Нетішинський НВК

 «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів та ліцей»

 

 

 

 

 

з природознавства

 

 

 

 

 

 

 

 

Нетішинський НВК «Загальноосвітня школа І – ІІ ступенів та ліцей»

 

Парай С. Є., Климець Т. В., Гучко Л. І.,

вчителі початкових класів

 

 

Уроки-екскурсії

з природознавства

2  клас

 

 

 

 

 

 

 

 

Нетішин – 2014

 

Рецензенти

Юрчук М. М., методист МК відділу освіти

Демчук М. Ф., заступник директора Нетішинського НВК

 

 

У посібнику подано розгорнуті конспекти уроків-екскурсій, зміст яких відповідає  Навчальній програмі для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою (Затверджено МОН молоді та спорту України, наказ від 12.09.2011 р. № 1050).

Передбачено використання підручника та зошита для 2 класу загальноосвітніх навчальних закладів (Гільберг Т. Г., Сак Т. В.).

Посібник адресований вчителям початкових класів, вихователям груп продовженого дня, батькам.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

1. Передмова.
2. Зміст.
3. Методичні рекомендації до проведення екскурсій з природознавства за
4. Т.Г. Гільберг.
5. Інструктажі з техніки безпеки.
6. Екскурсія. Спостереження за природою восени. Осіння екскурсія в парк.
7. Екскурсія. Спостереження за природою взимку. Практична робота. Спостереження за формою сніжинок за допомогою лупи.
8. Екскурсія у весняний ліс.
9. Екскурсія у відділ природи  краєзнавчого музею(рослинний світ).
10. Екскурсія у відділ природи  краєзнавчого музею(тваринний світ).
11. Використана література.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Читати про природу – це добре, та набагато краще прогулятися по лісу і прислухатися до неї, вона розкаже вам те, що не написано в книжках.

Анрі Пуанкаре

Передмова

Екскурсія – особливий вид навчальних занять, який проводиться  за межами класної кімнати для безпосереднього сприйняття і спостереження учнями об’єктів та явищ, пов’язаних з вивченням програмового матеріалу.

Даний вид роботи спрямований на задоволення пізнавальних потреб учнів, їх фізичний та інтелектуальний розвиток, зміцнення здоров’я, уміння помічати цікаве, незвичне. Екскурсії також мають велике виховне значення, так як сприяють вихованню таких якостей особистості, як вдумливість, інтерес та любов до природи, кмітливість, уміння бачити прекрасне у навколишньому світі, старанність, самостійність тощо. Вони розширюють кругозір дітей, розвивають спостережливість, уміння бачити те, що раніше відбувалося поза їх увагою, виробляють практичні навички та вміння – орієнтування у просторі, визначення видів ґрунтів, рослин, тварин, формують уявлення про їх життя, живлення, значення тощо.

Під час екскурсії учні сприймають природу безпосередньо різними органами чуттів.

Екскурсії сприяють:

•                                                        розвитку пізнавальних здібностей учнів, уваги, спостережливості, мислення, моторики, творчої уяви;
•                                                        вихованню таких якостей особистості, як уважність, спостережливість, кмітливість, інтерес та любов до природи, уміння бачити і розуміти прекрасне;
•                                                        виробленню навичок самостійної роботи тощо.

Уроки-екскурсії дозволяють учителеві встановити більш дієвий та безпосередній зв’язок навчання з життям, учити використовувати набуті знання на практиці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методичні рекомендації до проведення екскурсій з природознавства

У початковій школі урок - екскурсія розглядається як особливий вид навчальних занять, що проводяться поза школою у природі: на луці, в полі, лісі, саду тощо. На уроках - екскурсіях, як і на предметних уроках, учні вивчають об’єкти і явища природи, але тут вони можуть бачити їх середовищі існування, а отже, повніше і глибше вивчити властивості, різноманітність, встановити зв’язки організмів один з одним і з середовищем, умовами існування. Проведення екскурсії є могутнім чинником естетичного розвитку, споглядання за об’єктами природи в різні пори року розвиває у дітей прагнення бачити прекрасне і досконале, притаманне природі, породжує бажання досліджувати природу, знати про неї якомога більше ,прищеплює  бережливе ставлення до природи, привертає увагу до раціонального використання природних багатств. Зрештою, перебуваючи на свіжому повітрі, діти загартовуються фізично.

Екскурсії з природознавства повинні бути пов’язані з усім процесом навчання. Тому програма з природознавства визначає мінімум обов’язкових екскурсій, достатніх для вивчення кожної теми. Водночас учитель може вносити зміни в тематику екскурсій, якщо вони забезпечують достатнє засвоєння матеріалу, що вивчається.

У 2 класі програмою передбачено п’ять екскурсій:

1. Спостереження за природою восени.

2. Спостереження за природою взимку.

3. Екскурсія у весняний ліс(парк).

 4.  Екскурсії до краєзнавчого музею(рослинний світ).

5. Екскурсія до краєзнавчого музею(тваринний світ).

Як і будь - який урок , урок - екскурсія має певну макроструктуру:

- організація класу;

- постановка мети і завдань уроку, загальна мотивація;

- засвоєння нових знань, умінь і навичок;

- підсумок уроку;

- домашнє завдання(крім 1 класу).

Кожній екскурсії має передувати серйозна підготовча робота з боку вчителя й учнів. Насамперед необхідно визначити тему і мету екскурсії, розробити її зміст.

У 1 класі цикл уроків - екскурсій започатковує " Ознайомлення з об’єктами неживої та живої природи. Цю екскурсію можна провести на подвір’ї школи. Учитель має з’ясувати , які тіла неживої та живої природи, про які йшлося на уроці, діти побачать у природі (наприклад: Сонце, небо, грунт; гірські породи(каміння, пісок), рослини (дерева, кущі, трави); тварини(комахи, птахи)і встановити що вивчати з дітьми:

 - зовнішній вигляд;

- місцезнаходження;

- якщо це травина - спосіб пересування тощо.

Учитель визначає тему і мету екскурсії, а потім має пройти визначений маршрут з огляду на майбутню екскурсію. Це дасть педагогові можливість уточнити зміст екскурсії, впевнитись в наявності потрібних об’єктів, визначити приблизну тривалість кожного етапу уроку - екскурсіях тощо. На основі цієї екскурсії учитель складає план уроку - екскурсії з дітьми, в якому встановлює послідовність її проведення. Наступні екскурсії в природу(у парк, ліс, до водойми)також потребують подібної підготовки, і до того ж конкретного обладнання, наприклад майбутню екскурсію напередодні або на попередньому уроці. При цьому обов’язково зазначити точне місце її проведення , маршрут, тривалість екскурсії та що учні повинні взяти із собою, як одягтися. Учитель повинен обов’язково провести бесіду з техніки безпеки.

У структурі уроку - екскурсії виділяють такі етапи:

- організаційний момент (0,5 - 1хв.);

- вступна бесіда ( 2 - 3хв.);

- самостійна робота( 20 - 25 хв.);

- бесіда за матеріалами самостійних робіт (10 - 15 хв.);

- підсумок  уроку( 2 - 3 хв.).

У 1 класі, на початковому етапі залучення дітей до уроків - екскурсій , учитель може змінювати хронологію етапів уроку - екскурсії на свій розсуд. Наприклад, етапу самостійної роботи може й не бути або він триватиме значно менше від зазначеного часу. Продовження цього етапу відбувається поступово і залежить від готовності першокласників до самостійного виконання завдань.

Вступну бесіду до екскурсії можна провести у класі або на місці екскурсії. Учитель ознайомлює дітей з темою, метою, завданням, змістом і планом екскурсії. План рекомендується  обговорити з учнями, допускаючи деякі зміни. У бесіді потрібно нагадати правильно поведінки на екскурсії , наголосити на дотриманні дисципліни. Учитель повинен пам’ятати, що на екскурсії він відповідає за здоров’я і життя дітей.

Найважливішим етапом уроку - екскурсії є робота учнів, під час якої з метою засвоєння, систематизації та застосування знань, умінь і навичок діти проводять спостереження за предметами та об’єктами неживої і живої природи. Спостереження організовується за завданнями, які мають допомогти учням здійснити порівняння об’єктів, що вивчаються, розглянути об’єкт за частинами, дати характеристику окремим властивостям об’єкта тощо. Якщо діти достатньо підготовлені, то ця частина екскурсії проводиться у вигляді самостійної роботи. У 1 класі її організовує і проводить учитель. Під час другої екскурсії "Спостереження за осінніми змінами в живій і неживій природі" учитель може запропонувати дітям такі завдання:

•  порівняти, як гріє Сонце тепер, з тим , як воно гріло влітку;
• з’ясувати стан неба і які на ньому хмари;
• визначити забарвлення листя на кущах і деревах;
• перевірити, як змінились квіти;
• з’ясувати, як плоди дозріли;
• з’ясувати, чи почало опадати листя;
• провести спостереження за комахами, птахами;
• провести спостереження за працею людей у парку(саду).

Під час екскурсії зимового лісу(парку) можна використати такі завдання:

• перевірити, як зимують трави(учитель може розгребти сніг і показати дітям зелені кущики чорниці, вереску);
• назвати дерева, що скидають листя , і ті, в яких воно залишається на зиму(вчитель звертає увагу дітей на листя дуба, яке не опадає на зиму);
• знайти березу і дуба, порівняти їх;
• знайти ялину і сосну, порівняти їх за хвоїнками, шишками;
• поспостерігати за птахами(описати їх зовнішній вигляд, як поводяться, чим живляться);
• описати зовнішній вигляд звірів, яких пощастить побачити.

Під час екскурсії до водойми навесні завдання можуть бути такими:

• розглянути рослини, які ростуть на березі водойми. Знайти очерет і рогіз, порівняти їх;
• розглянути ряску(вчитель дістає рослину з води);
• помилуватися лататтям білим і глечиками жовтими на поверхні водойми;
• упізнати метеликів, назвати їх, простежити за поведінкою;
• простежити за польотом бабок;
• простежити за комахами(водомірками) на поверхні води.

З метою правильного формування певного поняття в молодших школярів учитель повинен дотримуватися чіткої послідовності на екскурсії під час ознайомлення з дикими тваринами(у лісі чи музеї): спочатку називає тварину, потім розповідає про її повадки, спосіб живлення, деякі особливості будови, а далі пропонує уважно оглянути тварину (1 - 2 хв.).

Далі вчитель привертає увагу дітей до найхарактерніших ознак тварини(наприклад: розглядають форму дзьоба, кігтів у дятла, з’ясовують, яке значення це має для птаха, знаходять та розглядають кузню дятла і шишки, з яких дятел видовбав насіння).

Учитель має залучати дітей до активної самостійної роботи - збору матеріалу (листя, гілок тощо), стежити за роботою учнів, допомагати їм у разі потреби, не підказуючи готової відповіді. Щоб зосередити увагу учнів, потрібно урізноманітнювати методи і прийоми роботи.

На екскурсії учитель вчить дітей збирати природний матеріал. Наприклад, і лісовій підстилці разом з дітьми можна відшукати пророщене насіння або сходи дерев, кущів. Їх можна викопати. а потім висадити і доглядати за ними на шкільній ділянці. Можна зібрати колекцію плодів і насіння рослин місцевого лісу; плоди  і насіння для підгодівлі птахів узимку, колекцію комах - шкідників лісу, поля. Слід навчити дітей, як збирати рослини для гербарію.

Наприкінці екскурсії потрібно зробити підсумок: повторити те основне, про що учні дізналися, відзначити кращих учнів, зробити зауваження щодо дисципліни.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інструктажі з техніки безпеки

 

Цільовий інструктаж.

