Урок "І. С. Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я» — соціально-побутова повість-хроніка "

Про матеріал
Конспект особистісно зорієнтованого уроку за темою ""І. С. Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім'я» — соціально-побутова повість-хроніка".
Перегляд файлу

Іван Нечуй-Левицький. Коротко про митця. «Кайдашева сім’я» – соціально-побутова повість-хроніка .

 

Тема: Іван Нечуй-Левицький. Коротко про митця. «Кайдашева сім’я» – соціально-побутова повість-хроніка. Сюжет та проблематика твору

Мета: ознайомити учнів із життям та творчістю Івана Семеновича Нечуя-Левицького, історією написання його повісті «Кайдашева сім’я»;  жанром соціально-побутової повісті-хроніки і твором «Кайдашева сім’я» як зразком жанру;  розкрити письменницьке бачення України, українців, їх проблем та шляхів вирішення; сприяти виробленню навичок визначати жанр, композиційні складові, проблематику твору; розвивати вміння аналізувати, коментувати, працювати з текстами;   висловлювати власні враження від прочитаного; виховувати любов до художнього слова.

 

 

Епіграфи  до уроку:

 

«Кайдашева сім’я» з погляду на високо-артистичне змалювання селянського життя і добру композицію належить до найкращих оздоб українського письменства…

                                      І. Франко

«Писати треба так, як люди говорять»
І. Нечуй-Левицький

«Іван Левицький – се великий артист зору, колосальне,
всеобіймаюче око України»
І. Франко

 

ХІД УРОКУ 

  1. Організаційний етап
  1. Актуалізація опорних знань

 На минулому уроці ми з вами почали знайомитись із літературним процесом другої половини ХІХ століття. Давайте дещо пригадаємо:

  • Які історичні чинники вплинули на літературу цього періоду?
  • Які соціальні?
  • Де були зосереджені основні осередки української інтелігенції того часу?
  • Який напрям літератури був поширеним у той час?
  • Що таке реалізм та які його ознаки?

 

 

  1. Повідомлення теми та мети уроку

В українській літературі другої половини ХІХ ст. найяскравіше представлений побутово-просвітницький реалізм,  представники якого в основному досліджували родинні, виробничі, соціальні стосунки героїв, зосереджувалися на морально-етичній проблематиці. Одним із найяскравіших письменників цієї течії є Іван Семенович Нечуй-Левицький, з творчістю якого ми познайомимося протягом сьогоднішніх уроків та зокрема розглянемо сюжет, проблематику та жанрові особливості  твору «Кайдашева сім’я».

  1.               Опрацювання навчального матеріалу

 

 

Коротка біографія Івана Нечуя-Левицького

Іван Семенович Нечуй-Левицький народився в містечку Стеблеві Канівського повіту, Київської губернії (тепер – Корсунь-Шевченківський район Черкаської області) у родині священика.

У семирічному віці Іванка віддали на навчання в Богуславське духовне училище (бурсу), що функціонувало при монастирі. Навчався успішно, і в 1853 р. поступив у Київську духовну семінарію, де провчився до 1859 р. Після закінчення семінарії нетривалий період працював у Богуславській бурсі, а вже з осені 1861 р. став студентом Київської духовної академії, яку закінчив у 1865 р. зі званням магістра богослов’я.

Перший твір написав у 1865 р. у Полтаві. Це була повість «Дві московки», яку він підписав ім’ям Іван Нечуй. У 1868 р. її надрукував львівський журнал «Правда».

У 1866-1873 рр. Іван Нечуй-Левицький працював в гімназіях у Польщі — в містах Каліш і Сідлець. Там написав свої відомі твори — оповідання «Рибалка Панас Круть» (1868), романи «Причепа» (1869), «Хмари» (1870).

1873-1885 рр. вчителював у Кишиневі, де викладав російську мову та літературу, старослов’янську, латинську мови та логіку. У цей період написав повісті «Микола Джеря», «Бурлачка», «Кайдашева сім’я», оповідання «Баба Параска та баба Палажка», романтично-фантастичну казку «Запорожці», які склали вершину його літературної творчості.

1885 р. І. Нечуй-Левицький вийшов у відставку і оселився у Києві.

15 квітня 1918 р. письменник помер у будинку для самотніх літніх людей.

До характерних особливостей стилю Нечуя-Левицького належать:

  • поєднання реалістичного зображення з поетизацією народного життя;
  • нахил до живописної образності;
  • майстерність українського пейзажу;
  • «сміх крізь сльози»

Повість «КАЙДАШЕВА СІМ'Я»

Історія створення й видання, особливості жанру

Роботу над «Кайдашевою сім'єю» І. Нечуй-Левицький закінчив у 1878 році. Наступного року твір вийшов у львівському журналі «Правда», одразу ж у Львові здійснили окреме видання повісті. Однак у Російській імперії цензура дуже довго не дозволяла публікацію. Тоді письменник підготував нову редакцію. Одержавши нарешті російський цензурний дозвіл, він опублікував її в Києві в 1887 році.

Найбільш суттєва відмінність між першою й другою редакціями повісті полягала в розв'язці. У першій редакції була така кінцівка: «Діло з грушою не скінчилось і досі. А груша все розростається і вшир, і вгору та родить дуже рясно, наче зумисне дражниться з Кайдашами та їх жінками, а здорові, як горнята, груші й досі дратують малих Лаврінових та Карпових дітей».

У другій редакції автор запропонував іншу розв'язку: «Діло з грушою скінчилось несподівано. Груша всохла і дві сім'ї помирились. В обох садибах настала мирнота й тиша».

«Кайдашева сім'я» має всі ознаки повісті — епічного твору, що за сюжетною складністю, кількістю персонажів і масштабом зображення дійсності посідає проміжне місце між романом та оповіданням.

У розвитку цього жанру в українській літературі попередниками І. Нечуя-Левицького були Григорій Квітка-Основ'яненко і Марко Вовчок. Автора «Кайдашевої сім'ї» можна вважати одним із творців української реалістичної повісті.

У творі письменник зобразив звичайних людей у типових соціальних обставинах, дотримуючись і психологічної достовірності характерів та етнографічної точності побуту.

Повість достатньо широко представляє життя українського села переважно в соціальних і побутових проявах.

Виклад основних подій подається в часовій послідовності. Час у повісті вказано так, як визначали його в народі: назвами церковних празників і постів, польових робіт, народних свят, наприклад: перед Паликопою, на Семена, після Другої Пречистої, у жнива. Усе це й дає підстави визначити твір І. Нечуя-Левицького як реалістичну соціально-побутову повість-хроніку.

  1.     Теорія літератури

Жанр «Кайдашевої сім’ї» визначають як соціально-побутову повість-хроніку.

  • Пригадайте, що таке повість як жанр літератури?
  • Які її ознаки?
  • Як ви вважаєте, якими є ознаки соціально-побутової повісті?

 

 Соціально-побутова повість —прозовий жанр, в якому картини родинного життя й побуту героїв зображені на фоні якихось соціальних подій чи зв’язані з певними суспільними обставинами й пояснюються ними

«Кайдашева сім’я» замикає у своїх межах картини життя однієї селянської родини, зображує в хронологічній послідовності події, що відбуваються в ній. Тому її визначають ще як повість-хроніку.

Робота з епіграфом до уроку.

Спрямоване читання

Учні читають епізод зустрічі Лавріна і Мелашки

Бесіда

- Якою перед Лавріном постала Мелашка?

- Які риси українського національного характеру відобразив автор?

- Яку роль відіграє пейзаж у цьому епізоді, чи можна його назвати

психологічним?

Складання ментальних карт персонажів твору

Клас поділяється на 5 груп, кожна отримує завдання скласти ментальну карту

одного з персонажів ( 1- Омелька Кайдаша, 2- Марусі Кайдашихи, 3- Карпа

Кайдашенка, 4- Мотрі, 5- Лавріна Кайдашенка, Мелашки).

Результати роботи груп . Учні коментують карти та ставлять питання до

класу.

 

Омелько Кайдаш

Подивіться на його зігнуту спину, на руки в мозолях. Кажуть, що він має руки

золоті, працює стельмахом, вози виробляє людям. Увесь вік трудився, а

поваги від синів і невісток не має. І до церкви ходить, і поститься щоп’ятниці.

Ну не без того, що чарку яку вип’є, так хто ж у Семигорах не п’є?

Питання до класу:

— Чи правда все те, про що йдеться в нашій карті?

— Чи міг би він змінити ситуацію в сім’ї як її голова?

— Чи заслуговує Кайдаш на повагу в родині, у селі?

Маруся Кайдашиха.

Їй довелося довго попрацювати в панів, тому добре знає, що й до чого.

Поважають її вони, а от вдома — не дуже, особливо невістки. Хіба ж вона

сама не була невісткою, не знає, як треба коритися, працювати тяжко, учитися

всьому? А вони? Хочуть, щоб вона нарівні з ними працювала на старості. Та й

самі все роблять, не питаючи в неї, як старшої й досвідченішої, поради. Ще й

огризаються!

Питання до класу:

— Чи дійсно Кайдашиха заслуговує на таку пошану, яку хоче?

— Чи бачите ви в ній позитивні риси? Назвіть їх.

— Яка Кайдашиха як дружина, мати, свекруха, бабуся, господиня, сусідка?

Карпо Кайдашенко.

Хотів, щоб жінка була «з перцем». А, видно, трохи переперчив. Мотря часто

якісь сварки затіває з матір’ю, не перетерпить, як молодша. Спокою нема. Але

в нього не розгуляєшся! Як треба, то і її заставить, як усіх, от хоч би горб той

клятий розкопувати. Недаремно ж його десяцьким обрали!

Питання до класу:

— Що в характері Карпа є, на ваш погляд, позитивним, а що викликає осуд?

— Як Карпо ставиться до своєї дружини?

— А як, на вашу думку, ставитимуться до Карпа та Мотрі їхні діти?

Мотря.

Хотіла свекрушище нею покомандувати, так не вийшло. Не на ту напала! То

роботу на неї всю звалила, то полотно краще собі , а Мотря ж ще більше од неї

напряла. По сусідках судить, який у неї посаг малий, та як вона спить, як

кобила, до обіду. Й Мелашку, оту бідну задрипанку, проти Мотрі

налаштувала. Ну вона їй і показала! Хай тепер без ока походить!

Питання до класу:

 

— Чи відповідає Мотря народним уявленням про справжню жінку, шанобливу

невістку?

— Який у Мотрі міг бути вихід при такому недоброзичливому до неї

ставленні з боку свекрухи?

Лаврін.

У нього є люба жіночка Мелашка. «Мила моя, серденько! Згадай, як ми

любилися за пасікою! Як гарно милувалися квітучим садом, зеленими луками,

сонечком ясним! Щось із нами робиться не те».

Мелашка цілий день крутиться по господарству, мати його все докоряє

бідністю, Мотря скубе, діти все в шкоду лізуть. Де тут уже до ніжності. А

Мелашка ж любить Лавріна, як і раніше, він же її надія й опора!

Питання до класу:

— Як і чому змінилися ці ніжні, чуйні, люблячі молоді люди?

— Про що говорять їхні звертання одне до одного?

— Чим ця пара відрізняється від попередньої? Про що це свідчить? (Поясніть

авторську позицію.)

Коментар учителя

Як бачимо, усі персонажі різні, їхні характери контрастні. Найголовніше, вони

всі нещасні люди, адже немає злагоди у родині й сварки йдуть навіть через

хату, яку Мотря хоче «відірвати».

 Читання з маркуванням

Учні з олівцями в руках читають епізод сварки в родині Кайдашів від слів:

«Кайдашиха, недовго думавши, вхопила кочергу, Мелашка вхопила рогача...»

Відповіді на питання

- Що стало причиною сварки?

- Які національні риси проявилися в цій сцені?

- Чим закінчилася сварка?

- Як нівелюється в повісті сакральний зміст поняття «хата»?

Учитель. Отже, про що ви дізналися на уроці?

Складання сенкану «Кайдашева сім’я»

Прийом «Мікрофон»

- Чи розкрили ми, на вашу думку, тему уроку?

- Які моменти уроку вам сподобалися, а які – ні?

V. Оцінювання навчальної діяльності учнів.

VI. Домашнє завдання.

 

 

docx
Додано
12 листопада 2023
Переглядів
539
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку