Урок: "Глобальні проблеми людства, причини їх виникнення"

Про матеріал
Мета: охарактеризувати поняття «глобальні проблеми люд¬ства»; визначити причини виникнення, особливості кожної з про¬блем, можливі шляхи розв’язання; розвивати уміння оцінювати наслідки прояву глобальних проблем на сучасному етапі розвитку людства, уміння самостійно опрацьовувати різноманітні джерела географічних знань, працювати в групах, захищати свою точку зо¬ру; виховувати толерантність, культуру мовлення, екологічне мис¬лення.
Перегляд файлу

Тема: Глобальні проблеми людства.

Мета: охарактеризувати поняття «глобальні проблеми люд­ства»; визначити причини виникнення, особливості кожної з про­блем, можливі шляхи розв’язання; розвивати уміння оцінювати наслідки прояву глобальних проблем на сучасному етапі розвитку людства, уміння самостійно опрацьовувати різноманітні джерела географічних знань, працювати в групах, захищати свою точку зо­ру; виховувати толерантність, культуру мовлення, екологічне мис­лення.

Обладнання: фізична карта світу, політична карта світу, еконо­мічна карта світу, атласи,  контурні карти, схеми, таблиці, графіки, діаграми (за можливістю — у мультимедійному виконанні).

Тип уроку: комбінований (у формі ділової гри).

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

А) Робота з картою. Гра «Німа карта».

Б) Завдання на картках 

В ) Гра «Най, най, най…»

- Найбільший материк,

- Найбільший океан;

- найменший океан,

- найменший материк;

- найбільший острів,

- найбільший півострів;

- найширша протока;

- найвищий водоспад;

- море, що немає берегів;

- найглибше озеро;

- Найбільше озеро;

- найдовша річка;

- найповноводніша річка;

- найглибша западина;

- найвищі гори в світі;

- найдовша гірська система;

- найбільша за площею країна;

- найменша за площею країна.

Г ) гра «Далі, далі…»

1. Найбільша за площею європейська країна. ( Україна)

2. Батьківщина олімпіади. (Греція)

3. Яке столичне місто перетинає нульовий меридіан? (Лондон)

4. Найменша незалежна держава у світі.   ( Ватикан)

5. У столиці якої країни розміщена Ейфелева вежа?  (у Франції)

6. Як звати королеву Великої Британії? ( Єлизавета)

7. Яка країна є батьківщиною автомобіля FIAT?    (Італія)

8. В якій європейській країні немає конституції? ( у Великій Британії)

9. Столицею якої країни є Мінськ?   ( Білорусь)

10. В якій країні виробляють автомобілі «Мерседес»? (У ФРН)

11. Яку країну називають країною-банкіром? (Швейцарію)

12. За запасами деревини ця країна посідає перше місце в Європі. ( Швеція)

13. Яку країну називають вулканічним центром Європи?   (Ісландія)

14. Країна, що безперервно воює з морем. ( Нідерланди)

15. Країна, якій належить найбільший острів на Землі. ( Данія)

16. Країна – батьківщина чаю – Індія,  кави – Ефіопія, какао – Мексика, рису – Китай та Індія,  кукурудзи – Мексика.

Г) Бесіда за запитаннями.

1. Як людство впливає на географічне середовище?

2. Чи завжди людська діяльність сприяє виживанню людини як виду?

3. Яка небезпека найбільше загрожує людству? Планеті?

ІІІ Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів.

Процес взаємодії суспільства і природи дійшов такої кількісної і якісної межі, коли виник феномен взаємодії всього людського сус­пільства з усією природою планети. НТР привела, з одного боку, до формування у людства всеохопної системи знань і технологій, з дру­гого — до збільшення антропогенного впливу на природу. Сформува­лися складні господарські системи, вплив яких поширюється на весь світ. Як результат — зростає взаємозв’язок і взаємозалежність господарського та політичного життя країн і народів світу. Сутність цих процесів і явищ породжує глобальні проблеми, тобто проблеми, що стосуються всього людства. Вони охоплюють усі аспекти відно­син між державами світового співтовариства, між суспільством і природою, формування умов життєдіяльності людства.

Науковці налічують кілька десятків проблем, які за своєю всео­сяжністю можна вважати глобальними. Їх можна поділити на по­літичні, економічні, демографічні, соціальні та екологічні.