1.            Шикуйтеся парами.
2.            Ідемо колоною, не вибігаючи на проїжджу частину дороги.
3.            Переходьте дорогу по пішохідному переходу.
4.            У лісі потрібно триматися разом.
5.            Не збирайте незнайомих ягід, не куштуйте їх на смак
6.           

Правила поведінки на природі.

1. Кожна травинка, кожен зелений листок виділяє в повітря кисень, без якого неможливе життя на Землі. Не топчи траву, не ламай дерев і кущів. Не дозволяй це іншим робити.

2. Щоб згубити молоде дерево, потрібні хвилини, а щоб виростити – роки. Не ламай дерев, не пошкодуй їх кору.

3. Не лови барвистих метеликів, що літають над квітами. Вони схожі на казкові «літаючі квіти» і нікому не завдають шкоди.

4.  Не руйнуй мурашників.

5. Не галасуй у весняному лісі. Ти можеш злякати пташку, і вона залишить гніздо. Не руйнуй пташиних гнізд! Краще послухай голоси лісу.

6. У лісі намагайся ходити стежинками, щоб не витоптувати траву і грунт. Від витоптування гине багато рослин.

 

У музей

1. Веди себе спокійно, стримано.

2. Уважно оглядай, слухай, не перебігали безладно від одного до іншого.

3. Без дозволу нічого не чіпай.

4. Голосно не розмовляй.

5. Не забудь подякувати екскурсовода.

 

На природу, біля водойм

1. Візьми чисту воду для пиття та миття рук.

2. Не пий сиру воду з природних водоймищ.

3. Не збирай невідомі тобі рослини, ні в якому разі не бери їх до рота.

4. Не засмічувати природу.

5. Не розпалював багаття.

6. Не ламай дерева.

7. Після заходу йди просто додому.

8. Дотримуйся правил дорожнього руху.

 

Правила дорожнього руху

1. Проходь по тротуару тільки з правого боку. Якщо немає тротуару, йди по лівому краю дороги, назустріч руху транспорту.

2. Дорогу переходь у тому місці, де вказана пішохідна доріжка або встановлено світлофор. Дорогу переходь на зелене світло.

3. Коли переходиш дорогу, дивись спочатку ліворуч, потім на право.

4. Якщо ні світлофора, переходь дорогу на перехресті. Перетинати вулицю треба прямо, а не навскоси.

5. Не йди дорогу перед близько йде транспортом.

6. На проїжджій частині гри суворо заборонені.

7. Не виїжджати на проїжджу частину на велосипеді.

 

Правила поведінки в громадських місцях

1. На вулиці голосно розмовляти, кричати, сміятися непристойно.

2. Не можна смітити на вулиці: гризти насіннячка, кидати папірці, цукеркові обгортки, огризки від яблук.

3. Не треба шуміти, бігати, затівати ігри.

4. Будьте ввічливі.

 

Правила безпечної поведінки на воді

1. Купатися можна тільки в місцях дозволених і у присутності дорослих.

2. Не можна пірнати в незнайомих місцях-на дні можуть виявитися притопленими колоди, камені, корчі.

3. Не слід купатися в заболочених місцях і там, де є водорості і твань.

4. Не варто затівати гру, де в жарт треба "топити" друг дуга.

5. Не витягай помилкової тривоги.

Правила безпеки при спілкуванні з тваринами

1. Не треба вважати будь-яку помах хвостом проявом дружелюбності. Іноді це може говорити про абсолютно недружелюбному настрій.

2. Не варто пильно дивитися в очі собаці і посміхатися. У перекладі з "собачого" це значить "показувати зуби", або говорити, що ви сильніше.

3. Не можна показувати свій страх і хвилювання. Собака може відчути це і повести себе агресивно.

4. Не можна тікати від собаки. Цим ви запрошуєте собаку пополювати за втікачем дичиною.

5. Не годуйте чужих собак і не чіпайте собаку під час їжі або сну.

6. Уникайте наближатися до великих собакам охоронних порід. Деякі з них вивчені кидатися на людей, що наближаються на певну відстань.

7. Не робіть різких рухів, звертаючись з собакою чи господарем собаки. Вона може подумати, що ви йому загрожуєте.

8. Не чіпайте цуценят і не відбирайте те, з чим собака грає.

9. Якщо у вузькому місці (наприклад, в під'їзді) собака йде вам назустріч на повідку, краще зупинитися і пропустити її господаря.

10. Тварини можуть поширювати такі хвороби, як сказ, лишай, чума, тиф та ін.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок-екскурсія 1

Тема: Спостереження за природою восени. Осіння екскурсія  в парк.                       

Мета: Формувати в учнів уявлення про природу як єдине ціле,

знаходити взаємозв'язки у природі восени; розширюва­ти знання про об'єкти неживої та живої природи; фор­мувати навички навчально-пізнавальної і практичної природоохоронної діяльності учнів; продовжувати роз­вивати вміння обстежувати об'єкти природи, аналізува­ти, описувати їх, виділяти істотні ознаки, порівнювати, групувати за істотними ознаками; ознайомити учнів із правилами поведінки у природі та правилами поведін­ки під час екскурсії; навчати милуватися красою при­роди восени. Виховувати любов до природи, бережливе і дбайливе ставлення до неї.

Маршрут: парк.

Обладнання: гербарна папка, кошики та коробки, олівці, блокноти,   пластилін.

Санітарно- гігієнічні вимоги:діти одягнені відповідно погодним умовам.

Інструктаж з техніки безпеки: ПДР, правила поведінки на вулиці у парку.

Підготовка вчителя до екскурсії:ознайомлення з науковою літературою і методичними розробками екскурсії;складання орієнтовного плану екскурсії (дата, місце і час);обміркування організаційних заходів і шляхів підготовки учнів;ознайомлення з об'єктом екскурсії за 1-2 дні до її проведення;складання плану-конспекту екскурсії;продумування характеру роботи із зібраними під час екскурсії об'єктами; продумування активного відпочинку учнів під час екскурсії.

Підготовка учнів до екскурсії: підготовка обладнання до екскурсії;вивчення допоміжного матеріалу (пісні, вірші), в якому відображе­на природа восени; розподіл класу на групи, призначення відповідальних і надан­ня конкретного   завдання кожній групі і кожному учневі;інструктаж учителя щодо екскурсії

                              Хід екскурсії

І. Організація класу

1. Фенологічні спостереження.

- Визначити число, місяць, рік.

- Визначити ознаки погоди   (температура повітря, стан неба, наявність і сила вітру, опади ).

- Як змінилася температура повітря?

- Який напрямок вітру переважав?

- Які опади? Чому?

- Як змінюється висота Сонця над горизонтом восени в порівнянні з літом?

- Як змінюється тривалість дня восени?

- Коли восени тривалість дня і ночі однакові?

- Як називається цей день?

- Що спричиняє осінні зміни в природі?

2. Повторення правил поведінки на природі

 Мозковий штурм

-  Діти, зараз ми з вами вирушимо в гості до природи -  в парк. А в гостях, як ви знаєте, треба поводитися чемно. Давайте згадаємо правила поведінки на природі.

3. Організований вихід  до парку

ІІ. Повідомлення теми і мети екскурсії

1.Бесіда.

- Яким був парк улітку?

- Яка зараз пора року? Який місяць?

- Які осінні місяці ви знаєте?

- Як вони отримали свої назви?

- Назвіть їх у правильній послідовності.

- Які явища в природі характеризують їх?

- Відгадайте загадку і здогадайтеся, якою є тема нашої екскурсії.

Жовте листячко летить,

Під ногами шелестить.

Сонце вже не припікає...

Коли, дітки, це буває?(Восени)

2.Милування природою.

Аналіз вірша Б. Чалого «Осінь настає».

- Як змінився  парк порівняно з літом, у який колір він забарвився? Подивіться, яке золоте гарне вбрання нашого  парку, як його яскра­во розфарбувала осінь.

                       Осінь настає

Ніби притомилось сонечко привітне,

У траві пожовклій молочай не квітне.

Облетіло літо листячком із клена,

Лиш ялинка в лісі сонячно-зелена.

Журавлі курличуть: «Летимо у вирій!», 

Пропливає осінь на хмарині сірій.

- Про що ви дізналися з вірша?

 Сьогодні на екскурсії ми простежимо за осінніми змінами в  парку.  Будемо вчитись спостерігати за деревами парку, аналізувати осінні зміни в природі, порівнювати, робити висновки. Учитись  розуміти природу і берегти  її.

IІІ. Засвоєння нових знань, умінь і навичок.

1. Вступне слово вчителя.

 - Залежно від пори року у дерев, чагарників, трав'янистих рослин змі­нюється зовнішній вигляд, а також хід процесів у розвитку й рості.

- Що зумовлює осінні зміни в природі?

(Зміна умов середовища - зниження або підвищення температури, скорочення або збільшення світлового дня -  зумовлює сезонні явища в житті рос­лин. Особливо яскраво виражені ці зміни навесні й восени)

ІV. Проведення екскурсії

1. Бесіда

- Чи знаєте ви осінні місяці?

- Які ознаки вересня?

Перший місяць осені за календарем -  вересень. Сучасна назва місяця закріпилася в нашому календарі на початку XX століття. В народі його ще називали ревуном, золотоцвітом, багрянцем. Помітно скорочується день. 23 вересня - день осіннього рівнодення, тобто день дорівнює ночі. Після нього ніч стає довшою, а день зменшується. Настають короткі осінні дні. Осінь впевнено входить у свої права.

• Які ознаки жовтня?
• Наступний місяць осені -  жовтень. В Україні побутували й інші назви цього місяця: грязень, хмурень, листопадник, зазимник, весільник.

- Які ознаки листопада?

- Листопад - сумний місяць. Зникають яскраві барви, з дерев опадає останнє листя, ліс стає незатишним, непривітним. Стало тихо в і парках. Небо похнюпилось, стало свинцево-сірим. Осінній дощ може йти день, два, цілий тиждень. Холодно, непривітно, і день сірий і вологий. Хмари закрили сонечко, вітер здуває з рослин останнє листя.

Досить цікавими є інші назви листопада: напівзимник, ворота зими, грудкотрус, листопадень, падолист.

- Які ще ознаки листопада ви помітили?

(Короткі дні у листопада. Уранці стелиться над землею туман, хмари низько опускаються. Інколи сонце розриває важкі хмари, з'явиться над землею ненадовго і знову сховається.)

Листопад - ворота зими. Нерідко буває, що випадає сніг, і після першого морозу замерзають калюжі.

Так природа захищає себе перед суворою зимою, щоб вижити і дарувати свою оновлену красу. Краса природи виховує любов до рідного краю.

2. Спостереження за сонцем і вітром.

- Давайте перевіримо, чи справді наше сонечко не припікає, як улітку. Підставте обличчя й долоньки осінньому сонечку.

- Яке воно -  гріє чи ні?

Чим нижче сонце опускається над горизонтом, тим менше зігріває землю. Давайте тихесенько постоїмо хвилинку та послухаємо, якими звуками осінь наповнила природу.

- Чи відчуваєте ви подих осіннього вітру? Який він? Прислухайтесь до листопаду, до шелесту листя під ногами.

3. Робота над загадкою

Мене частенько просять, ждуть,

А тільки покажусь – ховатися почнуть.(Дощ)

- Чи часто йдуть дощі?

- Яким стає осінній дощ у порівнянні з літнім? (Більш холодним, частіше йде.)

- Чому так кажуть: «Осінь іде -  дощі за собою несе»?

- А чи знаєте ви чому  жовтіє і починає опадати листя з дерев?

