Урок: "Глобальні проблеми людства, причини їх виникнення"

Тема: Глобальні проблеми людства.

Мета: охарактеризувати поняття «глобальні проблеми люд­ства»; визначити причини виникнення, особливості кожної з про­блем, можливі шляхи розв’язання; розвивати уміння оцінювати наслідки прояву глобальних проблем на сучасному етапі розвитку людства, уміння самостійно опрацьовувати різноманітні джерела географічних знань, працювати в групах, захищати свою точку зо­ру; виховувати толерантність, культуру мовлення, екологічне мис­лення.

Обладнання: фізична карта світу, політична карта світу, еконо­мічна карта світу, атласи,  контурні карти, схеми, таблиці, графіки, діаграми (за можливістю — у мультимедійному виконанні).

Тип уроку: комбінований (у формі ділової гри).

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

А) Робота з картою. Гра «Німа карта».

Б) Завдання на картках 

В ) Гра «Най, най, най…»

- Найбільший материк,

- Найбільший океан;

- найменший океан,

- найменший материк;

- найбільший острів,

- найбільший півострів;

- найширша протока;

- найвищий водоспад;

- море, що немає берегів;

- найглибше озеро;

- Найбільше озеро;

- найдовша річка;

- найповноводніша річка;

- найглибша западина;

- найвищі гори в світі;

- найдовша гірська система;

- найбільша за площею країна;

- найменша за площею країна.

Г ) гра «Далі, далі…»

1. Найбільша за площею європейська країна. ( Україна)

2. Батьківщина олімпіади. (Греція)

3. Яке столичне місто перетинає нульовий меридіан? (Лондон)

4. Найменша незалежна держава у світі.   ( Ватикан)

5. У столиці якої країни розміщена Ейфелева вежа?  (у Франції)

6. Як звати королеву Великої Британії? ( Єлизавета)

7. Яка країна є батьківщиною автомобіля FIAT?    (Італія)

8. В якій європейській країні немає конституції? ( у Великій Британії)

9. Столицею якої країни є Мінськ?   ( Білорусь)

10. В якій країні виробляють автомобілі «Мерседес»? (У ФРН)

11. Яку країну називають країною-банкіром? (Швейцарію)

12. За запасами деревини ця країна посідає перше місце в Європі. ( Швеція)

13. Яку країну називають вулканічним центром Європи?   (Ісландія)

14. Країна, що безперервно воює з морем. ( Нідерланди)

15. Країна, якій належить найбільший острів на Землі. ( Данія)

16. Країна – батьківщина чаю – Індія,  кави – Ефіопія, какао – Мексика, рису – Китай та Індія,  кукурудзи – Мексика.

Г) Бесіда за запитаннями.

1. Як людство впливає на географічне середовище?

2. Чи завжди людська діяльність сприяє виживанню людини як виду?

3. Яка небезпека найбільше загрожує людству? Планеті?

ІІІ Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів.

Процес взаємодії суспільства і природи дійшов такої кількісної і якісної межі, коли виник феномен взаємодії всього людського сус­пільства з усією природою планети. НТР привела, з одного боку, до формування у людства всеохопної системи знань і технологій, з дру­гого — до збільшення антропогенного впливу на природу. Сформува­лися складні господарські системи, вплив яких поширюється на весь світ. Як результат — зростає взаємозв’язок і взаємозалежність господарського та політичного життя країн і народів світу. Сутність цих процесів і явищ породжує глобальні проблеми, тобто проблеми, що стосуються всього людства. Вони охоплюють усі аспекти відно­син між державами світового співтовариства, між суспільством і природою, формування умов життєдіяльності людства.

Науковці налічують кілька десятків проблем, які за своєю всео­сяжністю можна вважати глобальними. Їх можна поділити на по­літичні, економічні, демографічні, соціальні та екологічні.

IV. Вивчення нового матеріалу

А) словникова робота

«Глобальна проблема» - природне, природно-антропогенне або суто антропогенне негативне явище, що стосується світу загалом.

