Урок "Індустріалізація в СРСР"

Тема: Індустріалізація в СРСР

Мета: сформувати уявлення про перебіг процесу індустріалізації в СРСР; формувати вміння аналізувати історичні документи та робити висновки на базі даних різних історичних джерел; виховувати інтерес до минулого.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Обладнання: роздатковий матеріал, документи, агітаційні плакати 30-х років ХХ ст.

ХІД УРОКУ

 І.   Організація класу

 ІІ. Актуалізація опорних знань

  Бесіда за запитаннями

• Назвіть складові «воєнного комунізму» та непу
• Назвіть складові сталінської модернізації
• Що таке індустріалізація?

ІІІ. Постановка  завдання на урок

• Використовуючи отриману на протязі уроку інформацію та данні історичних джерел, спробуйте сформулювати позитивні та негативні наслідки індустріалізації

ІV. Вивчення нового матеріалу

Розповідь вчителя

У 20-ті роки Радянська Росія продовжувала відставати в промисловому розвитку від країн Заходу. Назріла необхід­ність створення потужної важкої промисловості й техніко-технологічної перебудови всього народного господарства. Голова Раднаркому О. Риков виступав за збалансований розвиток сільського господарства і промисловості. Л. Троцький вимагав здійснення надіндустріалізації, що передбача­ло високі темпи розвитку промисловості у найкоротший термін за рахунок сільського господарства. Більшість ке­рівництва підтримала Рикова, але вже з 1928 р. Сталін розпочав політику надзвичайних заходів щодо селянства й прискорених темпів розвитку індустріалізації.

Робота з історичним джерелом

• Опрацюйте історичні джерела роздаткового матеріалу 1-4 та дайте відповіді на запитання

№ 1 Погляд дослідника

Керівництво країни на чолі зі Сталіним дійсно відчуває страх перед війною. Як показують розсекречені недавно документи, роздумуючи над становищем економіки і Червоної армії, воно дійшло висновку про неможливість з боку СРСР вести сучасну війну. Звідси й, з одного боку, установка на використання всіх засобів її відтягування, з другого – внести корективи в індустріалізацію, що проводиться, наголошуючи насамперед на ті галузі, що забезпечують розвиток військової промисловості.

  №2 Офіційний документ

З політичного звіту Центрального Комітету ХVІ з’їзду ВКП(б) 27 червня 1930 р.

...Робота ЦК у галузі (господарського будівництва) виконувалася, переважно, по лінії виправлення й уточнення п’ятирічного плану з метою збільшення темпів і скорочення термінів. По чорній металургії: п’ятирічним планом передбачено довести виробництво чавуну в останній рік п’ятирічки до 10 мільйонів тонн, рішення ж ЦК визнає цю норму недостатньою і вважає, що виробництво чавуну на цей рік п’ятирічки має збільшитись до 17 мільйонів тонн. По тракторобудуванню: п’ятирічним планом передбачено довести виробництво тракторів в останній рік п’ятирічки до 55 тисяч штук; рішення ж ЦК визнає це завдання недостатнім і вважає, що виробництво тракторів в останній рік п’ятирічки має збільшитись до 170 тисяч штук. Те саме варто сказати й про автобудування, де замість виробництва 100 тисяч автомобілів (вантажних і легкових), передбачених п’ятирічним планом на останній рік п’ятирічки, було вирішено збільшити виробництво автомобілів до 200 тисяч штук.

 № 3 Погляд дослідника

Індустріалізація в СРСР була проведена силами держави в рамках планової централізованої економіки. Приватний сектор періоду непу було при цьому зруйновано. У виборі шляхів і методів індустріалізації зіграла роль ідеологія – більшовицьке неприйняття ринку і приватної власності. В зростанні приватного сектору більшовики бачили загрозу реставрації капіталізму.

Існували й інші обставини. Використання ринку і приватного капіталу... видавалось (і було) важкою кропіткою роботою. Сталінське Політбюро, однак, прагнуло провести індустріалізацію в найкоротші строки, очікуючи близької війни. Воно не хотіло панькатися з приватником... Значно простіше було б просто викинути цього конкурента з економіки, сконцентрувати ресурси в руках держави і спрямувати їх на розвиток важкої і військової промисловості…

№ 4 Погляд сучасника

Посол США в СРСР у 1937–1938 рр. Дж. Девіс про розвиток промисловості

В радянській практиці планування найбільш вражає сміливість у прийнятті рішень і впертість у їх здійсненні. П’ять років тому в районі Запоріжжя був голий степ, а сьогодні можна бачити величезні заводи і місто з населенням 125 тисяч осіб… Будинки і устаткування в більшості своїй найсучасніші. До їх проектування залучалися на конкурсній основі найкращі фірми, головним чином із США, але також з Німеччини, Франції, та Англії.

Є сумніви відносно здатності промисловості довгий час підтримувати потреби фронту у випадку великої європейської війни, однак, на мою думку, ця здатність може виявитися значно вищою, аніж очікується. В цілому нові промислові райони справляють величезне враження: росіянам вдалося за сім років зробити стільки ж, скільки Америці за сорок починаючи з 80-х років минулого сторіччя.

12 березня 1931 р.

Запитання до документів

1. Як ви розумієте термін «індустріалізація»? Спробуйте визначити поняття «форсована індустріалізація». Які причини та прояви цього явища?

2. Наскільки реальними були плани, вказані у джерелі № 2 ? Чому дослідники називають такий підхід «сталінською революцією»?

3. Яка роль відводиться радянській державі у визначенні темпів і методів індустріалізації?

 4. Яку оцінку індустріалізації в СРСР дають іноземні країни? Яке головне враження від автора документу?

Розповідь вчителя

У грудні 1927 р. XV з'їзд РКП(б) проголосив курс на прискорення індустріалізації. За розробленим і затвердже­ним 1929 р. першим п'ятирічним планом обсяг промисло­вого виробництва протягом трьох років мав зрости на 37,7%. Перехід до індустріалізації відбувався водночас із запровадженням нового господарського механізму, цілком протилежного ринковій економіці, що полягав у адмініст­ративно-командних методах керівництва та директивному плануванні.

Робота з історичним джерелом

• Опрацюйте данні роздаткового матеріалу про досягнення перших п’ятирічок, розгляньте агітплакати та дайте відповіді на поставленні запитання

Перші п’ятирічки

1927 – XV з’їзд ВКП(б) прийняв директиви щодо першого п’ятирічного плану

1928 – початок 1-ї п’ятирічки

1931 – пуск Харківського тракторного заводу

1932 – пуск Дніпровської ГЕС

1933 – Й. Сталін оголосив про виконання 1 п’ятирічки за 4 роки і 3 місяці (в дійсності основні показники плану не були виконані навіть за 5 років)

1935 – початок стаханівського руху

1937 – оголошено про виконання 2ї п’ятирічки за 4 роки і 3 місяці (в дійсності процент виконання плану не перевищував 70–77)

Завдання

• Розгляньте плакати  та ознайомтеся із довідкою про перші п’ятирічки. Кого на радянському плакаті символізує фігура в циліндрі?
• Чому, за задумом автора, змінився вираз обличчя у персонажа?
• Чи змінили б ви зображення на плакаті з огляду на дані довідки?
• Чому саме?

Розповідь вчителя

З початку першої п'ятирічки керівництво СРСР розпочало пошуки нових засобів інтенсифікації праці робітників, насамперед шляхом організації масового виробничого зма­гання. Ударну працю керівництво бажало перетворити на норму. ЦК ВКП (б) 9 травня 1929 р. прийняв постанову «Про соціалістичне змагання заводів і фабрик».

 Робота з історичним документом

• Опрацюйте історичне джерело 5 та виконайте завдання до нього

№ 5 Мовою документів

Воззвание ІІ конференции КП(б)У о развертывании социалистического соревнования

… В условиях капиталистического окружения, при хозяйственной и культурной отсталости страны, при бешенном сопротивлении кулаков, нэпманов и их прислужников из буржуазной интелигенции, всевозможных врежителей и бюрократов, чтобы разрешить эту задачу, необходимо решительно, неуклонно осуществлять генеральную линию партии.

Мы должны в кратчайший срок ликвидировать нашу хозяйственную отсталость. Мы должны догнать и перегнать в технико-экономическом отношении передовые капиталистические страны…

Чтобы пробудить пролетарские массы, объединить их, организовать, повести в поход против производственной расхлябанности, необходимо в первую очередь, чтобы коммунисты и комсомольцы были образцовыми рабочими; необходимо, чтобы пришли в движение все рычаги партийного влияния и связи с массами – и особенно профессиональные союзы, имея в виду генеральную идею социалистического соревнования…

Да здравствует социалистическое соревнование пролетариев Совествого Союза – мощное орудие социалистического воспитания масс и привлечения миллионов рабочих к руководству хозяйством! 

 Запитання

• Як в документі трактується мета соціалістичних змагань?

Розповідь вчителя

Одним із показників затвердження командно-адмініс­тративної системи в народному господарстві була його надцентралізація, що особливо було помітно в управлінні. Промисловість союзних республік перейшла у підпорядку­вання Москви, а самі республіки виявилися фактично позбавлені самостійності. Справжня картина розвитку країни ретельно приховувалася.

Робота з історичним джерелом

• Опрацюйте документи 6-8 та дайте відповіді на поставлені запитання
• Порівняйте ставлення до результатів індустріалізації вітчизняних сучасників та іноземців

№ 6 Газетне повідомлення

Заклинаннями хочуть ліквідувати прорив Дніпропетровськ, 2 серпня. (Наш кор.).

Дніпропетровський паровозоремонтний завод не допостачив дорозі в червні 60, а в липні 23 паровози. Оголошений у липні штурмовий місячник не дав ніяких результатів. Зрив програми пояснюють відсутністю єдиноначальності, безвідповідальністю цехових трикутників.

Правда. – 4 августа 1931 г.

№ 7 Газетне повідомлення

Зі статті «Радянське Ельдорадо» російськомовної емігрантської газети у Франції (1931 р.)

Монтер із Шпандау Цигель втратив місце і став безробітнім. Йому порадили звернутися в торгпредство. Німцю запропонували їхати до Харкова, щоб працювати на тракторному заводі. Цигель за свого віку всякі заводи бачив, однак такого величезного ще не бачив. Майстерні були обладнані чудовою американською технікою, навіть пункт був упорядкований за американським зразком. Після нової музики і нових промов Цигель приступив до роботи на цьому чудовому заводі... Біля американських станків, до яких у Німеччині робітника підпускали тільки після 4-річної технічної підготовки, стояли чоловіки та жінки, яких навербували якийсь місяць назад із сіл. Праця всіх цих безпорадних людей полягала в тому, що вони псували машини, а заодно і матеріал.

Последние новости. – Париж, 24 декабря 1931 г.

 № 8 Газетне повідомлення

Американці про прориви в Донбасі

ВРНГ доручила групі американських інженерів написати доповідь про причини проривів на Донбасі, що загрожують п’ятирічному плану. Її автори головну причину недостатнього добування вугілля бачать у тому, що в Москві надають перевагу гігантським конструкціям, які вимагають величезних витрат, а не скромнішим за розмахом завданням, таким як – раціоналізація роботи на існуючих копальнях. Взагалі на Донбасі дуже дається взнаки погана організація праці. За умови нормальної експлуатації – не було б нестатку в робочій силі.

Последние новости. – Париж, 6 июня 1931 г.

Запитання

1 Яку проблему висвітлюють джерела 6-8? Зверніть увагу на те, які саме газети її піднімають. Чи однаковий настрій цих публікацій?

2. Що розуміють під словом «прорив»? Як співвідноситься інформація із джерел 4 та 6-8?

3. Які труднощі у реалізації планів індустріалізації висвітлюють джерела?

4. Які способи подолання цих труднощів і проблем пропонуються? Наскільки, на вашу думку, вони реалістичні? А що б запропонували ви?

№ 9 Погляд сучасника

І. Дзюба про будівництво на Донеччині

Кінець 30-х років. Робітниче селище на Донеччині. Життя змінюється на очах: ще вчора довбали кар’єри кайлами, лупили камінь молотами, вивозили вагонетками людською, а потім кінською силою, а вже з’являється невеличкий чеський екскаватор «Шкода», тут же на зміну йому – чи то німецький, чи то американський гігант (таким тоді він здавався) «Демаг», скрегіт якого чути було на весь навколишній степ; завтра по залізних коліях зачахкають «Овечки» – перші вітчизняні паровози «ОВ», а післязавтра могутньо посуне гордий красень «Федя» – «Фелікс Дзержинський». Газети щодня повідомляють про нових стахановців, нові рекорди, робітничі мітинги.

№ 10 Газетне повідомлення

Бернард Шоу  про СРСР

Відень, 22 листопада. «Нейє фрейє прессе» розміщує статтю відомого німецького перекладача Бернарда Шоу, його близького товариша Зиґфріда Требича, в якій останній передає враження про свою недавню зустріч з Бернардом Шоу.

За словами Требича, основною темою їхньої розмови був СРСР, причому Шоу виявив надто захоплене ставлення до Радянського Союзу. Шоу вважає, що «СРСР проводить вдалий експеримент, який може стати прикладом». Требич до цього додає: «Ентузіазм письменника стане цілком зрозумілим, коли взяти до уваги, що він приїхав з країни безробіття до країни, де руками, які гарячково творять, будується новий світ, де серед пустелі і степу безпосередньо з-під землі виникають нові сили і нові міста».

Правда. – 29 ноября 1931 г.

 Запитання

• Яке загальне враження від 19305х років залишилося в І. Дзюби та Б. Шоу (джерела 8–9)? Що в цих враженнях суб’єктивне?

Розповідь вчителя

За підсумками першої п'яти­річки політбюро своїм рішенням від 1 лютого 1933 р. заборонило всім відомствам публікувати будь-які цифрові дані. Країні запропонували версію Сталіна: п'ятирічку ви­конано за 4 роки й 3 місяці, а важка промисловість досягла рівня 108%. Нові виробництва, інфляція, підвищення цін сприяли збільшенню "валу", однак темпи розвитку про­мисловості впали з 23,7% в 1928 р. до 5% в 1933 р.

Робота з історичним джерелом

• Опрацюйте джерела 11-14 та дайте відповіді на поставлені запитання

№ 11 Мовою цифр

Відсотки валового промислового виробництва порівняно з 1929 роком

№ 12 Погляд дослідника

Незважаючи на те, що жодна з перших довоєнних п’ятирічок не була виконана в повному обсязі, вона все ж вивела Україну на якісно новий рівень промислового розвитку, докорінно змінивши структуру господарства: зросла частка промисловості у порівнянні з часткою сільського господарства у загальному обсязі валової продукції УСРР; у валовій продукції самої промисловості дедалі більше домінувало виробництво засобів виробництва; дрібна промисловість (кустарно-ремісничіпідприємства, окремі товаровиробники) витіснялася великою індустрією. Модернізація промислового потенціалу України дала змогу республіці посісти 2-ге місце в Європі (після Німеччини) за виплавкою чавуну, 3-тє місце за виробництвом сталі (після Німеччини та Англії), 4-те місце в світі за видобутком вугілля.

№ 13         № 14

 Запитання

1. Проаналізуйте дані про рівень розвитку промислового виробництва у вказаних у джерелі №10 країнах. Які з них подолали економічну кризу на 1937 рік?

2. Хто мається на увазі в запитанні джерела № 12 «Хто кого?» Яку б відповідь дала людина 1930-х на це запитання? Які пояснення вона могла б використати? Наскільки враховані інтереси людини при пошуку відповіді на запитання плаката № 12.

3. Порівняйте темпи зростання промислового виробництва та сільськогосподарської продукції (джерело № 13). Що привернуло вашу увагу? Які ви можете зробити висновки?

4. Виходячи з матеріалу попереднього уроку, назвіть джерела фінансування радянської індустріалізації.