(Зменшення світла і зміна кольорів у природі означають наближен­ня осені. Вода, температура якої стає нижчою, ніж улітку, не може на­дійти через коріння до всієї рослини. Тоді дерево або кущ, захищаючись від надмірного випаровування через листя, починає скидати його з себе.)

4. Спостереження за осіннім листям

- Золотяться березові гаї, на бульварах і в парках устеляються пер­шим жовтим листям доріжки. Вітер підхоплює крилаті насінини берези й липи, клена і сосни й переносить їх на далекі відстані.

-А який осінній місяць нагадує, що листочкам пора опадати?(Листопад)

- Ви вже помітили, що восени листки на деревах утрачають свій зеле­ний колір і набувають різноманітного забарвлення, починається листопад. Чому?

(Отже, забарвлення листків змінюється тому, що під впливом холо­дів і скорочення світлового дня руйнується барвна речовина, яка надає листку зеленого кольору, а залишаються інші барвники.)

 Листопад також пов'язаний з підготовкою рослин до зими.

- А тепер давайте помилуємось цими чудовими барвами. Від того,що листя різноманітно забарвлене, парк ранньої осені дуже чарівний, чи не так? Саме цей час осені називають «золотою осінню».

5.Гра « Загублений листочок»

- Відгадайте, з якого дерева загубився листочок, якого ви тримаєте в руці?

6.Зміни в житті  рослин парку

Зверніть увагу на те, як у парку  тихо, вітру зовсім немає, повітря вологе. У  парку темніше, ніж на відкритому місці.

- Чому ж це так? (Тихо -  тому що дерева затримують вітер, темніше - проміння Сонця затримуються деревами, вологіше -  це не висушує землю.)

7.Розповідь про дерева  парку за планом

 1)Як називається дерево?

 2)Яка у нього кора?

 3)Які гілки?

 4)Яке листя?

 5) Які плоди?

- Порівняйте березу з осикою; каштан з ялиною.

8. Довідкове бюро

- В осики листопад починається гілкопадом. Падають і падають гілочки з осики, а на дереві - жодного зламу.

На каштані причаївся «зелений їжачок». Повіє вітер, розкриється «зе­лений їжачок» і впаде на землю коричневий блискучий каштанчик. На­сінини клена, ясена, липи, берези мають «крильця», за допомогою яких вітер може переносити їх на великі відстані й повільно опускати на зем­лю.

9. Екологічна хвилинка.

- Осінь - це золота пора року. Уся земля вкрилась золотом, уся країна стала золотою. Але на жаль, не всі люди приходять до парку, помилуватися його красою. Вони ламають гілки дерев, кущів, вирізають щось на їх стовбурах. Такі люди обкрадають усіх, тому, гуляючи по  парку, не знищуйте красу.

Вмійте природу любити

Вам у походи ходити

І мандрувати, любі діти,

Вмійте ж природу любити,

Кожній стеблинці радіти,

У полі, у лісі, над яром —

Квіти, дерева і трави...

Цвіту не вирви задаром,

Гілки не втни для забави.

Оберігайте ж повсюди

Шлях і стежиночку в гаї,

Все те окрасою буде

Нашого рідного краю.

П. Ситниченко

- Чого навчає вірш?

- Отже, природа це наш друг і її треба берегти.

10. Розподіл завдань та учнів по групах

1. Завдання для виконання кожною групою під час екскурсії:                         

Завдання для першої групи

- Запишіть результати спостережень за погодою.

1.Стан неба(ясно, змінна хмарність, хмарно)

2.Опади (дощ, сніг, немає опадів)

3.Вітер (немає вітру, слабий вітер, вітер середньої сили, сильний вітер)

4.Пройдись по траві. Чи бачиш ти на траві або взутті залишки вологи

- Представте результати свого спостереження у вигляді розповіді. Презентуйте  виконану роботу.

- Висловіть оцінні судження про власну роботу та роботу, виконану однокласниками.

Завдання для другої групи

• Яких комах ви спостерігали під час екскурсії? Запишіть Їхні назви.

Представте результати свого спостереження у вигляді роботи з пластиліну.  Презентуйте  виконану роботу.

• Висловіть оцінні судження про власну роботу та роботу, виконану однокласниками.

Завдання для третьої групи

• Яких пташок ви спостерігали під час екскурсії? Запишіть їхні назви.

Представте результати свого спостереження у вигляді малюнку.

Презентуйте  виконану роботу.

• Висловіть оцінні судження про власну роботу та роботу, виконану однокласниками

Завдання для четвертої групи

• Знайдіть  у парку 5 різних дерев.

  Для кожного дерева:

•  Визначте назву і запишіть її. Розгляньте листя і замалюйте кольоровими олівцями їхній колір.
• Заштрихуйте частину кружечка, щоб показати, яка частина листя залишилася на дереві.

 

Назва дерева	Колір листя	Яка частина листя залишилася на дереві

 

• Представте результати свого спостереження у вигляді таблиці. Презентуйте  виконану роботу.
• Висловіть оцінні судження про власну роботу та роботу, виконану однокласниками.

Завдання для п’ятої групи

Завдання.   Визначте стан забруднення пришкільної ділянки:

○       -  чисто;

○       -  трохи  забруднено;

○       -  брудно;

○       -  дуже брудно.

- Виробіть  правила поведінки в природі.

- Представте результати свого спостереження у вигляді плаката «Бережімо природу!». Презентуйте  виконану роботу.

- Висловіть оцінні судження про власну роботу та роботу, виконану однокласниками.

VI. Підсумкова рефлексія

1.Гра «До дерева біжи».

- Давайте розділимось на дві команди. Представник однієї команди буде описувати дерево, не називаючи його. За моїм сигналом: «Раз, два, три - до дерева біжи» - гравці іншої команди біжать до описуваного де­рева. Потім команди міняються ролями. Хто помилився, вибуває з гри. Перемагає та команда, в якій залишиться більше гравців.

2.Аналіз народного прогностика.

- За прикметами осені можна передбачити, якою буде зима.

Чим більші мурашники, тим суворішою вона завітає до нашого краю.

Комарі у листопаді -  на м'яку зиму.

Грім у вересні - на тривалу осінь.

Якщо у жовтні листя з берези і дуба не все опало -  чекай суворої зими, якщо все - зима буде тепла.

3.Гра «З якої гілки ці дітки».

-Я беру по одній гілочці з кожного дерева чи куща. У вас мають бути плоди цих рослин (сосни, ялини, дуба, каштана, берези, горіха, клена, го­робини та ін.)

(Потім учитель стає у центрі кола, піднімає вгору гілочку сосни і пи­тає: «У кого дітки з цієї гілки?». Діти, у кого є соснові шишки, підніма­ють руки з шишками і т. д.)

4.Вправа «Мікрофон»

- Куди ми  ходили на екскурсію?(В парк)

- Які зміни в природі ви помітили?( Відповіді дітей)

- Що ви дослідили? (Рослини парку)

VІІ. Організоване повернення до школи.

 

 

Урок-екскурсія 2

Тема. Спостереження за природою взимку. Практична робота. Спостереження за формою сніжинок за допомогою лупи.

Мета. Провести спостереження за станом дерев і кущів, трав’янистих рослин, за життям тварин, сніговим покровом; розвивати спостережливість, уважність; виховувати інтерес до спостережень за природою.

Обладнання. Прапорці для переходу дороги. Лупа. 

Маршрут. Парк.

Санітарно - гігієнічні  вимоги:діти одягнені відповідно погодним умовам.

Інструктаж з техніки безпеки: ПДР, правила поведінки на вулиці, у парку.    

Підготовка вчителя до екскурсії. Визначення місця екскурсії, підбір матеріалу.

Підготовка учнів до екскурсії. Ведення спостережень за змінами у живій і неживій природі; виготовлення годівничок, збір насіння для підгодівлі птахів.

Хід уроку

І.Організація класу

1. Фенологічні спостереження

- Яка пора року настала?

- Які зміни відбуваються в природі?

- Який місяць, число?

- Тепло чи холодно надворі?

- Який стан неба?

- Яка температура повітря?

- Чи були опади сьогодні протягом дня?

2. Правила поведінки на природі.       

3. Гра «Так чи ні».         

Під час екскурсії до зимового парку я:      

- буду ламати гілки дерев, смітити;       

- прилаштую годівничку на гілку дерева;      

- буду голосно кричати;         

- кину камінь у пташку;         

- нагодую птахів;          

- сфотографую зимовий ліс, фотокартку покажу друзям. 

ІІ. Повідомлення  теми і мети уроку

- Сьогодні я вас запрошую на зимову екскурсію. А як потрібно одягатися на зимову прогулянку?

     - А як потрібно дихати взимку на вулиці? Тема нашої екскурсії «Зима». Наша мета – ознайомитися з сезонними змінами в неживій і живій природі. Ми поспостерігаємо за зовнішнім видом рослин, глибиною покрову снігу, а головне дослідимо форми сніжинок за допомогою лупи.

1. Інструктаж з техніки безпеки: ПДР, правила поведінки на природі.
2. Перехід до місця проведення екскурсії.

ІІІ. Засвоєння нових знань, умінь і навичок.

1.  Жива та не жива природа

- Сьогодні на урок до нас завітала сніжинка. Діти, чи любите ви подорожувати? І сніжинка теж любить мандрувати.

-  Довго літала, заблукала в нас на новорічних святах і просить допомогти повернутися до дому. Допоможіть їй знайти безпечне місце, щоб не розтанути.

-  Назвіть на малюнку елементи живої природи чи не живої? І де буде безпечно сніжинці перепочити в живій природі чи не живій? Чому? (Бо там вона не розтане).

2. Місяці зими.

- Яка погода найчастіше буває взимку?

- Якими фарбами користується зима?

- Як ви вважаєте, а чим пахне зима?

- Які явища природи, характерні для зими? (Сніг, мороз, снігопад, заметіль, завірюха, замети).

3. Відгадайте зимовий місяць за описом.

• Вітрозим, місяць довгих ночей і морозних візерунків на вікнах. Цей місяць рік кінчає, зиму починає. (грудень).

• Цей місяць самий холодний і вітряний місяць у році. Він року початок, зими середини. (січень)

• Місяць снігопадів, злих хуртовин і першого теплого сонця. Хуртовини та заметілі під лютий прилетіли (лютий) 

4. Гра «Відгадай».

- Яка зима буває?       

Зима!  Зима!  Усякий знає,        

Вона холодною…( буває).        

Летять, кружляють, як пушинки,       

Легкі білесенькі …( сніжинки).        

От випав сніг. Яка обнова!        

Зима тоді така …(чудова).         

Міста чистесенькі і села -          

Зима і радісна, й …(весела).         

Кружляють вальс сніжинки ніжні,       

Зима пухка і …(білосніжна).        

Коли мете легка пороша,          

Вона й тоді усім …(хороша).        

Зима буває і серйозна:         

Суха, і вітряна, й …( морозна).    

5. Явища природи

- Пригадаємо, які ж явища природи можна спостерігати зимою за допомогою загадок?

• В нас узимку білим цвітом сад зацвів неначе літом (сніг).

• Біла морква взимку росте (бурулька).

• Не сніг і не лід, а сріблом дерева вбирає (іній).

• Не художник, а малює (мороз).

• Цілу ніч гуляє в полі, по широкому роздолі, білі гори намете, спочивати в ліс іде (метелиця) .

ІV. Проведення екскурсії

1. Розповідь вчителя.

• Сніг - це багато, дуже багато красивих сніжинок. Вони падають і падають з висоти на землю, на дерева, на дахи будинків - чисті, ніжні, блискучі.
• Як ви думаєте як утворюються сніжинки? (Відповіді дітей).
•                 Водяний пар піднімається високо над землею, туди, де панує сильний холод. Там відразу ж з водяної пари утворюються крихітні крижинки-кристалики. Але шестикутний кристалик весь час зростає, розвивається і нарешті стає дивовижною краси зірочкою. Сніжинки повільно-повільно опускаються, вони збираються пластівцями і падають на землю.
•                  

 

1. Розподіл завдань та учнів по групах
2. Завдання для груп

Клас ділиться на 3 групи за допомогою різних видів сніжинок. Кожній    групі видається "зимова карта".

Зимова карта спостережень

Розгляньте за допомогою лупи будову сніжинок.                За допомогою лінійки визначте глибину снігу в різних місцях.                Розгляньте листяні дерева і чагарники, знайдіть на їхніх гілках бруньки, а на деяких-плоди і сухе листя. Зніміть лусочки на бруньках. Що ви там побачили?                Розгляньте хвойні дерева та їх шишки.                Лопаткою розкопайте сніг і дізнайтеся, як зимують під ним деякі рослини.                Поспостерігайте за птахами і дайте їм корм.

 

3. Спостереження (робота в групах).

Робота проходить протягом 15-20 хвилин.

V. Фізкультхвилинка        

-     Як сніжинка на землю лягає, коли вітру немає?    

(Піднімають руки і виконують рухи руками зі сторони в сторону). 

• Як вітерець подув і сніжинки сколихнув?      

(Підсилюють рухи і розхитуються зі сторони в сторону – тулуб і руки).

• Хуртовина враз настала й снігом все позасипала.    

(Обертаються, піднімаючи й опускаючи руки).     

• Стихло все навкруги, і лежать білі сніги.      

(Зупиняються і сідають на місця).   

4. Обговорення результатів виконання роботи.

Перша група звітує про виконання роботи.

•              Взимку зазвичай морозна погода. Сонце низько піднімається на небі. Небо сіре. Земля покрита снігом, який складається з сніжинок. Сніговий покрив має неоднакову глибину. Це залежить від місця його вимірювання (ступінь відкритості).

Друга група звітує про виконання роботи.

•    Сніжинки мають шестигранну форму з різним малюнком. Вони складаються із замерзлих кристалів води. На руках тануть.  Під час сильних морозів на деревах і дротах з'являється пухнаста сніжна бахрома.

Третя група звітує про виконання роботи.

•                 Сніг вкриває траву і коріння дерев, як пухова ковдра. Лусочки бруньок вкривають молоді листочки від морозів. Птахи харчуються сухими насінням трави, ягодами, що залишилися на кущах.

Кожна група розповідає про свої спостереження за планом "зимової карти", доповнюючи один одного.

4.Екологічна вправа «Клубочок об’єднав усіх».     

     Учні стають у коло, перший гравець тримає кінець нитки і розпочинає гру, кидає клубок наступному, і діти продовжують по черзі:                                         

1) Я сніг, я вкриваю землю.        

2) Я – земля, на мені виросла ось ця гарна берізка.    

3) Я – берізка. Мені потрібно Сонце.       

4) Сонце нагріває повітря.         

5) Повітрям дихає білочка.        

6) Білочка їсть горіхи ліщини.        

7) На ліщині живуть комахи.        

8) Комах поїдають ластівки.        

9) Ластівки приносять радість людині.      

10) Людям потрібно Сонце…        

- Отже, все у природі живе у мирі та згоді.

VІІ.  Підсумкова рефлексія.

2. Гра «Чий портрет?».         

• Покажіть дерево, про яке йдеться у загадці.      

Восени намистом рясним         

Вона віти прикрашала.         

Як  весна – красна настане -        

Намистин уже не стане.         

Без окраси залишилась         

ти, красуне, недаремно.         

Взимку пташечок годуєш          

Намистинами, напевно. (Горобина) .       

І маленькі, і старенькі         

Влітку, взимку, навесні         

Завжди вдягнені гарненько        

у зимові  сукні всі. (Ялини, сосни).      

Біла кора, тоненькі віти.         

Що то є? Відгадайте, діти! (Береза)        

Навесні красується білим цвітом,        

а в жнива – дозрілим плодом. (Яблуня).   

- Хоч дерева  й не мають листочків зараз, але ви їх зуміли пізнати за особливими ознаками

VІ. Завдання додому

•                 За підсумками спостережень кожна група до наступного уроку заповнить таблицю:

Зміни у неживій природі	Зміни в живій природі

VІІ. Повернення до класу

 

Урок- екскурсія 3

Тема. Екскурсія у весняний ліс. 

Мета. Простежити, як пробуджується природа навесні, дослідити зміни в живій і неживій природі навесні; ознайомити учнів із рослинним та тваринним світом рідного краю, сприяти вихованню любові та дбайливого ставлення до природи, формувати навички правильної поведінки в лісі. Розвивати спостережливість. Виховувати естетичні почуття, любов до природи рідного краю, бажання піклуватися про неї.

Обладнання: червоні прапорці для переходу дороги.

Маршрут: ліс.

Санітарно - гігієнічні  вимоги:діти одягнені відповідно погодним умовам.

Інструктаж з техніки безпеки: ПДР, правила поведінки на вулиці у лісі.    

Підготовка вчителя до екскурсії. Напередодні вчитель визначає місце проведення екскурсії; розробляє маршрут для дослідження.

Підготовка учнів до екскурсії: На уроках та позашкільний час вчитель знайомить учнів з картинами видатних художників, на яких показана природа навесні (дерева, кущі, птахи, комахи). Рекомендує дітям підготувати разом із батьками вірші, загадки про весну. Підібрати загадки, ігри, прикмети про весну.

Хід екскурсії

І. Організація класу.

Діти шикуються біля школи.

     Привітанням журавля

     Я пробуджую поля,

     Небеса і ручаї

     Та заквітчую гаї.

     Відгадайте, хто вона,

     Ця красуня чарівна? ( Весна.)

1. Фенологічні спостереження

- Яка пора року настала?

- Які зміни відбуваються в природі?

- Який місяць, число?

- Тепло чи холодно надворі?

- Чи були опади сьогодні?

ІІ. Повідомлення теми і мети екскурсії.

•       Діти, сьогодні в нас незвичайний день. Ми здійснимо дивовижну подорож у казковий світ природи, помандруємо до лісу. Екскурсоводом буду не тільки я – ви мені також активно допомагатимете. Під час екскурсії нам слід з’ясувати, які зміни відбувалися в житті рослин, птахів, а також у живій та неживій природі.

1. Бесіда з елементами розповіді:

•       Мудра природа навчає нас будь-якої пори року. Птахи – співу. Бджолиний рій – трудовій дисципліні, а ще – жити в труді й по справедливості. А дерева всіх порід, увесь веселий лісний рід, дружбі вчить міцній. Чого ще навчає нас природа? (Відповіді дітей.)

- Яка зараз пора року?

- Чим вона відрізняється від інших?

- Хто пригадає вірші про весну?

Учні читають вірші про весну.

                        Весна

Прийшла весна,

Скрізь тепло стало,

Вгорі синіють небеса,

Усе кругом порозцвітало –

Яка краса! Яка краса!

І молоді клейкі листочки

Прокинулись на гілочках.

Зазеленіли всі садочки,

Співають птахи у гаях.

                    Н. Криворучко

       Дивовижна пора

Як прекрасно весна зацвіла.

Всюди гарно, зелено і чисто.

Це квітуча і гарна пора –

Зустрічаємо її урочисто,

Її подих відчула земля,

Й посвітлішали враз небеса.

Із землиці пробилась травичка,

Задзвеніла в струмочках вода.

Птахи весело защебетали,

Рідну землю свою привітали:

Із пробудженням, сонцем, теплом,

З весняною красою й добром!

                    В.Білоус

        Встала весна

Встала весна, чорну землю,

Сонну розбудила,

Уквітчала її рястом,

Барвінком укрила.

І на полі жайворонок,

Соловейко в гаї

Землю, убрану весною,

Вранці зустрічають…

                    Т. Шевченко

- Отже, поети побачили у весні багато прекрасного. Спробуймо помітити це все й ми. Вирушаймо в путь!

- Тільки завжди пам’ятайте, як поводитися. Пригадайте, будь ласка, правила поведінки на природі.

2.Інструктаж з техніки безпеки: ПДР, правила поведінки на природі.

3.Перехід до місця проведення екскурсії.

VІ. Засвоєння нових знань, умінь і навичок.

1. Ознаки весни та весняні явища

Зійшли сніги, шумить вода,

Земля вже квіти викидає,

Буяє трава молода.

Все мертве оживає.

Коли, діти, це буває? (Навесні.)

• У якому місяці більше струмків: у березні, квітні чи травні?(Відповіді дітей).
• Чому?
• Які весняні прикмети та поговірки ви знаєте?

1. Перший весняний грім – на тепло.
2. Багато хрущів весною – на засуху.
3. Дощ і сонце навесні – луки травами рясні.

2.Розподіл завдань та учнів по групах

Учитель об’єднує в групи.

Завдання для першої групи

- Дослідити які зміни відбулися у неживій природі навесні, як вони зв’язані між собою. Описати сніг, довготу дня, температуру повітря, опади, грунт, водойми.

Завдання для другої групи

Розглянути гілочки з бруньками. Дослідити, на яких деревах і кущах бруньки розпустилися, а на яких ще ні. Визначити, у якому стані знаходяться трав’янисті рослини. З’ясувати, які трав’янисті рослини уже зацвіли.

Завдання для третьої групи

Дослідити, які комахи ведуть активний спосіб життя.

- Подивіться, чи прилетіли вже якісь птахи з вирію. Яких птахів можна побачити.

V. Фізкультхвилинка

-  Зараз ми проведемо гру «Літає – не літає».

-  Я буду називати різних птахів, інші предмети, а ви ті предмети, що літають, показуєте помахом рук. ( Горобчик, дерево, шпачок, травичка, дятел, квітка, зозуля, сонечко, синичка, кущик, пеньок, ластівка, хата, журавлі, небо, сорока, вода).

 3. Самостійна робота за індивідуальними завданнями по групах.

 4. Обговорення результатів виконання роботи.

Перша група звітує про виконання роботи.

Навесні природа прокидається від зимового сну. Сонце піднімається вище над горизонтом  гріє сильніше.  Дні стають довшими, а ночі – коротшими; теплішає; йде мокрий сніг або дощ; грунт відтає, тане сніг; біжать струмки, водойми переповнюються і затоплюють сушу. Починається повінь.

 ( Повінь – розлив річки при таненні снігу і розкритті від льоду навесні; збільшення кількості води в річці).

• Як ви вважаєте, що вплинуло на ці зміни в природі? (Потепління).
• Які весняні прикмети ви підготували?

• Синиці заспівали на городі – весна на підході.

• Верба перша весну чує і назустріч їй брунькує.

• Весною не спи, сон на зиму відклади.

• Весною посієш – восени збереш.

• Весняний день не буває без пташиних пісень.

• Весна лінивих не любить.

• Весна сіє, літо жне, осінь калачі пече.

• Думай весною, як жити зимою.

• Один весняний день рік годує.
• Якщо на весні зайці довго залишаються білими – довго буде холодно.
• Кішка миється до гарної погоди.
• Жаби голосно кумкають до гарної погоди.

Друга група звітує про виконання роботи.

•                   Зі змінами в неживій природі відбуваються зміни в житті рослин. Весні радіє все живе на Землі. Ліс пробуджується, сповнюється звуків, рухів. На листяних деревах і кущах набрякають бруньки. З’являються сережки, квіти, потім листя. Діти наголошують, що на деяких деревах ще не видно бруньок.
•         А які зміни ви побачили на ялинах, соснах? (У хвойних дерев змінюється колір кори, хвої).