«Тероризм» - це замах на життя або вбивство голови держави, відомих чиновників і дипломатів, захоплення заручників, напади на дипломатичні представництва. Захоплення та викрадення судна або літака.

« Смог» - суміш пилових частинок і крапель туману.

«Кислотні дощі» - дощ і сніг, підкислений через розчинення в атмосферній волозі промислових викидів. Кислотні опади підкислюють водойми й грунт, що призводить до загибелі риби та інших організмів, до різкого зниження приросту лісів і їхнього всихання.

«Депопуляція» - зменшення кількості населення за рахунок смертності.

І. Політична

А) Проблема війни і миру

Жорстока реальність полягає в тому, що ніколи ще в історії людства не накопичувалася така кількість смертоносної зброї, її достатньо, щоб кілька разів знищити все живе на Землі або навіть саму планету.

На початку 90-х років країни світу витрачали на військові по­треби понад 1 трлн т.. На рік. Це дорівнювало обсягу роботи всьо­го світового ринку послуг або ж величині, що т.твапе з третиною обороту світової зовнішньої торгівлі.

• Майже половину коштів на військові потреби у світі витрача­ють дві країни — США та Росія. У деяких державах військові ви­трати перевищують 1/10 їх ВВП (КНДР, Пакистан, Ірак, Грузія). Чимало небагатих за доходами на душу населення країн світу вкла­дають у військову сферу коштів більше, ніж у соціальну (Пакис­тан, Іран, Ірак, Сірія, Куба, В’єтнам та т..). На задоволення попиту на воєнні товари та послуги, за оцінкою ЮНЕСКО, працює 50 млн чоловік, в розробках військового характеру беруть участь півміль­йона вчених та конструкторів, або 1/5 науковців світу.

Офіційно у світі існує 5 країн, які на своїй території мають пра­во утримувати ядерну зброю — це так звані держави «ядерного клубу»: США, Росія, Великобританія, Франція, Китай. Останнім часом «неофіційними членами ядерного клубу» стали ще й Індія, Пакистан, Ізраїль, Південна Корея. Існують також порогові держа­ви, які володіють технологіями виробництва цієї зброї і можуть її створити у найкоротший час. Серед них Іран, Ірак, Південна Афри­т, Бразілія, Аргентина, Японія.

Кореспондент газети  Чи можна розрахову­вати на подібні кроки? Чи можете ви навести приклади позитивних змін на шляху до вирішення проблеми?

• На щастя, наприкінці XX т.. міжнародна обстановка у світі поступово змінюється від конфронтації до взаєморозуміння і спів­робітництва. У 1988 р. між США та СРСР була укладена угода про ліквідацію ракет середнього радіусу дії. У 1994 р. Україна першою серед країн світу відмовилася від ядерної зброї (на час проведення цієї акції вона мала третій за потужністю у світі ядерний арсенал). Ядерна зброя була виведена також з Казахстану і Білорусі. У 1994 р. країни НАТО схвалили програму «Партнерство заради миру», до якої приєдналися 24 держави, в тому числі нейтральні Фінляндія, Швеція, а також Україна та ряд інших країн.

Кореспондент газети Ви стверджує­те, що проблема наближається до розв’язання?

• На жаль, ні, на планеті все ще зберігаються точки потенцій­них міжнародних або міжнаціональних конфліктів. Тільки від за­т.твап Другої світової війни до початку ХХІ т.. відбулося понад 38 міжнародних та близько 100 внутрішньодержавних конфліктів, в яких загинули десятки мільйонів людей. Вони мають міжетніч­ний характер (Афганістан, Індія, Банґладеш, Ніґерія, Чечня в Ро­сії, Косово в Сербії, Південна Осетія та Абхазія в Грузії, Палестина та Ізраїль) або прикордонний (між Індією та Пакистаном тощо).

Регіональні конфлікти часто породжують ще одну сучасну про­блему — міжнародний тероризм. Події 11 вересня 2001 р. в США показали, що тероризм перетворюється на такий потужний фактор загрози поступальному розвитку світового співтовариства, як й ін­ші глобальні проблеми сучасності.

