Урок. "Форсована індустріалізація України".

                                                            Епіграф : «Людина – це гвинтик     в-єдиному-суспільному механізмі».                Й. Сталін.

 

Козерема М. В.: вчитель історі КЗ «СЗШ» № 31 м.Кам’янського:

10 кл. Іст. України.

 

Тема. Форсована індустріалізація України.

 Мета:

 Освітня: розкрити причини згортання НЕПу і переходу до форсованої індустріалізації; розглянути труднощі й особливості індустріалізації:

-аналізувати позитивні  та негативні результати перших  п’ятирічок.

-обґрунтовувати власну позицію щодо причин та наслідків індустріалізації.

Розвивальна: розвивати в учнів навички критичного мислення , аналітичного підходу до історичних джерел;

Виховна: сприяти осмисленню ролі людини в історії;поваги до минулого своєї Батьківщини.

Очікувані  результати:

Після цього уроку учні зможуть:

• визначати основні тенденції та суперечності форсованої індустріалізації;
• використовувати карту як джерело інформації про  основні новобудови в УСРР;
• застосовувати нові поняття і терміни «індустріалізація», «п’ятирічний план», «директивне планування».

 

Тип уроку: урок вивчення нових знань

Обладнання: підручник Історія України.  Бурнейко І. О., Хлібовська ін..

 Настінна карта «Україна»  відеофільми, відеопрезентації на тему «Форсована

індустріалізація»

загальної середньої освіти.

Основні поняття:

*індустріалізація;

*форсована індустріалізація;

*п’ятирічка;

*директивне господарювання;

*стаханівський рух;

 

Основні дати:

- грудень 1925 р. — тривала доба непу; XIV з’їзд ВКП(б) проголосив курс на індустріалізацію;

 -  кінець 1929 року-прийняття сталінської лінії  на форсовану індустріалізацію;

- 1928-1933 рр. — перша п’ятирічка;

- 1933-1937 рр. — друга п’ятирічка;

- 1938-1942 рр. — третя п’ятирічка.

Форма організації навчальної роботи: 

Робота в малих групах;

 

Методи і прийоми навчання: дискусія, коло ідей, мікрофон;

прес-конференція; самозанурення (робота з документами)

 

                                    

 

                                               Хід уроку

Ι. Організаційня класу

ΙΙ Актуалізація та мотивація навчальної діяльності учнів

•1 Назвіть хронологічні межі доби непу в УСРР.

•2 Які суперечливі тенденції розвитку українського суспільства породив неп?

•3 Коли в УСРР була сформована однопартійна система?

 

 III Вивчення нового матеріалу

1. Відбудова промисловості. Курс на індустріалізацію.

 1. Стисло охарактеризуйте стан промисловості УСРР на середину 1920-х рр..(метод «мікрофон»

До другої половини 1920-х рр. промисловість УСРР була загалом відбудована. Більшість галузей виробництва досяглії довоєнного рівня, а деякі його перевершили. Першочергову увагу приділяли відновленню важкої промисловості. У 1925/26 господарському році в УСРР було виплавлено 89% союзного виробництва чавуну, 53% сталі і 57% прокату чорних металів. Інтенсивно розвивалося машинобудування, особливо сільськогосподарське. На 32 великих заводах цього профілю довоєнний обсяг виробництва зріс більш як у 1,5 рази. Позитивна динаміка розвитку була в енергетиці. До кінця 1925 р. в Україні відбудували усі перспективні електростанції і споруджували ще п’ятдесят.

Вдалося відновити вугільне виробництво на Донбасі. У 1928/29 господарському році було видобуто 30,73 млн тонн вугілля, більше найвищого довоєнного показника (28 млн тонн У 1916 р.).

2. Які форми власності сформувалися в добу непу?

Швидкими темпами відбудовували легку і харчову промисловість, позаяк вони потребували менше капіталовкладень, у них застосовувалися простіші технології, швидшою була віддача від вкладених коштів. Визначальну роль у розвитку цих сфер виробництва відігравав приватний сектор, який володів більшістю дрібних і середніх підприємств. У перші роки непу вони давали майже третину всієї промислової продукції республіки.

