Урок Франція в міжвоєнний період

Розробка уроку

з історії для 10 класу

для студентів І курсу

ВНЗ І-ІІ рівня акредитації

На тему «Провідні держави світу  в 20 - 30-х рр. ХХ ст.

Франція в міжвоєнний період  1919 – 1939 рр.»

Розробила викладач суспільних дисциплін Костюченко К. М.

ВП НУБіП України  „Немішаївський

агротехнічний коледж ”

2018

Тема 3. Провідні держави світу  в 20 - 30-х рр. ХХ ст.

Франція в міжвоєнний період  1919 – 1939 рр.

Мета уроку: охарактеризувати наслідки Першої світової війни для Франції, розкрити основні тенденції політичного та еко­номічного розвитку країни у 1920-ті рр., показати осо­бливості кризи 1930-х рр. у Франції; охарактеризувати процес приходу Народного фронту до влади, показати розвиток Франції у період перебу­вання при владі уряду Народного фронту, розкрити суть політики і причини поразки Народного фронту;  формувати в учнів уміння аналізувати і узагальнювати історичний матеріал; виховати в учнів почуття патріотизму, толерантності, по­ваги до історичного минулого своєї держави.

Тип уроку:    комбінований.

Обладнання: підручник, хрестоматія, стінна карта «Європа в 1924–1933 рр.».

Основні поняття і терміни:   виборчий блок, Фашистські ліги, Народний фронт.

Основні дати: 1919 р. – перемога «Національного блоку»; 1923–1925 рр. – Рурська криза; 1924–1925 рр. – перебуван­ня при владі «картеля лівих»; 1928 р. – Мажоритарний виборчий закон; 1932 р. – Пакт про ненапад між СРСР та Францією. 1934 р. – спроба фашистського перевороту; 1935 р. – Франко-радянський договір про взаємодопомогу; 1936–1938 рр. – Народний фронт у Франції.

І.    ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ УЧНІВ

ХІД УРОКУ

Фронтальне опитування.

1)   Назвіть основні підсумки Першої світової війни для Великої Британії.

2)   Які реформи були здійснені урядом Ллойд-Джорджа у повоєн­ні роки?

3)   Як було розв'язано ірландську проблему?

4)   Чим було зумовлено створення першого лейбористського уряду?

5)   Охарактеризуйте   економічний  розвиток   Великої  Британії у 1920-ті рр.

6)    Які причини призвели до страйку 1926 р.?

7)   Чому він зазнав поразки?

8)   Яку країну – Англію чи США – охопила раніше економічна криза 1930-х рр.?

9)  Коли в Англії було утворено « Національний уряд » ? Хто його очо­лив? Які партії входили до складу «Національного уряду»?

10) У якому році було ухвалено Вестмінстерський статут?

11) Назвіть ім'я короля, який у результаті династичної кризи в Англії відмовився від престолу?

12)  Хто очолював уряд в Англії напередодні війни?

II.  ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Наслідки Першої світової війни для Франції.

Учитель будує свою розповідь за матеріалом наведеної таблиці. Наслідки Першої світової війни для Франції.

2.  Розвиток країни в 1920-ті рр.

Варіант 1

Робота з підручником.

Складіть конспект за відповідним матеріалом підручника.

1)   Які політичні сили вели боротьбу у 1920-ті рр.?

2)   Навколо яких питань велась політична боротьба?

3)  Визначте    особливості    економічного    розвитку    Франції у 1920-ті рр. Які фактори впливали на економічний розвиток країни?

4)  Чому економічна криза 1930-х рр. почалась у Франції пізніше, ніж в інших провідних країнах світу?

Варіант  2

Опрацюйте матеріал підручникам складіть таблицю «Політичний розвиток Франції у 1920-ті — на початок 1930-хрр.».

3. Французький фашизм.

Розповідь учителя.

Загострення економічних проблем, нездатність традиційних по­літичних партій вивести країну з кризи призвели до зростання по­пулярності фашистських (ультраправих) організацій, які виникли у Франції в 1920-х рр.