Після зимового спокою найпершими пробуджуються багаторічні трави. Варто сонечку тільки пригріти де-небудь на проталині землю, як тут же з’являються паростки і навіть квітки нетерплячої травички. Такі рослини називаються первоцвітами.

• А які ви знаєте первоцвіти?

Цвітіння підсніжників захоплююче видовище. Здається, що грунт у весняному лісі покритий мереживною скатертиною, зітканою з безлічі дзвоникоподібних сніжно-білих квіточок.

 

- Коли земля пробуджується від зимового сну, в лісі можна побачити таку картину: ніби клаптики блакитного весняного неба впали на землю і синіють серед голого віття лісових дерев.

 

 

А ще проліски називають «очима березня».

Тільки сонечко пригріло,

Мати-й-мачуха з’явилась.

Серед чорної землі

Сяють сонечка малі.

 

 

Сон – трава нагадує фіолетову зірку з жовтою цяткою в центрі. На ніч у квітки закриваються пелюстки і їй не страшний навіть колючий мороз.

 

Пізніше з’являється ряст, який ще називають «кониками», «півниками».

 

 

Білі запашні квіти конвалії нагадують застиглі краплини-сльозинки. У давніх легендах розповідається, що ці дивні квіти виросли із сліз нареченої, яка виплакала очі, чекаючи з далекого походу козака-нареченого.

 

 

• Діти, подивіться, що це за чудова квітка? (Фіалка).Так, ця прекрасна квітка,
• яка милує наше око, зветься фіалка
•  

.

Через красу та лікувальні властивості ранньоквітучим рослинам люди завдають чимало шкоди. Багато рослин стали рідкісними. Такі квіти, як підсніжник, пролісок, конвалія, сон-трава, занесена до Червоної книги. Найкрасивіша квітка – та, що квітує там, де зросла. Не губіть її!

Третя група звітує про виконання роботи.

•              Діти розповідають, що стає тепліше і на рослинах з’являються комахи. Метелики, мурашки, мухи, комарі, бджоли, джмелі. Вони сидять на квітках, літають у повітрі, можна побачити  їх на стовбурах дерев пригрітих сонцем. Мурашки, прокинувшись, відчиняють свої входи в мурашник.
•               

 

Відразу ж після танення снігу в сонячну погоду на рослинах можна побачити жовтих метеликів-лимонниць.

 

 

Дещо пізніше можна побачити мух та комарів.

 

 

Навесні раненько бачимо ще й трудівницю бджілку та джмеля.

 

 

 

Перші вісники весни – граки. За народним повір’ям, на день Герасима, 17 березня, прилітають із зимівель граки. Цих перших крилатих вісників весни із радастю зустрічають люди. За старих часів про грака говорили: Грак на горі – весна на дворі.

 

 

Услід за граками прилітають шпаки. Спочатку вони великими і шумними зграями тримаються по долинах річок, у садах. Там мовчки без пісень починають годуватися і відпочивати.

А вслід за шпаками які птахи прилітають?

Пташка ця маленька,

Лагідна, сіренька.

В небесах співає,

Сонце зустрічає. (Жайворонок).

 

 

Потім прилітають інші птахи, зграями різної форми: журавлі і гуси – шеренгою, гуськом, кутом, клином, деякі птахи – безладною зграєю, зозулі самостійно, деркач – пішки.

- Отже весна дарує кожному, що треба й чого хочеться.

5. Гра «Закінчити речення»

Полям - … (сніги поталі);

Лісам - …(траву і листя);

Птахам, що повертаються, дарує…(різні гнізда);

А мамам - …(перші квіти ніжні);

Річкам дарує - …(воду);

Зернинам - …(теплу землю);

А сіячам - …(роботу почесну).

Щоб город перекопати,

Що беруть до рук? (Лопати.)

Потім з рук у м’яку грядку

Висівають що? (Зернятка.)

Щоб зернятко ожило,

Треба сонце і …(тепло).

А чому рослина сходить?

Бо корінчики п’ють…(воду).

Урожай ми враз потроїмо,

Як внесемо…(перегною).

• Послухайте загадку:

Плаче красуня над річкою:

Пов’язала б коси стрічкою,

Але вітер весь час налітає

Та коси мої розплітає. ( Верба.)

А. Костецький

- Сьогодні погожий весняний день. Особливо помітним є пожвавлення серед лісових птахів. Я вам пропоную послухати й розпізнати спів та голоси лісових птахів. ( Діти слухають і намагаються впізнати голоси птахів та розповідають, що їм відомо.)

- А тепер спробуйте відгадати.

Гра «Відгадай»

• Хто з птахів є рекордсменом зі знищення комах? ( Зозуля.)

Так, зозуля. Послухайте, скільки вона з’їла за день: коників зелених – 39, капустяних – 43, личинок хруща – 5, павуків – 4, лялечок метеликів – 3 і ще 18 молодих ящірок завдовжки від 7 до 20 см.

• А хто з птахів – неперевершений співак? ( Соловей.)
• Який птах є символом мудрості? ( Сова.)
• Які птахи імітують спів інших? ( Шпаки, папуги.)

Вірно людям я служу, їм дерева стережу,

Шкідників ним здобуваю. ( Дятел.)У дятла найдовший язик – до 15 см.

А назва якої пташки містить «40 голосних»? ( Сорока.)

Люди вірили, що птахи на своїх крилах приносять із далекого вирію весну і проганяють люту зиму. А ще весна дарує нам багато красивих і ніжних квітів. Природа щедра на загадки. Вони трапляються на кожному кроці: чому стукає дятел, чому тут лежать шишки, як на цьому місці зміг вирости кущ тощо. Спостережлива людина може дуже швидко відповісти на всі запитання, які ставить природа. Річ у тім, що вона не просто любить природу, милується її красою, а й зазирає в її таємниці, оберігає все живе, не дозволяє образити слабкого.

Чому в лісі так тихо? ( Тому що дерева затримують вітер, він колише лише їх верхівки.)

Чому в лісі темніше, ніж на відкритій місцевості?(Тому що дерева затримують промені сонця.)

Чому в лісі повітря вологе? (Вологе, бо сонце не висушує тут землю.)

Ситуативні завдання « Мозковий штурм».

• Що ви робитимете…
• Ламатимуть гілки?
• Якщо перед вами – галявина з весняними квітами?
• Що може бути з деревами, якщо в лісі стане менше птахів?

Висновок: квіти, дерева,кущі, трава – це все наша земля, наша Батьківщина. Вона належить не лише тобі одному, вона для всіх створена природою. Тому треба не нищити, а насаджувати рослини, берегти природу рідної землі.

VІ. Підсумкова рефлексія

•    А зараз ми перевіримо, як ви запам’ятали те, про що ми говорили на уроці, наскільки ви були уважними, спостережливими.

Гра « Докажи словечко».

                         Весна

Що з весною настає? ( Сніг у полі розтає.)

А чому то так буває? ( Сонце його припікає.)

Що ж синіє на землі? ( Ніжні проліски малі.)

А що пнеться з під листа? ( То травичка виростає.)

А над полем що бринить? ( Любий жайворон дзвенить.)

К. Перелісна

Де ми були на екскурсії?

Які зміни в природі ви помітили?

Що нового ви дізналися на екскурсії?

Гра « Закінчи речення».

Мене найбільше здивувало те, що…

Незвичайне я помітила тоді, коли…

Я побачив (ла)…

                    Світ прекрасний навколо тебе

Світ прекрасний навколо тебе –

Сонце ясне і синє небо,

Птахи і звірі, гори і ріки –

Нехай так буде завжди, вовіки.

Нехай людина добро приносить,

Бо світ навколо любові просить.

А. Потапова

VІІ. Домашнє завдання

Підготувати відомості про лікувальні властивості первоцвітів.

VІІІ. Повернення до класу

 

Урок – екскурсія 4

Тема. Екскурсія у відділ природи краєзнавчого музею (рослинний світ). 

Мета. Збагачувати знання учнів про рослин своєї місцевості. Формувати вміння їх розпізнавати за зовнішніми ознаками. Розвивати уяву та емоційну чутливість до прекрасного. Закріплювати правила поведінки в спілкуванні з природою. Виховувати екологічну культуру, гуманне і шанобливе ставлення до рослин.

Маршрут: краєзнавчий музей

Санітарно - гігієнічні вимоги: діти одягнення відповідні погодним умовам

Інструктаж з техніки безпеки: ПДР, правила поведінки у музеї.

Підготовка вчителя до екскурсії: за декілька днів до екскурсії вчитель визначає в музеї об’єкти для спостереження.

Підготовка учнів до екскурсії: на уроках і позашкільний час вчитель знайомить з рослинами своєї місцевості, і ділить учнів на три групи. Учні разом з батьками з різноманітних джерел добирає інформацію про рослин нашої місцевості, що занесені до Червоної книги України, матеріал народних прикмет про рослини, легенди про рослин нашої місцевості.

Хід екскурсії

І. Організація класу.

Продзвенів дзвінок,

Нас кличе на урок

І ми всі вже спішимо,

Бо на екскурсію йдемо.

1. Фенологічні спостереження

- Яка пора року настала?

- Які зміни відбуваються в природі?

- Який місяць, число?

- Тепло чи холодно надворі?

- Який стан неба?

- Чи були опади сьогодні?

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку

- Сьогодні ми з вами відвідаємо краєзнавчий музей нашого міста, де побачимо рослини рідного краю, познайомимось з їх характерними особливостями, дізнаємось про їх користь, спробуємо перевірити народні прикмети, дізнаємось які із рослин нашої місцевості занесені до Червоної книги України.

1. Гра «Мікрофон»

- Чому рослини належать до живої природи?

- Які групи рослин ви знаєте ?

- Що спільного у рослин ?

- Чим відрізняється кожна з цих груп ?

- Яку користь приносять рослини ?

- Як ставитись потрібно до рослин ?

- Які правила поведінки у природі ви запам’ятали з попередніх уроків?

2. Інструктаж з техніки безпеки:ПДР, правила поведінки у музеї.

3.Перехід до місця проведення екскурсії.

ІІІ. Засвоєння нових знань, умінь і навичок.

1. Оглядова екскурсія з екскурсоводом.

Рослини поширені по всій земній кулі. На величезних просторах вони утворюють ліси, степи, луки. Населяють вони і водойми, ростуть навіть на скелях і в сипучих пісках.

Завдяки унікальному географічному положенню рослинний світ Хмельниччини багатий і різноманітний. Область займає третє місце по Україні за кількістю видів рослин після Криму та Карпат.

В експозиціях нашого музею представлено понад 160 видів рослин Хмельниччини.

Знайомство із флорою нашого краю розпочнемо з огляду вітрини "Система рослинного світу". Відомо, що рослини поділяють на нижчі і вищі.

Водорості - мешканці водойм, але живуть також на грунті, стовбурах дерев та ін.

Лишайники є індикаторами чистоти навколишнього середовища. Деякі (видинапр,  пармелія, левкотрія легенева) - можуть існувати тільки в екологічно чистих регіонах, аксанторія (постінна золотянка) пристосовується до будь - яких умов. Лишайники ростуть дуже повільно.

Цікаву групу рослин становлять мохи, які є вже представниками вищих рослин. Сфагновий мох має бактерицидні властивості, є гарним теплоізолятором.

Плавун булавовидний - вічнозелена рослина, має довгі тонкі стебла. Здатним до розмноження плавун стає у віці 20 - 30 років.