3. Який курс у промисловості проголосив XIV з’їзд ВКП(б)?

Однак відбудована економіка СРСР за багатьма показниками значно поступалася провідним країнам. Як і в довоєнний період, у ній переважав аграрний сектор. Більшовицьке керівництво СРСР прагнуло виправити ситуацію. У грудні 1925 р. XIV з’їзд ВКП(б) проголосив курс на індустріалізацію. Основні завдання соціалістичної індустріалізації передбачали ліквідацію техніко-економічної відсталості країни, розвиток промисловості групи «А» (виробництво засобів виробництва), тоді як галузям групи «Б» відводилася другорядна роль; створення військово-промислового комплексу за умов «ворожого оточення» та можливої ізоляції СРСР. Водночас влада прагнула змінити соціальну структуру населення у бік зростання чисельності робітничого класу як своєї соціальної опори.

Перший український трактор, який випустив Харківський тракторний завод у 1931 році

2. Перехід до директивної економіки. Джерела індустріалізації.

1. Який напрямок розбудови економіки став визначальним?

Серед більшовицького керівництва не було єдиної думки щодо шляхів і методів індустріалізації. Одна його частина виступала за продовження непу, зважаючи на позитивну динаміку в економіці. А група на чолі із Й. Сталіним зробила вибір на користь прискореного розвитку важкої промисловості головно за рахунок інших сфер виробництва, насамперед сільського господарства. Дискусію завершили висновком, що неп — це короткий перехідний етап у розвитку радянського суспільства, отже, надалі визначальним напрямком розбудови економіки повинна стати форсована індустріалізація. В Україні Й. Сталіна підтримували більшість керівників партійних і державних органів, а можливі опоненти були усунуті від прийняття принципових рішень.

2. Визначте джерела індустріалізації. (метод «коло ідей»)

Влада намагалася мобілізувати усі наявні ресурси для реалізації наміченого магістрального господарського завдання. Головними джерелами накопичення засобів для індустріалізації стали:  1)«перекачування» коштів із села в місто; з легкої і харчової у важку промисловість; 2) збільшення прямих та непрямих податків; внутрішні позики; 3) випуск паперових грошей, не забезпечених золотом; 4) розширення продажу горілки; 5) збільшення експорту за кордон зерна, лісу, хутра. У великих масштабах 6) використовували фактично неоплачувану працю багатьох мільйонів в’язнів ГУЛАГу (ГУТАБу — Головного Управління Таборів). Комуністичне керівництво створювало у державі атмосферу напруженості, титанічної боротьби, економічної війни з капіталізмом, результат якої нібито залежав від зусиль кожного. Щоби збудити ентузіазм населення, використовували різні методи, зокрема так зване соціалістичне змагання як форму позаекономічного примусу. Одним із його різновидів став стахановський рух у вугільній промисловості, що за вказівкою партії започаткував шахтар Олексій Стаханов, котрий, використавши новий спосіб видобування вугілля, значно перевершив заплановані показники. Послідовники О. Стаханова були у багатьох виробництвах, діючи переважно з примусу або за невелике заохочення. Упродовж другої п’ятирічки соціалістичне змагання тривало під лозунгами «Техніка вирішує все», «Кадри вирішують усе» і було спрямоване на технічне переоснащення фабрик і заводів та підготовку висококваліфікованих кадрів. Тогочасна преса писала про господарську діяльність, вживаючи військову термінологію: «прорив на тракторобудівному фронті», «штурм нових висот», «перемоги ударних робітничих бригад».

Сталінці! Ширше фронт стахановського руху! Плакат Г. Футерфаса. 1936 р.

 

 

 3. Яка економіка змінювала ринкову? Охарактеризуйте її.

Україні, як і за часів Російської імперії, відводилася роль сировинного додатка до промисловості Росії. Керівництво економічними процесами поступово набуло командно-адміністративних форм, одним із проявів яких стали п’ятирічні плани. За першим п’ятирічним планом, розрахованим на 1928-1933 рр., Україна отримувала 20% капіталовкладень для будівництва промислових об’єктів головно у металургії, вугільній промисловості та машинобудуванні, пов’язаного із цими галузями. Із 1500 підприємств, що їх споруджували в СРСР, 460 будували в УСРР. У другій (1933-1937 рр.) і третій (1938-1942 рр.) п’ятирічках капіталовкладення в промисловість республіки зменшилися. їхні обсяги визначав центр, який планував будівництво та реконструкцію промислових об’єктів. Прискорені темпи будівництва нерідко супроводжувалися разючим безладдям, невмілістю і марнотратством. У деяких випадках фабрики стояли через відсутність обладнання, неправильно сплановані корпуси часто перешкоджали монтажу механізмів. У той час, як на одному заводі погано навчені оператори псували машини, на іншому через нестачу потрібного устаткування просиджували досвідчені робітники. До того ж багато виробів було невисокої якості. Попри заплановані показники, жодну з п’ятирічок не виконали, позаяк плани були грандіозними, однак нереальними. Відтак партійне керівництво заборонило оприлюднювати їхні результати. Отже, ринкову економіку змінювала директивна, утримання якої потребувало громіздкого апарату. Всіх, хто виступав проти цього, вважали неблагонадійними і репресовували

Радянський агітаційний плакат. 1930 р.

Мовою джерела. З постанови бюро Полтавського міськкому КП(б)У «Про організацію соціалістичного змагання — походу імені 20-річчя Жовтня» (9 травня 1937 р.):

«...Бюро МПК зобов’язує керівництво паровозоремонтного заводу на основі відозви наради стахановців при редакції газети «Комуніст» як важливого політичного документа по підготовці до великого свята 20-річчя Жовтня негайно розгорнути політично-масову і господарчо-організаційну роботу на заводі по мобілізації всіх робітників, ударників, стахановців, інженерно-технічного персоналу на включення в соціалістичне змагання — похід ім. 20-річчя Жовтня...»

1. Проаналізуйте документ. Про яке джерело індустріалізації в ньому йдеться? (метод «само занурення»)

3. Результати перших п’ятирічок.

1. Якими показниками визначали досягнення в економіці?

Результати перших п’ятирічок не можна оцінити однозначно. Внаслідок надзвичайного напруження людських та матеріальних ресурсів владі вдалося частково реалізувати плани індустріалізації. Почали випускати промислову продукцію металургійні підприємства: «Азовсталь», «Запоріжсталь», «Криворіжсталь». Стали до ладу Харківський тракторний і Краматорський машинобудівний заводи. Будували нові шахти, дала перший струм найбільша в Європі Дніпровська гідроелектростанція (Дніпрельстан, Дніпрогес). Водночас реконструювали збудовані раніше підприємства.З-поміж них Луганський паровозобудівний, Макіївський, Дніпродзержинський та інші металургійні заводи.

 2. Як змінилася структура економіки за перші п’ятирічки?

Проте за блискучим економічним фасадом індустріалізації радянського типу приховали не зовсім втішні результати. Виникла диспропорція у формуванні промислового потенціалу республіки: 1)  посилилася промислова могутність Півдня і Сходу України. Донбас став «всесоюзною кочегаркою». У структурі економіки 2)  зросла частка військово-промислового комплексу. Бурхливий розвиток важкої промисловості не супроводжувався відповідним приростом у легкій і харчовій галузях та соціально-побутовій сфері.  3) Створювалася неякісна техніка, яка швидко псувалася. Монополізм державної власності, відсутність конкуренції та матеріальної зацікавленості призвели до сповільнення темпів економічного розвитку. Сформована у 1930-х рр. модель управління виробництвом була командно-адміністративною. Керівництво держави використовувало ресурси цілком підпорядкованого йому суспільства так, як вважало за потрібне.

3. Чи сприяла індустріалізація підвищенню життєвого рівня населення?

Індустріалізація спричинила збільшення кількості робітників. Проте чисельне зростання не завжди відповідало їхній кваліфікації. Частина із них була вчорашніми селянами, котрі втікали від репресій і голоду до міста. Владі, з одного боку, вдалося добитися екзальтованого ентузіазму мас, а з іншого — країну охопив тотальний страх бути репресованим. Метод «підхльостування» полягав не тільки у запровадженні завищених планів, але й у спробах змусити виконавців втілювати ці плани у життя за допомогою терористичних методів. У цей період політичні репресії досягли апогею. Українці гинули на будівництві Біломоро-Балтійського каналу, розкуркулені українці освоїли заплави річок Об, Іртиш, Єнісей, у величезних масштабах валили ліс на експорт у Північному краї, добували вугілля та руди на Уралі, за Полярним колом Росії. Зазвичай позитивна динаміка економічного розвитку має сприяти підвищенню життєвого рівня населення. Однак у комуністичному варіанті індустріалізації цього майже не відбулось. Економічна могутність держави була спрямована не на задоволення насущних потреб людей, а на зміцнення тоталітарного режиму і затвердження у свідомості людей ідеологічних догм більшовизму. Індустріальна гонитва призвела до обмеження життєвого рівня населення. Економічні труднощі оголошувалися владою неминучими і цілком природними. У 1930-ті рр. знову з’явилися величезні черги, продовольчі картки, дефіцит найнеобхіднішого. Урбанізація спричинила ускладнення житлової та продовольчої проблем. Отже, не все було так добре, як писала преса за велінням влади.

ІV. Закріплення знань учнів (бесіда, коло ідей)

 

   Ми з вами розібрали і, я думаю, що ви зрозуміли матеріал теми: «Сталінська індустріалізація України», цю тему ми продовжимо вивчати і на наступному уроці, коли ми розберемо матеріал відносно уже індустріалізації України в роки другої та третьої п’ятирічки.

Уроки ми провели як Олімпійські  ігри, де ми спостерігали різні види спортивних змагань: закріплення матеріалу ми проведемо як легку пробіжку по підготовленим для вас запитанням.

Питання демонструється через слайди одне за одним, правильна відповідь з’явиться по натисканню на кнопку миші після відповіді учнів.

1.                _{Що означає термін: «індустріалізація»?}

(Індустріалізація – створення передової промисловості)

    2. З якою метою проводилося індустріалізація в СРСР?

(Індустріалізація проводилася з метою піднесення економіки, –    зміцнення обороноздатності, - подолання техніко – економічної відсталості;досягти економічної незалежності СРСР від великих держав.)

 

    3. Яка подія поклала початок  індустріалізації в СРСР?

(початок індустріалізації було покладено в грудні 1925 р. на ХІV з’їзді ВКП(б))

 

    4. Як більшовики назвали ХІV з’їзд ВКП (б)? Коли він відбувся?

(ХІVз’ВКП(б) більшовики назвали «з’їздом       індустріалізації».(25. 12. 1925р.)

 

    5. З якими труднощами зустрілося керівництво держави, проводячи курс на індустріалізацію?

(- відсутність коштів, - нестача кваліфікованих кадрів;

- відсутність мостів і доріг;

- дефіцит промислового обладнання)

 

    6. Назвіть джерела коштів для індустріалізації  в СРСР?

(- перекачування коштів із сільського господарства і легкої промисловості;

                 - експлуатація селян та робітників;

                 - примусові державні позики;

                 - «п’яні гроші» - масовий продаж спиртних напоїв)

 

    7. Назвіть роки 1-ї – 3-ї п’ятирічок ?

 

    8. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

- грудень 1925 р. — тривала доба непу; XIV з’їзд ВКП(б) проголосив курс на індустріалізацію;

- 1928-1933 рр. — перша п’ятирічка;

- 1933-1937 рр. — друга п’ятирічка;

- 1938-1942 рр. — третя п’ятирічка.

 V. Підсумки уроку, домашнє завдання.   _опрацювати_ § 28. Підготовити повідомлення про роботу ДМК в роки перших п’ятирічок