Отже, проблема збереження миру на Землі залишається го­строю, і його досягнення можливе за умови взаємопорозуміння і всебічного співробітництва.

Чи правильно зробила Україна, відмовившись від ядерної зброї? Чому так не зробили США, Росія, Франція?

Б) Міжнародний тероризм

«Тероризм» - це замах на життя або вбивство голови держави, відомих чиновників і дипломатів, захоплення заручників, напади на дипломатичні представництва. Захоплення та викрадення судна або літака.

Розв’язання проблем тероризму і злочинності пов’язане з подальшим розвитком людської цивілізації, подолання економічної відсталості, максимально можливим урахуванням інтересів народів Землі при розв’язанні як глобальних. Так і регіональних проблем.

ІІ Екологічна

Ми сьогодні разом всі задуматись маєм,

Що після себе на світі лишаєм.

                      Гине все навколо. Чистих рік немає,

                      А пташки домівки навіть покидають.

А повітря дуже забруднюють заводи,

І боляче згадати «Чорнобиль» - страшне слово.

                           У воді відходи є, в грунті є нітрати,

                          Треба рідну землю скоріше рятувати.

І щоб на білім світі не сталося біди,

Шануймо ж ми природу усюди і завжди.

А) забруднення всіх оболонок Землі;

Б) «парниковий ефект», « смоги», «озонові дірки»,  «кислотні дощі».

Сучасна екологічна ситуація характеризується надзвичайною напруженістю, оскільки суть екологічних проблем полягає в кон­флікті між зростаючою т.тваперетворювальною діяльністю лю­дини і процесами, які регулюють динамічну рівновагу в біосфері.

Безумовно, саме лише використання техніки в процесі «обміну речовиною і енергією» між людиною і природою призводить до по­рушення балансу природних сил і ресурсів. Однак загроза екологіч­ної кризи стала реальною через те, що індустріальний розвиток циві­лізації тривалий час відбувався за принципом вседозволеності.

На початку ХХІ т.. екологічні проблеми можна розглядати у кількох аспектах.

1) Для атмосфери найбільш гострими є проблеми «парникового ефекту», «озонових дір», кислотних дощів, пилового забруд­нення.

2) Практично непридатною є вода, в якій навіть у невеликих кіль­костях розчинені отруйні або агресивні хімічні елементи. Най­більш забрудненими у гідросфері є річкові і озерні води. Про­сторам відкритого океану найбільшої шкоди завдає забруднення нафтопродуктами. Широке використання в господарстві і побу­ті виробів із пластичних синтетичних волокон, які легші за во­ду і майже не розчиняються за природних умов, призвело до їх значного нагромадження у водах Світового океану, особливо в Атлантичному океані.

3) Щороку з активного використання вилучаються мільйони гек­тарів земель. Деградацію земель спричиняє багато факторів: гірничі розробки, посилення водної і вітрової ерозії, хімічне за­бруднення ґрунтів міндобривами та отрутохімікатами тощо.

4) Нині темпи знищення вологих екваторіальних лісів планети у багато разів перевищують швидкість їх відновлення. Протя­гом 1990–2005 рр. планета втратила понад 125 млн га лісу. Од­т.тва із вирубкою лісів йде процес опустелювання.

Таким чином, внаслідок людської діяльності відбувається де­градація всіх природних комплексів. Ми перебуваємо в ситуації екологічної кризи.

Кореспондент  Екологічна ситуація в Україні турбує населення й уряди Польщі, Німеччини, Швеції.

 Що потрібно робити, для того щоб ця екологічна криза не переросла в глобальну екологічну катастрофу?

— Серед основних шляхів розв’язання екологічних проблем є такі:

1) перехід до матеріало- та енергозберігаючих технологій, а в пер­спективі — до замкнутих циклів використання ресурсів, що дасть змогу перейти до маловідходного виробництва;

2) використання нагромадженого за тисячоліття людської діяль­ності досвіду раціонального природокористування. Розробка регіональних схем використання ресурсів залежно від природ­них, економічних та соціальних особливостей території;

3) розширення природно-заповідних територій, особливо в райо­нах з нестабільними екологічними системами (тундра, пустеля, вологі екваторіальні ліси);

4) екологічна освіта й виховання населення.

