Урок "Фразеологія. Узагальнення та систематизація знань"

Урок української мови у 10 класі

Тема. Фразеологія української мови. Основні групи фразеологізмів, багатозначність, синонімія та антонімія фразеологізмів.

Мета: повторити й узагальнити відомості про фразеологізм як    специфічну лексичну одиницю, його особливості, ввести поняття різновидів фразеологізмів, формувати чітку понятійну і термінологічну базу, обговорити стилістичні функції та ролі фразеологізмів у мовленні; розвивати вміння класифікувати фразеологізми у зв’язному мовленні, тлумачити їх значення, формувати навички багатого, різноманітного, образного мовлення

Хід заняття

І.  Повідомлення теми, мети, завдань заняття, мотивація навчальної діяльності.

Епіграф до заняття:

А з мовою і в мові треба жити, бавитись із нею, хитрувати з нею, мати від неї задоволення, кидатись, як у глибоку воду, пливти і тішитись водою-мовою або мнути, як глину, і творити нею і з нею весь світ, як першобог Гончар ліпив світ, людей і їх долі. Світ і постав у слові і через слово: спочатку було Слово, і Слово було Богом.

Степан Андрусів

ІІ.  Вступне слово вчителя

Є у кожній мові такі слова і вирази, що передають найтонші відтінки душевних порухів, забарвлюють висловлене у національний колорит, іскрометно висміюють особисті або суспільні вади, доброзичливо радять і виводять якісь загальні морально-етичні правила. Деякі з них ми обговорили на попередніх заняттях – це слова у переносному значенні (тропи), діалектизми, просторіччя тощо. На сьогоднішньому занятті обговоримо ще одну лексичну одиницю, напевне, одну з найбільш колоритних і цікавих, – фразеологізм.

ІІІ.  Подання нового матеріалу шляхом опрацювання теоретичних відомостей і закріплення їх на практиці

1. Спостереження за мовним явищем

Запишіть вислів „рукою подати”, усно визначте його лексичне значення („близько”), потім спробуйте розділити словосполучення на складники і зробіть висновок: чи має кожне із слів-складників значення „близько”? Отже, чому фразеологізм є стійким словосполученням? А тепер складіть речення з цим висловом (напр.: До мого села рукою подати.) Визначте, яким членом речення він виступає? (частиною складеного іменного присудка). Чим зумовлений той факт? (усі складники фразеологізму є одним, нечленованим компонентом у реченні).

     Отже, фразеологізм – це стійке словосполучення, яке має одне лексичне значення і виконує спільну синтаксичну функцію.

2. Робота з опорним конспектом

Основні ознаки фразеологізмів

1.     Стійка незмінна конструкція: дати драла, як кіт наплакав;
2.     Фразеологізми не створюються у процесі мовлення, а відтворюються у спілкуванні за потреби як готові конструкції: п’яте колесо до воза;
3.     У реченні фразеологізм виступає одним членом речення: Семен стояв ні в сих ні в тих;
4.     Характеризуючи позитивно чи негативну особу чи явище, фразеологізми надають текстові певного стилістичного забарвлення: Що твої промови, як ти ні бе ні ме у правилах мови;
5.     Як і окремі слова, фразеологізми можуть формуватися в синонімічні й антонімічні ряди:

а) бити байдики – лежня справляти, боки відлежувати, ні за холодну воду не братися; б) хоч греблю гати (багато) – на макове зерно (мало);  в) ляси точити (говорити) – води в рот набрати (мовчати).

3. Опрацювання відомостей про види фразеологізмів. Робота з опорним конспектом

Види фразеологізмів

• Фразеологічні зрощення – це такі фразеологізми, у яких слова-складники повністю втратили своє лексичне значення: собаку з’їсти - набути досвіду.

• Фразеологічні єдності – це такі фразеологізми, що утворюють своє лексичне значення на основі переносного значення слів-компонентів: не нюхати пороху, п’ятами накивати.
• Фразеологічні сполучення – одне зі слів вживається у прямому значенні, воно й визначає лексичне значення фразеологізму: насупити брови, зірвати маску.
• Прислів’я і приказки.

Слово - не полова, а язик не помело.

Серце не камінь; собі на умі.

• Крилаті вислови – це стійкі афористичні образні вислови, засвоєні з фольклору, літератури, науки, політики, суспільного життя.

Всякому городу свій нрав і права (Г.Сковорода).

Лиш боротись – значить жить (І.Франко).                  

4.  Розгорнуте учнівське повідомлення

Джерела української фразеології

1.                    Основу української фразеології становлять одиниці, що перетворилися з вільних словосполучень на стійкі, набувши образного значення.
2.                    Велика група українських фразеологізмів має побутово-виробниче походження, а саме походять з:

• сільськогосподарських та інших трудових процесів: з одного тіста; орати перелоги; прокладати першу борозну; повертати голоблі; найшла коса на камінь;
• ремесел і виробництв: розпутувати вузол; де тонко, там і рветься; розмотати клубок; білими нитками шите; сім разів відмір – один раз відріж;
• театрально-музичної діяльності: входити в роль; у своєму репертуарі: коронний номер; як по нотах;
• військової справи: схрещувати мечі; не нюхати пороху; приймати бій; приймати оборону; здавати позиції;
• картярської гри: козирна карта; розкривати карти; кинути всі  козирі;
• народних звичаїв і традицій: давати гарбуза; облизати макогона; сидіти як засватаний;
• вірувань і магічних дій: пускати ману; замовляти зуби;морочити голову;
• казок: по щучому велінню; за тридев'ять земель.
•  зі світу тварин: заяча душа; хитрий лис; розправляти крила.

3.                    Велика кількість фразеологізмів в українській мові є запозиченими. Найбільше серед них :   

    • біблійного походження: вавилонське стовпотворіння, у поті чола, нести свій хрест;

         • античного походження: сізіфів труд, прокрустове ложе, перейти рубікон.

4  Фразеологізми літературного походження:

О часи! О звичаї! (Цицерон). Лицар печального образу (Сервантес). Апостол правди і свободи (Шевченко). Герой нашого часу (Лермонтов).

4.            Осмислення і закріплення вивченого матеріалу

Робота в групах (згідно з правилами її проведення):

1. Підібрати фразеологізми-синоніми: без царя в голові

При перевірці можна зачитати уривок із повісті М. Стельмаха „Щедрий вечір”.

Там (у церкві) я мав і покаятися, і набратися розуму, якого чомусь усе не вистачало мені. Та я не дуже цим  журився, бо не раз чув, що такого добра бракувало не тільки мені, але й інколи дорослим. І в них теж чогось вискакували клепки, розсихались обручі, губились ключі від розуму, не варив баняк, у голові літали джмелі, замість мізків росла капуста, не родило в черепку, не було лою під чуприною, розум втулявся аж у п’яти і на в’язах стирчала макітра.

2. Підібрати фразеологізми- синоніми та антоніми:

піймати облизня - ... залишитися з носом / бути на коні

ляси точити - ...  теревені  правити / в рот води набрати

стріляна птиця - ... битий жак / жовтороте пташеня

хоч греблю гати - … кури не клюють  / як кіт наплакав

опустити крила - … опустити руки  /  тримати хвіст трубою

3. Розтлумачити значення фразеологізмів – крилатих слів:

Persona grata – персона грата (бажана людина)

Veni, vidi, vici – прийшов, побачив, переміг

Fata Morgana – Фата моргана (марево, примара)

O tempora, o mores! – о часи, о звичаї

5.      Підбиття підсумків уроку
6.            Домашнє завдання

 Повторити теоретичний матеріал. Виконати тести з теми  «Фразеологія» у «Кластаймі».