Урок "Прихід до влади в Італії Б.Муссоліні"

Тема уроку: Прихід до влади  в Італії

Беніто Муссоліні

Мета  уроку: визначити та порівняти наслідки  Першої світової війни для  Італії, з’ясувати причини підтримки диктаторського шляху розвитку країни  серед населення; дати характеристику історичній особі - Б. Муссоліні, презентуючи основні  віхи  його біографії;

 прослідкувати етапи приходу фашистів до влади ,  риси фашизму , як суспільно – політичного явища; описати прояви фашизації країни; визначити на карті результати територіальних домагань Італії; проаналізувати  шляхи подолання проявів світової економічної кризи в Італії у 30-х рр. ХХ ст.;  визначити  можливі варіанти державного регулювання соціально-економічних процесів, ідейних засад  і соціальну базу італійського фашизму; розвивати загальні та предметні компетенції учнів; виховувати розуміння цінності основних природних прав людини та повагу до них; формувати в учнів розуміння небезпеки фашизму.

Тип уроку – урок вивчення нового матеріалу (з використанням ІКТ).

Основні терміни та поняття: альтернатива, диктатура, дуче, корпорації, лібералізм, мілітаризм, соціалізм, узурпація, фасції.                                         

Основні дати:  

1920-1921 рр. – «Червоне дворіччя»,                  

1922 р. ­ прихід фашистів до влади в Італії,

1929 р. ­ утворення держави Ватикан,                        

1935­1936 рр. ­ італо-ефіопська війна,            

9 травня 1936 р. – проголошення Італії імперією,    

1939 р. ­ "Сталевий пакт" між Італією  та Німеччиною.                                                                                

                                     Структура  уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь, уявлень учнів.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

V. Систематизація й узагальнення нових знань і умінь.

VІ. Домашнє завдання.

 

Хід уроку.

 

І. Організаційний момент

     ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь, уявлень учнів

     У сучасному  світі  не  спадає зацікавленість  таким феноменом , як фашизм. Італія була першою країною, в якій до влади прийшли фашисти.

Бесіда за запитаннями:

1. Якими були форма правління і державний устрій Італії?
2. На боці якого воєнно-політичного блоку воювала Італія у Першій світовій війні?
3. Назвіть характерні риси тоталітарних режимів.
4. Наведіть приклади країн та їх керівників, де існували тоталітарні режими.

  ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

      Багато вважають, що фашизм - це щось на зразок радикального націоналізму і расизму.

Багато вважають, що фашизм придумав Гітлер.

Багато вважають, що фашизм, концтабори і гестапо - синоніми.

Багато вважають, що фашизм мертвий. Всі вони сильно помиляються.

 Ви люди нового покоління , яким будувати нашу державу, долати труднощі сьогодення і обирати шляхи розвитку.

Сьогоднішній наш урок відкриє шлях розвитку однієї з країни , можливо допоможе вам визначитись в майбутньому, уникнути помилок.

       Говорять , що історія, відкриваючи завісу минулого – вчить. Тож нехай цей урок шкільний і історичний вас сьогодні  навчить у т. ч. цінити життя, мир і свободи.

 

 ІV. Вивчення нового матеріалу

     Сьогодні ми звернемось до теми, яка не залишить байдужим жодну сучасну людину. Особливістю теми уроку є розкриття сутності фашизму, ідеологія якого була поштовхом до розв’язання ІІ Світової війни. Актуальність теми визначається тим, що зараз у багатьох країнах Європи відроджуються неофашистські організації. Ми дізнаємось, чому Італія стала батьківщиною фашизму, дамо характеристику і власну оцінку діяльності відомого диктатора Б.Муссоліні, опишемо прояви фашизації  Італії.

 

Постановка проблемного питання: «Чи була альтернатива встановленню фашистської диктатури в Італії?»                                                                      

   Італія після І Світової війни була  у таборі переможців. Проте її часто називали «переможеною». А після Версальської  конференції багато хто з політиків взагалі порівнював країну зі «злиднем» , який «тішиться крихтами, що залишилися від пирога перемоги». Така ситуація привела до тяжких наслідків.

 

Наслідки Першої світової війни                                                                      Повідомлення учня.

      Італія була середньорозвинутою країною Європи. Участь у Першій світовій війні коштувала їй дуже дорого: 700 тис. загиблих, 450 тис. інвалідів, 1 млн. поранених, країна втратила третину національного багатства. Після поразки біля Капоретто в жовтні 1917 р. вона опинилась на межі повної катастрофи і тільки допомога військ Антанти врятувала Італію. Країна вступила в тривалий кризовий період. Відносно слабка італійська економіка лише за рахунок перенапруження витримала фінансові затрати, пов'язані з війною. Державний борг Італії за 1916-1919 рр. збільшився з 16 млрд до 50 млрд лір. До проблем 400-тисячної армії безробітних долучилася проблема працевлаштування демобілізованих солдатів та офіцерів.  Італія з аграрної країни перетворилася на аграрно-індустріальну (набули розвитку металургійна, машинобудівна та хімічна галузі промисловості; з’явилися й зміцніли свої позиції завдяки державним кредитам такі гіганти, як «Ансальдо», «Ільва», «Фіат», «Бреда»). Наслідки війни загострили соціальне протистояння. Протягом 1918-1920 рр. відбулося понад 4 тис. страйків, під час яких ставилися вимоги підвищення заробітної плати, запровадження 8-годинного робочого дня, розширення  профспілкових прав.

 Слово учителя:  Отже, надії італійців на те, що мир принесе полегшення, не виправдались. Великі держави, оцінюючи внесок Італії у війну як занадто низький, не дотримали свого слова (таємна угода про передачу Італії східного узбережжя Адріатичного моря і ще ряду територій), даного напередодні вступу Італії у війну. Вона отримала лише Південний Тіроль і Трієст. Італія стала "переможеною серед переможців".Прагнення реваншу та почуття приниження національної гідності стали важливими чинниками для розвитку політичного життя в країні. Учасники робітничого руху висували гасла встановлення диктатури пролетаріату у формі радянської влади, натомість підприємницькі кола Італії, зрозумівши неспроможність уряду захистити їхні інтереси, пов’язували свої надії з фашистським рухом.

Завдання: 

1. Орієнтуємось в історичному просторі (робота в контурних картах)

Назвіть та підпишіть:

• Території, що відійшли до Італії  від Австрії за Сен-Жерменською угодою . Назвіть та підпишіть  їх.
• Території, які попри сподівання, Італія так і не отримала після закінчення Першої світової війни.

 

2. Повідомлення учня про Віктора Еммануїла III.

     Віктор Еммануїл III  — третій корольєдиної Італії нового часу з 29 липня 1900, імператор Ефіопії з 9 травня 1936 по 5 травня 1941 (формально зберігав титул до 3 вересня1943), король Албанії з 16 квітня 1939 по 3 вересня 1943. Перший маршал Імперії (30 березня 1938). З Савойської династії, син і наступник Умберто I. супереч традиційному союз Савойської династії з Німеччиною та Австрією, в Першій світовій війні підтримав Антанту, розпочавши війну в 1915.

З 1922 значення Віктора Еммануїла було суто номінальним, тому що реальна влада не без його допомоги перейшла до фашистів на чолі з Беніто Муссоліні. Пропаганда часів фашизму відверто відтіснила государя взагалі за всякі рамки, його фотографії замінювалися на портрети дуче, кадри з його участю вирізувалися з фільмів тощо. Король ніколи не заперечував рішенням фашистського уряду, не робив нічого, щоб захистити особисто відданих йому придворних і офіцерів, що піддавалися репресіям (у тому числі за расовою ознакою після 1938). Це приниження короля різко негативно позначилося на престижі династії. В 1936, після захоплення Ефіопії (Друга італо-ефіопська війна), був проголошений імператором Ефіопії; в 1939 — королем Албанії (повного міжнародного визнання ці титули не отримали). В 1938 королю і Муссоліні були присвоєні звання Перших маршалів Імперії.

