Урок "Ідеал сім’ї (за повістю І.С.Нечуя-Левицького „Кайдашева сім'я”) "

Ідеал сім’ї (за повістю І.С.Нечуя-Левицького „Кайдашева сім'я”)

10 клас

Мета : розвивати вміння учнів осмислювати задану тему морально - етичного характеру, розвивати уміння й навички доречно використовувати цитати, формувати моральні переконання, почуття відповідальності, уявлення про ідеал сім'ї.

Тип уроку – урок вивчення художнього твору (за Кудряшовим)

1. Організаційний момент.

2. Активізація учнівської діяльності.                                                             

             Гра „Відгадай героя”.

3. Повідомлення теми і завдань уроку.

    Приходить час, і майже кожна людина прагне створити сім'ю. І створює… Та чи так це вже просто? Сьогодні на уроці ми маємо це обдумати.

(Оголошення теми уроку).

 Наші завдання: - простежити, яке місце в ментальності українців займали     

                              сімейні стосунки;

• спробувати віднайти корінь сімейних негараздів сім'ї Кайдашів;
• дати відповідь на питання : як будувати стосунки у сім'ї.

4. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

     Зосередьте, будь ласка, свою увагу на словах, що записані на дошці.

Жінці голова – чоловік (Перше послання до коринтян 11:3)

Діти, будьте слухняні в усьому батькам (До колосин 3:20)

Дружини, слухайтесь чоловіків своїх! (До колосин 3:18)

Перед лицем сивизни встань і вшануй лице старого (Книга Левит 19:32)

Свої вуста жінка відкриває тільки на мудрість і милостива наука її на язиці (Книга Еклізіастова 31:26)

Покине чоловік батька й матір і пристане до дружини своєї, і стануть обоє одним тілом, тому немає вже двох, а одне тіло (Євангеліє від Матвія 19:5,6)

     До цих висловів ми ще повернемося. Зараз згадаємо, яке місце в менталітеті українців займали сімейні стосунки?

(До свого роду, хоч по горло в воду – без родини не уявляє українець повноцінного змістовного життя. Вона для нього – і рідна домівка, і родичі, але насамперед – сім'я. Чоловік і дружина між собою – нерозлийвода, вони – одне діло, одне тіло, один дух. Природою закладений цей фундамент сімейної спілки, споконвічними природними законами забезпечена її життєстверджуюча спрямованість. На цьому фундаменті й за цими законами зводити стіни й дах. Їх міцність залежить від подружжя, від стосунків між ними та іншими членами родини. Де в сім'ї згода панує, там і горе танцює. Родинна злагода і любов – це, за переконаннями українців, основа міцної сім'ї.

     Не завжди сімейний віз котиться прямою і гладенькою дорогою. Але знову і знову, долаючи перешкоди, викочувався на рівну дорогу.

     Сім'я – продовження роду, але водночас це і оселя, і двір, і господарство. Чоловік старший у домі, він стоїть на чолі сімейної спілки. Тримати лад у сім'ї йому допомагали звичаєве право та мораль.

     Відводячи певне місце дружині у сімейних стосунках казали : „Поможи, Боже, нежонатому, а жонатому жінка допоможе ”. Чоловік у домі – голова, а жінка – душа. У родинному тісному колі – перші кроки людини : у сімейному човні вона долає забори і пороги, розкидані по річці буття; в останню мить життя людина згадує того, хто дав їй це життя і хто крокував ним поруч. „Роде наш красний, роде наш прекрасний,”- співають на Україні. Родами красна земля, яку населяють люди, родинами прекрасні і славні їхні господи й обійстя ).

− Чи можна сказати, що наші предки будували сім'ю з урахуванням біблійних заповідей? (Звернення до записів на дошці).

     Отже, можна констатувати, що коріння сімейних стосунків українців проростає із найстарішої та наймудрішої книги Біблії.

− А як буває в житті? Давайте звернемося до твору, який вивчаємо, І.С.Нечуя-Левицького „Кайдашева сім'я ”. (Виразне читання уривку із повісті). Слухаючи, спробуємо визначити винних і невинних у цій ситуації (суперечка через мотовило).

− Хто ж, на ваш погляд, винен у тих стосунках, що склалися у сім'ї Кайдашів? (Учні відповідають).

     Справді, чи так уже важливо, хто винен, а хто ні, коли всі члени родини нещасливі. Вони водночас і скривджені, й винні.

− Що, на ваш погляд, заважає Кайдашам бути щасливими? (Орієнтовна відповідь учнів : розлад, небажання розуміти одне одного…)

     Роз’єднаність, невміння дійти згоди як в родині, так і в суспільстві, тільки шкодить суперникам, їх благополуччю, затьмарює радість життя.

     „Кайдашеву сім'ю ” І.Нечуй-Левицький написав більше ста двадцяти років тому, але й досі цей твір звучить як пересторога : не губіть любові, не втрачайте людську подобу.

     Зверніть увагу, тлумачний словник подає нам ось таке визначення слова „сім'я ”: „Сім'я – це близькі родичі, проживають разом ”. (Запис на дошці)

− Так чи зуміли Кайдаші стати близькими родичами? (Ні. І на це є свої причини.)

     Зверніть ще раз увагу на записи на дошці, згадайте зміст уроку і скажіть:

− Чому сімейні стосунки Кайдашів зруйновані? (Учні відповідають)

     Справді, у сім'ї, де чоловік відчуває відповідальність за вручену йому сім'ю, де панує злагода, де члени родини піклуються одне про одного, - мир і злагода.

     Сім'я для того і потрібна, щоб, прийшовши після важкого дня додому, знайти там спокій та розуміння.

5. Підсумок уроку.

     Зверніть увагу на словосполучення „Кайдашева сім'я ”.

− Яке слово головне? (Сім'я )

     Давайте виконаємо такий малюнок

і запишемо слова, які найбільше відповідають слову „сім'я ”(чесність, взаєморозуміння, терпіння, мудрість, любов, надія…).

(Учитель заповнює заготовлений на дошці малюнок (за дітьми).

     Я бажаю, щоб у ваших сім’ях панували любов, терпіння (усе те, що написали у схемі).

     І як підсумок нашого уроку пропоную створити сенкан, де перше слово – сім'я. (Учитель пояснює, діти створюють, зачитують).

6. Домашнє завдання

Написати твір на тему : „Як вберегти сім'ю від руйнування ”.