Урок "Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль"

Урок № _______

У темі «Морфологія» –  2 урок

                                                                                   Дата: 03.12.2021

Тема:   Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

Мета: навчальна – ознайомити із загальним значенням іменників, їх морфологічними ознаками та синтаксичною роллю; поглибити вивчене про іменники – назви істот та неістот, власні і загальні назви; забезпечити засвоєння поняття про конкретні, абстрактні іменники; розвивальна – розвивати мовлення, уяву, спостережливість, увагу, логічне мислення, удосконалювати навички правильного написання власних назв; виховна – виховувати шанобливе ставлення до Батьківщини, стимулювати прагнення глибше пізнати її.

Тип уроку: комбінований урок

Форма проведення:  урок-дослідження

Обладнання: підручник, презентація за темою «Іменник», дидактичний та роздатковий матеріал, картки із завданнями, мультимедійний проєктор, плакат для закріплення вивченої теми, навчальні схеми.  

Хід уроку:

І. Організаційний етап:

1. Перевірка готовності до уроку

2. ТБ під час користування технічними засобами

3. Емоційне налаштування.

        Вч.: Перш ніж почати наш урок і пірнути з головою у науку, я попрошу вас: усміхніться одне одному, подумки побажайте собі та вашим однокласникам гарного настрою та успіхів у навчанні.

ІІ. Установчо-мотиваційний етап

Епіграф:

В дитинстві відкриваєш материк,

який назветься потім – Батьківщина.

                                                                                                                 Л.Костенко

• Логічна хвилинка. Робота з ілюстративним матеріалом.

— Назвіть слово, яке об'єднує малюнки. Поясніть відповідь. СЛАЙД

На дошці зображення (фотографії) різних куточків України, портрет Т.Шевченка, зображення сала. (Відповідь: Україна)  СЛАЙД

Дійсно, це слово «Україна». Для кожного з нас найдорожча і найрідніша та земля, на якій ми народилися, де живуть наші батьки, рідні, де поховані наші предки. Це – наша рідна земля, наша Україна.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Перевірка знань, набутих на попередньому уроці. Бліц – опитування.

•  Як називається розділ науки про мову, який вивчає слова як частини мови?
• Скільки частин мови в українській мові?
• Чому частини мови поділяються на самостійні та службові?
• Назвіть самостійні частини мови.
• Які ви знаєте службові частини мови?
• Що ви скажете про вигук?

• Оголошення теми, мети, завдань уроку.

            ВЧ.: На сьогоднішньому уроці маємо за мету засвоїти морфологічні ознаки іменника, його синтаксичну роль, ознайомитися із загальними та власними назвами, назвами істот на неістот, іменниками з конкретним та абстрактним значеннями.

            Сподіваюся, що ви будете активними, старанними, наполегливо здобуватимете гарні оцінки.

        Запишіть, будь ласка, у ваші зошити число та тему нашого уроку  «Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль».

ІV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1. Знайти іменники-асоціації. Робота зі схемою.

Прийом «Асоціативний кущ».

             Перед вами на партах лежать маленькі картки, у центрі яких написані слова «Україна – це…» СЛАЙД. Ваше завдання записати у порожніх клітинках відповідь-асоціацію до цього слова. Наприклад, Україна – мати, калина…

            Діти створюють самостійно – мова, домівка, країна, лелека, символ, калина, барвінок… (потім діти зачитують записні слова, а вчитель ставить питання) Подивіться уважно на ті слова, що ви записали, і скажіть: чи всі вони означають предмет та відповідають на питання хто? або що? (Учні відповідають).

-А до якої частини мови належать подані слова?

        2. Пояснення вчителя. Робота з таблицею.

       (на дошці плакат) та дайте відповідь на питання:

«Яка частина мови називається іменником?»

*Самостійна частина мови

*Називає предмет (дерево, хлопчик, Катерина)

*Відповідає на питання хто? що?

*Змінюється за відмінками, числами

 *Належить до певного роду

           ВЧ.: Нас оточує прекрасний і безмежний світ, в якому ми пізнаємо предмети, і, звичайно, називаємо їх. Мова наповнена всюдисущими іменниками. Випередити іменник у кількості слів не спроможна жодна частина мови. У найбільшому 11 томному Словнику української мови нараховується 135000 слів. Іменників у словнику майже половина.

Д. Білоус писав: «Який співець, поет, який письменник, уперше слово вигадав – іменник».