Продовжують систему рослинного світу хвощі. Хвощ польовий є найбільш поширеним. Він є також індикатором кислотності грунтів. Хвощ є злісним бур’яном і тварини його не їдять.  Якщо хвощ потравляє в сіно - корови худнуть, дають менше молока.  В овець перестає рости шерсть. Якщо продовжувати годувати худобу цим сіном, то вона може навіть загинути, тому що хвощ має фермент, який руйнує вітамін В1. Хвощі незамінні в народній в народній медицині - їх застосовують при ревматизмі і запальних процесах, хворобах печінки, серця, а також аж сечогінний та кровоспинний засіб. В Україні росте 9 видів хвощів.

Сосна - представник голонасінних, вічнозелених дерев.

Деякі представники покритонасінних, яких у флорі України понад 4,5 тисяч видів, представлені у вітрині "Система рослинного світу".

Пальчатокорінник м’ясочервоний - представник родини орхідейних, занесений до Червоної книги України.             

Суниця лісова - цінна лікарська рослина, яка також допомагає орієнтуватися в лісі - червоний бік ягоди завжди з південного боку.

Латаття сніжно - біле розвивається по тропічному типу(тому що дно водойми ніколи не промерзає). Кореневище і стебло його ростуть протягом п’яти років, поки на поверхні води не розцвіте прекрасна біла квітка, яку ще називають водяною лілією.

Наступна вітрина знайомить нас із біоценозом боліт. Місто Нетішин розташоване в зоні Малого Полісся, де переважають перезволожені території. В таких умовах і сформувалась своєрідна, характерна для цього регіону, рослинність.

Типовими представниками болотної рослинності є осока і рогіз. Плоди осоки у мішечках розносяться водою, а горіхи рогозу 2 - 4 дні плавають на поверхні, потім опускаються на дно, де розкривають і висипають насіння, яке згодом проростає. Кореневище рогозу багате на крохмаль.

Досить цікавою є росичка круглолиста - комахоїдна рослина. Болотні грунти є бідними на азот, тому ця рослина пристосувалась добувати собі цей мікроелемент із тваринного білка. Листки росички приваблюють комах крапельками блискучої рідини (" роси"), до якої  комахи приклеюються. Ворсинки закривають і комаха опиняється у пастці. Листок виділяє рідину , яка за своїм складом нагадує шлунковий сік і розчиняє білки, які всмоктує росичка.

Андромеда (підбіл) - рослина з білуватими завдяки восковому накипу листочками, які на зиму не опадають і залишаються зеленими, гарний медонос.

В наступній вітрині можна ознайомитися з рослинністю луків, які характерні для територій, котрі затоплюються під час весняних повеней.

Лучний степ, характерний для півдня Хмельницької області, в наш час практично весь розораний. Збереглись тільки деякі фрагменти на кам’янистих та супіщаних схилах, непридатних для ведення сільського господарства.

До складу різнотрав’я флористичного комплексу лучного степу входять шавлія лугова, тирлич хрещатий. Останній тонко реагує на зміни в навколишньому середовищі. Перед дощем, вітром, при похолоданні бодай на 1 градус квіти тирлича закривають свої пелюстки.

13% території Хмельниччини займають ліси. У деревостані переважають сосна, дуб, береза, на півдні області - граб, клен, ясен.

Густий трав’яний покрив лісів утворюють копитняк, гусяча цибулька, пшінка весняна, та цінні лікарські рослини - перстач прямостоячий (калган), конвалія. Листя конвалії утворює суцільний килим, квіти ж її з’являютьсяодин раз на два - три роки. Річ  у тому, що кореневище конвалії живе щонайбільше 21 рік. Уперше конвалія цвіте у віці 7 років, а до 12 років рослина вже втрачає цю здатність. Ось виходить, що за своє життя конвалія цвіте всього 2 - 3 рази.

Значну частину території нашого мікрорегіону складають піщані грунти, з якими пов’язаний особливий комплекс псамофільних рослин. Ці рослини представлені в експозиції на вітрині "Рослини пісків", а також у центрі залу.

Цмин пісковий - лікарська рослина, яку застосовують як жовчогінний і кровоспинний засіб.

Чебрець повзучий, завдяки наявності в ньому речовини темолу - незамінний у парфумерії. Крім того, він має чудові лікарські властивості. З листя чебрецю готують салати і приправи.

 Полини багаті на дубильні речовини, з допомогою яких фарбують тканину у синій , зелений та жовтий кольори

IV. Перевірка та засвоєння нових знань, умінь і навичок.

- Ми перебуваємо з вами у царстві рослин. Ви уважно слухали та роздивлялись експонати, фотографії. Давайте перевіримо наскільки ви були уважними та що запам’ятали.

1. Пограємо гру « Закінчи речення »

Рослини – мешканці водойм….(водорості).

Рослина, якою небезпечно годувати корів, овець….(хвощ).

Пальчатокорінник мясочервоний ще називають….(орхідеєю).

Прекрасна біла квітка, що роста та квітне на воді….(водяна лілія).

Осока та рогіз – рослини, що ростуть….(на болоті).

Росичка кругло листа живиться….(комахами).

Конвалія за своє життя цвіте лише….(два рази).

Незамінний у парфумерії, має лікарські властивості, готують з нього навіть салат….(чебрець).

2. Робота у групах  (вчитель ділить учнів по групах)

Гра «Де мій дім»

Тепер давайте переконаємося, як швидко ви можете відшукати серед рослин ті, які ростуть тільки у певних місцях, про яких ви слухали розповідь та розглядали. Я називатиму рослини, а ви своєю групою підходитимете до оглядових вітрин.

Перша група – віднайдіть вітрину, де показані мохи.

 

 

Друга група - віднайдіть вітрину, де зібрані представники болотної рослинності.

 

 

Третя група - віднайдіть вітрину де,різнотрав’я луків.

 

 

Четверта група - віднайдіть вітрину, де зібрані представники рослинності пісків.

 

 

П’ята група – вітрина, де зібрані рослини лісу.

 

 

Спробуйте назвати якомога більше рослин з своїх оглядових вітрин.

3. Вікторина " Рослини лісу"

- З якого дерева виготовляють сірники? Листочки цього дерева тремтять навіть без вітру, оскільки з’єднується з гілочкою особливо. Тому про це дерево говорять, що воно переодягається кілька разів на день. (Осика)

- Яке дерево найчастіше застосовують для виготовлення лиж, а людина в спеку під ним ховається? ( Береза)

- У яких дерев восени листя червоніє? (Клен, горобина)

- Яке дерево квітне найпізніше? ( Липа, влітку)

- Яке дерево найчастіше висаджують у містах, а листочки в сильну спеку в нього липкі? (Липа)

- Яке дерево свідчить про близькість води? Воно цвіте найпершим, провіщаючи весну? (Верба)

- Яке полювання в лісі дозволене у будь - яку пору року? (Фотополювання)

Що станеться , якщо на певній ділянці вирувати ліс і тривалий час його не висаджувати? ( Зникнуть усі живі жителі, тому тривалий час не ростимуть дерева)

4. Обговорення результатів виконання роботи.

Розповідь про рослини нашого краю, що занесені до Червоної книги України.

Лілія лісова

 

Єдиний дикорослий представник лілій у нашій флорі. В народі має різні назви: лілія, вороняче масло, маслянка, масляночка тощо. Це – декоративна рослина. Квіти мають своєрідний, трохи різкий аромат, причому, ввечері і вночі аромат сильніший. Запилюються квіти нічними метеликами з довгим хоботком.

Цибулини їстівні, на смак солодкуваті, нагадують каштан. Розмножується насінням та вегетативно-дочірніми цибулинками. Росте лілія лісова в лісах, на узліссях, серед чагарників.

Причини зміни чисельності – зривання на букети, викопування цибулин, зникає також під час вирубування лісів.

 

 

Сон великий

 

 

Центральноєвропейський вид на східній межі ареалу. Ще можливі нічні заморозки, але квітку сон-трави це не лякає, вона заздалегідь "утеплилася" щільним шаром м'яких сріблястих волосків. Назву "сон" рослина отримала через те, що квіти в похмуру погоду закриті, ніби сплять, та й в народній медицині використовували цю рослину як снотворний засіб. Ця багаторічна рослина росте на світлих сухих відкритих ділянках, в основному, на узліссі, на сонячних схилах. Живе рослина до глибокої осені, запасаючи поживні речовини в кореневищі. Сон великий дуже декоративна рослина i шкода, що він знищується оберемками на весняні букети.

 

Анемона розлога

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ендемічний рівнинний вид, який відокремився від високогірної анемони нарцисоцвітної.

Латинська назва "анемос" походить від грецького слова "вітер". Рослина дуже декоративна завдяки великим білим або рожевим квітам та м'якому шовковистому опушенню. Цвіте у тpaвнi -червні. Росте зрідка на лісових галявинах, трав'янистих схилах, серед розріджених чагарників, переважно на грунтах, багатих карбонатами кальцію.

Причини зміни чисельності – випасання худоби, викошування травостою, збирання квітів на букети.

 

Зозулинець степовий

 

Із відомих науці 85 видів роду зозулинців на Україні зустрічається 17. Деякі з них ростуть на Хмельниччині.

 Зозулинець степовий росте на луках, лісових полянах, узліссях. Причиною зменшення кількості рослини є складна біологія розвитку. У насінні орхідей немає ніяких запасних поживних речовин i для проростання їх в грунті їм необхідний симбіоз з мікоризою гриба. Там, де немає грибів чи їх мало, орхідеї зникають. А наявність грибів залежить, в свою чергу, від методів i характеру використання ґрунтів.

3мієголовник австрійський

 

Реліктовий вид. Багаторічна трав'яниста, опушена рослина. Цвіте у травні-липні, розмножується насінням.

Причини зміни чисельності – зривання на букети та випасання худоби. Росте на вапнякових відслоненнях, серед чагарників, на світлих трав'янистих схилах.

Охороняється у державних заказниках.

Коручка болотна

 

Багаторічна рослина, що росте на болотистих лісових галявинах і луках, серед осокових боліт і чагарникових заростей. У червні-липні розпускаються строкаті, білувато-рожеві численні квіти у верхівковому суцвітті. Знищують її на букети. Гине вона і при викошуванні трав. Якщо зустрінете цю гарну рослину – не чіпайте її. Хай і інші помилуються квітучою болотною орхідеєю

Підсніжник звичайний

 

Вважають, що підсніжники – «квіти надії»– першими з’являються з-під снігу, засвідчують прихід весни.

 На Україні росте 3 види підсніжника. У нас, на Хмельниччині, широко розповсюджений в дубово-грабових лісах підсніжник звичайний.

Коротке життя підсніжників і дуже легко воно може обірватися. Вони вже зникли з околиць Києва і все рідше зустрічаються навколо інших великих міст, тому що підлягають масовому збору для букетів. Цибулини по-хижацьки викопуються любителями.

Презентація народних прикмет.

З наближенням негоди, перед дощем, з квiток акацiї видiляється так багато нектару, що аромат вiдчувається за сотнi метрiв.

Якщо весною береза ранiше за вiльху листя викине - лiто буде сухим, а коли вiльха першою розiв'ється - замучать дощi й холод.

На дощ квiтки березки польової стулюються, а розкриваються навiть i за хмарної погоди. .

Вишня на Покрову має зелене листя - буде сувора зима.

Перед дощем на листках плакучої верби з'являються крапельки вологи.

Якщо влiтку на горобинi багато плодiв - осiнь буде дощова, мало - суха.

На дубi багато плодiв - на сувору зиму.

Якщо небо хмариться, а квiтки жовтцю вiдкритi - дощу не буде.

Перед негодою квiтконiжки картоплi схиляються, квiтки никнуть.

Розпустився клен - буде вже тепло.

Перед негодою конюшина стуляє свої листочки i схиляє головки суцвiть, а перед стiйкою гарною погодою стебла й листочки її вирiвнянi, суцвiття пiднятi догори.