IV. Вивчення нового матеріалу

А) словникова робота

«Глобальна проблема» - природне, природно-антропогенне або суто антропогенне негативне явище, що стосується світу загалом.

«Тероризм» - це замах на життя або вбивство голови держави, відомих чиновників і дипломатів, захоплення заручників, напади на дипломатичні представництва. Захоплення та викрадення судна або літака.

« Смог» - суміш пилових частинок і крапель туману.

«Кислотні дощі» - дощ і сніг, підкислений через розчинення в атмосферній волозі промислових викидів. Кислотні опади підкислюють водойми й грунт, що призводить до загибелі риби та інших організмів, до різкого зниження приросту лісів і їхнього всихання.

«Депопуляція» - зменшення кількості населення за рахунок смертності.

 

І. Політична

А) Проблема війни і миру

Жорстока реальність полягає в тому, що ніколи ще в історії людства не накопичувалася така кількість смертоносної зброї, її достатньо, щоб кілька разів знищити все живе на Землі або навіть саму планету.

На початку 90-х років країни світу витрачали на військові по­треби понад 1 трлн т.. На рік. Це дорівнювало обсягу роботи всьо­го світового ринку послуг або ж величині, що т.твапе з третиною обороту світової зовнішньої торгівлі.

  • Майже половину коштів на військові потреби у світі витрача­ють дві країни — США та Росія. У деяких державах військові ви­трати перевищують 1/10 їх ВВП (КНДР, Пакистан, Ірак, Грузія). Чимало небагатих за доходами на душу населення країн світу вкла­дають у військову сферу коштів більше, ніж у соціальну (Пакис­тан, Іран, Ірак, Сірія, Куба, В’єтнам та т..). На задоволення попиту на воєнні товари та послуги, за оцінкою ЮНЕСКО, працює 50 млн чоловік, в розробках військового характеру беруть участь півміль­йона вчених та конструкторів, або 1/5 науковців світу.

Офіційно у світі існує 5 країн, які на своїй території мають пра­во утримувати ядерну зброю — це так звані держави «ядерного клубу»: США, Росія, Великобританія, Франція, Китай. Останнім часом «неофіційними членами ядерного клубу» стали ще й Індія, Пакистан, Ізраїль, Південна Корея. Існують також порогові держа­ви, які володіють технологіями виробництва цієї зброї і можуть її створити у найкоротший час. Серед них Іран, Ірак, Південна Афри­т, Бразілія, Аргентина, Японія.

Кореспондент газети  Чи можна розрахову­вати на подібні кроки? Чи можете ви навести приклади позитивних змін на шляху до вирішення проблеми?

  • На щастя, наприкінці XX т.. міжнародна обстановка у світі поступово змінюється від конфронтації до взаєморозуміння і спів­робітництва. У 1988 р. між США та СРСР була укладена угода про ліквідацію ракет середнього радіусу дії. У 1994 р. Україна першою серед країн світу відмовилася від ядерної зброї (на час проведення цієї акції вона мала третій за потужністю у світі ядерний арсенал). Ядерна зброя була виведена також з Казахстану і Білорусі. У 1994 р. країни НАТО схвалили програму «Партнерство заради миру», до якої приєдналися 24 держави, в тому числі нейтральні Фінляндія, Швеція, а також Україна та ряд інших країн.

Кореспондент газети Ви стверджує­те, що проблема наближається до розв’язання?

  • На жаль, ні, на планеті все ще зберігаються точки потенцій­них міжнародних або міжнаціональних конфліктів. Тільки від за­т.твап Другої світової війни до початку ХХІ т.. відбулося понад 38 міжнародних та близько 100 внутрішньодержавних конфліктів, в яких загинули десятки мільйонів людей. Вони мають міжетніч­ний характер (Афганістан, Індія, Банґладеш, Ніґерія, Чечня в Ро­сії, Косово в Сербії, Південна Осетія та Абхазія в Грузії, Палестина та Ізраїль) або прикордонний (між Індією та Пакистаном тощо).

Регіональні конфлікти часто породжують ще одну сучасну про­блему — міжнародний тероризм. Події 11 вересня 2001 р. в США показали, що тероризм перетворюється на такий потужний фактор загрози поступальному розвитку світового співтовариства, як й ін­ші глобальні проблеми сучасності.