      3. Постановка проблемного  питання.  На сьогоднішньому уроці перед нами постає проблемне питання: СЛАЙД

«Чи згодні ви, що іменник «взяв собі на плечі – визначати речі»?

      Спробуємо дати відповідь на питання наприкінці уроку, тим самим зробивши певні висновки щодо теми.

       4. Знайти зайве слово. Усна розминка. Мовна гра «Третє – зайве». СЛАЙД

Знайти у кожному рядку зайве слово, обґрунтувати вибір

1. Щастя, щасливчик, пощастило.

2.Добро, добродійник, добрий.

3. Крига, крижаний, крижина.

       5. Опрацювання практичного матеріалу на ст.81, впр.192.  Робота з підручником.  СЛАЙД (з перевіркою)

ВЧ.:  Кожна країна світу має державну символіку.

- Назвіть державні символи України.

        6. Тематична хвилинка відпочинку. Весела мовознавча руханка.  СЛАЙД

        Вчитель називає іменник – руки підняти вгору, прикметник – розвести у сторони, дієслово – витягнути вперед. Службова частина мови – підстрибнути.

        7. Дослідження-розпізнавання. Робота у групах.

Оголосити правила роботи у групі.

І група – знаходить у тексті іменники, визначає їх рід, число, відмінок. ІІ група – знаходить іменники, визначає істоти/неістоти, загальні/власні назви.

                  З глибини віків до нас дійшла ось така легенда. Давним-давно жила в одній країні жінка. Мала вона трьох синів. Вони зростали чесними, сміливими, дуже любили свою неньку і готові були віддати за неї своє життя. Виросли сини і розійшлися по світах, прославляючи свою матір.

                 Найстаршому мати подарувала на згадку про себе золоту корону з трьома промінцями. Корона зігрівала людей, вела вперед. За цю трипроменеву корону люди дали першому синові ім’я Тризуб.

                Середньому сину мати дала в дорогу блакитно-жовтий одяг. Сміливий і сильний був середній син, прославив він свою матір добрими вчинками. Люди запам’ятали його і назвали Прапором.

               А найменший син отримав у дарунок від матері соловейків голос. І де б він не був, усюди лунала його дзвінка, урочиста пісня. За цей голос і величний спів люди дали йому ім’я Гімн.

                Так донині по всьому світу золотий тризуб, синьо-жовтий прапор і урочистий гімн прославляють рідну неньку - Україну.

- Поясніть уживання великої літери.

V. Закріплення та узагальнення вивченого матеріалу.

     1. Вирішення проблемного питання.

Отже, діти, «Чи згодні ви, що іменник «взяв собі на плечі – визначати речі»?

     2. Закріплення практичних умінь і навичок. Дослідження-характеристика на основі речень.  Робота біля дошки.

Учні мають визначити синтаксичну роль іменника.

             Запишіть речення, знайдіть іменники та визначте їх синтаксичну роль у реченні. СЛАЙД

Книга – джерело знань. Цвіт яблуні милував око. За річкою, за Дунаєм козаченько співає. Махнула птиця крилом. Перевіряємо. СЛАЙД

 - Зробіть висновок щодо синтаксичної ролі іменника.

      3. Резервне завдання. Лінгвістична естафета.

Учень називає іменник, інший учень говорить іменник на ту літеру, на яку закінчилося попереднє слово.

VІ. Підсумок уроку.

1. Підведення підсумків. Гра «Лови помилку»

• Іменник – службова частина мови. (Ні)
• Іменники змінюються за родами, числами, відмінками. (Так)
• Карпати – власна назва і пишеться з малої літери. (Ні)
• Загальні іменники пишуться з великої літери? (Ні)
• Іменники відповідають на питання хто? що? (Так)
• Іменники, що є назвами неістот, відповідають на питання хто? (Ні)
• У реченні іменник виконує будь-яку синтаксичну роль? (Так)

Вч.: Повернемося до епіграфу уроку. Як ви розумієте ці слова?

      Скільки довелося перетерпіти Україні на шляху здобуття незалежності, але всі негаразди, які доводиться переживати Україні, обов’язково минуться, все буде добре, адже інакше не може бути. Тож пам’ятайте: ми єдина країна, яку ніхто не в змозі роз’єднати.

VІІ. Оцінювання навчальних досягнень.

Прийом  «Годинник знань»

VІІІ. Диференційоване домашнє завдання 

Параграф 23 (вивчити правила), впр. 194 (письмово)

Високий рівень: Написати лінгвістичну казку про іменник як частину мови.