Урок.Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Іменники, що означають назви істот і неістот. Загальні і власні назви. Рід іменників. Іме

Бінарні уроки з української мови для 6 класу

Тема уроку.  Іменник як частина мови: загальне  значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Іменники, що означають назви істот і неістот. Загальні і власні  назви.  Рід іменників. Іменники спільного роду. Число іменників.  Іменники,що мають форму тільки однини або тільки множини, Відмінки іменників. Кличний відмінок в українській мові. Типи відмін іменників.

Мета уроку. Поглибити і систематизувати знання учнів про іменник як частину мови, зокрема про його загальне значення, морфологічні ознаки (рід, число, відмінки іменників, про іменники І, II, III відмін, синтаксичну роль; ознайомити учнів з іменниками спільного роду, з іменниками, що вживаються тільки в однині або тільки в множині , з кличним відмінком в українській мові ,з іменниками IV відміни, дати поняття про прямий і непрямі відмінки, про поділ  іменників І і II відмін на групи.

Розвивати в дітей уміння працювати з підручником, виділяти головне, складати план, зв’язко висловлювати наукову думку.

Знайомлячи учнів із життям і побутом запорізьких козаків, виховувати почуття гордості за "славних прадідів великих".

Обладнання уроку: мультимедійна дошка,запис козацького маршу, узагальнюючі таблиці і схеми, підручники

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

На екран проектується текст ( звучить запис козацького маршу)

На одному з островів Дніпра козаки стали кошем. І з того часу почалась Запорізька Січ. Цей острів оточували Дніпро, річка Конка і Великий Луг - невилазне болото.

На Січі були свої школи. Тут навчалися хлопчики-сироти і привезені багатими батьками діти для навчання грамоти і військового мистецтва. Січові школярі мали свій громадський устрій, спільні шкільні кошти.

Словникова робота

Кіш - похідний козацький табір               

Завдання класу:

- Пригадайте, яка частина мови навивається іменником.

Іменник - це частина мови, яка означає предмет і відповідає на питання хто? що?

- Знайдіть у тексті іменники, поставте до них запитання і скажіть, які з них є назвами істот, які - назвами неістот.

НАЗВИ ІСТОТ І НАЗВИ НЕІСТОТ

Знайдіть у тексті власні іменники і  скажіть,  чим вони відрізняються від загальних іменників. Пригадайте, які іменники є власними назвами і як вони пишуться.

НАЗВИ ЗАГАЛЬНІ І ВЛАСНІ

- Розкажіть, до якого роду можуть належати іменники. Наведіть приклади з тексту.

Яке значення мають форми однини і множини іменників? Доведіть на прикладах іменників, які є у тексті.

- Чи можуть іменники змінюватися за відмінками і числами?

-  Назвіть відмінки і  відмінкові запитання.  Провідміняйте іменник козак.

- Скільки відмін іменників вивчили ви у початкових класах? Знайдіть іменники І, II, III відмін у тексті.

- Яким членом речення може бути іменник? Розібрати перше речення за членами речення.

II. Повідомлення теми, мети, завдань уроку, мотивація навчальної діяльності учнів.

Аналіз учителем роботи учнів на першому етапі уроку.

III.  Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу.

І.  Систематизована розповідь учителя з   елементами бесіди, лінгвістичного аналізу тексту з використанням узагальнюючої  схеми "Іменник" /див. підручник на с. 2І/.

Тези  розповіді

- Іменник   як   частина   мови:    загальне   значення,    морфологічні ознаки, синтаксична роль /для   ілюстрації,    добору   прикладів   можна користуватися спроектованим на початку уроку текстом/.

- Іменники власні  і  загальні.   Велика буква   і    лапки   у   власних назвах.

- Іменники,  що означають назви істот і неістот.

- Рід    іменників.   Серед назв істот належність іменників до певного роду визначається:

• за різними основами (чоловік - жінка, кобила - кінь);
• за закінченнями (дядьк(о), сестр(а), брат);
• за зв'язками з іншими словами (наша Маруся, прийшов Соловейко, воно заспівало);
• за суфіксами (співак- співачк(а), дослідник- дослідниц(я).

У назвах птахів і тварин рід іменників найчастіше визначається за морфологічною будовою (чоловічого роду - вовк, півень, пес, заєць; жіночого роду - кішка, муха, миша, суниця),

У назвах неістот рід іменників визначається за закінченням.

Так, іменники чоловічого роду найчастіше зовсім не мають закінчення (дуб, хутір, стіл); жіночого роду закінчуються на а(я), або також не мають у своєму складі закінчення (земля, зима, радість); середні закінчуються на о, е або я: вікн(о), сонц(е), лист(я).

Є іменники, які вживаються у формах як чоловічого, так і жіночого роду (зал - зала, жираф - жирафа).

Деякі іменники, що позначають назви професій, хоча і називають осіб як чоловічої, так і жіночої статі, але належать тільки до іменників чоловічого роду (Я - режисер, а дружина моя - бібліотекар).

В українській мові зустрічаються також іменники спільного роду, у яких рід визначається за допомогою допоміжних слів (бідолаха Василь - бідолаха Марія).

Отже,  окрім      іменників      жіночого,      чоловічого    і середнього роду,  є ще іменники спільного роду.   У реченні  вони можуть виступати то як іменники чоловічого    роду,    то як    іменники    жіночого роду.   Знайдіть у тексті   іменники спільного роду і   складіть    із   ними кілька речень.

Іменники   змінюються    за   відмінками.    В   українській     мові    7 відмінків, 7-й кличний, який вживається при звертанні. Поставте іменники козак, хлопчик у Кл. відмінку. Називний відмінок - прямий відмінок, він є початковою формою іменника /в однині/, решта відмінків - непрямі. Є іменники, які не відмінюються /розповідь про незмінні іменники/.

- Іменники змінюються за числами.

Число - морфологічна ознака, яка виявляється у протиставленні однини і множини.

У множині іменники роду не мають (хлібосоли, бики, переможці) і співвідносяться із займенником вони.

Більшість іменників, змінюючись за числами, мають форми однини і множини (дерево - дерева, думка - думки). Але є іменники, які вживаються тільки у однині або тільки у множині.

За цією ознакою іменники діляться на три групи.

Першу групу складають іменники, що вживаються як в однині, так і в множині.

Другу групу складають іменники, що вживаються тільки в однині.

Третю- що вживаються тільки в множині.

Висновок: є іменники, що мають лише форму однини або множини. Знайдіть у тексті такі іменники.

- За родовими закінченнями іменники поділяються на IV відміни /повторити іменники І, ІІ, ІІІ відмін/. До ІV відміни відносяться іменники середнього роду із закінченнями -а/ -я/, у яких при відмінюванні з’являються суфікси -ат - / -ят ен-/, -єн-. Знайти у тексті іменники IV відміни.

 Іменники І і II відмін поділяються на групи: тверду, м"яку та мішану. – 

До твердої групи належать іменники з твердим приголосним основи (крім шиплячого) перед закінченням -а.

До м’якої групи належать іменники з м’яким приголосним основи перед закінченням -я.

До мішаної групи належать іменники з шиплячим приголосним основи перед закінченням -а.

2.  Самостійна робота в підручником /вправа 8-12/ з метою уточнення й осмислення матеріалу.

Перемалювати схему в робочі зошити /або в окремі зошити - довідники з правопису, якщо вони є/.

3.  Скласти зв’язну розповідь на тему "Іменник як частина мови", використовуючи запропоновану  схему  і  опрацьований  матеріал підручника.

Фізкультхвилинка «Козачок»

Кінь мене в дорогу кличе

Б'є копитом край воріт.

В гриві грає вітерець.

У нас вершник-молодець.

Швидко скочить у сідло –

Полетіло, понесло!

Цок, цок, цок, цок!

Цок, цок, цок, цок!

За далекою рікою

вершник нам махне рукою

ІV. Усвідомлення нових знань у процесі практичної діяльності

1.  Вправа 112.

Виконання цієї вправи виробить уміння відрізняти іменники від  інших частин мови.

2.  Записати речення, підкреслити іменники, визначити їх рід, число та відмінок /усно/.

Українські козаки завжди вирізнялися відданістю християнській вірі, тому всюди, де закладали Січ, одразу ж зводили церкву на честь Покрови Пресвятої Богородиці. Однак жили вони за власними унікальними звичаями. З чим саме це пов’язано – однозначно сказати важко: чи то з військовим духом козацтва, чи то з його витоками з глибин культури. До речі, у перекладі з тюркської «козак» означає «авантюрист», «шукач пригод».

3.  Завдання з елементами гри /усно/.

У кожного учня по 2 папірці: жовтий і синій. За попередньою домовленістю папірець жовтого кольору - іменники III відміни, синього - IV відміни. Учитель читає іменники, що належать до різних відмін, учні реагують відповідними папірцями лише на іменники III та IV відмін.

Брат, воля, радість, плем’я, сіль, хлопчик, ключ, ширина, паша, хлоп’я, коліща, сталь, чайка, смерть, торг, слава, лоша, шабля, ім’я, подорож, місто, шлях, невільник, темниця.

4.   Скласти невеликий текст /можна кілька  речень, що не становлять тексту/, використовуючи запропоновані слова. Визначити відміну і групу цих іменників.

Козак, Дніпро, плече, земля, хвилі, буря, човен, круча, тиша.

Y. Завдання додому:

Вправа 8-12. Скласти зв’язну розповідь на тему "Іменник", використовуючи узагальнюючу схему.

З поданого речення виписати іменники, визначити всі його категорії, з якими ознайомились на уроці.

У Верхні й Хортиці стоїть і досі могутній запорізький дуб, про якого існує чимало переказі та легенд.

VI. Підведення учителем підсумків роботи на уроці, аргументація оцінювання.

Завдання класу. Не користуючись підручником і схемою, у вигляді плану записати, що вивчили на уроці нового про   іменник.

План /орієнтовний/

1.   Іменники спільного роду.

2.   Кличний відмінок.   Прямий і  непрямі  відмінки.

3.   Іменники, що мають лише форму однини і  множини.

4.   IV відміна іменників.

5.   Тверда, м"яка, мішана група іменників І  та   II відмін.

Додаток до уроку

І.Січ - то була простора площа на Дніпровім острові Хортиці. Зо всіх боків обливала цей острів глибока вода Дніпра. На самім острові був викопаний глибокий рів та поставлено високий частокіл з міцними брамами. На брамах стояли гармати і козацька сторожа.

Словникова робота. Частокіл - паркан; брами - ворота.

ІІ. Скласти за ілюстраціями розповідь про козаків,використовуючи іменники різних відмін,груп,загальні та власні назви