Урок хімії у 10 класі "Пластиковий світ'

Урок хімії у 10 класі

 “Пластиковий світ”

Мета: З’ясувати значення пластику в житті людини. Вивчити вплив хімічних сполук, в результаті переробки пластику, на організм людини. Ознайомитись з історією виникнення пластику, із призначенням пластикових виробів та їх маркуванням. Знайти способи вторинного використання пластику. Звернути увагу на шкідливість забруднення пластиком. Розвивати природничу, інтелектуальну і творчу компетенцію, а також критичне і творче мислення. Вчити учнів комунікативним вмінням (співпраці з вчителем та однокласниками). Вдосконалювати навики роботи в групі. Формувати екологічну культуру мислення школярів.

Наскрізні змістовні лінії :

1. Екологічна безпека та сталий розвиток.  Формування соціально активних особистостей, які розумітимуть екологічні проблеми та робитимуть усе можливе для збереження довкілля. 
2. Громадянська відповідальність. Формування відповідальних членів громади і суспільства, які розуміють механізми і принципи його функціонування, готові до співпраці та при цьому толерантні.
3. Здоров'я і безпека. Формування розуміння важливості здорового способу життя та створення довколо себе безпечного середовища.
4. Підприємливість і фінансова грамотність. Забезпечення розуміння практичних аспектів фінісових питань, розвиток лідерських ініціатив та здатності успішно діяти у сучасному середовищі.

Формування компетентностей:

  ✓  Спілкування державною мовою.

 ✓ Математична грамотність.

 ✓ Компетентності в природничих науках і технологіях.

✓ Інформаційно – цифрова компетентність.

 ✓ Уміння навчатись впродовж життя.

✓ Соціальні і громадянські компетентності.

✓ Підприємливість.

✓ Загальнокультурна грамотність.

✓ Екологічна грамотність і здорове життя.

Форма роботи: групова, індивідуальна

Тип уроку: засвоєння нових знань  (між предметні зв’язки -математика, хімія, географія, біологія,)

Обладнання: колекція “Каучук”, “Тканини”, “Нафта та продукти її переробки”, роздаткові картки, ноутбук.

Хід уроку

І. Організаційний етап

1.1. Привітання.

1.2.Перевірка готовності учнів до уроку.

         1.3. Перевірка готовності класного приміщення до уроку.

 ІІ. Етап підготовки учнів до активного і усвідомленого засвоєння навчального матеріалу.

Вправа “Коробочка”. Вчитель показує коробочку що ототожнює з моделлю Землі. Пояснює, що 1/3 частини планети- вода /відрізає 3 грані/, а 1 частина – суша , ½ якої зайнята горами, пустелями і.т.д. , а 1 частина це агроценози, які заполонив пластик.

Отже проблема пластику існує і тема уроку актуальна.

Мета уроку озвучується методом  “Гудзиків Блума”

Вправа «Дерево передбачень». Учні на картках записують свої передбачення від уроку

 

ІІІ. Основна частина уроку. Вивчення нової теми.

Презентація. Що таке полімери? Які види полімерів існують? Галузі застосування полімерів.

У пошуках штучного замінника слонової кістки першу пластмасу – добув 1855 р. англійський металург і винахідник Олександр Парке. Інша, більш відома назва цієї пластмаси – целулоїд, що означає «подібний до целюлози». Целулоїд – приклад штучного матеріалу, оскільки його виготовляють хімічною обробкою природного полімеру. До продукту нітрування целюлози добавляють пластифікатори, наповнювачі, барвники.

Целуло́їд — пластик на основі нітрату целюлози (колоксиліну),який містить пластифікатор та барвник.

Целулоїд переробляють гарячим штампуванням, пресуванням, механічною обробкою.Застосовують для виготовлення планшетів, лінійок, різноманітних галантерейних товарів, іграшок та ін. Практично незамінний матеріал для виготовлення кульок для настільного тенісу. Суттєвий недолік целулоїду — горючість, внаслідок чого використання його значно скорочується.