Соціальною опорою фашизму були дрібні власники, люмпени, кле­рикали, частина великих фінансистів і промисловців, одержимі ідея­ми сильної влади і сильної Франції.

Фашистський рух у Франції мав суттєві відмінності: він не був єдиним; не виступав за повну ліквідацію демократичних інститутів, а лише за їх обмеження для «ворогів нації» – комуністів і соціаліс­тів. Такі особливості крилися в природі французького суспільства, якому притаманні демократизм і багатопартійність.

Фашистські організації були не класичними партіями, а воєнізо­ваними організаціями – лігами. Найбільшу фашистську лігу «Вог­няні хрести», яка об'єднувала колишніх фронтовиків, очолював пол­ковник де ля Рок. Ліга звинувачувала уряди у зраді національних інтересів Франції, у м'якому ставленні до Німеччини. Організація об'єднувала майже 350 тис. осіб. Вона влаштовувала факельні похо­ди, мітинги, вимагаючи «сильної влади». Інша організація «Аксьйон франсез» («Французька дія») мала шовіністичний і монархічний характер та об'єднувала 60 тис. осіб. її воєнізований підрозділ «королів­ські молодчики» влаштовував погроми установ лівих партій.

Прихід нацистів до влади в Німеччині підштовхнув французьких фашистів до активних дій. Приводом до їх виступу стала справа Ставиького. Цей шахрай прийняв під заставу коштовності в іспанського аристократа, який утік до Франції після революції 1931 р. в Іспанії. Згодом він замінив у коштовностях діаманти на підробні та продав їх, п коли це викрилося, заподіяв собі смерть. У процесі розслідування з'ясувалося, що Стависький чинив таке шахрайство протягом трива­лого часу під прикриттям вищих урядовців.

Цей скандал фашисти вирішили використати для критики демо­кратичного устрою і на хвилі народного невдоволення захопити вла­ду. 6 лютого 1934 р. загони фашистів пішли на штурм парламенту. Дорогою вони громили магазини, нищили машини та ін. Поліція від­крила вогонь. Під час подій 17 осіб загинуло, 2 тис. було поранено. Уряд Даладьє негайно подав у відставку. Францію крім політичної охопила й економічна криза.

Риси французького фашизму.

– Організаційна розпорошеність (існувало декілька фашистських (ультраправих) організацій).

–  Фашистський рух був представлений воєнізованими лігами, а не

політичними партіями, що не давало їм можливості використовувати легітимні методи приходу до влади.

– Відсутність єдиного вождя та єдиної ідеологічної основи.

– Вузька соціальна база.

4. Уряд Народного фронту.

Під час висвітлення цього питання вчитель може використати структурно-логічну схему.

Народний фронт у Франції

Робота з документом.

Програма Народного фронту

(Витяг)

 І.    Політичні вимоги

1.   Захист свободи.

§ 1. Загальна амністія.

§ 2. Проти фашистських ліг:

а) ефективне роззброєння та розпуск напіввійськових формувань відпові­дно до закону;

б)  застосування законом заходів, що передбачаються в разі провокації, вбивства чи замаху на безпеку держави.

§ 5. Профспілкові свободи:

а) застосування й дотримання права спілок;

б) дотримання права жінок на працю.

2.   Захист миру.

§ 1. Заклик до співпраці всього народу і особливо трудящих мас у справі збереження та організації миру.

§ 2. Міжнародне співробітництво в межах Ліги Націй з метою гарантуван­ня колективної безпеки через визначення агресора та автоматичне й солідар­не застосування санкцій у разі агресії.

§ 4. Націоналізація військової промисловості та скасування приватної то­ргівлі зброєю.

II.  Економічні вимоги

§ 1. Відновлення купівельної спроможності, що була знищена чи послаб­лена кризою.

§ 2. Проти безробіття та промислової кризи:

а) скорочення робочого тижня без скорочень зарплати;

б)  залучення до трудового процесу молоді внаслідок створення системи переходу престарілих трудящих на пенсію у достатньому для прожиття розмірі.

