Урок "фразеологізми-перлини національної культури"

Фразеологізми - «перлини національної

культури»

Урок з використанням проектної технології в 6 класі

Мета: Показати учням красу та багатство української мови; активізувати використання фразеологізмів в усному й писемному мовленні дітей; вчити пояснювати значення й правильно використовувати фразеологізми в мовленні; визначати синтаксичну роль, користуватися різними словниками; розвивати увагу, творчо-пошукові здібності; виховувати любов і пошану до рідного слова.

Обладнання: тлумачні й фразеологічні словники, картки, мультимедійний проектор, підручник (Олейник О. Українська мова: підручник для 6 класу - К.: «Грамота», 2010), народні казки, загадки, прислів’я, малюнки дітей.

Тип уроку: повторення й узагальнення вивченого з елементами проектної технології.

Етап: системно-узагальнюючий.

«Слово є найтонший різець, здатний доторкнутися до найніжнішої рисочки людського характеру. Вміння користуватися ним - це велике мистецтво. Словом можна створити красу душі, а можна й спотворити її. Тож оволодівайте цим різцем так, щоб із-під ваших рук виходила тільки краса.

В. Сухомлинський

Перебіг уроку

Į.Організаційна частина.

ĮĮ.Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

ΙΙΙ. Мотивація навчальної діяльності. Вступне слово вчителя.

Споконвіку було Слово, й було Слово в Бога, й було Богом! Святе Слово, - все постало з нього. Д. Білоус сказав: « Мова - це цілюще джерело, і хто не припав до нього вустами, той сам усихає від спраги». Тож розташуймося біля цього чистого джерела, щоб пройти від пізнання до істини.

Завдання нашого уроку - повторити все вивчене про фразеологізми, продемонструвати вміння використовувати здобуті знання на практиці - в усному й писемному мовленні.

Важливо осмислити весь матеріал, ліквідувати прогалини в знаннях, удосконалити здобуті вміння й навички, захистити індивідуальний дослідницький проект і груповий проект.

«Мозковий штурм» - формування особистісної мотивації.

(На кожному уроці, коли розмовляємо чи пишемо; у листах до друзів чи рідних; під час написання творів, переказів, диктантів).

Продовжіть логічний ряд.

Фразеологізми - це... («скарби національної мовної образності», «дозрілі квітки мислення», «перлини національної культури»).

IV. Повторення та узагальнення вивченого. Інтерактивна вправа «Синтез думок».

Технологія кооперативного навчання - робота в групах.

1 група - закінчіть фразеологічні звороти.

Не в казці сказати ...

Чужими руками ...

У тридев’ятім царстві...

Сім мішків вівсяної вовни...

Останню сорочку...

Як на долоні...

2 група - замініть вирази фразеологізмами.

Питання, які розглядаються на зборах.

Не говорити про щось, мовчати.

Дуже сильний апетит.

Дуже холодно.

Мовчати.

Посваритися.

Конструювання словосполучень із фразеологізмами.

Додайте замість крапок назви тварин і прочитайте фразеологізми.

Упертий як ..., покірливий як ..., здоровий як ..., хитрий як ..., полохливий як ..., колючий як ..., надутий як ..., німий як ..., брудний як ..., балакучий як ..., голодний як ..., глухий як ....

Слово вчителя: Фразеологізми - скарби національної мовної образності, що передають найтонші відтінки душевних порухів. Народна мудрість сягає в глибину століть, поширює знання про безмежний світ людини. Фразеологізми черпаються із багатющих джерел. Група учнів працювала над міні-проектом «Джерела фразеології».

Конструювання словосполучень із фразеологізмами.

Додайте замість крапок назви тварин і прочитайте фразеологізми.

Упертий як ..., покірливий як ..., здоровий як ..., хитрий як ..., полохливий як ..., колючий як ..., надутий як ..., німий як ..., брудний як ..., балакучий як ..., голодний як ..., глухий як ....

V. Презентація міні-проекту «Джерела фразеології».

Завдання - загадки.

Здогадайтеся ,про які фразеологізми йдеться в реченнях.

На нього кидають слова і гроші, коли їх не цінують.

Його радять шукати в полі.

Він хазяйнує в голові легковажної людини.

Ним можна клювати, як дзьобом.

Його задирають, коли зазнаються.

На ньому можна зарубати, як на пні.

Вони не квіти, а в’януть.

Ними можна косити.

Він може довезти до Києва й далі.

Завдання на добір відповідностей.

До слів лівого стовпчика доберіть відповідний за значенням фразеологізм із правого.

Логічні головоломки.

Дайте відповіді на запитання-жарти.

Чи буває душа в п’ятах?

Чи є ноги у книжки?

Що можна ламати без рук і усякого знаряддя?

Коли беруть ноги в руки?

Коли можна вийти сухим із води?

Кому може бути море по коліно?

Коли не чуєш ніг?

На кому шапка горить?

У кого сім п’ятниць на неділю?

Лонгвістичне дослідження «Скринька народної мудрості».

Продовжити фразеологізми.

Ні в казці сказати, ні...

Чужими руками ...

Наговорив сім мішків гречаної вовни і...

Ні швець, ні жнець, ні...

Ні Богові свічка, ні...

За царя Гороха, як ...

Захист колективного проекту «Дослідження «заячих» та «лисячих» фразеологізмів.

1. Виступ 1-ї групи, що досліджувала фразеологізми зі словом «заєць».

Група розповідає про роботу над проектом, знайомить із результатами досліджень, пояснює походження, ілюструє фразеологізми роботами «художників».

Наступний етап «Творча лабораторія»

Учні зачитують міні-проекти, твори із фразеологізмами.

Фінал проекту - конкурс загадок і прислів’їв до теми проекту.

l.Ключові питання проекту:

а) популярність деяких фразеологізмів;

б) дослідження виразів з теми;

в) народна мудрість про зайця;

г) демонстрація малюнків, фотокарток до «заячих» фразеологізмів.

2. Читання творів міні-проектів про зайця з фразеологізмами.

3.Висновки.

• Яке ставлення людей до цієї тварини?
• Аргументуйте відповідь.

4. Презентація дослідження групою «лисячих» фразеологізмів.
5. Частота вживання фразеологізмів про лисицю.
6. Співвідношення характерних рис людини й тварини у фразеологізмах.
7. Розкриття змісту фразеологізмів.
8. Висновки.

Ставлення людей до тварини.

V. Самостійна робота за варіантами.

Доповніть фразеологізми, до складу яких входять назви тварин і рослин.

І варіант

Свиню ..., у свинячий голос ..., купити ... в мішку, скрутити в ... ріг, як ... наплакав, бути на ..., де ... роги правлять.

П варіант

Дивиться як ... на нові ворота, ... ніде клюнути. ...дати, дати... , скребти, ... від редьки не солодший, мов ... при дорозі.

Доберіть фразеологізми — антоніми.

|l. варіант

Кидає в жар -

Жити своїм розумом -

Кури не клюють -

Горить в руках -

Пекти раків -

Хоч у вухо бгай -

Ніг під собою не чути -

II варіант

Як з Хреста знятий -

Зуби скалити -

Вдарити лихом об землю -

Одна нога тут, друга там -

Бути на коні -

Як сніг на голову -

Тримати язик за зубами -

Презентація дослідницького проекту «Срібні ниті бабиного літа».

Звіт групи за планом:

1. Тлумачення поняття «бабине літо».
2. Ниті «бабиного літа» на сторінках творів.
3. Конкурс поезій про «бабине літо». Творчий підсумок роботи над проектом.
4. Висновки.

VI. Підсумок уроку. Оцінювання навчальних досягнень за номінаціями.

1. За обсяг і правильність відповідей.
2. За творчий пошук.
3. За дослідницьку роботу.
4. За старанність.

Домашнє завдання та його інструктаж.

І рівень - скласти речення з фразеологізмом

«бабине літо» у різних значеннях.

П рівень - записати фразеологізми про українські символи та обереги.

Ill рівень - написати творчу роботу «Тонка печаль , як літо бабине бува обплута серце мамине».

Результати дослідження І групи. Проект. «Заячі» фразеологізми.

Виступ експерта групи.

