Урок "Фразеологізми. Поняття про фразеологізм, його лексичне значення"

Вчитель: Якимчук А. В.

Тема. Фразеологізми. Поняття про фразеологізм, його лексичне значення 

Мета:  дати  шестикласникам загальні відомості про фразеологізм  як сталу одиницю мови, навчити учнів відрізняти фразеологізми від вільних словосполучень;  вчити пояснювати  значення фразеологізмів, правильно використовувати їх у мовленні; розвивати культуру мовлення, образне мислення;  виховувати бажання здобувати знання.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, картки, кросворд.

Очікуванні результати: учні вміють відрізняти фразеологізми від вільних словосполучень, уміють пояснювати значення фразеологізмів.

Перебіг уроку

I. Організаційний момент

II. Підготовка до сприйняття нового матеріалу

• Ми продовжуємо мандрівку чарівною країною Мовознавства. Сьогодні наш шлях лежить через чарівне місто. Але подивіться, щоб потрапити до нього, нам треба відчинити ворота. Розгадати кросворд: сформулювавши значення словосполучень одним словом і заповнивши по горизонталі рядки, ви прочитаєте по вертикалі ключовий термін сьогоднішнього заняття, який і  допоможе нам відчинити браму.

Запитання до кросворду:

Пекти раків. (червоніти)   

Ні пари з уст. (мовчати)    

Звестися до нитки, (зубожіти) 

Байдики бити, (ледарювати)                              

Баламутити голову, (морочити)

Лити сльози, (плакати) 

Молоко під вусами не обсохло, (молодий)

Брати верх (гору), (перемагати)   

Накивати п'ятами (у теперішн. часі), ( втікати)

П'яте колесо до воза. (зайвий)     

Врізати дуба, (померти)      

• Яке ключове слово отримали?

III. Повідомлення теми, мети й завдань уроку.

     - Так, ФРАЗЕОЛОГІЗМ. Отже, сьогоднішній урок  буде присвячено вивченню фразеологізмів. В зошитах записуємо тему уроку «Поняття про фразеологізм, його лексичне значення».

    - Уважно подивіться на слово фразеологізм, подумайте скільки коренів у цьому слові і яке значення вони мають? І перш за все давайте звернемось до словника і з’ясуємо значення слова «фразеологія»  

Словник

Phrasis - вираз

Logos - вчення (від грец. phrasis –вислів і logos – поняття,вчення)

• дивлячись на тему уроку, сформулюйте завдання нашого заняття
• Отже, ми повинні знати, що називається фразеологізмом, повинні навчитися пояснювати їх значення і доречно вживати у мовленні.

IV. Мотивація навчальної діяльності школярів

-  Діти, що ви очікуєте від вивчення цієї теми?

•      Навіщо нам потрібні знання з фразеології?
•      Як ви думаєте, що допоможе нам у роботі?

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

     1.Бесіда

•  Працюючи над кросвордом, що ви помітили? (Фразеологізм можна замінити одним словом)
•  Отже, який висновок можна зробити? (За смислом фразеологічний зворот часто дорівнює одному слову)

- А чи  можна  сполучення  слів  у  фразеологізмі  поширювати  або замінити  окремі  слова,   не порушивши при цьому смислу звороту?

- Який можна зробити висновок? (Фразеологізм - стійке, нероздільне сполучення слів)

•      Порівняємо зроблені нами висновки з матеріалом підручника.

    2. Робота з теоретичним матеріалом підручника 

•      Яка роль фразеологізмів у мовленні?
•      У яких стилях мовлення вживаються фразеологізми?

VI. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок

     1. Казкові фразеологізми

1). Закінчити фразеологічні звороти, узяті з казок.

По бороді текло, а....

Ні в казці сказати, ні....

Не думати, не гадати....

Скоро казка мовиться, та....

Піди туди, не знаю куди,....

У тридев'ятім царстві,....

Баба Яга —....

По щучому велінню,...

Наказали сім мішків гречаної вовни,...

Що написано пером,...

Відповіді:... в рот не попало;... ні пером описати;... ні в казці сказати;... не скоро діло робиться;... принеси те, не знаю що;... в тридев'ятім государстві;... костяна нога;... по моєму хотінню;... та усі неповні,... того не витягнеш і волом.

•      Пригадайте, які ще вирази з казок увійшли у життя і стали фразеологізмами.

Відповіді: казка про білого бичка, тисяча і одна ніч; сезам, відчинись; молочні ріки, кисельні береги; жива вода, мертва вода; лисичка-сестричка; вовчик-братик; зайчик-побігайчик; був собі дід та баба; ловись, рибко, мала й велика; мерзни, мерзни, вовчий хвіст; баба Яга; Кощій Безсмертний; по бороді текло, а в роті не бувало; цілюща вода; тримати за хвіст жар-птицю та інші.

     2. Відгадай, що це

На кожну відповідь показувати ілюстрацію

На нього кидають слова і гроші, коли їх не цінують; його радять шукати у полі, коли хтось безслідно зник; він є в голові легковажної, несерйозної людини.

Через них пролітають, як через отвір; вони не квіти, а в'януть; їх розвішують, як білизну, особливо дуже довірливі.

Ним можна клювати, як дзьобом; його задирають, коли зазнаються; його можна всунути будь-куди.

Він може довести до Києва і далі; його можна нагострити, як ніж; схожий він на лопату, особливо у балакучих.

Він коневі не товариш і дружній череді не страшний; скільки його не годуй, він усе у ліс дивиться; інколи він буває в овечій шкурі; як його боятися, то в ліс краще не ходити.

Ними можна косити і відкривати комусь щось; їм можна не вірити і навіть колоти їх; коли у них дивитися, то можна втрачати себе; коли їх вирячити, то можна щось у когось побачити.

Відповіді: вітер, вуха, ніс, язик, вовк, очі.

    3. Складіть речення з поданими фразеологізмами

Березова каша — різка з берези, якою карають.

Каша в голові — безладдя думок.

Заварити кашу — почати неприємну справу.

Каші просить — діряве взуття.

Каші не звариш — не домовишся.

Мало каші з'їв — не доріс.

Кашу маслом не зіпсуєш — хорошим не нашкодиш.

     Фізкультхвилинка.

     4. Фразеологізми в зоопарку

1) Замість крапок вставте назви тварин.

Злий як... Упертий як... Хитрий як... Полохливий як... Колючий як... Надутий як... Шкідливий як...

Відповіді: тхір, осел, лисиця, заєць, їжак, індик, кіт, ягня, ведмідь, риба, свиня, сорока, вовк, тетеря.

2) Пригадайте ще назви тварин або птахів, які трапляються у фразеологізмах.

Відповіді: працює як віл, ведмежа послуга, крутиться як білка, надувся як сич, крокодилячі сльози, курей восени рахують, курці ніде сісти, як кіт наплакав, живуть як собака з кішкою, треті півні, ходити півнем, ось де собака заритий, лебедина пісня, гидке каченя, вовк в овечій шкурі, нагадати козі смерть, як корова язиком злизала, підколодна змія, мокра курка, козел відпущення, гора народила мишу, робити з мухи слона, де раки зимують, плюватися як верблюд, повертатися як слон, злий мов собака, далеко куцому до зайця.

     5. Робота з картками

- Записані фразеологізми потрібно пересіяти так, щоб залишились лише ті, які мають значення «багато».

Поставити на ноги; видимо-невидимо; підкрутити гайки; крутити носом; хоч греблю гати; роботи по шию; каламутити воду; кури не клюють; давати волю язику; дивитись крізь пальці; роботи по самі вуха; як цвіту по всьому світу; ні сіло ні впало; не з руки; одним духом; до сьомого поту; сила-силенна; на край світу; хоч лопатою загрібай; як з-під землі; рукою сягнути; і світу не видно; як грибів після дощу; з доброго дива; не за нашої пам'яті; як зірок на небі; як піску морського; давати волю рукам; дихнути не дати; зубами держати; одним миром мазані; не дати вгору глянути; тьма-тьмуща; вуха в'януть; як у бездонну бочку.

Відповіді: видимо-невидимо, хоч греблю гати, роботи по шию, кури не клюють, роботи по самі вуха, як цвіту по всьому світу, до сьомого поту, сила-силенна, хоч лопатою загрібай, і світу не видно, як грибів після дощу, як зірок на небі, як піску морського, дихнути не дати, не дати вгору глянути, як у бездонну бочку, тьма-тьмуща.

      6. Казковий аукціон 

- Вчитель  називає фразеологізм, учасники гри пригадують схожі за значенням (синонімічні) фразеологізми. Виграє той, хто назве останній фразеологізм.

 ( якщо залишився час – інформаційна хвилинка)

        «Ні пуху ні пера!»

Живіть для людського добра!

Від серця щирого бажаю

Я вам ні пуху ні пера. (Максим Рильський).

Чи знаєте ви, що ні пуху, ні пера — так говорили спочатку мисливцям, бажаючи успіху й удачі на полюванні. «Перо» — означало вполювати птицю, а «пух» — звіра. Заперечення «ні» вживалося для того, щоб не наврочити, не накликати біди. Зараз це побажання стало поширеним, особливо серед школярів:

Ні пуху ні пера, ні двійки ні кола,

Ні трійки ні четвірки — лише одні п'ятірки! (Олесь Донченко)

Рано-вранці мама-квочка

У клас відправила синочка.

Говорила: — Ти учись,

Не ледарюй, не копошись,

Поспішай, уже пора.

Ну, ні пуху ні пера!

Незабаром ледь живий

Повертається кривий.

Шкутильга на дві ноги

Із шкільного він двора,

А на ньому вже нема

Ані пуху, ні пера. (за В. Воліною)

Зверніть увагу на той випадок, коли фразеологізм вживається в буквальному значенні.

VII.   Рефлексія

•     Чи досягли ми мети, яку ставили перед собою на початку уроку?
•     На уроці ми дізналися про...
•     Особливо цікавим для мене було...
•     Мені сподобалось виконувати...

VIII. Домашнє завдання

 •  Намалювати ілюстрацію до фразеологізму.

 •  Скласти зв’язну розповідь, розкриваючи значення фразеологізму.