Урок "Групи слів за походженням: власне українські та запозичені слова (слова іншомовного походження)".

Про матеріал
Конспект уроку української мови для 5 класу НУШ. Модельна навчальна програма «Українська мова. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Голуб Н. Б., Горошкіна О. М.). створена також презентація до уроку.
Перегляд файлу

УРОК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

5 клас (НУШ)

Модельна навчальна програма «Українська мова. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (у редакції 2023 року)

(автори Голуб Н. Б., Горошкіна О. М.)

«Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 10 жовтня 2023 року № 1226)

Підручник: «Українська мова» підручник для 5 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Голуб Н. Б., Горошкіна О. М.)

 

Учитель                                                            Доброханська Оксана Юріївна

Заклад освіти                                                       спеціалізована школа І-ІІІ ступенів

                                                                            31 м. Києва з поглибленим

                                                                          вивченням предметів природничо-

                                                                          математичного циклу

 

Тема уроку. Групи слів за походженням: власне українські та запозичені слова (слова іншомовного походження). (Слайд 1)

Мовна змістова лінія. Ознайомити учнів з групами слів за походженням: власне українськими та запозиченими (іншомовного походження) словами, зі словником іншомовних слів.

Соціокультурна змістова лінія. Навчити розрізняти запозичену й питому лексику, доречно використовувати в мовленні іншомовні слова; збагачувати мовлення учнів власне українською лексикою і цим самим сприяти її відродженню.

Мовленнєва змістова лінія. Добір і пошук інформації, вміння користуватися набутими знаннями.

Очікувані результати. Учень/учениця вирізняє лексичні явища у своєму та чужому мовленні, пояснює їхню суть; уміє визначати групи слів за їх походженням, правильно вживає їх у мовленні, замінює за можливості іншомовне слово українським відповідником; користується словниками, гаджетами; розвиває навички колективної, групової та самостійної роботи,  здатність до логічного мислення, пам’ять, спостережливість, уважність. Компетентності: «Спілкування державною мовою» (усно й письмово тлумачити поняття, правильно вимовляти й писати слова), «Уміння вчитися впродовж життя» (здійснювати самооцінювання результатів власної діяльності), «Загальнокультурна грамотність» (дотримуватися норм української літературної мови); виховувати особистість, яка критично ставиться до надмірного вживання іншомовних слів у мовленні, надає перевагу українським словам.

Методи й прийоми: метод спостереження над текстом, робота з підручником, проблемне питання, "Робота в парах", "Робота в групах", "Мозковий штурм", «Мікрофон», бесіда, мультимедійна презентація, самостійна, групова та індивідуальна робота.

 

Тип уроку: засвоєння знань (формування мовної та мовленнєвознавчої компетенції).

Обладнання уроку: підручник, мультимедійні засоби навчання та їх програмне забезпечення, дидактичний матеріал, індивідуальні завдання, презентація.

Епіграфи уроку:

Я славлю спільність мов

                                                             І славлю їх одмінність…

                                                                                          І. Муратов

 

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову. Пильно й ненастанно

Політь бур’ян. Чистіша від сльози

Вона хай буде…

                                 М. Рильський

 

 

План уроку

I. Перевірка домашнього завдання.

II. Актуалізація опорних знань.

III. Оголошення теми, очікуваних результатів уроку, мотивація навчальної діяльності.

IV. Конструювання учнями предметної компетентності, формування власного ставлення до теми.

V. Узагальнення та систематизація учнями отриманої інформації.

VI. Рефлексія.

VII. Оцінювання навчальних досягнень учнів.

VIIІ. Оголошення та коментар домашнього завдання.

Перебіг уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

1.1. Емоційне налаштування. (Слайд 2)

       На уроці  - лише гарний настрій.

       Ми працюємо дружно і плідно.

       Уважно слухаємо вчителя та один одного.

       Міркуємо та відповідаємо.

       Доповнюємо відповіді друзів.

       Уважність, наполегливість, праця – наш шлях до знань.

2. Сьогодні на уроці ми продовжимо з вами знайомитися з таємницями цікавого розділу «Лексикологія».

  • Що таке лексикологія?

Лексикологія (від грец. lexis — слово іlogos — вчення) - розділ мовознавства, який вивчає лексичний склад мови. (Слайд 3)

  • Що таке лексика?

Лексика (від грец. lexikos — той, що відноситься до слова) — словниковий склад мови, тобто всі слова, що є в тій чи іншій мові. (Слайд 3)

Звичайно, це слова.

  

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

2.1. Пригадаємо групи слів за лексичним значенням  за допомогою гри «Так -ні». (Слайд 4)

 

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Гра «Так - ні» (роздатковий матеріал: картки «ТАК», «НІ»).

  1.        Різні за звучанням і написанням слова, але однакові або близькі за лексичним значенням називаються синонімами. (Так)

      Наведіть приклади слів-синонімів.

 

  1.        Протилежні за значенням слова – омоніми. (Ні)

 Як правильно назвати групу таких слів? (Антоніми)

       Приклади антонімів.