Наша група мала завдання дослідити фразеологізми зі словом «заєць». З цією метою ми дослідили казки, прислів’я, приказки, загадки, легенди. Із 4-х збірок казок ми зустріли 16 казок про цю тварину. Найпопулярніші серед дітей - це «Заячий хвіст», «Заяча схованка», «Заєць і черепаха», «Лисиця та заєць».

Групою було досліджено ЗО прислів’їв і приказок про зайця: кому як, а зайцеві так; сховався як за заячими вухами; вбити двох зайців; потрібне, як зайцеві стоп-сигнал; заяча душа; полохливий, наче заєць, вирвався, як заєць з-за куща; як у зайця хвіст; їхати зайцем; спіймати зайця; поспіхом заячим; за двома зайцями поженешся - жодного не спіймаєш; далеко куцому до зайця; коли заєць хвоста свого побачить; хвостом заячим виляти; заячий прихвостень; і заєць герой, доки вовк за горою;заєць спить, а вовка бачить; дістанеться куцому на поживу.

Народні фразеологізми досить дотепно відбивають особливості будови тіла зайця. Його, наприклад, звуть косим через рухливість очей перед небезпекою. А ще говорять, що «заєць спить, та очей не жмурить». Це пояснюється тим, що в нього немає повік і йому доводиться не закривати повністю очей. Фразеологізм «полохливий, як заєць» також розкриває сутність, риси характеру людини: лякливий, боязкий. Коли тварина чує небезпеку, вона відразу втікає. А ще вона дуже обережна.

Дуже популярним був і залишається фразеологізм «їхати зайцем» . Пасажира без квитка французи називали спритним, але й обережним, боязким. Звідси й суть фразеологізму. Такий фразеологізм як «потрібний, як зайцеві стоп-сигнал» носить жартівливий характер. Автор посібника «Мовні скарби» А.І. Мовчун, розглядаючи етимологію цього фразеологізму, зазначає, що він відноситься до так званих «молодих» фразеологізмів, оскільки виник не так давно й означає «зайвий». Очевидно, зазначає автор, тут вказується на таку рису тварини, як самозбереження.

Загадки також показують зовнішність зайця: «довгі вуха, короткій хвіст», «вуха, як лопати», «влітку - сірий, взимку - білий», «косі очі, куций хвіст».

Хоча ця тварина дуже полохлива, боязка, але вона добра, беззахисна. А ще зайчик інколи буває хвастливим і пихатим.

Народ співчуває цій тварині, хоча інколи сміється з її надмірної полохливості. Однак, не дивлячись ні на що, зайчик все-таки знаходить у собі сміливість підібратись до самого помешкання господаря,обгризти кору молодого дерева або посмакувати капустиною. Тому, мабуть, у нашому селі говорять ще так: «шустрий, як заєць».

Результати дослідження II групи. Проект «Лисячі» фразеологізми. Виступ експерта групи.

Наша група проводила досліджувальну роботу зі словом «лисиця». Ця тварина - часта героїня зразків усної народної творчості.

Ми з’ясували, що визначальні її риси - хитрість, поміркованість, розважливість. А ще вона підступна, бо може будь-кого обдурити, обвести навколо пальця. Вона, як і заєць, також обережна, але улеслива, якщо це їй на користь.

Лисиця, за нашими дослідженнями, серед казок про тварин зустрілася 25 разів. Наприклад: Лиса Патрикіївна (означає іронічне ставлення до хитрощів тварини); старого лиса важко заманити (вказується на розум і розсудливість); сліди замітати хвостом (наголошено на тому, що хвіст у тварини наче паличка- виручалочка. Фразеологізм «Лисиця спить і курей бачить» також має свою історію. Лиска при нагоді може прикинутися нездоровою, або мертвою. Таким чином вона або спекулює на довірі або прямо бачить свою користь. «Хитрий, як лисиця». Цей фразеологізм повністю розкриває сутність лиски. Цікавим є фразеологізм «Дивиться лисицею, а думає вовком». Народ у цьому фразеологізмі наче підказує довірливим, що вірити лисиці не можна, бо вона однак підведе або використає.

Результати досліджень Ш групи «Срібні ниті бабиного літа».

Дослідник 1.

Наша група повинна була дослідити фразеологізм «бабине літо». Робота з різними джерелами інформації (праці В. Сухомлинського, підручник астрономії, довідник «Українські повір’я», повість О. Гончара «Земля», книга І. Уразова «Чому ми так говоримо», поетичні твори М. Ткача; дослідження етнографа-лінгвіста Я. Головацького, книга І. Цьоми «Дзвони янтарного літа») дала нам можливість глибше розкрити «таємницю» бабиного літа.

Ми з’ясували, що бабине літо приходить після першої осінньої непогоди «з білою павутиною на борозді». Природа дарує дуже коротке тепло - 2-3 дні у вересні-жовтні. А ще говорять, що бабине літо- погожа осінь. У І. Франка: «останні теплі осінні дні, а також павутиння, що тоді стелеться по полю й літає в повітрі».

Перше пояснення - «астрономічне». Сузір’я Плеяди слов’яни називають Баби. Його добре видно на зоряному небі під час бабиного літа.

А ще кажуть, що це пора, коли на останньому осінньому сонечку можуть погрітися баби. Тому ще інколи чуємо: літом і баба сердита на ніч. Твердять, що літо восени повертається так, як до літніх жінок - друга молодість.

Дослідник 2.

У творі «Земля» О. Гончар так описує цю пору: «Скільки сягає зір в’юнилися у блакитній високості незліченні білі нитки, то плавно спускаючись, то знову підіймаючись у прозорих потоках повітря. Летіли які швидше, які повільніше, на мить затримуючись у ваганні, а потім знову рушали спокійно далі».

Найвиразніше сформулював «павутинну «версію бабиного літа І. Уразов: «У нерухомому тихому повітрі пливуть довгі сиві тонкі нитки - павутинки, ніби жіноче бабине волосся. Звідси й назва - бабине літо».

А ще є й господарське тлумачення. Раніше вересень називали бабиним літом «А зовуть також сей місяць бабське літо, - писав Я. Головацький, - для того, що баби (жінки) свої роботи порають: коноплі тіпають, полотна відбілюють, дещо в городах виконують».

Сполука «бабине літо» має ще одне пояснення - похилий вік людини, коли волосся припадає морозом сивої павутини.

У «Дзвонах янтарного літа» І. Цьоми читаємо: «Вона могла б ще зазнати щастя материнства. Адже не прийшла до неї осіння пора, хоча вже скоро й вересень. Та до бабиного літа ще далеко».

Читання віршів поетів про бабине літо

Додаток 1

Бабине літо,

Літо бабине, прядене сонцем

Проснувалося лугом в долину,

Літо кожним своїм волоконцем

Ловить осені теплу годину.

Батько косить вже бабине літо,

Відболіло, що мало боліти,

Що цвіло - полягло у покоси

I не думалось їй, і не снилось.

Що така вже засива теперка.

Мабуть, дуже давно не дивилась

У неділю на себе в люстерко.

Батько в лузі приліг на хвилину

Горілиць, небеса переміряв...

На вечірній зорі сірим клином

Журавлі пролітали у вирій.

Віджурилися сумно в зеніті.

Стало тихо, мов так і потрібно,

І здалося: одна в цілім світі

Павутинка потенькує срібно.

М. Ткач

Додаток 2

Не сльотою-стужею

Осінь в край вторглася -

Над рікою Ушею

Сонячно всміхалася.

І тоді й суперниці

Тижнів три не лаються, -

Лементують терниці,

Скрізь перекликаються.

І лягає прядиво

На тини повісмами,

Прядиво - нарядиво,

Все від тебе візьмемо!

Сиплють, сиплють терниці

Січкою - кострицею.

Вам за труд, майстерниці,

Льон віддасть сторицею.

В’ється він над осами,

Лине над хустинами,

Під ногами босими

Пада павутинками...

Щастя, в праці надбане,

З лихом розминалося,

Звідси літо бабине,

Звідси починалося.

В. Юхимович

Додаток З

Бабине літо,

Літо бабине, бабине літо ...

Серце чує осінні путі.

Хтось заплутав зажурені віти

В павутиння нитки золоті.

Листя слухає вітру зітхання

І згортає свої прапори.

На покірну красу умирання

Сонце дивиться сумно згори.

В’януть, в’януть вуста пурпурові...

Але радість і в осені є!

В золоте павутиння любові

Ти заплутала серце моє.

В. Сосюра