ІІІ. Демографічна проблема

А) «Демографічний вибух» у країнах, що розвиваються;

Б) «Демографічна криза» в країнах розвинутих і з перехідною економікою.

Вона зумовлена, з одного боку «демографічним вибухом» в кра­їнах, що розвиваються, з іншого — депопуляцією в розвинених країнах.

Переважна більшість населення світу живе в країнах, що роз­виваються (4,7 млрд осіб). За прогнозами демографів, до 2025 р. на­селення цих країн зросте ще на 3 млрд осіб, що становитиме 95 % приросту населення світу. Прогнозні розрахунки ООН свідчать, що за сучасних темпів приросту населення у країнах Південної Азії і Африки їх частка в населенні світу до кінця XXI т.. перевищить 60 %.

У країнах Азії, Африки, Латинської Америки швидке зростан­ня кількості населення (подвоєння через кожних 20–30 років) при­зводить до загострення важливих соціально-економічних проблем: значного переважання темпів приросту населення над темпами економічного росту і до ще більшого відставання від аналогічних показників розвинених країн; швидкі темпи урбанізації, збільшен­ня числа безробітних і осіб, що не знаходять застосування своєї праці (30 % працездатного населення світу), зростання чисельності неграмотних поряд з ростом частки грамотного населення у світі (85 % наприкінці століття).

Потенційна загроза розвитку сучасної демографічної ситуації полягає в тому, що населення світу розпочинає XXI т.. з 1 млрд без­робітних, 1 млрд голодуючих, 1 млрд неграмотних, 2 млрд, що жи­вуть в умовах відносного або абсолютного перенаселення, 1,5 млрд знедолених, що знаходяться за «межею бідності».

Глобальність проблеми народонаселення в тому, що вона не мо­же бути локалізована в якомусь певному регіоні, і нерівномірне зростання чисельності населення в окремих країнах може викли­кати помітні зміни на геополітичній карті світу.

Кореспондент газети «Аргументи і факти». Чи не перебільшуєте ви суть демографічної проблеми, адже проблема перенаселення досить успішно розв’язується у ряді азіатських кра­їн, таких, як Південна Корея, Китай?

• Як показує досвід цілого ряду країн, зниження темпів росту населення залежить від багатьох факторів. До таких факторів на­лежать забезпечення всього населення житлом належної якості, повна зайнятість, вільний доступ до освіти і медичного обслугову­вання. Останнє ж неможливе без розвитку національної економіки на основі індустріалізації і модернізації с/г, без розвитку освіти, рі­шення соціальних питання. Дослідження, проведені в останні роки у деяких країнах Азії та Латинської Америки, показують, що там, де рівень економічного і соціального розвитку більш низький, де більшість населення безграмотне, народжуваність дуже висока, хоча у багатьох з них проводиться політика з регулювання наро­джуваності, і навпаки — при прогресивних економічних перетво­реннях відбувається зниження народжуваності. Тому рішення про­блеми перенаселення пов’язане з проблемою подолання відсталості країн, що розвиваються.

Забезпечення поступального і пропорційного розвитку господарства світу — одна з важливих проблем, що стоїть перед люд­ством. Розрив у рівнях прибутків на душу населення між економічно розвиненими країнами та країнами, що розвиваються, залишається значним, незважаючи на те, що за останні півстоліття багато країн, що розвиваються, досягли значного прогресу: зросли їх прибутки, розпочалася індустріалізація, досягнуто успіхів у га­лузях охорони здоров’я та освіти. Проте пересічні економічні по­казники ВВП на душу населення в розвинених країнах і країнах, що розвиваються, відрізняються в 100 разів! При цьому в деяких країнах останнім часом відставання навіть збільшилося. Світовий прогрес все ще оминає четверту частину людства. Ситуація є особливо драматичною з огляду на те, що, за розрахунками, на межі ХХ–ХХІ т..ст. понад 9/10 приросту робочої сили припадає на краї­ни, що розвиваються. Наприкінці XX т.. глобальна проблема ви­найдення шляхів пропорційного економічного розвитку також ста­ла актуальною для постсоціалістичних країн з перехідною економікою (в тому числі й для України).