У 1889 році був винайдений гнучкий целулоїд, який використовувався для виробництва кіноплівки

В середині 19 століття популярною була гра в більярд. Більярдні кулі виготовляли зі слонової кістки, що робило гру дорогим задоволенням. В 1863 році два американські фабриканти встановлюють премію 10 млн доларів за винайдення речовини, яка могла б замінити слонову кістку у виробництві більярдних куль.

Два брати — Джон та Ісая Хайат з Нью — Джерсі вирішили виграти цей приз і почали експериментувати. Одного разу під час виготовлення куль Джон порізав палець. Відкривши аптечку, він знайшов перекинуту пляшечку з колоїдом. Колоїд розтікся і затвердів. Джон відразу здогадався, що його можна використовувати як клей для закріплення більярдних куль. Коли брати змішали розчин колоїду з камфорою і помістили під прес при підібраній ними оптимальній температурі, то отримали пластик, який годився для виготовлення більярдних куль. В 1869 р. Джон Веслі Хайат запатентував целулоїд.

Завдяки застосуванню мульчируючої перфорованої плівки на полях врожайність збільшилась   до 30%, прискорюються терміни дозрівання на 10-14 днів

Групова робота. Робота з роздатковим матеріалом  “Колекція каучуку”, “Переробка нафти”, “Тканини”.

Що ж тут спільного з питанням енергетики? Звичайно те, що згадані органічні сполуки (нафту, вугілля, природний газ, сланці) людство використовує не тільки у якості палива, а ще й як сировину для отримання певних речовин, матеріалів та виробів, без яких ми вже не мислимо свого існування. Спільним є й факт заподіяння шкоди навколишньому середовищу та здоров’ю людини:

-спалювання викопного палива забруднює атмосферу та прискорює глобальне потепління;

- матеріали, отримані шляхом переробки викопного палива – починаючи від процесу їхнього створення до утилізації – також завдають шкоди довкіллю та здоров’ю людини, та про це ми поговоримо трохи пізніше.

Давайте з’ясуємо, які саме речовини та матеріали людина навчилася отримувати шляхом переробки викопного палива.

Пластмаси, або пластики – матеріали, основою яких є природні високомолекулярні сполуки (полімери). Виключно широке застосування отримали пластмаси на основі синтетичних полімерів. Виробництво синтетичних пластмас засноване на реакціях полімеризації, поліконденсації або поліприєднання низькомолекулярних вихідних речовин, що виділяють з вугілля, нафти або природного газу, таких, наприклад, як бензол, етилен, фенол, ацетилен та інших мономерів.

Поліетилен (саме з нього виробляють пакети для пакування харчових продуктів, а також більшість пластикових пляшок) Полівінілхлорид – настільки універсальний пластиковий матеріал, що з нього виготовлено безліч побутових речей – від зубних щіток до стінових панелей.

З використанням продуктів нафтопереробки виготовляють такі тканини та матеріали, як нейлон (він має високу міцність), капрон (легкий і зносостійкий), акрил (схожий на вовну), лайкру (надає тканинам еластичності), поліестер (зберігає форму та майже не мнеться) та багато інших.

Компоненти, отримані у результаті нафтопереробки, використовують для виготовлення засобів побутової хімії (мийних засобів, фарб, розчинників), косметичних засобів (шампунів, фарб для волосся, помади), парфумів, зубної пасти, дезодорантів тощо.

Певні компоненти нафти знайшли своє застосування у фармацевтиці. Наприклад, фенол використовують при виробленні антисептиків, антибіотиків, заспокійливих та антигістамінних препаратів, навіть аспірину; деякі протимікробні препарати вироблено з аніліну.

Навіть до складу продуктів харчування входять перероблені вуглеводні – це знайомі нам барвники, загусники, ароматизатори. Штучний ванілін (замінник надто дорогого натурального) також виробляють переважно з нафтохімічної сировини.

Отже, оточені “синтетикою”, ми живемо у “пластиковому світі”. І, на перший погляд, пластик – друг людини!

Чи може пластик бути ворогом людини? Давайте з’ясовувати.

   Під час виробництва пластмас в атмосферу потрапляють отруйні гази, пил, сполуки Плюмбуму, Меркурію та деяких інших важких металічних елементів, оксиди Сульфуру, Нітрогену, Карбону. Вони порушують колообіги речовин, що призводить до утворення смогу — туману, який надовго зависає над поверхнею великих міст за високої вологості або спеки.

Особливо небезпечним є відкрите спалювання пластмас. Спалювання в сміттєспалювальних печах також негативно впливає на навколишнє середовище, тому що з газоподібними викидами в атмосферу потрапляють діоксини. Побічним продуктом згоряння пластмас може бути ціанідна кислота, яка у великих кількостях є смертельною отрутою. Тож важливе значення має використання газо- й пилоочисних споруд.

Робота у групах. Вчитель роздає картки. Учні опрацьовують матеріал і обговорюють разом з вчителем. До дискусії залучаються усі групи.

Картка для 1 групи /ЦІАНІДНА КИСЛОТА/

КИСЛОТА ЦІАНІДНА (лат. acidum hydrocyanicum < грец. kyanos — темно-синій; син.: кислота ціановоднева, кислота синильна) HCN — рідина без кольору, із запахом гіркого мигдалю; T_пл. 13,1 °C; T_кип. 25,7 °C; дуже слабка кислота. Як розчинник К.ц. має сильну іонізувальну здатність. Суміші пари К.ц. (6–40%) та повітря можуть вибухати; за силою вибуху HCN перевищує тротил; у повітрі пари К.ц.

Із методів кількісного визначення найбільше значення має  титрування аргентум нітратом за Лібіхом. К.ц. — дуже токсична, швидкодіюча сполука; затримує окисні та ферментативні процеси, перешкоджає перенесенню кисню гемоглобіном, зв’язуючи його в ціангемоглобін, паралізує дихальний центр і викликає задуху внаслідок кисневого голодування. При концентрації пари К.ц. 0,6–0,07 мг/л може викликати миттєву смерть. Як протиотруту використовують розчини гідрогену пероксиду або калію перманганату, які окиснюють К.ц. на амід оксалатної кислоти або натрію тіосульфат, що перетворює К.ц. на роданідні сполуки. Дуже розбавлені розчини К.ц. раніше застосовували в медицині під назвою Штучні лавровишневі краплі. К.ц. застосовують для боротьби зі шкідниками сільського господарства (польовими мишами, кротами, байбаками), для обкурювання залізничних вагонів, складів, суден та ін. У повітрі, яке містить К.ц., спостерігається прискорене достигання овочів та фруктів.

Картка для 2 групи /ФОРМАЛЬДЕГІД/

Одноразові тарілки, чашки, блюдця білого кольору виготовляють із меламіну. Небезпека цього пластику полягає в тому, що він містить сильну отруту — формальдегід, який негативно впливає на багато життєвих функцій організму.

Формальдегід усюди – у воді, повітрі, їжі, в наших домівках, та навіть в наших тілах. Ця органічна сполука з вуглецю, водню та кисню стала незамінною в багатьох сферах життя, завдяки своєму використанню у виробництві тисяч промислових та споживчих товарів. Одночасно з цим, формальдегід був внесений до списку канцерогенів.

Що таке формальдегід?

• хімічна формула – CH2O;
• інші назви: метаналь, мурашиний альдегід; 
• безбарвний легкозаймистий газ, який при кімнатній температурі має характерний задушливий та подразнюючий запах; 
• має високу хімічну реакційну здатність, є легкозаймистим, може утворювати вибухонебезпечні суміші в повітрі;
• комерційний формальдегід виробляється і продається у вигляді водного розчину, що містить 37-50% формальдегіду, який відомий широкому загалу як формалін;
• є токсичним при ковтанні, контакті зі шкірою чи вдиханні, викликає опіки та пошкодження очей, може викликати алергічну реакцію шкіри та подразнення верхніх дихальних шляхів.

Яка сфера його застосування?

Формальдегід добре розчиняється у водних і  спиртових розчинниках та легко полімеризується, що робить його корисним матеріалом у виробництві смоли, лаків, клеїв, ізоляційних покриттів, ДСП, ДВП, фанера, покриття для паперу та тканин, синтетичні волокна та багато інших. Також формальдегід використовується як консервант, протимікробний та дезінфікуючий засіб для інших промислових процесів та споживчих продуктів.

