Урок на тему: «Дві «Катерини» Тараса Шевченка».

Урок у 9 класі

Тема: «Дві «Катерини» Тараса Шевченка».

Мета: розкрити ідейний зміст поеми «Катери­на» та однойменної картини, спонукати учнів до роздумів над долею дівчини-покритки, над долею України; навчати школярів за допомогою живопис­них полотен формувати уявлення про побут, персо­нажів твору, визначати зв'язки між текстом та ілю­страціями; розвивати усну мовленнєву культуру та асоціативно-образне мислення учнів; виховувати доброту, повагу і співчуття до знедолених.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

Обладнання: репродукція картини Т. Шев­ченка «Катерина», асоціативна схема «Жінка у тво­рах Шевченка», опорна схема -«Символіка картини "Катерина"».

Методи, прийоми і форми роботи: усне малювання, складання асоціативної та опорної схем, «Сенкан», «Мікрофон».

Випереджувальні завдання: «літерату­рознавцям» - проаналізувати поему «Катерина»; «художникам» - намалювати головну героїню по­еми Шевченка; «мистецтвознавцям» - схарактери­зувати картину «Катерина»; «акторам» - підготу­вати інсценізацію уривка поеми «Катерина» (від слів «Сидить батько кінець стола...» до слів «Мо­лись Богу та йди собі - мені легше буде»).

Міжпредметні зв'язки: образотворче ми­стецтво.

Епіграф: Такого полум'яного культу материнства, такого апофеозу жіночого кохання і жіно­чої муки не знайти, мабуть, у жодного з поетів світу. Нещасний в особистому жит­ті, Т. Г. Шевченко найвищу і найчистішу красу світу бачив у жінці, у матері... М. Рильський

Перебіг уроку

I.  Повідомлення теми й мети уроку.

II.  Уведення в тему уроку.

Звучить мелодія української народної лісні «Ніч яка місячна...»

Учитєль. Кожна дівчина мріє про щасливе ко­хання, шлюб і сім'ю. Але доля в усіх складається по-різному.

Тарас Шевченко багато уваги приділяв жіночій темі, створюючи прекрасні образи дівчат, молодиць, які чарують нас, зворушують, захоплюють. Найбіль­шої сили поетичного генія досягнув він у змалюванні образів жінок-матерів.

У такому частому звертанні до теми, у шанобли­вому ставленні та обожнюванні жінки-матері пись­менник відтворив національні особливості душі ук­раїнського народу, його ментальність. З прадавніх часів наші предки сповідували культ Матері-Землі: жінку боготворили, а наругу над нею вважали великим гріхом. Свідчення цього знаходимо в обрядово-календарних дійствах і народних піснях, легендах, переказах. Саме на фольклорному ґрунті формува­лися поетичні смаки Т. Шевченка, свідомість його вбирала відлуння вікової культури. Тож цілком природно, що митець глибоко осмислив і в найтонших нюансах відтворив жіночу долю в «Кобзарі».

III. Опрацювання нового матеріалу.

Учитель. Для письменника жіноча недоля була не просто однією з тем творчості, а згустком крові, що запікся в його серці. І дівчина-покритка, і наймичка, і вдова, і мати, що народила кріпака, - це уособлення жінок-українок, які в поезії Кобзаря злилися у ве­личний багатостраждальний образ України-матері. Жіноча доля в Шевченкових творах завжди трагічна, бо такою вона була в жінок, яких здебільшого поет зустрічав у житті. Це і рідна ненька, яку передчасно «у могилу нужда та праця положила», це його сестри Катря, Ярина та Марія, оті «голубки молодії», в яких «у наймах коси побіліли», це його трепетна юнача любов Оксана Коваленко.

«Літературознавці». Аналіз поеми «Кате­рина».

•   Назвіть образи-персонажі поеми. (Катерина, її батьки, офіцер).

•  Якою зображує письменник Катерину на початку твору? (Покохавши москаля, Катерина і в гадці не мала, що він може її зрадити.

Як знало серденько. Вона кинулася у вир свого почуття пристрасно, не ду­маючи про наслідки:

Занадто довірившись чужій людині, дівчина потрапила у пастку зради. Життя її ускладнилося після народження сина. Надій на повернення «москалика» стало менше.)

•  Як поставилися батьки до доньчиного вчинку? (Батьки Катерини - прості селяни - жили за законами споконвічної народної моралі. У них дуже розвинене, почуття честі, людської гідності, вони настільки шанують звичаї, які панують у їхньому середовищі, що тяжко переживають людський поговір, не можуть змиритися з ганьбою дочки. Це - головна причина, що змусила їх розлучитися з єдиною ди­тиною. Можливо, те рішення було помилковим. У поезії є на­тяк, що вигнання Катерини не принесло полегшення бать­кам, скоріше навпаки, адже вони прирекли себе на самотню старість, тож, згорьовані, поволі згасали).

   «Актори». Інсценізація уривка поеми «Кате­рина.

•  Як склалося життя давнини, коли її покинув мос­каль? (Ми бачимо Катерину вкрай виснаженою, упослі­дженою: вона змушена просити милостиню, поневірятися в чужих краях).

•  Як відбулася зустріч Катерини з Іваном? (Коли дівчина зустрічає «свого Йвана», то хапається за стреме­на і мало не на колінах благає москаля, щоб узяв її з собою, признав дитя).

•  Чим розрахувалася дівчина за своє кохання? (Так улаштований світ, що за все в житті доводиться плати­ти: і за вчинене добро, і за скоєний гріх. Катерина за хви­лю облудного щастя поплатилася зруйнованими долями батьків, сипа і власним життям. На межі божевілля вона лишає сина на дорозі й, усвідомлюючи свою безвихідь, чинить самогубство).

 Учитель. Образ Катерини символізує долю України - ошуканої та збезчещеної «москалями». Він мас глибинний національний підтекст. Трагедія героїні - це трагедія країни, виродження й загибель її старосвітської духовності та споконвічної моралі. Можна говорити і про символічність імені: Катери­на з грецької - чиста, непорочна, свята, у святцях - великомучениця; саме такою і стана Україна в мос­ковській неволі.

Проблемне запитання.  Чи можна виправдати:

•  кохання Катерини;

•  звичай покриття дівчат, які народили дитину-безбатченка;

•  рішення батьків;

•  людей, які не пускати до хати матір з дитиною;

•  самогубство головної героїні?

Усне малювання. Якою ви уявляєте Катерину? Намалюйте її словесний портрет. Які деталі та кольори використаєте?

«Xудожники». Демонстрація й обговорення учнівських робіт.

Учитель. Катерина. В уяві одразу ж постає овіяний смутком образ дівчини в латаній свитині, «на плечах торбина, в руці ціпок» - це з поеми, і такий же романтичний, чутливий, дещо прикрашений - з картини.

«Мистецтвознавці». Характеристика кар­тини «Катерина».

•  Якою зображено Катерину на полотні?

•  Які почуття гнітять Катерину?

•  Зіставте опис героїні в поемі із зображеним на кар­тині. Де автор досягнув більшої правди?

•  Які символи використав художник? Складання опорної схеми.

Опорна схема «Символіка картини "Катерина"»

Учитель. В українському малярстві першої половини XIX століття важко знайти твір з таким глибоким внутрішнім змістом, з такою життєвою правдою, досконалістю художньої форми і май­стерністю виконання, як «Катерина» Шевченка. Це картина новаторська. Художник одним з перших у вітчизняному мистецтві висловив протест проти безправного становища жінки. За сюжет митець обрав типове явище царської Росії, протиставивши чистоту народних звичаїв і бруд панської розпусти.

♦ Дослідники живописного спадку Шевченка іноді зауважували, що «Катерина» - твір жанрово слабкий, переобтяжений великою кількістю різних деталей, які не тільки ускладнили, перевантажили, а й зруйнували композицію всього твору. Яку роль у цілісному сприйнятті полотна відіграють ці де­талі? Знайдіть відповідні слова з поеми до кожного елемента картини. Спростуйте таке твердження.

Орієнтовні  відповіді

•  Образ селянина-ложкаря, зображеного на пе­редньому плані, майже поряд з Катериною, сповне­ний суму та співчуття до неї, виразніше підкреслює її важке горе та переживання.

У поемі оцінку подій і поведінки героїні переда­ють авторські ліричні відступи. Слова, з якими поет звертається до Катрусі, сповнені ніжності і смутку.

На полотні ж селянин-ложкар почасти й оцінює ситуацію, в яку потрапила дівчина. Тому в його очах, крім співчуття, ми бачимо й осуд.

•  Промовистою деталлю є постать пана офіцера на другому плані, у затіненій частині картини. Порівняно з-величною постаттю Катерини він ви­глядає мізерним, іграшковим. Таке зображення пе­редає контрастність образів.

Не випадковий на полотні й песик, який гавкає на вершника, що віддаляється. Собаки відчувають добрих і злих людей.

•  Художній образ вітру - це поетична деталь, за допомогою якої Шевченко відображає труднощі, які спіткали і спіткають Катерину на її шляху. Функція вітру на картині не така вагома, як у поемі, але художник указує на його присутність - розвіва­ються стрічки на голові в Катерини.

•  Свідком трагедії дівчини виступає і розложи­стий віковий дуб. З картини видно, що напередодні була велика буря. Біля дуба лежить відламана гі­лочка, листочок. Це пряма паралель із долею ге­роїні. Як гілочка відірвалася од могутнього дерева, так і Катерина відійшла од звичаїв свого народу, батьківських традицій. Долю героїні символічно відображено в колосках жита і пшениці, що лежать на дорозі й будуть потоптані людьми.

•  Деталі, якими Шевченко доповнив загальну композицію художнього твору, допомагають краще розкрити головну думку картини, увиразнюють тяжкі моменти в житті людей за часів Російської імперії і сприяють глибшому розумінню образу Ка­терини простим глядачем. Завдяки їм полотно має риси традиційної української народної картини з її драматичним змістом і повчальним висновком.

IV. Закріплення вивченого.

 Виразне читання поезії «Катерина».

Визначити основну думку поезії. «Сенкан». Скласти сенкани до слів мати, жін­ка, Україна.

V.  Підсумок уроку.

«Мікрофон». Продовжити речення.

«На мене незабутнє враження справив епізод...» «Думаю, що поема Шевченка "Катерина" так полюби­лася народові, тому що...»

Домашнє завдання. Підготувати повідомлення на одну з тем: «Краса і сила жіночих образів у твор­чості Т. Шевченка»; «Образ матері-страдниці в ук­раїнській і зарубіжних літературах».