Назвіть живі складові екосистеми лісу? (Рослини, тварини, гриби, мікроорганізми).
10. Які типи живих організмів повинні бути в екосистемі? (Організми, які утворюють органічні речовини – рослини, організми, які їх їдять (фітофаги), організми, які їдять рослиноїдних тварин (хижаки), організми, які їдять рештки чи розкладають їх (сапротрофи).

Висновки.

1. Екосистема – система живих організмів та неживої природи, пов’язаних між собою, які займають певну територію, між якими відбувається коло обіг речовин та перетворення енергії.

2. Основними компонентами екосистеми є:

• Нежива природа .
• Автотрофи (організми, які утворюють органічні речовини під час фотосинтезу).
• Гетеротрофи (організми, які споживають органічну речовину). Серед них: фітотрофи (рослиноїдні тварини) хижаки (м’ясоїдні тварини) та поліфаги (всеїдні тварини)
• Сапротрофи (живі організми, які розкладають органічні рештки).

2. Внутрішні та зовнішні зв’язки екосистеми (Розповідь з елементами бесіди).

• Які зв’язки можуть виникнути в системі? (В системі можуть виникнути зовнішні та внутрішні зв’язки).
• Які зв’язки в системі називають зовнішніми? (Зв’язки, які виникають за межами системи).
• Які зв’язки в системі можна назвати внутрішніми? (Це зв’язки між елементами системи)
• Які зовнішні зв’язки характерні для екосистеми?

Люба екосистема знаходиться під впливом неживої природи. Вона використовує сонячне тепло і світло для розвитку живих організмів, пристосовується до певних коливань температур, потребує опадів (води) тощо.

• Які внутрішні зв’язки можуть виникнути в екосистемі?. Розглянемо внутрішні зв’язки, які виникають в екосистемах на прикладі лісу.

Просторове розташування рослин.

Прогулюючись лісом ви звертали увагу на те, що у лісі рослини ростуть ярусами. Такі дерева, як: сосна, ясен ростуть найвище, тому займають перший ярус лісу. Вони світлолюбні. Під ними – нижчі за висотою дерева і кущі: дуб, клен, вільха, шипшина, малина (тіньовитривалі). Ще нижче ростуть молоді ялини, папороті, трав’янисті рослини. (Тіньолюбні та тіньовитривалі). Найближче до землі – мохи. 

Конкуренція.

Рослини під час розвитку конкурують між собою за сонце, вологу, територію. Під час конкуренції найсильніші рослини витісняють слабкіші. Так, наприклад, ялина, підростаючи, затіняє молоду сосну чи березу, які навіть можуть загинути. Подібне спостерігається і у тварин. Конкурентна боротьба за одну здобич. Різні види хижаків конкурують за однакову жертву. Наприклад, вовк та лисиця , кабан і зубр, лось і олень. Досить цікавою у тварин є боротьба за територію. Вони мітять її сечею, виділеннями спеціальних залоз, обдирають кору дерев тощо. 

Паразитизм

Деякі рослини оселяються на стовбурах дерев (Омела) чи на їх коренях (Петрів хрест), використовуючи їх поживні речовини для свого розвитку. Таке співіснування шкодить дереву і може призвести до його загибелі. Паразитизм спостерігається і у тварин (зараження тварин гельмінтами, блохи, кліщі, воші тощо)

Взаємозв’язки між організмами не завжди можуть бути негативними. Під тчас свого росту та розвитку вони можуть допомагати один одному. Так, наприклад, вільха сприяє росту кропиви та інших трав; гриби та дерева допомагають рости один одному.

Харчові ланцюги

Одним із прикладів внутрішніх зв’язків екосистеми є харчові зв’язки. Вони характеризують передачу органічної речовини та енергії від одного організму до іншого. Так, наприклад, в екосистемі лісу утворюють органічну речовину рослини. Рослинами живляться рослиноїдні комахи, ними хижаки, причому, більші представники з’їдають менших. Вкінці кінців організм гине і його з‘їдають трупоїдні тварини чи розкладають мікроорганізми.

Між усіма складовими природної екосистеми встановлюється певна динамічна рівновага. Збільшення чисельності якогось виду організмів веде до масового розмноження організмів, які ним харчуються. Так, масове розмноження гризунів приведе до збільшення чисельності хижаків, які за ними полюють. І навпаки, зменшення чисельності гризунів зменшить хижаків, оскільки їм не вистачить їжі.

Висновок.

1. Зовнішні зв’язки екосистеми - зв’язок з навколишнім середовищем.

2. Внутрішні зв’язки: просторове розташування, конкуренція, паразитизм, харчові.

3. Харчові ланцюги (ланцюги живлення).

Харчовий ланцюг – це послідовно побудований ланцюг живих організмів, пов’язаних харчовими зв’язками, який відображає передачу речовини та енергії.

За харчовим ланцюжком можна простежити послідовність у передачі речовини та енергії.

Будь-який харчовий ланцюг включає три типи організмів:

• Автотрофи (організми, які утворюють органічну речовину
• Гетеротрофи (організми, які споживають органічну речовину),
• Сапротрофи (Організми, які розкладають рештки).

Харчовий ланцюг складається з 4-5 ланок. Першою ланкою обов’язково є організми, які утворюють речовину. Останньою ланкою є організми, які розкладають речовину до мінеральних речовин. Процес розкладу дуже важливий, оскільки закінчується поверненням у кругообіг елементів мінерального живлення. Ланцюг відображає передачу енергії. Рослини засвоюють сонячну енергію і перетворюють її в хімічну (енергію їжі ), яка передається наступним ланкам. З кожною новою ланкою кількість енергії зменшується тому кількість ланок обмежена до 4-5.

Схема ланцюга живлення 

Продукують споживають розкладають

Автотрофи → гетеротрофи → гетеротрофи

Продуценти консументи І, ІІ, ІІІ порядку редуценти

(рослиноїдні, всеїдні, хижаки) (сапротрофи)

Наприклад,

• Дуб → жуки-короїди → дятел чорний → яструб – тетерев’ятник → черви.
• Кора вільхи → заєць-русак → лисиця звичайна → борсук звичайний → жуки - гробарики.
• Пшениця → миша → гадюка звичайна → їжак звичайний → черви.

Висновок. Основними частинами харчового ланцюга є організми: виробники (автотрофи), споживачі (гетеротрофи), перетворювачі (сапротрофи

IV. Узагальнення і закріплення знань.

• Виконання завдань.

Завдання 1. Дати відповідь на запитання.

1. Під соснами у лісі трапляються молоді ялинки, але під ялинами ніколи немає молодих сосен. Чому? (Сосна – світлолюбна рослина, а ялина – тіньолюбна).
2. До яких наслідків може призвести повне знищення хижаків, які харчуються гризунами? (Швидко збільшиться кількість гризунів, що негативно вплине на посіви).
3. У Норвегії вирішили збільшити кількість куріпок. Для цього в районах їхнього гніздування знищили майже всіх хижаків. У перші роки їх чисельність швидко зросла, проте згодом знизилася і вони майже зникли. Чому? (Знищення хижаків призвело до збільшення чисельності птаха. Між ними почалася конкуренція за за їжу і територію, швидко поширилися хвороби (бо хижаки завжди знищували слабкіших, хворих), що призвело до вимирання великої кількості куріпок).

Завдання 2. («Стартовий капітал»). Із запропонованих зв’язків системи виберіть:

І варіант зовнішні. ІІ варіант внутрішні.

1. Білка харчується горіхами. (В)
2. Лисиця полює на зайця. (В)
3. Ялина під час конкуренції витісняє березу. (В
4. Сильний вітер зламує гілки дерев.
5. Від сильного дощу у лісі вилягає трава. (
6. Зозуля підкидає свої яйця у чужі гнізда. (В)
7. Від нестачі світла у лісі гине сосна. 
8. Щороку у лісі людина насаджує молоді сосни. (З)
9. Гусінь об’їдає листя дерев. (В)
10. Ластівки знищують шкідливих комах у лісі. (В)

(10 х 1 = 10 б.)

Завдання 3 («стартовий капітал»). Із запропонованих організмів складіть можливі харчові ланцюги (не менше 2).

1. Водорості
2. Черепаха
3. Зерно
4. Лисиця
5. Мальки риб.
6. Миша
7. Гадюка
8. Їжак
9. Черви.
10. Мікроорганізми гниття.
11. Щука.
12. Людина.

І варіант Зерно →

ІІ варіант Водорості →

1 б. за частину ланцюга.

Завдання 4. («Стартовий капітал»). Розподіліть запропоновані організми за групами:

І варіант Організми виробники. (1, 3)

ІІ варіант Організми споживачі (2, 4,5.6,7,8,11,12)

І варіант Організми – перетворювачі (9,10).

1х1 б.=12 б.

V. Підсумки уроку

Підведемо підсумки уроку, закінчуючи мої речення.

1. Екосистема - це …(система живої та неживої природи де відбувається коло обіг речовин).
2. Основними компонентами екосистеми є…(нежива природа, організми автотрофи, гетеротрофи та сапротрофи)
3. В екосистемі існують зв’язки… (внутрішні та зовнішні).
4. Зв’язки, що існують між основними елементами екосистеми називають…(внутрішніми)
5. Внутрішніми зв’язками в екосистемі є…(просторове розташування рослин, конкуренція, паразитизм, харчові)
6. Взаємозв’язки екосистеми з довкіллям називають…(зовнішніми
7. Основними частинами харчового ланцюга є…(організми-виробники, організми-споживачі, організми-перетворювачі).

Бесіда

• Що на сьогоднішньому уроці для вас було не новим?
• Про що нове ви дізналися сьогодні на уроці?
• Про що ви б хотіли дізнатися на наступних уроках?
•  

Оцінювання знань учнів.

VІ. Домашнє завдання.