Розповідь вчителя

Разом з тим країна зробила великий крок уперед. Було введено до ладу гіганти промисловості: Дніпрогес, Туркестансько-Сибірську залізницю (Турксіб), тракторні заводи в Харкові та Челябінську, автомобільні заводи в Москві та Нижньому Новгороді, металургійні комбінати в Магніто­горську й Кузнецьку, «Запоріжсталь» та ін. Проте планові показники п'ятирічки не було виконано практично за всіма напрямками. Друга п'ятирічка, розрахована на 1933-1937 рр., продовжувала суперечливі тенденції попередніх років, У директивних планах особлива увага приділялася створенню новітньої технічної бази, завершенню будів­ництва й освоюванню нових підприємств. На Україні пе­редбачалося ввести до дії гіганти чорної металургії — "Запоріжсталь", "Азовсталь", "Криворіжсталь", великі ма­шинобудівні заводи — Новокраматорський, Харківський турбогенераторний, Луганський паровозобудівний та ін. Всі вони були введені до дії. Приріст промислової продук­ції намічався 16,5% щорічно. План передбачав програму соціальних перетворень: остаточне витіснення капіталіс­тичних елементів і ліквідацію поділу на класи, тобто фак­тично це було продовженням військово-комуністичного штурму.

Друга п'ятирічка була важливим етапом індустріалізації. За 1933-1937 рр. було введено до дії 4500 підприємств, досить швидко розвивалися легка й харчова галузі промисловості. Як і раніше, сталінське керівництво фальсифікувало підсум­ки розвитку країни в 1933-1937 рр. Проаналізувавши 46 найважливіших показників другої п'ятирічки, дослідники ді­йшли висновку, що тільки по десяти з них завдання було виконано. Рівень фактичного виконання плану не переви­щував 70-77%. Держава дедалі частіше використовувала ін­струменти примусу щодо своїх громадян. Згідно із законом від 15 листопада 1932 р. неявка на роботу без поважних причин передбачала негайне звільнення. Спеціальна поста­нова уряду від 28 грудня 1938 р. дозволяла звільняти з роботи за 20-хвилинне спізнення. Указом від 26 червня 1940 р. встановлювався 8-годинний робочий день при семиденному робочому тижні; самовільне залишення підприємства кара­лося позбавленням волі до 4 місяців, прогул — до 6 місяців. Випуск неякісної продукції за указом від 10 липня 1940 р. класифікувався як прояв шкідництва. Такими засобами фор­мувалася дисципліна в країні та на виробництві.

 Робота з історичним джерелом

• Опрацюйте  джерело 15 та дайте відповіді на поставлені запитання

№ 15 Мовою документів

1. Про торгівлю алкогольними напоями як джерело засобів для індустріалізації

а) Розпорядження Луганського Округового виконавчого комітету Рад

... З метою утворення нормального збуту горілки та поступання прибутків до бюджету, Президія Окрвиконкому категорично пропонує провести такі міроприємства:

Райвиконкоми повинні повністю забезпечити своєчасно надіслання підвод за горілкою, обов'язавши сільради та колгоспи виділяти деяку кількість підвод для кооперативних організацій та       торговельних одиниць спирттресту.

Окрпотребсоюз повинен забезпечити безперебійне постачання торговельних одиниць горілкою.

Окрторг - негайно дати вказівки Райторгам, аби останні вжили заходи до забезпечення нормального збуту горілки в районах.

Начальнику міської станції забезпечити переброску горілки н залізничну станцію.

Про вжиті заходи повідомити не пізніш 10 Серпня ц/р.

б) Директива Дніпропетровського облвиконкому Криничанському районному споживчому товариству (районному потребительському обществу РАЙПО)

План реалізації горілки в січні місяці Вами зірваний, чим порушили загального плану здобути її на суму 102740 карб. За відомостями при РВК, Ваші філії торгують горілкою з перебоями та млявість її продажу, що з Вашого боку ніяких заходів для цього не вживається й навіть не перевіряєте завдання продажу тієї чи іншої Вашої філії

На підставі директиви Вукопспілки РВК категорично пропонує вжити найрішучіших заходів щодо негайного усунення причин млявого продажу горілки та ганебного прориву завдань січневого плану Вашими філіями з виявленням причин реалізації, які усувайте та винних в невиконанні завдань притягайте до відповідальности.