Кореспондент  Чи можливе подолання диспропорцій у рівнях розвитку світового гос­подарства?

• Розв’язати проблему відставання країн можна за умов надання їм допомоги сильними високорозвиненими державами. Прикладом допомоги може слугувати надання вигідних кредитів для розвитку га­лузей промисловості, таких як енергетика, машинобудування, хіміч­на промисловість, або за певних умов для розвитку індустрії туризму.

Кореспондент Чи по­трібна, на вашу думку, така допомога пострадянським країнам, на­приклад Україні?

• Україна — держава, яка має потужний природний, матері­альний, науковий та людський потенціал. Тому такі держави спро­можні самостійно розв’язувати свої проблеми. Завдання України, як і інших пострадянських країн, пов’язані з реформуванням за­конодавства, економіки, створенням власної конкурентоспромож­ної продукції на світовому ринку.

ІV. Продовольча проблема

Набагато складніша ситуація з продовольчою проблемою, яка визначається спроможністю Землі прогодувати нинішнє і майбутні покоління планети.

Згідно з даними ФАО (продовольчої і сільськогосподарської ор­ганізації ООН), нині на планеті голодують понад 500 млн осіб, а ще 1 млрд осіб постійно недоїдають.

Продовольча криза особливо актуальна для багатьох країн Аф­рики, Азії, Латинської Америки і загрожує поширитися на інші території. Найбільш критичне становище склалося у 20 країнах «зони голоду», що розташована в сухих саванах і напівпустелях. Тут темпи приросту населення у два рази перевищують виробни­цтво продовольства. Середньодобова забезпеченість їжею оціню­ється у цих країнах на 80–85 % від рекомендованих ФАО норм.

Причиною голоду є неспроможність країн, що розвиваються, через власні низькі доходи закуповувати на світовому ринку про­дукти харчування. У структурі сімейного бюджету частка продо­вольчих затрат у них перевищує 60 %, тоді як у Німеччині 17 %.

Кореспондент Які рекомендації ви можете надати країнам, які зіткнулися із продо­вольчою проблемою?

— Компенсувати втрати можна за рахунок підвищення продук­тивності оброблювальних земель, поєднавши апробовані форми землеробства із сучасними досягненнями біотехнології. Допуска­ється, що таким шляхом можна збільшити врожайність, напри­клад, кукурудзи і пшениці у країнах, то розвиваються, у 2–3 рази. Цього було б достатньо для задоволення потреб населення цих кра­їн у зернових культурах.

Для продовольчого забезпечення людства суттєве значення ма­ють біологічні ресурси Світового океану. Адже в ньому видобува­ється близько 20 % харчових білків тваринного походження.

V. Освоєння Світового океану

Робота з підручником

VІ. Сировинна і енргетична проблеми

Сировинна та енергетична проблеми мають багато спільного. Зумовлені вони передусім недостатньою кількістю розвіданих за­пасів корисних копалин і дуже нераціональним їх використанням. Основним шляхом вирішення сировинно-енергетичної кризи є пе­рехід до матеріало- і енергозберігаючих технологій, комплексного використання сировини, створення маловідходного і безвідходного виробництв.

Кореспондент Чи можете ви навести прилади конкретних заходів, які запроваджують для розв’язання сировинно-енергетичної проблеми?

— До зменшення використання сировини повинна привести за­міна багатьох видів природних матеріалів на штучні і синтетичні, які можуть створюватися із наперед заданими властивостями.

Значна економія сировини досягається за рахунок використан­ня вторинних матеріалів: металобрухту, макулатури, пластмас.

Приклади високоефективного використання вторинної сировини показують «малі» високорозвинені країни Західної Європи. Тут використовується 80–90 % щорічного надходження металобрухту, 50–70 % макулатури і багатьох видів пластмас, до 75 % побутового сміття спалюється з метою виробництва енергії.

Розв’язання енергетичної проблеми, крім повсюдної економії енергії і вдосконалення існуючої теплової енергетики на принципо­во нових технологічних засадах (наприклад, спалювання вугілля у «киплячому шарі»), передбачає широке використання альтерна­тивних джерел енергії, передусім сонячної, вітрової, внутрішнього тепла Землі.

Якщо тенденції впровадження альтернативних джерел та збе­рігаючих технологій розвиватимуться, розв’язання сировинно-енергетичної проблеми можливе вже у ХХІ ст.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

Метод помилкових тверджень. Визначити, яке  з них помилкове.

Глобальними називають проблеми, які характерні для окремих країн. Вони загрожують існуванню всього людства, тісно пов’язані між собою та потребують для свого розв’язання узгоджених дій.

-  Частина цих проблем виникла через протиріччя, що існують між країнами та їхніми угрупованнями; через вплив господарської діяльності людини на навколишнє середовище.

- До найгостріших глобальних проблем належить проблема протистояння між Індією та Пакистаном. Особливу небезпеку становить неконтрольоване збільшення кількості країн, які володіють ядерною зброєю.

- Якщо проблему війни і миру можна назвати сучасником людства, то екологічна проблема виникла в цьому столітті.

- Актуальність сировинної та енергетичної проблем пов’язана зі збільшенням споживання різних видів сировини й палива.

Робота з картою контурною

Тестовий контроль

Глобальні проблеми людства

Тестовий контроль

1. Глобальні проблеми людства під силу вирішити:

а) США;   б) нікому;   в) усьому людству спільними зусиллями.

2. Найважливіші глобальні проблеми сучасності спричинені:

а) «демографічним вибухом»;       

б) соціально-економічною кризою в країнах – колишніх республіках СРСР;  

 в) освоєнням цілинних і перелогових земель.

3. До міжнародних організацій, які координують роботу з подолання глобальних проблем людства, належить:

а) СНД;     б) ООН;    в) АСЕАН.

4. До глобальних проблем людства нині можна віднести:

а) екологічну проблему;   б) проблему розвитку текстильної промисловості;

 в) проблему забезпечення людства ресурсами.

5. До країн зі швидкими темпами зростання населення належать:

а) Іран;  б) Алжир;  в) Великобританія;  г) Австрія.

6. До найпривабливіших для емігрантів країн належать:

а) Камерун;  б) Швеція;  в) Швейцарія;   г) Куба.

7. Найнебезпечнішими для довкілля нині є такі галузі господарства: 

а) легка промисловість;  б)чорна і кольорова металургія;  в) хімічна промисловість; г) машинобудування.

8. Джерела кислотних дощів найбільші в:

а) Кенії;  б) Афганістані;  в) країнах Західної Європи; г) США.

9. До найзабрудненіших річок світу належать:

а) Замбезі; б) Рейн;  в) Міссісіпі;  г) Маккензі;  д) Дунай.

10. Енергетичну проблему можна вирішити за рахунок: 

а) збільшення видобутку нафти й газу;  б) зростання видобутку кам’яного вугілля;  в) використання нових видів енергетичних ресурсів.

11. Кількість країн, які виготовляють ядерну зброю:

а) зростає;  б) залишається сталою;   в) зменшується.

12. Найбільшу кількість військових баз на чужій території мають такі дві країни: а) Росія; б) Канада; в) Італія; г) Єгипет; д) США;  е) Бразилія.  

Запитання

1. Назвіть причини недоїдання та голодування великої кількості людей.
2. Чим міжнародний тероризм відрізняється від звичайної організованої злочинності?
3. Доведіть, що глобальні проблеми взаємозалежні.

Обговорення в загальному колі.

1. Існує точка зору про те, що причини виникнення глобальних проблем кореняться в недоліках моралі й характерних рисах людини. Говорять, що люди егоїстичні, жадібні, ненаситні, схильні до насильства та зла. Знайдіть аргументи «за» й «проти» цієї точки зору. Які «ліки» можна запропонувати для порятунку людей від небезпечної для оточуючих поведінки, як переконати їх у необхідності самовдосконалення?

Підсумок уроку. Д/з.