Урок "Фізіологічні основи сну"

ТЕМА. ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ СНУ.

Мета:

     дати поняття про сон та сновидіння, їх значення для організму;

     сформувати уявлення про існуючі види снів;

     акцентувати увагу учнів на біологічному значенні снів та сновидінь для людини;

     надати цікаву та пізнавальну інформацію про відкриття вчених;

     продовжити формування здоров’язберігаючої компетентності учнів на прикладі гігієнічної необхідності здорового сну;

     розвивати навички роботи з додатковими джерелами інформації, творчі здібності, спостережливість, увагу, уміння порівнювати та аналізувати, логічне мислення учнів на основі встановлення причинно-наслідкових зв’язків; 

     сприяти вихованню позитивних мотивів навчання;

     підвищувати культуру спілкування;

      виховувати в учнів науковий світогляд та дбайливе ставлення до свого здоров’я.

Обладнання і матеріали: мультимедійна дошка, тематична презентація та відео, роздаткові картки.

Основні терміни і поняття: сон, фази сну, сновидіння, безсоння, мікросон, летаргічний сон, гіпноз, сноходіння, сноговоріння.

Тип заняття: лекція з нестандартними елементами.

Епіграф заняття: «Сон – найкращий витвір матінки-природи, найсмачніше блюдо на Землі».(Шекспір )

 

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Організаційний момент

1.1. Психологічний настрій

ІІ. Повторення і перевірка засвоєних знань студентів

           2.1 Бесіда фронтальна.

1.Які рефлекси вважаються набутими, індивідуальними, непостійними?

2. Як ми можемо охарактеризувати безумовні рефлекси?

3. Кому властива перша і друга сигнальні системи?

4. Що тека гальмування у н.с.?

5. На які подразники спрацьовує друга сигнальна система?

6. Хто і в якому році написав працю « Рефлекси головного мозку»?

7. Які умови мають діяти для того, щоб сформувався певний умовний рефлекс?

8. Що таке мова?

9. Який тип темпераменту характеризується як сильний, врівноважений та рухливий?

10. Що таке пам’ять?

2.2 Тематичне тестування у системі-платформі Класрум за матеріалами лекцій №13 і 14 (10 хв)

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань  і життєвого досвіду.

 

1. Відгадай загадку і назви тему заняття!

З казки «Про мудру дівчину»:

Що у світі найбагатше? ( рідна земля)

Що у світі найпрудкіше? (думка)

Що у світі наймиліше? ( сон)

•              «Бальзам для хворої душі», — так писав про нього В. Шекспір.
•              Це третина нашого життя, і вже цього достатньо, щоб поговорити про нього докладніше.

Отже, мова сьогодні піде про «Фізіологічні основи сну»

 

   На занятті ми маємо засвоїти такі основні терміни і поняття: сон, фази сну, сновидіння, інсомнія, нарколепсія, летаргічний сон, гіпноз, гігієну сну школяра.

 

 «Сон – джерело всіх сил, бальзам для хворої душі» (Шекспір)

«Сон – найкращий витвір матінки-природи, найсмачніше блюдо на Землі».(Шекспір )

 

Альберт Ейнштейн говорив так: «Я провожу уві сні третину життя, і не найгіршу». Отже, проживаючи третину життя уві сні,  ми знаємо, що таке сон.

 

Ось послухайте, яка чудова колискова.

Фонограма колискової ( прослуховування)

Протяжні, мелодійні звуки активізують центри, пов’язані з мисленням дитини.

ІV. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

2.1Розповідь з елементами бесіди викладача.

Темі сну присвячували свої твори художники, музиканти, поети.

-                 Чому люди і тварини не можуть обійтися без сну?

-                 Яка природа сну?

-                 Скільки триває сон?

-                 Скільки потрібно спати?

-                 На ці питання ми і дамо відповіді сьогодні на занятті.

V. Оголошення теми і мети заняття.

Ми на сьогоднішньому занятті будемо працювати за таким планом ( слайд презентації):

План

1. Значення сну. Біологічний ритм «сон-бадьорість». Фази сну.

2. Теорії виникнення сну.

3. Сновидіння.

4. Розлади сну.

5. Гігієна сну.

6. Гіпноз.

VІ. Сприйняття та первинне осмислення матеріалу

4.1 Метод «Домашня заготовка»

    До сьогоднішнього заняття частина студентів готувалися завчасно, у нас працювали спеціалісти-професіонали, а саме:

• ІСТОРИК;
• ЛІТЕРАТУРОЗНАВЕЦЬ;
• ФІЗІОЛОГ;
• КОСМЕТОЛОГ;
• КУЛЬТУРОЛОГ;
• ГІГІЄНІСТ.

