Урок-гра "Становлення Афінського поліса"

ТЕМА.СТАНОВЛЕННЯ АФІНСЬКОГО ПОЛІСА

 

Клас:6

 

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:

                                     - характеризувати розвиток Аттики ;

                                      -аналізувати процес формування суспільства і держави 

                                       в Афінах;

                                      -пояснювати причини боротьби між аристократами і  

                                       демосом;

                                      -визначати  історичне значення реформ Солона і

                                       Клісфена  та діяльності Пісістрата;

                                      -пояснювати та застосовувати поняття: «реформа»,      

                                       «демократія», «громадянин», «аристократія», «демос».

 

 

Наочність та обладнання: підручник, історична карта, портрети Солона, Пісістрата та Клісфена, мотиваційні та   інформаційні картки.

Основні поняття: «реформа», «демократія», «громадянин», «аристократія», «демос»

Основні дати: VII–VI ст. до н. е. — утворення Афінської держави,

                          594 р. до н. е. — реформи Солона.

Тип уроку: урок-гра.

 

 

 

 

ХІД УРОКУ

 

І.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

 

ІІ.ВСТУПНА ЧАСТИНА. ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП

 

1.На початку навчального заняття учні пригадують питання попередніх уроків. Для цього можна застосувати метод  опитування із застосуванням невеликого м’яча (вчитель задає питання і кидає м’яч учневі, який має на це питання відповісти)

ОПИТУВАННЯ:
-Що таке поліс?
-Назви основні поліси Еллади.
-Що таке демос?
-Хто такі аристократи?
-Коли почалася боротьба між демосом і аристократією?
-Чому почалася ця боротьба?
-Що таке тиранія?
-Хто такий Драконт?
-Що означає вислів "драконівські закони?

2.Вчитель знайомить учнів з темою уроку, очікуваними результатами і завданнями заняття. Також в зошит виписуються  ключові дати і поняття уроку.

 

3.Підготовка до гри. Для проведення гри-стратегії необхідно серед бажаючих обрати учнів,що представлятимуть реформаторів Солона і Клісфена та тирана Пісістрата. Всі інші розділяються на дві групи - «демос» і «аристократія». «Солон» і «Клісфен» отримують інформаційні картки, де містяться основні положення реформ, а «Пісістрат»-заходів. Їхня мета – довести «демосу» та «аристократії» переваги цих змін.

 

А) РЕФОРМИ СОЛОНА

                                                                                                                

 

Реформи Солона (594-560 рр. до н. е.):

1. Заборона боргового рабства і скасування усіх боргових зобов’язань.              Громадян Афін не можна було продавати у боргове рабство
2. Реорганізація державних органів влади. Вищим органом влади стали народні збори –еклесія, у яких мали право брати участь чоловіки, що досягли 20 років.  Рада старійшин – ареопаг, що обирався з аристократів, став розглядати важкі злочини і контролювати роботу чиновників. Була створена рада 400-сот (буле), яка виконувала роль чиновників і готувала справи для обговорення на народних зборах. Запроваджено суд присяжних (гелія). Присяжним міг стати громадянин, що досяг 30 років.
3. Суспільний поділ населення. Усе населення Аттики було поділено на 4 групи за кількістю мір зерна,вина чи оливкової олії, яку мав господар. Перші три групи (п`ятисотмірники, вершники, зевгіти) могли голосувати та обіймати урядові посади, натомість у війську вони служили вершниками і важко озброєними піхотинцями. Найбідніші відносилися до четвертої групи – фетів. Могли лише голосувати, але не посідати державні посади. У війську служили легкоозброєними піхотинцями.

   

Б) ТИРАНІЯ ППІСІСТРАТА                                                                

 

Найвідомішим афінським тираном був аристократ Пісістрат. Він приходив до влади тричі з 560 по 527 рр. до н.е. Пісістрат здійснював політику в інтересах селян і торгово-ремісничих груп демосу,виступав проти знаті. Роздавав сільській бідноті землі, конфісковані у евпатридів, позичав гроші на пільгових умовах. Організував велике громадське будівництво,що забезпесило роботою бідняків. Також він встановив державну допомогу інвалідам війни.

 

 

В) РЕФОРМИ КЛІСФЕНА (508 р. до н.е.)                        

 

1. За нього Афінська держава була поділена на 10 частин (округів). Кожен з них обирав своїх представників до Ради п’ятисот. Тобто вибори тепер проводилися не за родами, а за місцем проживання. Тобто, поділивши державу за територіальним, а не родовим принципом, реформатор ліквідував залишки родоплемінних відносин.Відтепер родова знань не впливала на залежних від неї людей.
2. Щоб уникнути встановлення тиранії, Клісфен запропонував закон про остракізм (вигнання,заслання). Щорічно громадяни збиралися для того, щоб визначити, чи немає серед них людей, які становлять собою загрозу для всіх. Люди отримували черепки (остракі), і кожен міг написати імя тієї людини, яка, на його думку, могла шкодити демократії. Якщо на одному й тому ж імені сходилося багато людей, то цю людину виганяли з міста на 10 років. Майно вигнанця не конфісковувалося, родину не виселяли. Через 10 років вигнаний міг повернутися і користуватися правами громадянина.
3. За Клісфена найважливіші питання суспільного життя вирішувалися на загальних зборах громадян, де кожен міг висловити свою думку. Посадові особи мали звітувати перед народом. Отже, реформи Клісфена остаточно затвердили демократичний устрій в Афінах.

 

Г) ДЕМОС І АРИСТОКРАТІЯ

 

«Демос» і «аристократія» отримують лише мотиваційні картки з описом орієнтовної стратегії  поведінки. Діти мають обговорити в своїх групах, що вони пам’ятають про становище представників демосу та аристократії.

 

ДЕМОС Ви - вільні громадяни, але не маєте права участі в управлінні полісом. Багато хто з вас не має землі або потрапив до боргового рабства.

 

 

 

АРИСТОКРАТІЯ Ви-нащадки давніх знатних родів. Ви маєте виключне право керувати державою (складаєте ареопаг і з вас обирають архонтів). Ви володієте землею та маєте величезні прибутки з боргового рабства.

 

ІІІ. ІГРОВИЙ ЕТАП

 

«Солон», «Пісістрат» та «Клісфен» проголошують основні положення своїх реформ, намагаючись переконати у їх перевагах «демос» і «аристократію».

 

Останні мають вирішити, які переваги та недоліки мають зміни реформаторів для їхньої соціальної групи та які реформи будуть кращими саме для них.

 

Представники «демосу» і «аристократії» мають право задавати уточнюючі запитання «реформаторам» під час їхніх виступів.

 

Потім вони приступають до обговорення та вирішення питання інтерактивним методом «Робота в групах». На цьому етапі дозволяється використання тексту підручника.

 

Результатом має стати заповнення таблиці та представлення її одним оратором від групи.

 

 

РЕФОРМИ СОЛОНА		ЗАХОДИ ПІСІСТРАТА		РЕФОРМИ КЛІСФЕНА
Переваги для нас	Недоліки для нас	Переваги для нас	Недоліки для нас	Переваги для нас	Недоліки для нас

 

У ході роботи учні мають визначити, які заходи і як саме вплинули на формування демократії. Потім вони виписують це визначення з підручника.

 

ІV.ПІДСУМКОВИЙ ЕТАП. АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ГРИ. 

 

Вчитель цікавиться емоційним станом учасників гри, поставивши запитання: "Чи сподобалась гра?", "Які почуття викликала гра?". 

 

Після цього обговорюються ті ігрові моменти, які несли в собі навчальне навантаження. Звертається увага учнів на зміст гри і навчального матеріалу. 

 

Обговорення гри закінчується висновками, які роблять учні. Для цього використовується метод "Прес". Ставиться два питання: "Чиї заходи ви вважаєте найкращими для представників демосу?", "...аристократії?"

 

Метод «ПРЕС»

1. Я вважаю, що…
2. Тому що…
3. Наприклад…
4. Отже…

 

 

 

V.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

 

1)Опрацювати відповідний параграф підручника.

2)Усно відповідати на запитання до нього.

3)Вивчити поняття "демократія"