 

  1.        Пароніми - це слова, подібні або близькі за звучанням, але різні за значенням. (Так)

Наведіть приклади паронімів.

 

  1.        Слова, які мають різне  звучання, але однакове лексичне значення – це омоніми. (Ні)

Сформулюйте правило, наведіть приклади.

 

      Слово вчителя. Омоніми ще поділяються на три групи: омоформи (ніс ім., ніс дієсл., мати гроші – моя мати), омографи (а'тлас - атла'с, за'мок - замо'к, обі'д - о'бід), омофони (сонце – сон це, мине - мене).

 

2.2. Робота з епіграфом. Прочитайте епіграфи до уроку. Як ви розумієте слова поетів? Наприкінці уроку спробуємо обрати той епіграф, який найкраще розкриває тему уроку. (Слайд 5)

III. Оголошення теми, очікуваних результатів уроку, мотивація навчальної діяльності

 3.1.  Цілевизначення.

         Спробуймо визначити тему сьогоднішнього уроку.

Робота з підручником: сторінки 25-26 - «Шукаємо відповіді на запитання».

(Слайд 6)

         Відповідно до запитань сформулюйте особисті цілі. (Слайд 7)

Я можу дізнатися –

Я зможу розпізнавати –

Я зможу замінювати –

Я буду використовувати –

Тепер можемо оголосити тему сьогоднішнього уроку. (Слайд 8)

 

3.2. Мозговий штурм.

На які дві групи можна поділити слова за походженням? (Слайд 9)

Які слова ми вважаємо власне українськими? (Слайд 9)

Які слова називають іншомовними? (Слайд 9)

 

IV. Конструювання учнями предметної компетентності, формування власного ставлення до теми

4.1. Прочитайте визначення груп слів за походженням у підручнику (сторінка 26).

 

4.2. Слово вчителя.

За походженням слова́ поділяються на власне українські та запози́чені з інших мов. (Слайд 10-11)

Власне українська лексика (незапозичена, корінна, споконвічна, питома лексика) — це слова, які виникли в українській мові надзвичайно давно, з появою тих понять, які вони позначають. До споконвічної лексики належать слова, що позначають лічбу, назви місяців, дії, частини тіла, спорідненість, членів сім'ї, якості людини, предмети, продукти, тварин тощо.

Власне українська лексика є найчисленнішим розрядом, це слова, яких немає в інших мовах (нісенітниця, ремствувати, хист).

 

Усі мови світу запозичують одна в одної слова. Скажімо, англійська в її американському варіанті за рік «приручає» 200-300 слів (здебільшого – наукових термінів).

А от українська мова за кілька років уже встигла «прихопити» з англійської кілька тисяч слів!

Українська мова завжди поповнювалася запозиченими (іншомовними) словами. На цей процес впливало чимало чинників: розвиток торгівлі, політичні союзи, сусідство та сутички з тюркськими племенами, прийняття християнства, тощо. Запозичені (іншомовні) слова міцно впліталися в слов'янську основу, підпорядковувалися її граматичним і фонетичним законам, навіть впливали на звуковий і буквений склад мови (літера Ф прийшла до нас із грецької  разом зі словами, що мають її: філологія, філософія, евфемізм, орфографія). Багато запозичених (іншомовних) слів змінюються за правилами української мови (лексика - лексики - лексиці - лексичний, так само як око - ока - в оці - очний).

Водночас поряд із запозиченими (іншомовними) словами існує багато українських відповідників із тим самим змістовим наповненням. Тому вживання іншомовних слів не завжди виправдане.

Приклад:

Ініціатива - початок, почин; корегувати - виправляти; інертний - млявий; імпозантний - показний; локальний -  місцевий; обсервація - спостереження; медикаменти - ліки; мемуари - спогади.

З розвитком новітніх технологій та з огляду на певне  стирання меж у спілкуванні між представниками різних країн, професій, культур з'явилася тенденція до надмірного й невиправданого вживання запозичених (іншомовних) слів: конект (зв'язок, з'єднання), олдскульний (застарілий, несучасний), стартап (запуск), коворкінг (співпраця, співтовариство), офіс (контора, кабінет).

Запозичені (іншомовні) слова раджу застосовувати тільки, якщо немає прямого українського відповідника.

    Ознайомлення з таблицею         

Власне українські слова

Запозичені слова (іншомовні)

Слова, що виникли на українському ґрунті: мрія, вареники, віхола, хурделиця, чобітки.  

Їх немає в інших мовах.

 

Слова, що ввійшли в українську мову з інших мов:

з грецької: горизонт,  бібліотека

з німецької: крейда, бутерброд, фарба

з французької: гараж, пляж, майонез, журі, сюжет

з англійської: джентльмен, джем, футбол, спонсор

з голландської: гавань,  яхта, краб, люк

з італійської: дует, піаніно

з польської: скарга, ґудзик, герб

 

4.3. Спробуйте самостійно виписати спочатку власне українські слова, а потім – запозичені (іншомовного походження). (Слайд 12)

 Власне українські: вареники, сніданок, галушки, паляниця, борщ, смуга, мрія, козацтво, баритися, кремезний.   

 Запозичені (іншомовного походження): пампушки, стадіон, джем, ангел, граматика, конституція, префікс,  юрист, лекція, університет,  гумор.

Пропоную перевірити свою інтуїцію. (Слайд 13)

Ви впоралися із завданням. З'ясуймо, які слова розподілили не до тієї групи? З  визначенням походження яких слів виникли проблеми?  На вашу думку, що може допомогти дізнатися, з якої мови запозичили слово?

Звісно, допоможе словник. З якими словниками ви вже знайомі, з якими працювали? (Відповіді дітей)

Існує також словник іншомовних слів. (Слайд 14-15)

4.4. Ознайомлення зі словником іншомовних слів.

 

C:\Users\Ирина Михайловна\AppData\Local\Microsoft\Windows\Temporary Internet Files\Content.MSO\E056ABDE.tmp     C:\Users\Ирина Михайловна\AppData\Local\Microsoft\Windows\Temporary Internet Files\Content.MSO\C9A4A39C.tmp    C:\Users\Ирина Михайловна\AppData\Local\Microsoft\Windows\Temporary Internet Files\Content.MSO\16B5780A.tmp

 

 Зверніть увагу! (Інформація для ознайомлення). (Слайд 16)

 «Упізнати» іншомовне (запозичене) слово можна також за такими ознаками (особливостями):

  • у словах тюркського походження наявні кілька літер а: хабар, базар, чалма, саман, чабан;
  • слова грецького походження містять буковсполучення пс, кс: ксерокс, епсилон, екліпс, психіка;
  • тільки іншомовні слова мають на початку слова літеру а: алюзія, альтанка, алегорія, алергія;
  • у словах французького походження  наголос на останньому складі: жалюзі, пюре, мадам, резюме;
  • слова німецького походження містять сполучення кількох приголосних, у тому числі, і на початку слова: масштаб, штрудель;
  • звук [ф] не характерний для української мови, тому всі слова, які починаються з цього звука, є іншомовними: формат, форум, фурункул.

 

  1.      Творча робота (робота в парах).

Скласти сенкан (слово на вибір), користуючись словником. (Слайд 17)

 

 

Скласти сенкан зі словом  ХОБІ.

1.

2.

3.

4.

5. Захоплення (уподоба, інтерес).

 

 Скласти сенкан зі словом СЕЛФІ.

1.

2.

3.

4.

5. Себчик (самчик, самознимка).

 

  Отже, «Не бійтесь заглядати у словник:

  Це пишний яр, а не сумне провалля…» (М. Рильський)

 

V. Узагальнення та систематизація учнями отриманої інформації

5.1. Лексична п’ятихвилинка.  Гра «Відтвори». Дібрати до  слова іншомовного походження  український відповідник (можна користуватися словником, гаджетом). (Слайд 17)

Стимул, аудієнція, дистанція, раціональний, шосе, горизонт, візит, вілла, аргумент, лайк.

Довідка: заохочення, прийом, відстань, розумний (слушний. доцільний), дорога, виднокіл (обрій), відвідини, будинок, підтвердження (доказ), вподобайка.

5.2. Робота з підручником. Вправа 58, сторінка 27. (Слайд 19)

5.3. Гра «Встанови відповідність» (колективна робота). (Слайд 20)

Прочитайте іншомовні слова й вирази, ужиті в латинському написанні, з'єднайте з українським відповідником.

1) Veni, vidi, vici; 2) tabula rasa; З) pro et contra; 4) nota bene; 5) pardon; 6) par exemple; 7) merci; 8) good bye; 9) happy end; 10) baby; 11) bonjour.

Довідка: 1) прийшов, побачив, переміг; 2) чиста дошка (чисте місце); З) за і проти; 4) зверни увагу; 5) пробачте; 6) наприклад; 7) спасибі; 8) щасливо; 9) щасливий кінець; 10) немовля; 11) добридень.

 

5.4. Слово вчителя. В усному та писемному мовленні намагайтесь використовувати власне українські слова, а запозичені – за потреби або у разі відсутності відповідного замінника.

 

VI. Рефлексія

6.1.  «Незакінчене речення» (Слайд 21)

         Сьогодні я дізнався (-лася)…

         Було цікаво…

         Було складно…

         Я зрозумів (-ла), що…

         Тепер я зможу…

         Я навчився (-лася)…

         У мене вийшло…

      Я зміг / змогла…

6.2. Проблемне питання.  

Займи позицію: «Наскільки доцільно використовувати запозичені слова?»

Вправа «Мікрофон» (Слайд 22)

  • Я вважаю, що…
  • Тому що…
  • Отже, епіграф, який розкриває тему уроку,- це …

VІІ. Оцінювання навчальних досягнень учнів

VIIІ. Оголошення та коментар домашнього завдання

  1. Параграф 8, сторінка 25-29, вправа 64 (виконайте І, ІІ чи ІІІ завдання на вибір). (Слайд 23)

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
13 лютого
Переглядів
184
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку