Тема:       Суспільна організація та організація влади за первісних часів

Мета:

•  пояснювати, як формувалася організація влади за первісних часів;
•  характеризувати  ознаки суспільного життя й прояви його ускладнення  у цей час;
•  формувати поняття  «рід», «плем’я», «союз племен», «родова община», «сусідська община», «народні збори», «рада старійшин», «вождь»;
•  називати найдавніші міста;;
• формувати вміння аналізувати розвиток  процесів у суспільстві.

Очікувані результати

Після цього уроку ви зможете:

•  характеризувати  організацію влади за первісних часів;
•  називати найдавніші міста первісного суспільства;
• застосовувати та пояснювати нові поняття «рід», «плем’я», «союз племен», «родова община», «сусідська община», «народні збори», «рада старійшин», «вождь». 

Тип уроку: вивчення нового матеріалу, комбінований

Хід уроку

І. Організаційні моменти.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Дидактична гра «Правда-неправда»(+/-)

• Найдовшим періодом кам’яного віку є мезоліт?
• Мисливство та збиральництво – це привласнювальні форми господарства?
• У період мезоліту людина винайшла лук та стріли?
• Льодовиковий період завершився у неоліті?
• У період палеоліту первісні люди винайшли рибальство?
• Землеробство виникло у неоліті?
• За палеолітом йде мезоліт?
• Ремесло винайшли у добу енеоліту?
• Першими ремеслами були: кераміка, ткацтво, прядіння?
• Доба металів почалася з енеоліту?
• Першу тварину приручили в період палеоліту?
• Першими добували вогонь неандертальці?

Репродуктивно-аналітична бесіда

1. Чим займалися і який спосіб життя вели первісні люди за палеоліту?
2. Чому виникла мисливська криза?
3. Які зміни сталися в неоліті?
4. Що таке ремесло і які ремесла розвивалися у первісну добу?

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

•  Що таке суспільство?
• Що таке влада?
• У чому вона полягає?

ІV. Вивчення нового матеріалу

План уроку

1. Процес формування первісного суспільства.
2. Організація влади за первісних часів. 
3. Перші міста.

1.Процес формування первісного суспільства.

Вчитель

      Найдавніші «пралюди» жили колективами схожими на стада тварин, їх називали – людське стадо. Це були невеликі за чисельністю колективи людей, як і стада тварин, вони були непостійними за своїм складом. Ці колективи не мали постійного місця поселення, вони пересувались у пошуках їжі.

 З появою людини сучасного типу відбулося становлення людського суспільства. Полювати на великих тварин одній людині, озброєній досить простими знаряддями, було важко. Тому, припускають учені, жили перші люди громадами з 25-40 осіб, що складалися з родичів, так виникли роди.

Представників 5-7 сімей, які разом працювали та мали спільне майно, дослідники називають   родовими общинами.

 Робота з словником

        Рід – кілька споріднених сімей, об’єднаних у родову общину.

        Родова община - це колектив кровних родичів, які жили та працювали разом, мали спільне майно, були рівні між собою.

      Як жили у родовій общині, якими були правила, що регулювали їхнє життя ,  ми дізнаємось із тексту  підручника. 

 Самостійна робота з підручником

• Прочитайте тест підручника на стор. 33-34 і дайте відповідь на питання:

• Що робили чоловіки в родовій общині?
• Що робили жінки?
• Хто керував общиною?
• Які були обов’язки старійшини?
• Як була організована робота в общині?

• Розглянемо 2 малюнки на стор. 34.

• Що в них спільного, а що відмінне?

   Вчитель

       Згодом обробіток землі, вирощування врожаю були під силу окремій сім’ї. Їй належав і зібраний врожай. Так, у межах общини та роду дедалі більшої ваги набувала сім’я. Поступово об’єднувальною основою колективу, окрім кровної спорідненості, стає й територіальне сусідство. Незабаром на зміну колективу кровних родичів приходить сусідська община.  

   Робота з словником

    Сусідська община –  колектив, який складався з окремих сімей, не пов’язаних  родинними зв'язками, та проживав на одній території.

      Вчені виділяють 2 форми устрію родової общини :

-- матріархат

-- патріархат

           На початках у первісному суспільстві велику роль відігравала жінка. Тому таку форму устрою називають матріархат.

Причини панування жінок у первісному суспільстві:  

-- неможливо було визначити спорідненість за чоловічою лінією; 

-- жінки зберігали вогонь, від якого залежало життя общини; 

-- жінки розпоряджалися продуктовими запасами общини .

         З появою землеробства зростає роль чоловіків, які готували ділянки землі під посіви, розводили домашніх тварин.  Виникає така  форма устрою як патріархат, де  головну роль в житті  і господарстві общини належить чоловікам. Патріархат – останній період первісного ладу, який передував виникненню держави. 

     У сусідській общині набуває визначеності приватна власність – тобто власність сім’ї чи окремої людини. Саме в умовах відтворюючого господарства,   з’явилася можливість     отримання   надлишку - додаткового продукту. Унаслідок цього відбувається розшарування населення: з’являються заможні й бідні члени общини, тобто виникає майнова нерівність. 

2. Організація влади за первісних часів. 

Вчитель

   Як була організована влада за первісних часів?

Робота зі схемою.

• Яку роль виконували вождь, рада старійшин та народні збори у житті общини?  ( Знайдіть у тексті підручника)

Робота з словником

     Вождь - людина, яка могла згуртувати людей для захисту інтересів общини, мала авторитет,  могла керувати боєм.

         Рада старійшин – це рада найдосвічених членів родової общини, яка охороняла родові звичаї та керувала життям общини.

         Народні збори – збори чоловіків общини, на яких  спільно вирішувались різні питання та обирався військовий вождь .

      Поступово з вождів та старійшин різних общин формувалася знать – це прошарок родової верхівки, яка прагнула закріпити своє становище. Споріднені общини почали об’єднуватися і утворювати племена, племена створювали племінні союзи.

     Плем’я -- об'єднання людей на кровно-родинній,  мовній,   господарській і територіальній  основі. 

  Союз племен – це об’єднання кількох племен. в якому виділялась племенна знать і була нерівність.

3.Перші міста.

 Вчитель

      Плем’я мало свій центр, де  відбувався обмін продуктами, вирувало ремісниче виробництво. Такий центр поступово переріс на укріплене поселення – городище, а згодом у місто.

    Найдавнішим містом учені вважають Єрихон, яке розташоване на західному березі річки Йордан. Засноване у 8 тис. до н. е. у добу неоліту. Мешканці цього міста користувалися кам’яними та кістяними знаряддя праці, не знали гончарства. Розводили кіз, овець.

Найбільшим першим містом було місто Чатал-Гаюк, розташований на території сучасної Туреччини. Воно засноване  наприкінці 7 тис. до н.е. Мешканці міста займались землеробством та тваринництвом. Сіяли пшеницю, ячмінь. Садили горох, розводили здебільшого овець. Робили посуд з глини.

Метод «Коло ідей »

• Як ви гадаєте, чому решток перших міст не виявлено на півночі?

V. Закріплення нових знань

Репродуктивна бесіда

• З якими новими поняттями ви познайомились на уроці?
• Чим відрізняється рід від людського стада?
• Чим сусідська община відрізняється від родової?
• Хто стояв на чолі общини?
• Яку роль виконували народні збори?
• Де виникли перші міста?

VI. Домашнє завдання.

•  Опрацювати  параграф підручника.