Природні джерела надходження:

• під час природних процесів, які передбачають спалювання органічних матеріалів, таких як природні пожежі (найчастіше – лісові та степові); 
• утворюється у водоймах при опроміненні залишків органічної речовини сонячним світлом;
• вторинне утворення формальдегіду відбувається в повітрі шляхом окиснення летких органічних сполук та реакцій між озоном та алкенами;
• як проміжний продукт метаболізму, формальдегід присутній у більшості живих організмів, включаючи тварин, рослин, та навіть людей, але в дуже низьких концентраціях, (наприклад, природна концентрація формальдегіду в яблуці – 17.3-22.3 мкг/г, в той час як нормальний рівень формальдегіду в крові у людей і тварин становить близько 2,5 мг/л).

Антропогенні джерела надходження:

• промислові викиди;
• вихлопні гази;
• безпосереднє використання на виробництві; 
• стічні води, що утворюються в результаті його виробництва та промислового використання;
• антропогенні пожежі (в тому числі спалювання сміття, листя та трави);
• тютюновий дим;
• видобуток нафти;
• промислові об’єкти та обладнання, що передбачає прямі джерела горіння: теплові електростанції, сміттєспалювальні заводи тощо.
• будівельні матеріали та споживчі товари, які виділяють формальдегід (переважно це стосується нових матеріалів та виробів, але вивільнення формальдегіду може тривати кілька місяців, особливо в умовах з високою відносною вологістю та високою температурою в приміщенні).

Як він впливає на здоров’я?

Гостра токсичність після короткочасного впливу формальдегіду при потраплянні в організм людини серед іншого включає: 

• сенсорне подразнення очей та верхніх дихальних шляхів; 
• порушення дихання;
• вплив на легені (астма та алергія); 
• алергічну реакцію в місцях контакту (на шкірі рук та обличчя) та хімічні опіки;
• при оральному потраплянні формаліну в організм симптоми включають: травми слизової (некроз та виразки) у ротовій порожнині, стравоході, шлунку та верхніх відділах кишечника; сильну печію; спазми та біль у шлунку, задишку та порушення роботи серцево-судинної системи.

Хронічна токсичність після промислового та непромислового контакту з розчинами або матеріалами, які містять формальдегід серед іншого включає:

• хронічні алергічні захворювання;
• екзему та пігментацію шкіри;
• ураження слизової оболонки носа;
• рак носоглотки, носа. 

Які є джерела забруднення формальдегідом у побуті? 

Варто пам’ятати, що домінуючим фактором впливу формальдегіду на здоров’я людини є його вдихання, тож концентрація в приміщенні може бути достатньо високою, щоб мати негативні наслідки для здоров’я.

Основні джерела вивільнення формальдегіду в приміщенні:

•  конструкції, покриття та меблі з пресованої деревини: ДСП, ДВП середньої щільності та фанери листяних порід;
• будівельні матеріали, що містять формальдегід: смоли, клеї, фарби, лаки, ізоляційні та утеплюючі матеріали, ламінат тощо;
• джерела горіння: погано провітрювані газові і дров’яні плити, гасові нагрівачі; ароматичні свічки; спалювання сміття, листя чи трави поблизу помешкання тощо;
• тютюновий дим (особливо в погано провітрюваних приміщеннях);
• миючі засоби: рідина для миття посуду, автомобільні шампуні, засоби для чищення килимів та шкіри, пом’якшувачі тканин, засоби для догляду за взуттям і тощо;
• косметичні засоби: шампуні, бальзами, лаки, спреї, креми, декоративна косметика.

Хоча перелік споживчих товарів, що містять формальдегід є досить обширним, слід враховувати, що більшість якісної продукції зазвичай містить допустимі концентрації (наприклад, за Державними санітарними нормами для готових конструкцій меблів з ДСП, ДВП та фанери допустимий рівень виділення формальдегіду – 0,01 мг/м³), а дотримання рекомендацій щодо зниження ризиків від шкідливої дії формальдегіду здатне мінімізувати його небезпечний вплив на здоров’я.

Як знизити ризики від його дії?

Дотримання певних рекомендацій може мінімізувати негативний вплив формальдегіду на здоров’я в побуті, а саме:

• використання якісних та екологічних споживчих товарів; надання переваги натуральним косметичним (наприклад, органічній косметиці) та миючим засобам (сода, оцет, гірчичний порошок, господарське мило, лимонна кислота тощо);
• надання переваги якісним меблям, бажано з цільного дерева (наприклад, ДСП, ДВП та фанера за вмістом формальдегіду діляться на три класи – Е1, Е2 та Е3, чим вищий клас, тим менше його концентрація в складі, в Україні для виробництва меблів забороняється використання класу Е2); 
• використання якісних будівельних матеріалів із низьким рівнем вмісту формальдегіду;
• запобігання впливу тютюнового диму: за можливості, відмова від паління в приміщеннях та забезпечення якісної системи вентиляції;
• запобігання спалюванню сміття, листя та трави (більше того, в Україні самовільне спалювання рослинності є незаконним і тягне за собою адміністративну відповідальність);
• контроль якості повітря в приміщеннях: встановлення вентиляційних систем та очищувачів повітря, регулярне провітрювання, вологе прибирання, наявність рослин; 
• оскільки найбільше формальдегіду виділяється з нових меблів та будівельних матеріалів, рекомендується, за можливості, залишити на деякий час нові меблі, ламінат та інші оздоблювальні матеріали поза межами житлового приміщення для провітрювання. Якщо такої можливості немає, необхідно забезпечити належну вентиляцію та надходження свіжого повітря до приміщення. Також не слід ставити предмети з ДСП і МДФ поблизу джерел тепла (батарей, камінів, обігрівачів);

ведення здорового способу життя:  тривале перебування на свіжому повітрі (в лісах, парках, на дачних ділянках), регулярна фізична активність, заняття спортом та дихальні вправи здатні зміцнити імунітет та сприяти збільшенню функціональних можливостей дихальної системи, яка найбільше страждає від негативного впливу формальдегіду та інших  забруднюючих речовин в повітрі. Вживання продуктів, багатих на вітаміни та корисні елементи стимулює роботу печінки і нирок, що відповідають за виведення шкідливих речовин з організму, а вживання продуктів з антиоксидантними властивостями (натуральні соки, домашні трав’яні і зелений чай, горіхи, ягоди і фрукти, оливкова олія, мед) здатні нейтралізувати вільні радикали, які беруть участь у розвитку атеросклерозу, старіння шкіри, запалення і росту пухлин.

Картка для 3 групи /БІСФЕРОЛ А/

Багато речей, які використовують у побуті (зокрема, деякий посуд, пластикові упаковки для харчових продуктів, пляшки із сосками для штучного вигодовування дітей, віконні рами, плівки для натяжних стель, пластикові меблі або елементи меблів, стоматологічні пломбувальні матеріали), містять у своєму складі бісфенол А (дифенілпропан). Згідно з дослідженнями, ця хімічна речовина спричиняє гормональні порушення, негативно впливає на роботу репродуктивної та серцево-судинної систем, призводить до порушення розвитку головного мозку в дітей, пригнічує функції ендокринної системи, сприяє розвитку онкологічних захворювань.

Відео “Переробка пластику”

Відео “Маркування пластикової тари”

Робота в групах.

Роздаткові картки для опрацювання типів маркування. /Додаток 1/

Розповідь вчителя.

Рубрика “ЦІКАВО ЗНАТИ”

 Звичні для нас паперові гроші є не у всіх країнах. Деякі замінили їх на більш довговічні пластикові. Вперше валюта із пластику з’явилася в Австралії більше двадцяти років тому. Зараз такими грошима користуються ще в ряді держав: Брунеї, Румунії, Нової Зеландії та В’єтнамі. Деякі інші країни випускають на пластиці пам’ятні купюри або деякі номінали

Український бренд Ksenia Schnaider випустив капсульну колекцію одягу, який створений із переробленої бавовни та поліестеру з пластикових пляшок. Про це повідомляє The Village Україна.

Колекцію бренд створив у колаборації з виробником тканин ISKO. До лінійки увійшли джинси, вкорочені куртки, спідниці та шорти. 

Компанія Gant випустила сорочки, які на 10% складаються з пластикових відходів.

Партнером Gant стали іспанська компанія Seaqual, а також 1500 рибалок узбережжя Середземного моря. Щоденно вони збирали сміття, спіймане у рибальські сіті, і звозили його на берег.

Згодом зібрані пляшки та інші пластикові відходи фахівці компанії Seaqual переробляли на поліестер. Його нитки, переплетені з пряжею, створювали нову тканину, яку використовували для подальшого виготовлення одягу. Сорочки з такої тканини входять у колекцію Gant і коштують від $170 до $195.

Виготовленням одягу з переробленого пластику займається безліч світових брендів, таких як Levi's, Marks&Spencer, Max Mara, H&M, Nike. З 2017 року Adidas випускає кросівки, повністю виготовлені з океанічного сміття. Їхня кількість уже перевищила 1 млн проданих пар.

Метод “Зорепад ідей”  / Школярі обирають стікер зі способом і методом захисту довкілля від пластику. Прикріплюють до зірочки і вішають на дошку озвучивши та пояснивши написане/

Щоб захистити довкілля від шкідливих продуктів хімічних виробництв, у контексті Стратегії сталого розвитку України основними завданнями суспільства, зокрема, визначено такі:

• розвивати господарство з урахуванням збереження живої природи, тобто зберігати системи біорозмаїття, системи збереження життя;

• забезпечувати стале використання відновлюваних ресурсів: повітря, води, ґрунтів, лісів, сільськогосподарських угідь тощо із збереженням здатностей до самовідновлення;

• економно й оптимально використовувати обмежені ресурси та природо-, енерго- й матеріалозберігальні технології, сировинну базу, створюючи екологічно чисту продукцію;

• ефективно очищати гази, що викидаються в атмосферу внаслідок господарської діяльності промислових підприємств, і воду, у яку потрапляють побутові та виробничі відходи;

• зменшувати частку спалювання газу, щоб запобігти парниковому ефекту;

• створювати мало- або безвідходні виробництва, переробляти відходи;

• вести суворий контроль за станом довкілля, прогнозувати його зміни;

• вести просвітницьку роботу щодо збереження довкілля, формувати екологічне мислення та свідоме ставлення до екологічних знань.

Вирішення цих проблем залежить від ініціативності та небайдужості кожної людини, яка мешкає на території України. У цьому полягає головне питання людства: чи збережемо планету для майбутніх поколінь?

Метод  “Шість капелюхів”  /Діти обирають капелюх під яким лежить картка “Капелюх ідей”, “Повторне використання пляшки”, “Капелюх росту можливостей”, “Капелюх емоцій”, “Капелюх техніки безпеки”. Діти обговорюють свій виступ і презентують відповіді по обраній темі/

Метод “Дерево рішень” /У кожної групи картка на якій слі написати власне

рішення щодо теми уроку/

 

 

ІV. Підведення підсумків.

ПІДСУМОВУЄМО ВИВЧЕНЕ

• Пластмаси — економічно вигідні для людини матеріали: міцні, стійкі до дії зовнішніх чинників, дешеві, водо- й газонепроникні.

• Водночас установлено, що деякі види пластмас негативно впливають на здоров'я людини, тому що містять у своєму складі бісфенол А, який, згідно з дослідженнями, сприяє розвитку онкологічних захворювань, порушує роботу репродуктивної та серцево-судинної систем, сповільнює розвиток головного мозку в дітей, пригнічує функції ендокринної системи.

• Щоб користування виробами з пластмас було безпечним, необхідно звертати увагу на марковання виробів щодо їх переробки.

• Виробництво пластмас і використання виробів із них завдають шкоди довкіллю: викиди в атмосферу отруйних газів, пилу, важких металічних елементів порушують природний процес колообігів речовин.

• Загрозу довкіллю становлять величезні накопичення пластмас на смітниках, а під час повеней — у річках, морях, океанах. Розклад полімерних матеріалів відбувається впродовж десятків і сотень років.

• Перспективними напрямами є зменшення обсягу виробництва пластмас, застосування ефективних методів їх утилізації, використання виробів із пластмас як сировини для вторинної переробки та перетворення на паливо.

• У контексті Стратегії сталого розвитку основними завданнями суспільства мають бути: збереження живої природи, забезпечення сталого використання відновлюваних ресурсів із збереженням здатностей до самовідновлення; економне й оптимальне використання обмежених ресурсів, створення екологічно чистої продукції; ефективне очищення газів, що викидаються в атмосферу; створення мало- або безвідходних виробництв; переробка відходів.

• Вирішення цих проблем залежить від ініціативності та небайдужості кожного громадянина України, від його прагнення зберегти планету для майбутніх поколінь.

 Вправа “Кулька”

 Вчитель пропонує надути повітряні кульки. Задає питання:

-Чуму кульки не взлітають?

-Якщо кульку надути воднем що буде?

-Щоб треба для того щоб на кульках людину підняти?                                  Отже доцільно надути одну велику кульку, якою легко керувати і можна спрамувати політ. Так і в житті слід ціле направлено працювати та діяти. Краще зосередитись на одній справі і виконувати дії якісно.

Вчитель. Усім вдячна за роботу. Сподіваюсь, що отримані знання кожен з вас зможе застосувати на практиці.

V. Домашнє завдання. Створити буклет або чек-лист по темі. Виконати тести онлайн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                    Додаток 1

1. Поліетилентерефталат (PETE/PET)

Найпоширеніший вид пластмас. В пляшки, що виготовляються з поліетилентерефталату, розливають різні напої (соки, води), соняшникову олію, кетчупи, майонези, косметичні засоби.
Переваги: дешевизна, міцність, безпечність.
Недоліки: низькі бар'єрні властивості (в пляшку легко проникають ультрафіолет та кисень; вуглекислий газ, що міститься в охолоджувальних напоях, також відносно легко проходить крізь стінки).

Небезпека для здоров'я та довкілля: офіційно вважається, що поліетилентерефталатові пляшки безпечні для здоров'я. Тим не менш, є інформація, що вміст пляшок може вилуговувати отруйну сурму зі стінок пляшок (особливо при нагріванні). Ця інформація ще потребує перевірки. Поки PETE вважається одним з найбезпечніших видів пластмас. Тим не менш лікарі не рекомендують багаторазово використовувати PETE-пляшки, тому що в побуті їх важко промити достатньо чисто, позбувшись від всіх мікроорганізмів.

Переробка: переробка здійснюється механічно (подрібнення) і фізико-хімічно. З продуктів переробки можна виготовляти широкий асортимент різної продукції, в тому числі і пластикові пляшки повторно.

 

 

2. Поліетилен високої щільності (HDPE)

Із поліетилену високої щільності виготовляються флакони для шампуней, косметичних та миючих засобів, каністри для моторних мастил, одноразовий посуд, контейнери і ємності для продуктів харчування, контейнери для заморожування продуктів, іграшки, різні ковпачки та кришки для пляшок та флаконів, міцні господарські сумки, фасувальні пакети та ящики.

Переваги: дешевизна, безпечність, міцність, легкість переробки, стійкість до масел, кислот, лугів та до інших агресивних речовин, HDPE-тара може піддаватись термічній стерилізації, достатньо високий температурний діапазон експлуатації від -80°С до +110°С.

Недоліки: Небезпека для здоров'я та довкілля: незважаючи на те, що HDPE-вироби, як і PETE-вироби, вважаються безпечними для здоров'я людини, існує ряд міфів, згідно до яких з стінок тари можуть потрапляти в рідину гексан і бензол. Поки це лише міфи, що не мають наукового підтвердження.

Переробка: HDPE-сміття дробиться на спеціальних установках, після чого гранули знову переплавляються в різні вироби.

3. Полівінілхлорид (PVC / V)

Полівінілхлорид, він же ПВХ, вініл застосовується для виготовлення лінолеуму, віконних профілів, кромки меблів, упаковки побутової техніки, штучної шкіри, плівки для натяжних стель, сайдингу, труб, ізоляції проводів та кабелів, завіс для душу, обгорток для сиру та м'яса, пляшок для рослинних олій, а також деяких іграшок, в тому числі і секс-іграшок.
Переваги: стійкість до кислот, лугів, розчинників і масел, бензину, гасу, хороший діелектрик, не горить.

Недоліки: невеликий температурний діапазон експлуатації від -15°С до +65°С, важкість переробки, токсичність.

