Вчитель: Якимчук А. В.
Тема. Фразеологізми. Поняття про фразеологізм, його лексичне значення
Мета: дати шестикласникам загальні відомості про фразеологізм як сталу одиницю мови, навчити учнів відрізняти фразеологізми від вільних словосполучень; вчити пояснювати значення фразеологізмів, правильно використовувати їх у мовленні; розвивати культуру мовлення, образне мислення; виховувати бажання здобувати знання.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: підручник, картки, кросворд.
Очікуванні результати: учні вміють відрізняти фразеологізми від вільних словосполучень, уміють пояснювати значення фразеологізмів.
Перебіг уроку
I. Організаційний момент
II. Підготовка до сприйняття нового матеріалу
Запитання до кросворду:
Пекти раків. (червоніти)
Ні пари з уст. (мовчати)
Звестися до нитки, (зубожіти)
Байдики бити, (ледарювати)
Баламутити голову, (морочити)
Лити сльози, (плакати)
Молоко під вусами не обсохло, (молодий)
Брати верх (гору), (перемагати)
Накивати п'ятами (у теперішн. часі), ( втікати)
П'яте колесо до воза. (зайвий)
Врізати дуба, (померти)
III. Повідомлення теми, мети й завдань уроку.
- Так, ФРАЗЕОЛОГІЗМ. Отже, сьогоднішній урок буде присвячено вивченню фразеологізмів. В зошитах записуємо тему уроку «Поняття про фразеологізм, його лексичне значення».
- Уважно подивіться на слово фразеологізм, подумайте скільки коренів у цьому слові і яке значення вони мають? І перш за все давайте звернемось до словника і з’ясуємо значення слова «фразеологія»
Словник
Phrasis - вираз
Logos - вчення (від грец. phrasis –вислів і logos – поняття,вчення)
IV. Мотивація навчальної діяльності школярів
- Діти, що ви очікуєте від вивчення цієї теми?
V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу
1.Бесіда
- А чи можна сполучення слів у фразеологізмі поширювати або замінити окремі слова, не порушивши при цьому смислу звороту?
- Який можна зробити висновок? (Фразеологізм - стійке, нероздільне сполучення слів)
2. Робота з теоретичним матеріалом підручника
VI. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок
1. Казкові фразеологізми
1). Закінчити фразеологічні звороти, узяті з казок.
По бороді текло, а....
Ні в казці сказати, ні....
Не думати, не гадати....
Скоро казка мовиться, та....
Піди туди, не знаю куди,....
У тридев'ятім царстві,....
Баба Яга —....
По щучому велінню,...
Наказали сім мішків гречаної вовни,...
Що написано пером,...
Відповіді:... в рот не попало;... ні пером описати;... ні в казці сказати;... не скоро діло робиться;... принеси те, не знаю що;... в тридев'ятім государстві;... костяна нога;... по моєму хотінню;... та усі неповні,... того не витягнеш і волом.
Відповіді: казка про білого бичка, тисяча і одна ніч; сезам, відчинись; молочні ріки, кисельні береги; жива вода, мертва вода; лисичка-сестричка; вовчик-братик; зайчик-побігайчик; був собі дід та баба; ловись, рибко, мала й велика; мерзни, мерзни, вовчий хвіст; баба Яга; Кощій Безсмертний; по бороді текло, а в роті не бувало; цілюща вода; тримати за хвіст жар-птицю та інші.
2. Відгадай, що це
На кожну відповідь показувати ілюстрацію
На нього кидають слова і гроші, коли їх не цінують; його радять шукати у полі, коли хтось безслідно зник; він є в голові легковажної, несерйозної людини.
Через них пролітають, як через отвір; вони не квіти, а в'януть; їх розвішують, як білизну, особливо дуже довірливі.
Ним можна клювати, як дзьобом; його задирають, коли зазнаються; його можна всунути будь-куди.
Він може довести до Києва і далі; його можна нагострити, як ніж; схожий він на лопату, особливо у балакучих.
Він коневі не товариш і дружній череді не страшний; скільки його не годуй, він усе у ліс дивиться; інколи він буває в овечій шкурі; як його боятися, то в ліс краще не ходити.
Ними можна косити і відкривати комусь щось; їм можна не вірити і навіть колоти їх; коли у них дивитися, то можна втрачати себе; коли їх вирячити, то можна щось у когось побачити.
Відповіді: вітер, вуха, ніс, язик, вовк, очі.
3. Складіть речення з поданими фразеологізмами
Березова каша — різка з берези, якою карають.
Каша в голові — безладдя думок.
Заварити кашу — почати неприємну справу.
Каші просить — діряве взуття.
Каші не звариш — не домовишся.
Мало каші з'їв — не доріс.
Кашу маслом не зіпсуєш — хорошим не нашкодиш.
Фізкультхвилинка.