Запитання до документа

З'ясуйте основні положення програми Народного фронту. Які з них було виконано, а які – ні, і чому?

Розповідь учителя.

Після виконання програми Народного фронту постало питання про подальші напрямки розвитку Франції. Навколо цього питання розго­рілися суперечки.

Комуністи й частина соціалістів вимагали повного викорінення фашизму, навіть з обмеженням конституційної законності. Радикали і сам Л. Блюм вважали за неможливе порушувати конституцію.

Комуністи прагнули продовжувати реформу в бік запровадження соціалізму, зокрема різкого збільшення податків на підприємців, установлення жорсткого контролю над підприємствами і фінансами. Л. Блюм на це не погоджувався. Він прагнув спершу закріпити попере­дні досягнення, і в лютому 1937 р. оголосив про «перерву» в реформах.

Зростаючі державні витрати призвели до спаду виробництва. Щоб активізувати його і стимулювати експорт, уряд удався до девальвації франка. Це робило французькі товари дешевшими на зовнішньому ринку, а відтак і більш конкурентоспроможними. Комуністи висту­пили проти девальвації франка, стверджуючи, що це призведе до зро­стання цін усередині країни.

До вищезазначених розбіжностей між комуністами й соціалістами додалися розходження в питаннях зовнішньої політики.

Економічне становище Франції тим часом почало погіршувати­ся. Французькі підприємці, занепокоєні можливістю введення ви­соких податків, переказували свої капітали за кордон, що відразу позначалося на темпах зростання економічного розвитку. Водночас зросли прибутки громадян. За відносно стабільного виробництва це спричинило диспропорцію між грошовою і товарною масою, а отже – зростання цін, тобто інфляцію.

Економічні негаразди викликали в населення розчарування діями Народного фронту.

Економіка так і не вийшла на докризовий рівень. Це ще більше ускладнило відносини між партіями у Народному фронті. У червні 1937 р. Л. Блюм подав у відставку: криза коаліції стала очевидною.

Робота з документом.

Із виступу Ф. Рузвельта на закритій прес-конференції 25 вересня 1936 р.

«Уявіть на мить, що брат Гувер залишився б президентом до квітня 1936 р., продовжуючи свою політику попередніх чотирьох років, не зробив би ніяких кроків у бік соціального забезпечення або допомоги фермерам або ліквідації дитячої праці й скорочення робочого дня і введення пенсій по старості. Якби це сталося у квітні теперішнього (1936 р.) року, становище у нашій країні нагадувало б те, яке застав Блюм, прийшовши до влади. Французи впродовж 25 чи 30 років нічого не зробили в галузі соціального законодавства. Блюм приступив до здійснення його, бо отримав загальний страйк вже у перший тиждень перебування при владі. Він (загальний страйк) зажадав 40-годинний робочий тиждень... [Блюм] провів закон, який скорочував робочий день. Вони (страйкуючі) зажадали один вихідний у тиждень, що оплачується, потім вони зажадали негайно створити комісію для підготовки плану для забезпечення пристарілих. Блюм зробив все це, але чи не було це занадто пізно».

Запитання до документа.

1)   Яку оцінку реформам Народного фронту дав Ф. Рузвельт?

2)   У чому вбачає причину поразки реформ Народного фронту Ф. Рузвельт?

3)    Порівняйте реформи Народного фронту і «Новий курс» Ф. Руз­вельта.