Сподіваюся, що їх виступи урізноманітнять і поглиблять ваші знання. Також ту інформацію, яку ви вперше почуєте потрібно коротко законспектувати у своїх зошитах під час прослуховування.

 

4.2 Пояснення викладача з демонстрацією презентації

 

Якщо в людини порушений сон, то через 30-60 годин порушується сприйняття навколишнього середовища; через 90 годин починаються галю­цинації, через 200 годин — психоз, далі — летальний кінець.

4-5 годин на добу спали В. М. Бехтерев, Й. Ґете, Ф. Шиллер, 2—3 го­дини — Т. Едісон, Наполеон, А. Гумбольдт.

Оптимальна тривалість сну:

Новонароджені (0-2 місяців) - 12 - 18 годин

Немовлята (3-11 місяців) -14 - 15 годин

Малюки (1-3 років) -12 - 14 годин

Дошкільнята (3-5 років) -11 - 13 годин

Діти шкільного віку (5-10 років) - 10 - 11 годин

Підлітки (10-17 років) - 8.5 - 9.25 годин

Дорослі, включаючи людей похилого віку  - 7 - 9 годин.

Сон – періодичний функціональний стан організму, під час якого гальмується діяльність кори великих півкуль головного мозку, характеризується майже повною відсутністю реакцій на зовнішні подразнення, зменшенням активності ряду  фізіологічних процесів.

 

      Якщо експериментальних тварин протягом тривалого часу позбавляти сну, вони загинуть.

    Приклад: Так в результаті дослідів, проведених академіком І.Р.Тархановим над   собаками, було встановлено, що вони після 25 діб голодування цілковито одужували, а після 5-10 діб без сну-гинули. При розтині цих тварин виявлялось, що гинули їхні нервові клітини.

  Звідси можна зробити висновок І: сон оберігає нервові клітини від загибелі. Наступні досліди показали, що навіть незначне порушення в механізмі сну призводить  до перевтоми. Звідси висновок II: сон оберігає нервову систему від перенапруження.

 Висновок IIІ. Під час сну організм відпочиває, м’язи розслаблюються, дихання сповільнюється, стає глибшим, рівним, ритм серцевих скорочень стишується, кров’яний тиск   знижується, тощо.

   Висновок IV. Сон сприяє переробці та закріпленню в пам'яті інформації, отриманої під час неспання.

                                                          Фази сну.

           Наукою доведено, що в усіх людей 20-25% сну йде на сновидіння.

Сон складається з циклів (4-5), а кожен цикл з 2 фаз: фази повільного і швидкого сну.

       Швидкий сон триває після повільного і охоплює 15- 20 хв.; повільний триває 80-90хв.

       Повільний сон складається з чотирьох стадій:

 

1-я стадія - Дрімота.

Також вона називається стадією дрімоти. Для неї характерно обдумування і переживання проблем, що виникли протягом дня. Мозок за інерцією намагається знайти вирішення завдань, над якими він працював, перебуваючи в стані неспання. Людина може бачити образи, які реалізують рішення проблеми.

2-я стадія  - Поверхневий сон.

Відбувається подальше зниження м'язової активності, пульс і дихання сповільнюються. Мозок поступово перестає працювати. Для цієї стадії характерні короткі спалахи слухової чутливості. Кілька разів у хвилину людина може перебувати у стані, коли його дуже легко розбудити.

3-я стадія -  Сон помірної глибини.

Є перехідною. Відмінності між третьою і четвертою фазами сну полягає в кількості дельта-коливань. Але в такі подробиці ми вдаватися не будемо.

4-я стадія - Глибокий сон.

Характеризується найбільш глибоким сном. Вважається найбільш важливою, так як в цей час мозок отримує самий повноцінний відпочинок і відновлює свою працездатність. В четвертій фазі сну людини важко розбудити. Випадки сноговоріння уві сні або сноходіння відбуваються саме в цей фазі.

Перші дві фази вважаються поверхневим повільним сном, а другі дві - глибоким . Повільний сон ще називають ортодоксальним

        Всі чотири повільно хвильові стадії сну зазвичай займають приблизно 75-80% загального періоду сну. Вважається, що повільний сон потрібен людині для відновлення енерговитрат. В цей же час посилюється синтез і надходження в кров деяких гормонів, у тому числі тих, які стимулюють процеси росту. В результаті в тканинах організму прискорюється білковий синтез, починають переважати процеси росту, загоєння пошкоджених тканин..

       Швидкий сон назвали ще парадоксальним - це п’ята стадія сну, бо на електроенцифалограмі виникають швидкі часті малоамплітудні хвилі, на відмінну від високоамплітудних повільних. Під час швидкого сну людина бачить сновидіння, у неї можуть рухатись  очні яблука, повіки можуть бути напіввідкритими, помітно незначну м’язову активність, деколи чути, як людина щось невиразно говорить і т. д. Якраз під час цього нервова система людини найбільше відпочиває. Дослідами підтверджено, що регулярне переривання

швидкого сну загрожує важкими порушеннями психіки, в той час як при порушенні повільного сну організм здатний адаптуватися.

   Існує цілий ряд теорій і гіпотез про природу і значення парадоксального сну. На відміну від повільного сну швидкий сон має яскраво виражену активну природу. Під час цієї стадії сну клітини мозку надзвичайно активні, але процес передачі інформації від органів чуття в мозкові центри, а також від них в м`язову систему блокований.( показ слайдів презентації)

4. 3 Перегляд тематичного відеофрагменту про сон (2,21 хв)

https://www.youtube.com/watch?v=Svu7pMBhh7w

Бесіда до відео:

1. Які процеси відбуваються під час сну?

2. Скільки найдоцільніше часу спати ?

3. Що відбувається з пам’яттю під час сну?

4. Чи корисний денний сон?

5. Чи можна на вихідних компенсувати тривалість сну, якщо його не    вистачало впродовж тижня?

 

Продовження пояснення нового матеріалу з демонстрацією презентації.

  Чому ми спимо? Що спонукає нас щовечора лягати у ліжко і змикати повіки? Здавна люди ставили собі ці запитання і намагалися пояснити причини та механізми сну. Певні наївні відповіді на питання про природу сну складалися у людей ще у глибоку давнину. Первісна людина вважала, що уві сні душа відокремлюється від тіла і мандрує, якщо вона не встигне повернутися до моменту пробудження, людина помре. Тому у багатьох первісних племенах був суворий звичай: не можна будити людину, яка спить: його душа може не повернутися назад. У американських індійців вважається смертельно небезпечним розмальовувати обличчя людини, яка спить, тому що, повертаючись, душа може не впізнати місце свого перебування, і людина помре.

 

   Існує 360 теорій пояснення сну.  Проте багато з них, як ви почули, просто абсурдні.

   А давні греки настільки високо цінували повноцінний здоровий сон, що вигадали божество сну. Звали цього бога Гіпнос. Його мати богиня ночі Нікс, кожного дня з близнюками Гіпносом і Танатосом вирушає у мандри по світу і творить ніч. Гіпнос поринає людей у сон, а його жорстокий, злий брат, бог смерті Танатос, готує нові кадри для Аіду. Могутність Гіпноса настільки величезна, що боги йому підкоряються, сплять. Син Гіпноса Морфей, більш доброзичливий. Він утворює лише сновидіння. Характер в нього непостійний – сьогодні він може подарувати жахливий сон, а завтра уведе в райські кущі.

 

        Репетиція смерті… Загадкова мандрівка душі – як тільки не тлумачили сон!

Ми розглянемо тільки найбільш наукові теорії сну.( показ слайду)

 

До розмови запрошується історик.  Теорії сну (повідомлення історика).

ІСТОРИК

Теорія «Отрут сну». Її створили французькі вчені Р. Лежандр і   А. П’єрон у 1913 році.

   Суть: вони вважали, що причиною сну є накопичення у крові отруйних речовин, що утворюються в результаті обміну речовин – гіптоксини. Вони пригнічують діяльність нервової системи.

 Доведення – експеримент:

У тварин, що декілька діб не спали, брали сироватку крові і вводили у кров тваринам, що добре виспались – вони відразу засинали.

Собаці, що виспалась, вводили спинномозкову рідину собаки, що не спала і той засинав.

  Але вивчення сіамських близнюків Іри-Люди, які мали один тулуб але дві голови і дві нервові системи, а кровоносну систему одну. Якби теорія «отрути сну» була вірна, то обидві голівки повинні були б засинати одночасно. Проте виявилося, що близнята дуже часто засинали і прокидались в різний час. Коли одна дівчинка спала, друга могла не спати, посміхатися, бавитися.

 

 

Теорія І. П. Павлова.

  Суть:  в основі діяльності головного мозку лежать процеси збудження і гальмування головного мозку. І коли зовнішні подразники, що спричиняють гальмування, діють довго, гальмування поступово поширюється на інші ділянки кори головного мозку.  І коли вся кора цілком буде в стані гальмування, настає глибокий сон.

    Сон – це один із видів гальмування, який охоплює кору головного мозку.

 

Продовження пояснення викладача.

  Дякуємо за змістовну інформацію.

Теорія центрів сну

       До теорії механізму виникнення сну внесено й інші доповнення. Ряд учених твердять, що в головному мозку, в його стовбурній частині, є гіпногенні, тобто такі, що породжують сон, ділянки. Збудження цих ділянок пригнічує активність кори ВПГМ – настає гальмівний сон. Але під час сну  не спостерігається повна загальмованість кори, а змінюється тільки характер її діяльності. У регуляції сну беруть участь нейрони проміжного мозку (таламус).

    Італійський вчений Моруцці вважає, що під сну можуть відпочивати тільки синапси, пов’язані з процесами навчання  і запам’ятовування.

     Те, що не вся кора ВПГМ під час сну буває загальмованою доводив І.П.Павлов (теорія про «сторожові пункти») .

 

   Найсучасніша теорія сну -  біохімічна. Біохімічна теорія передбачає роль медіаторів (серотонін і мелатонін, норадреналін і адреналін) у регуляції циклу сон-неспання. Якщо блокувати синтез серотоніну, зменшується тривалість як швидкого, так і повільного сну і настає безсоння.  Вважають (В.М.Ковальзон, 1986), що серотонін і мелатонін зумовлює настання стадії повільного сну, а норадреналін – стимулює безсоння.

Добове коливання сну і бадьорості пов’язане з виробленням гормону мелатоніну. Синтезує його ендокринна залоза епіфіз, яка розташована в головному мозку. Дослідники стверджують, що мелатонін виробляється краще всього в період від 22.00 до 02.00 ночі.

 

А зараз ми запросимо літературознавця. З його погляду про сон.

 

ЛІТЕРАТУРОЗНАВЕЦЬ.

 

В літературі багатьох народів є досить численні згадки про таке явище як сон. Також хочу відмітити поезії українських поетів Лесі Українки, Тараса Шевченка, Василя Стуса та інших поетів , які так і називаються «Сон». Ось послухайте вірш Тараса Шевченка:

СОН

Марку Вовчку

На панщині пшеницю жала,

Втомилася; не спочивать

Пішла в снопи, пошкандибала

Івана сина годувать.

Воно сповитеє кричало

У холодочку за снопом.

Розповила, нагодувала,

Попестила; і ніби сном,

Над сином сидя, задрімала.

І сниться їй той син Іван

І уродливий, і багатий,

Не одинокий, а жонатий

На вольній, бачиться, бо й сам

Уже не панський, а на волі;

Та на своїм веселім полі

Свою таки пшеницю жнуть,

А діточки обід несуть.

І усміхнулася небога,

Проснулася — нема нічого...

На сина глянула, взяла,

Його тихенько сповила

Та, щоб дожать до ланового,

Ще копу дожинать пішла.

 

- Чому матері приснився такий сон?

(Мати часто мріє про щасливе майбутнє свого сина, тому сон – результат слідових явищ у корі великих півкуль.)

 Висновок: У сні ми можемо бачити лише те, що пережили або нафантазували.

• Який сон буде снитись людині, до ніг якої приклали холодну грілку?
•  Який сон приснився людині, яка спить у жаркій кімнаті ?

 

Продовження пояснення викладача.(слайд презентації)

Отже «Сновидіння – небувалі комбінації минулих вражень»  І. М. Сєченов.

 Сновидіння - особливий період, стан сну, коли людина сприймає певну, спроектовану мозком реальність, що може включати в себе всі типи відчуттів. Людина, котра спить, як правило, не розуміє, що знаходиться уві сні, і тому не має змоги контролювати хід подій сновидіння. Наука, що вивчає сни й сновидіння, називається онейрологією.

Вважається, що сюжети сновидінь в образній, символічній формі відображають основні мотиви й установки людини. Переживання і запам'ятовування сновидінь знаходиться в залежності від особливостей особистості, емоційного і фізичного стану перед сном. Незважаючи на розмаїтість і фантастичність світу сновидінь, цей світ не містить нічого абсолютно нового. Картини сновидінь базуються на життєвому досвіді людини і переважно відображають події, що відбувалися з нею раніш. Згідно із 3. Фрейдом, сновидіння містять не тільки явний і очевидний зміст, який можна викласти в переказі, а й прихований, неявний, котрий неможливо усвідомити відразу. Передбачається, що однією з основних функцій сновидінь є емоційна стабілізація.

Сновидіння бачать по кілька разів за ніч абсолютно всі люди. Ті, хто вважає, що не бачить снів чи бачить їх дуже рідко, їх просто не пам'ятають. Фізіологічною основою сновидінь можна вважати фазу швидкого сну. Будь-яка людина, розбуджена у цей період, скаже, що бачила сновидіння і може розповісти його зміст. Ступінь емоційного забарвлення сновидінь пов'язаний з частотою серцевих скорочень і дихання, ступенем звуження судин і виразністю електричної активності мозку в останні хвилини швидкого сну.

Наші сновидіння є нібито продовженням реального життя. Вони тривають від 10 до 50 хвилин і поглинають близько 20% нічного спокою. За ніч людина бачить у середньому п'ять сновидінь, переважно запам'ятовує останнє.  

Цікаві факти розкриють для вас важливе значення снів у житті людини

•        Як ви вже знаєте саме під час сну, як він стверджував, Д.І.Менделєєв побачив періодичну систему хімічних елементів. Але окрім нього, сни були причиною багатьох винаходів для таких відоми людей, як: Ларрі Пейдж (ідея для Google), Тесла (генератор змінного струму), Джеймс Уотсон (Подвійна форма спіралі ДНК) і т.д.
•        Ми пам’ятаємо лише 10% усіх наших снів. Після пробудження, вже через 10 хв. 90% змісту буде втрачено, а сенс сну розвалиться, як картковий будиночок.
•        Як не дивно але усі, без винятку, бачать сни. Повна відсутність їх свідчить про психічні захворювання. 60% людей просто їх не пам’ятають.
•        Сліпі люди бачать сни. Навіть ті, які сліпі від народження. Вони не бачать зображень в звичайному нам розумінні, але також отримують в снах різні емоції: образи формуються через запахи, звуки, тактильні відчуття.
•        У снах ми бачимо лише реальних людей. Наша підсвідомість не здатна самостійно і довільно генерувати обличчя людей. Тобто незнайомці у снах- реальні люди, яких ми вже бачили, але не запам’ятали. Сни, як правило, бувають негативними. Рідше нам сняться позитивні.
•        За ніч ми можемо бачити до 5-7 різних снів.
•        Наш мозок по-різному інтерпретує зовнішні подразники в процесі сновидіння і дуже успішно вплітає їх у смислову канву сну.
•        Чоловіки і жінки бачать сни по-різному.
•        Здригання тіла, коли ми засинаємо-дуже поширене явище. Воно абсолютно не шкідливе і називається «гіпнотичні ривки»

•        При сновидіннях активізується потилична зорова зона мозку, рідше слухові й нюхові зони мозку та смакові аналізатори.
•        Кольорові сни сняться творчим особистостям. Чорно-білі сни сняться людям з аналітичним складом розуму.
•        Якщо людина бачить сни в м'яких тонах, то й характер її психіки врівноважений.
•        Яскраві, чорні й червоні відтінки свідчать про перевагу збудження або гальмування, тобто психічні процеси неврівноважені.

Порушення сну

Згідно із статистикою, порушеннями сну страждають 40% мешканців планети.

У США підрахували, що проблеми зі сном коштують суспільству близько 50 млрд. доларів. Ці гроші витрачаються на лікування захворювань, на розв’язання конфліктів у сім’ях і на роботі, на ліквідації наслідків аварій, що виникли у людей з порушеннями сну. Тому дотримання правила здорового сну є не лише запорукою здоров’я, а й умовою економічного процвітання.

Безсоння (інсомнія) – стан людини, коли вона не спить, хоча обставини це дозволяють.

 Безсоння - поняття, яке об'єднує різні стани. Передусім безсоння - це порушення відчуття тривалості сну, глибини сну, порушення відчуття відпочинку - людина відчуває себе такою, що не виспалася, не відпочила. Сон поверхневий, нетривкий, з частими пробудженнями, що повторюються, протягом ночі. Можуть бути також труднощі із засинанням, сон може взагалі не настати. Нарешті, у разі безсоння можуть бути і протилежні порушення — дуже раннє пробудження, неможливість заснути знову. Нерідко спостерігається комбінація цих симптомів. Безсоння значною мірою знижує якість життя людини і впливає на її працездатність, що визначає медичне й соціальне значення цієї проблеми. Людина, яка страждає від безсоння, сонлива протягом дня, їй важко концентруватися на щоденній роботі, знижується продуктивність її праці. З часом розвивається психологічний дистрес - утома, нервозність.

Летаргія - хворобливий стан, схожий на сон, характеризується повною відсутністю зовнішньої реакції, майже нечутним диханням, слабким пульсом і кров’яним тиском. Напади летаргії тривають, як правило, від декількох годин до кількох тижнів, а в деяких випадках - місяців і років. У минулому хворі в летаргічному стані, без ознак життєдіяльності та серцебиття помилково визнавалися мертвими. Перебування в летаргічному сні може тривати роками.

 

ФІЗІОЛОГ.  Цікава інформація про летаргію.

У медицині летаргія - це хвороба, при якій спостерігається зниження обміну речовин, послаблення або ж повне зникнення реакції організму на зовнішні подразники. Також падає температура тіла настільки, що людина дійсно стає холодною, як покійник.

До речі, ніхто не в силах передбачати виникнення цієї хвороби, як і те, скільки саме за часом вона продовжиться. Чи то година, чи то десятки років.

При легкій формі людина виглядає просто міцно сплячою. Її дихання простежується, а серце б'ється із звичайною частотою. При важкій же формі серце б'ється 1-3 рази в хвилину. І якщо піднести до його рота дзеркало, воно не спітніє.

Тому, як ви розумієте, цей метод не є стовідсотковим, таким, що вказує на біологічну смерть.

Досі учені не висунули жодної точної причини, що провокує це захворювання. Але існує ряд гіпотез, які цілком мають місце бути.

• Перенесена ангіна. Дослідивши ряд випадків, фахівці виявили дивну закономірність. Практично кожен нещасний до виникнення цього стану хворів на ангіну. З чого вони зробили висновки, що стафілококи, бактерії, внаслідок мутації потрапляють в тканини мозку і руйнують їх.
• Передозування лікарськими препаратами або ж побічний ефект прийняття противірусних засобів.
• Психотравмуючі переживання. Захищаючись від стресу, який психіка людини просто не в змозі винести, організм просто «відключається» на якийсь період, поки не відновить свої ресурси.
• Травми голови, велика втрата крові. І навіть серйозні отруєння так відчутно можуть позначитися на людині, викликавши «уявну смерть».
• Органічні захворювання мозку, які можуть спостерігатися, приміром, при шизофренії.

Близько 50 років тому британськими ученими був розроблений перший апарат, який може уловлювати електричну активність серця. Тому що, якщо тільки 1 удар в хвилину - самі розумієте, його можна і не помітити. А електричні сигнали, якщо організм живий, але в стані летаргії - завжди є присутніми.

До речі, перше його випробування пройшло дуже успішно. Учені проводили дослідження в морзі і прилад помітив активність у дівчини, яку визнали мертвою.

Загалом, у наш час турбуватися не варто, лікарі, якщо у них закрадаються сумніви, обов'язково роблять електроенцефалограму або електрокардіограму. Медексперти обов'язково проводять огляд тіла на наявність появи зовнішніх ознак настання смерті.

Відомий фізіолог І.П. Павлов описав свого пацієнта, який проспав 20 років (з 1898-1918). Його серце здійснювало лише 2-3 мало відчутних удари за хвилину, а грудна клітка злегка піднімалась 1-2 рази за хвилину.

Продовження пояснення викладача (показ слайдів презентації)

 

Нарколепсія – мікросон– це раптовий, глибокий короткочасний сон, протягом 1-2 хв, який може виникнути будь-де. Характеризується нарколепсія нападами сонливості протягом дня, повторюваними і непідвладними контролю самих хворих. Зазвичай, вони трапляються через певні, більш менш постійні інтервали часу і  найчастіше виникають несподівано - у вигляді нападу сну, який може продовжуватися кілька хвилин, а іноді - навіть більше години.

   Нарколепсія - це хронічне і невиліковне захворювання. За своєму прогнозом вона не є небезпечною для життя хворого, але може стати такою, якщо напад відбувається в ситуації підвищеного ризику, наприклад: при керуванні автомашини , при роботі із складною технікою, або інше…

    Сомнамбулізм (сноходіння); Сомнамбулізм — тимчасовий розлад свідомості, стан глибокого гіпнотичного сну, під час якого людина виконує автоматично різні несвідомі рухи, дії (ходить, блукає, пересуває предмети); найчастіше  зустрічаються у дітей і підлітків. Будь –яке подразнення з підкірки  спричинює  напад сноходіння. Такий стан припиняється раптово, дії хворого не фіксуються у його пам'яті. Ходіння уві сні – це сон, у якому частини мозку, контролюючі м'язи, залишаються у стані неспання. Ходіння уві сні викликаються спалахами порушення окремими ділянках сплячого мозку, переважно у рухових центрах.

Сноговоріння. Феномен сноговоріння відомий людству з давніх часів, проте до цих пір не знайдено якогось єдиного наукового пояснення цьому явищу. Багато хто вважає, що така особливість передається у спадок і нерідко пов'язана з феноменом лунатизму. Сноговоріння досить рідкісне явище, лише 5% населення планети розмовляє уві сні.

Багато вчених, що вивчають феномен сноговоріння, пояснюють його досить просто: балаканина в період сновидінь — це просто нешкідливий фактор вираження думок людини, що пережила сильне емоційне напруження або потрясіння. Така несвідома розмова під час сну триває протягом 30-ти секунд, але може повторюватися неодноразово за ніч.

 

Нічні жахи - жахи під час сну являють собою нічні епізоди крайньої страхітливості або паніки, що поєднуються з інтенсивними вокалізаціями, рухливістю і високим рівнем вегетативної активності. Найчастіше жахи турбують дітей від 3 до 6 років, коли їх уява найбільш бурхлива .

 

  Сонний ступор - це феномен, при якому людина, засинаючи або прокидаючись, деякий час неспроможна поворухнутись. Загалом — це перехідний стан між сном і повним пробудженням, який характеризується цілковитою слабкістю м'язів. Він може трапитись під час засинання або пробудження, і з ним часто пов'язані жахливі видіння (наприклад, присутність когось чужого у кімнаті), на які людина ніяким чином не може зреагувати. Вважається, що такий стан спричинюється порушенням фази швидкого сну, яка характеризується цілковитою слабкістю м'язів, що дозволяє уникнути активності сплячої особи в той час, коли їй сняться сновидіння .

•   Також у людей під час сну  можливе хропіння - розслаблення м'язів носоглотки (виникає, коли людина спить на спині, нижня щелепа і язик западають, при диханні утворюється характерний звук); також є і скрегіт зубами.

Висновок: причиною порушень є фізіологічні зміни в організмі. значне нервове збудження.

Гігієна сну.(показ слайду)

В прислів’ї говориться «Десять правильно проведених ночей не окуплять однієї безсонної ночі».

Потреба дитини в сні  залежить від її віку і  індивідуальних особливостей.

  Метод «Поради лікаря і гігієніста» . Студенти виступають в ролі лікарів і дають поради здорового сну:

ГІГІЄНІСТ

 Основні правила сну:

1.         – Потрібно завжди  лягати в один і той же час (утворюється умовний         рефлекс)
2.         – Спокійна  обстановка – тиша, погашене світло
3.         – Не  займатись перед сном шумними іграми, метушнею і т. д.
4.         – Треба,  щоб  дитина  спала в окремому ліжку, яке б відповідало її зростові.
5.         – Нічна білизна  повинна бути легка, гігієнічна.
6.         – Не спати на м’яких  постелях, високих подушках, вкрившись  ковдрою з головою.
7.         - Спати рекомендується  при відчиненій квартирці, причому ліжко треба ставити за 2 м від вікна або далі. Температура в кімнаті +16, 18 ^оС.

         8. - Щоб сон був повноцінний, їсти треба не пізніше як за 1,5-2 год. до сну. Їжа повинна бути легкозасвоюваною. Не рекомендується вживати м’ясо, міцні каву та чай, взагалі менше на ніч пити і їсти.

    9.  - Перед сном важливо провітрювати кімнату, а також побувати на свіжому повітрі, якщо дозволяють погодні умови.

   10.   – Перед сном здійснювати особисті гігієнічні процедури

 

Метод «Естафета»

А тепер прослухайте цікаву інформацію  від косметолога культуролога та психолога:

КОСМЕТОЛОГ: Науковці провели експеримент:  2 дні поспіль вони фотографували групу молодих людей. Першого дня всі учасники експерименту мали можливість добре виспатися, а перед другою фотосесією всі вони провели безсонну ніч.

В результаті сторонні спостерігачі одноголосно назвали значно привабливішими та здоровішими осіб, що гарно виспалися.

Краса приходить уві сні. У косметології навіть існує поняття «косметичний сон», коли людині приписують спати не менше 12 годин на добу, щоб відновити свіжість та молодість організму.

Звичайно, для більшості українок це неприпустимо, але треба ж таки визнати, що наслідки недосипання відчутно відбиваються як на фізичному стані людини, так і на її зовнішньому вигляді, у першу чергу – на обличчі: шкіра тьмяніє, з’являються темні кола під очима, самі очі втрачають блиск і хворобливо виглядають.

Отже, перебуваючи у ролі косметолога, я не раджу порушувати режим і закінчувати справи за рахунок нічного сну.

 

КУЛЬТУРОЛОГ: Окрім нічного сну у багатьох культурах існує короткочасний денний сон – сієста. У країнах із спекотливим кліматом робота підприємств та офісів вдень переривається не на обідню перерву, як у нас, а на сієсту.

Науково доведено, що сієста тривалістю 30 хвилин покращує здоров’я, запобігає пригніченому настрою, стресу, високому тиску, покращує пам’ять, полегшує навчання, сприяє подовженню працездатності і зберігає бадьорість до пізнього вечора.

Короткочасний денний відпочинок знижує смертність від серцево-судинних захворювань на 37%.

Я б радив усім українцям запровадити у свій режим дня сієсту.

Щоправда триваліший денний сон збиває природний біологічний годинник і викликає нічне безсоння.

Продовження пояснення вчителя( показ слайда)

Гіпноз

          Слово «гіпноз», що в перекладі з грецької означає «сон», введено було в XIX столітті.

        Віденський лікар Антон Месмер в 1779 р. спробував пояснити явище гіпнозу. На його думку, гіпноз — це результат дії психічної енергії «магнетичних флюїдів» — невидимої рідини. Месмер був впевнений, що деякі люди можуть нагромаджувати флюїди. Ця теорія ненаукова.

На думку І.П. Павлова, гіпноз — це спеціально викликаний частковий сон. При гіпнозі гальмування клітин мозку нерівномірне і неглибоке.

       Сприйнятливість щодо гіпнозу залежить від індивідуально-типологічних особливостей нервової системи і від обстановки, а  також від особистих якостей лікаря і від бажання самого хворого піддатися гіпнозові.

        Гіпноз використовується як засіб лікування психічних захворювань, неврозів, нав’язливих станів та ін.

        Гіпноз –це частковий не повний сон, який викликаний навіюванням.

Розрізняють гіпотаксію – зниження рухової активності, каталепсія – стан нерухомості із збереженням пози певної під час гіпнозу.

       Людина в стані гіпнозу перестає сприймати всі зовнішні подразники, які не стосуються слів гіпнотизера. Людина під дією гіпнозу не може самостійно мислити, робити висновки. Вона цілком перебуває під дією слів гіпнотизера.

Особливо широко користуються гіпнозом як способом підвищити активність хворого при психотерапії, тобто лікуванні шляхом впливу словом лікаря на психіку хворого.

          Лікування навіюванням може гіпнозу приносить користь при нервових розладах – істерії, неврозі нав'язливих страхів та боротьби з алкоголізмом.

       Проте невміле і неправильне застосування гіпнозу може зашкодити здоров'ю, особливо в тих, хто легко піддається навіюванню.

 

VII. Закріплення і узагальнення знань студентів

7.1 Метод «Закінчи речення».

• Періодичний стан організму людини, який харак­теризується виключенням     свідомості і зниженням здатності нервової системи називається…
• Сон включає дві фази ….
• Сновидіння ми бачимо під час ….. фази сну.
• До порушень сну належать: …., ….
• Зазвичай тривалість сну становить …. год. на добу.

7.2 Вправа «Знайди пару».

1. Періодичний стан організму...

2. Причина сну...

3. В регуляції сну беруть участь нервові центри розташовані в...

4. Швидко-хвильовий сон — це ...

5. Результат перекомбінацій інформацій —

6. Явища, що спостерігаються під час сну ...

а — гальмування в корі великих півкуль;

б — п’ята фаза, що триває 20-30 хв., під час якої активізується діяльність внутрішніх органів;

в — сон;

г — сновидіння;

д — в проміжному мозку і підкіркових ядрах;

ж — сомнамбулізм, розмови, ходіння.

Відповіді: 1 — в, 2 — а, 3 — д, 4 — б, 5 — г, 6 — ж.

7.3 Анкетування

Серед людей за тривалістю сну розрізняють «жайворонків» і «сов». За допомогою цього тесту визначте, хто ви?

1. Чи важко вам прокидатися вранці? а) так - 3; б) інколи 1; в) дуже рідко - 0; г) рідко - 1.

2. О котрій годині ви лягаєте спати? а) після 1 год. ночі - 3; б) з 23.20 до 1 год. ночі - 2; в) після 22 год. - 1; г) до 22 год. - 0.

3. Якому сніданкові ви віддали б перевагу після пробудження? а) ситний - 3; б) менш ситний - 2;                     в) бутерброд - 1; г) достатньо чаю або кави - 0.

4. Задайте ваші останні конфлікти. Коли вони відбувалися? а) в першій половині дня - 2; б) в другій половині дня - 0.

5. Від чого ви змогли б легко відмовитися? а) від ранкового чаю або кави - 2; б) від вечірнього чаю - 0.

6. Чи легко вам змінити свої звички, які пов’язані з їжею? а) дуже легко - 0; б) достатньо легко - 1;                       в) важко - 2; г) не змінюю - 3.

7. Вранці вас чекають важливі справи. За скільки годин раніше ви будите лягати спати? а) більше, ніж за 2 год. - 3; б) за 1-2 год. - 2; в) менш, ніж за 1 год. - 1; г) як завжди - 0.

Якщо в сумі ви набрали від 0 до 7 балів - ви «жайворонок», від 8 до 13 аритмік (не помічаєте цих піків); від 14 до 20 - «сова»

VIII. Підсумки заняття.

1. Чи справдилися ваші очікування?

2. Що нового ви дізналися ?

3. Чи мають отримані знання для вас щоденне значення?

 

 IX.Домашнє завдання:

1.Вивчити тематичну лекцію, зробивши короткий конспект з неї.

2.Порівняти письмово сон і гіпноз

 

Нехай вам сняться кольорові сни,

Здоровий сон не полишає дому,

Нехай він збереже вас від біди

І відганяє непотрібну втому!