Калиник О. Що несе з собою комунізм. Документи про російсько-комуністичний терор в Україні. -Мюнхен-Торонто. 1953. - С.53-56.

2. Про державні позики як джерело засобів для індустріалізації

До всіх голів сільських рад Криничанського р-ну.

На місцях ще і досі не з'ясували того надзвичайно важливого значення в соц. перебудові країни, якого набирає в собі завдання успішної та цілковитої реалізації держ. позики «п'ятирічка в чотирі роки».

Коли взяти відсоткове виконання контрольних завдань за останній час, то в наслідок стверджується, що майже по всім сільра­дам будь-якого перелому в цій роботі зовсім не мається; за станом на 30/ІХ-30 року реалізовано було всього по району 34,1%; на 5/Х-30 - 35,1%, тобто за 5-ть день реалізовано позики лише на один відсоток.

Надзвичайно ганебно відстають в цій справі сільради: Степанівська - 13%, Мало-Михайлівська - 16,3%, Миколаївська - 13%, Василівська - 22%, Карн. Хуторська та Попово-Балківська - 23%.

Беручи на увагу, що робота по виконанню контрольних завдань реалізації держ. позики, на підставі директивних вказівок Уряду, зокрема Наркомфіну, а також постанови Президії Райконвиконко-му від 29/ІХ-30 року має закінчитись, ніяк не пізніше 10-го цього жовтня. - Райвиконком під відповідальність Президії сільрад, категорично пропонує цілком забезпечити виконання у визначений термін.

ЗОКРЕМА ЗОБОВ'ЯЗУЄТЬСЯ ПРОРОБИТИ:

1) Максімум розгорнути масової роботи навколо питання щодо реалізації п'ятирічки, так серед бідноти, середняцтва, батрацтва, як і серед колгоспівської маси, добившись безперечних наслідків 100% реалізації своїх контрольних завдань.

2) Напружити всебічних заходів до того, аби реалізація держ. позики головним чином переводилась за готівку; поруч з цим пропонується загострити виключну увагу на негайне оформлення раї ти передбаченої держ. позики, в першу чергу організаціями селі колгоспами тощо, але одноразово забезпечити оформлення по зики і серед останніх шарів селянства.

3) На дотермінову оплату грошей по підписці на держ. позину через розгорнення масової роботи добитись відповідних постанов, так загальних зборів колгоспів, як і постанов громадськіх зборів; навколо питання щодо реалізації «п'ятирічки», слід згуртувати активність всієї громадськости села, практикуючи окремі ви­клики поодиноких осіб та в цілому сотні, або населенний пункт через стінні газети та т. ін.

Пропонується утворити червону та чорну дошки, на яких відповідно зафіксовувати позитивні та негативні випадки в частині ре­алізації «п'ятирічки».

Вказуючи на вищезазначене, - Райвиконком зі свого боку зверни, увагу на те, аби загальна робота по виконанню контрольних завдані, була на місцях цілком забезпечена та була застосована на цілковиту свідомість мас, уникаючи будь-яких викрівлень в цій справі директиви Партії та Уряду.

 Запитання

1. Охарактеризуйте джерела індустріалізації.
2. Яке місце серед них займало розширене виробництво горілки і державної позики?
3. Охарактеризуйте моральний бік політики радянської влади, спрямованої на максимальне розширення реалізації алкогольних напоїв.
4. Якими методами радянське керівництво добивалося реалізації державних позик?

• Підведіть підсумки отриманої інформації та вкажіть позитивні та негативні наслідки індустріалізації.

V. Закріплення нових знань

- учні дають відповідь на поставлене завдання на початку уроку

 VІ. Підсумок уроку

VІІ. Д/з: опрацювати відповідний матеріал у підручнику,

  Підготувати матеріал про колективізацію, масовий терор та культурну революцію використовуючи данні історичних джерел та агітплакатів 30-х років.