Отже, проблема збереження миру на Землі залишається го­строю, і його досягнення можливе за умови взаємопорозуміння і всебічного співробітництва.

Чи правильно зробила Україна, відмовившись від ядерної зброї? Чому так не зробили США, Росія, Франція?

Б) Міжнародний тероризм

«Тероризм» - це замах на життя або вбивство голови держави, відомих чиновників і дипломатів, захоплення заручників, напади на дипломатичні представництва. Захоплення та викрадення судна або літака.

Розв’язання проблем тероризму і злочинності пов’язане з подальшим розвитком людської цивілізації, подолання економічної відсталості, максимально можливим урахуванням інтересів народів Землі при розв’язанні як глобальних. Так і регіональних проблем.

ІІ Екологічна

Ми сьогодні разом всі задуматись маєм,

Що після себе на світі лишаєм.

                      Гине все навколо. Чистих рік немає,

                      А пташки домівки навіть покидають.

А повітря дуже забруднюють заводи,

І боляче згадати «Чорнобиль» - страшне слово.

                           У воді відходи є, в грунті є нітрати,

                          Треба рідну землю скоріше рятувати.

І щоб на білім світі не сталося біди,

Шануймо ж ми природу усюди і завжди.

 

А) забруднення всіх оболонок Землі;

Б) «парниковий ефект», « смоги», «озонові дірки»,  «кислотні дощі».

 

Сучасна екологічна ситуація характеризується надзвичайною напруженістю, оскільки суть екологічних проблем полягає в кон­флікті між зростаючою т.тваперетворювальною діяльністю лю­дини і процесами, які регулюють динамічну рівновагу в біосфері.

Безумовно, саме лише використання техніки в процесі «обміну речовиною і енергією» між людиною і природою призводить до по­рушення балансу природних сил і ресурсів. Однак загроза екологіч­ної кризи стала реальною через те, що індустріальний розвиток циві­лізації тривалий час відбувався за принципом вседозволеності.

На початку ХХІ т.. екологічні проблеми можна розглядати у кількох аспектах.

1) Для атмосфери найбільш гострими є проблеми «парникового ефекту», «озонових дір», кислотних дощів, пилового забруд­нення.

2) Практично непридатною є вода, в якій навіть у невеликих кіль­костях розчинені отруйні або агресивні хімічні елементи. Най­більш забрудненими у гідросфері є річкові і озерні води. Про­сторам відкритого океану найбільшої шкоди завдає забруднення нафтопродуктами. Широке використання в господарстві і побу­ті виробів із пластичних синтетичних волокон, які легші за во­ду і майже не розчиняються за природних умов, призвело до їх значного нагромадження у водах Світового океану, особливо в Атлантичному океані.

3) Щороку з активного використання вилучаються мільйони гек­тарів земель. Деградацію земель спричиняє багато факторів: гірничі розробки, посилення водної і вітрової ерозії, хімічне за­бруднення ґрунтів міндобривами та отрутохімікатами тощо.

4) Нині темпи знищення вологих екваторіальних лісів планети у багато разів перевищують швидкість їх відновлення. Протя­гом 1990–2005 рр. планета втратила понад 125 млн га лісу. Од­т.тва із вирубкою лісів йде процес опустелювання.

Таким чином, внаслідок людської діяльності відбувається де­градація всіх природних комплексів. Ми перебуваємо в ситуації екологічної кризи.

Кореспондент  Екологічна ситуація в Україні турбує населення й уряди Польщі, Німеччини, Швеції.

 Що потрібно робити, для того щоб ця екологічна криза не переросла в глобальну екологічну катастрофу?

— Серед основних шляхів розв’язання екологічних проблем є такі:

1) перехід до матеріало- та енергозберігаючих технологій, а в пер­спективі — до замкнутих циклів використання ресурсів, що дасть змогу перейти до маловідходного виробництва;

2) використання нагромадженого за тисячоліття людської діяль­ності досвіду раціонального природокористування. Розробка регіональних схем використання ресурсів залежно від природ­них, економічних та соціальних особливостей території;

3) розширення природно-заповідних територій, особливо в райо­нах з нестабільними екологічними системами (тундра, пустеля, вологі екваторіальні ліси);

4) екологічна освіта й виховання населення.

ІІІ. Демографічна проблема

А) «Демографічний вибух» у країнах, що розвиваються;

Б) «Демографічна криза» в країнах розвинутих і з перехідною економікою.

Вона зумовлена, з одного боку «демографічним вибухом» в кра­їнах, що розвиваються, з іншого — депопуляцією в розвинених країнах.

Переважна більшість населення світу живе в країнах, що роз­виваються (4,7 млрд осіб). За прогнозами демографів, до 2025 р. на­селення цих країн зросте ще на 3 млрд осіб, що становитиме 95 % приросту населення світу. Прогнозні розрахунки ООН свідчать, що за сучасних темпів приросту населення у країнах Південної Азії і Африки їх частка в населенні світу до кінця XXI т.. перевищить 60 %.

У країнах Азії, Африки, Латинської Америки швидке зростан­ня кількості населення (подвоєння через кожних 20–30 років) при­зводить до загострення важливих соціально-економічних проблем: значного переважання темпів приросту населення над темпами економічного росту і до ще більшого відставання від аналогічних показників розвинених країн; швидкі темпи урбанізації, збільшен­ня числа безробітних і осіб, що не знаходять застосування своєї праці (30 % працездатного населення світу), зростання чисельності неграмотних поряд з ростом частки грамотного населення у світі (85 % наприкінці століття).

Потенційна загроза розвитку сучасної демографічної ситуації полягає в тому, що населення світу розпочинає XXI т.. з 1 млрд без­робітних, 1 млрд голодуючих, 1 млрд неграмотних, 2 млрд, що жи­вуть в умовах відносного або абсолютного перенаселення, 1,5 млрд знедолених, що знаходяться за «межею бідності».

Глобальність проблеми народонаселення в тому, що вона не мо­же бути локалізована в якомусь певному регіоні, і нерівномірне зростання чисельності населення в окремих країнах може викли­кати помітні зміни на геополітичній карті світу.

Кореспондент газети «Аргументи і факти». Чи не перебільшуєте ви суть демографічної проблеми, адже проблема перенаселення досить успішно розв’язується у ряді азіатських кра­їн, таких, як Південна Корея, Китай?

  • Як показує досвід цілого ряду країн, зниження темпів росту населення залежить від багатьох факторів. До таких факторів на­лежать забезпечення всього населення житлом належної якості, повна зайнятість, вільний доступ до освіти і медичного обслугову­вання. Останнє ж неможливе без розвитку національної економіки на основі індустріалізації і модернізації с/г, без розвитку освіти, рі­шення соціальних питання. Дослідження, проведені в останні роки у деяких країнах Азії та Латинської Америки, показують, що там, де рівень економічного і соціального розвитку більш низький, де більшість населення безграмотне, народжуваність дуже висока, хоча у багатьох з них проводиться політика з регулювання наро­джуваності, і навпаки — при прогресивних економічних перетво­реннях відбувається зниження народжуваності. Тому рішення про­блеми перенаселення пов’язане з проблемою подолання відсталості країн, що розвиваються.

Забезпечення поступального і пропорційного розвитку господарства світу — одна з важливих проблем, що стоїть перед люд­ством. Розрив у рівнях прибутків на душу населення між економічно розвиненими країнами та країнами, що розвиваються, залишається значним, незважаючи на те, що за останні півстоліття багато країн, що розвиваються, досягли значного прогресу: зросли їх прибутки, розпочалася індустріалізація, досягнуто успіхів у га­лузях охорони здоров’я та освіти. Проте пересічні економічні по­казники ВВП на душу населення в розвинених країнах і країнах, що розвиваються, відрізняються в 100 разів! При цьому в деяких країнах останнім часом відставання навіть збільшилося. Світовий прогрес все ще оминає четверту частину людства. Ситуація є особливо драматичною з огляду на те, що, за розрахунками, на межі ХХ–ХХІ т..ст. понад 9/10 приросту робочої сили припадає на краї­ни, що розвиваються. Наприкінці XX т.. глобальна проблема ви­найдення шляхів пропорційного економічного розвитку також ста­ла актуальною для постсоціалістичних країн з перехідною економікою (в тому числі й для України).

Кореспондент  Чи можливе подолання диспропорцій у рівнях розвитку світового гос­подарства?

  • Розв’язати проблему відставання країн можна за умов надання їм допомоги сильними високорозвиненими державами. Прикладом допомоги може слугувати надання вигідних кредитів для розвитку га­лузей промисловості, таких як енергетика, машинобудування, хіміч­на промисловість, або за певних умов для розвитку індустрії туризму.

Кореспондент Чи по­трібна, на вашу думку, така допомога пострадянським країнам, на­приклад Україні?

  • Україна — держава, яка має потужний природний, матері­альний, науковий та людський потенціал. Тому такі держави спро­можні самостійно розв’язувати свої проблеми. Завдання України, як і інших пострадянських країн, пов’язані з реформуванням за­конодавства, економіки, створенням власної конкурентоспромож­ної продукції на світовому ринку.

 

ІV. Продовольча проблема

Набагато складніша ситуація з продовольчою проблемою, яка визначається спроможністю Землі прогодувати нинішнє і майбутні покоління планети.

Згідно з даними ФАО (продовольчої і сільськогосподарської ор­ганізації ООН), нині на планеті голодують понад 500 млн осіб, а ще 1 млрд осіб постійно недоїдають.

Продовольча криза особливо актуальна для багатьох країн Аф­рики, Азії, Латинської Америки і загрожує поширитися на інші території. Найбільш критичне становище склалося у 20 країнах «зони голоду», що розташована в сухих саванах і напівпустелях. Тут темпи приросту населення у два рази перевищують виробни­цтво продовольства. Середньодобова забезпеченість їжею оціню­ється у цих країнах на 80–85 % від рекомендованих ФАО норм.

Причиною голоду є неспроможність країн, що розвиваються, через власні низькі доходи закуповувати на світовому ринку про­дукти харчування. У структурі сімейного бюджету частка продо­вольчих затрат у них перевищує 60 %, тоді як у Німеччині 17 %.

Кореспондент Які рекомендації ви можете надати країнам, які зіткнулися із продо­вольчою проблемою?

— Компенсувати втрати можна за рахунок підвищення продук­тивності оброблювальних земель, поєднавши апробовані форми землеробства із сучасними досягненнями біотехнології. Допуска­ється, що таким шляхом можна збільшити врожайність, напри­клад, кукурудзи і пшениці у країнах, то розвиваються, у 2–3 рази. Цього було б достатньо для задоволення потреб населення цих кра­їн у зернових культурах.

Для продовольчого забезпечення людства суттєве значення ма­ють біологічні ресурси Світового океану. Адже в ньому видобува­ється близько 20 % харчових білків тваринного походження.

 

V. Освоєння Світового океану

Робота з підручником

VІ. Сировинна і енргетична проблеми

Сировинна та енергетична проблеми мають багато спільного. Зумовлені вони передусім недостатньою кількістю розвіданих за­пасів корисних копалин і дуже нераціональним їх використанням. Основним шляхом вирішення сировинно-енергетичної кризи є пе­рехід до матеріало- і енергозберігаючих технологій, комплексного використання сировини, створення маловідходного і безвідходного виробництв.

Кореспондент Чи можете ви навести прилади конкретних заходів, які запроваджують для розв’язання сировинно-енергетичної проблеми?

— До зменшення використання сировини повинна привести за­міна багатьох видів природних матеріалів на штучні і синтетичні, які можуть створюватися із наперед заданими властивостями.

Значна економія сировини досягається за рахунок використан­ня вторинних матеріалів: металобрухту, макулатури, пластмас.

Приклади високоефективного використання вторинної сировини показують «малі» високорозвинені країни Західної Європи. Тут використовується 80–90 % щорічного надходження металобрухту, 50–70 % макулатури і багатьох видів пластмас, до 75 % побутового сміття спалюється з метою виробництва енергії.

Розв’язання енергетичної проблеми, крім повсюдної економії енергії і вдосконалення існуючої теплової енергетики на принципо­во нових технологічних засадах (наприклад, спалювання вугілля у «киплячому шарі»), передбачає широке використання альтерна­тивних джерел енергії, передусім сонячної, вітрової, внутрішнього тепла Землі.

Якщо тенденції впровадження альтернативних джерел та збе­рігаючих технологій розвиватимуться, розв’язання сировинно-енергетичної проблеми можливе вже у ХХІ ст.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

Метод помилкових тверджень. Визначити, яке  з них помилкове.

Глобальними називають проблеми, які характерні для окремих країн. Вони загрожують існуванню всього людства, тісно пов’язані між собою та потребують для свого розв’язання узгоджених дій.

-  Частина цих проблем виникла через протиріччя, що існують між країнами та їхніми угрупованнями; через вплив господарської діяльності людини на навколишнє середовище.

- До найгостріших глобальних проблем належить проблема протистояння між Індією та Пакистаном. Особливу небезпеку становить неконтрольоване збільшення кількості країн, які володіють ядерною зброєю.

- Якщо проблему війни і миру можна назвати сучасником людства, то екологічна проблема виникла в цьому столітті.

- Актуальність сировинної та енергетичної проблем пов’язана зі збільшенням споживання різних видів сировини й палива.

Робота з картою контурною

Тестовий контроль

Глобальні проблеми людства

Тестовий контроль

  1. Глобальні проблеми людства під силу вирішити:

а) США;   б) нікому;   в) усьому людству спільними зусиллями.

 

2. Найважливіші глобальні проблеми сучасності спричинені:

а) «демографічним вибухом»;       

б) соціально-економічною кризою в країнах – колишніх республіках СРСР;  

 в) освоєнням цілинних і перелогових земель.

 

3. До міжнародних організацій, які координують роботу з подолання глобальних проблем людства, належить:

а) СНД;     б) ООН;    в) АСЕАН.

 

4. До глобальних проблем людства нині можна віднести:

а) екологічну проблему;   б) проблему розвитку текстильної промисловості;

 в) проблему забезпечення людства ресурсами.

 

5. До країн зі швидкими темпами зростання населення належать:

а) Іран;  б) Алжир;  в) Великобританія;  г) Австрія.

 

6. До найпривабливіших для емігрантів країн належать:

а) Камерун;  б) Швеція;  в) Швейцарія;   г) Куба.

 

7. Найнебезпечнішими для довкілля нині є такі галузі господарства: 

а) легка промисловість;  б)чорна і кольорова металургія;  в) хімічна промисловість; г) машинобудування.

 

8. Джерела кислотних дощів найбільші в:

а) Кенії;  б) Афганістані;  в) країнах Західної Європи; г) США.

 

9. До найзабрудненіших річок світу належать:

а) Замбезі; б) Рейн;  в) Міссісіпі;  г) Маккензі;  д) Дунай.

 

10. Енергетичну проблему можна вирішити за рахунок: 

а) збільшення видобутку нафти й газу;  б) зростання видобутку кам’яного вугілля;  в) використання нових видів енергетичних ресурсів.

 

11. Кількість країн, які виготовляють ядерну зброю:

а) зростає;  б) залишається сталою;   в) зменшується.

 

12. Найбільшу кількість військових баз на чужій території мають такі дві країни: а) Росія; б) Канада; в) Італія; г) Єгипет; д) США;  е) Бразилія.  

 

 

А

Б

В

Г

Д

Е

1

 

 

+

 

 

 

2

+

 

 

 

 

 

3

 

+

 

 

 

 

4

+

 

 

 

 

 

5

+

+

 

 

 

 

6

 

+

+

 

 

 

7

 

+

+

 

 

 

8

 

 

+

+

 

 

9

 

+

+

 

+

 

10

 

 

+

 

 

 

11

+

 

 

 

 

 

12

+

 

 

 

+

 

 

 

Запитання

  1. Назвіть причини недоїдання та голодування великої кількості людей.
  2. Чим міжнародний тероризм відрізняється від звичайної організованої злочинності?
  3. Доведіть, що глобальні проблеми взаємозалежні.

Обговорення в загальному колі.

1. Існує точка зору про те, що причини виникнення глобальних проблем кореняться в недоліках моралі й характерних рисах людини. Говорять, що люди егоїстичні, жадібні, ненаситні, схильні до насильства та зла. Знайдіть аргументи «за» й «проти» цієї точки зору. Які «ліки» можна запропонувати для порятунку людей від небезпечної для оточуючих поведінки, як переконати їх у необхідності самовдосконалення?

 

Підсумок уроку. Д/з.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

doc
До підручника
Географія 9 клас (Бойко В.М., Дітчук І.Л., Заставецька Л.Б., Гринюк Т. А., Смаль І. В., Харенко І. М.)
Додано
15 червня 2022
Переглядів
1352
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку