Тема: Фінікійські міста-держави. Ізраїльсько- Іудейське царство.
Мета:
Очікувані результати
Після цього уроку ви зможете:
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Тема: Фінікійські міста-держави. Ізраїльсько- Іудейське царство.
Мета:
Очікувані результати
Після цього уроку ви зможете:
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
І. Організаційні моменти.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
Репродуктивна бесіда
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
План уроку
1. Фінікійські міста-держави.
Вчитель (розповідь +робота з картою)
Давня легенда розповідає, що один спритний лісоруб опинився у складному становищі: з одного боку палав ліс, з іншого — шуміло море. Тоді лісоруб обтесав стовбур великого кедра й поплив на ньому в море. Батьківщиною легенди, найімовірніше, є давня Фінікія.
Ця країна розташована на північному заході від Вавилона, на східному березі Середземного моря. Вузькою смугою вона простяглася між морем і високими Ліванськими горами, які поросли густим кедровим лісом.
Більше чотирьох тисяч років тому тут оселилися племена, які пізніше давні греки назвали фінікійцями, а їхню країну – Фінікією. Місце розташування Фінікії було надзвичайно зручним, оскільки тут сходилися караванні та морські торгові шляхи із Дворіччя, Єгипту, Греції та інших країн. З часом фінікійські поселення перетворилися на багаті торгові міста. На півночі знаходилось місто, яке греки називали Бібл, по-фінікійськи Гебал, що у перекладі означало гора. Найбільше фінікійське місто греки називали Тір, що відповідало фінікійському Цур – скеля. Тир стояв на острові неподалік від берега і був майже неприступним для ворогів. Третє найбільше місто називалось Сидон, що означало місто рибної ловлі. Міста і селища розташовувались по береговій лінії. Кожне фінікійське місто мало свого правителя – царя. Він був залежним від ради вельмож і від народних зборів.
Прийом «Мозковий штурм»
Робота з підручником
Отже, основним заняттям фінікійців була морська торгівля. Фінікійські мореплавці постійно бували в одних і тих самих чужих краях. Там вони стали засновувати свої поселення – колонії. Жителі колоній – колоністи – зав'язували відносини з населенням навколишніх земель і діставали потрібні товари. На протязі XII-VI ст. до н.е. на узбережжі й островах Середземного моря поступово з'являються фінікійські колонії. Спочатку вони були на Кіпрі, у Північній Африці та на Піренейському півострові, а трохи згодом в далекій Англії (Британії) та західноафриканському узбережжі. Поступово жителі Фінікії почали переселятися на неосвоєні землі, закладати там нові міста. Так почалась фінікійська колонізація. Найбільшою колонією міста Тир у Північній Африці стає Карфаген. З часом він стане багатим і головним містом могутньої держави.
Робота з словником
Колонія – поселення людей, які переселилися з іншої країни.
Колонізація – переселення та освоєння вільної території.
Метрополія – місто, яке заснувало колонію.
Прийом «Мозковий штурм»
2. Винаходи фінікійців.
Самостійна робота з підручником
3. Виникнення Ізраїлю та Іудеї.
Вчитель ( розповідь +робота з історичною картою)
На південь від Фінікії, між річкою Йордан і східним берегом Середземного моря, розташована давня країна Палестина. Свою назву ця земля отримала від давніх мешканців — філістимлян – так називали кочові євреї місцеві землеробські племена. Також тут проживали племена ханаанців. За природними умовами Палестина поділяється на три частини :
- низину вздовж моря,
-- нагір’я від низини до долини р. Йордан ,
-- скелясте Зайордання.
Чотири тисячі років тому до Палестини прийшли кочові скотарські племена євреїв, які почали завойовувати Палестину. Слово євреї означало «зарічні люди», вони прийшли з-за річки Євфрат. Історію цього народу викладено в Біблії, у Старому Завіті.
Розселившись в Палестині в ХІІІ ст. до н.е. євреї перейшли до осілого способу життя і почали займатися землеробством і садівництвом. Землі в долині р. Йордан були дуже родючими. Крім землеробства, садівництва, скотарства євреї займалися також різними ремеслами та торгівлею, почали виплавляти залізо.
З часом євреїв підкорили єгиптяни й насильно переселили у свою країну, перетворивши на рабів. У XII ст. до н.е. єгипетський фараон відпустив євреїв на батьківщину і вони повернулися у Палестину.
На межі ХІ-Х ст. до н.е. на півночі Палестини євреї утворили державу Ізраїль. За легендою, засновником і першим царем її був Саул (1020-1000 рр. до н.е.). У цей час на півдні Палестини виникла ще одна держава євреїв – Іудея. За легендою, його заснував цар Давид, що царював близько 1005-965 рр. до н.е.
4.Ізраїльсько-Іудейське царство.
Вчитель
Після кривавих братовбивчих війн Ізраїль та Іудея об'єдналися – утворилася держава, відома в історії як Давньоєврейське царство. Вважають, що правителем новоствореної держави був Давид (1000–965 рр. до н.е.).
Повідомлення учня
Вчитель
Найвищого розквіту Ізраїльсько-Іудейська держава досягла за сина Давида – царя Соломона. Його правління називають «золотим віком» Давньоєврейської держави.
Повідомлення учня
Прийом «Мозковий штурм»
Після смерті Соломона держава розпалася на дві частини: Ізраїль та Іудею. Північні єврейські племена відокремилися та створили своє власне царство – Ізраїль із центром у місті Самарія. Спадкоємці Давида правили в Іудейському царстві, столиця Єрусалим. Довготривала війна між ними послабила обидві країни, і вони стали легкою здобиччю для завойовників.
У VIII ст. до н.е. Ізраїльське царство завоювала Ассирія .
У VI ст. до н.е. Іудеське царство завоювало Ново-Вавілонська держава.
Наслідком загибелі Іудеї та Ізраїлю стало розселення євреїв по різних регіонах Римської імперії у ІІ ст. до н.е. .
Давні євреї вірили тільки в одного бога Яхве. Історію єврейського народу викладено в Біблії. Біблія – це «книга книг». Згідно Біблії, заповіді Бога єврейському народу приніс пророк Мойсєй. Вони були висічені на скрижалях - камінних плитах. Біблія поділяється на дві частини: Старий Заповіт і Новий Заповіт.
Робота з словником
Біблія (від грецького — збірка книжок) — Святе Писаніе, священна книга усіх християн, у якій викладено історію створення Богом Всесвіту та людини.
Найдавнішою частиною Біблії є Старий Заповіт, що містить перекази стародавніх євреїв, роздуми мудреців, розповіді про закони та звичаї.
ІV.Закріплення нових знань
Історичний диктант ( так /ні)
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал відповідного параграфа підручника.
2.Індивідуальне завдання : дізнатись про царя персів Дарія І.