Урок " Фантастичне і реальне в повісті Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі». Важливість знань про історичне минуле нашого народу"

Тема. Фантастичне і реальне в повісті Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі». Важливість знань про історичне минуле нашого народу

Мета: продовжити знайомство з повістю З.Мензатюк «Таємниця козацької шаблі», зацікавити нею; з’ясувати , що є фантастичного та реального у творі;

удосконалювати вміння переказувати  прозовий твір, давати оцінку прочитаному;

розвивати усне мовлення, логічне і критичне мислення, пам’ять, увагу, спостережливість;

виховувати в учнів інтерес до історичного минулого рідного народу,  моральні цінності, патріотизм.

Обладнання: текст твору, мультимедійна дошка для перегляду презентації, карта України, роздатковий матеріал

Тип уроку: урок засвоєння нових згань.

Епіграф до уроку:

                                                                    Історія –  це в першу чергу література,

                                                                    й  без талановитого стилю вона ніщо.

                                                                                     Джордж Тревельян

                                                                                    (англійський історик)

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

1.               Привітання
2.               Налаштування класу до уроку

Аутотренінг ( покласти руки на стіл та промовити за вчителем)

•                   Я- творча особистість!
•                   Я все знаю і все вмію!
•                   Мені завжди все вдається!

ІІ. Оголошення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності п’ятикласників

1.Вступне слово вчителя

•                   Сьогодні на уроці ми продовжуємо працювати над пригодницькою повістю Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі». В  творі  історичні події переплітаються з детективними пригодами, минуле  –  з сучасним. Наявне реальне і фантастичне, добро і зло. Погодьтеся, читаючи вдома повість, ви не замислювалися над проблемами, порушеними в ньому.  А наша письменниця вважає, що читання літературних творів вчить дитину пізнавати навколишній світ, себе у світі.
•                   Протягом уроку ми з вами будемо вчитися переказувати твір, висловлювати власні думки щодо прочитаного, з’ясуємо, що є реального та фантастичного в повісті, здійснимо віртуальну подорож історичними місцями України, виховуючи повагу до минулого нашого народу.
•                   Розгорніть зошити, запишіть дату і тему уроку.

Робота з епіграфом

– Як ви розумієте рядки з епіграфа? ( Висловлювання учнів)

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1.               Згадаймо, про що наша повість. Проведення літературного диктанту.

Літературний диктант

1.               Назвіть прізвище головних героїв повісті.( Родина Руснаків)
2.               Хто така Машка ? Опишіть її. ( Машина кольору «корида» вітчизняного виробника, стара, пошарпана)
3.               Навіщо родина Руснаків купила автомобіль? ( Планували у відпустку на власному авто поїхати до моря)
4.               Що вам відомо про пана Богдана? ( друг родини, історик, мандрівник, вельми цікава людина)
5.               З яким проханням звернувся пан Богдан до родини Руснаків? ( Знайти і врятувати історичну реліквію, старовинну річ)
6.               Про що дізналася родина Руснаків, поспілкувавшись з привидом, патріотично настроєним? ( Історичною реліквією є козацька шабля)
7.               Чому Руснаки вирішили їхати саме в Берестечко? ( Привид дав підказку, де шукати шаблю – перевернутий хрест. Руснаки вирішили, що йдеться про Козацькі Могили)
8.               Як Наталочка познайомилася з Антипком? ( Під час подорожі на бензоколонці до нею підійшов хлопчик, який також шукав шаблю)
9.               Хто такий Антип? З якою метою він заважав родині Руснаків знайти шаблю? ( Антип – чортик, зла сила, яка не хотіла, щоб козацька шабля потрапила в добрі руки)
10.          Хто допомагав Руснакам в пошуках козацької шаблі? ( Пластуни зі Львова Северин і Василь)
11.          Яких пригод зазнала родина під час подорожі? ( перегони, погоня, заїзд на дерево, падіння Наталочки в річку,потім у колодязь, звинувачення у крадіжці картини з музею тощо)
12.          Чи вдалося врятувати історичну реліквію? Яка доля спіткала шаблю? (Так, врятували. Шаблю передали державі, реліквію використовували під час спектаклів про козаків)

Самоперевірка.

•                   Ви добре засвоїли зміст повісті. Це нам дуже допоможе у подальшій роботі.

ІV. Сприйняття й засвоєння нового навчального матеріалу

1.               Слово вчителя

•                   У повісті «Таємниця козацької шаблі» присутнє фантастичне і реальне.

Скажіть, який твір усної народної творчості поєднує в собі фантастичне і реальне. Так, правильно – казка.

