Нетішинський НВК

 «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів та ліцей»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нетішинський НВК «Загальноосвітня школа І – ІІ ступенів та ліцей»

 

Парай С. Є., Климець Т. В., Гучко Л. І.,

вчителі початкових класів

 

 

Уроки-екскурсії

з природознавства

1  клас

 

 

 

 

 

 

 

 

Нетішин – 2014

 

 

Рецензенти

Юрчук М. М., методист МК відділу освіти

Демчук М. Ф., заступник директора Нетішинського НВК

 

 

У посібнику подано розгорнуті конспекти уроків-екскурсій, зміст яких відповідає  Навчальній програмі для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою (Затверджено МОН молоді та спорту України, наказ від 12.09.2011 р. № 1050).

Передбачено використання підручника та зошита для 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів (Гільберг Т. Г., Сак Т. В.).

Посібник адресований вчителям початкових класів, вихователям груп продовженого дня, батькам.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                      Читати про природу – це добре, та набагато краще прогулятися по лісу і прислухатися до неї, вона розкаже вам те, що не написано в книжках.

Анрі Пуанкаре

Передмова

Екскурсія – особливий вид навчальних занять, який проводиться  за межами класної кімнати для безпосереднього сприйняття і спостереження учнями об’єктів та явищ, пов’язаних з вивченням програмового матеріалу.

Даний вид роботи спрямований на задоволення пізнавальних потреб учнів, їх фізичний та інтелектуальний розвиток, зміцнення здоров’я, уміння помічати цікаве, незвичне. Екскурсії також мають велике виховне значення, так як сприяють вихованню таких якостей особистості, як вдумливість, інтерес та любов до природи, кмітливість, уміння бачити прекрасне у навколишньому світі, старанність, самостійність тощо. Вони розширюють кругозір дітей, розвивають спостережливість, уміння бачити те, що раніше відбувалося поза їх увагою, виробляють практичні навички та вміння – орієнтування у просторі, визначення видів ґрунтів, рослин, тварин, формують уявлення про їх життя, живлення, значення тощо.

Під час екскурсії учні сприймають природу безпосередньо різними органами чуттів.

Екскурсії сприяють:

• розвитку пізнавальних здібностей учнів, уваги, спостережливості, мислення, моторики, творчої уяви;
• вихованню таких якостей особистості, як уважність, спостережливість, кмітливість, інтерес та любов до природи, уміння бачити і розуміти прекрасне;
• виробленню навичок самостійної роботи тощо.

Уроки-екскурсії дозволяють учителеві встановити більш дієвий та безпосередній зв’язок навчання з життям, учити використовувати набуті знання на практиці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

1.                 Передмова.
2.                 Зміст.
3.                 Методичні рекомендації до проведення екскурсій з природознавстваза

              Т. Г. Гільберг.

4.                 Інструктажі з техніки безпеки.
5.        Екскурсія «Ознайомлення з об’єктами неживої та живої природи».
6. Екскурсія «Спостереження за осінніми змінами в живій і неживій природі».
7.                 Екскурсія у зимовий парк. Правила поведінки у природі.
8.                 Екскурсія до краєзнавчого музею.
9.                 Екскурсія до водойми. Правила поведінки поблизу водойми.
10.             Використана література.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методичні рекомендації до проведення екскурсій з природознавства

У початковій школі урок - екскурсія розглядається як особливий вид навчальних занять, що проводяться поза школою у природі: на луці, в полі, лісі, саду тощо. На уроках - екскурсіях, як і на предметних уроках, учні вивчають об’єкти і явища природи, але тут вони можуть бачити їх середовищі існування, а отже, повніше і глибше вивчити властивості, різноманітність, встановити зв’язки організмів один з одним і з середовищем, умовами існування. Проведення екскурсії є могутнім чинником естетичного розвитку, споглядання за об’єктами природи в різні пори року розвиває у дітей прагнення бачити прекрасне і досконале, притаманне природі, породжує бажання досліджувати природу, знати про неї якомога більше ,прищеплює  бережливе ставлення до природи, привертає увагу до раціонального використання природних багатств. Зрештою, перебуваючи на свіжому повітрі, діти загартовуються фізично.

Екскурсії з природознавства повинні бути пов’язані з усім процесом навчання. Тому програма з природознавства визначає мінімум обов’язкових екскурсій, достатніх для вивчення кожної теми. Водночас учитель може вносити зміни в тематику екскурсій, якщо вони забезпечують достатнє засвоєння матеріалу, що вивчається.

У 1 класі програмою передбачено п’ять екскурсії:

1.        ознайомлення з об’єктами неживої та живої природи
2.                 та спостереження за осінніми змінами в живій і неживій природі - під час вивчення розділу "Світ, у якому ти живеш";
3.                 екскурсія у сад (парк, сквер, ліс) - під час вивчення розділу "Світ живої природи";
4.                 екскурсії до краєзнавчого музею, шкільного "живого куточка", зоопарку(на вибір);
5.                 екскурсія до водойми(у ліс)- під час вивчення розділу у "Рідний край".

Як і будь - який урок , урок - екскурсія має певну макроструктуру:

- організація класу;

- постановка мети і завдань уроку, загальна мотивація;

- засвоєння нових знань, умінь і навичок;

- підсумок уроку;

- домашнє завдання(крім 1 класу).

Кожній екскурсії має передувати серйозна підготовча робота з боку вчителя й учнів. Насамперед необхідно визначити тему і мету екскурсії, розробити її зміст.

У 1 класі цикл уроків - екскурсій започатковує " Ознайомлення з об’єктами неживої та живої природи. Цю екскурсію можна провести на подвір’ї школи. Учитель має з’ясувати , які тіла неживої та живої природи, про які йшлося на уроці, діти побачать у природі (наприклад: Сонце, небо, грунт; гірські породи(каміння, пісок), рослини (дерева, кущі, трави); тварини(комахи, птахи)і встановити що вивчати з дітьми:

 - зовнішній вигляд;

- місцезнаходження;

- якщо це травина - спосіб пересування тощо.

Учитель визначає тему і мету екскурсії, а потім має пройти визначений маршрут з огляду на майбутню екскурсію. Це дасть педагогові можливість уточнити зміст екскурсії, впевнитись в наявності потрібних об’єктів, визначити приблизну тривалість кожного етапу уроку - екскурсіях тощо. На основі цієї екскурсії учитель складає план уроку - екскурсії з дітьми, в якому встановлює послідовність її проведення. Наступні екскурсії в природу(у парк, ліс, до водойми)також потребують подібної підготовки, і до того ж конкретного обладнання, наприклад майбутню екскурсію напередодні або на попередньому уроці. При цьому обов’язково зазначити точне місце її проведення , маршрут, тривалість екскурсії та що учні повинні взяти із собою, як одягтися. Учитель повинен обов’язково провести бесіду з техніки безпеки.

У структурі уроку - екскурсії виділяють такі етапи:

- організаційний момент (0,5 - 1хв.);

- вступна бесіда ( 2 - 3хв.);

- самостійна робота( 20 - 25 хв.);

- бесіда за матеріалами самостійних робіт (10 - 15 хв.);

- підсумок  уроку( 2 - 3 хв.).

У 1 класі, на початковому етапі залучення дітей до уроків - екскурсій , учитель може змінювати хронологію етапів уроку - екскурсії на свій розсуд. Наприклад, етапу самостійної роботи може й не бути або він триватиме значно менше від зазначеного часу. Продовження цього етапу відбувається поступово і залежить від готовності першокласників до самостійного виконання завдань.

Вступну бесіду до екскурсії можна провести у класі або на місці екскурсії. Учитель ознайомлює дітей з темою, метою, завданням, змістом і планом екскурсії. План рекомендується  обговорити з учнями, допускаючи деякі зміни. У бесіді потрібно нагадати правильно поведінки на екскурсії , наголосити на дотриманні дисципліни. Учитель повинен пам’ятати, що на екскурсії він відповідає за здоров’я і життя дітей.

Найважливішим етапом уроку - екскурсії є робота учнів, під час якої з метою засвоєння, систематизації та застосування знань, умінь і навичок діти проводять спостереження за предметами та об’єктами неживої і живої природи. Спостереження організовується за завданнями, які мають допомогти учням здійснити порівняння об’єктів, що вивчаються, розглянути об’єкт за частинами, дати характеристику окремим властивостям об’єкта тощо. Якщо діти достатньо підготовлені, то ця частина екскурсії проводиться у вигляді самостійної роботи. У 1 класі її організовує і проводить учитель. Під час другої екскурсії "Спостереження за осінніми змінами в живій і неживій природі" учитель може запропонувати дітям такі завдання:

•  порівняти, як гріє Сонце тепер, з тим , як воно гріло влітку;
• з’ясувати стан неба і які на ньому хмари;
• визначити забарвлення листя на кущах і деревах;
• перевірити, як змінились квіти;
• з’ясувати, як плоди дозріли;
• з’ясувати, чи почало опадати листя;
• провести спостереження за комахами, птахами;
• провести спостереження за працею людей у парку(саду).

Під час екскурсії зимового лісу(парку) можна використати такі завдання:

• перевірити, як зимують трави(учитель може розгребти сніг і показати дітям зелені кущики чорниці, вереску);
• назвати дерева, що скидають листя , і ті, в яких воно залишається на зиму(вчитель звертає увагу дітей на листя дуба, яке не опадає на зиму);
• знайти березу і дуба, порівняти їх;
• знайти ялину і сосну, порівняти їх за хвоїнками, шишками;
• поспостерігати за птахами(описати їх зовнішній вигляд, як поводяться, чим живляться);
• описати зовнішній вигляд звірів, яких пощастить побачити.

Під час екскурсії до водойми навесні завдання можуть бути такими:

• розглянути рослини, які ростуть на березі водойми. Знайти очерет і рогіз, порівняти їх;
• розглянути ряску(вчитель дістає рослину з води);
• помилуватися лататтям білим і глечиками жовтими на поверхні водойми;
• упізнати метеликів, назвати їх, простежити за поведінкою;
• простежити за польотом бабок;
• простежити за комахами(водомірками) на поверхні води.

З метою правильного формування певного поняття в молодших школярів учитель повинен дотримуватися чіткої послідовності на екскурсії під час ознайомлення з дикими тваринами(у лісі чи музеї): спочатку називає тварину, потім розповідає про її повадки, спосіб живлення, деякі особливості будови, а далі пропонує уважно оглянути тварину (1 - 2 хв.).

Далі вчитель привертає увагу дітей до найхарактерніших ознак тварини(наприклад: розглядають форму дзьоба, кігтів у дятла, з’ясовують, яке значення це має для птаха, знаходять та розглядають кузню дятла і шишки, з яких дятел видовбав насіння).

Учитель має залучати дітей до активної самостійної роботи - збору матеріалу (листя, гілок тощо), стежити за роботою учнів, допомагати їм у разі потреби, не підказуючи готової відповіді. Щоб зосередити увагу учнів, потрібно урізноманітнювати методи і прийоми роботи.

На екскурсії учитель вчить дітей збирати природний матеріал. Наприклад, і лісовій підстилці разом з дітьми можна відшукати пророщене насіння або сходи дерев, кущів. Їх можна викопати. а потім висадити і доглядати за ними на шкільній ділянці. Можна зібрати колекцію плодів і насіння рослин місцевого лісу; плоди  і насіння для підгодівлі птахів узимку, колекцію комах - шкідників лісу, поля. Слід навчити дітей, як збирати рослини для гербарію.

Наприкінці екскурсії потрібно зробити підсумок: повторити те основне, про що учні дізналися, відзначити кращих учнів, зробити зауваження щодо дисципліни.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інструктажі з техніки безпеки

Цільовий інструктаж.

1.                 Шикуйтеся парами.
2.                 Ідемо колоною, не вибігаючи на проїжджу частину дороги.
3.                 Переходьте дорогу по пішохідному переходу.
4.                 У лісі потрібно триматися разом.
5.                 Не збирайте незнайомих ягід, не куштуйте їх на смак.
6.                  

Правила поведінки на природі.

1. Кожна травинка, кожен зелений листок виділяє в повітря кисень, без якого неможливе життя на Землі. Не топчи траву, не ламай дерев і кущів. Не дозволяй це іншим робити.

2. Щоб згубити молоде дерево, потрібні хвилини, а щоб виростити – роки. Не ламай дерев, не пошкодуй їх кору.

3. Не лови барвистих метеликів, що літають над квітами. Вони схожі на казкові «літаючі квіти» і нікому не завдають шкоди.

4. Не руйнуй мурашників.

5. Не галасуй у весняному лісі. Ти можеш злякати пташку, і вона залишить гніздо. Не руйнуй пташиних гнізд! Краще послухай голоси лісу.

6. У лісі намагайся ходити стежинками, щоб не витоптувати траву і грунт. Від витоптування гине багато рослин.

 

У музей

 1. Веди себе спокійно, стримано.

 2. Уважно оглядай, слухай, не перебігали безладно від одного до іншого.

 3. Без дозволу нічого не чіпай.

 4. Голосно не розмовляй.

 5. Не забудь подякувати екскурсовода.

 

На природу.

1. Візьми чисту воду для пиття та миття рук.

 2. Не пий сиру воду з природних водоймищ.

 3. Не збирай невідомі тобі рослини, ні в якому разі не бери їх до рота.

 4. Не засмічувати природу.

 5. Не розпалював багаття.

6. Не ламай дерева.

 7. Після заходу йди просто додому.

 8. Дотримуйся правил дорожнього руху.

 

Правил поведінки біля водойми. 

1.Не кидати сміття у воду.

2. Не залишати сміття на березі.

3. Не мити брудних речей у водоймах.

4. Не ламати гілок дерев і не рвати квітів для букетів.

5.Не галасувати, щоб не налякати птахів та інших диких тварин.

6.Ходити у визначених учителем місцях.

 

Правила дорожнього руху

1. Проходь по тротуару тільки з правого боку. Якщо немає тротуару, йди по лівому краю дороги, назустріч руху транспорту.

2. Дорогу переходь у тому місці, де вказана пішохідна доріжка або встановлено світлофор. Дорогу переходь на зелене світло.

 3. Коли переходиш дорогу, дивись спочатку ліворуч, потім на право.

 4. Якщо ні світлофора, переходь дорогу на перехресті. Перетинати вулицю треба прямо, а не навскоси.

 5. Не йди дорогу перед близько йде транспортом.

 6. На проїжджій частині гри суворо заборонені.

7. Не виїжджати на проїжджу частину на велосипеді.

 

Правила поведінки в громадських місцях

1. На вулиці голосно розмовляти, кричати, сміятися непристойно.

 2. Не можна смітити на вулиці: гризти насіннячка, кидати папірці, цукеркові обгортки, огризки від яблук.

 3. Не треба шуміти, бігати, затівати ігри.

 4. Будьте ввічливі.

Правила безпечної поведінки на воді

1. Купатися можна тільки в місцях дозволених і у присутності дорослих.

 2. Не можна пірнати в незнайомих місцях-на дні можуть виявитися притопленими колоди, камені, корчі.

 3. Не слід купатися в заболочених місцях і там, де є водорості і твань.

4. Не варто затівати гру, де в жарт треба "топити" друг дуга.

5. Не витягай помилкової тривоги.

 

Правила безпеки при спілкуванні з тваринами

 1. Не треба вважати будь-яку помах хвостом проявом дружелюбності. Іноді це може говорити про абсолютно недружелюбному настрій.

 2. Не варто пильно дивитися в очі собаці і посміхатися. У перекладі з "собачого" це значить "показувати зуби", або говорити, що ви сильніше.

3. Не можна показувати свій страх і хвилювання. Собака може відчути це і повести себе агресивно.

 4. Не можна тікати від собаки. Цим ви запрошуєте собаку пополювати за втікачем дичиною.

 5. Не годуйте чужих собак і не чіпайте собаку під час їжі або сну.

6. Уникайте наближатися до великих собакам охоронних порід. Деякі з них вивчені кидатися на людей, що наближаються на певну відстань.

7. Не робіть різких рухів, звертаючись з собакою чи господарем собаки. Вона може подумати, що ви йому загрожуєте.

 8. Не чіпайте цуценят і не відбирайте те, з чим собака грає.

9. Якщо у вузькому місці (наприклад, в під'їзді) собака йде вам назустріч на повідку, краще зупинитися і пропустити її господаря.

10. Тварини можуть поширювати такі хвороби, як сказ, лишай, чума, тиф та ін.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок – екскурсія 1

Тема. Ознайомлення з об’єктами неживої та живої природи.

Мета. Створити умови для закріплення уявлень про об’єкти живої та неживої природи; сприяти формуванню в учнів навичок практичних спостережень за об’єктами природи; умінь, необхідних для роботи в групі, умінь групувати об’єкти неживої та живої природи; розвивати вміння обстежувати об’єкти природи, аналізувати, описувати їх, виділяти істотні ознаки, порівнювати. Ознайомити учнів з правилами поведінки у природі та під час екскурсії; навчати милуватися красою природи. Виховувати любов до природи, бережливе і дбайливе ставлення до неї.

Маршрут. Пришкільна ділянка.

Санітарно - гігієнічні  вимоги. Діти одягнені відповідно погодним умовам.

Інструктаж з техніки безпеки.  ПДР, правила поведінки на вулиці.    

Підготовка вчителя до екскурсії. Учитель визначає місце проведення екскурсії, розробляє маршрут для дослідження, з’ясовує, які тіла неживої і живої природи діти  побачать на визначеному маршруті, впевнитися в наявності потрібних об’єктів.

Підготовка учнів до екскурсії. Напередодні екскурсії вчитель нагадує дітям про необхідність одягнутись відповідно до погодних умов.

Хід екскурсії

І. Організація класу.

Гасло: Бережіть природу всюди!

            Хай наш край найкращим буде.

1. Фенологічні спостереження

•                   Який місяць осені почався?
•                   Яка погода сьогодні надворі?
•                   Яке небо?
•                   Що можна сказати про погоду сьогодні?
•                   Порівняємо її з погодою попередніх днів тижня. Що ви помітили?

2. Вправа «Асоціативний кущ»

- Які асоціації у вас викликає слово «осінь»?(1 вересня, урожай,туман, дощі, листопад, айстри тощо.)

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

•                   Мета нашої екскурсії – спостерігати за об’єктами живої та неживої природи.

1. Бесіда з елементами розповіді

•                   Скажіть, будь ласка, а як ви розумієте слово «спостерігати»? (бачити, оглядати, уважно розглядати).
•                   Так, спостереження – це зорове вивчення, уважне розглядання певних об’єктів або явищ природи. Воно дає змогу описувати об’єкти та явища природи. Спостереження можна проводити неозброєним оком або  за допомогою збільшуваних приладів – бінокля, лупи, мікроскопа. На сьогоднішній екскурсії ви спостерігатимете за об’єктами живої та неживої природи неозброєним оком.

2. Інструктаж з техніки безпеки: ПДР, правила поведінки на природі.

- Діти, зараз ми з вами вирушаємо в гості до природи – на пришкільну ділянку. А в гостях, як ви знаєте, треба поводитись чемно. Давайте згадаємо правила поведінки на природі.

3. Перехід до місця проведення екскурсії

ІІІ. Засвоєння нових знань, умінь і навичок

1.                Вправа «Утворіть коло».

•                   Назвіть усе те, що належить до природи.
•                   Як багато ви назвали предметів, але не забувайте, що природа не зроблена руками людини.
•                   Всі тіла, які ви назвали, можна розподілити на дві групи. Назвіть їх. (Нежива і жива природа).
•                   Які тіла неживої природи ви бачите? (Небо, хмари, земля, камінь, сонце тощо)
•                   Що таке рукотворні тіла ви бачите навколо себе? (Будинки, автомобілі, дорогу, лавку тощо)
•                   Які тіла живої природи ви бачите? (Дерева, кущі, квіти на клумбах, птахи, тварини).
•                   Чому вони належать до живої природи? (Вони живляться, ростуть, розмножуються, відмирають).

2.                Об’єднання в групи.

Учитель об’єднує учнів в групи. Групи отримують однакові завдання, але для їх виконання різні ділянки, визначені учителем.

3.                Розподіл завдань по групам.

Завдання для першої групи

 Знайдіть на обраній нами ділянці об’єкти живої природи. І замалюйте на аркуші ці об’єкти червоним кольором.

Завдання для другої групи

 Знайдіть на обраній ділянці об’єкти неживої природи. І замалюйте на аркуші ці об’єкти синім кольором.

а) Кожна група отримує план – аркуш формату А 3.

4.Самостійна робота за індивідуальними завданнями по групах.

 5. Обговорення результатів виконання роботи.

-  Розкажіть, як ви визначили об’єкти живої та неживої природи за таким планом:

1. Зовнішній вигляд;

2. Якщо це комаха – спосіб пересування.

-  Чи може жива природа існувати окремо від неживої природи? (і навпаки)

-  Чому ви так думаєте?

VІ. Фізкультхвилинка.

- А зараз пограємося! Уявіть, що ви листочки. Коли я скажу, що дме вітер, ви бігатимете, а коли скажу: «Тихо» - ви зупиняєтесь.

Перша група звітує про виконання роботи.

•                   Давайте підрахуємо, скільки об’єктів живої природи вдалося побачити під час екскурсії.

Діти розповідають, що з приходом осені усе менше і менше стає корму для птахів. Адже комахи зникають, трав’янисті рослини в’януть. Більшість птахів зовсім не змогли б прогодуватися. Тому в кінці літа і восени вони відлітають у теплі краї, де корму завжди вистачає.

Пожовтіли трави і висохли, дозріло насіння і плоди, змінюють забарвлення листя на деревах і кущах. Вони стали жовтими і червоними. Багато дерев почали скидати листя.

•                   А тепер презентуйте свій план – аркуш.(Діти презентують малюнки з плану).

Друга група звітує про виконання роботи.

•                   Які об’єкти неживої природи зустрічалися вам?

Початок осені завжди чарівний. Повітря стає прозоре, мов кришталь, а може насичуватися вологою. Сонце піднімається в небі вже не так високо, дні стали помітно коротші, ніж були влітку. Тому похолоднішало. Небо вкривається низькими хмарами, що застилають його сірою пеленою. Над річкою усе частіше нависають густі тумани. Калюжі вже не висихають.

•                   А тепер презентуйте свій план – аркуш. (Розповіді дітей).

Отримавши плани отримаємо загальну цікаву карту обраної для екскурсії ділянки. (На наступних екскурсіях можна використовувати цю карту, наносити на неї нові об’єкти відповідно до тематики екскурсії).

7. Екологічна гра «Вороняче полювання».

•                      Діти ми пограємо в гру. Ви маєте знайти об’єкти з цього переліку на обраних нами ділянках.

Мисливський перелік

•                  Пір’їнка.
•                  Насіннячко рослини, принесене вітром.
•                  Кленовий лист.
•                  Колючка.
•                  Щось кругле.
•                  Щось пухнасте.
•                  Щось гостре.
•                  Щось красиве.
•                  Щось, що може шуміти.
•                  Щось біле.
•                  Щось м’яке.
•                  Щось неважливе для природи. (Не забувайте, що в природі все має своє значення).
•                  Щось дуже важливе для природи. (У природі все важливе).
•                  Сонячна пастка. (Усе, що ловить сонячне тепло, - вода, камені, рослини, тварини)

• Розподіліть ці об’єкти за групами: жива і нежива природа.

Діти доводять, що це саме предмети з переліку.

V. Підсумкова рефлексія.

1. Гра «Жива чи нежива».

•                   Відгадайте загадки і, якщо це предмет живої природи, то плескаєте в долоні, якщо ж неживої, то тупаєте ногами.

1. Розісланий килимок,

Порозкиданий горох,

Ні килиму не підняти,

Ні гороху не зібрати.  (Небо і зорі).

2. Маленький хлопчина –

Сіра свитина –

По дворах стрибає

Крихти збирає. (Горобець).

3. Ой за лісом за пралісом

Червона гора сходить. (Місяць).

4. Прийшла кума з довгим віником

На бесіду із нашим півником,

Схопила півня на обід

Та й замела мітлою слід. (Лисиця).

5. Мене просять, дожидають,

Наче гостя, доглядають,

А з’явлюся – хвилюються

Та в захисток ховаються. (Дощ).

6. Вірно людям я служу,

Їм дерева стережу,

Дзьоб міцний і гострий маю,

Шкідників їм добуваю. (Дятел).

7. Взимку вкрили ми навкруг

Ліс, дорогу, поле й луг.

А як сонце припече –

Ми струмочком потечемо. (Сніжинки).

8. Білий, як сніг,

В пошані у всіх.

До рота попав –

Там і пропав. (Цукор).

9. Постійного місця не має,

   День і ніч бродить,

   Весь світ обходить. (Сонце).

10. Голубий шатер увесь світ накрив. (Небо).
11. Поле не міряне, вівці не лічені,

   Пастух рогатий. (Небо, Зорі, Місяць).

12. Вдень на небі гуляє,

   А ввечері на землю сідає. (Туман).

13.  Йшла зоряниця, красна дівиця,

   Через покоси, гублячи сльози…

   Місяць дивився і засмутився,

   Сонечко встало – слізки зібрало. (Роса).

14. Літає, кружляє, на землю лягає,

   З землі не встає, а на ній перегниває. (Листя).

15. Зверху кругленьке,

   Всередині червоненьке. (Кавун).

16. Сидить красна дівиця

   В темній темниці,

   Коси на вулиці.(Морква).

17.  Одежин зо двісті має –

   Жодну з них не застібає. (Капуста).

18. Червоне личко,

      Зелена стрічка. (Помідори).

1. Вправа «Мікрофон»

• Продовжіть речення:
• На сьогоднішньому уроці ми вивчали…
• Цей урок навчив мене…
• Хочу бути активним, як…
• На наступному уроці я буду…
• Діти, що було для вас найцікавішим на екскурсії?
• Наскільки легко або складно було впоратися із завданням?
• Що нового ви дізналися про пришкільну ділянку?

VІ. Домашнє завдання

Підготуйте осінні прикмети.

VІ. Організоване повернення до класу

 

 

Урок – екскурсія 2

Тема. Спостереження за осінніми змінами в живій і неживій природі.

Мета. Формувати уявлення про осінні зміни в живій і неживій природі, вміння користуватися органами чуття під час спостережень за природними об’єктами, спостерігати; розвивати увагу, спостережливість, пізнавальний інтерес; виховувати любов до природи, бережне ставлення до неї.

Маршрут. Шкільне подвір’я.

Санітарно - гігієнічні  вимоги. Діти одягнені відповідно погодним умовам.

Інструктаж з техніки безпеки. Правила поведінки на вулиці.

Підготовка вчителя до екскурсії. Учитель визначає місце проведення екскурсії, розробляє об’єкти  для дослідження, з’ясовує ознаки неживої і живої природи,які є на даному маршруті.

Підготовка учнів до екскурсії. Дібрати вірші про осінь та осінні явища.

Хід екскурсії

І. Організація класу

1. Фенологічні спостереження

•                   Яка пора року зараз?
•                   Який місяць?
•                   Який місяць, число?
•                   Тепло чи холодно надворі?
•                   Чи були сьогодні опади?
•                   Чи відбуваються зміни в природі восени?

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

- Сьогодні у нас незвичайний урок, а саме урок на природі.

 1. Бесіда

-  Погляньте навколо себе. Осінь грає усіма барвами (небо, дерева та кущі, трава, птахи).

Осінь

Нарядила осінь

В дороге намисто,

Золоте волосся

Розплела над містом,

Кольорові фарби

Вийняла з кишені

І малює осінь

Жовтим по зеленім.

Діти декламують підготовлені вірші про осінь.

1.  Інструктаж з техніки безпеки: ПДР, правила поведінки на природі.
2. Перехід до місця проведення екскурсії.

ІІІ. Засвоєння нових знань, умінь і навичок.

1. Бесіда на основі спостережень за неживою природою.

•                   Зверніть увагу на небо. Якого воно кольору?
•                   Чи є на небі хмари?
•                   Якого кольору хмари?
•                   Чи рухаються вони?
•                   Чи дме вітер?
•                   Чи часто йдуть восени дощі?
•                   Чим відрізняється осінній дощ від літнього?

2. Робота над загадками.
   1.                Голубий шатер увесь світ накрив.(Небо).
   2.                То чорна, то сива по небу ходила.

Набив її вітер – сльози розпустила.(Хмари).

3.                Хтось відкрив на небі душ,

Повно на землі калюж.

І на нас водиця ллється.

Як це явище зоветься?(Дощ).

4.                Без вогню горить.(Сонце).

•                   Отже, в цих загадках згадується нежива природа – небо, хмари, дощ, сонце.
•                   Підставте свої щічки до сонечка. Що ви відчуваєте?
•                   Згадайте, як ми відчували сонечко влітку? (Сонце було високо).
•                   Як розташоване воно сьогодні?
•                   Влітку можна під дощем купатися, радіти прохолоді. А чи можна робити це восени?
•                   Чи часто пливли хмаринки по літньому небі? Кого вони вам нагадували?
•                   Якого кольору вони були?
•                   А тепер уважно роздивіться осіннє небо. Чи часто ви спостерігаєте на ньому хмари? Які тепер вони стали?
•                   Про який об’єкт неживої природи ми ще не згадували? Послухайте підказку.

Летить коник, басує.

Полем-долом пустує.

Ніхто його не впіймає

І ніхто не загнуздає.

•                   Так, це вітер. Яким він буває восени?

Непосидько – вітерець

Де не взявся вітерець,

Непосидько – пустунець,

Заходився коло хати

Жовте листя підмітати.

Листя те, що натрусив

Уночі з колючих слив. (В. Скомаровський).

•                   Яким стало повітря восени? Чому?
•                   Зробимо висновок. Які зміни відбуваються в неживій природі восени?

3. Бесіда – розповідь на основі спостережень за рослинами.

• Тепер поспостерігаємо за змінами, які відбулися восени в живій природі.
• Послухайте вірш і скажіть, про яке осіннє явище в ньому йдеться.

Падає, падає листя,

Листя в саду мерехтить,

Жовте, яскраво-вогнисте

Тихо за вітром летить.

• Це листопад. Чи всі дерева восени скидають листя? На яких з них листя зелене завжди? А чому восени листя змінює колір?

4. Бесіда - розповідь на основі спостережень за тваринами.

• Чи бачите ви комах? Чому не видно бджілок та метеликів, хоча надворі світить сонечко?
• Комахи теж готуються до зими. Де вони будуть зимувати?
• Поспостерігаємо за птахами. Які птахи залишаються на зиму у нас?
• Чи чути в осінній день такий спів птахів, як улітку?
• Чи помічали ви колись у небі зграї птахів? Куди вони летять?
• Які птахи вже відлетіли у теплі краї?

5. Розподіл завдань та учнів по групах

Завдання для першої групи

Зібрати плоди з дерев і кущів та визначити назви рослин.

Завдання для другої групи

Зібрати листя з рослин та визначити за ними назви цих рослин.

Завдання для третьої групи

За допомогою лупи визначити та дослідити, які комахи ще ведуть активний спосіб життя.

Завдання для четвертої групи

 Провести спостереження за птахами, які завітали на шкільне подвір’я.

6. Самостійна робота учнів
7. Обговорення результатів виконаної роботи

Звітує перша група

Горобина – плодове дерево нашої місцевості, яке найстійкіше до морозів. Вона може витримати 50-градусні морози. Горобина живе 100-200 років. Червоні ягоди – це її плоди. Ними люблять ласувати снігурі. Плоди горобини багаті на вітаміни. Після перших заморозків вони смачнішають, стають гіркувато – кислими. Із них варять варення, готують начинки для цукерок, желе, мармелад. Горобину використовують і в народній медицині, як ліки.

 

 

Яблука знамениті своєю калорійністю. Користь яблук не обмежується одними плодами, адже насіннячка теж мають велике значення із-за високого вмісту йоду.

 

 

Кущ смородини це унікальна рослина. Її ягоди – дуже смачні та корисні, а листя використовують як лікарський засіб.

Звітує друга група

 

 

Липа – найсолодше дерево для бджіл. У насадженнях липи бджоли збирають до 300 кг меду з 1 гектара. Корисним і лікувальним є чай із квітів липи. Дерево буває висотою до 30 м, а віком – до 120 років. Але є й старіші дерева, яким 800 і навіть 1000 років!

 

 

Ялина – дерево, яке не піддається чарам Осені. Її листочки – голочки – хвоїнки – вічнозелені. Живе рослина 250-300 років, але деякі дерева досягають віку 500-600 років.

Каштан може сягати 25 м у висоту. Перші десять років росте повільно, від 0 до 25 років – швидко. Плоди з`являються на 15-й рік. Із плодів, квітів, кори гілок виготовляють ліки.

Звітує третя група

Серед лісу горбик – дім,

Тисячі живуть у нім.

Працелюбні ці комахи:

Добрі, щирі, розумахи…(мурахи).

 

 

- А як же переживають зиму мурашки?

Мурашки не замерзають навіть тоді, коли мороз сягає 30 градусів. Ще з осені вони у своєму тілі накопичують таку в’язку рідину – гліцерин. Ця рідина рятує їх від морозів. Зачиняють усі входи в мурашник і самі збираються в купу.

Фрукти, цукор полюбляє,

 Де солодке відчуває.

 В смужку в неї одежина,

 Із комах уся родина. (Оса).

 

 

По травичці, по землі

Коні бігають малі.

Іподромом для них луг,

Не поставиш їх у плуг! (Коник-стрибунець).

 

 

 - Де зимує коник-стрибунець?

А от коник-стрибунець зимує в мурашнику.

•    Не вірите? Пізньої осені старі мурахи вкладають малих мурашат у ліжка, примовляючи:—
•    Пора спати! Спати! Цілісіньку зиму! Але мурашата пустують, граються, вередують. Тоді старі мурахи кличуть коника-стрибунця:
• Заграй нашим діткам колискову! Коник бере скрипочку і грає малим мурашатам тиху лагідну мелодію. І малі одразу засинають. За ними поринають у сон і мурахи. Останнім, випустивши із зелених лапок скрипочку, засинає сам коник. Він теж спатиме цілу зиму. Та навесні прокинеться першим, вибіжить із мурашника назустріч сонечку і заграє веселу закличну мелодію.

8. Обговорення казки

• Як ви думаєте, чи насправді коник прийшов на початку зими до мурашок? (Ні, звичайно. )
•    Так, насправді дорослі особини гинуть із настанням перших морозів, а зимують їхні лялечки, які надійно замотані в кокона.

 У червоного малятка

 На спині краплинки-цятки:

 Чорні вуса, голова,

 Любить лагідні слова. (Сонечко).

 

 

 - Як ховається від холоду жук-сонечко?

-  Сонечко зимує під корою дерев.

Звітує четверта група

Осінь – це місяці, коли більшість наших птахів стає мандрівниками. Вони летять у теплі краї – вирій. Ці перельоти тривають уже тисячі років, і кожен птах мандрує своїм шляхом. Багато з них спокійнісінько пережили б холодну зиму, та їм нема чого їсти: зникають різні комахи, зелені стеблинки рослин, кучугури снігу заносять смачне насіння. Пташки, які прилітають до нас першими, відлітають останніми. Зозуля, соловейко, іволга, а також і ластівка зникають, ледве відчувши першу прохолоду осінніх ночей.

 

 

Ластівка Іволга Зозуля Соловейко

А жайворонків , перепілок, зябликів, шпаків можна в нас ще зустріти й тоді, коли вже біла паморозь падає на луг.

 

 

9. Малювання на асфальті осінніх листочків та плодів.

Учні малюють у групах.

 Наприкінці обирають кращий малюнок.

VІ. Рефлексія .

1.Гра «Впізнай дерево за листям».

Вчитель демонструє різні листочки осінніх дерев. Діти називають дерево.

          2. Вправа «Мікрофон» .

- Що ви можете порадити перелітним птахам?

-  Отже, ми завершили екскурсію на шкільне подвір’я.

-  Що ви дізналися?

-  Що вас вразило?

-  Що ви побачили і почули в природі?

-  Про які невідомі ознаки в живій і неживій природі ви дізналися?

-  Що ми дізналися, спостерігаючи за рослинами?

-  Що ми дізналися, спостерігаючи за птахами?

3.  Гра «Комплемент Осені».

-  Учні стають у коло і по черзі дають відповідь на запитання: «Яка Осінь?»

VІІ.Домашнє завдання.

     Спробуйте скласти розповідь або казку про осінь. А з осіннього листя та плодів виготовити осінню композицію.

VІІІ. Організоване повернення до класу.

 

 

Урок – екскурсія 3

Тема. Екскурсія у зимовий парк. Правила поведінки у природі.

Мета. У ході спостережень виявити характерні ознаки зими у живій та неживій природі, як рослини та тварини пристосувалися до зими. Розширювати знання дітей про листяні та хвойні дерева. Формувати вміння порівнювати, виділяти істотні ознаки. Розвивати  вміння спостерігати. Виховувати бережливе ставлення до природи та правила поведінки у природі.

Маршрут. Парк

Санітарно - гігієнічні  вимоги. Діти одягнені відповідно погодним умовам.

Інструктаж з техніки безпеки. ПДР, правила поведінки на вулиці у парку.

Підготовка вчителя до екскурсії. За декілька днів до екскурсії вчитель визначає в парку об’єкти для спостереження.

Підготовка учнів до екскурсії. На уроках та позашкільний час вчитель знайомить учнів з картинами видатних художників, на яких показана природа взимку (дерева, кущі, птахи, звірі). Рекомендує дітям підготувати разом із батьками вірші, загадки про зиму, про зимові явища у природі. Ведення спостережень за змінами у живій та неживій природі, повторити класифікацію дерев.

Обладнання. Лінійка, термометр, записники та олівці.

Хід екскурсії

І. Організація класу.

1.Привітання:

Встаньте, діти, всі рівненько

посміхніться всі гарненько.

Всім присутнім я зичу добра,

а тепер до робити братись нам пора.

2. Фенологічні спостереження.

- Яка зараз пора року настала?

- Який місяць, число?

- Тепло чи холодно надворі?

- Чому зараз холодно?

- Чи були сьогодні опади?

- Які випадали опади?

- То про яку пору року ми говорили?

- Так, ми говорили про зиму.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.

- Сьогодні ми спостерігатимемо за предметами та явищами природи взимку, навчимося розрізняти та порівнювати групи рослин та їх істотні ознаки, розширимо знання про листяні та хвойні дерева. Будемо спостерігати за тваринами, дізнаємось про те, як вони зимують. Пригадаємо правила поведінки під час екскурсії та правила поведінки у природі, помилуємося краєвидами нашого міста.

1. Бесіда з елементами розповіді:

- Що ви бачите навкруги?

- Пригадайте яким був парк восени?

- Що ви там бачили?

Ми знову підемо у той самий парк і ви зможете побачити, який він взимку.

1. Інструктаж з техніки безпеки:

ПДР, правила поведінки на вулиці і в парку.

2. Перехід до місця проведення екскурсії.

ІІІ. Засвоєння нових знань, умінь і навичок.

1.Ознаки зими та зимові явища.

Зверніть увагу на красу зимового пейзажу.

Проблемне питання:

- Що змінилося у природі після екскурсії до осіннього парку?

2. Асоціативний кущ.

- Які асоціації виникають у вас, коли чуєте слово зима?

3.Читання вірша вчителем.

Я хочу прочитати вірш В.Парамонова «Йде зима».

ЙДЕ ЗИМА

Йде зима, красуня мила.

В неї сукня сніжно-біла,

Черевички з кришталю

Дуже зимоньку люблю!

Йде в засніженім уборі,

Очі сяють, наче зорі.

Щоб своє побачить личко,

Дзеркало зробила з річки.

Білі коси розпустила,

Землю лагідно укрила

Хай спочине до весни

І чарівні бачить сни.

• Які ознаки зими почули у цьому творі?

- Прочитайте вірші та загадки про зиму, які підготували.

4.Читання дітьми віршів загадок про зиму та зимові явища.

Що то за гість, що тепло їсть?(Мороз)

Впаде з неба – не розіб’ється,

Впаде в воду – розпливеться(Сніг)

У нас зимою білим цвітом сад розцвів,

Неначе літом.(Іній)

Махнула птиця крилом

І покрила весь світ

Білим килимом.(Зима)

Під вікном моїм калюжа

Уночі замерзла дуже,

Узялася склом твердим,

Добре ковзатись на нім.(Лід)

• Отже, про які зимові явища ми відгадували загадки?
• Які ознаки зими, діти,ви ще знаєте?

ІV. Практичні роботи та спостереження .

1.Повторення вивченого.

Гра « Мікрофон»

- Чи однакова товщина снігового покриву у парку?

- За допомогою чого її можна виміряти?

- За допомогою чого вимірюють температуру повітря?

- Чи можна виміряти температуру під снігом?

- На які три групи поділяються рослини?

- Чим відрізняється кожна група рослин?

- Що крім рослин ще належить до живої природи?

- Які птахи залишаються у нас на зиму?

- Куди ховаються комахи?

- Яких тварин можна зустріти взимку?

Отже, ми сьогодні спробуємо спостерігати та розділившись на три групи,  виконувати практичні роботи, щодо природи взимку у нашому парку.

2.Розподіл завдань та учнів по групах.

Завдання для першої групи:

- Виміряти товщину снігового покриву біля паркана, в канаві, на рівному місці та під деревом. Порівняти товщину снігового покриву в різних місцях, зробити висновки. Виміряти температуру повітря і температуру під сніговим покривом(явища), зробити висновок. Розгорнути сніговий покрив і розглянути трав’янисті рослини. (Вони зелені, шар снігу захищає їх від холоду)

Завдання для другої групи:

- Навчитись розпізнавати дерева, кущі взимку(за бруньками, корою, плодами і сережками, силуетом дерев,колючками або шипами, шишками і т.д.). Знайти березу, клен, каштан, горобину, ялину, сосну і визначити, чим вони відрізняються між собою. Зібрати насіння плодів дерев для виготовлення колекції.

Завдання для третьої групи:

- Провести спостереження за осілими і зимуючими птахами, їхнім зовнішнім виглядом спостерігати за живленням та повадками. Описати зовнішній вигляд звірів, яких побачили. Під корою дерев, пеньків знайти комах. Поспостерігайте за ними. (Вони живі, знаходяться у стані заціпеніння). Зламати гілочку верби, бузку для спостереження у класі за розпусканням бруньок. (провести фенологічні спостереження)

3. Самостійна робота за індивідуальними завданнями по групах.

4. Обговорення результатів виконання роботи за картками.

Перша група звітує про виконання роботи.

Діти називаються товщину снігового покриву на відкритій ділянці, біля паркану, в канаві під деревом і переконуються що вона не однакова. Вища там, де сніг затримується, нижча - де відкрита місцевість. Температуру повітря вища,а температуру під сніговим покривом нижча. Саме тому трав’янисті рослини під снігом не замерзають і залишаються зеленими. Вчитель пропонує в деяких місцях розгребти сніг під деревами і сказати що вони там побачили(зелені рослини і мох) . Чому ці рослини зелені зимою?( Ці рослини накриті снігом, який захищає від холоду,під снігом температура вища, ніж температура навколишнього повітря.)

Друга група звітує про виконання роботи.

Учні звітують, що їм допомогли знання знайти серед групи дерев березу тому, що вона має білу кору, сережки; клен має гладку кору та насіння в вигляді парашутиків; горобина ще має червоні ягідки; ялина зелені маленькі голочки, продовгуваті шишки; сосна коричневий стовбур, на якому високо зеленіють

віти з довгими голками та невеличкими шишками. Кущі бузку мають багато пагонів, на шипшині колючки та ще є ягідки.

- А чому сосна та ялина зелені?

Щоб діти зрозуміли, вчитель пропонує їм розглянути листя - голки цих дерев. Діти бачать, що вони дуже вузенькі. Такі листки майже не випаровують воду, і тому сосна і ялина на зиму залишаються зеленими і не сохнуть.

• Давайте порівняємо хвоїнки цих дерев та шишки.
• Що спільного? Чим відрізняються?

Діти показують зібране ними насіння та плоди з дерев та кущів.

Третя група звітує про роботу.

Птахи, що діти побачили : сороку, ворону, голубів, синичок і горобців. Описують зовнішній вигляд птахів, як поводяться, чим живляться. Наприклад: сорока – дикий птах, зимуючий, мешкає у лісі, у парку, саду, живиться насінням рослин, комахами, жучками, для людини корисний.

Якщо діти не побачили у парку звірів, вчитель може загадати загадки про цих тварин та коротко про них розповісти. Наприклад: заєць – середнього розміру, має довгі вуха, куций хвіст,мешкає у лісі, живиться трав’янистими рослинами,корою молодих дерев, сіном, морквою.

• Чи всіх звірів можна побачити зимою? Чому?
• Яких звіряток можна побачити взимку?
• Які звірі лягають у зимову сплячку?

Швидкі лапки, куций хвіст,

Довгі вушка, чорний ніс,

Хліба з рук бере окрайчик

Сірий і пухнастий...

(Зайчик)

Гострі зуби, сильні лапи

Дуже схожий на собаку

І полює дуже ловко

Що, впізнали, друзі, ... ?

(Вовка)

У кущах вона ночує

І на зайчика полює

Вся руденька ця сестричка

А зовуть її ...

(Лисичка)

Я веселенький звірок

Плиг з ялинки на дубок.

(Білка)

Під корою старого дерева або пенька живуть різні комахи, але вони не рухаються і здаються мертвими. Пропоную покласти на долоню жука чи іншу комаху. Через декілька хвилин від зігріється і почне рухатись. Отже, багато комах ховається від холоду і снігу в різні сховища, перебувають у стані оціпеніння.

IV. Правила поведінки в природі.

Для того, щоб природа розкрила нам свої таємниці, необхідно дотримуватись простих правил поведінки.

1.Спробуйте запам’ятати ці правила та завжди ними керуватись.

1)Посади дерево, щоб очищувало повітря.

2) Посій квіточки, щоб радували твій зір.

3) Розчисти джерельце, воно чекає твоєї допомоги.

4) Зробити з татусем шпаківню чи дуплянку для пташок.

5) Змайструй сам для птахів годівничку на зиму.

6)Люби цей світ, він чекає твоєї доброти , захисту, допомоги!

2.Гра "Чому?"

1) Чому не можна голосно кричати?

2) Чому потрібно пильно дивитись під ноги?

3) Чому не можна руйнувати мурашники?

4)Чому не можна ламати гілку?

5) Чому не можна рвати квіти з корінням?

6) Чому не можна струшувати дерева?

V. Підсумок екскурсії. Рефлексія.

1.Гра «Хто мої батьки»

- Діти отримують каштан, жолудь, ягоди горобини, ялинову шишку, липовий цвіт, крилатку з клена і повинні знайти їхніх «батьків» - дерево, з якого взято плід.

2. Запитання для повторення :

- Які зимові явища ми сьогодні спостерігали?

- Які зміни побачили у парку взимку?

- Як змінилися дерева? Які дерева залишилися зелені?

- Чи навчилися визначати товщину снігового покриву та за допомогою чого ви це робили?

- А що допомогло вам виміряти температуру повітря?

- Яких тварин вам вдалось побачити? Чому їх так мало?

- Що запам’яталось та сподобалось найбільше?

- Чи потрібно бережно ставитись до природи?

3.Обмін картками між групами, які виконували завдання.

VІ. Домашнє завдання.

Продовжити спостереження за змінами природи взимку.

В куточку живої природи поставити на вікно в банках з водою зрізані гілки дерев і кущів, спостерігають за їх розвивання.

VІІ . Організоване повернення учнів до клас.

 

 

 

Урок – екскурсія 4

Тема:  Екскурсія до краєзнавчого музею.

Мета. Продовжувати розвивати у дітей пізнавальні здібності, творчу уяву; формувати передумови пошукової діяльності, інтелектуальної ініціативи; розвивати вміння визначати можливі методи розв'язання проблеми за допомогою дорослого; активізувати мовлення дітей; виховувати дбайливе ставлення до живої природи.

Маршрут. Міський краєзнавчий музей

Інструктажі з техніки безпеки. Правила дорожнього руху; правила поведінки в музеї.

Підготовка вчителя до екскурсії. Скласти план;ознайомитись з літературою, методичними розробками екскурсій;ознайомитись з об’єктом екскурсії;продумати організаційні питання;вказує мету екскурсії; розподіляє клас на групи, дає завдання кожній групі;продумує основні запитання на які мають відповісти діти після екскурсії.

Підготовка учнів до екскурсії. Вчитель знайомить учнів з метою, планом та маршрутом екскурсії;визначає час екскурсії;діти разом з батьками готують завдання для кожної групи;діти мають усвідомити,що екскурсія це не розвага, а урок. Перед екскурсією діти переглядають фільм про тварин.

Завдання для  утворених груп (виконуються до екскурсії з батьками).

І група « Краєзнавці»

1.Разом з батьками відшукати цікаву інформацію про тварин нашого краю.

2.Намалювати тваринку,яка живе у нашому краї.

ІІ група « Природоохоронці»

1.                Разом з батьками відшукати інформацію про Червону книгу України.
2.                Намалювати тваринку,занесену до Червоної книги, що  проживає в нашій місцевості.

ІІІ група « Розважайлики»

1.Разом з батьками дібрати загадки про тварин, що проживають у наших лісах.

2.Виліпити з пластиліну одну з таких  тваринок.

Хід екскурсії

І. Організація класу

1.Коротка бесіда про правила    дорожнього руху

3. Фенологічні спостереження

- Який сьогодні день, число, місяць?

- Яка погода?(вітер,опади, температура повітря)

ІІ. Повідомлення теми і мети

ІІІ. Засвоєння нових знань, умінь і навичок

1.Бесіда

- До якої природи належать тварини?

- На які групи поділяють тварин?( звірі,птахи,комахи)

- Які тварини проживають у нашій місцевості?

2.Розповідь екскурсовода

На жаль, внаслідок жорстокої, безгосподарської діяльності людини багато тварин зникли або їхня чисельність катастрофічно зменшується. А деяким видам тварин та птахів Хмельниччини загрожує повне знищення. Зокрема, зменшилася популяція жаби гостромордої, черепахи болотяної, вужа водяного, веретільниці ламкої, лину озерного, гуски малої, крячок чорних та білокрилих, жайворонків, вовків, борсуків, бабаків та лосів. В Хмельницькій області спостерігається зменшення площі територій водно-болотних угідь,  степів  лісів, які є основою для збереження  тварин. Саме через це такі колись розповсюджені тварини, як кажан пізній, ховрах європейський, хом'як звичайний, тхір лісовий та видра річкова, також уже внесено в перелік видів фауни Хмельниччини, які є рідкісними. Скоро подоляни не побачать і кота лісового, горностая та вуханя звичайного. Загалом до переліку тварин, чисельність яких зменшується, увійшло понад 60 комах, риб, земноводних, плазунів, птахів та ссавців. За словами біологів та екологів, головні загрози біорізноманіттю пов’язані сьогодні з діяльністю людини. Вони полягають у знищенні природних середовищ існування тварин і місць зростання рослин, їх деградації (включаючи забруднення), у глобальній зміні клімату, розповсюдженні хвороб тощо. Знищення природи відбувається також внаслідок розорювання земель, вирубування лісів, осушення або обводнення територій, промислового, житлового та дачного будівництва тощо.

3. Розгляд експонатів

 

 

         Лелека чорний

В Україні гніздиться 300-350 пар. Селиться поблизу водойм в старих лісах.

Гнізда влаштовує на старих деревах на висоті від 6 до 20 м і користується ним протягом багатьох років. Живиться дрібними тваринами. Зимує  в Індії, Африці, Китаї.

Чисельність зменшується через вирубування лісів, меліорацію,забруднення навколишнього середовища. Перебуває під загрозою зникнення.

Охороняється в Карпатському біосферному та Поліському природному заповідниках, у Шацькому національному природному парку.

 

 

Полоз лісовий                            Видра річкова

Ця тваринка мешкає у водоймах. Добре плаває і пірнає. Живиться рибою. Сховища влаштовує в берегах, вихід з них робить під водою. Нерідко заселяє боброві та ондатрові хатки.

Цінний хутровий звір. Чисельність зменшується через нестачу поживи, обміління і висихання річок, хімічне забруднення водойм, та полювання. Тварина занесена до Європейського Червоного списку. Охороняється в заповідниках, природних парках.

 

 

Пугач

Мешкає по всій Україні, у західних областях усього 50 пар. Селиться в глухих лісах, ярах, урвищах. Живиться гризунами і птахами, земноводними і рибою.

Чисельність зменшується через вирубування лісів, меліорацію, нестачу поживи.

У місцях гніздування пугача необхідно заборонити вирубування лісів.

 

 

Косуля — наш найменший олень. Улітку має руду шерсть, узимку змінює забарвлення на рудо-сіре. Косулі живуть поодинці або утворюють невеликі групи, які складаються з одного самця і 2—3 самиць або самки з малятами. Восени косулі подеколи збираються у великі стада, де може налічуватися до 30 особин. Улітку косулі живляться переважно травою, доповнюючи свій раціон ягодами, грибами, дикими фруктами. Узимку їдять бруньки, пагони та інші частини дерев і кущів, а також сіно і рештки трави, які видобувають з-під снігу. Самка народжує 1—3 малят, зазвичай — двох. Перші дні життя вони тільки лежать, ховаючись у траві, потім починають ходити слідом за матір'ю, причому орієнтиром, який не дає їм загубитись, слугує її світлий хвіст. Молоком матері маленькі живляться 2— З місяці, зрілості досягають на третьому році життя. Живуть у середньому 10 років. Косулі досить беззахисні тварини: фактично єдиний спосіб порятунку від хижаків для них — це втеча, тому вони дуже обережні. Найбільшим ворогом косуль є вовк, хоча й інші хижаки (у тому числі лисиці) можуть нападати навіть на дорослих особин. На молодих косуль іноді полюють великі хижі птахи. Косулі є об'єктом і спортивного полювання. Оскільки їх популяція поки що залишається досить численною, дозвіл на полювання отримати не надто важко. Але ці тварини потерпають і від браконьєрських способів полювання — «вовчих ям», підманювання на манок під час періоду розмноження, цькування собаками та ін.

4.Презентація роботи груп

  а) виступи дітей;

  б)виставка малюнків;

   в)розповідь про Червону книгу України

   г) загадки про тварин

Гостроносий і малий,

Сірий, тихий і незлий.

Вдень ховається.

Вночі

Йде шукати собі харчі.

Весь із тонких голочок.

Як він зветься?...(Їжачок)

Буркотливий, вайлуватий

Ходить лісом дід кошлатий:

Одягнувся в кожушину,

Мед шукає і ожину

Літом любить полювати, 

А зимою — в лігві спати

Як зачує він весну —

 Прокидається від сну.(Ведмідь)

Довгі ноги  - довгий ніс.

Прилетів – обід приніс.

Смачних жабеняток

Для своїх маляток(Лелека)                                                

  Сірий, ікластий,

Хоче вівцю вкрасти.(Вовк)

В лісі вогник рудуватий

Шишки лускає завзято.(Білка)

Не ходжу я,  а скакаю,

Бо нерівні ноги маю.

Через поле навмання

Перегнав би я коня.(Заєць)

Котиться клубочок

Зовсім без ниточок.

Замість ниточок – 

Триста колючок.(Їжак)

Ось хатина, в ній –

 Співак

Як цю пташку звати…(Шпак)

Швидко скрізь цей літає,

Безліч мошок поїдає,

За вікном гніздо будує,

Тільки в нас він не зимує.(Ластівка)

За вікном летить сніжок,

Піднялася віхола.

Але бачу я пташок

Що сидять під стріхою!

Чи-чив-чив, чив-чив-чив-чив!

Хто співати їх навчив?

Сірі пташенята ці

Звуться, діти, …(Горобці)

Довгі ноги

Скік та скік…

Ми погнались

Він утік…(Заєць)

Довгі вуха,Куций хвіст,

Невеличкий

Сам на зріст.

На городі 

Побував  -

 Нам капусту 

Попсував.(Заєць)

Хто це землю вигортає,

Мов купини навертає?

То підземний хід риє, риє…(Кріт)

В темнім лісі проживає

Довгий хвіст пухнастий має.

Їй на місці не сидиться,

Як зовуть її?(Лисиця)

5.Гра « Всезнайко»

а) Це могутній хижий птах. Розмах крил його становить близько 2 метрів. В Україні зустрічається лише в Карпатах. Довго літає, ширяючи високо над землею. Живиться дрібними тваринами і птахами, на яких спритно полює. (Орел-беркут)

в) Це комаха. Тіло товсте, густо вкрите бархатистими волосинками і, звичайно, перетягнуте впоперек черевця чи грудей кольоровою смужкою. Є пара складних і троє простих очей. Комаха висмоктує нектар із квітів. (Джміль)

г) Птах досить великий, маса деяких особин досягає 15 кг. Його називають провісником весни та зими за приємний голос, що він подає, повертаючись із далеких країв. Відлітають ці птахи ключем. (Журавель)

д) Цінний промисловий звір, найбільший серед гризунів нашої країни. Добре пристосувався до напівводного життя. Цих тварин називають найвизначнішими архітекторами. (Бобри)

- Що об'єднує цих тварин і комах?  (Їх занесено до Червоної книги).

- Чому ця книга так називається і яка її основна функція? (До цієї книги заносять види тварин, рослин, комах, чисельність яких дедалі більше скорочується).

 ІV. Підсумкова рефлексія.

- Що нового дізналися?

- Що найбільше запам’яталось?

- Де знадобляться нам здобуті знання?

V. Повернення до класу.

 

 

Урок – екскурсія 5

Тема. Екскурсія до водойми. Правила поведінки біля водойми.

Мета. Ознайомити учнів з рослинами і тваринами водойм та їх пристосуванням до життя; вчити правил поведінки біля водойм; розвивати вміння виділяти істотні ознаки об’єктів, спостережливість, пізнавальний інтерес; виховувати бережливе ставлення до водойм, їх рослинного і тваринного світу, виявити рівень забруднення водойми, обміркувати можливості поліпшення  її екологічного стану.

Маршрут. Річка Горинь.

Санітарно - гігієнічні вимоги. Діти одягнення відповідні погодним умовам.

Інструктаж з техніки безпеки. ПДР, правила поведінки біля водойм.

Підготовка вчителя до екскурсії. За декілька днів до екскурсії вчитель визначає маршрут та об’єкти спостереження.

Підготовка учнів до екскурсії. На уроках і позашкільний час вчитель знайомить з рослинами та тваринами водойм нашої місцевості. Учні разом з батьками з різноманітних джерел добирає інформацію про рослини та тварини водойм нашої місцевості. Якщо екскурсію проводять на початку весни, то вчитель також демонструє малюнки і фото із зображенням рослин і тварин водойм, оскільки багато рослин тільки починають розвиватися та ще не цвітуть.

Обладнання. Малюнки і фото із зображенням рослин і тварин водойми, папки для збору рослинного матеріалу, рукавички та мішки для сміття.

Хід екскурсії

І. Організація класу.

1. Фенологічні спостереження

- Яка пора року настала?

- Які зміни відбуваються в природі?

- Який місяць, число?

- Тепло чи холодно надворі?

- Який стан неба?

- Чи були опади сьогодні?

2. Інструктаж з техніки безпеки.

3.Перехід до місця проведення екскурсії. 

ІІ Повідомлення теми та мети уроку.

1.Мотивація навчальної діяльності.

Загадка

Не кінь, а біжить,

Не ліс, а шумить.(Річка)

• Як ви, діти, здогадались? Доведіть.
• Які слова загадки допомогли її відгадати?
• Діти, ви здогадались, про  які нові таємниці ми сьогодні дізнаємось?

Діти, сьогодні ми підемо на екскурсію до водойми, щоб спостерігати, досліджувати та знайомитись із рослинами і тваринами водойми, їх пристосування  до життя. Виявити рівень забруднення водойми, обміркувати можливості поліпшення  її екологічного стану. Складемо пам’ятку правил поведінки біля водойми.

2. Гра «Мікрофон»  

- Що ми відносимо до водойм?

- Які бувають водойми?

- Які водойми рідного краю ви знаєте?

- Яку назву має річка нашої місцевості?

- Куди несе свої води Горинь?

- Яке значення мають водойми в житті людей? Яке значення для нашого міста має річка?

- Яке значення мають водойми в житті тварин і рослин?

ІІІ. Проведення екскурсії.

1.Спостереження за прибережними та мілководними рослинами водойм.

- Сьогодні працюємо у парах.

- Розглянемо рослини, які ростуть біля берегів цієї водойми. Учні оглядають водойми. Помічають, що біля водойми росте багато різних рослин. Біля самого берега ростуть такі рослини як сусак, стрілолист, осока, хвощ болотяний, калюжниця тощо(діти уважно розглядають рослини).

Зверніть увагу на цю рослину. Це стрілолист звичайний.

 

 

 

 

 

-Як ви гадаєте, чому він отримав таку назву? (Його листок нагадує наконечник стріли.)

Таку назву він одержав тому, що його листки на довгих черепашках схожі на стріли, що несуться вгору. У червні – серпні стрілолист зацвітає. На соковитому зеленому стеблі розкриваються ніжні білі квітки. Темно-червоні серединки квіток виділяються серед зеленого листя. Стрілолист прикрашає наші водойми.

    Серед прибережних рослин можна побачити калюжницю болотну. Навесні, у квітні – травні вони милує око яскраво-жовтими квітками й блискучими темно-зеленими листками. Калюжниця росте на перезволожених місцях, де багато поживних речовин. Калюжниця не тільки окраса весняної природи, але й медонос, а ще вона отруйна рослина.

• Розглянемо рослини, які ростуть на мілководді.

Учитель називає і показує рослини, які тут ростуть, а саме: очерет, рогіз, комиш тощо.

Очерет звичайний росте на берегах річок, озер, на болотах. Має високі, стрункі стебла. Листки в нього видовжені, загострені, їх багато на стеблі. Влітку рослина зацвітає – на ній з’являються густі пухнасті суцвіття. На вітрі вони гарно коливаються. Очерет – корисна рослина: його  їдять свійські тварини, люди використовують його як будівельний матеріал, паливо. З очерету можна робити папір і багато різних речей. Очерет очищує воду у водоймах.

Рогіз росте по берегах річок, озер, на болотах. Кореневище на дні водойми утримує стебло з вузькими зеленими листками. Коли рогіз відцвітає, утворюються темно-коричневі початки з насінням. Дозріваючи, вони розлітаються навкруги білими пушинками, щоб дати початок новим рослинам. Рогіз добре очищує водойми. Зі стебел рогозу плетуть різні речі. Рогіз – кормова, лікарська рослин. Можна робити з нього і папір.

У багатьох рослин водойм є повітряні порожнини, з яких рослина вбирає повітря для дихання. Отже, повітряні порожнини – це пристосування рослин до життя біля води.

Багато рослин водойм мають великі й соковиті стебла і листки. Розгляньмо листки деяких рослин. Доторкніться до листків. Які вони? (Учні відзначають, що в одних рослин листки загострені наприклад, в осоки гострої, в інших шорсткі, на деяких з них є зубчики). Стеблами і листками таких рослин можна поранитись, тому не всі тварини можуть їх їсти.

VІ.Фізкультхвилинка

На-на-на! На-на-на!

Цікавішої справи, ніж навчання, нема.

Але ми стомились трішки,

Хай спочинуть ручки-ніжки.

Ми стомились вже сидіти

Хочемо трішки походити,

Зазирнути у віконце,

Потягнутися до сонця,

Наче м’ячик пострибати…

2.Спостереження за рослинами, які плавають на поверхні води. Розповідь

 елементами бесіди та демонстрацією.

• Розглянемо рослини, які плавають на поверхні води.

Улітку на поверхні води поблизу берега можна побачити зелені «острівці». Що це? (Діти зауважують, що утворенні з дрібненьких рослин.)

Це ряска. Ряска відіграє велику роль у житті водойм. Вона вбирає вуглекислий газ і виділяє багато кисню, очищує воду стоячих водойм. Вона є добрим кормом для водоплавних птахів та деяких звірів.

 

 

• Розглянемо дуже красиву рослину, окрасу наших водойм – латаття біле.
• Опишіть квітку латаття білого. (Велика біла квітка з жовтою серединкою.)

- Подивіться, які гарні великі квіти має латаття біле. Тільки-но перші сонячні промені торкнуться води, квіти латаття повільно розкриваються. І скоро вся гладінь води вкривається цими чудовими квітами. На заході сонця вони закриваються і ховаються на ніч під водою.

- Подивіться на ще одну красиву рослину. Цю водяну рослину називають глечики жовті. Квітки глечиків мають золотисто-жовтий колір. Широкі листки, що плавають на воді, довгими черешками прикріплюються до товстого кореневища, яке росте на дні водойми. Коли квітка відцвітає,  утворюється плід, що нагадує глечик, у якому визріває насіння. Мабуть, тому квітка й одержала таку назву. Насінням глечиків жовтих живляться водоплавні птахи, а кореневищами і листками – бобри і видри.

Латаття біле та глечики жовті – це окраса нашої природи, їх потрібно оберігати.

• Подивимося згори у воду. Що ми бачимо? (Діти зауважують, що у воді видно ще рослини.)

Якщо ми подивимось у воду згори, то можемо побачити, що в ній плаває багато рослин з довгими гнучкими стеблами, густо вкритими дрібним листочками. Це – елодея. Елодея – рослина, яку завезли до нас з інших країв. Вона швидко розростається, тому її ще називають водяною чумою. Елодею можна перенести в акваріум, де вона легко приживеться.

- Скажіть, діти, чи можемо ми нищити рослини, що ростуть біля водойм? Чому?

- Як ми можемо допомогти нашій річці?

- Для чого потрібно насаджувати дерева та кущі?

3.Спостереження за тваринами водойм. Бесіда з елементами розповіді та відгадуванням загадок.

У заростях водяних рослин ховаються водні птахи, мальки риб та інші тварини.

 Учитель показує учням водомірку і жука-вертячку.

•       Поспостерігаймо за комахами, які пересуваються поверхнею води. Одні з них – водомірки.
•       Опишіть зовнішній вигляд водомірки. Що цікавого ви помітили? (Водомірка нагадує павука, має довгі ніжки. Вона тримається на воді за допомогою довгих і широко розставлених ніг.)

Темно-коричневе забарвлення робить її малопомітною на поверхні води.

•       Як рухається водомірка?(Вона рухається поверхнею води, як на ковзанах.)
•       Звернемо увагу на ще одних комах, які пересуваються поверхнею води. Це вертячки.
• Як рухається вертячка? (Вертячка рухається увесь час на поверхні води.)
•       Порівняйте, хто швидше рухається: вертячка чи водомірка. (Вертячка рухається швидше, ніж водомірка.)
•        

 

▪ У воді вона живе,

  Немає дзьоба, а клює. (Риба)

• Які риби водяться у водоймах? (Короп,карась, лин,окунь,щука.)

 

 

•       Скажіть, хто любить рибалити? (Розповіді дітей про рибу, які діти та дорослі піймали.)
•       Опишіть зовнішній вигляд риби. Що цікавого ви помітили? (Риба покрита лускою. Має хвіст, голову, плавники.)
•       Н а хвилинку уявіть що трапилося, коли б люди виловили усю рибу? Чи варто це робити?

Має клешні й довгі вуса,

  Я і сам його боюся:

  Він щипає,мов гусак,

  Ну а звуть щипаку … (рак).

 

 

 

 

 

•       Спробуємо описати цього мешканця річки.( Тіло коричневого та темно-зеленого кольору, довгі вуса, клешні, хвіст.)
• Рак живе тільки у чистій воді. Чи бачили цю тварину у річчі Горинь. Отже, наша річка є чистою.

У воді сидить охоче,

Та не риба і не рак.

Вистромля  булькаті очі

І співає: «Кум-квак» (Жаба).

•       Опишіть  зовнішній  вигляд  жаби. (Жаба зеленого кольору, має довгі задні ноги, слизьке тіло, випуклі очі, гостру мордочку, довгий язик.)

Населяють вони будь-які водойми – від великих річок і озер до струмків. Самки жаб відкладають ікру, з якої згодом виходять пуголовки. У цей період самці цих жаб видають гучні звуки. Так, самці озерної жаби кричать: «Уорр-уорр,уорр». Самці ставкової жаби кричать: «Коак, кокс, кокс-ке-ке-ке». У самця, що квакає, позаду куточків рота видувається з кожної сторони великий пухир. З його допомогою жаба посилює звук. З часом пуголовки перетворюються на жабеняток.

• Як ви гадаєте, чим живляться жаби? (Комахами.)

Оскільки жаби поїдають багато шкідливих комах, то цим приносять користь людям. Тому жаб потрібно охороняти.

Один з видів жаб нашого краю занесений до Червоної книги України це прудка жаба.

• Яких птахів можна побачити на водоймі? (Диких качок, лебедів, чапель.)
•  

 

На водоймах та поблизу них живуть багато видів птахів.

Інколи біля водойм можна побачити ондатру. Ондатра – це звір, зовні схожий на щура, але більшого розміру. Тіло в ондатри товсте. На задніх лапах є плавальні перетинки. Цей звір добре плаває і живиться різними водяними рослинами та мілкою рибою.

 

 

•       Як ви гадаєте, що приваблює тварин до життя у водоймі чи поблизу неї? (Тварини знаходять тут собі вдосталь корму.)
• Чим живляться птахи на водоймах?
• Чим живляться риби?
• Чим живляться жаби?

Різні тварини знаходять у водоймі чи поблизу неї багато корму. Тут ростуть ріні рослини, які тварини можуть їсти. Птахи, наприклад, качки, живляться дрібною рибою, пуголовками, комахами, молюсками, водяними рослинами.

4. Розподіл завдань та учнів по групах.

Завдання для першої групи

1)Дослідити  чи ростуть у водоймі рослини:

• у яких коріння і частина стебла перебувають під водою;
• з листям, що плаває на поверхні;
• з підводним листям;

2) За допомогою ілюстрацій визначити назву цих рослин.

Завдання для другої групи

• Визначити, які види комах знаходиться на досліджуваній ділянці;

дослідити, які інші тварини (земноводні, плазуни, птахи) мешкають на березі водойми;

•      спробувати пояснити, чому ці тварини обрали для мешкання водойму.

Завдання для третьої групи

• Визначити забруднення води у водоймі;

- дослідити ознаки забруднення берега водойми;

- запропонувати шляхи поліпшення екологічного стану водойми та її берегів.

Пам’ятка для визначення забруднення води

Чистоту води можна оцінити за її прозорістю, кількістю живих істот, зокрема комах, наявністю жовтої чи жовто-білої піни біля берега, явища “цвітіння” води.

За допомогою черпачка з довгою ручкою обережно наберіть воду, вилийте її у скляний посуд. Поспостерігайте за прозорістю води, за допомогою лупи розгляньте часточки, що є у воді.

Пам’ятайте, що чистоту води можна оцінювати за наявністю живих істот: бабок, травневих мух, водяних жуків, водяних метеликів, мух-одноденок та ставкових клопів - водомірок, які є супутниками чистої води. У забрудненій воді  вдається виявити  лише одиничні види.

Наявність явища “цвітіння” води, жовтої чи жовто-білої піни біля берега свідчить про забруднення водойми.

Оцініть екологічний стан берега (захаращеність хмизом, поваленими деревами, наявність відходів, сміття тощо.)

5.Звіт груп.

Перша група звітує про рослини водойм, що ростуть уводі.

Друга група  звітує про комах та тварин, яких побачили. Доводить свою думку чому ці тварини обрали для мешкання водойму.

Третя група звітує, що вода у річці чиста. У річці та біля неї є комахи, жаби, риба, равлики. Однак, берег річки частково забруднений.

6.Екологічна бесіда з елементами розповіді.

Річка – багатство країни. Багатий і різноманітний її тваринний та рослинний світ, однак і його слід оберігати від забруднення та знищення. Якщо побачите, що хтось висипає сміття, зупиніть його, ця людина забруднює річку. А щоб вода не підмивала береги, не замулювалася, потрібно обсаджувати її деревами, кущами. Цим ви збережете водойму. Складемо правила поведінки біля водойми. Дотримуючись цих правил, ми збережемо водойми чистими і цим допоможемо природі.

7. Участь учнів у спільному проекті «Врятуємо наші водойми».

Сьогодні ми допоможемо річці теж, будемо збирати сміття, яке ви бачите біля річки та пам’ятатимемо, що навіть така маленька допомога корисна.(Діти під керівництвом вчителя одягають рукавички, беруть мішку мішки для сміття та збирають сміття на березі річки).

8.Самостійне завдання. Збір матеріалу. 

- Зберіть прибережні рослини для гербарію та виготовлення композицій.

ІV. Підсумкова  релаксація.

Отже, слід зазначити, що рослинний і тваринний світ водойм дуже різноманітний.

• Які рослини водойми ви запам’ятали?
• Які тварини зустрічаються на річці Горинь?
• Як людина впливає на водойми?

1. Гра "Вчимося любити природу"

- Які висловлювання є вірним?

1. Смітити на берегах.

2.У водойми не кидати відходи та сміття.

3. Не мити машини у водоймах.

4. Не скидати промислові відходи.

5. Вирубати дерева та кущі на берегах водойм.

6. Обмежити вилов риби.

7. Дозволити необмежену риболовлю.

8. Виловлювати жаб та раків.

9. Не ловити бабок та равликів.

Ми ніколи не повинні завдавати шкоди природі. Ми повинні бути друзями тому, що наше майбутнє багато в чому залежить від матінки-природи.

V. Домашнє завдання.

 З природного матеріалу виготовити разом з батьками гербарій, аплікації та композиції. Дотримуватись правил поведінки біля водойм. Слідкувати за чистотою водойм.

VІ. Повернення до класу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1.     Бабовал, Т.І. Природознавство. Цікавий світ навколо нас. [Текст] : книга для читання. Т.1./ Т.І. Бабовал, В.О. Вихрущ. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан,1998.
2.     Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах. − К.: Веселка, 1998.
3.     Бакай, В.П. Охорона водойм [Текст] / В.П. Бакай // Розкажіть онуку. – 1997. – №6. – С.24–25.
4.     Будна, Н.О. Я і Україна. Уроки природознавства: 3 кл. [Текст] / Н.О. Будна, О.Р. Гемзюк, М.І. Майхрук, О.М. Тітченко. – Тернопіль: Навч. Книга – Богдан, 2005
5.     Дидактична мозаїка: цікаве довкілля [Текст] / уклад. Л.М. Римао, Ю.Є. Бардакова. – Х.: Вид. група «Основа», 2005.
6.     Довкілля: Хрестоматія. Для початк. кл. загальноосвіт. навч. закладів / Упоряд. О.А. Біда. − К.; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 1999. − 368 с.
7.     Дядченко, Л.М. Матеріали до уроків. Я і Україна: 3 кл. [Текст] / Л.М.Дядченко. – Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006.
8.     Ільченко В.Р., Гуз К.Ж., Ільченко О.Г., Водолазька Т.В. Викладання довкілля в 4 класі. Посіб. для вчителів. − Полтава: НМЦ ІЗО. − 2002. − 135 с.
9.     Міщенко, М.О. Дивосвіт [Текст]: наук.-художн. кн..: для серед. та ст. шк. віку / М.О. Міщенко. – К.:Веселка, 1990.
10. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою 1 – 4 класи (наказ МОН молоді та спорту України від 12. 09. 2012 р. № 1050).
11. Нарочна Л.К. Методика викладання природознавства: Навч. посіб. / Л.К. Нарочна, Г.В. Ковальчук, К.Д. Гончарова. − 2-е вид., перероб. і допов. − К.: Вища шк.., 1990. − 302 с.
12. Пустовойт, В.І. Планета-океан [Текст]: наук.-художн. кн..: для молодш. шк. віку / В.І. Пустовойт. – К. Веселка, 1990.
13. Троненко, М.М. Охорона водойм [Текст] / М.М. Троненко // Бібліотечка вчителя початкової школи. – 1995 –  1996.– Вип.1: Природознавство.
14. Форощук, О.О. Природознавство для початкових класів [Текст]: метод. посіб./ О.О. Форощук, Н.Є. Форощук. – К.: АСК., 2002.
15. О. П. Макаренко. Барвінковий край. Т., - 2002.
16.  Г. С. Тарасенко. Паросток. Т., - 2003.
17.  Інтернет ресурси.