В 1943, при наближенні військ союзників до Риму, король підтримав рішення Великої фашистської ради змістити і заарештувати дуче. Король відмовився від ефіопського і албанського титулів і з цього часу підтримував союзників. Після нового наступу німців і окупації ними Риму в тому ж році втік до Єгипету; фашистський режим був оголошений «республіканським» (Республіка Сало).

 

 

Б. Муссоліні. Встановлення фашистської диктатури                

 

Слово учителя.

     Прийшовши до влади, фашисти змушені були певний час зберігати демократичні інститути. Уряд був коаліційним. Деякі важливі міністерські портфелі Муссоліні віддав буржуазним партіям. Але згодом він уже не збирався ділити владу ні з ким. У країні було створено культ особи Муссоліні. Поступово обмежуючи повноваження короля, Муссоліні, який присвоїв собі титул дуче (вождя), правив Італією майже одноосібно. Всі політичні партії були заборонені, державну поліцію замінено фашистською міліцією, на таємну поліцію покладено організацію тотального шпигунства, провокацій і терору. Фашисти цілком монополізували владу.

 

     Слайдова презентація  творчої групи учнів  «Беніто Муссоліні . Історія одного диктатора »

Слово вчителя.

  Муссоліні, підтримуваний великими промисловцями, заручившись "нейтралітетом" Ватикану, співчуттям короля Віктора-Еммануїла ІІІ, висунув вимогу передати фашистам владу. Прихильників збереження старих порядків, які не гарантували порядку й законності, виявилось обмаль, і король доручив Муссоліні сформувати уряд. 30 жовтня 1922 р. Муссоліні на чолі загонів чорносорочечників вступив до Рима та очолив уряд ("похід на Рим"). «Революція у спальному вагоні» перемогла. Так в Італії було відкрито шлях до ліквідації ліберальної демократії та встановлення фашистської диктатури. Відео «Гімн італійських фашистів»

 

Основні риси фашизму .Фашизація країни.

  Робота в словниках над терміном

    Фашизм (італ. fascismo, від fascio - пучок, зв'язка, об'єднання) - ідеологія, політичний рух і соціальна практика, які характеризуються наступними шістьма ознаками і рисами:

• обґрунтування за расовою ознакою переваги і винятковості однієї, проголошуваними в силу цього панівної нації;
• нетерпимість і дискримінація стосовно інших «чужорідних», «ворожих» націй і національних меншин;
• заперечення демократії та прав людини;
• насадження режиму, заснованого на принципах тоталітарно-корпоративної державності, однопартійності та вождизму;
• утвердження насилля і терору з метою придушення політичного противника і будь-яких форм інакомислення;
• мілітаризація суспільства, створення воєнізованих формувань і виправдання війни як засобу вирішення міждержавних проблем.

    Фашизм веде до повного заперечення прав і свобод людини, він несе в собі потенційну і реальну загрозу миру і безпеки людства.

     Завдання:  по ходу подальшої презентації скласти тезову таблицю

Риси фашизму	Фашизація країни

 

  Робота з документами.  З ким  уподібнював населення Муссоліні ? Який метод управління обрав ?( Документ в додатку)

Однопартійність і знищення опозиції. Узурпація влади.

 Слово вчителя.

       У 1922-1924 pp. фашисти не наважувались на рішучі дії щодо ліквідації демократичного устрою. Поштовхом до фашизації країни стала "справа Маттеоті". Джакомо Мат-теоті 1 червня 1924 р. у парламенті виступив з промовою, в якій звинуватив фашистів у фальсифікації виборів і зажадав анулювати мандати депутатів-фашистів. Через 10 днів він був викрадений і убитий фашистами. Але король не усунув Муссоліні від влади, як цього вимагала більшість населення.                                                                                                            У січні 1925 р. Муссоліні, виступаючи у парламенті, висунув гасло: "Вся влада фашистам!" і провів через парламент низку законів, які обмежували демократичні права. Уряд став відповідальним лише перед королем і мав право видавати закони. Місцеві органи влади замінялись префектами, яких призначав дуче. Заборонялись всі профспілки і партії, крім фашистських. Створювались трибунал і таємна поліція. Вводилася смертна кара. Почались масові арешти (в один день було заарештовано 12 тис. комуністів).
У 1929 р. Муссоліні уклав договір з папою римським, згідно з яким утворювалась держава Ватикан, католицька церква отримувала ряд привілеїв.
        Для управління економікою створювалась корпоративна система. У 1934 р. існувало 22 корпорації у всіх галузях господарства. Кожна корпорація об'єднувала представників промисловців, фашистських  профспілок і функціонерів фашистської партії. Уряд був замінений Великою фашистською радою, а парламент -палатою корпорацій.    Всі закони та рішення  приймаються на мітингах  фашистів.  Два державних  гімни -  короля і фашистів.

    Головний принцип фашизму можна сформулювати так: «Усе для держави і нічого поза державою». Ці слова Муссоліні є сутністю фашистського режиму.

   Відео «Гімн італійських фашистів»

   Культ особи.

   Слово вчителя.

   Для Італії 1930-ті рр. були порою зміцнення та панування режиму Муссоліні. Дуче був витонченим і розумним диктатором. Він розумів, що самим лише насильством неможливо створити міцний фундамент політичної влади, що необхідна згода людей з існуючою системою. У якийсь момент Муссоліні сам повірив у те, що він людина, «дарована Італії Провидінням», що всі її успіхи є наслідком його геніальної творчості. «Італійці, не хвилюйтеся,— заявив він якось, здійснюючи поїздку по Реджо-Емілії,— я поведу вас чимраз вище і чимраз далі». І чим далі він провадив, тим активніше та брутальніше запроваджувався в країні його культ.

         З-поміж політичних діячів XX ст. дуче — безперечний чемпіон за кількістю державних посад, що їх він обіймав. На честь дуче складали поеми й пісні, знімали кінофільми, створювали монументальні скульптури, малювали картини, друкували листівки. Навіть календар повинен був пристосовуватися до ходи «великої людини». З 1933 р. нове офіційне літочислення почало відраховувати роки «фашистської ери».

         Для виховання молоді у фашистському дусі створювались масові молодіжні організації. Прищеплювався культ сили і волі. Насаджувався культ особи Муссоліні. Одночасно дуче був головою уряду, великої фашистської ради, міністром внутрішніх і іноземних справ, військовим і військово - морським міністром, почесним академіком філармонії і т. д. і т. п. У цей час він став кумиром радикалів усього світу. Наприкінці 1920-х років німецький прихильник Муссоліні написав останньому листа з проханням надіслати фотокартку. Муссоліні наказав посольству в Берліні «подякувати цьому пану за висловлені ним почуття, але повідомити, що дуче не вважає за можливе задовольнити його прохання». Цим німцем був…Адольф Гітлер.

 Б. Муссоліні поступово обмежуючи повноваження короля, присвоїв собі титул «дуче» (вождь) і правив Італією майже одноособово.

Робота групи пошуковців (випереджальне завдання)

Група І. «Латеранська угода»

    У молодості Муссоліні був войовничим атеїстом і навіть підписував деякі свої статті «справжній єретик». Однак, ставши прем'єр-міністром, Б. Муссоліні провів ряд заходів для зміцнення суспільного становища католицької церкви, якій були виділені додаткові кошти.

 

       У 1929 р. Б. Муссоліні підписав так звані Латеранські угоди з Ватиканом. Вони врегулювали відносини світської влади Італії з католицькою церквою, закріпили статус Ватикану як самостійної держави в межах Італійського королівства.

       Латеранські угоди — (Латеранські договори) укладені 11 лютого 1929 року, між Святим Престолом (в особі кардинала П'єтро Гаспаррі, державного секретаря), та королівством Італії (в особі прем'єр-міністра Беніто Муссоліні), що нарешті розв'язали так зване «Римське питання» — про статус Ватикану після розпаду Папської держави у 1870 році. По суті, Папа Римський признає за Латеранськими договорами Рим як осідок італійського уряду. Італійський уряд гарантує при цьому, політичний і територіальний суверенітет Ватикану. Назва контрактів, походить від місця їх підписання — Латеранського палацу. Латеранські угоди зупинили конфлікт між Папою Римським і італійською державою і надали папські території визначеного державного статусу. Це дозволило Ватикану активно вийти на площину міждержавної політики

 Група ІІ. Ідеологічний контроль

   Серія ритуалів , що об’єднувалась поняттям « фашистський стиль ». «Весь комплекс наших звичок повинен змінитись, наші манери вживати їжу, одягатись, працювати чи спати…»- говорив дуче .  Серед чоловіків відмінено потиск рук, жінкам заборонено носити брюки, для пішоходів встановлювався лівосторонній рух.  Для виховання молоді в дусі відданості фашизму й особисто дуче на вимогу Б. Муссоліні було переписано шкільну програму з історії. Відтепер велика увага приділялася Давньому Риму - «найвеличнішій імперії світу», замовчувався період середньовіччя, коли Італія не могла похвалитися могутністю, заслуга об'єднання країни в XIX ст. приписувалася винятково Дж. Гарібальді і Дж. Мадзіні, які проголошувалися «найпершими фашистами». XX ст. проголошувалося «добою фашизму й Муссоліні».

       За рішенням уряду, всі італійці, незалежно від віку, сімейного стану і статі, повинні були по суботах провадити військово-спортивну й політичну підготовку. Всюдисущий дуче надихав маси особистим прикладом у «битві за хліб», «за ліру», «за інтегральну меморацію». Він демонстративно брав участь у молотьбі, одержував символічну заробітну платню.

        Закріпившись при владі, Муссоліні заповзявся перебудовувати Рим. З 1925 р. по 1942 р. з метою вивільнення місця під громадське будівництво в столиці було розібрано на цеглу 19 церков. У колі рідних та близьких дуче не приховував свого нерозуміння мистецтва і презирства до нього. Ворожість до мистецтва дуче пояснював згідно зі своїм розумінням природи людини: «Перш ніж відчути необхідність у культурному розвитку, людина відчула потребу наказу». У певному розумінні можна сказати, що в історії поліцай передував педагогові

Група ІІІ. Національна ідея

      В 30-х рр.. з’явився іще один масовий рух - фашистські весілля, на кожному з яких Дуче вважався посаженним батьком. Стимулювання приросту населення він вважав державною справою. «Більше населення - більше солдат-більше могутності..»

      В листопаді 1933 р. в Римі взяли шлюб 2тис. 600 пар, кожна від дуче отримала символічний подарунок, а натомість пообіцяла подарувати батьківщині «маленького солдата». Дуче надихав населення особистим прикладом  в битві за народжуваність ( на 1929 р. - 5 дітей ).

       Режим доклав чимало зусиль для розвитку спорту в країні; за часи тоталітаризму в Італії було споруджено стадіонів та палаців спорту більше, ніж за всю її попередню історію. Улюбленим видом спорту Б. Муссоліні був бокс, який він проголосив «винятково фашистським засобом самовираження». При цьому піклування дуче про фізичний гарт нації мало цілком просте пояснення - він потребував готових до «великих битв» солдатів.

Корпорації. Робота в  словниках

Робота по заповненню схеми. Самостійна робота учнів з підручником.

 

 Слово вчителя.

      Корпоративна держава.

          В 1930 р. фашисти законодавчо закріпили функції національної Ради корпорацій.  Ії основний документ - «Хартія праці». Всього було створено 22 корпорації за напрямками - зерно, ліс, металургія, будівництво, туризм  та інші. В керівництві в  рівних кількостях були присутні представники власників, профспілок, кооперативів, фашистської партії . Главою всіх корпорацій вважався сам Муссоліні, тому критика корпорацій розглядалась як його особисто, а значить всієї корпоративної, а отже фашистської держави.

     Мілітаризація суспільства.

      Прийшовши до влади, фашисти прагнули відродити Римську імперію. Реалізація цих планів - прямий шлях до війни. Фашисти, поряд з ліквідацією демократичних інститутів, почали мілітаризацію економіки і всіх сторін життя суспільства. Йшов процес мобілізації ресурсів для майбутніх завойовницьких війн. Першою жертвою агресивних дій Італії стала Ефіопія, яка була захоплена італійськими військами в 1935-1936 pp.  Також:

- претензії на панування в Середземномор'ї («Адріатичне море — це італійське озеро»);

- укладення німецько-італійського союзу в 1936 р.;

 -приєднання Італії в 1937 р. до «Антикомінтернівського пакту» й утворення «Осі Берлін — Рим — Токіо»;

- вторгнення у квітні 1939 р. в Албанію, після чого Віктор Еммануїл став королем Італії, імператором Ефіопії та королем Албанії.

           Прагнення до переділу світу швидко зблизило Італію з фашистською Німеччиною та Японією, незважаючи на деякі суперечки щодо Австрії та Балкан. До того ж, будучи першим фашистом, Муссоліні не хотів поступатися цією роллю "вискочці" Гітлеру.   Агресія проти Ефіопії довела, що без Німеччини Італія не здатна здійснити жодної серйозної акції. Однак суперництво між двома фашистськими лідерами продовжувалось аж до 1940 p., доки Муссоліні не змирився зі статусом молодшого партнера Німеччини.

Учитель. Для повної картини фашизації Італії та встановлення диктатури Муссоліні, я пропоную вам провести уявну прес-конференцію. Уявимо, що на ній присутній Муссоліні, дуже  витончений і розумний диктатор, та  італійські журналісти, які беруть  інтерв'ю у дуче. Говорити ви будете в мікрофон.

Рольова гра «Прес-конференція з Муссоліні»

газета  італійських соціалістів «Аванті»: «Ваш батько був соціалістом. Що для Вас є соціалізм?»

 Б.Муссоліні: Соціалізм — ошуканство, комедія, фантом, шантаж

газета  італійських соціалістів «Аванті»: «Але ж Ви теж були переконливим соціалістом. Чи є правдою те, що Вас навіть назвали на честь  італійських  соціалістів Андреа Коста та Амількаре Кіпріані?»

Б.Муссоліні: Правда в тому, що люди втомилися від свободи. Лише ідіоти та мерці не змінюють своїх переконань, ми розумні люди і ми їх міняємо

Паризький журнал «Фігаро»: «Ваше відношення до демократії»

Б.Муссоліні: У демократії відштовхують три речі: безхребетність, звичка колективної безвідповідальності і помилковий міф про загальне щастя і невпинному поступі

часопис «Кайнонія» :  «Ваше Високоповажність! Ви заснували Національну фашистську партію. В чому суть фашизму?» 

Б.Муссоліні: Суть фашизму полягає в тому, що це політична система, при якій інтереси держави ставляться вище інтересів особистості

часопис «Кайнонія» :  «Ваша партія має програму?»

Б.Муссоліні: Наша програма проста. Ми хочемо управляти Італією

газета «Пополо д’Італіа»: «Під Вашим керівництвом парламентську систему  практично скасовано. Прокоментуйте.»

 Б.Муссоліні:   Я вірю, що парламент – бубонна чума, що отруює кров нації. Її потрібно знищити

газета «Пополо д’Італіа»: «Ви маєте на увазі смерть парламентаря Джакомо Маттеоті?» 