4. Фразеологізми в зоопарку
1) Замість крапок вставте назви тварин.
Злий як... Упертий як... Хитрий як... Полохливий як... Колючий як... Надутий як... Шкідливий як...
Відповіді: тхір, осел, лисиця, заєць, їжак, індик, кіт, ягня, ведмідь, риба, свиня, сорока, вовк, тетеря.
2) Пригадайте ще назви тварин або птахів, які трапляються у фразеологізмах.
Відповіді: працює як віл, ведмежа послуга, крутиться як білка, надувся як сич, крокодилячі сльози, курей восени рахують, курці ніде сісти, як кіт наплакав, живуть як собака з кішкою, треті півні, ходити півнем, ось де собака заритий, лебедина пісня, гидке каченя, вовк в овечій шкурі, нагадати козі смерть, як корова язиком злизала, підколодна змія, мокра курка, козел відпущення, гора народила мишу, робити з мухи слона, де раки зимують, плюватися як верблюд, повертатися як слон, злий мов собака, далеко куцому до зайця.
5. Робота з картками
- Записані фразеологізми потрібно пересіяти так, щоб залишились лише ті, які мають значення «багато».
Поставити на ноги; видимо-невидимо; підкрутити гайки; крутити носом; хоч греблю гати; роботи по шию; каламутити воду; кури не клюють; давати волю язику; дивитись крізь пальці; роботи по самі вуха; як цвіту по всьому світу; ні сіло ні впало; не з руки; одним духом; до сьомого поту; сила-силенна; на край світу; хоч лопатою загрібай; як з-під землі; рукою сягнути; і світу не видно; як грибів після дощу; з доброго дива; не за нашої пам'яті; як зірок на небі; як піску морського; давати волю рукам; дихнути не дати; зубами держати; одним миром мазані; не дати вгору глянути; тьма-тьмуща; вуха в'януть; як у бездонну бочку.
Відповіді: видимо-невидимо, хоч греблю гати, роботи по шию, кури не клюють, роботи по самі вуха, як цвіту по всьому світу, до сьомого поту, сила-силенна, хоч лопатою загрібай, і світу не видно, як грибів після дощу, як зірок на небі, як піску морського, дихнути не дати, не дати вгору глянути, як у бездонну бочку, тьма-тьмуща.
6. Казковий аукціон
- Вчитель називає фразеологізм, учасники гри пригадують схожі за значенням (синонімічні) фразеологізми. Виграє той, хто назве останній фразеологізм.
Відповіді |
||
Байдики бити |
і за холодну воду не братися, собак ганяти,тинятися з кутка в куток,горобцям дулі давати |
Горобців лічити,походеньки справляти,у стелю плювати, лежні справляти |
Давати прочуха-на |
наганяти холоду,давати наганяй, читати нотацію, вправляти мозок |
давати жару,милити чуба, знімати стружку, брати в шори |
Замилю-вати очі |
напускати туману, замазувати очі, замовляти зуби, обводити навколо пальця |
дим пускати в очі, відводити очі, водити за ніс,у дурні пошити |
Їздити верхи |
сісти на голову, покласти на лопатки, поставити на коліна |
тримати під п'ятою, вірьовки сукати, узяти гору |
Тримати язик зубами |
і рота не розкрити,ні пари з вуст, подавитись язиком, як у рот води набрати, як занімів, як заціпило |
втрачати дар мови, ані мур-мур,прикусити язика, мовчанку справляти, як риба |
( якщо залишився час – інформаційна хвилинка)
«Ні пуху ні пера!»
Живіть для людського добра!
Від серця щирого бажаю
Я вам ні пуху ні пера. (Максим Рильський).
Чи знаєте ви, що ні пуху, ні пера — так говорили спочатку мисливцям, бажаючи успіху й удачі на полюванні. «Перо» — означало вполювати птицю, а «пух» — звіра. Заперечення «ні» вживалося для того, щоб не наврочити, не накликати біди. Зараз це побажання стало поширеним, особливо серед школярів:
Ні пуху ні пера, ні двійки ні кола,
Ні трійки ні четвірки — лише одні п'ятірки! (Олесь Донченко)
Рано-вранці мама-квочка
У клас відправила синочка.
Говорила: — Ти учись,
Не ледарюй, не копошись,
Поспішай, уже пора.
Ну, ні пуху ні пера!
Незабаром ледь живий
Повертається кривий.
Шкутильга на дві ноги
Із шкільного він двора,
А на ньому вже нема
Ані пуху, ні пера. (за В. Воліною)
Зверніть увагу на той випадок, коли фразеологізм вживається в буквальному значенні.
VII. Рефлексія
VIII. Домашнє завдання
• Намалювати ілюстрацію до фразеологізму.
• Скласти зв’язну розповідь, розкриваючи значення фразеологізму.