Тема: Географічне положення Антарктиди. Відкриття та дослідження материка.
Мета: охарактеризувати географічне положення Антарктиди, дати поняття Антарктиди та Антарктики, ознайомити з історією відкриття материка та південного полюсу;
розвивати уяву, вміння відслідковувати причинно – наслідкові зв'язки;
виховувати пізнавальний інтерес та любов до предмету географії.
Методи та прийоми: прийом «Дивуй», робота з картою, мозковий штурм, розповідь, «мікрофон».
Структура уроку:
І.Актуалізація знань: за яким планом ми характеризуємо географічне положення материка?
ІІ. Мотивація пізнавальної діяльності:
Вчений – полярник О. Гусєв писав: «… І лежить цей невідомий край снігу і сонця за Південним полярним колом, сліпить сяйвом в променях сон ця полярного дня або закутаний хмарами і хурделицею у темряві полярної ночі. Він по – своєму гарний, цей край! І хто побував там колись, той завжди пам’ятатиме велику мовчазність льодяної пустелі, зафарбованої в ранкові години в ніжні сині, бузкові і рожеві відтінки пастелі, холодні вогні полярного сяйва, затишні вогні зимівель, вкутаних снігом.»
ІІІ. Вивчення нового матеріалу:
Прийом «Дивуй»: материк п’яти полюсів: Південний географічний, Південний магнітний, Полюс холоду, Полюс недоступності і Полюс вітрів ( мис Денісон на Землі Аделі – там 340 днів на рік дмуть сильні вітри, швидкість яких до 80 м/с). Материк найвищий за рахунок шару льоду від 2 до 4 км. Містить 80 % прісної води планети. Не має пір року, є полярна ніч та полярний день. Над материком утворилася озонова діра.
-
Визначаємо поняття «Антарктида ( протилежний до Арктики) та Антарктика»: умовною межею Антарктики вважають кромку плаваючого льоду приблизно між 53˚ – 60 ˚ пд. ш.
-
Характеризуємо географічне положення Антарктиди (робота з картою):
-
океани та моря, що омивають материк;
-
обриси берегів стрімкі крижані урвища, всі береги північні, крайня точка – мис Сіфре на Антарктичному півострові;
-
віддаленість від інших материків: до Південної Америки -820 км, до Австралії – 3100 км, до Африки -3980 км;
-
«несамовиті» п’ятдесяті – тумани, сильні вітри і хвилі та айсберги (довжиною до 170 км, плавають по 10 років);
-
солоність води біля берегів Антарктиди нижча – біля 34 ‰. Чому?(мозковий штурм)
-
Відкриття материка: (розповідь вчителя) З давніх часів існувала легенда, що біля Південного полюсу знаходиться земля - «Південний материк». Англієць Джейс Кук не зумів пробитись крізь лід і написав: «Ризик, пов'язаний з плаванням в цих недосліджених і вкритих льодом морях в пошуках південного материка, настільки великий, що я можу взяти на себе сміливість, щоб сказати, що ні одна людина ніколи не зробить більше, ніж зробив я, і , що землі, які знаходяться на півдні, ніколи не будуть досліджені». Це авторитетне висловлювання Дж. Кука надовго відбило бажання досліджувати океан південніше 50 – тих широт. І лише в 1819 році російські кораблі «Восток» і «Мирний» під керівництвом Ф.Ф. Беллінсгаузена і М.П. Лазарєва відправились на пошуки Антарктиди, і 28 січня 1920 року пройшли вздовж узбережжя материка.
А 22 січня 1840 року французька експедиція, очолювана Дюмом – Дюрвилем, висадилась на узбережжі Антарктиди. Після цього були ще експедиції: англійська, французька, німецька, бельгійська, які наносили на карту узбережжя материка, проводили метеорологічні і магнітні спостереження.
-
Відкриття Південного полюса (розповідь вчителя): перша спроба була здійснена в 1907 – 1908 р.р. англійцем Ернестом Шеклонтом, який намагався пішки дійти до полюса, але через нестачу продуктів вимушений був повернутись назад. До цілі він не дійшов 180 км. До Південного полюса одночасно йшли дві експедиції – норвезька Раула Амудсена і англійська - Роберта Скотта. Амудсен йшов по рівному льоду на собачих упряжках і 14 грудня 1911 року на Південному полюсі підняв прапор Норвегії. Англійська експедиція йшла по гірському плато на санках, запряжених в коней і на моторних санках. Коні провалювались в сніг, на санках потрібно було ще й везти корм для коней. 79 днів в сурових умовах йшов Р.Скотт зі своєю експедицією, і яке було в них велике розчарування, коли 18 січня 1912 року вони досягли Південного полюса, де вже майорів норвезький прапор. В той же день експедиція Р.Скотта рушила додому, проте на батьківщину вони не повернулися – всі вони загинули в льодах Антарктиди від холоду і голоду.
-
Сучасні дослідження материка: Всебічне і систематичне дослідження Антарктиди почалося вже після другої світової війни. Країни уклали угоду про свободу наукових досліджень і використання материка тільки у мирних цілях. На його території заборонено розміщувати та випробовувати зброю, видобувати корисні копалини і споруджувати промислові підприємства. Антарктида стала материком науки і миру.
Відтоді різні країни світу організовують там наукові станції, де працюють вчені. На допомогу їм прийшли сано - тракторний транспорт, морські судна, авіація, штучні супутники Землі. З кожним походом в глиб континенту відбувалися нові відкриття. Світ дізнавався про гігантські льодовики, високі гірські хребти, корисні копалини, особливості клімату і органічного світу льодяного материка.
Зараз в Антарктиді на 38 станціях працюють вчені з 17 країн світу, які продовжують закривати «білі плями» Антарктиди.
Геологи досліджують гірські породи, геоморфологи – рельєф під льодом, гляціологи – крижаний покрив, біологи – пристосування рослин та тварин до таких сурових умов існування.. Україна теж не стоїть осторонь досліджень материка – колишня британська станція "Фарадей" була передана Україні за символічну ціну - 1 фунт стерлінгів, їй дали назву «Академік Вернадський», на честь видатного українського вченого, першого президента НАН України Володимира Вернадського.
6 лютого 1996 року полярники підняли над станцією синьо – жовтий прапор.
Наші вчені досліджують льодовики, геологічну будову, клімат, прибережні води, вплив суворих природних умов на організм людини. Є й наукові відкриття. Наприклад, знайдено бактерії, які активно поглинають важкі метали, винайдено новий спосіб прогнозу землетрусів.
Добування корисних копалин заборонено Конвенцією про Антарктиду 1961 року, згідно з якою материк не належить жодній з країн світу. Мораторій діє до 2041 року.
ІV. Закріплення нового матеріалу: прийом «Мікрофон»- продовжити речення «Сьогодні на уроці мене здивувало…» або «Я не знав, що…»
V. Домашнє завдання: опрацювати відповідний параграф підручник. Індивідуально учні готують з додаткових джерел розповідь про рослин та тварин Антарктиди.