Б.Муссоліні: Я завжди був упевнений в тому, що для спасіння Італії потрібно розстріляти декілька десятків депутатів

«Гадзетта дель пополо»: «Великий дуче! Ви видали ряд законів про заборону змішення з ефіопами, арабами, євреями. Що ж для Вас є раса?»

Б.Муссоліні: Раса! Це почуття, а не дійсність: на дев'яносто п'ять відсотків, принаймні, - це почуття. Ніщо ніколи не змусить мене повірити, що сьогодні існують біологічно чисті раси. Досить кумедно, що жоден з тих, хто проголосив «велич» тевтонської раси, не був німцем.

«Гадзетта дель пополо»: «Серед досягнень внутрішньої політики Вашого уряду  в період 1924-1939 років реалізовано багато програм, що знайшли підтримку громадськості. Що ж стало запорукою успіху цих програм?»

Б.Муссоліні: Те, чого до цього часу не було, уряд. Це я. І всі, слухайте мене добре, усі італійці повинні й будуть коритися. Італійці до цього часу нікому не корилися. Жоден уряд не мав в Італії реальної влади. Італійці повинні бути керовані... завжди, у всіх сферах життя

Тижневик «Ла Ліма»: «З 1936 р. розпочалось Ваше зближення Гітлером. Що Ви про нього думаєте?»

Б.Муссоліні: … цей Гітлер - істота зла і жорстока. Він змушує згадати Аттілу. Німеччина так і залишилась з часів Тацита країною варварів. Вона - прадавній ворог Риму

Газета «Ла Лотта ді Классе»:  «Ваше Високоповажність! Вашею  мрією є  зробити Середземне море mare nostrum («нашим морем»).  Але ж це знову війна!!!»

Б.Муссоліні: Для того, щоб нація залишалася здоровою, вона повинна воювати кожні двадцять п'ять років . Війна для чоловіків те, що материнство для жінок

Учитель: « Але вступивши в 1940 році у ІІ Світову війну на боці Німеччини, Ви прискорили крах фашизму в Італії! А  28 квітня 1945 року Вас і Вашу  коханку Клару Петаччі  розстріляють італійські партизани»

 Б.Муссоліні: Так, мадам, я закінчив. Моя зірка упала. Я працюю, і я стараюсь, але знаю, що все це — всього лише фарс… Я чекаю закінчення трагедії — я не відчуваю себе більше актором. Я відчуваю, що я останній з глядачів

 Слово--вчителя.                                                                                                           Фінал.

    Навесні 1945 загони італійського Опору розгорнули рішучі бої з відступаючими військами вермахту. 27 квітня 1945 р. в містечку Донг загін партизан зупинив невелику німецьку частину. Під час обшуку однієї з вантажівок в ньому був виявлений Муссоліні. Муссоліні просив Кларетту залишити його і сховатися в Швейцарії, на що вона відповіла повною відмовою. Петаччі залишається поруч з Муссоліні. Перед стратою вони будуть ночувати разом. Ця ніч була для Кларетти Петаччі першої і останньої ночі, проведену разом з Муссоліні. Як не дивно, до цього моменту весь цей час вони зустрічалися тільки уривками. На наступний день 28 квітня 1945 року в обстановці повної секретності прибув з Мілана командир одного з загонів руху Опору полковник Валеріо вивіз Муссоліні до села Джуліо ді Медзетро, де і розстріляв колишнього дуче і його коханку Клару Петаччі. Трупи Муссоліні, його коханки Петаччі і його найближчих сподвижників були виставлені на загальний огляд, а потім підвішені вниз головою.

    V.Систематизація й узагальнення нових знань і умінь. (6 хв.)                                   

 

     Вирішення проблемного питання: «Чи була альтернатива встановленню фашистської диктатури в Італії ?»

 Метод «ПРЕС» .

Я вважаю, що ... 
(висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору)

тому, що ...
(наведіть причину появи цієї думки, тобто на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції)

наприклад ...
(наведіть факти, які демонструють ваші докази, вони зміцнять вашу позицію) 

тому ...
(узагальніть свою думку, зробіть висновок про те, що необхідно робити; тобто, це заклик прийняти вашу позицію).                                                                             

 

    Підсумки уроку.

   Після Першої світової війни Італія опинилась у важкій економічній ситуації, що призвело до зростання невдоволеного населення різким падінням рівня життя.

  Слабкість держави в здійсненні внутрішньої та зовнішньої політики, наслідки «скаліченої перемоги» руйнація ідеалів довоєнного часу створили конкретно-історичні умови для виникнення фашизму.

  Фашизм в Італії набув характеру тоталітарної диктатури: придушення опозиції, насильницький корпоративізм, культ шовінізму, насилля і війни. Фашистські профспілки залишились єдиними в Італії профспілковими організаціями.

  Готуючись до світової війни, італійський фашизм накинувся з посиленими репресіями на своїх політичних ворогів. У квітні 1939 р. Італія захопила Албанію‚ а 1940 р. вступила у Другу світову війну на боці Німеччини. Вступ у війну прискорив крах фашизму в Італії.

 

  Зв'язок з сучасністю. Нажаль фашизм не помер. Він продовжує свою хід на планеті. Неофашистські організації, що об'єднані у Всесвітній союз нацистів (резиденція — у США), діють у 80 країнах світу (найбільше їх в Європі, Америці та країнах Азії). У сучасних умовах всі демократичні цивілізовані держави ведуть безкомпромісну боротьбу з рецидивами фашистської ідеології, домагаються повного викорінення. Друга світова війна показала величезне значення усунення фашистської погрози для забезпечення міцного миру на землі. Вона згуртувала народи в ім'я розгрому, викорінювання й запобігання відродження фашизму. На жаль, на зміну розгромленому фашизму прийшов новий фашизм. Його облік змінився, але вихідна від нього погроза миру зберігається, ліквідація цієї неофашистської безпеки. Неофашизм став лиховісною реальністю сучасності, що постійно нагадує про себе у всіляких проявах. Усе більше проявляється тенденція до глобалізації неофашистської небезпеки. Тому заходи  щодо боротьби з нею повинні бути загальносвітового масштабу.

Рефлексія

1. Чи досягнуто мети уроку?
2. Наскільки важливі для вас знання, отримані на уроці?
3. Чим зацікавилися?

Підсумки роботи класу, виставлення оцінок.

    VІ. Домашнє завдання

1)Опрацювати  відповідний параграф підручника.

2) Твір-мініатюра за темою   «Місце Муссоліні в історії».

 

 

 

 

 

 

 

Додаток

 

Із праці  « Доктрина фашизму »  Б. Муссоліні

                    

 1.   «  Демократія – це уряд , який дає або намагається дати народу ілюзію того, що він - народ  є господарем…»

 

   2.   « Маса , юрба - подібна отарі  овець , доки вона не організована….Фашизм перетворить її на знаряддя побудови суспільства всезагального благополуччя…маса повинна любити і в той же час боятися диктатора. Маса любить сильних чоловіків. Маса це жінка…»

 

  3.  « Більше населення – більше солдат – більше могутності»

 

  4.  «Фашизм – це не лише система управління , це також і  перш за все система  думок…»    

 

                         Прем’єр – міністр Великобританії Уінстон Черчіль .

                    29 листопада 1942 р.                                                                                   

      «…    Одна лише людина привела Італію і її працелюбний народ до прірви бід….Муссоліні не міг втриматись від спокуси нанести удар в спину Франції і Британії. Бездумні мрії про імперську славу , жадоба завоювання здобичі, високо мірність багаторічної , неконтрольованої тирані – ось що привело його до цього ганебного акту….Сьогодні його імперія більше не існує, а прекрасна Італія переживає ганьбу і передсмертні муки. І це лише переддень того, що буде...»