2.               Складання учнями інформаційного грона «Фантастичне і реальне в творі» ( робота на дошці)

1.               Фізкультхвилинка

•                   Пам’ятаєте, як Наталочка потрапила у річку. Що треба робити, щоб впевнено триматися на воді?

Раз, два  – всі пірнають.

Три, чотири – виринають.

П’ять, шість на воді

Кріпнуть крильця молоді.

Сім, вісім – що є сили

Всі до берега приплили.

Дев’ять,  десять – розгорнулись,

Обсушились, потягнулись

І за парти тихо сіли.

2.               Повідомлення про козацьку шаблю. Складання асоціативного грона.

ШАБЛЯ – різновид холодної зброї. Вона має клинок ( довжиною більше 100 см) , хрестовину (гарду) та руків'я. Клинок шаблі викривлений, з лезом на вигнутому боці та обухом на увігнутому, має вістря та хвостову частину для кріплення руків'я. Зразки шабель, які ми бачимо, вказують, що козацькі шаблі були доволі тонкі та легкі, ручку мали оздоблену, піхви прикрашені різьбою.
    Отримати шаблю справжній січовик міг лише двома шляхами – у спадок від батька чи діда або здобути в бою.
    Окремо треба наголосити на особливому значенні шаблі для козака-лицаря. У козацькому середовищі ставилися до шаблі як символу військової звитяги. Козаки повсякчас удосконалювали свою техніку шабельного бою.
Шабля завжди посідала визначне місце у свідомості українців, асоціюючись у першу чергу з козаком – захисником Вітчизни. Оспівана великим Кобзарем як невід'ємний супутник українського лицаря, шабля фігурує у величезній кількості українських народних дум, поезій, прислів'їв та приказок:
Шабля – це зброя,
Шабля – це правда,
Шабля козацька – це сила і влада!
• Береженого бог береже, а козака шабля стереже.
• Дай Боже воювати і шабель не виймати.
• Кінь, шаблюка, вітер в полі – і ніхто не здолає козацької волі!
• Козаку лучче проміняти шаблю на веретено, ніж напасти вдвох на одного.
• В бою козак себе славить не на язиці пилюкою, а конем та шаблюкою.

3.               Географічний маршрут подорожі
   - Укладіть географічний маршрут подорожі сім’ї Руснаків.
   О р і є н т о в н е  в и к о н а н н я.
   Київ → Дубно (Дубенський замок) → Тараканівський форт → Берестечко (Козацькі Могили) → Підгірці (Підгорецький замок) → Олесько (Олеський замок) → Кам’янець-Подільський (Кам’янець-Подільська фортеця) → Хотин (Хотинська фортеця).
4.               Віртуальна подорож архітектурно-історичними пам'ятками України.
    Думаю, ніхто з вас не відмовився б разом із сімейством Руснаків відвідати ті замки та фортеці, у яких побували вони під час пошуків шаблі. І я запрошую вас у віртуальну подорож до цих визначних місць, яку ми здійснимо з допомогою наших екскурсоводів. А також пригадаємо, які події повісті пов'язані з цими місцями.

Слайд1
Дубно
Замок в Дубно розташований на одному з мисів річки Іква серед болотистої місцевості. Перший замок тут з"явився в 1492 році, а збудував його князь Костянтин Острозький. За всю свою історію замок жодного разу не було захоплено, незважаючи на спроби татар, козаків, росіян і шведів. Зараз територія замку є Державним історико-архітектурним заповідником.
Слайд 2
 Чим замок у Дубно не сподобався Наталці?
Яка несподівана зустріч здивувала Наталку?
 На який вчинок підмовив Антип дівчинку?

Слайд3
Тараканівський форт
Розташований за три кілометри від Дубно і за півтора від села Тараканів. Офіційно закритий об'єкт перебуває у аварійному стані. Побудований наприкінці ΧІΧ століття як військове укріплення. Муровані будівлі ховаються у товщі землі. За зовнішнім муром є кілька ходів усередину. Один, найцікавіший, веде через тунель, але без ліхтарика туди краще не потикатись. Ще є прохід між стінами – там помітна стежина, яка змійкою в'ється у бур'янах. У лабіринтах форту легко можна заблудитися, а то й потрапити у пастку.
(Виразне читання від імені героя уривку з розділу 5)

Мені з великими труднощами вдалося умовити батьків повернути до Тараканівського форту. Адже я пообіцяла Антипу зберегти таємницю від усіх. Коли ми з'їхали з траси і потрапили на ґрунтівку з вибоїнами, тато, певно, жалкував, що піддався на мої умовляння. Та ось ми дісталися до заповітного місця. Я оцінила хитрість Антипа, який порадив заходити у форт саме з цього боку. Тут була круча, дертися на яку батьки точно не захочуть.
          Але я й сама розгубилася, коли залізла на пагорб: ніде не було видно нічого подібного на форт. І лише коли спустилася вниз, побачила вмуровані у землю каземати, замасковані від стороннього ока. Тут було так порожньо і тихо, що аж моторошно. А коли я зрозуміла, що до місця зустрічі треба буде йти через темний тунель – мені стало страшно... Але так цікаво... і я ступила в пітьму. Спочатку було нічого, але згодом у тунелі щось зашуміло, залопотіло, і я з переляку щодуху рвонула вперед. Серце шалено гупало в грудях, мене огорнув жах, бо я раптом задумалася, як же вертатимуся до батьків. Нізащо у світі я більше не зайду в той тунель!

 Раптом я побачила те місце, де Антип казав мені заховатися, потім почула голоси і прожогом кинулася в один із темних ходів. Я впала вниз, провалилася... Мені було так боляче, бо коліна я обдерла до крові... Але по-справжньому я злякалася, коли зрозуміла, що потрапила у глибокий кам’яний колодязь, з якого немає виходу. І я закричала, але ніхто не прийшов мені на допомогу.

Скоро мені страшенно схотілося їсти і пити. А ще розбурхалася моя уява, яка підказала мені, як у газеті напишуть про мужню дівчинку(тобто про мене), яка пожертвувала своїм життям, рятуючи старовинну реліквію. Я уявила, як буде плакати мама, утративши єдину донечку. І я гірко заридала! Не знаю, скільки часу промайнуло в сльозах. Аж раптом я почула знайомі голоси, і нарешті мене витягли із колодязя – я потрапила в мамині обійми і розплакалася ще дужче. А коли зрозуміла, що Антип свідомо направив мене у цю пастку, то навіть розгубилася, бо не могла уявити, навіщо це йому. Потім мені довелося вислухати лекцію від батьків. А заперечити не було чого  – я зрозуміла, що винна, і тому мовчала.
Слайд 4
 Чому Наталка пішла у форт без батьків?
Як дівчинка потрапила в пастку?
 Про що думала Наталка у колодязі?

Слайд  5
Берестечко
А про яке місто говорить мати Наталки на початку повісті: «Кожен порядний українець має побувати в ...» (Берестечку). Чому це так важливо? Що ви дізналися про це місце зі сторінок повісті? (учні відповідають).
Історичний коментар учителя
Поблизу міста Берестечка на Волині знаходиться місце знаменитої драматичної битви загонів Богдана Хмельницького з польським військом у 1651 році. Ця битва закінчилася поразкою козаків, бо у розпал бою їх зрадили союзники – кримськотатарське військо на чолі з ханом залишило поле бою, прихопивши з собою і Богдана Хмельницького, який намагався їх повернути. Козацьке військо лишилося без свого ватажка. Полковники вирішили припинити бій і відступати через болота. Для прикриття відходу основних частин було залишено кілька невеликих загонів – усього близько трьохсот козаків. Усі вони загинули.
Їхні останки лежали в торфі 300 років. Разом із мушкетами, шаблями, кулями, ложками, одягом та іншими предметами побуту. Зараз знайдені речі можна побачити у музеї, який неофіційно ще називають "Козацькі могили".
Виразне читання учнями уривків, де змальовано останній бій козаків (від слів «Їх стояло три сотні...» (ст. 76-77)  до «Лицарська смерть козакові дорожча» (ст. 78-79)
Слайд  6
 Якими постають козаки з цих уривків?
Яка риса була визначальною, найважливішою для справжнього козака? («мікрофон»)
Не випадково саме у Берестечку відбулася і фатальна зустріч Наталочки з Антипком, коли вона не побоялася укласти угоду навіть із чортиком. Аби лиш відшукати шаблю.

 Вирушаємо далі на пошуки шаблі.
Слайд  7
Підгірці
Замок у Підгірцях – один із кращих зразків палацових будівель Європи. Колись палац вражав красою, багатством і пишнотою. За свою історію замок зазнав змін, переходив з рук в руки, аж поки в радянські часи не перетворився на туберкульозну лікарню. Колись тут знімали сцени відомого фільму «Д'Артаньян і три мушкетери». Зараз Підгорецький замок закрито – реконструкція. А поки що тут можна подивитися експозицію у підвалі. Табличка на дверях привітно застерігає, що вразливим особам спускатися не варто. І все через Білу Даму, привид якої з'являється у підземеллі час від часу.
Слайд 8
Як сімейство Руснаків замість Олеського замку потрапило в Підгірці?
 Чому Наталка без остраху пішла на дивний нічний бал?
Як вона врятувалася від нечистої сили?