Небезпека для здоров'я та довкілля: це найбільш отруйний та небезпечний для здоров'я вид пластмас. При спалюванні полівінілхлориду утворюються високотоксичні хлорорганічні сполуки, після десяти років служби вироби, виготовлені з ПВХ, починають самостійно виділяти в довкілля токсичні хлорорганічні сполуки. Найнеприємніше те, що для надання більшої гнучкості полівінілхлорид продовжують використовувати при виготовленні дитячих іграшок та секс-іграшок для дорослих. Існує інформація, що полівінілхлорид потрапляє в кров людини і викликає гормональні порушення, що призводять до раннього статевого дозрівання та безпліддя.
Переробка: лиття під тиском, пресування, екструзія.

4. Поліетилен низької щільності (LDPE)

Із поліетилену низької щільності виготовляються різні пакувальні матеріали, пакети для супермаркетів, CD, DVD диски.

Переваги: дешевизна, легкість.

Недоліки: низька рентабельність переробки.

Небезпека для здоров'я та довкілля: офіційно вважається нешкідливим, незважаючи на те що при виробництві LDPE використовуються потенційно небезпечні для здоров'я бутан, бензол і вініловий ацетат.
Переробка: переробка низькорентабельна і зводиться до подрібнення LDPE-виробів з наступним гранулюванням. Масовість виробництва LDPE призводить до забруднення довкілля. LDPE-пакетами завалені всі вулиці міст і звалища, вони тоннами плавають в морях і океанах, викликаючи загибель риб, птахів, морських черепах та інших тварин, які давляться і заплутуються в них. Багато міст світу повністю відмовились від використання поліетиленових пакетів.

 

5. Поліпропілен (PP)

Із поліпропілену виготовляють відра, посуд для гарячих страв, одноразові шприци, мішки для цукру, контейнери для заморожування продуктів, кришки для більшості пляшок, маслянки, упаковку деяких продуктів харчування, в будівництві використовується для шумоізоляції. Багато виробників побутової техніки використовують поліпропілен для виробництва упаковки своєї продукції, відмовившись від отруйного полівінілхлориду.
Переваги: термостійкість (температура плавлення 175°С), стійкість до зношування; більша теплостійкість, ніж у поліетилену.

Недоліки: чутливий до світла та кисню, швидше старіє ніж поліетилен; менша морозостійкість, ніж у поліетилену.

Небезпека для здоров'я та довкілля: вважається, що поліпропілен безпечний для здоров'я. Нещодавно група японських вчених встановила, що дрібні частинки поліпропілену які плавають в водах океану абсорбують різні токсиканти, розчинні у морській воді, такі як ДДТ і поліхлорбіфеніли.
Переробка: лиття під тиском, пресування, екструзія.

6. Полістирол (PS)

Із полістиролу виготовляється одноразовий посуд, контейнери для їжі, стаканчики для йогуртів, дитячі іграшки, теплоізоляційні плити, сандвіч панелі, декоративна плитка для стелі, пакувальні таці для продуктів харчування в супермаркетах, фасувальні коробки для яєць.
Переваги: дешевизна, морозостійкість, легкість в переробці, хороший діелектрик.

Недоліки: низька механічна міцність і хімічна нестійкість.

Небезпека для здоров'я та довкілля: раніше отримання полістиролу було пов'язане з виділенням трихлорфторметану (фреону), який руйнував озоновий шар Землі. Полістирол отримують в результаті полімеризації стиролу, який являється канцерогеном.

Переробка: екструдування з подальшим подрібненням і гранулюванням.

 

7. Інші види пластмас

Небезпека для здоров'я та довкілля: в цю групу входять інші види пластмас, тому їх використання в побуті може бути пов'язане з небезпекою для вашого здоров'я. Так полікарбонат, з якого виготовляється деякий посуд для харчування і пляшки, при контакті з гарячими рідинами може вивільнювати Бісфінол А, який може викликати різні гормональні порушення в організмі людини (раннє статеве дозрівання, ожиріння, рак тощо). Разом з цим в цю групу можуть входити і екологічні види пластмас, які біодеградують в довкіллі за участю мікроорганізмів. Тобто купуючи тару із цієї групи пластмас ви йдете на ризик.

Переробка: не підлягає.