Урок " Г.Сковорода.Афоризми"

Українська література      9 клас

Тема: РМ  Г. СКОВОРОДА. АФОРИЗМИ

Мета: навчити  коментувати смисл афоризмів письменника;

- розвивати логічне та образне мислення, навички осмисленого сприйняття філософських понять і афоризмів, уміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження;

-виховувати пошану до народної моралі, прагнення дотримуватися її норм; прищеплювати відповідальність за доручену справу.

Тип уроку: формування вмінь і навичок

Обладнання: підручник, відеоролик « Обличчя української історії. Г.С.Сковорода»

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

 ІІ. Оголошення теми, мети уроку.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

 ІV. Основний зміст уроку

1. Пояснення вчителя:

Афори́зм (грец. ἀφορισμός — визначення, вислів) — короткий влучний вислів, що передає узагальнену закінчену думку повчального або пізнавального змісту в лаконічній увиразненій формі.

Особливість афоризму полягає в тому, що це гранично стисле і водночас вичерпне визначення предмета чи ситуації, яке конденсує набутий досвід суспільного життя, реальності, що оточує людину. Афоризми здебільшого впливають на свідомість оригінальністю формулювання думки в своєрідній, несподіваній, часом парадоксальній формі (наприклад: «Я знаю, що я нічого не знаю». — приписано Сократу).

За характером вираження основної думки афоризми поділяють на три групи:

• афоризми-закономірності («Вища законність — це вище беззаконня» — Цицерон);
• афоризми-поради («Борітеся — поборете». — Т. Шевченко);
• афоризми-передбачення («Ще й посієш, те й пожнеш»; «Хто взяв меч, від меча і загине»).

  За походженням афоризми поділяють на народнорозмовні (до цього виду належать короткі народні узагальнювальні висловлювання, зокрема приказки й прислів’я) та літературно-книжні (сюди входять лише авторські висловлювання, зокрема крилаті слова). Це можуть бути як вирази, що виникли в контекстах неафористичного характеру, від якого вони відірвалися, перетворившись у самостійні одиниці («Лиш боротись — значить жить!» — І. Франко), так і вирази, що виникли самостійно як різновид специфічного літературного жанру — афористики («Думки та афоризми Козьми Пруткова», «Роздуми, або Висловлювання і моральні максими» Ф. де Ларошфуко).

   Афоризми розвинулися у стародавніх греків з наукових суджень (перші зразки — «Афоризми» Гіппократа). Особливої популярності набули в епоху Відродження. У давньоруській літературі багаті на афоризми «Слово о полку Ігоревім», «Моління Даниїла Заточника». Афоризмами стали чимало висловів із творів українських письменників: І. Котляревського, Т. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка, П. Тичини, М. Рильського та інших. Українська літературна мова збагачується не лише самобутніми, а й запозиченими афоризмами.

2.Перегляд відеоролика.

3.Виразне і осмислене читання афоризмів Г. Сковороди, обговорення їх змісту.

4. Ідейно-художній аналіз висловлювань.

5.Бесіда за питаннями:
• З якою метою Г. Сковорода складав свої афоризми? Що було підґрунтям їх створення?
• Як умовно за тематикою можна розподілити крилаті висловлювання митця?

(Наприклад, про науки, дружбу, любов, життя, істину, раціональність використання часу, честь і порядність тощо)
• Над чим змушують нас задуматися афоризми?
• Чи пов’язані крилаті висловлювання Г. Сковороди з його філософією? Відповідь вмотивуйте, наводячи переконливі обґрунтування.
• У чому полягає практичне застосування афоризмів митця?

6. Робота в групах. Аналіз афоризмів,коментар, пояснення за планом:

1.Вислів, що вразив вас своїм змістом і оригінальністю.
2.У чому актуальність цього висловлювання?
3.Практичне застосування афоризму у власному житті.

Тематика афоризмів Григорія Сковороди

Любов.
• Любов виникає з любові, коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.
• Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа?
• Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує?
• Все минає, а любов після всього зостається.
Щастя.
• Коли ти твердо йдеш шляхом, яким почав іти, то, на мою думку, ти щасливий.
• Шукаємо щастя по країнах, століттях, а воно скрізь й завжди з нами; як риба в воді, так і ми в ньому, і воно біля нас шукає нас самих. Нема його ніде від того, що воно скрізь. Воно схоже до сонячного сяйва — відхили лише вхід у душу свою.
• Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватись.
Наука, освіта, пізнання.
• Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним.
• Добрий розум робить легким будь-який спосіб життя.
• Пізнаєш істину — ввійде тоді у кров твою сонце.
• Світло відкриває нам те, про що ми у темряві лише здогадувалися.
• Істина спалює і нищить усі стихії, показуючи, що вони лише її тіло.
• Більше думай і тоді вирішуй.
• Розум завжди любить до чого братися, і коли він не матиме доброго, тоді звертатиметься до поганого.
• Одне мені тільки близьке, вигукну я: о школо, о книги!
• З видимого пізнавай невидиме.
• Як ліки не завжди приємні, так і істина буває сувора.
Здоровий спосіб життя.
• Надмір породжує пересит, пересит — нудьгу, нудьга ж — душевну тугу, а хто хворіє на се, того не назвеш здоровим.
• Хіба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ході не дотримує міри?
Дружба.
• Як купці вживають застережних заходів, аби у вигляді добрих товарів не придбати поганих і зіпсованих, так і нам слід якнайретельніше пильнувати, щоб, обираючи друзів, цю найліпшу окрасу життя, більше того — неоціненний скарб, через недбальство не потратити на щось підроблене.
• Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з ним і двох-трьох ворогів.
• Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні.
Праця.
Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись — значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота — рух душі, а життя — се рух.
Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати — це наполовину завершити.
Збери всередині себе свої думки і в собі самому шукай справжніх благ. Копай всередині себе криницю для тої води, яка зросить і твою оселю, і сусідську.
Краса.
• Не любить серце, не бачачи краси.
• Природа прекрасного така, що чим більш на шляху до нього трапляється перешкод, тим більше воно вабить, на зразок того найшляхетнішого і найтвердішого металу, який чим більше треться, тим прекрасніше виблискує.

Час.
• З усіх утрат утрата часу найтяжча.
• Тоді лише пізнається цінність часу, коли він утрачений.
• Наступний, весело освітлений день — плід учорашнього, так само, як добра старість — нагорода гарної юності.
• Вода без риби, повітря без пташок, час без людей бути не можуть.

 V. Підсумок уроку

VІ . Домашнє завдання

Вивчити напам’ять кілька афоризмів (на вибір)