Якщо в сонячну погоду квiтки кульбаб стулюються - буде дощ. .

Перед дощем квiтки мальви стулюються.

Перед негодою квiтка маргаритки нахиляється так низько, що майже торкається поверхнi землi.

Осокiр "плаче" за декiлька годин перед дощем, збавляючись зайвої вологи.

Якщо влiтку багато польового осоту, зима буде холодною, якщо багато щавлю - теплою.

Легенди краю про рослини

 

Легенда про проліски

 

 

 

 

 

 

Давно то було. Тікала з турецької неволі українська дівчина Катерина. Блукала не один день, не два ... Непомірно довго тягнувся час самотнього голодного блукання серед чужих людей, голих степів, холодних вітрів, пекучого від холоду каміння. Тікала вона і знала, що в разі невдачі чекає її жахлива розправа за вбитого слугу, за отруєння відваром болиголову сторожу.

Та невдовзі султан повернувся з походу і, дізнавшись про все, просто оскаженів. Викликав загін яничар і звелів живою чи мертвою повернути втікачку. Скільки днів тривала погоня, одному лише світлочолому місяцю відомо, який темними ночами освітлював дівчині дорогу. Ось і степи залишились позаду. Із загону яничар залишились одиниці, а втікачки все не здоженуть. Яничари і самі давно вже повернули б назад, але, пам´ятаючи суворий наказ, продовжували погоню. Незабаром виснажена дівчина дісталася рідних країв і в знемозі опустилася на землю під вітами лісу. Надворі стояли перші дні весни. В повітрі пливли терпкі запахи живиці та набубнявілих липких бруньок. На всі лади висвистували шпаки, зустрічаючи весну і радіючи теплу. Лежачи на купі сухого теплого листя, Катря плакала від щастя. Та раптом до неї долинули крики переслідувачів. Здавалось, що вони вже десь поряд, за сусідніми кущами. В дівчини від жаху холоне кров, туманиться в очах, серце ледь не вискочить з грудей. Розкинула Катруся в розпачі руки, обняла купку сухої вицвілої торішньої трави і у відчаї почала благати: “Ненько моя, земле! Не дай загинути! Не дозволь песиголовцям вернути в неволю! Краще розступися, земле, і навічно прийми мене в обійми! Миліша смерть на рідній батьківщині, ніж підневільне життя на чужині!” Почула матінка-земля те благання, враз голі кущі покрилися зеленим листям, зашепотіли в швидкому рості трави, а з небесної блакиті опустилися на галявину голубі сутінки й заховали втікачку.З тих пір говорить легенда, там, де опустився на землю блакитний туман, заясніли на лісових галявинах, весняні квіти кольору вечірнього неба, нагадуючи нащадкам про хоробру українську дівчину Катерину, її незгасне прагнення до волі. І, назвали їх синьоокими пролісками.

Чому у калини червоні ягідки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Жили дві сестри Мирослава і Олена. Мали вони, на диво, веселий характер і рідкісну дівочу красу. Та не в добрий час випало цвісти їхній молодості. Ворожі орди плюндрували все живе на своєму шляху. Палала земля, палав рідний край, струмками текла кров, почорніли небо і земля. Не стало чути дівочого співу, згинула весела дівоча вдача, а в очах застигли біль, туга, та відчай. Не минуло чорне лихоліття і сестер: впала порубана мати, стрілою був пронизаний батько, кіньми потоптано меншенького братика. Все це застали сестри, коли прийшли з лісу. Від нестерпної туги запеклися раною серця, затуманився мозок, спопеліла, не долетівши додолу, гаряча сльоза. І поклялися сестри помститися кривавим песиголовцям за муки народні, за горе нечуване. Розповідають, що не один татарський загін, не одна сотня ненависних прибульців знайшли свою загибель в лісових хащах та непрохідних болотах, куди заводили їх відважні дівчата. Та не минули лиха і відважні героїні. Якось вони завели ворогів у болотисту западню, але самі були порубані чужинцями. Шість віків ходить по світу легенда, що краплини дівочої крові, які бризкали з-під ворожого ятагана, були підхоплені вітром, рознесені по лісах і долах, по берегах рік озер... І де вони падали, там виростали кущі червоної калини. А на місці порубаних дівочих тіл виросли кущі калини – “гордовини” з червоними, мов запечені краплини дівочої крові, ягодами. З тих пір і ростуть кущі калини то над водою, то попід лісом, то десь над яром, а то й біля могили примостяться, навіваючи журбу, смуток, спогади. Цілу довгу холодну зиму палахкотять рубіновим намистом на калині яскраво-червоні плоди. А коли уважно глянути на зернину, вийняту з ягоди, то можна побачити, що вона нагадує маленьке серце.

 

Легенди про ряст.

 

Розповідають, що в одному пралісі жила відьма. Цілими ночами вона літала на мітлі, а вдосвіта верталася до своєї хатинки на курячих ніжках, щоб відпочити. Ляже і тільки задрімає, як тут півень закукурікає. Розсердилась відьма на півня, що спати не дає, й перетворила його в квітку. Квітка рясту й справді дещо скидається на голову півня.

Легенда про материнські сльози (маргаритки)

Лише сніг зійде, а на луках, на горбах, понад стежками з'являються маленькі білі квіточки. Люди називають їх материнськими сльозами і склали таку легенду. Колись, дуже давно, на наш край нападали татари. В одному селі жила бідна вдова. Мала вона трьох синів-козаків - один другого кращий. Уже повиростали вони, і думала мати, що невісток приведуть, поміч буде. Але не так сталося, як гадалося. Чорною хмарою посунула на Україну татарська орда. Пішла та сила вгору по Дністру аж під Карпати грабувати народ і в ясир забирати: хлопців-молодців на галери, а дівчат - для гаремів ханських та султанських. Зібралися три сини тієї вдовиці на татарву йти. Попросили в матері благословіння, поклонилися громаді, взяли мечі, осідлали коней вороних і поїхали з побратимами на рать. Люта січ була, бо й не рівними сили були. На одного козака по п'ять зайд сунуло. Та відступили татари, бо багато бусурманських голів лишилося над Дністром. Поверталися з перемогою хлопці додому по білому снігу, що випав після битви. Радісно зустрічали їх. Але для матері-вдови принесли вони сумну звістку: її два сини впали у лютій січі, а третього, порубаного, забрали татари з собою. Боса і простоволоса бігла мати по білому снігу за третім сином і тяжко голосила. Гіркі сльози рясним дощем падали з очей. Від них танув білий сніг. Де впала сльозина, там розквітала маленька квіточка. Назвали люди ці квіточки материнськими сльозами. А ще їх маргаритками називають

Легенда про лілію

Це було в давнину, коли в широкі степи України залітали орди татарські. Страшний то був час: горіли села, голосили матері, просили захисту діти, а їх безжалісно рубали шаблями. Лилась кров, лились сльози. Старих людей рубали, молодих дівчат і хлопців забирали в полон і гнали в невідому країну. В одному селі ( а скільки таких сіл на широкій Україні ) росли і розквітали красиві вродою і станом чорноокі, працьовиті красуні. Ніжні, непорочні, як білий цвіт лілії. Одного разу на село налетіли татари. Дівчата, щоб не йти в неволю, втопились в бистрій і глибокій річці. І в тому місці, де темна вода сховала від ворогів красунь, на світанку з’явились білі пуп’янки невідомих квітів. Коли зійшло сонце, проміння освітило згарище на місці села, і, наче злякавшись побаченого, пробігло по неспокійній поверхні річки, невідомі квіти розцвіли яскравим, сліпучим цвітом. Здавалось, що ніжні руки дівчат тягнуться до сонця, вітають світла. А ввечері, з запахом сонця, ховалися від чорної ночі. З того часу ці чудові квіти, яких прозвали ліліями, просипаються з сонцем і засипають з його заходом.

VII  Підбиття підсумків. Рефлексія.

- Де сьогодні проходила наша екскурсія?

- Чи переконались, що рослини ростуть у най різноманітних куточках нашого    краю? Пригадайте, де саме?

- Які рослини вас «здивували»? Чим?

- Яка легенда сподобалась найбільше? Чому?

- Які народні прикмети запам’ятали?

- Які рослини нашого краю занесені до Червоної книги?

- Чому на Землі зникають деякі рослини?

- Яким є значення рослин в житті людини?

- Чим конкретно природі допомагає кожен із вас?

Світ навколо тебе дуже привабливий і цікавий , і ти живеш у ньому , як у рідному домі, бо ти - теж частинка цієї природи. А щоб тобі було тут затишно і добре, то слід поводитися мудро, оберігати довкілля, бо без нього ми не зможемо жити. Потрібно допомагати природі відновлювати свої сили. І ти це можеш!

1. Гра "Вчимося любити природу"

Учитель промовляє фразу, а учні повинні сказати, любить або не любить людина природу і чому.

1) Людина вийшла з лісу з букетом конвалій.

2) Людина садить біля будинку дерево.

3) Людина кинула недопалок на землю.

4) Директор заводу поставив очисні фільтри на труби.

5) Діти вішають на дерева шпаківні.

6) Після відпочинку у лісі люди зібрали і закопали сміття.

7) Водій миє машину на березі ріки.

8) Хлопчик б’є пляшки.

 VІІІ. Домашнє завдання.

Продовжити знайомитись та вивчати рослинний світ нашого краю.

ІХ . Організоване повернення учнів до класу.

 

 

Урок- екскурсія 5

 

Тема. Екскурсія у відділ природи  краєзнавчого музею(тваринний світ).

Мета. Розширити знання учнів про тварин; формувати передумови пошукової діяльності, розвивати спостережливість, увагу, вміння порівнювати; активізувати мовлення дітей, виховувати дбайливе ставлення до живої природи.

Маршрут. Краєзнавчий музей.

Санітарно - гігієнічні вимоги. Діти одягнення відповідні погодним умовам.

Підготовка вчителя до екскурсії. За декілька днів до екскурсії вчитель визначає в музеї об’єкти для спостереження.

Підготовка учнів до екскурсії. На уроках і позаурочний час учитель знайомить учнів з тваринами рідного краю.

Інструктаж з техніки безпеки. ПДР, правила поведінки у музеї.

Хід екскурсії

І. Організація класу.

1. Фенологічні спостереження.

- Яка пора року настала?

- Які зміни відбуваються в природі?

- Який місяць, число?

- Тепло чи холодно надворі?

- Який стан неба?

- Чи були опади сьогодні?

ІІ. Повідомлення теми та мети екскурсії.

•    Сьогодні на уроці ми дізнаємося багато цікавого про тварин, бо побуваємо на екскурсії у краєзнавчому музеї.

1. Гра «Мікрофон»

- Яких звірів нашого краю ви знаєте?

- Яких птахів нашого краю ви знаєте?

- Які ще тварини, крім звірів і птахів, вам відомі?

- Чи хотіли б ви більше дізнатися про тварин, побачити зблизька які вони на вигляд?

2. Інструктаж з техніки безпеки:ПДР, правила поведінки у музеї.

3.Перехід до місця проведення екскурсії.

ІІІ. Засвоєння нових знань, умінь і навичок.

1. Оглядова екскурсія з екскурсоводом.

Географічне положення Хмельницької області - унікальне завдяки великій її  протяжності із півночі на південь(220км). Область розташована на Волино - Подільській височині, яка являє собою полого - хвилясту рівнину. Більша частина території розташована в зоні лісостепу і лише північна частина - в зоні Полісся. У зв’язку з різноманітністю природних умов тут сформувався багатий видовий склад фауни.

В залі "Тваринний світ Хмельниччини" представлено у вигляді чучел більше 70 - ти видів фауни регіону та колекціях комах, яка нараховує близько 200 представників. Всі експонати об’єднано в п’ять екологічних груп: тварини заплаво - болотяного зооценозу, лісу, оброблюваних угідь, комахи та шкідники.

Найчисленнішим у залі "Тваринний світ" є представництво типу членистоногих, що об’єднує в собі тварини класу комахи, павукоподібні, ракоподібні та багатоніжки.

Тіло комахи зверху вкрите хітиновою оболонкою (кутикулою) і розділене на голову, груди й черевце. Грудний відділ несе три пари ніг, а в крилатих комах ще й крила. Дихають комахи за допомогою трахейної системи або всім покривом.

Неабиякий інтерес викликає колекція комах класу лускокрилі або метелики.

В колекції прямокрилої цікавою є вуховертка, один виводок котрої складає 50 яєць, які вона "висиджує", наче квочка, не залишаючи його протягом кількох  тижнів. Ряд перетинчастокрилих представлено найважливішими запилювачами, серед яких бджола медоносна. Джмеля називають вузьким спеціалістом, тому що він один, завдяки особливій будові хоботка, може запилювати конюшину.

До корисних членистоногих лісу відносяться сонечка, що знищують попелиць, і мурашки , сімя яких за один день знешкоджує понад 1 кг шкідників.

У вітрині "Шкідники" можна познайомитись з усіма фазами повного перетворення комах на прикладі хруща травневого (яйце, личинка, лялечка, доросла комаха).

У всіх трьох зооценозах, представлених у вітринах залу " Тваринний світ", є багато птахів. На території області було зафіксовано 292 види птахів.

Тіло птахів покрите пір’ям, що захищає його від пошкоджень, дає можливість підтримувати порівняно високу температуру, забезпечує аеродинамічні властивості у польоті тощо. У птахів слабо розвинутий нюх Зате слух чудовий, а зір найкращий серед усіх живих істот. Для розмноження вони відкладають яйця, які потім насиджують.

У вітрині "Тварини заплаво - болотяного зооценозу" серед багатьох представників цієї екологічної групи зустрічаємо чаплю сіру - великого птаха вагою до 2кг; бугая - болотяного птаха, що зимує на Україні в пониззях Дунаю і Дністра, досконало маскується в очереті, а захищаючись, блискавично б’є ворога в око; кроншнепа великого, занесеного до Червоної книги України.

Вітрина "Тваринного лісу" знайомить з унікальними представниками лісового зооценозу. Тут багато птахів - крук (птах - санітар), сова вухата, вивільга (пересмішник), дятли та багато ін. Дятлів називають лікарями дерев. Ці птахи добувають комах і їх личинок з допомогою довгого клейкого язика, озброєного своєрідними гачечками.

Експозиція доповнена чучелами звірів: зайця - русака, білок, борсука. Останнього називають господарем лісу. Він будує собі нору, доглядає за нею, декілька разів за літо міняючи підстилку. Їсть борсук  все - ягоди, личинки комах, яйця, і навіть гадюк, отрута яких на нього абсолютно не діє. Мисливське угіддя , на якому він полює, помічає речовиною , що має сильний запах. При небезпеці ховається в запасні нори.

Всім тваринам властиві такі загальні ознаки, як високорозвинена нервова системою, центром якої є мозок.  Вони народжують живих малят і вигодовують їх молоком, звідки й назва - ссавці. Організм звірів має сталу температуру 36 - 38 градусів. Від охолодження їх надійно захищає волосяний покрив, від перегрівання - система потових залоз.

Ось, здавалося б, усім відомий заєць - русак. Він добре пристосовується до пересування стрибками, не боїться води - перепливає навіть великі річки. Очі в зайця влаштовані так, що дивитися він може і вперед і назад одночасно. В шлюбний період зайці подають голос, схожий на крик сови. Зайченята народжуються тричі на рік. Малята недоступні нюхові хижаків, тому що їх потові залози розміщені на підошвах ніг.

Вітрина "Тваринного оброблюваних угідь, суходільних лук та пасовищ" представлена такими видами, як куниця лісова, ласка, кажан, лелека білий, куріпка сіра, горлиця і хом’як звичайний , який відноситься до видів, що підлягають особливій охороні за Бернською конвенцією 1979 року.

Тут відразу приваблює погляд лелека білий - птах - оберіг українського народу, який відноситься до найбільших (довжина до 110 см, вага до 5 кг) птахів. Гнізда лелеки будують понад 1 метр в діаметр, в яких по черзі насиджують 4 - 5 яєць.

Пташенят вигодовують протягом декількох тижнів. Живиться лелека ящірками, комахами, мишовидними гризунами, знищує сарану. У вирій летять 2,5 місяці, до місць гніздування повертаються у два рази швидше. Живуть до 20 років.

Окрасою зали є дві об’ємні діорами. В першій відтворено куточок волинського лісу, в який гармонійно вписались постаті персонажів дитячих казок - лисички та їжака. В другій - краєвид із птахами, які зимують в нашій місцевості: синиці, щиголь, омелюх, снігурі та горобці.

Самець синиці - найтурботливіший сім’янин. Він годує і пташенят, і самицю, яка більше тижня сидить, вигріваючи малят. Синиці до 400 разів і день приносять корм до свого гнізда, але обов’язково влаштовують "тиху годину" , заснувши в гнізді.

Омелюх прилітає на зимівлю із далекої тайги, долаючи при цьому відстань до 4000км. Він любить ласувати ягодами горобини, калини, омели, з’їдаючи при цьому більше, ніж важить сам.

ІІІ. Бесіда - розповідь з демонстрацією музейних експонатів.

1. Огляд музейних експонатів (звірів).

• Відгадайте загадку і знайдіть відгаданого звіра серед експонатів музею.

Біжить він по долині у сірій кожушині.(Заєць).

• Як називається ця тварина?
• Як пересувається?
• Чим харчується?
• Опишіть зовнішній вигляд тварини.

 

Хвіст трубою, спритні ніжки –

Плиг із гілки на сучок!

Носить все вона горішки

В золотий свій сундучок.(Білка).

 

 

• Який у неї розмір?
• Чим вкрите тіло?
• З яких частин воно складається?
• Якого кольору хутро?
• Де живе ця тваринка?

1. Хвилинка - цікавинка.

Коли білка плигає по гілках, вона закидає хвіст на спину. Хвіст служить кермом. За його допомогою вона керує свій рух. У білки добре розвинений слух, її вуха нагадують китички.

     Розгляд чучел звірів (вовка, мишки-полівки, косулі), та їх характеристика за аналогією.

 

 

     Отже, запам’ятайте, що тварини, тіло яких вкрите шерстю, які народжують малят і вигодовують їх молоком, називають звірі. 

ІV. Бесіда - розповідь про птахів.

Невеличка, скромна пташка

З нею стрітись дуже важко.

Та чарує всіх людей

Гарним співом… (соловей).

- Як називається цей птах?

- Опишіть зовнішній вигляд  птаха.

- Чим він живиться?

1. Хвилинка - цікавинка

     Хижі птахи - корисні тварини, тому що поїдають багато мишей, полівок та інших шкідників. Крім того, хижі птахи знищують багато хворих і слабких звірів і птахів, які можуть переносити різні хвороби.

Розгляд чучел птахів (лелека, журавель, беркут) та їх характеристика за аналогією.

 

 

 

     Отже, тварини, тіло яких вкрите пір’ям і які мають дзьоб називають птахами.

V. Бесіда – розповідь про плазунів.

   Хто хвіст залишає,

   А від ворога втікає? (Ящірка).

- Як називається ця тварина?

 - Як вона рухається?

 - Чим живляться ящірки?

 - Опишіть зовнішній вигляд її.

   По траві повзла змія.

   Налякався добре я.

   Від гадюки біг чимдуж,

   А то виявився…(вуж).

Розгляд чучел плазунів (різні види змій) та їх характеристика за аналогією.

1. Хвилинка – цікавинка.

     Хвіст, відкинутий ящіркою, продовжує рухатися і відволікати увагу переслідувача.

     Змії живляться дрібними тваринами (мишами, полівками, птахами, їхніми яйцями, комахами), заковтуючи їх цілком.

     Отже, тварини, які мають суху луску і пересуваються плазуючи, називають плазунами.

VII.  Підбиття підсумків. Рефлексія.

- Отже, діти, ми сьогодні побували у краєзнавчому музеї на оглядовій екскурсії.

- Що найбільше вам запам’яталося?

1. Гра «Відгадай за описом».

1. Він великий, хутро сірого кольору, хижак.
2. Вона маленька, вертлява, руденька.
3. Він великий, бурий, тіло вкрите хутром, лапи великі, всеїдний.
4. Гнучке тіло, вміє швидко бігати, при небезпеці відкидає хвіст.

  2.Гра «Лісові характери».

- Давайте пригадаємо характери лісових мешканців.

1)  Хто в лісі найголовніший;

2)  Хто в лісі найхитріший;

3)  Хто в лісі найсильніший;

4)  Хто в лісі найсміливіший;

5)  Хто в лісі найдобріший тощо.

- Пояснити свої думки. Зробіть висновок.

3. Гра «Хто де живе».

Діти утворюють коло, вчитель запитує всіх дітей по черзі: які твари­ни або птахи живуть в лісі (в полі, на лузі, в морі, в пустелі)? Діти по чер­зі перераховують цих тварин. Той, хто не зміг назвати тварину, залишає коло. Перемагає гравець, який останнім залишився в колі.

VІІІ. Домашнє завдання.

Продовжити знайомитись та вивчати тваринний світ нашого краю.

ІХ.  Організоване повернення учнів до класу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою 1 – 4 класи (наказ МОН молоді та спорту України від 12. 09. 2012 р. № 1050).
2. Методика проведення екскурсій на уроках природознавства в 1 класі. Київ «Генеза» 2012 рік. Т.Г. Гільберг., Т. В. Сак  Посібник для вчителя.
3. Календарно – тематичне планування з природознавства для 1- 2 класу. Т. Г. Гільберг., Т. В. Сак. 2012 рік.
4. Навчально – методичний комплект «Природознавство» для 2 класу 2013 рік.
5. Бабовал, Т.І. Природознавство. Цікавий світ навколо нас. [Текст] : книга для читання. Т.1./ Т.І. Бабовал, В.О. Вихрущ. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан,1998.
6. Бакай, В.П. Охорона водойм [Текст] / В.П. Бакай // Розкажіть онуку. – 1997. – №6. – С.24–25.
7. Будна, Н.О. Я і Україна. Уроки природознавства: 3 кл. [Текст] / Н.О. Будна, О.Р. Гемзюк, М.І. Майхрук, О.М. Тітченко. – Тернопіль: Навч. Книга – Богдан, 2005
8. Дидактична мозаїка: цікаве довкілля [Текст] / уклад. Л.М. Римао, Ю.Є. Бардакова. – Х.: Вид. група «Основа», 2005.
9. Дядченко, Л.М. Матеріали до уроків. Я і Україна: 3 кл. [Текст] / Л.М.Дядченко. – Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006.
10. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж., Ільченко О.Г., Водолазька Т.В. Викладання довкілля в 4 класі. Посіб. для вчителів. − Полтава: НМЦ ІЗО. − 2002. − 135 с.
11. Міщенко, М.О. Дивосвіт [Текст]: наук.-художн. кн..: для серед. та ст. шк. віку / М.О. Міщенко. – К.:Веселка, 2000.
12. Форощук, О.О. Природознавство для початкових класів [Текст]: метод. посіб./ О.О. Форощук, Н.Є. Форощук. – К.: АСК., 2008.
13.  Інтернет ресурси.