Історичний портрет.                                          

Даладьє Едуард (1884–1970) – французький політик. Прем'єр-міністр Франції у 1933–1934 і 1938–1940 рр. Лідер партії радикалів і радикал-соціалістів. Взяв участь в створенні Народного фронту. У багатьох урядах обіймав посади міністра колоній, громадських робіт, але найчастіше за­ймав кабінети міністра оборони, національної оборони, воєнного міністра. Двічі його призначали міністром закордонних справ. Безпосередньо з його прем'єрством пов’язана й політика умиротворення. Саме на його долю ви­пала ганьба мюнхенської угоди, яка була зрадою відданого союзника Чехо-Словаччини. Зрозумівши згубність політики умиротворення, Даладьє взяв курс на відновлення співробітництва з СРСР, але Сталін віддав перевагу угоді з Гітлером. На його совісті «дивна війна», яку Франція і Англія вели у вере­сні 1939 – травні 1940 р. проти Німеччини. Також він зволікав з наданням допомоги Фінляндії, яка в 1940 р. зазнала агресії СРСР. У кінцевому підсумку на ньому лежить вина за національну катастрофу Франції у 1940 р. Піс­ля окупації Франції Даладьє був заарештований і кинутий до гітлерівського концтабору. По завершенню Другої світової війни повернувся до політичного життя. У 1946 – 1958 рр. депутат Національних зборів Франції. Після прихо­ду Ш. де Голля до влади Даладьє відходить від політичного життя.

5. Франція напередодні національної катастрофи.

Робота з підручником.

Складіть тези на тему: «Франція напередодні національної катаст­рофи. Уряд Е. Даладьє».

III.  ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Фронтальне опитування.

1)  Які наслідки Першої світової війни для Франції?

2)  Які політичні сили скористалися з перемоги у війні?

3)  Під якими гаслами вони здобули перемогу на виборах?

4)  Які   політичні   сили   змінювалися   при   владі   у   Франції у 1920-ті рр.?

5)  Чим принципово відрізнялися їх програми?

6)  Охарактеризуйте економічний розвиток країни у 1920-ті рр.?

7) Чому криза 1930-х рр. вразила Францію пізніше, ніж інші краї­ни Америки і Європи?

8)    Який вплив на політичне життя країни мала криза?

Запитання.

IV.  ПІДСУМКИ УРОКУ

Після повоєнного економічного спаду у середині 1920-х рр. Фран­ція вступила в період економічної стабілізації та піднесення. Крім Нагальних тенденцій, які визначали розвиток економіки провідних країн світу, на економіку Франції впливали і додаткові фактори: при­єднання промислово розвинутих Ельзасу та Лотарингії, контроль над шахтами Саару, відновлення, зруйнованих війною районів, репарації і Німеччини, зміцнення обороноздатності країни (будівництво «Лінії Мажино», переозброєння армії).

Політична боротьба розгорталась між правими і лівоцентристськими, партіями, які відстоювали діаметрально протилежні погляди На розвиток країни і на міжнародні відносини.

Народний фронт був насамперед засобом боротьби проти фашизму. У Франції безпосередню загрозу приходу фашистів до влади було лік­відовано, чого не можна сказати про сам фашизм.

Водночас Народний фронт був спробою знайти вихід із кризи й депре­сії. Підсумком цих дій стало прийняття цілого пакета соціально-еконо­мічних заходів, які заклали основу формування в подальшому держави «процвітання». Значною мірою ці дії були схожі на «новий курс» Руз­вельта, на заходи уряду Гансона у Швеції. Відмінність полягала в тому, що в реалізації цих заходів брали участь комуністи. Для них Народний фронт був вимушеною та перехідною формою до реалізації їхньої соці­альної ідеї, яку неможливо уявити без «диктатури пролетаріату». Це й надало діяльності фронту аморфного і нестійкого характеру. Участь комуністів у Народному фронті створила небезпеку його перетворення із засобу захисту демократії від фашизму в засіб ліквідації демократії заради «диктатури пролетаріату». Протиріччя, що наростали в Народ­ному фронті, призвели до його розпаду. Наслідком політики другої половини 1930-х рр. стали накопичені в суспільстві втома від постійних соціально-політичних негараздів і зневіра в демократичні ідеали. На­ступний уряд Деладьє не зумів вивести країну з кризи, а прорахунки у зовнішній політиці призвели до поразки Франції у 1940 р. та її окупації гітлерівськими військами.

V.   ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте матеріал підручників. Щупак І пар 20

2. Підготуйте реферати за темами: «Французький фашизм», «Ко­муністи й уряд Народного фронту».