Слайд  9
Олеський замок
Понад шість століть минуло з того часу, як виник на високому пагорбі у Олеську замок. Підвищення, на якому збудували замок, було основою укріплення. Нижче, по схилу гори, кільцем проходив вал із частоколом, а далі вал з водяним ровом. Навколо заболочена непрохідна рівнинна територія. На вершині пагорбу було збудовано фортечний, овальний у плані мур. Кілька разів замок був зруйнований і відбудовувався. У одній із кімнат знайдено скарб. Зараз замок відреставрований. У ньому створено музей-заповідник "Олеський замок" та відділ Львівської картинної галереї.

 Слайд  10
 Яка неприємність сталася з Руснаками в Олеському замку-музеї?

Слайд  11
Кам'янець-Подільський
Кам'янець Подільський – місто, в якому споруджено фортецю, що не має аналогів у Європі... Легенда говорить, що коли турецький султан Осман ІІ, тримаючи Кам'янець в облозі, запитав: «Хто збудував це укріплене місто?». У відповідь почув: «Сам Бог». «То нехай же Бог і здобуває його!» – сказав султан і, знявши облогу, відступив. Так за Кам'янець – Подільською фортецею закріпилася репутація "побудованої рукою Бога". Природа подарувала фортеці високі прямовисні береги і широке русло річки , а людина спорудила високі стіни з амбразурами.
Слайд  12
 Як Наталчин тато здогадався про відповідь на загадку? Що йому допомогло?

Слайд  13
Хотин
Це найстаріше місто Чернівецької області, яке уже відсвяткувало своє 1000-ліття. Фортецю кілька разів руйнували і відбудовували. Вона переходила з рук у руки, нею володіли і польські королі, і турецькі феодали, й українські козаки. У 1621 році під стінами фортеці відбулася нерівна битва польсько-козацького війська проти численної турецької армії. Тоді і склав свою голову легендарний гетьман Петро Сагайдачний. З 2000 року тут створено історико-архітектурний заповідник.
Із пагорба добре можна роздивитися хотинську фортецю. Уважніше придивіться до замкових стін: їх опоясує орнамент з червоної цегли, що нагадує зразки подільської народної вишивки. Нижні чотири ряди утворюються прямокутниками, а верхні два – трикутниками, увінчаними хрестами. Ось вам і «в узорах жупани».

Слайд  14
 Назвіть усіх, хто зібрався біля Хотинської фортеці на місці продажу шаблі?
Як намагалися переконати того, хто знайшов шаблю, не продавати її абикому, щоб зберегти старовинну реліквію на батьківщині?

Робота в групах. Характеристика образів Наталки та Антипка.
(І група – дібрати риси характеру, властиві Наталці – не менше 6 – і заповнити їх у таблицю.
ІІ група - дібрати риси характеру, властиві Антипу, – не менше 6 – і заповнити їх у таблицю.

ІІІ група – проаналізувати поведінку героїв і зробити висновок, які вчинки гідні поваги, а які заслуговують на осуд; записати їх у 2 колонки)

сміливість                                         хитрість
                    довірливість                                     підступність
                    уміння дружити                               самовпевненість
                    патріотизм                                        безжальність
                    розвинута фантазія                          відсутність  патріотизму                 
                    любов до пригод                              нахабство
                    наполегливість                                 насмішкуватість

 Хто з героїв вас приваблює більше? З ким із них ви б хотіли дружити? Чому?
 Які риси хотіли б виховати в собі?
А якби Наталка й Антип жили в часи козацтва, ким би вони могли стати?
VІ .  Підбиття підсумку уроку

1. Гра «Впізнай героя»

« Ти смілива і … гарна» (Наталка)

« …який хоч і крутив дулі , проте палко переймався долею національної реліквії» (Привид)

 «Хлопці стояли , мов гетьмани: поважні, виструнчені , акуратні – по всьому видно , що то українські лицарі, ще й численні нашивки на їхніх рукавах виглядали так значимо»(Северин та Василь)

« татів приятель … історик, мандрівник і взагалі вельми цікавий чоловік» (Дядько Богдан)

 «… модного , розумного , упевненого в собі» , «кульгавого хлопчика , елегантного , прилизаного , з двома горбочками на голові» (Антипчик)

V. Домашнє завдання (на вибір)
1. Написати відгук на прочитану книгу
2. Скласти акровірш «Шабля».