Урок "Хто і як проживав на території сучасної України в залізному віці"

6 клас

Всесвітня історія. Історія України.

(Інтегрований курс)                                                                                                          Тема:  Хто і як проживав на території сучасної України в залізному віці.

Очікувані результати.

Після цього уроку учні зможуть:

• називати час, на який припадає поява та розквіт Великої Скіфії, походів Дарія І; заселення кіммерійцями, скіфами Північного Причорномор’я;
• показувати на карті територію Великої Скіфії;
• застосовува­ти та пояснювати на прикладах поняття «пектораль»;
• опи­сувати найзначніші пам’ятки культури скіфів;
• визначати внесок кіммерійців та скіфів у світову культуру.

Основні дати:

IX—VII ст. до н. є. — кіммерійська доба;

VII—III ст. до н. є. — панування скіфів;

кін. VII ст. до н. є. — скіфи в Передній Азії;

513 р. до н. є. — похід Дарія.

Історичні постаті: Атей, Іданфірс.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: Всесвітня історія. Історія України. О.І.Пометун.,  П.В.Мороз, Ю.Б.Малієнко  (К., 2014), атлас «Історія стародавнього світу. 6 клас», мультимедійна презентація,наочність малюнки .

Поняття: «кіммерійці», «скіфи-орачі», «скіфи-кочівники», «царські скіфи», «пектораль», «курган».

ХІД УРОКУ

І.  ФАЗА АКТУАЛІЗАЦІЇ

Організаційний момент.Створення позитивного настрою

Метелик - нехай наші думки будуть легкими, як метелик

Бджілка – сьогодні маємо плідно працювати

Актуалізація знань учнів.       

Метод «Tabyla rasa» або «Чиста дошка»

1.Назвіть держави Передньої Азії в І тис до н.е.

2.Хто із ассирійських царів був найосвіченішим?

3.Коли зруйнували Ніневію? (612 р.до н.е.)

4.Яке із чудес світу було у Вавилоні? (Висячі сади Семіраміди)

5.Коли Персія була наймогутнішою державою?  (522-486 рр. до н.е.,коли правив Дарій І)

6.Назвіть резиденції перського царя. (Персеполь, Вавилон,Сузи, Екбатани) 

7.Чому загинула Перська держава?

Метод «Мікрофон»

«У якій державі Передньої Азії  І тис до н.е. ви хотіли б жити чи побувати?»

ІІ. ФАЗА ПОБУДОВИ ЗНАНЬ

Наша школа отримала путівку до Північного Причорномор’я від туристичної фірми «ГЛОБУС». І сьогодні ми вирушимо туди, і для цього у нас є ВІЗА. А щоб здійснити цікаву подорож і не заблукати вам видається карта подорожі.

 Повідомлення теми та мети уроку.

Під час нашої подорожі дізнаємось, яку територію заселяли кіммерійці та скіфи, ознайомимося з їхніми основними заняттями, військовим мистецтвом цих кочових народів, охарактеризуємо скіфо-перські війни.

Для, нас, українців, дослідження своїх пракоренів, свого походження є надзвичайно актуальним. Т. Шевченко закликав нас спитати себе: «Що ми? Чиї сини? Яких батьків?..».

Тому на сьогоднішньому уроці з'ясуємо,

ПРОБЛЕМНЕ ПИТАННЯ 

« Чи могли кіммерійці і  скіфи бути нашими предками?»

 План

1.Кіммерійці – перші кочовики Північного Причорномор’я

2.Життя і війни скіфів.

 «Дивний дарунок».

Вчитель. (Виймає із кошика  фігури жаби, пташки і миші, а також стріла та лист Дарію І від скіфів).

1.Як би ви розтлумачили це послання?

2.Як могли радники Дарія І розтлумачити цей лист, щоб сподобатися цареві?

 «Дари означають: скіфи підкоряються тобі небом, землею і водою, визнають тебе своїм паном та складають перед тобою зброю».

Вчитель. Яким же був справжній зміст послання?

Спробуємо з вами дізнатися («Якщо ви, перси, не полинете у небеса, перетворившись на птахів, або не зариєтеся у землю, як миші, чи не сховаєтесь у болото, як жаби, то не повернетесь назад, а будете поціленими нашими стрілами!»)

Розповідь учителя про залізний вік. СЛАЙД

У І тис. до н.е. на території сучасної України поширюються знаряддя праці та зброя із заліза, що було міцнішим і дешевшим ніж інші метали. Початок використання заліза мав величезне значення для розвитку людства в цілому і народів, які мешкали на теренах сучасної України. Поява заліза в Україні збіглася з приходом кочовиків зі Сходу, спричинене «Великим переселенням народів» на початку І тис. до н. е.

Хто такі кочовики?

1. Отже, перша наша зупинка під час подорожі «Кіммерійці»

Словникова робота

Кіммерійці – найдавніший народ української історії, який був південним сусідом праслов'ян у ІX-VII ст. до н. е.      

Метод «Запитай у автора»  після читання визначаємо авторів і ставимо питання.                                                                                                                    Робота з підручником. Читання ланцюжком.

1. Як називали перших мешканців степів Північного Причорно­мор’я, території, що зараз входить до нашої держави?
2. Із яких джерел ми про них дізналися?
3. Коли вони з’явилися на території України?
4. Чим вони займалися?
5. Хто становив основу кіммерійського війська?
6.  Хто витіснив кіммерійців із північного Причорномор’я?
7. Як назвали далеких мешканців північнопричорноморських степів?
8.  

Робота з атласом і контурною картою.   Яку територію займали кіммерійці?                                                                                                                  Позначаємо на контурній карті.                                                                                                                                                                                       ВИСНОВОК  

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА. «Збираємось в похід»

2.Наступна зупинка «Скіфія» В гостях у Геродота.

Хто такий Геродот?

Вчитель. «Батько історії», грек Геродот (484-425 рр. до н.е.) відвідав Велику Скіфію. Народ, який тут проживав, так його вразив, що Геродот присвятив скіфам цілу книгу під назвою «Мельпомена» (IV том праці «Історія»).

Самостійна робота. Метод  «Три речення».             

Інформаційна картка  1. Розселення скіфів.

Скіфи — загальна назва іраномовних народів, що з VI ст. до н. є. населяли територію басейнів Дніпра, Дністра, Дунаю і Дону. Історики вважають, що перші скіфи почали з’являтися в причорноморських землях ще з II тис. до н. є. Однак установлення їхнього панування на тих теренах припадає на кінець VII ст. до н. є. У період свого розквіту скіфи займали величезну територію між Танаїсом (Доном) і Істром (Дунаєм). Окрім цього, скіфи мали величезний культурний вплив на сусідні народи, про що свідчать знахідки скіфських речей далеко за межами історичної Скіфії. Так, скіфська зброя знайдена в похован­их на Алтаї!

Геродот у своєму описі Скіфії згадує цілий ряд скіфських пле­мен. На річці Буг, біля грецької колонії Ольвія жили елліни-скіфи; «межиріччі Дністра і Бугу жили алазони, вище за течією — скіфи-орачі. У низов’ї Дніпра мешкали скіфи-землероби. На Лівобережжі Дніпра і далі на схід простягнулися землі скіфів-кочовиків. На пів­дні і сході вони межували з царськими скіфами, володіння яких доходили до Дону.

Інформаційна картка 2. Джерела з історії скіфів.

Першим згадкам про скіфів ми завдячуємо ассирійським літопи­сам VII ст. до н. є. Вони змальовують напад цих кочовиків на Малу Азію. Приблизно в цей же час Скіфію оспівували грецькі поети Гомер і Гесіод.

Найбільш докладний опис Скіфії та її історії залишив нам Ге­родот. Він уважав, що скіфи прийшли зі сходу приблизно в VI ст. до н. є., витіснивши племена кіммерійців. Геродот, як і більшість античних авторів, указує на надзвичайну войовничість скіфів і при­діляє їхнім походам велику увагу. Так, він згадує перемогу над мі­дянами, а також захоплення ними в 612 р. до н. є. столиці Ассирії Ніневії. У своїх походах, пише він, скіфи дійшли до Сирії, де фа­раон Псамметих був змушений відкупатися від них. Їхній наступ був зупинений лише тоді, коли лідійський цар підступно перебив скіфських вождів.

Інформаційна картка 3. Скіфське суспільство.

Скіфське суспільство було досить архаїчним і довго зберігало риси патріархату. Його основою були вільні кінні стрілки з луку — гіппотоксоти. Вони жили великими сім’ями, у яких уся влада належала їхнім головам. Символом цієї влади були бронзові молоточки. Поза такими сім’ями жили бідняки і безправні раби. Існувала також знать, найвпливовішими з якої були старійшини, що мали велику владу, разом із царем приймали рішення.

Як вже зазначалося, скіфи поділялися на ряд племен. Головними з цих племен були царські скіфи. Вони поділялися на три частини, кожною з яких правив цар. Один із цих царів був царем усіх скіфів, однак двоє інших зберігали певну незалежність. Влада передавалася у спадок, причому не старшому, а молодшому сину.

Кожне царство, у свою чергу, поділялося на номи — області, якими, керували намісники — номархи. У кожному номі були свої народні збори, які зазвичай проводилися навколо святилищ і вирішували місцеві справи. Однак із часом вони все більше втрачали своє значення

Інформаційна картка 4. Заняття скіфів.

Скіфи, що прийшли зі східних степів, були кочовиками. Але поступово вони змішалися з місцевим населенням, тому частина з них почала займатися рільництвом і скотарством. Вони вирощували пше­ницю, жито, ячмінь. Зерно стало основною статтею імпорту причор­номорських земель. Також скіфи розводили велику рогату худобу овець і, звичайно, коней.

Скіфські ремісники робили прикраси і зброю з бронзи і заліза, глиняний посуд ліпився вручну, оскільки скіфи не знали гончар­ного круга.

Інформаційна картка  5. Релігія скіфів.

Про релігію скіфів, ми знаємо з творів грецьких авторів, переважно Геродота. Найбільш шанованою богинею скіфського пантеону була Табіті — богиня домашнього вогнища. Батьком людей і богів уважався бог Папай, якого греки ототожнювали із Зевсом. Його дружиною була богиня землі Апі. Богом сонця був бог-лучник Гойотсир, який зображувався на колісниці в супроводі грифона. Богинею кохання була Аргимпаса.

Окрім цього, скіфи поклонялися речам, тваринам тощо. Так, дуже важливим був культ зброї: своєму мечу — акінаку скіф прино­сив у жертву кожного свого полоненого. Жерцями були глави сімей, а верховним жерцем був цар.

Інформаційна картка 6.  Скіфо-перські війни. Усі чоловіки були воїнами. Повнолітнім вважався той скіф, котрий випив кров убитого ним ворога. Кожний вільний скіф спершу навчався їздити на коні, а вже потім ходити. Основною зброєю скіфів був лук, довгий спис і короткий меч - акінак. Стародавній історик Юстін писав: «Це був народ у праці - невтомний, у війнах - неприборканий, а міцність тіла його була незвичайною». Дружба скріплювалася звичаєм побратимства: у посудину з вином і кров’ю тих, хто давав клятву, занурювалася їхня зброя, після чого побратими одночасно випивали напій.

У VII ст. до н.е. вони вторгнися до Передньої Азії й завоювали Мідію, Сирію, Палестину. Після 38-річного панування у цих краях були розбиті лідійським царем Кіаксаром і на початку VI ст. до н.е. повернулись до Північного Причорномор’я.

У 513 р. до н.е. перський цар Дарій І, правитель наймогутнішої на той час держави, виступив у похід на Велику Скіфію з півмільйонною армією. Війна закінчилася блискучою перемогою скіфів і отримала назву «дивна».

Скіфо-перські війни

 Як і всі кочові народи, скіфи були  дуже войовничими. Кочівники-скотарі шукали нових тварин, нових територій. Вільних земель на той час ставало чимдалі менше, тому їх здобували, відбираючи в слабших сусідів.

У стародавніх історичних рукописах згадується про війни перських і македонських царів проти скі­фів. Приблизно в 214 р. до н. е. перський цар Дарій ІІІ пішов на скіфів, щоб прокласти новий шлях у Серед­ню Азію. Перси заглибилися в безмежні степи Північ­ного Причорномор'я й відчули, що потрапили в скрутне становище.

 Скіфи вжили тактику партизанської війни. Вони уникали відкритого бою, натомість стрімко напада­ли невеликими загонами на окремі підрозділи й зав­давали не великих втрат прибульцям. Переслідувати скіфів було особливо небезпечно - вони майстерно володіли прийомом «скіфський постріл» — вершник випускав у переслідувачів стрілу на скаку коня.

Найбільші втрати перси мали саме під час бою з скіфами. Похід персів зазнав поразки. Армія, страждаючи без води та їжі, ледве врятувалася.

       Чому війна називалася «дивною»? Яку тактику ведення війни обрали скіфи? Чому ця тактика дуже дратувала Дарія І?

  Вчитель.  (В коробці знаходяться фігури жабки, пташки і мишки, а також стріла та лист Дарію І від скіфів). Як могли радники Дарія І розтлумачити цей лист, щоб сподобатися цареві?

Учень. «Дари означають: скіфи підкоряються тобі небом, землею і водою, визнають тебе своїм паном та складають перед тобою зброю».

Вчитель. Яким же був справжній зміст послання?

Учень. «Якщо ви, перси, не полинете у небеса, перетворившись на птахів, або не зариєтеся у землю, як миші, чи не сховаєтесь у болото, як жаби, то не повернетесь назад, а будете поціленими нашими стрілами!»

Вчитель. Отже, зазнавши величезних втрат, перський цар поспішно відступив за Дунай.

Розповідь учителя .Скіфський курган.

Вчитель.Багатство скіфських вождів не втілилося в палацах та храмах. Адже вони були кочівниками. Зате тут пишно розцвів поховальний ритуал. На теренах нашої країни скіфи залишили тисячі курганів. Серед них і величезні, заввишки до 20 метрів. Кургани мають цікаві назви: Висока Могила, Товста Могила, Гайманова Могила, Чортомлик, Солоха... Більшість курганів розташовані у так званій землі Герра. Особливо вражають царські кургани. Для поховання царів, вельмож копали глибокі могили, влаштовували під землею склеп. У скіфських царських курганах знайдено цікаві, неповторні речі, їх знають у всьому світі. Неперевершеним шедевром є пектораль із кургану Товста Могила. Цей курган розкопав видатний український археолог і поет Б. Мозолевський.

Робота над поняттями

Скіфський курган, пектораль (стор. 86)

Курган - насип над стародавньою могилою.

Склеп - закрите підземне приміщення, у якому знаходяться труни з померлими. Небіжчиків клали туди у пишному вбранні, із золотими речами, клали вино, їжу, дорогу зброю; ховали і слуг, коней.

Пектораль - золота нагрудна прикраса, яку носили вищі правителі).

Робота з ілюстраціями (стор. 86) Метод «Мікрофон»  

Про що свідчать археологічні знахідки зі скіфських курганів?

Б. Мозолевському належать такі слова: «Кургани - немов книги про велику і непросту історію цього народу, а також і про конкретне життя конкретної людини».

Розповідь вчителя. Деякі дослідники припускають, що скіфська пектораль – це календар. Щоправда, наявних ознак пектораль немає. Натомість певна циклічність на ній представлена. Виріб складається із 3 ярусів: на нижньому зображені звірі, на середньому – квіти, на нижньому – люди. 

           ЩО ЦЕ  ЗНАЧИТЬ?

Трактується це так: тваринний світ- світ смерті, людський – світ життя, а між ними дерево життя, що сполучає й пов’язує два світи.  Найбільш поширена теорія, що золоту пектораль створили давньогрецькі ювеліри на замовлення скіфської знаті. Першовідкривач знахідки Мозолевський також схилявся до цієї версії.

Робота з підручником. Читання ланцюжком.

1.Які причини загибелі Скіфії?

2.Запропонуйте свою версію зникнення скіфів з теренів України?

Робота з атласом і контурною картою.   Яку територію займали скіфи?                                                                                                                  Позначаємо на контурній карті ВИСНОВОК  .                                                                                                                    

ІІІ. ФАЗА КОНСОЛІДАЦІЇ.

Хронологічна задача. Скільки часу минуло від скіфо-перської війни? 2528 років тому
Метод «Сенкан»

1.Кіммерійці

2.Скіфи

3.Курган

4.Пектораль

5. Кіммерійці

6. Сармати

Метод « 6 капелюхів»

ВІДПОВІДІ учнів на проблемне запитання «Чи могли кіммерійці і  скіфи бути нашими предками?»
ГРА «ЩО?ДЕ?КОЛИ?»

1.Закінчіть фразу скіфського вождя: «У нас завжди ведуться постійні війни:ми або самі нападаємо на інших, або розпочинаємо сутички заради здобичі і … .»    (пасовищ)

2.Для скіфів воно було питвом і водночас їжею. Що саме? (Молоко- кумис)

3.У скіфів вози, покриті шкірою, слугували їм, по-перше, засобом пересування, по-друге – житлом, по-третє – захистом від зимових холодів.А що, по-четверте? (захист від дощу)

4.Згідно з легендою скіфський цар, маючи трьох синів, не знав, кого з них зробити престолонаслідником. Щоб дізнатися хто з них найдостойніший він

Зробив для них випробування. повязане  із луком, але без стріл.Як саме?

(Треба було натягнути тятиву лука)

5.Коли Дарій І вторгся у володіння скіфів, то останні довго ухилялися від вирішальної битви з ним, за що цар Персії  називав їх боягузами. Але скіфи вважали, що вони просто ведуть звичайний для себе спосіб життя. Поясніть.

(Скіфи були кочовиками, тому не стояли на місці)

Підсумки уроку

Метод «Дерево пам’яті»
На умовному дереві учні мають розмістити найбільш важливу на їх думку інформацію записану на попередньо заготовлених папірцях. Проводить обговорення зображеного на дереві пам’яті.

Заключне слово вчителя.На території нашого села знайдено поселення 2 поселення скіфського часу. А в с.Стара Чортория  знайдено антропоморфну стелу. 

    Чи могла вона належати скіфам?
ІV. Домашнє завдання:

Скласти план кіносценарію або епізоду для кінофільму.